Khreshchatyknews.com

Позначка: Німеччина

  • Німеччина перевіряє “російський слід” після інциденту з дроном біля українського Ан-124

    Німеччина перевіряє “російський слід” після інциденту з дроном біля українського Ан-124

    Німецькі правоохоронці розслідують інцидент із безпілотником, який виявили поблизу українського вантажного літака Ан-124 “Руслан” в аеропорту Лейпцига. Однією з основних версій слідства є можлива причетність Росії до події, хоча офіційних доказів цього наразі не оприлюднено. Через серйозність ситуації до розслідування залучили антитерористичні підрозділи, а перебіг справи перебуває під увагою НАТО.

    Про це повідомляє The Guardian із посиланням на німецькі джерела. За інформацією видання Die Zeit, інцидент стався в ніч на 5 серпня. Поблизу українського транспортного літака “Антонов” було виявлено модифікований безпілотник із вибуховим пристроєм. Через потенційну загрозу роботу аеропорту Лейпцига тимчасово призупинили, а низку рейсів перенаправили до інших аеропортів.

    Розслідуванням займаються антитерористичний підрозділ прокуратури Дрездена та поліція федеральної землі Саксонія. Слідчі вивчають кілька можливих версій, серед яких імовірна спроба диверсії або атаки на український літак, що перебував на території Німеччини.

    Під час цього ж інциденту стався ще один незвичайний випадок. Після відновлення роботи аеропорту вантажний літак DHL після зльоту зіткнувся з невідомим літаючим об’єктом. Екіпаж благополучно приземлився в Ганновері, де під час огляду фахівці виявили незначні пошкодження повітряного судна. За даними слідства, другий невстановлений об’єкт міг перебувати в повітрі одночасно з безпілотником, знайденим біля українського літака.

    У НАТО підтвердили, що поінформовані про ситуацію та уважно стежать за ходом розслідування. В Альянсі поки не роблять висновків щодо можливої відповідальності будь-якої сторони до завершення роботи німецьких правоохоронців.

    Посол України в Німеччині Олексій Макеєв висловив припущення, що за інцидентом може стояти Росія. Водночас він не навів доказів на підтвердження цієї версії, а Кремль наразі не коментував подію.

    Подібної думки дотримуються і окремі німецькі політики. Голова парламентського комітету з нагляду за розвідкою Марк Генріхманн припустив, що потенційною ціллю могла бути компанія, діяльність якої має стратегічне значення для України. Він наголосив, що якщо причетність Росії буде доведена, це може свідчити про новий рівень ескалації.

    Речник партії “Зелені” з питань парламентського контролю за спецслужбами Константін фон Нотц заявив, що у разі підтвердження російського сліду йтиметься не лише про терористичний акт, а й про прояв державного тероризму проти Німеччини та її громадян.

    Наразі слідчі продовжують збирати докази та аналізувати всі обставини події. Остаточних висновків щодо походження безпілотника, його завдання та можливих організаторів інциденту правоохоронні органи Німеччини поки не оприлюднили. Це означає, що версія про причетність Росії залишається однією з робочих, але на цьому етапі офіційно не підтверджена.

  • У Відні пройшли таємні переговори щодо війни в Україні

    У Відні пройшли таємні переговори щодо війни в Україні

    У столиці Австрії відбулися неофіційні переговори щодо можливого завершення війни між Росією та Україною. У зустрічі взяли участь колишні високопосадовці Великої Британії, Франції, Німеччини та Росії, які обговорювали потенційні сценарії мирного врегулювання.

    Про це повідомляє Bloomberg.

    За інформацією агентства, переговори відбулися у Відні в липні, однак точну дату зустрічі співрозмовники журналістів не розкривають. Основною темою дискусії стали можливі умови для майбутніх мирних переговорів, які могли б сприяти завершенню російсько-української війни.

    До складу учасників увійшли колишній радник Великої Британії з питань національної безпеки Тім Барроу, колишній державний секретар Міністерства закордонних справ Німеччини Маркус Едерер, французький дипломат П’єр Вімон, а також колишній високопосадовець Кремля, ім’я якого не розголошується.

    Після появи інформації про зустріч офіційні коментарі були стриманими. Тім Барроу та Міністерство закордонних справ Франції не відповіли на запити журналістів. Водночас у МЗС Німеччини заявили, що їм нічого не відомо про такі переговори, наголосивши, що вони не проводилися від імені відомства чи за його координації.

    Речник Кремля Дмитро Пєсков також утримався від коментарів щодо повідомлень про неофіційну зустріч.

    У Bloomberg зазначають, що подібні контакти між колишніми чиновниками та представниками аналітичних центрів є поширеною практикою так званої “неофіційної дипломатії”. Такі дискусії не мають офіційного мандату й не представляють позицію урядів, однак дозволяють обмінюватися ідеями, які згодом можуть бути передані офіційним дипломатичним каналам.

    За даними агентства, головною метою таких зустрічей є пошук можливих підходів до врегулювання складних міжнародних конфліктів без формальних політичних зобов’язань.

    Нагадаємо, раніше президент Азербайджану Ільхам Алієв повідомив про ще одну неофіційну зустріч колишніх високопосадовців Німеччини та Росії, яка відбулася в Баку. За його словами, учасники також обговорювали можливі шляхи припинення війни Росії проти України.

  • Пентагон передає союзникам ключову місію з підтримки України: що зміниться

    Пентагон передає союзникам ключову місію з підтримки України: що зміниться

    Міністерство оборони США розпочало реорганізацію Групи безпекової допомоги Україні (SAG-U), яка координує постачання озброєння, підготовку українських військових та логістичну підтримку. Відповідно до нового рішення, керівництво місією буде передано європейським союзникам.

    Про це повідомило Європейське командування Збройних сил США (EUCOM).

    У командуванні пояснили, що реорганізація здійснюється за наказом міністра оборони США Піта Гегсета. Водночас наголошується, що зміни не означають скорочення підтримки України та не вплинуть на виконання поточних завдань місії.

    За інформацією Європейського командування, передача керівної ролі союзникам відображає посилення ролі європейських партнерів у підтримці української оборони, яку вони активно нарощували протягом останнього року.

    Крім того, у Пентагоні зазначають, що реорганізація дозволить Сполученим Штатам перерозподілити частину власних ресурсів на інші глобальні оборонні пріоритети.

    Рішення стало офіційним підтвердженням інформації, яку наприкінці липня оприлюднило видання Politico. Тоді повідомлялося, що Міністерство оборони США планує відмовитися від безпосереднього керівництва Групою безпекової допомоги Україні, яка працює на базі у німецькому Вісбадені.

    Групу безпекової допомоги Україні (Security Assistance Group – Ukraine, SAG-U) було створено 4 листопада 2022 року. Вона координує постачання військової допомоги Україні, організацію навчання українських військовослужбовців, а також логістичне забезпечення міжнародної підтримки.

    Штаб місії розташований у Вісбадені (Німеччина). За понад три з половиною роки роботи через SAG-U було розподілено понад 2 мільярди доларів безпекової допомоги Україні.

    До цього часу місію очолював американський генерал-лейтенант Гійом Бопер.

    Попри передачу керівництва європейським союзникам, у Європейському командуванні США підкреслюють, що підтримка України з боку Вашингтона продовжиться, а зміни стосуються насамперед структури управління місією.

  • США відходять від керівництва військовою допомогою Україні: місію в Німеччині передадуть іншій країні НАТО

    США відходять від керівництва військовою допомогою Україні: місію в Німеччині передадуть іншій країні НАТО

    Пентагон готується передати керівництво Групою сприяння безпеці України — Security Assistance Group-Ukraine, або SAG-U — іншій державі-члену НАТО. Йдеться про структуру, яка з 2022 року відіграє одну з центральних ролей у координації постачання озброєння, навчання українських військових, технічного обслуговування техніки та довгострокового розвитку Збройних сил України.

    Про майбутні зміни повідомило Politico з посиланням на американського посадовця та ще трьох людей, знайомих із планом. За їхніми словами, командування місією у Вісбадені в Німеччині з часом має перейти від американського генерала до офіцера однієї з європейських країн НАТО або Канади.

    У Пентагоні наголошують, що SAG-U від початку розглядалася як тимчасова структура, а нинішня реорганізація має перерозподілити відповідальність між союзниками. Американська сторона пояснює зміни необхідністю краще узгодити свої ресурси з новою Стратегією національної оборони та водночас змусити європейських партнерів брати на себе більшу частину тягаря підтримки України.

    Сам факт існування та роль SAG-U підтверджуються офіційними документами Міністерства оборони США. Групу створили у листопаді 2022 року як окремий штабний елемент у Вісбадені. Її завданням є координація американської безпекової допомоги Україні, навчання, постачання та оснащення українських військ, а також підтримка довгострокового розвитку ЗСУ.

    SAG-U також тісно працює з натівською структурою NSATU — NATO Security Assistance and Training for Ukraine. За даними спеціального генерального інспектора США, ці дві структури розташовані разом у Вісбадені, але юридично залишаються окремими. SAG-U є американським механізмом, тоді як NSATU — багатонаціональним механізмом НАТО для координації навчання, логістики, технічного обслуговування та розвитку українських сил.

    Саме тому передача командування SAG-U союзнику матиме не лише символічне значення. Йдеться про зміну ролі США в тій системі, через яку Вашингтон багато років впливав на те, як саме формуються потреби української армії, які види озброєння є пріоритетними та як має виглядати довгострокова модернізація ЗСУ.

    За даними Politico, сам процес передачі може тривати до року. Джерела видання наполягають, що це не повинно призвести до зупинки роботи місії чи переривання допомоги Україні.

    Американська присутність у структурі також не зникне повністю. Європейське командування Збройних сил США, як очікується, залишатиметься залученим до роботи, а одним із керівників структури буде американський заступник.

    Це означає, що США не виходять повністю з системи координації допомоги, однак переходять від ролі головного командного центру до більш партнерської моделі.

    У Пентагоні пояснюють цей крок ширшим перерозподілом відповідальності всередині НАТО. Один із посадовців Альянсу заявив Politico, що призначення європейського або канадського офіцера на чолі SAG-U стане ще одним прикладом того, як союзники поступово перебирають більше обов’язків, які раніше значною мірою виконували Сполучені Штати.

    Ця тенденція вже простежується в інших структурах НАТО.

    Адміністрація Дональда Трампа останніми місяцями послідовно просуває ідею, що європейські країни мають брати на себе більшу відповідальність за власну оборону та безпеку континенту.

    У лютому США оголосили про перерозподіл частини командних посад у НАТО. Зокрема, Велика Британія має перебрати більшу роль в Об’єднаному командуванні в Норфолку, Італія — в Неаполі, а Німеччина та Польща отримують більше відповідальності в командній структурі Альянсу в Європі.

    На цьому тлі передача SAG-U союзнику виглядає частиною системної політики, а не окремим рішенням, пов’язаним лише з Україною.

    Ще один важливий сигнал — перегляд американської військової присутності у Європі. 28 липня Міноборони США розпочало шестимісячний аналіз розміщення своїх сил на континенті. Його результати можуть привести до зміни чисельності американських військових, їхнього розташування та функцій.

    Для України це створює нову реальність: система підтримки дедалі більше переходить від моделі, де США були безумовним центром, до моделі, в якій Європа та Канада мають відігравати помітно більшу роль.

    При цьому важливо, що SAG-U не є єдиним механізмом допомоги Україні.

    Крім цієї структури, продовжують працювати натівська NSATU, Контактна група з питань оборони України, двосторонні програми допомоги США та окремі коаліції спроможностей, у яких європейські країни беруть на себе конкретні напрямки — від ППО та бронетехніки до авіації, морських систем і безпілотників.

    Тому передача командування SAG-U сама по собі не означає припинення американської допомоги або згортання всієї системи підтримки України.

    Однак політично це важливий сигнал. США демонструють, що хочуть менше концентрувати на собі операційне керівництво європейською безпекою, натомість очікуючи від союзників більшого фінансового, військового та організаційного внеску.

    Для Києва головним питанням буде не те, яка саме країна очолить SAG-U, а чи збережеться безперервність поставок, навчання, ремонту техніки та довгострокового планування розвитку української армії.

    Офіційні документи Пентагону показують, що SAG-U є не просто логістичним штабом. Вона координує повний спектр американської безпекової допомоги, контролює постачання, бере участь у навчанні та консультуванні українських сил і взаємодіє з десятками міжнародних партнерів.

    Саме тому будь-яка зміна її командування матиме стратегічне значення.

    Наразі невідомо, яка саме держава НАТО стане наступним керівником місії. Серед можливих варіантів називаються європейські союзники або Канада, однак офіційного рішення ще не оголошено.

    Так само немає підтвердження, що зміна командування автоматично означатиме скорочення обсягів американської військової допомоги Україні. На цьому етапі йдеться саме про перерозподіл керівної ролі.

    У найближчі місяці стане зрозуміло, хто очолить SAG-U і наскільки далеко Вашингтон готовий зайти у передачі європейцям тих функцій, які після 2022 року сам формував і контролював.

    Для України ця зміна може стати ще одним тестом на здатність Європи реально перебрати на себе більшу частину військової підтримки, не допустивши пауз у поставках і не послабивши координацію в момент, коли війна залишається далекою від завершення.

  • США почали перегляд військової присутності в Європі: що це означає для НАТО

    США почали перегляд військової присутності в Європі: що це означає для НАТО

    Сполучені Штати офіційно розпочали комплексний перегляд своєї військової присутності в Європі. Про старт відповідної роботи повідомив заступник міністра оборони США Елбрідж Колбі, зазначивши, що перевірка має визначити оптимальну структуру американських сил на європейському континенті та прискорити перерозподіл відповідальності за оборону між союзниками по НАТО. Про це повідомляє Politico з посиланням на заяву посадовця, оприлюднену в соціальній мережі X.

    За словами Колбі, перегляд реалізується відповідно до рішення, яке раніше анонсував міністр оборони США Піт Гегсет під час засідання міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі. Основною метою процесу є оцінка нинішнього розташування американських сил і визначення того, як забезпечити, щоб європейські союзники взяли на себе головну відповідальність за конвенційну оборону континенту.

    «Сьогодні міністерство розпочало перегляд військової присутності в Європі. Це буде ґрунтовний перегляд, покликаний забезпечити, щоб НАТО швидко й незворотно рухалося до того, аби Європа взяла на себе головну відповідальність за свою конвенційну оборону», – заявив Елбрідж Колбі.

    За інформацією Politico, Вашингтон уже розпочав окремі кроки зі скорочення своєї військової присутності. Зокрема, йдеться про виведення частини сил із Німеччини та зменшення внеску США до виконання окремих оборонних планів НАТО. Під перегляд можуть потрапити високотехнологічні компоненти американського військового контингенту, серед яких винищувальна авіація, літаки-заправники, літаки морського патрулювання та окремі сили Військово-морських сил США.

    У Міністерстві оборони США наголошують, що кінцевою метою є не послаблення Альянсу, а його адаптація до нових безпекових викликів. За словами Колбі, результатом перегляду має стати формування «сильнішого, справедливішого та стійкішого НАТО», здатного ефективніше реагувати на одночасні кризи в різних регіонах світу.

    Перегляд військової присутності проводитиметься у взаємодії з Верховним головнокомандувачем Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генералом Алексусом Грінкевичем. До консультацій також залучать європейських союзників і Конгрес США. Саме Конгрес законодавчо визначив мінімальний рівень американської військової присутності в Європі, тому будь-які суттєві зміни мають враховувати чинні нормативні обмеження.

    На тлі перегляду країни східного флангу НАТО вже активізували дипломатичні контакти з Вашингтоном. Особливо активно працює Польща, яка прагне зберегти постійну присутність американських військ на своїй території. Польський уряд уже підготував законопроєкт, який визначає механізми фінансування американських військових баз, демонструючи готовність і надалі підтримувати військову співпрацю зі Сполученими Штатами.

    Про необхідність такого перегляду глава Пентагону Піт Гегсет заявив ще під час зустрічі міністрів оборони НАТО в червні. Тоді він повідомив, що Міністерство оборони США проведе шестимісячний аналіз розміщення американських сил і засобів у Європі, враховуючи рівень внеску кожної країни Альянсу у спільну оборону. Такий підхід відповідає політиці адміністрації Дональда Трампа щодо більш рівномірного розподілу оборонних витрат між союзниками.

    Водночас американські медіа повідомляють, що зміни можуть торкнутися не лише чисельності особового складу. За інформацією The New York Times, Пентагон також розглядає можливість скорочення кількості літаків і військових кораблів, які США виділяють для операцій НАТО в Європі. Остаточні рішення очікуються після завершення шестимісячного перегляду та консультацій із союзниками.

  • Німеччина хоче отримати українські військові технології: що найбільше цікавить Берлін

    Німеччина хоче отримати українські військові технології: що найбільше цікавить Берлін

    У Німеччині запропонували укласти з Україною двосторонню угоду про обмін оборонними технологіями. Берлін особливо зацікавлений в українських розробках у сфері безпілотників, протидії дронам і ракетних систем, пише Bild.

    З такою ініціативою виступив керівник парламентської групи Християнсько-соціального союзу в Бундестазі Александер Гоффманн. Він наголосив, що Німеччина залишається одним із найбільших донорів України та планує продовжувати військову, фінансову й гуманітарну підтримку. Водночас співпраця, на його думку, має приносити користь обом державам.

    Гоффманн запропонував юридично закріпити передачу Німеччині частини практичного досвіду, який Україна отримала під час повномасштабної війни. Йдеться не про вже ухвалене рішення німецького уряду, а про політичну пропозицію, яку ще мають обговорити.

    Найбільшу увагу Берлін приділяє українському виробництву безпілотників. За словами політика, Німеччина повинна мати можливість у разі загострення безпекової ситуації швидко збільшити випуск дронів. Український досвід може допомогти німецьким підприємствам швидше адаптувати розробки до реальних бойових умов.

    Також Німеччину цікавлять системи перехоплення ворожих БпЛА, засоби радіоелектронної боротьби, використання штучного інтелекту та сучасні ракетні технології. Раніше міністр оборони ФРН Борис Пісторіус називав ці напрями серед ключових сфер, у яких німецькі військові та виробники можуть переймати досвід України.

    Оборонна співпраця між країнами вже розширюється. Українські та німецькі компанії працюють над спільним виробництвом безпілотних систем різної дальності, включно з дронами, здатними уражати цілі на відстані до 1500 кілометрів.

    Крім того, сторони домовлялися про розвиток протиракетних спроможностей і спільне виробництво наземних роботизованих комплексів. Такі проєкти мають одночасно посилити Збройні сили України та розширити можливості європейської оборонної промисловості.

    Ініціатива Гоффманна показує, що український оборонно-промисловий комплекс дедалі частіше розглядають не лише як отримувача західної допомоги, а і як джерело унікальних технологій та бойового досвіду. Остаточні умови можливого обміну, зокрема питання захисту інтелектуальної власності та доступу до розробок, наразі не визначені.

  • Польща вкладає €656 млн у космічний проєкт ЄС

    Польща вкладає €656 млн у космічний проєкт ЄС

    Польща інвестує 656 млн євро у створення європейської супутникової системи безпечного зв’язку IRIS² (Infrastructure for Resilience, Interconnectivity and Security by Satellite), ставши одним із найбільших учасників стратегічної космічної програми Європейського Союзу. Такий внесок становить близько 10% загальної вартості проєкту та дозволяє Варшаві увійти до кола держав, які визначатимуть розвиток нової супутникової інфраструктури ЄС. Про це повідомляє PAP.

    Відповідну угоду було підписано у Варшаві. Завдяки фінансовому внеску Польща працюватиме над реалізацією програми нарівні з Францією, Німеччиною та Італією, які традиційно відіграють провідну роль у європейській космічній галузі. До числа ключових партнерів проєкту також входять Іспанія та Люксембург.

    IRIS² є одним із наймасштабніших технологічних проєктів Європейського Союзу останніх років. Його основна мета — створення власної захищеної супутникової системи зв’язку, яка забезпечить країнам ЄС незалежність від іноземної комерційної інфраструктури та зміцнить безпеку стратегічних комунікацій.

    Проєкт розробляється як відповідь на нові виклики у сфері безпеки, зокрема на гібридні загрози з боку Росії, а також на необхідність зменшення залежності Європи від американських супутникових сервісів, насамперед Starlink. Система має гарантувати стабільний зв’язок навіть під час масштабних кібератак, кризових ситуацій або природних катастроф.

    Однією з ключових особливостей IRIS² стане використання технологій квантового шифрування. Вони забезпечують надзвичайно високий рівень захисту інформації та значно ускладнюють можливість перехоплення або злому каналів зв’язку традиційними методами. Очікується, що така система використовуватиметься як державними установами, так і приватними користувачами, для яких критично важливою є безпека передачі даних.

    Розгортання проєкту відбуватиметься поетапно. Перші елементи супутникової мережі планують ввести в експлуатацію у 2029 році. Повне формування орбітального угруповання очікується у 2031–2032 роках. Загалом система складатиметься із 290 супутників, розміщених на різних орбітах навколо Землі.

    У межах реалізації проєкту в Польщі буде створено власний наземний центр управління системою IRIS². Його інтегрують із державною захищеною мережею GovNet. Це дозволить країні стати одним із регіональних центрів супутникового зв’язку для держав Балтійського регіону та Північної Європи, забезпечуючи функціонування критично важливої цифрової інфраструктури.

    Очікується, що участь у програмі також позитивно вплине на розвиток польської космічної промисловості. За оцінками уряду, майже 400 польських підприємств зможуть долучитися до виконання замовлень у межах проєкту, що сприятиме розвитку високотехнологічного виробництва, створенню нових робочих місць та зміцненню конкурентоспроможності країни у сфері космічних технологій.

    Створення IRIS² є частиною довгострокової стратегії Європейського Союзу щодо зміцнення технологічної автономії та безпеки критичної інфраструктури. Власна супутникова система має забезпечити незалежний захищений зв’язок для урядових структур, військових, служб реагування та комерційних користувачів.

    До програми вже виявила інтерес і Україна, яка подала заявку на участь у проєкті. Водночас питання захисту супутникової інфраструктури набуває дедалі більшого значення на тлі повідомлень про розробку Росією засобів протидії супутниковим системам, зокрема таким, як Starlink, які відіграють важливу роль у забезпеченні зв’язку під час війни в Україні.

  • Німеччина хоче отримати пояснення щодо кадрових змін у ЗСУ

    Німеччина хоче отримати пояснення щодо кадрових змін у ЗСУ

    Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що найближчим часом планує обговорити з виконувачем обов’язків міністра закордонних справ України Андрієм Сибігою останні кадрові зміни у вищому військовому керівництві держави. За словами очільника німецької дипломатії, Берлін прагне краще розуміти рішення української влади, оскільки залишається одним із ключових партнерів України. Про це повідомляє dpa через портал web.de.

    Виступаючи під час пресконференції в столиці Нігерії Абуджі, Йоганн Вадефуль наголосив, що має намір порушити під час розмови не лише питання кадрових рішень, а й загальну безпекову ситуацію в Україні. Він підкреслив, що Німеччина продовжує надавати Києву масштабну політичну, фінансову, економічну та військову підтримку, тому зацікавлена в розумінні процесів, які відбуваються всередині українських державних інституцій.

    «Німеччина є — і залишатиметься — одним із найбільших прихильників України політично, економічно та фінансово. Тому ми, звісно, вкрай зацікавлені знати, що саме там відбувається», — заявив глава МЗС Німеччини.

    Водночас Вадефуль висловив упевненість, що рішення, ухвалені українським керівництвом, матимуть зрозуміле пояснення для міжнародних партнерів, а курс на проведення реформ в Україні буде збережений.

    Заява німецького міністра пролунала на тлі масштабних кадрових змін у секторі безпеки та оборони України. Після відставки уряду Юлії Свириденко, яку Верховна Рада підтримала 14 липня, свої посади залишили й окремі високопосадовці. Згодом стало відомо про конфлікт між колишнім міністром оборони Федоровим і тодішнім головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським. Президент Володимир Зеленський назвав цей конфлікт однією з причин кадрового рішення щодо міністра оборони.

    Сам Сирський публічно заявив, що не був обізнаний про існування такого конфлікту, хоча визнав, що у своїй роботі іноді дотримується жорсткого стилю керівництва.

    Кадрові перестановки викликали широкий суспільний резонанс. У Києві та низці інших українських міст уже кілька днів тривають акції протесту, учасники яких виступають проти звільнення Федорова та водночас закликають до відставки Сирського. На цьому тлі президент України провів серію зустрічей із керівництвом Збройних сил, зокрема з командувачем Об’єднаних сил Михайлом Драпатим.

    За інформацією Bloomberg, українська влада розглядала понад десять кандидатур на посаду головнокомандувача ЗСУ, а одним із головних претендентів вважався саме Драпатий. Зрештою 22 липня президент Володимир Зеленський офіційно призначив його новим головнокомандувачем Збройних сил України.

    У Берліні підкреслюють, що кадрові зміни в українському військовому керівництві не впливають на стратегічну підтримку України з боку Німеччини. Водночас німецька сторона прагне отримати безпосередні роз’яснення від українського керівництва щодо причин ухвалених рішень та їхнього впливу на подальше реформування сектору оборони і безпеки.

  • Німеччина дозволила виробництво ядерного палива за технологіями РФ

    Німеччина дозволила виробництво ядерного палива за технологіями РФ

    У Німеччині офіційно дозволили виробництво ядерного палива за російськими технологіями. Відповідне рішення ухвалило Міністерство довкілля федеральної землі Нижня Саксонія, яке погодило заявку підприємства Advanced Nuclear Fuels (ANF) у місті Лінген. Завод отримав дозвіл виготовляти паливні збірки за ліцензією російської державної корпорації “Росатом”. Про це повідомляє Euronews.

    Advanced Nuclear Fuels є дочірньою компанією французького виробника ядерних технологій Framatome. Завдяки новому дозволу підприємство зможе випускати паливо для реакторів радянського типу, використовуючи російські технологічні рішення. Попри широкомасштабні санкції Європейського Союзу проти Росії, ядерна галузь досі залишається однією з небагатьох сфер, де співпраця між окремими європейськими компаніями та “Росатомом” юридично можлива.

    Йдеться про виробництво шестигранних паливних збірок — спеціалізованих елементів, які використовуються виключно на атомних реакторах радянського проєктування типу ВВЕР. Такі енергоблоки продовжують працювати в низці країн Центральної та Східної Європи, а також у Фінляндії та інших державах, де атомна енергетика історично будувалася за радянськими технологіями.

    Саме залежність частини європейських АЕС від російських паливних технологій залишається однією з головних причин того, що “Росатом” досі не включений до повного пакета санкцій Європейського Союзу. Повна відмова від російського ядерного палива потребує багаторічної підготовки, сертифікації альтернативних виробників, модернізації обладнання та значних фінансових витрат.

    Рішення влади Нижньої Саксонії викликало критику на федеральному рівні. Міністерство довкілля Німеччини виступило проти реалізації проєкту, вважаючи, що співпраця з російською державною корпорацією створює додаткові ризики в умовах війни Росії проти України. У відомстві наголошують, що ядерний сектор також має стати об’єктом загальноєвропейських санкцій.

    Процедура погодження заявки тривала кілька років. За цей час було проведено комплексні технічні перевірки, консультації з федеральними органами влади та залучено незалежних експертів у сфері атомного права. Попри це регіональна влада дійшла висновку, що чинне законодавство не дає юридичних підстав відмовити підприємству у видачі дозволу.

    Міністр довкілля Нижньої Саксонії Крістіан Майєр, який представляє партію “Союз 90/Зелені”, різко розкритикував ухвалене рішення, назвавши його “докорінно неправильним”. На його думку, Росія вже давно використовує енергетичний сектор як інструмент політичного тиску, тому будь-яке поглиблення співпраці з “Росатомом” суперечить інтересам безпеки Європи.

    Проти проєкту також виступили екологічні організації та місцеві активісти. Вони вважають, що допуск російських технологій до стратегічної галузі створює потенційні ризики для національної безпеки Німеччини та посилює економічний вплив Росії на європейський енергетичний сектор.

    Експерти зазначають, що наразі єдиним ефективним механізмом припинення такої співпраці може стати ухвалення окремих санкцій Європейського Союзу щодо російської атомної галузі. Поки таких обмежень немає, “Росатом” продовжує працювати на європейському ринку та брати участь у низці міжнародних енергетичних проєктів.

    Залежність окремих країн Європи від російських ядерних технологій зберігається і в інших проєктах. Зокрема, США раніше надали Угорщині виняток із фінансових санкцій, що дозволило продовжити будівництво енергоблоків АЕС “Пакш II”, яке реалізує “Росатом”. Крім того, російська державна корпорація продовжує постачати ядерне паливо для третього енергоблока словацької АЕС “Моховце”, введеного в експлуатацію у 2023 році, а також надає технічне обслуговування реакторів свого проєктування, зокрема на болгарській АЕС “Козлодуй”.

  • Таємні переговори про Україну в Баку: Алієв розкрив зустріч німців із людьми Путіна

    Таємні переговори про Україну в Баку: Алієв розкрив зустріч німців із людьми Путіна

    У столиці Азербайджану відбулася непублічна зустріч колишніх високопосадовців Німеччини з впливовими представниками російської сторони, під час якої могли обговорювати можливі шляхи завершення війни Росії проти України. Президент Азербайджану Ільхам Алієв підтвердив сам факт переговорів, однак заявив, що владу країни про них заздалегідь не повідомили.

    Про це Алієв розповів 21 липня під час спільної пресконференції у Берліні з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем. За словами азербайджанського президента, Баку почав перевіряти інформацію про закриті контакти після появи відповідних повідомлень у медіа. Дані про перетин кордону та авіаперельоти, як стверджує Алієв, дозволили дійти висновку, що зустріч справді відбулася.

    «Нашу територію було використано для такої зустрічі без нашого відома», — заявив президент Азербайджану. Він наголосив, що представники влади країни не були присутні на переговорах, тому Баку не може підтвердити їхній точний зміст, досягнуті домовленості або статус учасників.

    За даними, озвученими Алієвим, німецькі учасники прибули до Баку з Берліна 12 липня, а залишили Азербайджан 14 липня. У цей самий період до азербайджанської столиці приїхали представники російської сторони. Саме збіг цих поїздок і став для Баку підтвердженням того, що закрита зустріч відбулася.

    Неофіційну німецьку делегацію, за повідомленнями Bloomberg, Reuters, Die Zeit та ARD, представляли колишній керівник Федеральної канцелярії Німеччини Рональд Пофалла та колишній прем’єр-міністр федеральної землі Бранденбург Маттіас Платцек.

    Пофалла очолював відомство федерального канцлера за часів Ангели Меркель і залишається впливовою фігурою з широкими політичними контактами у Християнсько-демократичному союзі. Платцек раніше очолював Соціал-демократичну партію Німеччини та тривалий час був одним із прихильників збереження діалогу між Берліном і Москвою. Обидва наразі не обіймають офіційних урядових посад і не мали публічно оголошеного мандата на переговори від імені німецької влади.

    Російську сторону, за даними журналістів, представляли голова ради директорів «Газпрому» та колишній прем’єр-міністр Росії Віктор Зубков, а також голова Ради при президентові РФ з розвитку громадянського суспільства і прав людини Валерій Фадєєв.

    Обидва вважаються близькими до російської владної системи. Зубков багато років працював у вищому керівництві РФ і очолював російський уряд у 2007–2008 роках. Фадєєв керує консультативним органом при Володимирі Путіні та входить до керівних структур російських державних установ.

    Алієв заявив, що не має інформації про конкретний порядок денний переговорів. Водночас він припустив, що зустріч могла бути присвячена пошуку шляхів припинення російсько-української війни.

    «Якщо ця зустріч мала на меті сприяти припиненню війни між Росією та Україною, ми можемо це лише вітати», — зазначив президент Азербайджану.

    Фрідріх Мерц, який стояв поруч із Алієвим під час пресконференції, заявив, що йому нічого не відомо про ці переговори. Канцлер також не підтвердив участі федерального уряду Німеччини в їхній організації або підготовці. Це означає, що зустріч не була офіційним дипломатичним контактом між Берліном і Москвою.

    Інформація про переговори в Баку стала частиною ширшого журналістського розслідування Die Zeit і політичної програми ARD Kontraste. За даними медіа, колишні німецькі політики та пов’язані з Кремлем російські діячі зустрічаються у закритому форматі щонайменше з 2024 року. Більшість таких зустрічей проходила у Баку, а одна — в Абу-Дабі у листопаді 2025 року.

    Журналісти пов’язують ці контакти зі спробами неофіційно відновити формат «Петербурзького діалогу». Цей форум був створений у 2001 році за участю тодішнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера та Володимира Путіна для розвитку зв’язків між громадянськими суспільствами двох країн. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну його діяльність була остаточно припинена.

    У 2025 році подібна зустріч уже спричинила скандал у Німеччині. Тоді у Баку з російськими представниками зустрічався депутат Бундестагу від Соціал-демократичної партії Ральф Штегнер. Особливе занепокоєння викликав той факт, що він входив до парламентського комітету, який контролює роботу німецьких спецслужб і має доступ до чутливої інформації щодо Росії.

    Штегнер та інші учасники наполягали, що зустріч мала приватний характер, не оплачувалася урядом і не проводилася за державним дорученням. Проте політики з кількох німецьких партій вимагали пояснити, чи не створюють такі контакти ризиків для національної безпеки та спільної політики Європейського Союзу щодо Росії.

    За інформацією Reuters із посиланням на спільне розслідування німецьких медіа, спецслужби Німеччини розглядають регулярні зустрічі як можливу операцію російського впливу. Російська сторона нібито намагається переконати німецьких співрозмовників, що війна може завершитися лише на умовах Москви, а також заздалегідь обговорює можливості відновлення політичних і економічних відносин після припинення бойових дій.

    Учасники зустрічей заперечують, що діють в інтересах Кремля. Вони представляють контакти як неформальний канал комунікації, який може бути корисним за відсутності повноцінного дипломатичного діалогу між Німеччиною та Росією.

    Водночас така «тіньова дипломатія» викликає серйозні питання, оскільки в переговорах щодо завершення війни безпосередньо не бере участі Україна. Також невідомо, чи обговорювали учасники територіальні вимоги Москви, санкції, гарантії безпеки або можливість відновлення економічної співпраці з Росією.

    The Times повідомляє, що група колишніх німецьких чиновників і лобістів фактично створила постійний неформальний канал зв’язку з російською владою. Видання зазначає, що ці контакти відбуваються на тлі дискусій у Європі про те, хто міг би виступити посередником у майбутніх переговорах, хоча багато західних посадовців сумніваються у готовності Москви до компромісу.

    Сама Росія публічно продовжує наполягати на виконанні своїх вимог, серед яких визнання окупованих українських територій, обмеження обороноздатності України та відмова Києва від вступу до НАТО. Україна наголошує, що будь-які домовленості про завершення війни мають ухвалюватися за її безпосередньої участі та не можуть передбачати легалізацію російської агресії.

    Факт таємних переговорів у Баку наразі підтверджений президентом Азербайджану лише на підставі даних про переміщення учасників. Немає офіційного протоколу, спільної заяви чи документа, який би розкривав зміст зустрічі. Німецький уряд заперечує свою причетність, а російські учасники та «Газпром» не надали детальних публічних коментарів.

    Говорити про офіційні мирні переговори між Німеччиною та Росією немає підстав. Йдеться про закриті контакти колишніх німецьких політиків із представниками російської владної системи. Проте регулярність таких зустрічей, близькість російських учасників до Кремля та обговорення війни в Україні свідчать про існування неформального каналу між частиною німецького політичного середовища і Москвою.