Khreshchatyknews.com

Позначка: НАТО

  • Зеленський обговорить майбутнє оборони ЄС і підтримку України на засіданні Європейської Ради

    Зеленський обговорить майбутнє оборони ЄС і підтримку України на засіданні Європейської Ради

    6 березня Президент України Володимир Зеленський перебуває з робочим візитом у Брюсселі, де він братиме участь у спеціальному засіданні Європейської Ради та проведе низку важливих двосторонніх зустрічей.

    Як повідомив прессекретар глави держави Сергій Никифоров, президент розпочне день з зустрічі з прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером, під час якої передбачено виголошення заяв для ЗМІ. Цей візит стане важливою частиною дипломатичних зусиль України на міжнародній арені, особливо в контексті війни з Росією.

    Згодом Зеленський прибуде до будівлі Європейської Ради, де зустрінеться з президентом Європейської Ради Антоніу Коштою та президенткою Європейської Комісії Урсулою фон дер Ляєн. Під час цього візиту обговорюватимуться стратегічні питання щодо безпеки Європи та підтримки України. Зеленський також братиме участь у спеціальному засіданні, присвяченому війні в Україні та європейській оборонній архітектурі. Це засідання скликав президент Європейської Ради, і на ньому планується обговорення важливих питань, зокрема збільшення витрат на оборону ЄС.

    Особливо важливою подією стане анонс плану “Переозброєння Європи” від Урсули фон дер Ляєн, який дозволить мобілізувати близько 800 млрд євро на оборонні витрати та допомогу Україні.

    Зеленський також проведе зустрічі з канцлером Австрії, генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та королем Бельгії Філіпом. Ці переговори мають стати важливим етапом у посиленні підтримки України в її боротьбі за незалежність і безпеку на міжнародній арені.

  • Зеленський готовий піти з посади в обмін на мир для України

    Зеленський готовий піти з посади в обмін на мир для України

    Президент України Володимир Зеленський висловив свою готовність залишити посаду, якщо це допоможе досягти миру для України. Під час прес-конференції, відповідаючи на запитання журналістів, Зеленський заявив, що в разі необхідності він готовий поступитися своєю посадою, якщо це стане умовою для припинення війни.

    “Якщо мир для України, і якщо вам це дуже потрібно, щоб я залишив свій пост – я готовий”, – сказав він. Проте президент уточнив, що такі умови повинні включати вступ України до НАТО, що є для нього важливою частиною безпеки держави. За його словами, НАТО – це “найдешевший варіант” для забезпечення безпеки України. Він також підкреслив, що питання НАТО буде обов’язково обговорюватися під час міжнародних переговорів, хоча його кінцевий результат наразі невідомий.

    Зеленський зазначив, що він зосереджений на досягненні миру в найближчому майбутньому, а не через 20 років. Він не має наміру залишатися на посаді десятиліттями, і його основною метою є забезпечення безпеки України на сьогоднішній день.

    Президент також прокоментував питання переговорів щодо завершення війни, зазначивши, що Україна є ініціатором цих переговорів, адже війна відбувається на її території. “Це наш стіл, і ми запрошуємо європейських лідерів”, – наголосив він, уточнивши, що Україна повинна мати основну роль у вирішенні конфлікту, оскільки саме на її землі тривають бойові дії.

    У зв’язку з цими заявами, президент США Дональд Трамп також висловив свою думку щодо війни в Україні. Він, зокрема, заявив, що Путін хоче миру, але йому, за його словами, вдасться захопити всю Україну, якщо не буде припинено бойові дії. Трамп також неодноразово критикував Зеленського, називаючи його “диктатором без виборів” і звинувачуючи українське керівництво у відсутності зусиль для завершення війни.

  • Яку позицію зайняли європейські країни щодо України

    Яку позицію зайняли європейські країни щодо України

    Європейські країни готові розширювати допомогу Україні та наполягають на своїй участі у переговорах щодо війни. Про це йдеться у спільній заяві глав МЗС Франції, Великої Британії, Іспанії, Італії, Польщі, Німеччини, ЄС та України.

    Міністри підкреслили, що підтримуватимуть Київ до встановлення справедливого та стійкого миру, який гарантуватиме інтереси України та європейських союзників. Вони також закликали до надання Україні потужних гарантій безпеки, оскільки майбутнє європейської стабільності напряму залежить від завершення війни.

    Водночас, на Заході звучать неоднозначні заяви. Президент США Дональд Трамп заявив, що припинення вогню може відбутися «в не надто далекому майбутньому», однак поставив під сумнів можливість повернення Україною кордонів 2014 року. Його позицію поділяє і новий міністр оборони США Піт Гегсет, який вважає членство України в НАТО малоймовірним.

    Попри це, європейські союзники наголошують на необхідності колективної оборони та консолідації зусиль для зміцнення безпеки всього континенту.

  • Українська армія: нові правила проходження служби за стандартами НАТО

    Українська армія: нові правила проходження служби за стандартами НАТО

    Кабінет Міністрів України схвалив проєкт указу президента Володимира Зеленського, який внесе значні зміни у правила проходження військової служби в Збройних силах України (ЗСУ), Національній гвардії та Державній спеціальній службі транспорту. Ці зміни, за словами урядовців, наблизять українську армію до стандартів НАТО, що є важливим кроком на шляху до подальшої інтеграції з Альянсом.

    Про це у своєму Telegram-каналі повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.

    Які зміни очікують військових

    • Кар’єрне зростання після війни – отримання звань та посад відбуватиметься за конкурсом (за рейтингом), а не лише за вислугу років.
    • Система ротацій – військовослужбовців переводитимуть на різні посади для набуття нового досвіду та підвищення професійного рівня.
    • Оновлення контрактної служби – планується впорядкувати систему підписання та продовження контрактів, що зробить її прозорішою та ефективнішою.
    • Запровадження нових видів служби – з’явиться базова військова служба та служба резервістів.
    • Скасування строкової служби – традиційний формат призову більше не застосовуватиметься, акцент буде зроблено на контрактній та резервній службі.

    За словами народного депутата Олексія Гончаренка, ці зміни є частиною великої військової реформи, яка впроваджує стандарти НАТО. Проте, через активну фазу війни, багато норм почнуть діяти лише після завершення бойових дій.

    Нагадаємо, що новий закон про мобілізацію набув чинності 18 травня 2024 року. Він передбачає зміни в порядку призову та уточнює повноваження органів влади у сфері мобілізації. Крім того, у грудні Кабмін ухвалив низку нових постанов, що регулюють надання відстрочок та зміну даних військовозобов’язаних у додатку “Резерв+”.

  • Порошенко у 1999 році засуджував НАТО: виявлено стенограму його виступу

    Порошенко у 1999 році засуджував НАТО: виявлено стенограму його виступу

    Експерт Петро Олещук виявив стенограму виступу Петра Порошенка 1999 року, коли той був членом Соціал-демократичної партії України (об’єднаної) – СДПУ(о). У своєму виступі Порошенко засуджував дії НАТО під час військової операції в колишній Югославії.

    Народний депутат Петро Порошенко рішуче засуджував “агресію блоку НАТО”  під час своєї каденції, коли представляв інтереси проросійської партії Медведчука СДПУ (о) в Верховній Раді. Про це написав політичний експерт Петро Олещук.

    За його словами, Петро Порошенко у 1999 році, будучи депутатом і членом проросійської партії Медведчука СДПУ (о), категорично засуджував “агресію блоку НАТО” під час подій у колишній Югославії.

    “Фракция СДПУ (о) решительно осуждает агрессивные действия НАТО по отношению к Югославии! К чему приводит развитие военных действий и эскалация напряженности в Балканском регионе уже известно: вспомните критическое развитие событий во время Первой и Второй мировых войн”, – наводить стенограму виступу Порошенка чистою російською мовою на 32-му засіданні Верховної Ради, яке відбувлось 26 березня 1999 року Петро Олещук.

    Олещук наголошує, що за деякий час Порошенко став сам собі протирічити, кон’юнктурно вдаючи підтримку НАТО.

    Постійна зміна політичної позиції Порошенка свідчить про його цинічну властивість мімікрувати під інтереси господарів: під путіна, з яким торгував; або Януковича, перед яким вислужувався в його уряді тощо. Але в переслідуванні власних інтересів Порошенко не лишив місце інтересам держави. Адже пройде багато років, Україна остаточно змінить свій зовнішньополітичний вектор, відмовившись від зв’язків з росією. І тільки Порошенко буде бізнесувати з Медведчуком, торгувати з рф, підтримувати РПЦ, лобіювати громадянство Новинському та тиснути руку путіну. А от риторику щодо НАТО, “гетьман” підправить в угоду кон’юнктурі

    – – пише експерт.

    У свою чергу, Олещук задається питанням, яка насправді позиція Порошенка.

    “Цікаво, коли саме брехав Порошенко: тоді, коли казав, що НАТО – це ворог України, чи зараз, коли кричить, що НАТО – це дороговказ? Хоча, не цікаво. Бо такі, як він, брешуть завжди”, – резюмує експерт.

    Як повідомлялось раніше, на Петра Порошенка пропонують накласти санкції. Відповідна петиція зареєстрована на сайті Президента України. Автори петиції наголошують, що діяльність політика завдала суттєвої шкоди національним інтересам країни. Підставами для санкцій проти Петра Порошенка автори петиції називають його участь у створенні Партії регіонів, роботу в уряді Миколи Азарова, зв’язки з представниками Російської православної церкви та бізнес, який сплачував податки в РФ навіть після початку війни.

  • Юлія Мендель закликала до перемир’я в Україні

    Юлія Мендель закликала до перемир’я в Україні

    Колишня прессекретарка президента України Юлія Мендель у своїй статті для The Time висловила думку про необхідність негайного припинення вогню. Вона наголосила, що війна виснажує країну, а перспективи членства України в НАТО стають дедалі віддаленішими.

    На її думку, країна «втрачає націю» не лише через бойові дії, а й через вимушену еміграцію громадян, загибель військових та цивільних, а також руйнування міст та інфраструктури.

    Мендель зазначає, що попри всі зусилля Києва, перспектива членства України в НАТО стає «дедалі віддаленішою».

    Водночас за її даними, переговори про припинення вогню ведуться на високому рівні від Вашингтона до Брюсселя.

    Мендель наголошує, що навіть «недосконале перемир’я» може бути можливістю для України зміцнити оборону.

    «Навіть недосконале перемир’я — це не поступка, а шанс вижити й зміцнити оборону», — пише вона.

    Колишня прессекретарка президента пропонує розглядати перемир’я не як поразку, а як вимушений крок для збереження державності.

    «Давайте приймемо цей важкий шлях не як капітуляцію, а як необхідний крок до забезпечення майбутнього України. Ми зобов’язані зробити це заради нашої нації, заради тих, хто поліг, і заради тих, хто успадкує Україну, яку ми прагнемо захистити», — підсумувала Мендель.

  • МЗС України різко відповіло на ультиматуми Росії щодо НАТО

    МЗС України різко відповіло на ультиматуми Росії щодо НАТО

    Росія, яка розв’язала загарбницьку війну проти України, намагається виставляти ультиматуми Північноатлантичному альянсу. Однак країна-агресор не має жодного морального чи юридичного права вимагати від НАТО переглянути обіцянку, дану Україні та Грузії на Бухарестському саміті у 2008 році, щодо майбутнього членства в Альянсі.

    Українське Міністерство закордонних справ миттєво відреагувало на чергові заяви з Москви. Речник МЗС Георгій Тихий висловив офіційну позицію відомства у соціальній мережі Х, жорстко висміявши спроби Росії диктувати умови Альянсу.

    Перед цим заступник міністра закордонних справ РФ Олександр Грушко назвав потенційне членство України в НАТО “катастрофічним для європейської безпеки”. Він також заявив, що рішення Бухарестського саміту створює нібито “неприйнятну двозначність”, яка заважає досягненню миру в Україні.

    У відповідь Георгій Тихий не стримувався у формулюваннях, надавши Росії чітку відповідь, яку в МЗС вважають найбільш зрозумілою для кремлівської риторики:

    “Ой, лишенько, союзник Північної Кореї виставляє ультиматуми НАТО. Повна фігня. Москві слова не давали з цього питання”.

    Тихий також підкреслив, що саме Росія несе відповідальність за руйнування європейської архітектури безпеки, ведучи загарбницьку війну та підтримуючи терористичні угруповання.

    “Європейська архітектура безпеки побудована на захисті від Росії”, – наголосив речник МЗС.

    В Україні вважають, що дії НАТО, включно з перспективою прийняття України до складу Альянсу, є відповіддю на загрозу, яку становить агресивна політика Кремля.

  • Три кроки до НАТО: як Україна може стати частиною Альянсу

    Три кроки до НАТО: як Україна може стати частиною Альянсу

    Україна має шанс приєднатися до НАТО, якщо західні союзники проявлять сміливість і ухвалять стратегічне рішення, яке дасть Україні надійний захист від Росії та забезпечить мир у Східній Європі. В умовах війни, яка триває вже більше року, питання про можливість вступу України в НАТО є особливо актуальним. Люк Коффі, старший науковий співробітник Інституту Гудзона, у своїй статті для Politico розкриває три основні кроки, які можуть стати ключем до цього процесу.

    1. Офіційне зобов’язання не застосовувати силу для повернення окупованих територій

    Україна могла б запозичити досвід Західної Німеччини, яка в 1954 році, перед вступом до НАТО, оголосила мирний шлях вирішення територіальних суперечок. Це стало важливим кроком для того, щоб уникнути прямої конфронтації з сусідніми державами та забезпечити свою безпеку в рамках НАТО.

    2. Включення території, не під контролем Росії, до НАТО

    Коффі вказує, що НАТО може включити лише ту частину України, яка не перебуває під окупацією Росії. Подібна практика вже застосовувалася, зокрема, з островами Франції та Фолклендами, що не підпадають під повну географічну відповідальність Альянсу. Таким чином, території, що залишаються під контролем Росії, не потраплять під захист статті 5 НАТО.

    3. Зміна статті 6 Північноатлантичного договору

    Зміна цієї статті дозволила б тимчасово виключити окуповані території України з-під дії колективної оборони. Прецеденти таких змін були в історії НАТО, зокрема для Греції, Туреччини та Франції. Це надасть Україні можливість бути частиною Альянсу без необхідності вирішувати всі територіальні суперечки до вступу.

    Незважаючи на територіальні суперечки, НАТО вже приймало до свого складу країни з невирішеними конфліктами, як-от Естонія та Хорватія. Однак стратегічне рішення щодо вступу України до Альянсу буде залежати від готовності союзників змінити підходи до захисту території та скасування обмежень для країн з частковою територією під контролем ворога. Якщо союзники наважаться на ці кроки, Україна може стати повноправним членом НАТО, забезпечивши собі безпеку в умовах агресії з боку Росії.

  • Радник ОП відповів Трампу на його скандальну заяву

    Радник ОП відповів Трампу на його скандальну заяву

    Дональд Трамп, обраний президент США, нещодавно висловив думку, що прагнення України до вступу в НАТО стало каталізатором війни з Росією. Однак експерти, зокрема радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк, заперечують цю тезу, наголошуючи, що реальні причини агресії Росії значно глибші і не мають стосунку до Альянсу.

    Михайло Подоляк під час інтерв’ю телеканалу FREEДОМ зазначив, що війна Росії проти України — це не питання НАТО, а частина довгострокової стратегії Кремля, спрямованої на відновлення контролю над пострадянським простором.

    “Росія до війни тільки й готувалася. Для неї існування поза війною неможливе. Вона завжди повертається до експансіонізму, незалежно від того, чи є НАТО на кордонах”, — сказав Подоляк.

    Прикладом є приєднання Фінляндії до НАТО у 2023 році, що розширило кордон Альянсу з Росією на 1400 км. Утім, Кремль не нападає на країни-члени блоку, натомість зосереджує зусилля на Україні, яка має нейтральний статус.

    Подоляк також підкреслив, що російська агресія почалася задовго до 2022 року і мала різні форми: від інформаційної до газової війни. Наприклад, у 2003 році Росія намагалася захопити острів Тузла, що свідчить про її давні амбіції в регіоні.

    “Росія хоче відновити контроль над пострадянським простором. Україна для неї — ключова мета, яку Кремль прагне перетворити на маріонеткову державу”, — додав Подоляк.

    Аргументи про загрозу з боку НАТО, за словами радника, є лише елементом російської пропаганди. Вступ України до Альянсу блокувався ще з 2008 року через позицію США та Німеччини. Проте це не завадило Кремлю використати НАТО як виправдання своєї агресії.

    Подоляк застерігає, що Росія продовжуватиме тиснути на пострадянські країни, використовуючи різні форми насильства. Вже зараз Кремль встановив контроль над Білоруссю та веде дестабілізаційні дії в Молдові та Грузії.

    “Єдина можливість припинити концепт насильства у російській зовнішній політиці — це поразка РФ у нинішній війні”, — наголосив Подоляк.

    7 січня 2025 року Дональд Трамп заявив, що війна РФ проти України була б неможливою за його президентства. У своїй промові він знову озвучив ідею, що причина агресії криється у прагненні України до НАТО.

    Утім, досвід і факти свідчать: Кремль давно використовує пропаганду, аби виправдовувати свої дії. НАТО у цьому випадку — лише черговий міф для маніпуляцій.

  • Визначальні тижні для України: Ситуація на фронті та майбутнє країни

    Визначальні тижні для України: Ситуація на фронті та майбутнє країни

    Повномасштабне вторгнення Росії в Україну, яке триває вже третій рік, наближається до критичної точки. За цей час українці стали свідками не лише численних військових операцій, а й величезних людських втрат, руйнувань і змін у житті цивільних громадян. Однак сьогодні, як зазначає The Washington Post, ситуація на фронті досягла вирішального етапу. Наступні кілька тижнів можуть стати визначальними для майбутньої України — чи зможе країна зберегти свою суверенність, чи стане жертвою агресії.

    У статті наголошується, що Росія вже контролює близько 20 відсотків української території і з кожним днем просувається все далі на захід, особливо в районі Покровська і Курахового. Українські солдати, які зайняли в серпні Курську область, втратили близько 40 відсотків території, захопленої під час раптового наступу, і ризикують опинитися в оточенні.

    “Україна також втрачає війська зі швидкістю, що набагато перевищує ту, яку вона може витримати і продовжувати боротьбу. Офіційна оцінка втрат у 400 тисяч убитих і поранених вважається сильно заниженою”, – пише WP, додаючи, що окрім цього, тисячі українських солдатів дезертирують із передової.

    Однак час – це найважливіший товар, який Україна втрачає, пише WP.

    “Україна навряд чи зможе пережити ще один рік цієї руйнівної війни. Але поспіх у пошуках рішення шляхом переговорів може призвести до поганого врегулювання, яке винагородить Путіна за захоплення земель і гарантує, що він почне нову атаку за нові території, щойно в нього з’явиться можливість відновити свій виснажений арсенал”, – пише видання.

    При цьому на карту в цій війні поставлено довіру до Сполучених Штатів і НАТО, і в разі поганого врегулювання “гнів українців буде спрямований на західних прихильників, які їх зрадили”, зазначає видання.

    Раніше президент Франції Еммануель Макрон заявив, що, незважаючи на обіцянки Дональда Трампа закінчити війну в Україні за один день, “швидкого і легкого” рішення тут не буде. Він також застеріг Захід від того, щоб шукати “компроміс” через “втому” від конфлікту. За його оцінками, це підірве авторитет Заходу.

    При цьому Макрон наголосив, що українцям доведеться “вести реалістичні дискусії щодо територіальних питань”.

    Своєю чергою міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський попередив, що незабаром Європа може зіткнутися з сильним тиском щодо ухвалення угоди з РФ. За його словами, важливо не погодитися на угоду, яка дасть змогу Москві оговтатися.