Khreshchatyknews.com

Позначка: НАТО

  • НАТО залишив Україну сам на сам у війні з РФ

    НАТО залишив Україну сам на сам у війні з РФ

    На нещодавньому саміті НАТО у Вашингтоні колишній британський військовий атташе Джон Форман висловив серйозну стурбованість щодо майбутнього України в Альянсі. У статті для видання Spectator він зазначає, що незважаючи на обіцянки підтримки, реальні можливості для України залишилися нездійсненими.

    Однією з головних проблем є відсутність чіткого політичного шляху для набуття Україною членства в НАТО. У коммюніке саміту зазначено, що “майбутнє України – в НАТО”, але конкретних кроків для реалізації цієї мети не представлено. Це ставить Україну в ситуацію без явних гарантій безпеки.

    Другим важливим аспектом стало питання фінансування. На саміті не вдалося досягти угоди щодо багаторічного фінансового забезпечення для України. Натомість внески союзників оцінюватимуться щороку, що значно ускладнює планування військових витрат та арсенал України. Це, в свою чергу, робить її вразливою до політичних коливань, як показала недавня затримка військової допомоги з боку Конгресу США.

    Форман також підкреслює, що незважаючи на те, що дві третини союзників виконали свої зобов’язання щодо витрат на оборону, третина країн все ще відстає. Це ставить під сумнів загальну єдність НАТО та його здатність адекватно реагувати на загрози.

    Важливим недоліком є відсутність нової стратегії у відносинах з Росією. На фоні розбіжностей саміт відтермінував роботу над новим стратегічним підходом на рік. Без політичного консенсусу щодо подальших дій Кремль зберігає можливість диктувати умови у сфері євроатлантичної безпеки.

    Згідно з формулюванням Формана, риторика колишнього президента Трампа свідчить про те, що він розглядає НАТО більше як фінансовий тягар, ніж як стратегічну перевагу для США. Це може призвести до “радикальної переорієнтації” зовнішньої політики США, де Вашингтон відступить на другий план, що загрожує європейській безпеці.

    Отже, результати саміту НАТО свідчать про серйозні виклики, з якими стикається Альянс у підтримці України. Без чітких гарантій безпеки та стійкої фінансової підтримки Україна залишається вразливою в умовах агресії з боку Росії. Це підкреслює необхідність термінового перегляду стратегій НАТО і більш зваженого підходу до питань безпеки в Європі.

  • Призначили нового представника НАТО в Україні

    Призначили нового представника НАТО в Україні

    Сьогодні Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг оголосив про призначення Патріка Тернера старшим представником, який очолить Представництво НАТО в Україні. Ця новина надійшла від прес-служби Альянсу.

    Патрік Тернер займе цю важливу посаду у вересні 2024 року. Як старший представник, він відповідатиме за координацію взаємодії НАТО з українською владою в Києві, а також за узгодження зусиль Альянсу. Тернер також буде надавати оцінки та рекомендації щодо ситуації в Україні.

    Єнс Столтенберг висловив впевненість, що Тернер успішно впорається з покладеними на нього обов’язками, адже НАТО продовжує нарощувати свою підтримку Україні.

    “Для мене справжня честь бути призначеним старшим представником НАТО в Україні. Я з нетерпінням чекаю на те, щоб очолити Представництво НАТО і дуже тісно співпрацювати з українською владою, а також із союзниками та партнерами НАТО, щоб допомогти надати Україні підтримку від НАТО”, — зазначив Тернер.

    Призначення Патріка Тернера свідчить про продовження активної підтримки НАТО Україні та посилення співпраці між Альянсом і українською владою в умовах сучасних викликів.

  • Що Київ може зробити зараз, щоб отримати членство в НАТО

    Що Київ може зробити зараз, щоб отримати членство в НАТО

    Зараз багато говорять про членство України в НАТО, особливо після того, як пройшов останній ювілейний саміт. Ми проаналізували цікаву статтю з цієї тематики, яку було написано ще напередодні і готові зараз поділитися основними тезами із нашими читачами.

    Про автора: професор Школи вищих міжнародних досліджень імені Джона Гопкінса та автор книги “Not One Inch: America, Russia, and the Making of Post–Cold War Stalemate”.

    На ювілейному 75-му саміті НАТО у Вашингтоні цього тижня Україна не стане 33-м членом Альянсу (так і сталося – редакція). Замість цього американські чиновники говорять про надання Україні «мосту до НАТО». Проте формальний крок щодо членства видається неможливим, доки Київ перебуває у стані війни, враховуючи особливе значення  5 статті  Альянсу, яка гарантує, що напад на одного буде вважатися нападом на всіх.

    Незважаючи на ці побоювання, є кілька важливих кроків, які Україна може зробити для прискорення свого вступу до НАТО.

    1. Визначення тимчасового кордону

    Україна повинна визначити тимчасовий кордон, який можна було б захистити з військової точки зору. Історичні приклади, такі як поділ Німеччини після Другої світової війни, показують, що це можливо. Західна Німеччина стала членом НАТО в 1955 році, незважаючи на поділ країни. Вона не визнавала східний кордон як постійний, але змирилася з ним тимчасово.

    2. Погодження на самообмеження щодо інфраструктури

    Україна може взяти на себе зобов’язання щодо самообмеження інфраструктури на неокупованій території. Наприклад, постійне розміщення іноземних військ або ядерної зброї. Цей крок може зменшити ризик ворожої відповіді з боку Москви. Подібну стратегію використала Норвегія під час Холодної війни, обмеживши розміщення іноземних військ на своїй території.

    3. Зобов’язання не застосовувати військову силу за межами тимчасового кордону

    Україна може взяти на себе зобов’язання не застосовувати військову силу за межами тимчасового кордону, окрім як для самооборони. Західна Німеччина зробила аналогічний крок, щоб запевнити союзників по НАТО, що вони не опиняться раптово у стані війни з Радянським Союзом. Це дозволило б НАТО прийняти Україну до свого складу, не наражаючи Альянс на негайну війну з Росією.

    Забезпечення майбутнього України не повинно розглядатися як альтруїстичний акт. Це акт самозахисту, який вимагає реалізації вже зараз. Хоча ці кроки можуть бути складними та суперечливими, вони можуть стати основою для швидкого вступу України до НАТО, що є критично важливим для забезпечення довготривалої безпеки України та всього європейського континенту.

  • В Альянсі високо оцінили українську бойову систему DELTA

    В Альянсі високо оцінили українську бойову систему DELTA

    Українська бойова система DELTA отримала високу оцінку від міжнародних союзників за її здатність генерувати ефективні рішення для успішного ведення війни. За словами заступниці міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерини Черногоренко, ця бойова система демонструє значні досягнення в сфері військової технології.

    Як передає Укрінформ, про це заявила заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко, повідомляє у Телеграмі Міноборони.

    Українська бойова система DELTA отримала високу оцінку від верховного головнокомандувача НАТО з питань трансформації генерала Філіпа Лавіна та заступника начальника штабу з розвитку спроможностей НАТО віце-адмірала Джеффрі В. Г’юза.

    ekikeidqhidzrant

    Також вони відзначили значну роботу Міноборони із забезпечення взаємосумісності систем України і НАТО та інноваційний підхід при розробці бойової системи DELTA.

    За словами Черногоренко, «DELTA довела, що може обмінюватись інформацією між різними державами-союзниками НАТО. З появою DELTA Україна посилює свої позиції у світі як потужного інноваційного хабу, який генерує дієві рішення для ефективного ведення війни»

  • Дата вступу України до НАТО залишається невизначеною

    Дата вступу України до НАТО залишається невизначеною

    Сьогодні, 10 липня 2024 року, Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що члени Альянсу погоджуються з тим, що Україна стане членом НАТО. Однак, він підкреслив, що конкретний час вступу ще залишається предметом подальших обговорень та розгляду.

    Члени НАТО погоджуються, що Україна стане членом Альянсу, але точний час все ще залишається невизначеним, як підкреслив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

    Всі члени Альянсу погоджуються, що Україна стане членом, але поки що рано говорити, коли саме це станеться. На цьому наголосив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

    “… щоб мати нового Союзника, щоб запросити нового Союзника, нам потрібен консенсус. І всі члени Альянсу погоджуються, що Україна стане членом, але поки що рано говорити, коли саме це станеться. Я можу сказати, що ми разом з Україною все ближче й ближче до членства в НАТО, і робимо це конкретними діями. Тому що членство України, звичайно, частково залежить від мови, формулювань, які ми погодимо пізніше сьогодні, і декларації НАТО про членство України, але це також багато в чому стосується конкретних дій, які ми вживаємо, щоб наблизити Україну до членства”, – сказав Столтенберг.

    За його словами, той факт, що ми тепер матимемо командування НАТО із 700 осіб, які базуватимуться в Німеччині …, а також у центрах у східній частині Альянсу для сприяння навчанню та допомозі Україні у сфері безпеки.

    “Це дасть нам міцнішу структуру НАТО для того, що ми робимо, а також допоможе наблизити Україну до нашого членства. Довгострокова фінансова обіцянка, усе, що ми робимо щодо оперативної сумісності… коли члени НАТО постачають, наприклад, F16 в Україну, ми також надаємо навчальні доктрини, і все це є прикладами того, як ми наближаємо Україну до НАТО …, щоб вони стали членами, коли прийде час”, – резюмував він.

  • Нардеп Соломія Бобровська критикує НАТО за невпевнену підтримку України

    Нардеп Соломія Бобровська критикує НАТО за невпевнену підтримку України

    Українська народна депутатка Соломія Бобровська висловила глибоку занепокоєність щодо ставлення НАТО до України перед очікуваним самітом альянсу у Вашингтоні. За її словами, НАТО демонструє швидше готовність віддати Україну Росії, ніж взяти її під свою “парасольку”, вибираючи словесні звороти, щоб уникнути використання терміну “запрошення” України в альянс.

    Виглядає, що цьогорічний саміт НАТО у Вашингтоні – це знову про слабкість альянсу перед викликами, заявила нардеп Соломія Бобровська. При цьому, вона додала, що Україні цей саміт, на жаль, не принесе ні перспектив, ні надій.

    “Посилення ППО, зміна форматів координації допомоги, муки в пошуку словесних зворотів, щоб категорично не було слова “запрошення”, і попередження ще з минулого року, щоб ми не пушили членство в Штатах на саміті цьогоріч – ріал геополітік і неприємний душ для українців”, — відзначила політик у Фейсбуці.

    При цьому вона підкреслила, що тут вся справа не в Україні, корупції, ПДЧ чи ще чомусь. За її словами, це не Україна не готова до членства, це Альянс не готовий і не здатний протистояти Росії.

    “З одного боку, це зрозуміло, бо нікому не потрібен театр бойових дій далі за нашими межами, а з іншого – на фоні ефективного союзу, який будує РФ навколо себе, все ж виглядає, що Україну швидше готові уступити, аніж прийняти в пул західної парасольки. Цікаво виходить, Московія готова за нас гризтись до останнього, щоб здобути, Північноатлантичний Альянс дає нам періодично “пігулки від голови”, а в українців вихід лише один — війна за самих себе”, — заявила нардеп.

    Відтак, каже Бобровська, поки вісь зла консолідується і струнким кроком йде до гегемонії у світі, НАТО пережовує формулювання про “незворотність” і “відкриті двері”, які вже доносилися до України щонайменше двічі.

    При цьому вона відзначає, що рішення про посилення ППО України були прийняті ще раніше, до удару по Україні 8 липня, і вони були спрямовані на те, щоб Україна просто не поїхала з порожніми руками.

  • Нові поставки ППО не змінять ситуацію в Україні

    Нові поставки ППО не змінять ситуацію в Україні

    Наше джерело повідомляє, що передача нових систем ППО Україні не змінює ситуацію, оскільки:
    – втрати ППО продовжують збільшуватися. Росіяни полюють на всі установки ППО/ПРО ЗСУ і складові.
    – поставки ППО від заходу йдуть дозовано.

    Звідси простий висновок. Нові поставки ніяк не покращують ситуацію, а тільки сприяють “підтримці балансу”. Щоб ситуація кардинально покращилася, треба моментальні поставки ППО і боєприпасів до них на 15 млрд $. Це дасть Україні перевагу на 2 місяці, поки їх росіяни не виявлять і не знищать. Але для заходу це не вигідно.

    Україну на саміті НАТО у Вашингтоні чекають гарні новини щодо постачання систем протиповітряної оборони, зокрема Patriot.

    Про це заявила посолка США при НАТО Джуліанна Смі.

    “Будуть свіжі новини щодо ППО. Українці у квітні попросили в НАТО сім систем Patriot. І ми маємо дуже позитивну відповідь щодо цього, яка надійде найближчими днями”, – сказала Сміт.

    Вона зазначила, що у Вашингтоні “буде великий тиждень”. І закликала стежити за “конкретними оголошеннями, які будуть надходити для України, для союзників по НАТО, новинами про оборонне виробництво, про стійкість, про кібербезпеку”.

  • Україна на Саміті НАТО в США просить закріпити незворотність шляху до членства

    Україна на Саміті НАТО в США просить закріпити незворотність шляху до членства

    Україна бажає, щоб її шлях до членства в НАТО був закріплений незворотньо на майбутньому Саміті Альянсу у Вашингтоні, повідомила глава Місії України при НАТО Наталія Галібаренко у інтерв’ю Politico.

    За її словами, Україна розуміє, що союзники можуть не приймати політичне рішення про запрошення до членства в НАТО під час конфлікту, тому наразі не прагне негайного вступу. Вона також наголосила на необхідності отримання додаткових рішень щодо протиповітряної оборони та визнання значних досягнень України у реформах.

    Галібаренко зауважила, що Україна сподівається на прогресивні формулювання стосовно членства, які перевершать підходи, викладені на Саміті НАТО у Вільнюсі.

  • Чому Україна залишається поза НАТО

    Чому Україна залишається поза НАТО

    Понад шістдесят політичних експертів закликали НАТО утриматись від обіцянок щодо прийняття України до складу Північноатлантичного альянсу на майбутньому саміті у Вашингтоні з 9 по 11 липня. За інформацією газети Politico, за їхніми словами, вступ України до НАТО може мати негативні наслідки, включаючи і ризик зміни країни на арену тривалого протистояння між великими ядерними державами та сприяння інтересам російського лідера Володимира Путіна.

    Експерти вважають, що зближення НАТО з обіцянками про майбутнє членство України може підштовхнути Москву до подальших воєнних дій. Вони стверджують, що російські виклики можна вирішити без залучення України до альянсу.

    Крім того, експерти попереджають про можливі наслідки прийняття України до НАТО, зокрема активацію статті 5 Статуту, що зобов’язує союзників до захисту членів альянсу.

    Лист ініційовали Вільям Ругер, президент Американського інституту економічних досліджень, і Стівен Вертхайм, старший науковий співробітник Фонду Карнегі.

    Згідно з інформацією видання, інші аналітики висловили свою незгоду з цими позиціями.

    На минулому тижні дослідники RAND Corp. висловили думку, що союзники виграли б, якби на саміті запропонували Україні чіткі умови для її майбутнього членства в НАТО.

    Атлантична рада також настоює на членстві України в альянсі, стверджуючи, що це довело б Києву, що підтримка Заходу є стійкою.

    Адміністрація Байдена утрималася від підтримки негайного членства для України, але кілька високопосадовців недавно висловили намір запропонувати “міст” до альянсу на саміті у Вашингтоні. Офіційні особи також зазначили, що НАТО запропонує Україні нову “штаб-квартиру” для управління військовою допомогою. Ці кроки розглядаються як сигнал як союзникам Києва, так і Москві, яка може сподіватися на зміну позицій західних країн у підтримці війни. Ідея створення спеціальної місії належить адміністрації президента Джо Байдена, яка відкрита для надання Україні чогось значущого, крім повноцінного членства в НАТО.

    Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що сподівається на згоду союзників щодо участі у коаліції з навчання українських військових.

    “Наша підтримка має на меті не залучення НАТО до конфлікту, а забезпечення того, щоб Україна могла реалізувати своє право на самозахист”, – зазначив генсек.

    Раніше англійське видання Daily Telegraph повідомляло, що за даними американських чиновників Держдепартаменту, Україна не отримає запрошення на вступ до НАТО через проблеми з корупцією. Альянс буде вимагати від Києва “додаткових кроків” перед продовженням переговорів щодо її членства.

    Згідно з інформацією видання, позицію союзників НАТО оголосять у комюніке після саміту у Вашингтоні. Представник Пентагону зазначив, що Україна отримала від дипломатів та офіційних осіб НАТО список реформ, які необхідно реалізувати перед продовженням переговорів про вступ.

    Раніше постійний представник США при НАТО Джуліан Сміт заявив, що альянс не планує надсилати Україні запрошення на вступ на саміті у Вашингтоні, який відбудеться з 9 по 11 липня.

    На саміт також запрошені міністри закордонних справ 35 країн-партнерів НАТО, серед яких Ізраїль, Єгипет, Йорданія, Катар та Об’єднані Арабські Емірати.

    У вересні 2022 року Україна подала заявку на вступ до НАТО у прискореному порядку, але чітких термінів прийому не визначено. Очікується, що на цьогорічному саміті альянс не надсилатиме Києву запрошення на повноцінне членство, пропонуючи замість цього довгострокову фінансову допомогу та підтримку у вигляді систем ППО, зокрема “Петріотів”.

    Зараз українська делегація разом з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком перебуває у візиті до Сполучених Штатів, де зустрілася з державним секретарем США Ентоні Блінкеном та радником з питань національної безпеки президента Джейком Салліваном для консультацій з питань оборони, енергетики та майбутнього саміту НАТО.

  • Україна сподівається на “сильне” рішення НАТО на саміті у Вашингтоні

    Україна сподівається на “сильне” рішення НАТО на саміті у Вашингтоні

    Україна активно підготовляється до майбутнього саміту НАТО, що відбудеться у Вашингтоні, де вона сподівається на ухвалення “сильного” рішення, яке підтримає її стратегічний курс на приєднання до цього впливового військового альянсу.

    Про це заявив заступник керівника Офісу президента України з питань зовнішньої політики Ігор Жовква в інтерв’ю Reuters.

    Жовква дав інтерв’ю перед поїздкою до Люксембургу на зустріч Європейського Союзу, де офіційно розпочнуться переговори про вступ України, і сказав, що Київ хоче, щоб саміт НАТО завершився конкретними результатами.

    “Я думаю, що цей саміт заслуговує на ухвалення сильного рішення, у тому числі щодо України. Тому що, я маю на увазі, якщо у вас не буде сильних рішень щодо України, саміт буде марним”, – заявив він.

    Він не уточнив, що, на його думку, спричинить таке рішення.

    Зеленський, який безуспішно лобіював політичне запрошення приєднатися до альянсу на саміті у Вільнюсі минулого літа, заявив, що цьогорічний саміт має вирішити питання про запрошення Києва до членства.

    Саміт у Вашингтоні

    Хоча глава НАТО Єнс Столтенберг і Вашингтон заявили, що не очікують, що 32 члени альянсу на саміті 9-11 липня запросять Київ, Столтенберг заявив, що сподівається показати, що Україна наближається до членства.

    Союзники обговорюють можливий текст заяви на саміті, який міг би надіслати такий сигнал, наприклад, заява про те, що шлях України до НАТО “незворотний”.

    “Ми заслуговуємо на тверде рішення. Будь-яке рішення НАТО приймається консенсусом. І ми все це знаємо і розуміємо, що, можливо, цього разу консенсус буде сформовано знову в останній день перед самітом”, – сказав Жовква.

    Жовква заявив, що початок переговорів про вступ України до ЄС став “величезним стимулом” для українців на вулицях та в окопах, оскільки найбільший конфлікт у Європі з часів Другої світової війни вирує, і кінця йому не видно.

    “Люди зараз чекають на позитивні рішення в плані європейської інтеграції”, – сказав він. Від сьогодні Київ вважатиме шлях до членства в ЄС незворотнім. “Зараз марно сперечатися про те, скільки часу займуть переговори чи щось ще. Це дуже важливо. Шлях до повноцінного членства, на яке заслуговує Україна… незворотний”.

    Нагадаємо, лідери 32 країн НАТО зберуться на саміт у Вашингтоні 9-11 липня.