Khreshchatyknews.com

Позначка: новини України

  • Небо на півночі напружене: біля кордону з Україною зафіксували білоруські гелікоптери

    Небо на півночі напружене: біля кордону з Україною зафіксували білоруські гелікоптери

    У суботу, 2 травня, поблизу північного кордону України зафіксували активність військової авіації Білорусі. За даними моніторингових ресурсів, щонайменше два гелікоптери збройних сил Республіки Білорусь здійснювали польоти на відстані лише 2–3 кілометрів від українського кордону, зокрема поблизу Київської область та Чернігівської області.

    Інформація про появу гелікоптерів з’явилася на тлі чергової хвилі повітряної загрози, пов’язаної з використанням ударних безпілотників типу «Шахед». За попередніми даними, у той самий період у повітряному просторі України було зафіксовано десятки дронів, які рухалися різними напрямками — зокрема з Сумській області у бік Чернігівщини та Полтавщини, а також із Чернігівської області у напрямку Київщини.

    Моніторингові канали повідомляють, що частина безпілотників могла перебувати у прикордонній зоні, а окремі — навіть перетинати повітряний простір Білорусі. Саме це може пояснювати появу білоруських гелікоптерів, які, ймовірно, виконують завдання з контролю повітряної ситуації або перехоплення цілей.

    Втім, на момент публікації офіційних коментарів від Міністерство оборони Білорусі не надходило. Так само відсутня підтверджена позиція з боку Державна прикордонна служба України щодо характеру цих польотів.

    Аналітики не виключають кількох сценаріїв. Один із них — білоруська сторона намагається збивати або відстежувати російські безпілотники, які могли випадково або навмисно залетіти на її територію. Такі інциденти вже фіксувалися раніше, коли дрони змінювали маршрут або втрачали керування.

    Інша версія — використання території Білорусі для запуску безпілотників. У такому випадку гелікоптери можуть виконувати функції супроводу або контролю за повітряною операцією. Хоча прямих доказів цього наразі немає, подібні припущення активно обговорюються в експертному середовищі.

    Додаткову тривогу викликає загальна військова активність Білорусі в прикордонних районах. За останні місяці з’являлася інформація про розвиток військової інфраструктури поблизу українського кордону — зокрема будівництво доріг, облаштування артилерійських позицій та укріплення логістичних маршрутів у напрямку Житомирської, Київської та Чернігівської областей.

    Президент України Володимир Зеленський раніше неодноразово попереджав про ризик втягнення Білорусі у війну на боці Росії. За його словами, Кремль може намагатися розширити географію конфлікту, використовуючи білоруську територію як плацдарм для тиску на північні регіони України.

    Водночас офіційний Мінськ поки що уникає прямої участі у бойових діях, обмежуючись демонстрацією військової присутності та проведенням навчань. Проте навіть такі дії створюють додаткову напругу та змушують Україну утримувати значні сили на північному напрямку.

    Ситуація ускладнюється тим, що повітряний простір прикордонних регіонів залишається вразливим до атак безпілотників. Масоване використання дронів у війні змінює характер бойових дій і створює нові виклики для систем протиповітряної оборони. Навіть короткочасні порушення повітряного простору можуть мати серйозні наслідки.

    Окремо варто звернути увагу на географічний фактор. Білорусь межує з Україною на протяжності понад тисячі кілометрів, і будь-яка активність на цій ділянці автоматично впливає на безпекову ситуацію в регіоні. Особливо це стосується Київської області, яка вже зазнавала атак з північного напрямку на початку повномасштабного вторгнення.

    Експерти наголошують, що навіть якщо нинішні польоти гелікоптерів мають технічний або оборонний характер, вони є важливим сигналом. Зокрема, це може свідчити про підвищену готовність білоруських сил або про координацію дій із російськими військовими.

    На тлі цього українські сили оборони продовжують уважно відстежувати ситуацію на північному кордоні. Посилено роботу розвідки, а також систем протиповітряної оборони, щоб своєчасно реагувати на можливі загрози.

    Загалом нинішня ситуація демонструє, що навіть відносно «спокійні» ділянки фронту можуть швидко перетворитися на зону підвищеного ризику. Активність білоруської авіації, поєднана з масованими атаками дронів, створює складну та непередбачувану безпекову картину.

    Поки що немає підстав говорити про негайну ескалацію з боку Білорусі, однак подібні інциденти підкреслюють необхідність постійної готовності та контролю ситуації. Україна змушена враховувати всі можливі сценарії розвитку подій, включно з розширенням конфлікту на північному напрямку.

  • Росія вдарила по маршрутці з людьми та житлових будинках: що відомо про нову хвилю атак по Україні

    Росія вдарила по маршрутці з людьми та житлових будинках: що відомо про нову хвилю атак по Україні

    У ніч проти 2 травня та зранку російські війська здійснили чергову серію масованих атак по території України, застосувавши ударні безпілотники та інші засоби ураження. Під обстріли потрапили одразу кілька регіонів, зокрема Херсон, Кривий Ріг, Харків, Одеська та Миколаївська області. Найбільш трагічні наслідки зафіксовані у Херсоні, де російський дрон влучив у маршрутний автобус із пасажирами.

    За інформацією місцевої влади, атака у Херсоні сталася вранці у Дніпровському районі. Ударний безпілотник поцілив у маршрутку, в якій перебували цивільні. Внаслідок вибуху загинули двоє людей — працівник одного з комунальних підприємств та жінка, особу якої на момент повідомлення ще встановлювали. Ще семеро пасажирів отримали поранення різного ступеня тяжкості. Більшість із них — працівники комунальних служб. У постраждалих діагностували мінно-вибухові травми, їх госпіталізували, медики надають необхідну допомогу.

    Паралельно з цим російські сили атакували Кривий Ріг ударними дронами типу «Шахед». У місті пролунала серія вибухів, під ударом опинилися об’єкти інфраструктури. Місцева влада повідомила про роботу сил протиповітряної оборони, однак підтвердила факти влучань. Інформація про постраждалих на момент оприлюднення даних не надходила, але масштаби пошкоджень уточнюються.

    У Харкові один із безпілотників влучив у багатоповерховий житловий будинок у Шевченківському районі. Дрон залетів безпосередньо у квартиру на верхньому поверсі, однак, за попередніми даними, не здетонував, що дозволило уникнути ще більшої кількості жертв. Внаслідок інциденту постраждав 23-річний чоловік, ще двоє людей — чоловік і літня жінка — зазнали гострої реакції на стрес. Усім постраждалим надали медичну допомогу на місці.

    В Одеській області в ніч на 2 травня зафіксовано удари по портовій інфраструктурі. Внаслідок атаки пошкоджено складські приміщення та допоміжні будівлі. На місці виникли пожежі, які оперативно ліквідували підрозділи ДСНС разом із персоналом об’єкта. За попередніми даними, обійшлося без загиблих і постраждалих, однак масштаби руйнувань уточнюються.

    Складною залишається ситуація і в Миколаєві, де тривають роботи з ліквідації наслідків нічних обстрілів. У місті пошкоджено об’єкти енергетичної інфраструктури, зокрема ті, що забезпечують функціонування електротранспорту. Комунальні служби працюють в умовах нестабільного електропостачання, поступово відновлюючи тягові підстанції та контактні мережі. Роботи ведуться поетапно з постійним контролем стану обладнання.

    Останні атаки стали продовженням серії масованих ударів по українських регіонах, які Росія здійснює протягом останніх днів. Напередодні під потужним ударом опинився Тернопіль, де зафіксували десятки дронів, частина з яких влучила у цивільну інфраструктуру. Також обстрілів зазнали Житомирська та Вінницька області. Зокрема, у Вінницькому регіоні було зафіксовано десятки безпілотників, один із яких спричинив руйнування приватного будинку та поранення жінки.

    Аналітики та військові експерти звертають увагу, що подібні атаки мають системний характер і спрямовані не лише на військові об’єкти, а й на цивільну інфраструктуру. Це включає житлові будинки, транспорт, енергетичні об’єкти та логістичні вузли. Таким чином, Росія продовжує тактику тиску на населення та економіку України, намагаючись створити атмосферу постійної небезпеки.

    Особливу тривогу викликає використання ударних дронів по густонаселених районах. Влучання у маршрутку в Херсоні стало одним із найрезонансніших випадків, оскільки йдеться про прямий удар по цивільному транспорту. Подібні дії міжнародні організації неодноразово кваліфікували як порушення норм міжнародного гуманітарного права.

    Водночас українські сили протиповітряної оборони продовжують активно протидіяти повітряним атакам. Значна частина дронів і ракет збивається ще на підльоті до цілей, однак навіть одиничні прориви ППО можуть мати серйозні наслідки через високу руйнівну силу боєприпасів.

    Місцева влада закликає громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях під час небезпеки. Особливо це актуально в умовах зростання кількості нічних і ранкових атак, коли ризик для цивільного населення є максимальним.

    Загалом ситуація свідчить про збереження високої інтенсивності бойових дій і відсутність ознак зниження рівня загрози. Українські регіони продовжують перебувати під постійним тиском, а інфраструктура потребує безперервного відновлення після кожної нової хвилі ударів.

    Ця ніч і ранок стали ще одним нагадуванням про те, що війна триває, а її наслідки щодня відчувають мирні жителі по всій країні.

  • Обмін 24 квітня: серед звільнених — поранені, молоді військові та бійці з різних напрямків фронту

    Обмін 24 квітня: серед звільнених — поранені, молоді військові та бійці з різних напрямків фронту

    24 квітня Україна та Росія провели черговий обмін військовополоненими, у межах якого додому повернулися 193 українські захисники. Цей обмін став продовженням великодніх домовленостей і одним із найбільших за останній період. У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими розкрили деталі щодо того, кого саме вдалося визволити з російського полону.

    За офіційною інформацією, серед звільнених — військовослужбовці різних підрозділів Сил оборони України. Йдеться про бійців Збройних сил України, зокрема значну кількість десантників, а також представників Військово-морських сил, територіальної оборони, Національної гвардії, Національної поліції, Державної прикордонної служби та Державної спеціальної служби транспорту. Таким чином, обмін охопив практично всі ключові силові структури, які беруть участь у захисті держави.

    Окремо зазначається, що серед повернутих є не лише солдати та сержанти, а й офіцери. Це свідчить про комплексний характер обміну та намагання повернути військових різних рангів, які тривалий час перебували у полоні.

    Особливістю цього обміну стало повернення молодих військових, зокрема тих, хто народився вже у 2000-х роках. Це покоління захисників, яке вступило у війну фактично одразу після досягнення повноліття або на початку свого дорослого життя. Наймолодшому з визволених — 24 роки, він потрапив у полон на Донецькому напрямку у 2023 році. Водночас найстаршому звільненому військовому — 60 років, що підкреслює широкий віковий діапазон українських оборонців.

    Серед повернутих також є поранені військовослужбовці, які потребують медичної допомоги та реабілітації. Для багатьох із них перебування в полоні супроводжувалося важкими умовами утримання, фізичними та психологічними травмами.

    У Координаційному штабі повідомили, що більшість звільнених незаконно утримувалися на території Чечні. За наявною інформацією, проти частини українських військових там були сфабриковані кримінальні справи, що є грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевських конвенцій. Такі дії з боку Росії неодноразово ставали предметом критики з боку міжнародної спільноти.

    Визволені захисники брали участь у бойових діях на різних напрямках фронту — Луганському, Донецькому, Харківському, Запорізькому та Курському. Це ще раз підтверджує масштабність війни та географію бойових дій, у яких були задіяні українські військові.

    Зворушливою деталлю цього обміну стало те, що двоє звільнених військових святкують свій день народження вже на рідній землі. Після тривалого перебування в полоні вони змогли повернутися додому саме в цей символічний день, що стало важливим емоційним моментом як для них самих, так і для їхніх родин.

    Обмін полоненими залишається одним із ключових гуманітарних напрямів роботи української влади. До процесу залучені державні органи, міжнародні партнери та посередники, які сприяють поверненню українських громадян. Президент України неодноразово наголошував, що звільнення всіх полонених є пріоритетом держави.

    Цей обмін також підтверджує, що переговорний процес, попри складність і тривалість, продовжує приносити результати. Кожне повернення українських військових є важливим кроком у відновленні справедливості та підтримці бойового духу армії.

    Водночас проблема утримання українських військовополонених залишається гострою. Українська сторона постійно наголошує на необхідності дотримання міжнародного права та закликає до звільнення всіх незаконно утримуваних осіб.

    Обмін 24 квітня став ще одним важливим етапом у поверненні українських захисників додому. Попри складні умови війни, держава продовжує системну роботу для визволення своїх громадян і підтримки тих, хто пройшов через полон.

  • Україна та Росія провели обмін полоненими: звільнено 193 захисників

    Україна та Росія провели обмін полоненими: звільнено 193 захисників

    Україна та Росія провели черговий обмін військовополоненими, у результаті якого додому повернулися 193 українські захисники. Про це повідомив президент України, наголосивши, що серед звільнених — військовослужбовці різних підрозділів, які обороняли країну на різних напрямках фронту.

    До України повернулися бійці Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Національної поліції та Державної спеціальної служби транспорту. Серед визволених є поранені військові, а також ті, проти кого російська сторона відкривала кримінальні справи.

    Президент подякував міжнародним партнерам і всім, хто долучається до процесу повернення українських громадян, підкресливши, що робота над звільненням полонених триває постійно.

    Цей обмін став продовженням серії домовленостей щодо повернення українців із російського полону. Раніше, 11 квітня, відбувся ще один великий обмін, у межах якого було звільнено 175 військовослужбовців і семеро цивільних осіб.

    За словами уповноваженого з прав людини, стан багатьох звільнених залишається складним. Деякі з них мають серйозні травми, наслідки катувань, а також потребують тривалого лікування і психологічної реабілітації. Зокрема, один із визволених перебуває у критичному стані через тяжкі тілесні ушкодження.

    Повернення полонених залишається одним із ключових пріоритетів української держави. Влада продовжує працювати над новими обмінами, залучаючи міжнародні механізми та партнерів для пришвидшення процесу.

    Останні обміни свідчать про те, що, попри складну безпекову ситуацію, переговорний процес у гуманітарному напрямі триває. Українська сторона наголошує, що робить усе можливе для повернення кожного громадянина, який перебуває в полоні.

  • Принц Гаррі відвідав Бучу та вшанував пам’ять жертв російської окупації

    Принц Гаррі відвідав Бучу та вшанував пам’ять жертв російської окупації

    Принц Гаррі здійснив візит до Бучі на Київщині, де вшанував пам’ять жертв російської окупації та ознайомився з наслідками воєнних злочинів. Його поїздка відбулася без попереднього анонсу і стала символічним жестом міжнародної підтримки України.

    Під час перебування в Бучі герцог Сассекський відвідав територію біля храму Святого Андрія Первозванного — місце, де у 2022 році було виявлено масове поховання мирних жителів, убитих під час окупації. Він поклав квіти до меморіалу та вшанував загиблих хвилиною мовчання.

    Міський голова Бучі повідомив, що принц також поспілкувався з настоятелем храму та ознайомився з фотодокументами, які фіксують наслідки злочинів російських військових. За його словами, цей візит став важливим проявом солідарності з Україною та нагадуванням світові про трагедію, яку пережило місто.

    Він подякував принцу за увагу до Бучі, підкресливши, що такі візити мають велике значення для збереження міжнародної підтримки та правди про війну.

    Візит до Бучі став частиною ширшої поїздки принца Гаррі до України. Напередодні він перебував у Києві, де взяв участь у міжнародному безпековому форумі. Під час виступу він закликав світ не ігнорувати війну в Україні та наголосив, що цей конфлікт не має переможців.

    Також принц підкреслив важливість ролі міжнародних партнерів у підтримці України та звернув увагу на необхідність збереження єдності у протидії агресії.

    Окрім цього, під час візиту він зустрівся з українськими військовими та пораненими захисниками, висловивши їм підтримку та вдячність за службу. Він зазначив, що прагнув особисто побачити ситуацію в Україні та донести правду про війну до світу.

    Це не перший випадок, коли принц Гаррі підтримує Україну. Раніше він звертався до українців у річницю повномасштабного вторгнення, наголошуючи, що країна не залишилася наодинці та має підтримку міжнародної спільноти.

    Буча стала одним із символів злочинів російської армії проти цивільного населення, і такі візити світових лідерів допомагають зберігати увагу до цих подій на міжнародному рівні.

    Поїздка принца Гаррі до України стала не лише актом солідарності, а й важливим нагадуванням про необхідність подальшої підтримки України у боротьбі за свободу та справедливість.

  • Зеленський у Саудівській Аравії: переговори з принцом Мухаммадом бін Салманом про безпеку, енергетику та оборону

    Зеленський у Саудівській Аравії: переговори з принцом Мухаммадом бін Салманом про безпеку, енергетику та оборону

    Президент України Володимир Зеленський прибув із робочим візитом до Саудівської Аравії, де проведе переговори зі спадкоємним принцом і прем’єр-міністром країни Мухаммадом бін Салманом Аль Саудом. Візит відбувається на тлі активізації міжнародних контактів України та посилення співпраці з країнами Близького Сходу.

    Про свій приїзд глава держави повідомив особисто, зазначивши, що ключовою подією стане зустріч із саудівським лідером. За словами Зеленського, переговори зосереджені на питаннях безпеки, енергетики та інфраструктури — напрямах, які є критично важливими для України в умовах повномасштабної війни.

    Президент підкреслив, що цей візит є продовженням домовленостей, досягнутих напередодні під час переговорів із європейськими партнерами. Йдеться, зокрема, про фінансові гарантії для підтримки економічної стійкості України. Тепер Київ прагне розширити співпрацю з країнами Перської затоки, залучаючи їх до спільних проєктів у стратегічних галузях.

    «Сьогодні розвиваємо домовленості із Саудівською Аравією у сфері безпеки, енергетики та інфраструктури. Важливо, щоб посилення було взаємним», — наголосив президент.

    Це вже другий візит Зеленського до Саудівської Аравії за останні два місяці, що свідчить про помітне поглиблення відносин між країнами. Аналітики відзначають, що Ер-Ріяд поступово стає важливим партнером Києва не лише у політичній, а й у безпековій та економічній площині.

    Одним із ключових напрямів співпраці є оборонна сфера. Раніше Зеленський повідомляв, що Україна веде переговори з низкою країн Близького Сходу щодо взаємодії у сфері протиповітряної оборони. Зокрема, обговорюється можливість обміну українських дронів-перехоплювачів на ракети для систем ППО.

    За його словами, до України зверталися не лише США, а й низка держав регіону — серед них Катар, Об’єднані Арабські Емірати, Бахрейн, Йорданія та Кувейт. У деяких із цих країн уже працюють українські експертні команди, які оцінюють можливості співпраці та діляться досвідом протидії дроновим атакам.

    Особливий інтерес до українських технологій виник на тлі зростання загроз у регіоні, зокрема через активне використання безпілотників у конфліктах на Близькому Сході. Український досвід у боротьбі з дронами, здобутий у війні проти Росії, нині розглядається як один із найефективніших у світі.

    Водночас прямий експорт українських дронів-перехоплювачів до країн регіону поки що обмежений на рівні державної політики. Україна намагається балансувати між потребами власної оборони та можливостями міжнародного співробітництва.

    Не менш важливим напрямом переговорів є енергетика. Саудівська Аравія, як один із ключових гравців на світовому енергетичному ринку, може відіграти значну роль у стабілізації енергетичної ситуації в Україні. Йдеться як про потенційні інвестиції, так і про співпрацю у сфері енергетичної безпеки.

    Інфраструктурні проєкти також залишаються у фокусі двостороннього діалогу. Україна зацікавлена у залученні іноземних інвесторів до відновлення зруйнованих об’єктів, а країни Перської затоки розглядають це як можливість розширити свою економічну присутність у Європі.

    Загалом нинішній візит Зеленського до Саудівської Аравії відображає ширшу стратегію України щодо диверсифікації міжнародних партнерств. Умови війни змушують Київ шукати нові формати співпраці та зміцнювати зв’язки не лише з традиційними союзниками в Європі та США, а й з країнами Глобального Півдня.

    Експерти зазначають, що активізація контактів із Саудівською Аравією також має геополітичне значення. Ер-Ріяд відіграє дедалі важливішу роль у глобальній політиці, виступаючи посередником у міжнародних конфліктах і формуючи нові альянси.

    Переговори між Україною та Саудівською Аравією можуть мати довгострокові наслідки як для двосторонніх відносин, так і для ширшого міжнародного контексту. В умовах війни кожна нова домовленість у сфері безпеки, енергетики чи оборони стає важливим елементом загальної стратегії виживання та відновлення держави.

  • Закон про зброю для цивільних зрушив із місця: у Раді анонсували широкі консультації вже наступного тижня

    Закон про зброю для цивільних зрушив із місця: у Раді анонсували широкі консультації вже наступного тижня

    У Верховній Раді України готуються до нового етапу обговорення законодавства щодо обігу цивільної зброї. Народний депутат Роман Костенко повідомив, що вже наступного тижня відбудуться консультації, до яких планують залучити широкий спектр учасників — від представників влади до громадянського суспільства та бізнесу.

    За словами парламентаря, процес обговорення не обмежиться лише політичним рівнем. До консультацій долучаться активісти, народні депутати, представники правоохоронних органів, а також потенційні учасники ринку зброї. Такий формат має забезпечити комплексний підхід до питання, яке вже тривалий час викликає дискусії в українському суспільстві.

    Костенко наголосив, що обговорення законопроєкту відбувається у тісній взаємодії з Міністерство внутрішніх справ України, з керівництвом якого він особисто проводив консультації. Саме МВС є одним із ключових органів, відповідальних за формування політики у сфері обігу зброї та контролю за її використанням.

    Одним із ключових аспектів майбутніх змін є питання короткоствольної вогнепальної зброї — пістолетів. Саме ця категорія викликає найбільше дискусій, оскільки наразі в Україні її носіння для цивільних фактично заборонене, попри загалом досить ліберальне законодавство у сфері володіння іншими видами зброї.

    За оцінкою Костенка, українське законодавство вже сьогодні є одним із найліберальніших у Європі. Він підкреслив, що придбати мисливську чи іншу дозволену зброю в Україні часто простіше, ніж у багатьох країнах ЄС. Водночас питання саме короткоствольної зброї залишається відкритим і потребує додаткового врегулювання.

    Парламентар звернув увагу, що прикладом більш ліберального підходу може слугувати Чехія, де громадяни мають право не лише володіти, а й носити короткоствольну зброю за умови дотримання визначених процедур і вимог. Саме такі моделі можуть бути взяті за основу при формуванні українського законодавства.

    Водночас Костенко підкреслив, що остаточні рішення щодо розширення прав цивільних на носіння зброї, ймовірно, будуть ухвалюватися вже після завершення воєнного стану. За його словами, нині важливо закласти правову та інституційну основу, щоб після війни повернутися до цього питання вже з готовими напрацюваннями.

    «Я підтримую рух у цьому напрямку, але це має бути системний процес — із підготовкою інфраструктури, законодавства і чіткими правилами», — зазначив він.

    Паралельно з парламентськими ініціативами свою позицію висловлюють і представники уряду. Зокрема, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко раніше заявляв, що підтримує ідею надання громадянам права на збройний самозахист. Йдеться, зокрема, про можливість використання короткоствольної зброї за чітко визначених умов.

    За словами очільника МВС, майбутній закон має базуватися на балансі між правом громадян на самозахист і необхідністю гарантування громадської безпеки. Це означає запровадження суворих процедур контролю, навчання, перевірки психічного стану та відповідальності за порушення правил використання зброї.

    Питання легалізації зброї для цивільних особливо актуалізувалося після початку повномасштабної війни, коли значна частина населення отримала доступ до зброї в межах територіальної оборони або інших форм захисту. Це створило нові виклики для держави, зокрема щодо контролю обігу зброї після завершення бойових дій.

    Експерти зазначають, що відсутність чіткого законодавства може призвести до ризиків нелегального обігу зброї, тоді як впорядкована система дозволів і контролю, навпаки, здатна знизити рівень злочинності та підвищити рівень безпеки.

    Водночас суспільна думка щодо цього питання залишається неоднозначною. Частина громадян підтримує право на самозахист зі зброєю, вважаючи це гарантією безпеки, тоді як інші висловлюють занепокоєння щодо можливих зловживань і зростання рівня насильства.

    Саме тому майбутні консультації мають стати майданчиком для відкритого діалогу між усіма зацікавленими сторонами. Очікується, що за їх результатами буде сформовано узгоджену позицію щодо подальших кроків у реформуванні законодавства.

    Питання цивільної зброї в Україні переходить у фазу активного обговорення та підготовки до можливих змін. Хоча остаточні рішення ще попереду, вже зараз зрозуміло, що держава готується до комплексного перегляду підходів до цієї чутливої теми.

  • Росія атакувала дронами іноземне судно біля Одеси: удар по морському коридору та жертви серед цивільних

    Росія атакувала дронами іноземне судно біля Одеси: удар по морському коридору та жертви серед цивільних

    У ніч проти 24 квітня Росія здійснила чергову атаку по Одеському регіону, вдаривши безпілотниками не лише по цивільній інфраструктурі, а й по торговельному судну, яке рухалося українським морським коридором у Чорному морі. Під удар потрапив балкер під прапором Сент-Кіттс і Невіс, що прямував до портів Великої Одеси. Про це повідомили в Адміністрації морських портів України та керівництво Одеської області.

    За попередніми даними, судно було уражене щонайменше двома дронами. Унаслідок атаки на борту виникла пожежа, однак екіпаж зміг оперативно локалізувати займання та не допустити масштабних наслідків. Інформація про загиблих або постраждалих серед членів екіпажу наразі не надходила, однак сам факт атаки на іноземне судно в акваторії Чорного моря викликає серйозне занепокоєння, адже йдеться про безпеку міжнародного судноплавства.

    Цей інцидент став ще одним підтвердженням того, що Росія продовжує системно атакувати українську портову інфраструктуру та логістичні маршрути, зокрема так званий український морський коридор, який забезпечує експорт зерна та інших товарів. Після зриву «зернової угоди» саме цей маршрут став критично важливим для економіки України та глобальної продовольчої безпеки.

    Паралельно з атакою на судно під ударом опинилася й цивільна інфраструктура Одеси. За словами місцевої влади, вибухи пролунали вночі, і внаслідок обстрілу було пошкоджено житлові будинки. Зокрема, постраждали дві двоповерхівки та один триповерховий будинок. Найтрагічнішим наслідком атаки стала загибель подружжя — чоловіка і жінки віком по 75 років. Ще близько 15 людей отримали поранення, частину з них госпіталізували з різними травмами.

    Рятувальні служби оперативно прибули на місце подій, ліквідували наслідки обстрілу та надали допомогу постраждалим. Фото з місця події, оприлюднені ДСНС, свідчать про значні руйнування житлового сектору, вибиті вікна, пошкоджені дахи та сліди пожеж.

    Атака на судно під іноземним прапором має не лише військовий, а й серйозний міжнародний вимір. Подібні удари можуть розглядатися як загроза глобальній навігації та порушення принципів свободи судноплавства. Український морський коридор функціонує попри постійну небезпеку, і саме через нього проходять вантажі, важливі для багатьох країн світу. Ураження такого судна може вплинути на страхування перевезень, логістику та загалом на готовність іноземних компаній працювати з українськими портами.

    Експерти зазначають, що Росія таким чином намагається тиснути не лише на Україну, а й на міжнародну спільноту, створюючи ризики для світової торгівлі. Особливо це стосується зернового експорту, адже Україна залишається одним із ключових постачальників аграрної продукції на глобальні ринки. Будь-які атаки на портову інфраструктуру або судна можуть призвести до зростання цін на продовольство та нестабільності на ринках.

    Водночас українська сторона продовжує забезпечувати роботу морського коридору, попри регулярні обстріли. Це стало можливим завдяки посиленню систем протиповітряної оборони, координації з міжнародними партнерами та адаптації логістичних маршрутів. Однак такі атаки, як удар 24 квітня, демонструють, що ризики залишаються високими.

    Одеський регіон від початку повномасштабної війни є однією з ключових цілей російських атак. Порти Великої Одеси — це стратегічні об’єкти, через які проходить значна частина українського експорту. Саме тому вони регулярно зазнають обстрілів із застосуванням ракет і безпілотників.

    Станом на 24 квітня 2026 року повномасштабна війна Росії проти України триває вже 1521-й день. За цей час Росія неодноразово атакувала цивільні об’єкти, житлові будинки, енергетичну інфраструктуру та транспортні вузли. Удари по портам і суднам стали окремим напрямом тиску, спрямованим на економіку України.

    Міжнародна реакція на подібні інциденти традиційно включає засудження атак та заклики забезпечити безпеку цивільного судноплавства. Однак експерти наголошують, що подальший розвиток ситуації залежатиме від рівня підтримки України з боку партнерів, зокрема у сфері безпеки морських шляхів.

    Попри складну ситуацію, українські порти продовжують працювати, а судна — заходити до них, що свідчить про стійкість системи та важливість цього напрямку для економіки країни. Водночас кожна така атака, як удар по балкеру під прапором Сент-Кіттс і Невіс, підвищує градус напруженості та нагадує, що Чорне море залишається зоною підвищеної небезпеки.

  • Понад 12 тисяч колишніх ув’язнених уже в ЗСУ: як працює механізм добровільної служби

    Понад 12 тисяч колишніх ув’язнених уже в ЗСУ: як працює механізм добровільної служби

    В Україні вже понад 12 тисяч колишніх ув’язнених долучилися до лав Збройних сил України у межах спеціального механізму, який дозволяє окремим категоріям засуджених добровільно піти на військову службу в обмін на звільнення від покарання. Про це повідомив заступник міністра юстиції Євген Пікалов, передає українські ЗМІ.

    Йдеться про програму, яка почала діяти у 2024 році та стала одним із інструментів поповнення війська в умовах повномасштабної війни. За словами представників Міністерство юстиції України, держава залучає виключно добровольців, а сам процес відбору є багатоетапним і жорстко регламентованим. Щомісяця розглядається близько 1500 заяв від засуджених, які бажають вступити до армії.

    Середній вік кандидатів становить 30–35 років, що свідчить про достатній фізичний ресурс для служби. Водночас участь у програмі суворо обмежена: до неї допускаються переважно особи, засуджені за нетяжкі злочини. Особи, які вчинили тяжкі насильницькі правопорушення або злочини проти національної безпеки, не можуть брати участь у цій ініціативі.

    Перед тим як потрапити до війська, кандидати проходять кілька рівнів перевірки. Зокрема, йдеться про медичне обстеження, психологічну оцінку та фізичну підготовку. Такий підхід покликаний мінімізувати ризики як для самих військових, так і для підрозділів, у які вони потрапляють. Лише після успішного проходження всіх етапів відбору укладається контракт, і добровольці проходять базову військову підготовку.

    Після навчання їх направляють до підрозділів ЗСУ, де вони виконують бойові або тилові завдання нарівні з іншими військовослужбовцями. При цьому термін служби для таких бійців відповідає невідбутій частині їхнього покарання. Якщо військовий отримує поранення або після завершення воєнного стану, він може бути повністю звільнений від подальшого відбування покарання.

    У Мін’юсті наголошують, що колишні засуджені мають такі ж права на грошове забезпечення, як і інші військові. Вони отримують зарплату, передбачену для відповідних посад у ЗСУ, а також можуть підтримувати зв’язок із родинами. Водночас для цієї категорії військовослужбовців передбачено посилений контроль. Зокрема, вони не мають права самовільно залишати зону виконання бойових завдань.

    Програма вже продемонструвала суттєве зростання. Якщо раніше повідомлялося про приблизно 9,5 тисячі добровольців із числа засуджених, то станом на квітень 2026 року ця цифра перевищила 12 тисяч. Серед них є і жінки, хоча їхня частка залишається відносно невеликою.

    Запровадження такого механізму викликало активну дискусію в суспільстві. З одного боку, це можливість для засуджених отримати другий шанс і довести свою лояльність державі. З іншого — питання безпеки, дисципліни та морально-етичних аспектів залишаються предметом обговорення серед експертів.

    Фактично Україна застосовує модель, яку в різні історичні періоди використовували й інші країни під час воєн. Водночас український підхід відрізняється тим, що участь є виключно добровільною, а відбір — значно жорсткішим. Це дозволяє уникнути масового залучення людей без належної підготовки або мотивації.

    В умовах тривалої війни кадрове забезпечення армії залишається одним із ключових викликів. Саме тому держава шукає різні способи залучення людського ресурсу, не знижуючи при цьому вимог до якості підготовки військових. Програма для засуджених стала одним із таких інструментів, який, за оцінками уряду, вже демонструє результат.

    Водночас у Міністерство юстиції України підкреслюють, що цей механізм не є масовою практикою і не може замінити стандартні процедури мобілізації. Його головна мета — дати можливість тим, хто цього хоче, змінити своє життя та зробити внесок у захист країни.

    Понад 12 тисяч колишніх ув’язнених, які вже служать у ЗСУ, стали частиною ширшого процесу трансформації української армії в умовах війни. І хоча ця практика залишається дискусійною, вона демонструє прагнення держави використовувати всі доступні ресурси для зміцнення обороноздатності країни.

  • Котедж біля моря, квартири та шість авто: журналісти знайшли у родини одеського ексвійськкома майно на 50 млн грн

    Котедж біля моря, квартири та шість авто: журналісти знайшли у родини одеського ексвійськкома майно на 50 млн грн

    Родина та близьке оточення колишнього керівника Овідіопольського районного ТЦК та СП Аркадія Васькевича, якого ДБР підозрює у можливому збагаченні на схемах для ухилянтів, могли отримати або користуватися майном загальною вартістю близько 50 млн грн уже після початку повномасштабної війни. Про це йдеться у розслідуванні «Слідства.Інфо», яке також переказали «Українська правда», Liga.net, NV та ТСН. За даними журналістів, у переліку майна фігурують три квартири, шість автомобілів, два паркомісця та котедж біля моря. Частина цього майна, за інформацією розслідувачів, згадується в матеріалах кримінального провадження ДБР, де йдеться про можливу схему отримання коштів за сприяння в ухиленні від мобілізації.

    У центрі розслідування — двоє колишніх працівників системи ТЦК на Одещині: Аркадій Васькевич і його син Богдан Васькевич. Аркадій Васькевич багато років служив у військових структурах і до минулого року очолював Овідіопольський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Богдан Васькевич також працював у районних ТЦК Одеси та області, зокрема, за даними журналістів, у 2023 році його називали заступником військового комісара одного з одеських районних ТЦК та СП. Пізніше, судячи з декларації, він уже проходив службу не в ТЦК, а в командуванні Військово-морських сил.

    У судовій ухвалі, на яку посилається «Слідство.Інфо», зазначено, що Аркадій Васькевич нібито «налагодив механізм отримання коштів за сприяння в ухиленні від призову за мобілізацією», а після цього, за версією слідства, він або за його вказівкою могли придбати нерухомість і транспортні засоби, оформлюючи їх на членів родини та близьких осіб. Богдана Васькевича слідчі, за даними журналістів, пов’язують із можливим внесенням недостовірних даних до декларації, оскільки він нібито не вказав майно, яким користувався. Водночас важливо підкреслити: на цій стадії йдеться про дані журналістського розслідування та матеріали справи, а остаточні висновки має робити суд.

    Журналісти звернули увагу, що восени 2022 року, вже під час повномасштабної війни, на родичів та близьких Аркадія Васькевича протягом короткого періоду оформили одразу кілька автомобілів. Зокрема, тесть Васькевича Анатолій Рожко придбав Mercedes-Benz GLS 350 2018 року, брат дружини Ігор Рожко — Honda CR-V 2007 року, дружина Алла Васькевич стала власницею Nissan Versa 2015 року, а Lexus RX 350L 2018 року зареєстрували на близького друга родини. За підрахунками розслідувачів, загальна вартість лише цих автомобілів могла перевищувати 5 млн грн, тоді як офіційний дохід Аркадія Васькевича та його дружини за той рік становив близько 1,5 млн грн.

    Окремий блок розслідування стосується нерухомості в Одесі. Журналісти знайшли квартиру площею 145 квадратних метрів і паркомісце в житловому комплексі преміумкласу. За даними з реєстрів, власником квартири є Ігор Рожко — рідний дядько Богдана Васькевича. Водночас, як зазначає «Слідство.Інфо», офіційні доходи Рожка за попередні роки виглядають неспівмірними з вартістю такого житла. У витягу з реєстру вказана ціна 5,5 млн грн, однак на ринку подібні квартири можуть коштувати значно дорожче, а з урахуванням ремонту, який, за оцінкою дизайнерки інтер’єру, міг обійтися ще приблизно у 10 млн грн, загальна вартість об’єкта може сягати близько 21 млн грн.

    Ще одну квартиру, яку слідчі ДБР пов’язують із Аркадієм Васькевичем та можливою схемою, журналісти виявили в іншій одеській новобудові. Йдеться про помешкання площею понад 80 квадратних метрів, власницею якого у 2023 році стала Алла Рожко — дружина Ігоря Рожка. У реєстрі вказана вартість 2,2 млн грн, однак ринкова ціна, за даними журналістів, може бути вищою — щонайменше 3,6 млн грн. При цьому, як стверджує «Слідство.Інфо» з посиланням на податкові дані, офіційні доходи Алли Рожко за 2010–2023 роки становили 111 тис. грн.

    У матеріалах також згадується майно біля моря — апартаменти у котеджному містечку «Золотий Бугаз». За словами місцевих мешканців, котеджі там можуть коштувати від 110 до 150 тис. доларів, а журналісти знайшли оголошення про продаж схожих апартаментів площею 84 квадратні метри за 120 тис. євро. Власницею житла є Елісо Сванідзе, дружина Бесікі Какачії, якого в судовій ухвалі називають близьким другом Васькевича. Журналісти також встановили, що до жовтня 2022 року Аркадій Васькевич був директором підприємства, яке належить Какачії, а ця компанія володіє землею під котеджним містечком.

    Крім того, у розслідуванні фігурують Audi Q7 2017 року, якою, за даними судової ухвали, з початку 2024 року користувався Богдан Васькевич, і Mercedes-Benz GLS 580 2020 року, за кермом якого, за інформацією джерел журналістів, Богдана Васькевича нібито затримували у вересні 2025 року. Останній автомобіль, як зазначається у матеріалі, був зареєстрований на іншу особу, але слідчі припускають, що ним могли користуватися Васькевичі ще з 2022 року. Його вартість, за даними справи, могла становити майже 5 млн грн. Також у лютому 2023 року мати Аркадія Васькевича стала власницею квартири на околиці Одеси, оціночна вартість якої може становити близько 2,3 млн грн.

    За даними «Слідства.Інфо», кримінальне провадження щодо Васькевичів ДБР відкрило у січні 2025 року. Спочатку воно нібито активно рухалося, однак згодом темпи слідчих дій сповільнилися, а остання відома ухвала у справі датується серпнем минулого року. Журналістам не вдалося отримати коментарі від самих Аркадія та Богдана Васькевичів: їхні телефони тривалий час не відповідали. Редакція заявила, що готова опублікувати їхню позицію, якщо отримає відповідь.

    Ця історія стала ще одним гучним епізодом у серії розслідувань про майно представників системи ТЦК на Одещині. Раніше широкий резонанс викликала справа колишнього одеського військкома Євгена Борисова, у якого журналісти виявляли елітне майно за кордоном. На цьому тлі нове розслідування знову ставить питання про контроль за доходами посадовців, прозорість роботи ТЦК та відповідальність осіб, які могли збагачуватися під час мобілізації. Для суспільства ця тема особливо чутлива, адже йдеться про період великої війни, коли одні громадяни воюють або підтримують фронт, а інші, за версією слідства, могли перетворювати мобілізаційні процедури на джерело незаконного прибутку.