Khreshchatyknews.com

Позначка: Німеччина

  • Українців у ЄС стало менше: де найбільше скоротилася кількість біженців і чому це тривожний сигнал

    Українців у ЄС стало менше: де найбільше скоротилася кількість біженців і чому це тривожний сигнал

    Кількість українців, які перебувають під тимчасовим захистом у країнах Європейського Союзу, вперше за останні місяці помітно скоротилася. Станом на кінець березня 2026 року в ЄС офіційно перебували 4,33 мільйона громадян України, які виїхали через повномасштабну війну. Лише за один місяць їхня кількість зменшилася майже на 69 тисяч осіб.

    Такі дані оприлюднив Eurostat — статистичний офіс Європейського Союзу.

    Порівняно з лютим кількість українців зі статусом тимчасового захисту скоротилася на 68 980 осіб, або на 1,6%. На тлі попередніх років, коли цифри або стабільно зростали, або залишалися приблизно на одному рівні, нинішня тенденція привернула особливу увагу експертів і європейських урядів.

    Найбільше українців досі перебуває у Німеччині. Там тимчасовий захист мають 1 274 955 осіб — майже третина всіх українських біженців у Євросоюзі. На другому місці Польща — 961 405 осіб, а третє місце посідає Чехія, де проживають 379 820 українців зі статусом захисту.

    Саме ці три країни від початку повномасштабної війни стали головними центрами прийому українців. Вони забезпечували житлом, соціальною допомогою, медичними послугами та доступом до ринку праці мільйони людей, які змушені були залишити свої домівки через російське вторгнення.

    Втім, нинішня статистика показує нові процеси всередині Європи. У 14 країнах ЄС кількість українців під тимчасовим захистом продовжує зростати, але в 13 державах — навпаки падає.

    Найбільший приріст зафіксували у Німеччині, де кількість українців збільшилася на 7 480 осіб. Також зростання відбулося в Іспанії (+2 665) та Румунії (+2 125).

    Натомість найпомітніше скорочення зафіксували в Італії, де кількість українців зменшилася більш ніж на 30 тисяч осіб лише за місяць. Значне падіння також сталося у Чехії (-19 810) та Фінляндії (-8 080).

    Експерти пояснюють таку динаміку кількома причинами одночасно. Частина українців змінює країну проживання всередині ЄС у пошуках роботи, стабільнішого соціального забезпечення або кращих умов для дітей. Інші повертаються до України, особливо у відносно безпечні регіони. Також впливають зміни міграційної політики окремих країн Європи.

    Останні місяці дедалі більше європейських держав почали переглядати програми підтримки українців. Деякі уряди поступово скорочують витрати на соціальне забезпечення, безкоштовне житло чи компенсації для біженців.

    Наприклад, уряд Ірландії вже оголосив про плани суттєво змінити систему підтримки українців і фактично згортати програму масового розміщення. Окрім цього, в країні обговорюють механізми стимулювання добровільного повернення українців додому.

    У Великій Британії, за даними місцевих ЗМІ, також почастішали випадки відмов українцям у продовженні програм захисту та перебування.

    Окрему увагу аналітики звертають на Чехію. Саме вона залишається країною з найбільшим навантаженням у перерахунку на кількість населення. Там на кожну тисячу жителів припадає 34,8 українця зі статусом тимчасового захисту. Для порівняння, у Польщі цей показник становить 26,3, у Словаччині — 26,2, тоді як середній показник по ЄС — лише 9,6 особи на тисячу населення.

    Структура українських біженців у Європі також практично не змінилася. За даними Eurostat, понад 98,4% усіх людей під тимчасовим захистом є громадянами України.

    Дорослі жінки становлять найбільшу частину — 43,3%. Майже третина — це діти та підлітки віком до 18 років. Частка дорослих чоловіків становить 26,6%.

    Саме цей демографічний дисбаланс уже кілька років викликає серйозне занепокоєння в Україні. Демографи та економісти попереджають: якщо значна частина жінок із дітьми остаточно інтегрується у європейське суспільство, країна може зіткнутися з ще глибшою кризою після війни.

    Раніше директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова заявляла, що після завершення воєнного стану можлива нова хвиля виїзду українців. Йдеться про ситуацію, коли чоловіки почнуть масово виїжджати до своїх сімей, які вже тривалий час живуть у країнах ЄС.

    За оцінками демографів, повернення українців додому поки що залишається обмеженим. Більшість людей не готові повертатися через безпекову ситуацію, проблеми з житлом, нестабільність економіки та невизначеність щодо майбутнього.

    Водночас Європа поступово переходить від екстреної гуманітарної підтримки до більш прагматичного підходу. Українців дедалі активніше інтегрують у ринок праці, систему освіти та місцеві громади. У багатьох країнах біженці вже не сприймаються як тимчасове явище, а стають частиною економічного та соціального життя.

    На цьому тлі скорочення кількості українців під тимчасовим захистом не обов’язково означає масове повернення додому. Часто це лише ознака переоформлення статусів, зміни країни проживання або переходу на інші типи дозволів на перебування.

    Проте для України сама цифра у понад 4,3 мільйона громадян за кордоном залишається одним із найсерйозніших викликів воєнного часу. Адже йдеться не лише про гуманітарну кризу, а й про майбутнє ринку праці, народжуваності, економіки та післявоєнного відновлення держави.

  • Після конфлікту з Трампом: Німеччина терміново шукає ракети Tomahawk для стримування Росії — FT

    Після конфлікту з Трампом: Німеччина терміново шукає ракети Tomahawk для стримування Росії — FT

    Німеччина різко активізувала переговори зі США щодо закупівлі крилатих ракет Tomahawk та пускових систем Typhon після того, як адміністрація Дональда Трампа фактично відмовилася від планів посилення американської військової присутності в Європі.

    Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела в уряді Німеччини.

    За даними видання, Берлін серйозно занепокоєний тим, що Європа може залишитися без достатніх засобів стримування Росії на тлі скорочення американської військової підтримки.

    Причиною термінових переговорів стало рішення Пентагону скасувати розміщення в Німеччині американського батальйону далекобійної артилерії, який адміністрація Джо Байден раніше планувала використати як елемент стримування Росії в Європі.

    Тепер німецька влада намагається компенсувати цю втрату власними закупівлями американських ракет великої дальності.

    За словами співрозмовників FT, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус найближчим часом планує поїздку до Вашингтона для відновлення переговорів щодо придбання систем Tomahawk і Typhon.

    Німеччина ще минулого року офіційно направила запит до США щодо закупівлі цих систем, однак остаточної відповіді від Вашингтона досі не отримала.

    «Головне — мати ударні можливості в Європі», — цитує FT одного з німецьких чиновників.

    У Берліні не приховують, що готові навіть запропонувати Сполученим Штатам додаткове фінансування, аби пришвидшити укладення угоди.

    Ситуацію ускладнює погіршення відносин між Трампом і новим канцлером Німеччини Фрідріх Мерц. За даними FT, між Вашингтоном і Берліном виникли серйозні суперечки через війну на Близькому Сході та політику щодо Ірану.

    На цьому тлі рішення США скоротити військову присутність у Європі стало для Німеччини тривожним сигналом.

    Раніше Трамп підтвердив плани вивести з Німеччини понад 5 тисяч американських військових. Крім того, адміністрація США вже переглядає присутність своїх сил в Італії та Іспанії, а також може скоротити участь у спільних навчаннях НАТО.

    Financial Times зазначає, що зараз у Європі практично немає достатньої кількості наземних далекобійних систем, які можна швидко розгорнути для стримування Росії.

    Саме тому Німеччина вважає закупівлю ракет Tomahawk стратегічно важливою.

    Ракети Tomahawk здатні вражати цілі на відстані понад 1500 кілометрів і вважаються одним із ключових елементів американської системи високоточної далекобійної зброї.

    Раніше адміністрація Байдена планувала розмістити американські далекобійні системи в Німеччині як відповідь на розгортання Росією ракет «Іскандер» у Калінінградській області.

    Однак після повернення Трампа до Білого дому Пентагон змінив свої плани, що викликало занепокоєння серед європейських союзників США та керівництва НАТО.

    У Міноборони Німеччини підтвердили, що переговори зі США тривають, але назвали процес “довготривалим”.

  • Відносини України та ЄС переживають найскладніший період від початку війни, — Politico

    Відносини України та ЄС переживають найскладніший період від початку війни, — Politico

    Відносини між Україною та Європейським Союзом помітно загострилися на тлі суперечок щодо темпів вступу Києва до ЄС, фінансової підтримки та стилю комунікації української влади із західними партнерами.

    Про це повідомляє Politico.

    За даними видання, після ще однієї важкої зими українське керівництво дедалі гостріше реагує на повільність рішень європейських союзників. Президент Володимир Зеленський, як зазначають джерела у дипломатичних колах, почав використовувати жорсткіший і більш безапеляційний тон у переговорах із європейськими лідерами.

    Головною причиною напруження стало питання вступу України до Євросоюзу. На неформальному саміті ЄС на Кіпрі у квітні європейські лідери розкритикували Київ за нереалістичні очікування щодо швидкого членства.

    Україна наполягає на повноцінному вступі до ЄС уже до 2027 року, тоді як низка європейських держав виступає за поступову інтеграцію.

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що такі терміни є нереалістичними, а вступ України до ЄС неможливий до завершення війни. За інформацією Politico, він також натякнув на можливість територіальних компромісів із Росією, що викликало різку реакцію в Києві.

    У матеріалі зазначається, що українська влада дедалі частіше виходить із позиції, що Україна фактично захищає всю Європу, а тому Захід має більше підтримувати Київ без додаткових умов і повчань.

    Водночас у Брюсселі та низці європейських столиць подібна риторика викликає роздратування.

    Окремим фактором стала зростаюча оборонна самостійність України. За даними Politico, український військово-промисловий комплекс уже забезпечує майже половину потреб армії, включно з виробництвом безпілотників, бронетехніки та боєприпасів.

    Також Київ активно розвиває експорт дронів і вже уклав контракти з Саудівською Аравією, Катаром та ОАЕ.

    На думку співрозмовників видання, це посилило впевненість українського керівництва у переговорах із Заходом і зменшило критичну залежність від європейської допомоги.

    Водночас у ЄС продовжують наголошувати, що членство України вимагатиме масштабних реформ — насамперед у сфері верховенства права, боротьби з корупцією та економічної політики.

    Франція та Німеччина, за даними Politico і Financial Times, просувають модель поступової інтеграції України до Євросоюзу, яка може тривати роками або навіть десятиліттями.

    Президент Володимир Зеленський публічно відкидає ідею “символічного” чи проміжного членства та наполягає на повноправному вступі України до ЄС.

    Напруження між Києвом і Брюсселем також посилюють суперечки щодо економічних реформ і фінансової підтримки. Європейські партнери вимагають від України додаткових податкових змін і структурних реформ, тоді як українська сторона заявляє, що економіка країни перебуває під надзвичайним навантаженням через війну.

    Попри складнощі, у ЄС продовжують офіційно підтримувати європейську інтеграцію України, хоча дедалі частіше наголошують, що процес вступу буде тривалим і залежатиме від виконання всіх критеріїв членства.

  • Промисловість Німеччини знову падає

    Промисловість Німеччини знову падає

    Промисловий сектор Німеччини продовжує демонструвати ознаки ослаблення: у березні обсяг промислового виробництва в країні знизився другий місяць поспіль, що стало несподіванкою для ринку та додатково посилило занепокоєння щодо стану найбільшої економіки Європи. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на дані Федерального статистичного управління Німеччини.

    Згідно з оприлюдненою статистикою, промислове виробництво скоротилося на 0,7% у порівнянні з попереднім місяцем. Основний негативний вплив на показник справили скорочення випуску в енергетичному секторі та машинобудуванні — традиційно ключових галузях німецької економіки, які забезпечують значну частку промислового експорту. При цьому більшість економістів, опитаних Bloomberg, очікували протилежної динаміки — помірного зростання, що підкреслює розрив між прогнозами ринку та фактичними даними.

    На тлі падіння виробництва окремі зовнішньоторговельні показники виглядали більш оптимістично. Експорт Німеччини у березні зріс на 0,5%, тоді як імпорт збільшився значно суттєвіше — на 5,1%. Значна частина імпортованих товарів надійшла з Китаю, що вкотре підкреслює глибоку інтеграцію німецької промисловості у глобальні ланцюги постачання та залежність від азійських ринків. Водночас така диспропорція між експортом та імпортом може чинити додатковий тиск на торговельний баланс країни.

    Хоча березневі дані частково охоплюють перший період загострення конфлікту на Близькому Сході, аналітики наголошують, що слабкість у промисловості Німеччини не є короткостроковим явищем. Вона спостерігається вже протягом тривалого часу, а енергоємні підприємства залишаються особливо вразливими до коливань цін на нафту та природний газ. Висока вартість енергоносіїв у поєднанні з нестабільною геополітичною ситуацією створює додатковий тиск на виробничі витрати та інвестиційні рішення бізнесу.

    Окремим фактором невизначеності для промисловості залишається глобальна енергетична ситуація, яка продовжує впливати на собівартість виробництва. Зростання цін на нафту та газ унаслідок геополітичної напруги підсилює ризики для промислових компаній, особливо у секторах із високим рівнем енергоспоживання. Це, за оцінками економістів, може стримувати відновлення виробництва у другому кварталі та зберігати волатильність у статистичних показниках.

    Водночас окремі позитивні сигнали все ж фіксуються у суміжних економічних індикаторах. Так, у березні було зафіксовано суттєве зростання заводських замовлень, яке перевищило очікування ринку. Однак аналітики пояснюють це явище ефектом випередження, коли компанії збільшують закупівлі через побоювання подальшого зростання цін або змін у глобальних постачаннях. Це означає, що частина позитивної статистики може мати тимчасовий характер і не обов’язково свідчить про стійке відновлення попиту.

    Головний економіст Commerzbank Йорг Кремер у коментарі зазначив, що повторне зниження промислового виробництва підтверджує загальну тенденцію стагнації, яка триває в німецькій промисловості приблизно півтора року. За його словами, сектор перебуває у стані бокового руху на відносно низькому рівні без чітких сигналів стабільного зростання або глибокого падіння, що ускладнює прогнозування подальшої динаміки.

    Попри це, загальна економічна картина залишається змішаною. У першому кварталі економіка Німеччини показала зростання на 0,3%, що формально свідчить про відсутність рецесії, однак темпи відновлення залишаються слабкими. Уряд країни вже переглянув середньострокові прогнози, знизивши очікуване зростання на 2026 рік до 0,5%, навіть попри плани збільшення витрат на інфраструктуру та оборону.

    Додатковий тиск на економічні перспективи Німеччини створює і глобальна геополітична нестабільність, зокрема війна на Близькому Сході, яка впливає на енергетичні ринки та міжнародну торгівлю. За оцінками Міністерства фінансів Німеччини, країна може недоотримати десятки мільярдів євро податкових надходжень у середньостроковій перспективі через економічні наслідки конфліктів і коливання світових ринків.

    У сукупності ці фактори формують для німецької промисловості складне середовище, де одночасно діють структурні проблеми, енергетичні ризики та зовнішньополітична нестабільність. Аналітики відзначають, що найближчі місяці стануть ключовими для розуміння того, чи зможе промисловий сектор Німеччини перейти до стабільного відновлення, чи залишиться у фазі тривалої стагнації.

  • Німеччина відповіла на погрози Росії щодо Києва

    Німеччина відповіла на погрози Росії щодо Києва

    Німеччина заявила, що не має наміру змінювати роботу свого посольства в Києві, попри погрози з боку Росії та інформаційні заклики про можливу небезпеку для іноземних дипломатичних місій в українській столиці. Про це повідомив федеральний міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль, коментуючи останні заяви російського керівництва, які супроводжуються риторикою про загострення ситуації навколо Києва.

    За словами глави німецького МЗС, Берлін уважно стежить за розвитком безпекової ситуації в Україні та перебуває у постійному контакті з союзниками, чиї дипломатичні представництва також продовжують роботу в Києві. Водночас він підкреслив, що Німеччина не розглядає сценарії евакуації чи скорочення своєї присутності, оскільки це розцінюється як політичний сигнал, на який Кремль, за його словами, і розраховує.

    Вадефуль наголосив, що Німеччина не піддається тиску і не дозволить залякати себе погрозами. Він прямо вказав, що добре розуміє методи, які використовує Росія у своїй зовнішній політиці, включно з інформаційними кампаніями, психологічним тиском і спробами впливу на рішення західних урядів. За його словами, такі дії є частиною ширшої стратегії Москви, спрямованої на послаблення підтримки України з боку міжнародних партнерів.

    У Берліні вважають, що нинішня риторика Росії щодо можливих ударів по Києву та заклики до евакуації іноземних представництв не є випадковими, а вписуються у модель гібридного впливу, яка поєднує військові дії, інформаційний тиск і дипломатичні сигнали. Метою таких заяв, на думку німецької сторони, є створення атмосфери невизначеності та страху, що мало б вплинути на рівень підтримки України з боку її союзників.

    Попри це, у МЗС Німеччини підкреслюють, що дипломатична присутність у Києві має принципове значення і є важливою складовою підтримки України в умовах повномасштабної війни. Робота посольства розглядається не лише як інституційна взаємодія між державами, а й як політичний сигнал про довгострокову солідарність з Україною.

    Окремо Йоганн Вадефуль прокоментував можливість потенційних контактів із російською стороною. Він не виключив, що у майбутньому такі переговори можуть відбутися, однак наголосив, що будь-які дипломатичні кроки можливі лише за умови реальних змін у поведінці Москви. Йдеться насамперед про припинення бойових дій та готовність до конструктивного діалогу щодо завершення війни проти України.

    На цьому тлі позиція Європейського Союзу залишається узгодженою: країни-члени не планують згортати діяльність своїх дипломатичних місій у Києві, попри періодичні заклики з боку Росії про необхідність евакуації іноземного персоналу. У Брюсселі та столицях держав ЄС розглядають такі заяви як елемент політичного та інформаційного тиску, який не має впливати на реальні рішення щодо присутності дипломатів в Україні.

    Таким чином, реакція Німеччини фактично підтверджує спільну позицію західних партнерів України, які продовжують підтримувати роботу своїх дипломатичних представництв у Києві навіть в умовах війни та регулярних російських погроз. У Берліні наголошують, що така присутність є важливою не лише з практичної точки зору, а й як демонстрація довіри до української держави та її здатності функціонувати попри воєнні виклики.

  • Європа фіксує зростання загроз проти опонентів Росії за кордоном

    Європа фіксує зростання загроз проти опонентів Росії за кордоном

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році європейські уряди та спецслужби фіксують зростання кількості інцидентів, які можуть бути пов’язані зі спробами тиску, стеження та потенційних атак проти опонентів російського режиму за кордоном. Про це повідомляє abc News із посиланням на західних посадовців та матеріали розвідки, а також на дані правоохоронних органів країн ЄС.

    За оцінками європейських урядовців, йдеться не про окремі поодинокі випадки, а про більш системну тенденцію, яка посилилася після 2022 року. У фокусі потенційних загроз опиняються російські опозиційні активісти, військові перебіжчики, правозахисники та особи, які публічно підтримують Україну або критикують політику Кремля. Представники спецслужб зазначають, що географія таких інцидентів охоплює різні країни Європи, що, на їхню думку, свідчить про розширення масштабів активності.

    Одним із найбільш показових прикладів, який наводять європейські медіа та слідчі матеріали, є ситуація навколо російського активіста Володимира Осечкіна, який перебуває під державною охороною у Франції з 2022 року. Французька влада вважає, що йому може загрожувати серйозна небезпека. За даними судових документів, у квітні 2025 року група чоловіків російського походження протягом кількох годин спостерігала за будинком Осечкіна на південному заході Франції, фіксуючи об’єкт на фото та відео. Сам активіст раніше повідомляв про ознаки стеження, а слідчі розглядали це як можливу підготовку до подальших дій.

    У низці інших країн Європейського Союзу також фіксувалися інциденти, які викликали занепокоєння правоохоронців. У Литві спецслужби заявляли про розкриття змов, які могли бути спрямовані проти осіб, пов’язаних із підтримкою України та російських опозиційних діячів. У Німеччині повідомлялося про запобігання можливим операціям проти представників оборонного сектору та українських посадовців, які працюють у сфері безпеки. У Польщі у 2024 році було затримано підозрюваного у справі щодо підготовки замаху на президента України. В Іспанії того ж року зафіксували вбивство російського перебіжчика, у якому слідство розглядає можливу причетність осіб, пов’язаних із російськими структурами.

    Західні розвідувальні служби зазначають, що після 2022 року змінився характер таких операцій. Якщо раніше подібні дії, за їхніми оцінками, могли мати більш прямий формат, то зараз частіше застосовуються складніші схеми із залученням посередників, кримінальних виконавців або осіб, які не пов’язані безпосередньо з державними структурами. Такий підхід, за словами аналітиків, дозволяє ускладнити встановлення організаторів і знизити ризик прямої міжнародної відповідальності.

    Офіційна позиція Росії залишається незмінною. Російська влада раніше неодноразово відкидала звинувачення у причетності до будь-яких операцій проти опонентів за кордоном, називаючи такі заяви безпідставними.

    Водночас європейські чиновники наголошують, що навіть за відсутності прямих доказів у кожному окремому випадку загальна картина викликає занепокоєння. За їхніми словами, подібні дії можуть мати не лише фізичний, але й психологічний ефект, спрямований на створення атмосфери страху серед опозиційно налаштованих осіб та тих, хто підтримує Україну.

    Представники спецслужб також підкреслюють, що навіть у випадках, коли окремі операції вдається зірвати, це не виключає повторних спроб тиску або спостереження. У цьому контексті європейські країни продовжують посилювати заходи безпеки щодо осіб, які можуть перебувати у групі ризику, та координувати обмін інформацією між розвідувальними структурами.

    Ситуація залишається предметом постійного моніторингу з боку європейських урядів, які розглядають її як частину ширшого безпекового виклику, пов’язаного з наслідками війни Росії проти України та активізацією гібридних загроз у Європі.

  • Україна отримає сотні нових роботів для фронту: німецька ARX Robotics різко збільшує постачання НРК GEREON

    Україна отримає сотні нових роботів для фронту: німецька ARX Robotics різко збільшує постачання НРК GEREON

    Німецька компанія ARX Robotics значно розширює співпрацю з Україною та поставить Силам оборони кілька сотень додаткових наземних роботизованих комплексів GEREON. Таким чином парк цих систем в Україні збільшиться майже вп’ятеро.

    Про це повідомили в пресслужбі компанії, пише видання «Оборонка».

    Новий контракт уклали на тлі масштабних планів України щодо роботизації армії. Раніше українська влада заявляла про намір закупити до 25 тисяч наземних роботизованих комплексів у першому півріччі 2026 року.

    У компанії пояснили, що додаткові НРК GEREON використовуватимуть насамперед для найбільш небезпечних завдань на фронті — евакуації поранених, доставки боєприпасів, логістики та транспортування вантажів у зонах активних бойових дій.

    Фактично йдеться про поступову заміну людей роботизованими платформами на найризикованіших ділянках фронту.

    У ARX Robotics наголошують, що системи адаптуватимуть під конкретні потреби українських військових. Частину функцій інтегруватимуть безпосередньо у координації з бойовими підрозділами ЗСУ.

    GEREON — це модульний наземний роботизований комплекс, який може виконувати як логістичні, так і бойові завдання залежно від конфігурації. За даними виробника, система здатна перевозити до 500 кілограмів вантажу, працює в ручному або автономному режимі та має дальність управління до 4 кілометрів.

    Робот може розганятися до 15 кілометрів на годину та долати до 40 кілометрів без підзарядки. Також НРК оснащений тепловізійною камерою нічного бачення й може автономно працювати до 72 годин.

    У компанії заявляють, що сьогодні ARX Robotics є найбільшим західним постачальником наземних роботизованих систем для України.

    Окрему увагу виробник планує приділити підготовці операторів. Для українських військових посилять навчальні програми на полігонах, щоб підрозділи могли максимально ефективно використовувати нову техніку в реальних бойових умовах.

    Крім того, ARX Robotics уже розширює виробничі потужності на кількох підприємствах, щоб прискорити темпи постачання та задовольнити різке зростання попиту на роботизовані системи.

    На тлі війни саме наземні роботизовані комплекси стають одним із ключових напрямків розвитку сучасної армії. Україна активно нарощує використання безекіпажних систем не лише в повітрі та на морі, а й на землі.

    Раніше українська компанія Frontline вже інтегрувала бойову турель «Буря» з автоматичним гранатометом Mk-19 у платформу Combat GEREON від ARX Robotics. Це відкриває можливість використовувати НРК не лише як транспортні системи, а і як бойові платформи підтримки піхоти.

    Експерти зазначають, що масове впровадження наземних роботів може суттєво змінити тактику ведення війни. Насамперед — зменшити втрати особового складу під час евакуації, підвезення боєкомплекту та роботи на найнебезпечніших напрямках.

    На тлі постійного використання FPV-дронів, артилерії та дистанційного мінування роботизовані комплекси дедалі частіше стають не просто допоміжним інструментом, а критично важливим елементом сучасного поля бою.

  • США почали виведення військ з Німеччини

    США почали виведення військ з Німеччини

    Адміністрація президента США Дональда Трампа розпочала процес часткового виведення американських військ із Німеччини, що вже викликало активні дискусії серед союзників по НАТО та всередині самої США. За даними німецького видання Bild, йдеться про передислокацію близько 5 тисяч військовослужбовців, зокрема підрозділів бригади Stryker, яка базується у місті Вільзек у Баварії.

    За інформацією представника Пентагону Шона Парнелла, процес переміщення військових разом із членами їхніх родин планується завершити протягом 6–12 місяців. Водночас у відомстві наголошують, що повного закриття бази не передбачається. Після скорочення там залишиться від 5 до 8 тисяч військовослужбовців, які продовжать виконувати завдання в межах американської військової присутності в Європі.

    Загалом у Німеччині наразі дислоковано близько 40 тисяч американських військових. Найбільші контингенти розміщені на ключових військових об’єктах, зокрема на полігоні Графенвер у Баварії, де служать приблизно 16 тисяч військових США, та у Вільзеку, де базується ще близько 10 тисяч. Разом із цивільним персоналом і сім’ями військових у цьому регіоні проживає понад 30 тисяч американців, що робить присутність США важливим фактором не лише безпеки, а й економіки місцевих громад.

    Рішення про скорочення контингенту вже викликало занепокоєння серед місцевої влади. Мер Вільзека Торстен Гредлер заявив, що такий крок стане серйозним ударом для міста з населенням близько 6,5 тисячі осіб, оскільки американська військова база є одним із ключових роботодавців і джерелом доходів для регіону. Вільзек, за його словами, належить до менш економічно розвинених районів Баварії, тому будь-яке скорочення присутності США може мати відчутні соціально-економічні наслідки.

    Водночас американські джерела, на які посилається Bild, вказують, що це рішення має не лише локальний, а й стратегічний вимір. Частина аналітиків вважає, що скорочення військ у Німеччині може вплинути на баланс сил у Європі та послабити окремі елементи східного флангу НАТО. Це пов’язано з тим, що разом із підрозділами можуть бути виведені спеціалісти з бронетехніки, авіації та озброєння, які відігравали важливу роль у бойовій готовності американських сил у регіоні.

    За даними західних медіа, рішення про часткове виведення військ пов’язують із ширшими політичними процесами у відносинах між США та європейськими союзниками. Зокрема, обговорюється можливий перегляд ролі американської армії в Європі та зміщення стратегічного фокусу Вашингтона на інші регіони світу. Окремі джерела також припускають, що це рішення могло бути пов’язане з напруженістю у політичних відносинах між адміністрацією Трампа та керівництвом Німеччини, хоча офіційно це не підтверджується.

    Раніше частина республіканців у США публічно закликала Білий дім не виводити війська з Німеччини, наголошуючи на важливості американської присутності для стримування потенційних загроз у Європі. Натомість пропонувалося перекинути частину сил у інші стратегічні регіони, зокрема на Близький Схід. На думку критиків такого кроку, різке скорочення контингенту в Європі може бути сприйняте як сигнал послаблення гарантій безпеки з боку США.

    За даними Пентагону, в самому оборонному відомстві рішення також викликало неоднозначну реакцію. Частина посадовців не очікувала настільки швидкого старту процесу скорочення і вважає, що це може потребувати додаткового перегляду з огляду на поточну безпекову ситуацію в Європі. Водночас інші представники адміністрації розглядають ці дії як частину довгострокової стратегії оптимізації військової присутності США за кордоном.

    Експерти зазначають, що остаточні наслідки цього рішення залежатимуть від масштабів подальших скорочень і того, чи стане Німеччина лише першим етапом у більш широкому процесі перегляду американської військової присутності в Європі. Поки що союзники США по НАТО уважно стежать за розвитком ситуації, оцінюючи можливі ризики для безпеки регіону та майбутньої оборонної стратегії Альянсу.

  • Мерц про виведення військ США: «З конфліктом із Трампом це не пов’язано»

    Мерц про виведення військ США: «З конфліктом із Трампом це не пов’язано»

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що рішення Сполучених Штатів скоротити свою військову присутність у країні не пов’язане з його публічними розбіжностями з президентом США Дональдом Трампом. Відповідну заяву він зробив в інтерв’ю німецькому мовнику ARD, яке цитують міжнародні медіа.

     

  • У Німеччині винесли рішення у справі про загибель 16-річної українки

    У Німеччині винесли рішення у справі про загибель 16-річної українки

    У Німеччині суд у Геттінгені ухвалив резонансне рішення у справі про загибель 16-річної української біженки: 31-річного громадянина Іраку, якого слідство вважає причетним до смерті дівчини, не засуджено до тюремного строку — натомість йому призначено примусове психіатричне лікування. Рішення фактично означає, що чоловік не нестиме класичної кримінальної відповідальності у вигляді ув’язнення, оскільки суд визнав його неосудним на момент вчинення злочину.

    Інцидент стався 11 серпня 2025 року у місті Фрідланд у Нижній Саксонії. За матеріалами слідства, 16-річна українка загинула під колесами товарного поїзда після того, як її штовхнули на залізничну колію.

    Згодом правоохоронці встановили, що до смерті дівчини причетний 31-річний чоловік з Іраку, який перебував у Німеччині у статусі шукача притулку. Спочатку подію розглядали як нещасний випадок, однак пізніше слідство перекваліфікувало її як умисне вбивство.

    Земельний суд у Геттінгені 29 квітня постановив направити обвинуваченого на примусове лікування в психіатричний заклад.

    Підставою для такого рішення стала судово-психіатрична експертиза, яка встановила у чоловіка параноїдну шизофренію. Прокуратура дійшла висновку, що під час скоєння злочину він не усвідомлював своїх дій і не міг ними керувати.

    Попри це, у матеріалах справи зазначається, що дії кваліфіковані як навмисне вбивство, а сам обвинувачений може становити небезпеку для суспільства. Це означає, що його перебування у медичному закладі може бути тривалим і залежатиме від висновків лікарів та судового контролю.

    Окрему увагу у справі привернули обставини перебування чоловіка в Німеччині. За даними слідства, раніше його мали депортувати до Литви — країни, через яку він потрапив до Європейського Союзу в межах процедур реєстрації шукачів притулку.

    Також повідомляється, що відповідні міграційні служби зверталися до суду з проханням взяти його під варту до депортації. Однак адміністративний суд у Ганновері відхилив це клопотання, після чого чоловік залишився на волі.

    Ці обставини згодом стали предметом критики системи міграційного контролю в Німеччині, оскільки злочин стався вже після того, як рішення про депортацію фактично не було виконано.

    Загибла 16-річна Ліана разом із родиною переїхала до Німеччини у 2022 році з Маріуполя після повномасштабного вторгнення Росії та знищення їхнього житла.

    Сім’я оселилася у місті Гайслєден, де батьки працювали, а діти навчалися. За словами близьких, дівчина швидко адаптувалася до нового життя, вивчала мову та будувала плани на майбутнє.

    На момент трагедії Ліана щойно розпочала професійне навчання у стоматологічній клініці. Вона також допомагала молодшим братам і підтримувала сім’ю в побуті.

    У день загибелі дівчина поверталася додому та розмовляла телефоном із дідусем. За його словами, під час розмови він раптово почув її крик і звук потяга, після чого зв’язок обірвався.

    За кілька хвилин на місце прибули батьки, однак врятувати дівчину вже не вдалося.

    Спочатку поліція не мала достатніх підстав для підозри у вбивстві. За даними слідства, чоловік сам підійшов до правоохоронців і вказав місце, де лежало тіло, стверджуючи, що нібито випадково його виявив.

    Однак пізніше його поведінка викликала підозри, а результати ДНК-експертизи виявили сліди обвинуваченого на тілі дівчини, що вказувало на фізичний контакт і насильницькі дії перед смертю.

    Після цього чоловіка затримали, і проти нього було видано постанову про взяття під варту за підозрою в умисному вбивстві.

    Справa викликала значний суспільний резонанс у Німеччині. Вона стала частиною ширшої дискусії щодо міграційної політики, роботи судової системи та механізмів контролю за шукачами притулку.

    Критики наголошують, що система не змогла своєчасно запобігти злочину, попри наявність процедур щодо депортації та сигналів про можливу небезпеку.

    Водночас правозахисники закликають уникати узагальнень щодо мігрантів, підкреслюючи, що справа є індивідуальною трагедією, яка має бути розглянута виключно в межах судової системи.

    Після рішення суду чоловік залишатиметься у психіатричному закладі під наглядом. Його подальше утримання залежатиме від медичних висновків і рішень суду щодо рівня небезпеки для суспільства.

    Розслідування формально завершене, однак суспільні та політичні дискусії навколо справи в Німеччині тривають.