Khreshchatyknews.com

Позначка: НАТО

  • НАТО вперше за ніч відкрив вогонь над Латвією: винищувач збив невідомий дрон біля кордону РФ

    НАТО вперше за ніч відкрив вогонь над Латвією: винищувач збив невідомий дрон біля кордону РФ

    У ніч проти 14 серпня над територією Латвії стався новий небезпечний інцидент із безпілотником: невідомий дрон увійшов у повітряний простір країни НАТО і був знищений винищувачем союзників. На перехоплення підняли одразу кілька бойових літаків, а безпосередній удар по цілі завдав італійський Eurofighter, який виконував завдання в межах місії НАТО з охорони повітряного простору Балтії. Про це повідомляє портал Delfi.

    За даними Reuters, інцидент стався поблизу села Ругайї у Балвському краї — приблизно за 35 кілометрів від російського кордону. Після знищення дрона латвійські військові та Національна гвардія розпочали пошук уламків, які могли розлетітися на значній території через висоту, на якій було здійснено перехоплення.

    Перші попередження про повітряну загрозу мешканці східних районів Латвії отримали незадовго до 04:00. Помаранчеві повідомлення були надіслані жителям Балвського, Резекненського, Прейльського та Аугшдаугавського країв. Згодом окреме попередження отримали й мешканці Алуксненського краю.

    Для перехоплення невідомої цілі НАТО підняло бойову авіацію.

    Reuters уточнює, що на реагування були спрямовані два італійські Eurofighter, які базуються в Литві, а також два турецькі F-16 з Естонії. Один з італійських винищувачів зрештою знищив безпілотник.

    О 04:42 латвійські Національні збройні сили повідомили, що безпосередня загроза минула.

    Дрон збили неподалік російського кордону

    Місцем перехоплення став район Ругайї у східній частині Латвії.

    Цей район розташований неподалік кордону з Росією, що робить інцидент особливо чутливим на тлі регулярних атак українських далекобійних безпілотників на російські об’єкти в Ленінградській та інших прикордонних областях.

    Водночас станом на 14 серпня латвійська сторона офіційно не назвала походження саме цього дрона.

    Reuters прямо зазначає, що ані НАТО, ані Латвія поки не підтвердили, кому належав безпілотник.

    Тому називати його російським або українським без додаткових доказів наразі некоректно.

    Версія про російську РЕБ

    Водночас латвійські військові раніше пояснювали схожі інциденти впливом російських систем радіоелектронної боротьби.

    Йдеться про ситуації, коли безпілотники, які летять у напрямку російських цілей, можуть втрачати навігацію або змінювати маршрут через глушіння GPS, спуфінг чи інші види електронного впливу. Внаслідок цього вони інколи потрапляють у повітряний простір сусідніх держав НАТО.

    Reuters у своєму огляді інцидентів на Балтійському напрямку зазначає, що протягом 2026 року вже було зафіксовано кілька випадків, коли українські або ймовірно українські дрони після перетину території Росії опинялися над країнами Балтії. Українська сторона у попередніх випадках заявляла, що причиною були російські засоби РЕБ.

    У травні речник МЗС України Георгій Тихий після одного з інцидентів в Естонії прямо заявив, що Росія перенаправляє українські безпілотники в напрямку Балтії за допомогою радіоелектронної боротьби. Київ тоді перепросив перед Естонією та іншими балтійськими союзниками за ненавмисне порушення їхнього повітряного простору.

    Проте щодо дрона, збитого 14 серпня над Латвією, така версія ще не підтверджена остаточно.

    Це вже не перший такий випадок

    2026 рік став для країн Балтії періодом різкого зростання кількості інцидентів із безпілотниками.

    За хронологією Reuters, 25 березня два українські військові дрони потрапили до повітряного простору Естонії та Латвії через територію Росії. Один із них врізався в димар електростанції Auvere в Естонії, інший аварійно приземлився у Латвії.

    19 травня румунський винищувач, який виконував місію НАТО, збив над Естонією ймовірно український дрон. Україна тоді заявила, що апарат був перенаправлений російською РЕБ.

    20 травня вже Литва оголосила повітряну тривогу через появу дрона у своєму повітряному просторі. У Вільнюсі тимчасово призупиняли роботу аеропорту, залізничного сполучення, а депутатів парламенту переводили в укриття.

    21 травня повітряну загрозу оголошували у Латвії.

    8 червня французький винищувач НАТО вже збивав безпілотник у латвійському повітряному просторі. Тобто нинішній випадок 14 серпня — не перше застосування бойової авіації Альянсу проти дрона над Латвією.

    НАТО посилило східний фланг

    Після серії порушень повітряного простору НАТО суттєво наростило спостереження та патрулювання у Балтійському регіоні.

    У вересні 2025 року після численних випадків проникнення російських дронів і літаків у повітряний простір Польщі, Естонії, Латвії, Литви та інших держав Альянс запустив посилену операцію Eastern Sentry.

    До патрулювання східного флангу залучені винищувачі різних держав НАТО, системи ППО, наземні радари та літаки далекого радіолокаційного виявлення AWACS.

    НАТО зазначає, що AWACS регулярно патрулюють Балтійський регіон і здатні відстежувати літаки, ракети та великі безпілотники на значній відстані.

    Саме в межах цієї посиленої системи оборони діють і союзницькі винищувачі, які цього разу піднялися на перехоплення в Латвії.

    Паралельно тривала масштабна атака на Росію

    Інцидент над Латвією стався тієї ж ночі, коли масштабної атаки дронів зазнали Москва та Ленінградська область Росії.

    Особливо сильний удар припав на район порту Усть-Луга, розташованого на Балтійському морі неподалік від кордонів країн НАТО.

    Російська влада заявляла про десятки знищених безпілотників, а в районі порту Усть-Луга після атаки виникла пожежа.

    Саме через близькість російської енергетичної інфраструктури до кордонів Балтії такі атаки створюють додаткові ризики для сусідніх держав.

    Reuters прямо пов’язує нинішню хвилю інцидентів із тим, що Україна наростила далекобійні удари по російських портах та інших об’єктах у Балтійському регіоні, а російські засоби РЕБ активно намагаються перехоплювати або відхиляти ці дрони від курсу.

    Фінляндія також обмежила повітряний простір

    Паралельно із подіями у Латвії Фінляндія запровадила тимчасові обмеження для авіації та судноплавства у східній частині Фінської затоки.

    Фінські військові пояснили ці заходи саме загрозою можливого проникнення безпілотників.

    Подібні обмеження Фінляндія вже вводила у липні — тоді військові пояснювали, що це потрібно для забезпечення свободи дій сил оборони у випадку появи дронів поблизу російського кордону.

    Місце падіння уламків ще обстежують

    Після знищення дрона латвійські військові почали масштабні пошуки уламків.

    На фото Reuters видно військовослужбовців Національної гвардії Латвії, які обстежують поля поблизу Ругайї.

    Саме аналіз уламків має допомогти встановити тип безпілотника, його походження, можливе бойове оснащення та маршрут польоту.

    До завершення цієї роботи офіційна позиція залишається максимально обережною: над Латвією був збитий іноземний невстановлений безпілотник.

    Інцидент водночас демонструє, що війна Росії проти України дедалі частіше створює безпосередні ризики для повітряного простору країн НАТО.

    Цього разу Альянс не обмежився спостереженням або супроводом цілі: італійський Eurofighter отримав команду на ураження і успішно знищив дрон.

    Остаточну відповідь на питання, кому саме належав безпілотник і чому він опинився над Латвією, мають дати дослідження знайдених уламків та дані військових систем спостереження.

  • Російська ракета стала останньою краплею: Польща готує Україні дефіцитні перехоплювачі Patriot

    Російська ракета стала останньою краплею: Польща готує Україні дефіцитні перехоплювачі Patriot

    Польща наблизилася до рішення про передачу Україні додаткових ракет-перехоплювачів для зенітно-ракетних комплексів Patriot. У Варшаві прямо пов’язують необхідність посилення української протиповітряної оборони із безпекою самої Польщі: чим більше російських ракет буде знищено ще над українською територією, тим менша ймовірність, що вони знову опиняться у повітряному просторі країни НАТО.

    Станом на ранок 14 серпня остаточного рішення про передачу боєприпасів ще не оголошено. Водночас заступниця міністра національної оборони Польщі Магдалена Собковяк-Чарнецька підтвердила, що уряд розглядає можливість передати Україні нову партію ракет Patriot і рішення може бути ухвалене протягом найближчих днів. Польські та українські медіа передають, що віцепрем’єр і міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш схиляється до підтримки такого кроку.

    Ключовий аргумент Варшави доволі прагматичний. Передані Україні перехоплювачі мають працювати не лише на захист українських міст та об’єктів критичної інфраструктури, але й фактично створювати додатковий рубіж безпеки перед польським кордоном. Собковяк-Чарнецька пояснила, що Україна зможе знищувати російські ракети над власною територією до того, як ті потенційно увійдуть до польського повітряного простору. Саме так позицію польської сторони описує Інститут вивчення війни у своєму звіті за 13 серпня.

    Для Варшави це вже не теоретичний сценарій.

    Російська Х-101 пролетіла над Польщею

    У ніч проти 30 липня під час масштабної російської атаки на Україну російська крилата ракета Х-101 увійшла до повітряного простору Польщі та впала поблизу села Тарнава-Колонія на сході країни. Місце падіння розташовувалося приблизно за 100 кілометрів від українського кордону. Внаслідок вибуху утворилася вирва близько десяти метрів завширшки. Люди не постраждали, оскільки ракета впала у незаселеній місцевості.

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск тоді заявив, що знайдені уламки вказували саме на російську крилату ракету Х-101. Водночас польська влада не побачила доказів того, що Росія навмисно цілилася по території Польщі. За словами Туска, польські сили були готові збити ракету, якби вона продовжила політ і створила безпосередню загрозу населеним пунктам.

    Польські та союзницькі системи ППО й авіація під час російської атаки перебували у стані підвищеної готовності. Військові радари відстежували групи ракет, які рухалися над заходом України, а після появи невідомого об’єкта в польському повітряному просторі на перехоплення підіймалася авіація.

    НАТО пізніше також підтвердило, що йшлося про російську ракету. Інцидент став черговим випадком, коли наслідки російських ударів по Україні безпосередньо зачепили територію Альянсу.

    Саме після цього у Варшаві активізувалася дискусія про те, чи не ефективніше частину наявних ракет-перехоплювачів передати Україні, щоб російські цілі знищувалися ще до наближення до польського кордону.

    Україні критично потрібні ракети Patriot

    Тема перехоплювачів Patriot стала особливо гострою через дедалі масштабніше застосування Росією ракет різних типів, зокрема балістичних.

    Patriot залишається одним із ключових засобів української ППО для боротьби з найскладнішими повітряними цілями, передусім балістичними ракетами. Саме дефіцит ракет-перехоплювачів обмежує кількість цілей, які Україна може знищувати під час масованих атак.

    Показовою стала російська атака 30 липня. За даними The Wall Street Journal, українські сили тоді змогли перехопити більшість крилатих ракет і ударних безпілотників, однак із дев’яти запущених Росією балістичних ракет було збито лише одну. Видання прямо пов’язувало такий результат із гострим дефіцитом перехоплювачів Patriot.

    Саме цю проблему окремо виділяє й Інститут вивчення війни.

    Аналітики ISW вважають, що збільшення Росією застосування балістичних ракет може бути пов’язане з розрахунком Кремля на обмежені українські запаси ракет Patriot. На думку дослідників, Москва прагне використовувати нестачу засобів ППО як один зі способів посилення військового й політичного тиску на Київ.

    Якщо запас перехоплювачів обмежений, українському командуванню доводиться визначати пріоритетні об’єкти для захисту й фактично економити дорогі ракети для найнебезпечніших цілей.

    Саме тому навіть відносно невелика додаткова партія перехоплювачів може мати практичне значення.

    Польща захищатиме Україну — і водночас себе

    Польська логіка у цьому питанні відрізняється від звичайної військової допомоги.

    Передаючи Україні ракети Patriot, Варшава фактично переносить частину першої лінії своєї протиракетної оборони на схід. Якщо російську ракету, яка летить у напрямку західних регіонів України, буде знищено українською ППО, вона вже не зможе випадково чи внаслідок відхилення від маршруту потрапити у польський повітряний простір.

    Саме на цьому, за інформацією ISW, наголошує польське оборонне керівництво. Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш схиляється до погодження передачі, оскільки це дозволило б Україні знищувати російські ракети ще над власною територією.

    Фактично після падіння Х-101 на території Польщі дискусія отримала новий вимір: Patriot для України розглядаються вже не лише як допомога сусідній державі, яка воює проти Росії, а як елемент безпосередньої польської безпеки.

    Показово, що одразу після інциденту 30 липня Дональд Туск також заявив про намір продовжувати підтримку України та допустив надання додаткових засобів протиповітряної оборони.

    Чому Х-101 створює проблему навіть для країн НАТО

    Х-101 — одна з основних російських крилатих ракет повітряного базування, які застосовуються для ударів по Україні. За даними Reuters із посиланням на військових експертів, дальність її польоту перевищує 2,5 тисячі кілометрів. Росія активно використовує такі ракети від початку повномасштабної війни.

    Під час масштабних ударів маршрути крилатих ракет можуть проходити через західні регіони України та наближатися до кордонів НАТО. Саме тому Польща регулярно підіймає винищувачі та приводить системи ППО у підвищену готовність під час масованих російських атак.

    30 липня ситуація вийшла за межі звичайного спостереження — ракета фактично опинилася всередині польського повітряного простору і завершила політ далеко від кордону.

    НАТО назвало інцидент небезпечним наслідком російської агресії проти України. Генеральний секретар Альянсу після події контактував із Дональдом Туском, а представники НАТО наголосили на готовності захищати територію країн-членів.

    Рішення можуть оголосити найближчими днями

    Наразі ключове питання — скільки саме ракет Польща потенційно готова передати Україні. У публічних заявах польських посадовців конкретної кількості перехоплювачів не названо.

    Так само поки немає офіційно оголошеної дати постачання.

    Є лише підтвердження польського Міноборони, що можливість передачі нової партії розглядається, а рішення очікується найближчими днями. Тому говорити, що Польща вже передала або остаточно погодила передачу перехоплювачів, наразі було б передчасно.

    Втім політичний сигнал Варшави достатньо чіткий: падіння російської Х-101 на польській території продемонструвало, що посилення української ППО безпосередньо впливає і на безпеку східного флангу НАТО.

    Якщо уряд Польщі схвалить передачу, Україна отримає додатковий ресурс для захисту від російських ракет, а Польща — ще один рубіж, на якому потенційно небезпечні для неї цілі можуть бути знищені задовго до перетину кордону.

  • Президент-приманка і три літаки: як спецслужби США ховали Трампа від можливого замаху

    Президент-приманка і три літаки: як спецслужби США ховали Трампа від можливого замаху

    Президент США Дональд Трамп після липневого саміту НАТО в Туреччині залишив країну зовсім не так, як тоді повідомляв Білий дім і як це виглядало перед телекамерами. Через розвідувальну інформацію про серйозну загрозу з боку Ірану американські служби безпеки організували складну операцію з дезінформації: Трамп демонстративно піднявся на борт традиційного Air Force One, а потім непомітно залишив літак через кейтерингову машину та пересів на значно менший військовий Boeing C-32A. Старий президентський Boeing 747 тим часом полетів до Великої Британії як приманка — з журналістами та частиною співробітників Білого дому, які навіть не знали, що президента поруч із ними немає.

    Операція відбулася 8 липня 2026 року після саміту НАТО в Анкарі. Трамп прибув до Туреччини на новому Boeing 747-8, який раніше був переданий США Катаром і після переобладнання почав використовуватися як президентський літак. Однак на момент відльоту ситуація змінилася: американська розвідка отримала інформацію про конкретну загрозу президентові, пов’язану з Іраном. Саме після цього служби безпеки вирішили максимально ускладнити відстеження його реального маршруту.

    За даними The Washington Post, Трамп перед камерами піднявся трапом до старого синьо-білого Boeing 747, який традиційно асоціюється з Air Force One. Для зовнішнього спостерігача все виглядало абсолютно звичайно: президент помахав журналістам, зайшов усередину, а команда готувалася до перельоту до Великої Британії.

    Але далі почалася частина операції, про яку публічно стало відомо лише через місяць.

    На протилежному від камер боці літака до одного з виходів підняли аеропортову кейтерингову машину — той самий тип спеціального транспорту, яким у літаки завантажують їжу, напої та обладнання. Трамп разом із невеликою групою супроводу перейшов до машини, після чого платформа опустилася, а транспорт поїхав через перон до іншого літака.

    Цим літаком був C-32A ВПС США — модифікований Boeing 757, який американські високопосадовці використовують для урядових перевезень. Саме на ньому Трамп таємно вилетів із Туреччини. За повідомленнями американських медіа, разом із президентом на борту перебував, зокрема, міністр війни Піт Гегсет.

    Air Force One став приманкою

    Поки Трамп уже перебував у C-32A, традиційний президентський Boeing 747 продовжив підготовку до польоту.

    На ньому залишилися представники американської адміністрації та журналісти, які супроводжували президента. Більше того, частина людей на борту, за інформацією Washington Post, не знала, що Трамп перейшов на інший літак. Білий дім зовні підтримував враження, ніби президент летить саме разом із ними.

    Журналістам під час польоту наказали тримати шторки ілюмінаторів закритими. Такий захід додатково ускладнював можливість зрозуміти, що відбувається навколо літака і чи справді президент перебуває на його борту.

    Обидва літаки попрямували до британської авіабази RAF Mildenhall.

    C-32A, на якому насправді перебував Трамп, приземлився приблизно о 22:20. Старий Air Force One-приманка прибув приблизно через дев’ять хвилин — близько 22:29.

    Після цього відбулася ще одна прихована частина операції.

    Трамп якимось чином знову приєднався до офіційної президентської групи, а приблизно через 25 хвилин після посадки з’явився перед камерами так, ніби весь час перебував на звичайному президентському борту. Точний механізм його переміщення між літаками на британській базі повністю не розкритий.

    Пізніше президент уже пересів на новий Boeing 747-8, який раніше належав Катару, і продовжив подорож. Таким чином під час одного маршруту служби безпеки фактично використали три різні літаки: катарський Boeing 747-8, старий VC-25A як публічну приманку та C-32A для реального таємного перевезення президента.

    Чому Трампа ховали настільки ретельно

    Ключова причина операції — загроза можливого замаху з боку Ірану.

    За інформацією Washington Post та інших американських медіа, спецслужби отримали дані про конкретну загрозу президенту після різкого загострення відносин між Вашингтоном і Тегераном. Частину інформації, за повідомленнями медіа, американська сторона могла отримати від ізраїльської розвідки.

    Саме тому безпекова операція була спрямована не просто на захист літака, а на приховування точного місця перебування самого Трампа.

    У разі підготовки ракетної, безпілотної чи іншої атаки потенційний противник мав бачити очевидну ціль — великий Boeing 747 із президентським забарвленням, журналістами та урядовою делегацією. Реальний президент тим часом перебував у значно менш помітному C-32A.

    Важливо, однак, не перебільшувати відомі дані. У відкритих повідомленнях ідеться про достовірну розвідувальну загрозу, пов’язану з Іраном, але немає публічного підтвердження, що конкретна ракета вже була підготовлена до запуску або що американські спецслужби встановили точну групу виконавців, яка перебувала в Туреччині.

    Новий літак із Катару теж став частиною проблеми

    Додатковий контекст історії — суперечки навколо нового Boeing 747-8, який адміністрація Трампа отримала від Катару.

    Літак оцінювали приблизно у $400 млн. Після передачі його почали переобладнувати для використання президентом США, і 1 липня він здійснив перший політ як Air Force One. Уже наступного тижня літак доставив Трампа до Туреччини на саміт НАТО.

    Однак його швидке введення в експлуатацію викликало питання щодо рівня захищеності.

    Американські медіа повідомляли, що літак ще потребував додаткового обладнання та модернізації систем безпеки. Пізніше сам Трамп заявив, що борт буде тимчасово виведений із експлуатації для додаткових оновлень і стане максимально оснащеним.

    Втім, Білий дім заперечував, що секретна пересадка в Туреччині була прямим доказом ненадійності катарського літака.

    Представники адміністрації наголошували, що президент стикається з численними загрозами, а служби безпеки використовують усі доступні методи, щоб гарантувати його безпеку.

    Подібний трюк США вже використовували

    Операція з Трампом має історичний прецедент.

    У березні 2000 року адміністрація Білла Клінтона організувала складну схему безпеки під час його візиту до Пакистану — країни, де існувала значна терористична загроза.

    Тоді офіційний Air Force One використовувався як елемент обману, а Клінтона перевозили іншим, менш помітним літаком. Мета була та сама: потенційні нападники не повинні були точно знати, де знаходиться президент. Саме цю історію нинішні американські медіа згадують як найближчий аналог липневої операції Трампа.

    Але деталь із кейтеринговою машиною робить турецьку операцію особливо незвичайною.

    Такі вантажівки є абсолютно звичною частиною аеропортового руху. Вони під’їжджають безпосередньо до фюзеляжу літаків, їхні кузови підіймаються на рівень дверей, а після завантаження вони спокійно від’їжджають від борту. Серед десятків машин обслуговування на великому міжнародному аеродромі такий транспорт практично не привертає уваги.

    Саме це й дозволило вивезти президента з одного з найбільш упізнаваних літаків у світі, не проводячи його відкрито через трап або автомобільний кортеж.

    Білий дім тижнями не розкривав операцію

    Найцікавіше, що про справжній маршрут Трампа громадськість не знала понад місяць.

    У день відльоту офіційна картина виглядала так, ніби президент просто змінив новий катарський Boeing на старий Air Force One. Повна схема стала відома лише після розслідування The Washington Post, оприлюдненого 10 серпня. Reuters згодом підтвердило ключові деталі повідомлення з посиланням на Washington Post і New York Times.

    Білий дім після публікації не заперечив сам факт незвичайної операції.

    Історія демонструє, наскільки серйозно американські спецслужби оцінювали загрозу в липні. Президент однієї з найбільш захищених держав світу публічно зайшов до Air Force One, після чого був непомітно вивезений через службовий транспорт, посаджений на інший військовий літак, а офіційний президентський борт відправився в повітря як приманка.

    Тож найефектніша деталь — Трамп у кейтеринговій машині — насправді була лише маленькою частиною значно масштабнішої операції. Її головна мета полягала в тому, щоб протягом кількох критичних годин ніхто за межами дуже вузького кола американських службовців не міг із упевненістю сказати, у якому саме літаку перебуває президент США.

  • ДНК на дроні вивела слідчих на російський слід: нові деталі атаки на український Ан-124 у Німеччині

    ДНК на дроні вивела слідчих на російський слід: нові деталі атаки на український Ан-124 у Німеччині

    Розслідування небезпечного інциденту в німецькому аеропорту Лейпциг/Галле, де начинений вибухівкою безпілотник атакував український транспортний літак Ан-124 «Руслан», отримало нову важливу зачіпку. Слідчі виявили на апараті біологічні сліди, профіль ДНК яких уже зустрічався правоохоронцям у Литві. Ще важливіше те, що нові дані можуть пов’язати нинішню атаку з попередньою справою про диверсії проти європейської логістичної інфраструктури, за якою слідчі вже вийшли на мережу ймовірних виконавців, що діяли в інтересах російської військової розвідки.

    За інформацією німецького Die Zeit, яку 11 серпня наводять європейські та українські медіа, експерти знайшли ДНК на дроні, який атакував літак української Antonov Airlines. Після перевірки за відповідними базами з’ясувалося, що такий самий генетичний профіль раніше вже був зафіксований у Литві. При цьому особу людини, якій належить біологічний матеріал, станом на зараз не встановили. Тому стверджувати, що слідчі вже знають безпосереднього виконавця атаки, поки не можна.

    Однак литовський слід привертає особливу увагу через інше масштабне розслідування, яке вже ведуть правоохоронці кількох країн Європи.

    Йдеться про серію диверсій із посилками, обладнаними саморобними вибухово-запалювальними пристроями, які відправляли з Литви у 2024 році.

    Дрон не просто опинився біля Ан-124 — він влучив у літак

    Перші повідомлення про інцидент створювали враження, що підозрілий безпілотник із вибухівкою лише виявили неподалік українського вантажного літака. Однак аналіз камер спостереження аеропорту суттєво змінив картину.

    За даними Die Zeit, відеозаписи показали, що апарат цілеспрямовано рухався в напрямку Ан-124 та врізався у крило українського літака. Вибухівка при цьому не здетонувала.

    Ця деталь принципово важлива: інцидент дедалі менше схожий на випадкову появу невідомого дрона поблизу стратегічного повітряного судна.

    Безпілотник був квадрокоптером приблизно розміром із мікрохвильову піч. За інформацією німецьких медіа, це був не звичайний серійний апарат. Його конструкція та модифікації ускладнювали виявлення стандартними системами контролю дронів. На борту містилася пластична вибухівка Semtex.

    Після удару вибуховий заряд, імовірно, від’єднався від апарата, тому його знайшли окремо.

    Саме неспрацювання вибухового механізму, схоже, запобігло значно серйознішим наслідкам.

    Німецькі ЗМІ повідомляли, що кількості та типу вибухівки могло вистачити для серйозного пошкодження літака. Особливе занепокоєння викликає те, що удар припав на район крила, де розташовуються паливні баки.

    Що тут робить Литва

    Саме знайдена ДНК відкриває найцікавіший напрямок розслідування.

    У липні 2024 року з Вільнюса були відправлені чотири посилки із саморобними вибухово-запалювальними пристроями. Дві прямували через DHL до Великої Британії, ще дві — автомобільним транспортом DPD до Польщі.

    Одна з них 20 липня 2024 року загорілася у вантажному центрі того самого аеропорту Лейпциг/Галле — буквально перед тим, як її мали завантажити на вантажний літак DHL, що виконував маршрут Вільнюс–Лейпциг–Велика Британія.

    Інша посилка загорілася наступного дня у вантажівці DPD у Польщі. Ще один пристрій спрацював на складі DHL у Бірмінгемі у Великій Британії. Четверта посилка не загорілася через несправність механізму і потрапила до рук правоохоронців, що дало слідчим можливість детально дослідити її конструкцію.

    Розслідування набуло міжнародного масштабу. Була створена спільна слідча група за участю Німеччини, Литви, Польщі, Нідерландів і Великої Британії під координацією Eurojust.

    І тут з’являється ключова деталь.

    Європейські слідчі встановили 22 підозрюваних у Литві та Польщі, які, за версією розслідування, могли діяти в інтересах російської військової розвідки. Частину справ у 2026 році вже передали до судів.

    Литовські правоохоронці окремо повідомляли, що у великому міжнародному розслідуванні встановлено щонайменше 16 громадян різних держав, яких підозрюють в організації, плануванні або сприянні терористичним злочинам у різних країнах.

    Тому збіг ДНК із матеріалом, який уже був зафіксований у Литві, потенційно може стати значно важливішою зачіпкою, ніж видається на перший погляд.

    Водночас наразі немає підтвердження, що знайдений генетичний профіль безпосередньо належить одному з обвинувачених у справі про вибухові посилки. Саме цю межу важливо не переходити до появи офіційних результатів слідства.

    Американська розвідка підозрює Росію

    Паралельно з німецьким розслідуванням з’явилася інформація про оцінки американських спецслужб.

    The Wall Street Journal із посиланням на американських посадовців повідомляв, що розвідувальна спільнота США вважає: за дроном із вибухівкою в Лейпцигу, ймовірно, стоїть Росія. Подібні оцінки американських джерел пізніше наводили й інші міжнародні медіа.

    Проте німецька влада поки публічно не оголосила Росію організатором конкретної атаки.

    Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт назвав інцидент проявом «професійного сценарію гібридної загрози» та заявив про необхідність посилити можливості країни для боротьби з безпілотниками.

    Тобто на цей момент варто розділяти дві речі: американські розвіддані вказують на ймовірну причетність Москви, але остаточного публічного висновку німецького слідства про замовника атаки ще немає.

    Російська сторона причетність заперечує.

    Чому саме Лейпциг

    Вибір аеропорту також може бути невипадковим.

    Лейпциг/Галле є одним із найважливіших вантажних авіаційних вузлів Німеччини. Після початку повномасштабного російського вторгнення він набув особливого значення і для української авіації.

    Antonov Airlines фактично закріпила тут свою присутність після того, як через війну стало неможливо нормально використовувати українську базу. У 2026 році компанія почала розбудовувати в Лейпцигу постійну інфраструктуру та власний ангар для технічного обслуговування Ан-124. Компанія експлуатує звідси парк із шести таких літаків.

    Аеропорт також використовується для військової логістики Німеччини та союзників по НАТО.

    Цікаво й те, що атака сталася практично на тому самому логістичному вузлі, де два роки тому спрацювала одна з посилок, які європейське слідство пов’язує з операцією в інтересах російської військової розвідки.

    У ту саму ніч стався ще один загадковий інцидент

    Історія не обмежилася одним дроном.

    Тієї ж ночі неподалік аеропорту вантажний літак DHL зіткнувся в повітрі з невідомим об’єктом. Літак зазнав незначних пошкоджень, але зміг безпечно приземлитися в Ганновері.

    Наразі остаточно не встановлено, чи був цей об’єкт другим безпілотником і чи пов’язаний він безпосередньо з атакою на Ан-124.

    Через кілька днів після подій у Лейпцигу ще два невідомі дрони помітили над військовою базою Бундесверу в Мехерніху. Військова поліція була приведена в готовність, а правоохоронці розпочали окреме розслідування.

    У сукупності ці події посилили дискусію в Німеччині про захист критичної інфраструктури від безпілотників.

    Від вибухових посилок до ударного дрона

    Саме цей аспект може виявитися найважливішим.

    У 2024 році європейські правоохоронці зіткнулися з диверсіями, де вибухові та запалювальні пристрої маскували під звичайні міжнародні посилки. У 2026 році в тому самому аеропорту з’явився вже озброєний безпілотник, який, за даними Die Zeit, фізично влучив в український транспортний літак.

    Європейські слідчі раніше встановили, що учасників мережі вибухових посилок могли вербувати через онлайн-месенджери, завдання розподіляли між різними людьми, а оплату часто здійснювали криптовалютою. За даними Eurojust, слідство підозрює, що операції виконувалися в інтересах військової розвідки Російської Федерації.

    Тепер знайдений на дроні генетичний матеріал створює потенційний міст між двома історіями.

    Проте остаточну відповідь мають дати німецькі та литовські слідчі. Поки достовірно відомо кілька речей: дрон був оснащений вибухівкою Semtex, він дістався українського Ан-124 і влучив у нього, заряд не здетонував, на апараті знайшли ДНК, яка вже фігурувала в Литві, а американська розвідка підозрює у причетності до операції Росію.

    Якщо ж слідству вдасться довести зв’язок знайденої ДНК із мережею виконавців попередніх диверсій, справа в Лейпцигу може перетворитися з окремого інциденту з безпілотником на один із найсерйозніших епізодів розслідування російських диверсій на території Європи за останні роки.

  • Німеччина вислала понад 80 російських дипломатів від початку війни: більшість підозрювали у шпигунстві

    Німеччина вислала понад 80 російських дипломатів від початку війни: більшість підозрювали у шпигунстві

    Штат російського посольства в Німеччині суттєво скоротився від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За цей час Берлін вислав понад 80 російських дипломатів, значну частину яких німецька влада пов’язувала з розвідувальною діяльністю. Окрім дипломатів, з Німеччини з 2022 року видворили ще понад 300 громадян Росії.

    Про це повідомляє німецьке видання Bild із посиланням на дані Міністерства закордонних справ Німеччини.

    За інформацією видання, від лютого 2022 року Німеччина оголосила про видворення понад 80 російських дипломатів. Більшість із них, за оцінкою німецької сторони, були співробітниками російських спецслужб, які працювали під дипломатичним прикриттям.

    Таким чином, дипломатичний статус використовувався не лише для виконання офіційних представницьких функцій, а й, за версією німецьких органів, для здійснення розвідувальної діяльності на території ФРН.

    У Міністерстві закордонних справ Німеччини підтвердили, що чисельність персоналу російського посольства в Берліні за останні роки значно скоротилася. Водночас заходи Берліна не обмежувалися лише співробітниками дипломатичних установ.

    За даними німецького зовнішньополітичного відомства, починаючи з 2022 року Німеччина вислала загалом ще 313 громадян Росії. У цю кількість входять особи, які не мали дипломатичного статусу, але, за даними німецької влади, становили загрозу для безпеки країни або були причетні до діяльності, несумісної з перебуванням на її території.

    Останній відомий випадок висилання російського дипломата, про який пише Bild, стався у січні 2026 року. Тоді Німеччина оголосила персоною нон грата заступника військового аташе російського посольства в Берліні.

    Рішення ухвалили на тлі гучної справи щодо громадянки Німеччини українського походження Ілони В., яку німецьке слідство підозрює у співпраці з російськими спецслужбами.

    За версією слідства, жінка почала працювати на російську секретну службу ще в листопаді 2023 року. Після її затримання німецькі правоохоронці встановили зв’язок із представником російського дипломатичного відомства.

    Унаслідок цього заступник військового аташе посольства РФ був змушений залишити Німеччину. Берлін фактично продемонстрував, що дипломатичний статус не гарантуватиме захисту тим, кого німецька влада підозрює у діяльності на користь російських спецслужб.

    У Міністерстві закордонних справ Німеччини тоді наголошували на принциповій позиції Берліна щодо шпигунства. У німецькому уряді заявляли, що не мають наміру толерувати діяльність російських спецслужб на території країни, особливо якщо вона здійснюється під дипломатичним прикриттям.

    Скорочення російського дипломатичного корпусу в Німеччині відбувається на тлі загального погіршення відносин між Москвою та Берліном після початку повномасштабної війни Росії проти України.

    До 2022 року дипломатичні установи Росії в європейських країнах мали значно ширші можливості для роботи. Однак після початку повномасштабного вторгнення держави ЄС почали переглядати ставлення до російського дипломатичного персоналу, оскільки спецслужби низки країн заявляли про використання дипломатичних представництв РФ для розвідувальної діяльності.

    Особливу увагу європейські уряди приділяють так званим розвідникам під дипломатичним прикриттям. Такі співробітники формально можуть обіймати посади в посольствах або консульствах, однак паралельно виконувати завдання російських спецслужб.

    Німеччина в останні роки неодноразово заявляла про необхідність посилення протидії російському шпигунству. Причиною стали не лише класичні розвідувальні операції, а й ширша активність, яку європейські держави пов’язують із російською гібридною війною.

    Йдеться про спроби отримувати інформацію про військові об’єкти, оборонні підприємства, критичну інфраструктуру та виробників озброєння, а також про потенційні диверсії та вербування агентів.

    Останніми місяцями в Німеччині розслідують низку справ, пов’язаних із можливою діяльністю російських спецслужб. Зокрема, німецькі правоохоронці затримали громадянина України, якого підозрюють у зборі інформації для російської розвідки.

    За версією слідства, отримані ним дані могли бути пов’язані з підготовкою Росією замаху на керівника німецького виробника безпілотників Donaustahl.

    Подібні випадки фіксують і в інших європейських державах. На кордоні Сербії та Угорщини раніше затримали двох громадян Росії, яких підозрюють у підготовці диверсії на оборонному об’єкті в Німеччині. За версією слідства, вони могли діяти за винагороду та виконувати завдання, пов’язані з російськими спецслужбами.

    Італія також вживала заходів проти російських дипломатів. Раніше Рим вислав двох російських військових аташе на тлі шпигунського скандалу.

    Таким чином, ситуація навколо російського посольства в Берліні є частиною масштабнішого процесу скорочення дипломатичної присутності РФ у Європі. Водночас європейські країни дедалі більше розглядають російську розвідувальну активність як елемент ширшої гібридної загрози.

    Для Німеччини це питання має особливе значення через її роль у підтримці України. Російські спецслужби можуть намагатися отримувати інформацію про постачання озброєння, виробництво військової техніки та оборонні проєкти, а також чинити тиск на компанії та людей, залучених до допомоги Україні.

    Зменшення кількості російських дипломатів, яких Берлін вважає потенційно пов’язаними з розвідувальною діяльністю, є одним із заходів, спрямованих на обмеження можливостей російських спецслужб працювати під офіційним прикриттям.

    Водночас німецька влада продовжує стежити за діяльністю російських представників та осіб, яких підозрюють у співпраці з Москвою. Нові кримінальні провадження свідчать про те, що загроза шпигунства та диверсій у ФРН залишається актуальною.

  • У Болгарії пояснили появу дрона біля газопроводу: його могли збити з курсу засоби РЕБ

    У Болгарії пояснили появу дрона біля газопроводу: його могли збити з курсу засоби РЕБ

    Безпілотник, який 8 серпня залетів у повітряний простір Болгарії та згодом вибухнув неподалік міжнародного газопроводу, міг опинитися на території країни через вплив засобів радіоелектронної боротьби. Болгарські військові наразі вважають, що йдеться про український дрон-приманку «Мая». Водночас у Генеральному штабі Болгарії не бачать ознак того, що інцидент був навмисною атакою проти країни.

    Про це заявив начальник Генерального штабу Болгарії адмірал Еміл Ефтімов, повідомляє BGNES.

    За його словами, безпілотник міг змінити траєкторію польоту під впливом засобів радіоелектронної боротьби. Через це апарат, який використовувався під час війни Росії проти України, міг втратити початковий курс та опинитися за межами району, де мав виконувати своє завдання.

    Ефтімов наголосив, що наразі немає ознак того, що дрон був спрямований до Болгарії навмисно. За його оцінкою, інцидент є побічним наслідком бойових дій, які відбуваються неподалік болгарських кордонів.

    «Питання стояло про те, чи це “Шахед” чи ні — з’ясувалось, що ні. Цей інцидент — наслідок ведення бойових дій неподалік наших кордонів. Ми пристосовуємось, адаптуємось і розвиваємо необхідні спроможності», — заявив начальник болгарського Генштабу.

    Він також зазначив, що безпілотники такого типу можуть використовуватися як приманки для перевантаження або відволікання систем протиповітряної оборони. За словами адмірала, «Мая» може нести до 5 кг вибухової речовини.

    Ефтімов повідомив, що особисто перебував на місці вибуху безпілотника. За його словами, вибух не спричинив шкоди.

    Наразі болгарська сторона розглядає версію, що апарат є саме українським дроном-приманкою «Мая». Такі безпілотники можуть використовуватися для виконання допоміжних завдань під час повітряних атак, зокрема для створення додаткового навантаження на російську протиповітряну оборону.

    Інцидент стався вранці 8 серпня. Невідомий безпілотник увійшов у повітряний простір Болгарії з боку Румунії. Після перетину кордону він вибухнув неподалік міжнародного газопроводу.

    Місце падіння дрона привернуло особливу увагу через близькість до енергетичної інфраструктури. Міжнародні газопроводи мають стратегічне значення для енергетичної безпеки регіону, тому будь-які вибухи або падіння безпілотників поблизу таких об’єктів розглядаються болгарською владою як потенційно небезпечні інциденти.

    Водночас болгарське Міністерство оборони після аналізу апарата заявило, що він міг бути пов’язаний саме з українською приманкою «Мая». Це дозволяє розглядати подію не як навмисний удар по Болгарії, а як можливий наслідок застосування безпілотників у війні Росії проти України.

    Важливим фактором у цій ситуації є використання засобів радіоелектронної боротьби. РЕБ може впливати на роботу навігаційних систем безпілотників, перешкоджати передачі сигналів або змушувати апарат змінювати траєкторію польоту. У разі втрати точного управління безпілотник може відхилитися від запланованого маршруту та опинитися на території іншої держави.

    Саме таку версію зараз розглядають болгарські військові. За словами Ефтімова, жодних ознак навмисних дій саме проти Болгарії наразі не виявлено.

    Інцидент також показує, як війна в Україні створює додаткові безпекові ризики для сусідніх країн НАТО. Навіть якщо безпілотник не був спрямований проти конкретної держави, його технічні можливості, вплив РЕБ або інші фактори можуть призвести до перетину кордонів і появи небезпечних ситуацій.

    Для Болгарії це особливо актуально через її розташування на узбережжі Чорного моря та близькість до району бойових дій. Країна є членом НАТО, а її повітряний простір та інфраструктура потребують постійного контролю на тлі регулярного застосування Росією безпілотників і ракет у війні проти України.

    Болгарські військові наголошують, що саме тому країна продовжує адаптувати свої оборонні можливості до нових загроз. Йдеться, зокрема, про вдосконалення систем спостереження, виявлення безпілотників та реагування на потенційні порушення повітряного простору.

    Українська сторона зі свого боку заперечує будь-які навмисні дії проти Болгарії. У Міністерстві закордонних справ України наголосили, що Київ нічого навмисно не спрямовував у бік болгарської території.

    Таким чином, наразі основною версією залишається випадкове потрапляння безпілотника на територію Болгарії після можливої втрати курсу під впливом засобів радіоелектронної боротьби. Вибух поблизу газопроводу не призвів до пошкоджень, а болгарські військові не вбачають у ньому ознак цілеспрямованої атаки на країну.

    Водночас інцидент демонструє, що наслідки війни можуть виходити далеко за межі безпосередньої зони бойових дій. Порушення повітряного простору, падіння безпілотників та ризики для критичної інфраструктури змушують сусідні з Україною держави посилювати контроль за повітряним простором і готуватися до нестандартних сценаріїв.

  • Фінляндія готується до провокацій РФ із захопленими українськими дронами

    Фінляндія готується до провокацій РФ із захопленими українськими дронами

    Фінляндія посилює готовність до можливих провокацій Росії в Балтійському регіоні, зокрема із використанням захоплених на війні українських безпілотників або їхніх компонентів. У Гельсінкі не виключають, що Москва може спробувати організувати операцію під чужим прапором, щоб звинуватити Україну або перевірити готовність НАТО до реагування.

    Про це заявив міністр оборони Фінляндії Антті Хякканен в інтерв’ю фінському виданню IS.

    За словами міністра, Фінляндія має бути готовою до різних сценаріїв розвитку подій у Балтійському регіоні. Зокрема, не можна виключати спроби Росії створити штучну кризу або здійснити провокацію, яка могла б призвести до зростання напруженості між Росією та країнами НАТО.

    Хякканен зазначив, що потенційною метою таких дій може бути не лише безпосереднє випробування військової реакції Альянсу. Москва може намагатися вплинути на політичну ситуацію в Європі, послабити підтримку України з боку союзників або перевірити, наскільки швидко та злагоджено країни НАТО реагуватимуть на нестандартну загрозу.

    Особливе занепокоєння у фінського керівництва викликає можливість використання Росією українських безпілотників, які були захоплені як військові трофеї. За даними литовської розвідки, Москва теоретично може застосувати такі дрони або їхні компоненти для створення провокації та спробувати видати її за атаку з боку України.

    Такий сценарій називають одним із можливих варіантів операції під чужим прапором. Його суть полягає в тому, що одна держава здійснює певні дії, але намагається створити враження, що відповідальність за них несе інша сторона. У випадку з українськими безпілотниками Росія потенційно могла б використати їхнє походження як елемент дезінформації.

    Хякканен наголосив, що Фінляндії необхідно зберігати максимальну пильність та не обмежувати підготовку лише до стандартних сценаріїв. Йдеться не тільки про випадки, коли безпілотник збивається з курсу або через технічні причини опиняється на території іншої держави, а й про більш складні та незвичайні операції.

    «Нам доведеться бути дуже пильними. Ще за часів холодної війни КДБ в Росії організовувало настільки вигадливі операції, що, на жаль, все можливо», — заявив фінський міністр.

    За його словами, Фінляндія має постійно перевіряти власну готовність до потенційних загроз. Це стосується роботи розвідувальних структур, систем спостереження, мережі датчиків, оборонних можливостей та здатності державних органів швидко реагувати на нестандартні ситуації.

    Фінляндія має особливе значення для безпеки Північної Європи після вступу до НАТО. Країна має понад 1300 кілометрів спільного кордону з Росією, тому будь-яке загострення у відносинах із Москвою безпосередньо впливає на її оборонне планування.

    Водночас Хякканен заявив, що навіть використання Росією українських компонентів не дозволило б Москві повністю приховати справжнє походження операції. За його словами, відповідні фахівці мають можливості для аналізу технічних характеристик безпілотників, їхніх компонентів та інших слідів, які можуть допомогти встановити організаторів атаки.

    Міністр також підкреслив, що пряме застосування військової сили проти держави-члена НАТО стало б для Росії надзвичайно серйозним кроком. На його думку, у Москві усвідомлюють потенційні наслідки такого рішення, адже напад на одну з країн Альянсу може запустити механізми колективної оборони НАТО.

    Однак це не означає, що країни регіону можуть ігнорувати менш очевидні загрози. Провокації, диверсії, кібератаки, порушення повітряного простору, дії з використанням безпілотників та інформаційні операції можуть бути спрямовані на створення політичної нестабільності без прямого початку масштабного військового конфлікту.

    Саме тому, за словами Хякканена, Фінляндія повинна постійно оцінювати свою готовність та адаптувати системи безпеки до нових типів загроз. Особливу роль у цьому відіграють розвідка та технічні засоби спостереження, які мають дозволяти швидко виявляти підозрілу активність і встановлювати походження потенційної загрози.

    Попередження Фінляндії пролунало на тлі зростання занепокоєння серед країн Балтійського регіону щодо можливих дій Росії. Польща та держави Балтії раніше неодноразово заявляли про необхідність готуватися до можливих провокацій, диверсій та інших форм гібридного тиску з боку Москви.

    Зокрема, литовська розвідка звертала увагу на можливість використання Росією захопленого українського озброєння для створення операцій, які мали б ввести в оману європейські країни щодо справжнього організатора атаки.

    Окремо про потенційні ризики для Балтійського регіону говорив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Він попереджав, що найближчі місяці можуть стати критичними для країн регіону через можливі загрози з боку Росії.

    За словами Туска, Польща активно готується до різних сценаріїв розвитку подій та отримує відповідну інформацію від союзників. Водночас польський прем’єр закликав громадян не піддаватися паніці, але водночас не недооцінювати потенційні ризики.

    На тлі таких заяв країни Північної та Східної Європи продовжують посилювати оборонну співпрацю та системи раннього попередження. Основна увага приділяється здатності виявляти безпілотники, контролювати повітряний простір та швидко встановлювати походження потенційно небезпечних об’єктів.

    Для Фінляндії це питання має особливе значення через географічну близькість до Росії та її членство в НАТО. Після вступу країни до Альянсу безпекова ситуація на фінсько-російському кордоні стала частиною ширшої системи оборони НАТО на північному фланзі.

    Водночас фінська влада не стверджує, що Росія вже готує конкретну операцію із використанням українських дронів. Йдеться саме про необхідність враховувати такий сценарій під час планування оборони. Хякканен фактично закликав готуватися до найрізноманітніших варіантів розвитку подій, не виключаючи навіть складних операцій із дезінформаційною складовою.

    Таким чином, у Фінляндії розглядають можливість російських провокацій у Балтійському регіоні як одну з потенційних загроз, до яких необхідно бути готовими. Використання захоплених українських дронів називають одним із можливих сценаріїв, однак наразі немає підтверджень, що Росія вже ухвалила рішення про проведення такої операції.

  • Зеленський попередив про приховану мобілізацію в РФ: Путін може готувати сотні тисяч військових

    Зеленський попередив про приховану мобілізацію в РФ: Путін може готувати сотні тисяч військових

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що російське керівництво може готувати масштабну приховану мобілізацію населення. За його словами, Кремль намагається збільшити чисельність армії без формального оголошення нової хвилі мобілізації, використовуючи тіньові контракти та інші механізми залучення людей до війська.

    Про це Зеленський розповів в інтерв’ю ТСН.

    За словами президента, російський диктатор Володимир Путін розглядає можливість масового залучення нових військових, але водночас прагне уникнути політичних наслідків відкритого оголошення мобілізації. Для цього російська влада, за інформацією української сторони, може використовувати систему прихованого набору до армії, фінансові стимули, контракти та обмеження можливості громадян залишати територію країни.

    «Він думає, як свій народ обдурити. Тобто зробити масову мобілізацію, при цьому не оголосивши її. Зробити якісь тіньові контракти, блокувати кордони. Ми це бачимо, ми вже бачимо багато відповідних кроків», — заявив Зеленський.

    Президент наголосив, що збільшення кількості мобілізованих не означатиме автоматичного посилення російської армії без значних втрат. Навпаки, за його словами, чим більше людей Кремль відправлятиме на фронт, тим масштабнішими можуть бути втрати російських військових.

    Водночас Зеленський вважає, що потенційна мобілізація може мати для Кремля не лише військове, а й політичне значення. За його словами, Росія може використовувати збільшення чисельності своїх військ як інструмент тиску на Україну та європейські держави.

    Глава держави припустив, що Москва може демонструвати Заходу готовність залучити сотні тисяч людей до армії, створюючи таким чином враження підготовки до масштабного розширення війни.

    «Показати, що я мобілізую пів мільйона людей восени. І ці пів мільйона не факт, що я буду використовувати тільки в Україні», — передав Зеленський можливу логіку російського керівництва.

    За словами українського президента, така риторика може бути спрямована не лише проти України. Кремль може намагатися сформувати у європейських країнах уявлення про загрозу масштабного розширення війни, щоб змусити їх погоджуватися на вигідні Росії умови переговорів.

    Зеленський також наголосив, що Україна не має наміру погоджуватися на територіальні поступки як умову припинення бойових дій. Окремо він згадав ситуацію навколо Донбасу, який Москва прагне повністю окупувати.

    Президент заявив, що Київ не збирається самостійно залишати свої території, оскільки відсутні гарантії того, що після отримання контролю над Донбасом Росія не продовжить наступ.

    «Ніхто не гарантує, що ця людина не піде далі. Абсолютно ніхто це не гарантує і не готовий гарантувати», — наголосив Зеленський, говорячи про Путіна.

    На думку української сторони, саме тому будь-які домовленості про припинення війни повинні передбачати надійні гарантії безпеки. Без них навіть припинення бойових дій може стати лише паузою перед новою російською агресією.

    Окремо Зеленський розповів про військову співпрацю Росії та Північної Кореї. За його словами, Москва продовжує залучати військовослужбовців КНДР, які перебувають на території Росії та отримують практичний досвід ведення сучасної війни.

    Президент зазначив, що спочатку йшлося про сотні північнокорейських військових, потім їхня кількість зросла до тисяч, а тепер, за інформацією української сторони, може йтися про рішення розмістити в Росії від 30 до 50 тисяч військовослужбовців КНДР.

    Зеленський наголосив, що присутність північнокорейських військових має значення не лише для війни проти України. За його словами, військовослужбовці КНДР отримують досвід застосування сучасної зброї, ведення бойових дій та взаємодії з російськими військами.

    Український президент вважає, що отриманий досвід у майбутньому може бути використаний Північною Кореєю в інших потенційних конфліктах, зокрема в азійському регіоні.

    Таким чином, Київ розглядає військову співпрацю Москви та Пхеньяна як довгостроковий фактор безпеки, який виходить за межі безпосередньо російсько-української війни.

    Заява Зеленського пролунала на тлі повідомлень про те, що Росія продовжує шукати способи компенсувати втрати на фронті та підтримувати чисельність своїх підрозділів. Кремль уже використовує масштабний набір контрактників, підвищені виплати та інші фінансові стимули для залучення громадян до армії.

    Українська сторона неодноразово заявляла, що російська влада може намагатися уникнути повторення відкритої мобілізації, яка викликала значний суспільний резонанс у Росії у 2022 році. Натомість Москва може робити ставку на поступове збільшення кількості військовослужбовців через контрактну систему та інші форми прихованого залучення.

    Водночас твердження про підготовку саме масштабної мобілізації та плани щодо використання сотень тисяч нових військових є оцінкою української сторони. Незалежного підтвердження всіх озвучених Зеленським деталей наразі немає.

    За словами президента, потенційне збільшення російської армії потрібно розглядати не лише як спробу продовжити війну проти України, а й як елемент ширшої стратегії Кремля щодо тиску на європейські держави.

    Зеленський раніше також попереджав, що після накопичення значних військових ресурсів Москва може намагатися використовувати їх для демонстрації сили за межами українського фронту. Саме тому, на думку Києва, союзники мають враховувати не лише поточні бойові дії, а й потенційні наслідки нарощування російського військового потенціалу.

    На цьому тлі питання чисельності російської армії, участі військових КНДР та можливого нового набору людей до ЗС РФ залишатиметься одним із ключових факторів під час обговорення майбутнього припинення війни та гарантій безпеки для України.

  • Болгарія припустила, що вибухнув український дрон-приманка: Київ пояснив, чи спрямовував його до країни

    Болгарія припустила, що вибухнув український дрон-приманка: Київ пояснив, чи спрямовував його до країни

    Болгарське Міністерство оборони заявило, що безпілотник, який вранці 8 серпня вибухнув неподалік міжнародного газопроводу, найімовірніше, був українським дроном-приманкою типу «Мая». Водночас у Міністерстві закордонних справ України наголосили, що Сили оборони не спрямовували жодних засобів у бік Болгарії навмисно.

    Про це повідомляє Міністерство оборони Болгарії, а також речник МЗС України Георгій Тихий у коментарі журналістам.

    За попередніми даними болгарського оборонного відомства, аналіз уламків безпілотника вказує на те, що він, найімовірніше, належав до типу «Мая». Це безпілотник-приманка, який українські військові використовують у бойових умовах.

    У Міноборони Болгарії зазначили, що висновок зробили на основі початкового аналізу залишків апарата. Водночас там наголосили, що наразі немає підстав вважати, що інцидент у Болгарії був навмисним.

    Безпілотник вибухнув уранці 8 серпня неподалік Трансбалканського газопроводу. За попередньою інформацією, апарат прилетів із боку Румунії, після чого перетнув болгарський кордон і вибухнув приблизно за 200 метрів від румунської компресорної станції та близько одного кілометра від болгарської компресорної станції.

    Під час польоту над територією Румунії та Болгарії дрон не був ідентифікований. Саме тому спочатку залишалося невідомим, звідки він запустився та кому належав.

    Унаслідок вибуху, за даними болгарської сторони, ніхто не загинув. Також не було пошкоджено будівлі чи об’єкти газотранспортної інфраструктури. Район навколо місця падіння безпілотника оточили, а болгарські служби почали встановлювати обставини інциденту.

    Після появи попередньої версії про можливе походження дрона українська сторона розпочала консультації з Болгарією.

    Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що Київ перебуває у тісному контакті з болгарською стороною та зацікавлений у встановленні всіх технічних обставин події.

    За його словами, Україна не спрямовувала жодних засобів у напрямку Болгарії навмисно. Українська сторона готова взаємодіяти з болгарськими партнерами для встановлення того, яким чином безпілотник опинився в повітряному просторі країни.

    Таким чином, сама наявність українського дрона-приманки серед уламків не означає, що Україна навмисно здійснювала запуск у напрямку Болгарії. Зокрема, залишається необхідність встановити весь маршрут польоту апарата та причини, через які він опинився на території Болгарії.

    В українському МЗС також наголосили, що першопричиною подібних інцидентів є війна Росії проти України. У відомстві зазначили, що бойові дії створюють загрози не лише для самої України, а й для держав регіону, зокрема країн, які розташовані поблизу Чорного моря.

    У Києві підкреслюють, що якнайшвидше припинення війни має критичне значення для безпеки всього регіону. Українська сторона водночас подякувала Болгарії за взаємодію та розуміння.

    Інцидент привернув особливу увагу через те, що Болгарія та Румунія є членами НАТО та Європейського Союзу. Потрапляння невідомого безпілотника до повітряного простору однієї з країн Альянсу стало предметом додаткової уваги з боку болгарських силових структур.

    Міністр оборони Болгарії раніше заявляв, що ситуацію планують обговорити на засіданні Північноатлантичної ради. За його словами, через невеликі розміри та низьку висоту польоту подібні безпілотники можуть бути складними для своєчасного виявлення.

    Це не перший випадок, коли на території або поблизу Болгарії фіксують безпілотники на тлі війни Росії проти України. Раніше Військово-морські сили Болгарії виявили та знищили невідомий дрон у Чорному морі біля узбережжя країни.

    Наразі болгарські та українські представники продовжують з’ясовувати обставини інциденту 8 серпня. Остаточні висновки щодо походження безпілотника, його маршруту та причин вибуху можуть бути зроблені після завершення аналізу уламків та інших матеріалів розслідування.

  • Невідомий дрон увійшов у повітряний простір Болгарії та вибухнув біля газопроводу

    Невідомий дрон увійшов у повітряний простір Болгарії та вибухнув біля газопроводу

    У Болгарії вранці 8 серпня стався інцидент із невідомим безпілотником, який увійшов у повітряний простір країни з боку Румунії та невдовзі вибухнув неподалік важливої газової інфраструктури. Безпілотник не вдалося ідентифікувати під час польоту, а його походження наразі встановлюють.

    Про інцидент повідомив прем’єр-міністр Болгарії Румен Радєв, передає Associated Press.

    За його словами, подія сталася невдовзі після 5:00 ранку поблизу кордону Болгарії та Румунії. Безпілотник перетнув кордон із боку Румунії, після чого вибухнув на території Болгарії.

    Місце вибуху розташоване приблизно за 200 метрів від румунської компресорної станції та близько одного кілометра від болгарської компресорної станції Трансбалканського газопроводу. Вибух стався у відкритій місцевості, а внаслідок інциденту, за попередніми даними, ніхто не постраждав. Пошкоджень будівель або газової інфраструктури також не зафіксували.

    Радєв заявив, що місце події одразу оточили, а відповідні служби розпочали перевірку обставин інциденту. Болгарська влада також планує посилити спостереження за повітряним простором та захист стратегічних об’єктів.

    Особливу увагу привертає те, що безпілотник не був виявлений системами протиповітряної оборони Болгарії та Румунії під час польоту. За словами болгарської влади, невеликі розміри дрона та низька висота польоту могли ускладнити його виявлення.

    Міністр оборони Болгарії Дімітар Стоянов заявив, що характер вибуху може свідчити про наявність на борту безпілотника значної кількості вибухової речовини. На це, за його словами, вказували сила вибуху та великий стовп чорного диму, який утворився після детонації.

    Водночас остаточно встановити тип безпілотника, його вантаж і призначення можна буде лише після завершення роботи експертів на місці події.

    Наразі болгарська влада не заявляла, що безпілотник був російським або українським. Його маршрут дозволяє припускати, що він потрапив до Болгарії з території Румунії, однак це саме по собі не означає, що апарат був запущений із Румунії. Походження дрона та обставини його польоту ще належить встановити.

    Болгарський прем’єр також наголосив на необхідності посилення заходів безпеки на кордонах і біля стратегічних об’єктів. Після інциденту планується передислокація частини прикордонної поліції, відповідальної за виявлення безпілотників і реагування на подібні загрози.

    Подія вже привернула увагу болгарського військового керівництва через те, що Болгарія та Румунія є членами НАТО та Європейського Союзу.

    Міністр оборони Дімітар Стоянов заявив, що Болгарія має намір порушити питання про інцидент на засіданні Північноатлантичної ради на початку наступного тижня.

    Для Альянсу ситуація є чутливою з огляду на війну Росії проти України та численні випадки, коли безпілотники наближалися до повітряного простору або території країн НАТО. Водночас сам факт появи невідомого дрона в Болгарії наразі не дає підстав говорити про навмисну атаку на країну НАТО.

    Раніше Болгарія та інші держави Альянсу вже посилювали увагу до захисту критичної інфраструктури на тлі зростання кількості інцидентів із безпілотниками в Європі.

    Дрон вибухнув неподалік Трансбалканського газопроводу — важливої частини регіональної газотранспортної інфраструктури. Система має стратегічне значення для постачання газу в Південно-Східній та Центрально-Східній Європі, а її можливості використовуються і для зміни напрямків транспортування газу залежно від потреб регіону.

    Тому навіть відсутність пошкоджень унаслідок вибуху привернула особливу увагу болгарської влади. Вибух стався поблизу компресорних станцій, які є важливими елементами роботи газотранспортної системи.

    За попередніми даними, сам газопровід та пов’язані з ним об’єкти не постраждали. Водночас влада має встановити, чи був вибір місця вибуху випадковим, чи безпілотник міг прямувати саме до об’єкта енергетичної інфраструктури. Наразі жодних офіційних висновків про цілеспрямовану атаку немає.

    Інцидент у Болгарії стався на тлі кількох інших випадків із невідомими безпілотниками в Європі.

    У ніч на 8 серпня в німецькому місті Мехерніх повідомляли про проліт дронів над важливим логістичним об’єктом Бундесверу, де, за наявною інформацією, ремонтують системи протиповітряної оборони Patriot.

    Ще один інцидент стався 5 серпня в аеропорту Лейпцига. Там тимчасово призупиняли польоти після того, як неподалік злітно-посадкової смуги та українського транспортного літака Ан-124 виявили безпілотник. Згодом повідомлялося, що він міг містити вибухівку, а літак перевозив боєприпаси.

    Серія таких випадків привертає дедалі більше уваги європейських урядів, оскільки невеликі безпілотники складно своєчасно виявляти та ідентифікувати. Особливе занепокоєння викликають польоти поблизу військових об’єктів, аеропортів, енергетичної та іншої критичної інфраструктури.

    Водночас у кожному з цих випадків необхідно окремо встановлювати походження безпілотників і мету їхнього використання. Поки що болгарська влада не має підтверджень, що дрон, який вибухнув біля Трансбалканського газопроводу, був пов’язаний із Росією чи Україною.

    Розслідування триває. Болгарські служби мають встановити тип безпілотника, його маршрут, характер вибухового пристрою та обставини, за яких він зміг непоміченим перетнути повітряний простір Румунії та увійти до Болгарії.