Позначка: недостовірні дані

  • НАЗК знайшло порушення на 2,45 млн грн у декларації колишнього очільника патрульної поліції Києва

    НАЗК знайшло порушення на 2,45 млн грн у декларації колишнього очільника патрульної поліції Києва

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило значні порушення у декларації Юрія Зозулі, колишнього керівника патрульної поліції Києва, на суму 2,45 мільйона гривень. Про це стало відомо після повної перевірки декларації Зозулі за 2022 рік, опублікованої агентством.

    НАЗК вказує, що в декларації були не зазначені кілька важливих елементів майна, які користувалася родина ексчиновника. Зокрема, Зозуля не вказав будинок площею 153,6 квадратних метри у селі Северинівка Бучанського району, яким користувалася його сім’я. Крім того, не було зазначено квартиру дружини в Києві площею 35,4 квадратних метри, вартість якої НАЗК оцінило в 1,5 мільйона гривень. Зозуля пояснив це тим, що квартира була придбана до їхнього шлюбу.

    Також були виявлені невідповідності щодо автомобіля Ford Explorer, який зареєстрований на його дружину, проте не був вказаний у декларації. Вартість цього автомобіля оцінюється у 950 тисяч гривень. Крім того, з’ясувалося, що Зозуля мав значну заборгованість за комунальні послуги – понад 120 тисяч гривень.

    Під час перевірки також встановлено, що батько Юрія Зозулі у 2020 році придбав мотоцикл Harley-Davidson, хоча не мав водійського посвідчення категорії А, що викликає підозри щодо цієї угоди. Вартість мотоцикла оцінюється у діапазоні від 200 до 500 тисяч гривень.

    На основі виявлених фактів НАЗК повідомило про можливе правопорушення за ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України, що стосується подання недостовірних відомостей у декларації.

  • Партія «Голос» програла суд у справі щодо припинення державного фінансування

    Партія «Голос» програла суд у справі щодо припинення державного фінансування

    Партія «Голос» зазнала поразки в суді, намагаючись оскаржити наказ Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), яким було припинено її державне фінансування. Це рішення було ухвалено на основі виявлення недостовірних даних у звітах партії за третій та четвертий квартали 2020 року, що стосувалися витрат на майже 5 мільйонів гривень.

    Судова справа, що викликала широкий резонанс, відбулася після того, як НАЗК виявило, що партія «Голос» перерахувала значні кошти товариству «Мейнтіс» за послуги, які, за даними агентства, не були надані. Крім того, кошти були перераховані двом підприємцям за законопроєкти, що на момент укладення договорів ще не були зареєстровані у Верховній Раді.

    25 червня НАЗК спершу зупинило, а згодом і повністю припинило державне фінансування для партії «Голос». Представники партії, намагаючись скасувати цей наказ, звернулися до суду, де їхні інтереси представляли адвокати Олександр Денисенко та Марина Рященко. Вони висунули кілька аргументів на захист партії, однак суд не визнав їх переконливими.

    Ключові аргументи адвокатів партії «Голос»

    1. Суть діяльності товариства «Мейнтіс»: НАЗК наголошувало, що основний вид діяльності товариства – оптова торгівля побутовими електротоварами, а за його адресою зареєстровані ще дев’ять інших товариств. Проте представники партії стверджували, що «Мейнтіс» надає також інші послуги, зокрема правову допомогу, що стало підставою для укладення договору з партією.
    2. Податкова звітність товариства: НАЗК посилалося на дані Державної податкової служби, згідно з якими товариство не звітувало про найманих працівників, що свідчить про відсутність господарської діяльності. Водночас адвокати «Голосу» вказували на те, що висновки НАЗК базувалися на аналітичних дослідженнях податкової служби, яка лише зазначила, що «фінансово-господарська діяльність ТОВ «Мейнтіс», ймовірно, здійснювалася з порушенням вимог податкового законодавства».
    3. Відсутність доказів укладення договорів: У квітні 2023 року суд визнав співзасновника «Мейнтіс» Костянтина Цимбала винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, але партія заявила, що між Цимбалом та «Голосом» не було укладено жодного документа. Водночас підписантом договору виявився Руслан Гусейнов, який стверджував, що нічого не знає про підписання цього договору.
    4. Методика перевірки звітів: Під час перевірки звітів партії за 2020 рік НАЗК користувалося порядком про аналіз звітів політичних партій, затвердженим у 2016 році, але вже визнаним нечинним у 2021 році. Адвокати «Голосу» наголошували, що для визначення повторюваності порушень варто було користуватися Кодексом про адміністративні правопорушення, а не законом.

    Наслідки для партії «Голос»

    З урахуванням виявлених порушень, НАЗК припинило державне фінансування статутної діяльності партії «Голос» до моменту усунення причин порушення. Судове рішення, яке не вдалося оскаржити, поставило під сумнів фінансову прозорість партії та її здатність до подальшого функціонування.

    Судове засідання щодо скасування наказу про зупинення фінансування призначено на 4 вересня, однак перспективи успішного оскарження виглядають малоймовірними на тлі нинішніх обставин. Партія «Голос» тепер стикається з необхідністю реабілітації своєї репутації та виправлення допущених помилок.