Khreshchatyknews.com

Позначка: митниця

  • Сюрпризів на митниці стане менше: підприємцям дали інструмент для перевірки вартості імпорту

    Сюрпризів на митниці стане менше: підприємцям дали інструмент для перевірки вартості імпорту

    Державна митна служба України запустила новий цифровий сервіс, який має допомогти імпортерам та іншим учасникам зовнішньоекономічної діяльності ще до подання митної декларації оцінювати рівень митної вартості товарів. Інструмент отримав назву «Аналіз рівня митної вартості товарів» і вже доступний в особистому кабінеті на офіційному порталі відомства.

    Сервіс надає користувачам статистичну інформацію про митну вартість товарів, які раніше оформлювалися митними органами України. Отримані дані відображаються у вигляді наочної гістограми, завдяки чому бізнес може побачити розподіл вартості аналогічної продукції та орієнтовний діапазон цін, який фіксувався під час попередніх митних оформлень.

    Фактично підприємці отримали можливість заздалегідь перевірити, наскільки заявлена ними вартість товару відповідає показникам, які вже містяться в інформаційних системах митниці. Це не скасовує необхідності документально підтверджувати ціну конкретної партії, однак дозволяє краще підготуватися до оформлення та оцінити ризик виникнення додаткових запитань з боку митного органу.

    Щоб сформувати вибірку, користувач повинен зазначити код товару відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Крім того, можна обрати період митного оформлення, країну походження продукції, статус оформлення та одиницю виміру вартості.

    Ціну можна аналізувати за кілограм товару або за додаткову одиницю виміру, якщо така передбачена для відповідної товарної позиції. Для точнішого пошуку система також дозволяє вказати фрагмент опису продукції.

    Однією з важливих функцій нового інструмента є можливість побачити розподіл цін залежно від застосованого методу визначення митної вартості. Це дає бізнесу змогу зрозуміти, як саме формувався відповідний показник для схожих товарів і наскільки часто митні органи приймали заявлену контрактну ціну або використовували інші передбачені законодавством методи.

    Митна вартість є одним із ключових показників під час імпорту, оскільки саме на її основі у багатьох випадках розраховуються митні платежі. Через це розбіжності між декларантом і митницею щодо правильності визначення вартості можуть призводити до затримок, запитів додаткових документів, коригування заявлених показників та подальших спорів.

    Новий сервіс покликаний зробити цей процес більш прогнозованим. Підприємець зможе проаналізувати статистику до ввезення або декларування товарів та врахувати отримані результати під час підготовки контрактів, рахунків, платіжних документів, транспортних матеріалів та інших підтверджень вартості.

    У Держмитслужбі наголошують, що сервіс не просто показує окрему середню ціну. Інформація відображається як розподіл значень, що важливо для правильного розуміння статистики. Вартість однакової або подібної продукції може відрізнятися залежно від виробника, комплектації, якості, обсягу партії, країни походження, умов постачання, витрат на транспортування та інших обставин.

    Тому отриманий показник не варто сприймати як обов’язкову або мінімально допустиму ціну. Йдеться насамперед про аналітичний орієнтир, який допомагає учаснику зовнішньоекономічної діяльності оцінити загальну ситуацію та завчасно виявити можливі розбіжності.

    Наприклад, якщо заявлена імпортером вартість суттєво відрізняється від більшості показників у системі, компанія може заздалегідь підготувати розширений пакет підтверджувальних документів. Водночас якщо ціна перебуває у типовому для аналогічних товарів діапазоні, це може зменшити невизначеність під час оформлення, хоча й не гарантує автоматичного прийняття митної вартості.

    За очікуваннями Держмитслужби, використання нового сервісу сприятиме підвищенню прозорості митних процедур, якіснішій підготовці документів та більшій передбачуваності митного контролю для сумлінних компаній. Крім того, інструмент має допомогти зменшити кількість спірних ситуацій, які виникають під час перевірки правильності визначення митної вартості.

    Запуск сервісу став частиною ширшої цифрової трансформації української митниці. Держмитслужба вже розвиває інструменти роботи зі статистикою, відкритими даними та державними реєстрами. Зокрема, на порталі відомства працює BI-система, за допомогою якої можна аналізувати імпорт та експорт України за країнами, товарами, обсягами, одиницями виміру та митними платежами.

    У відомстві пояснюють, що основним масивом інформації, з яким працює митниця, є митні декларації. Частина цих даних після знеособлення відкривається для суспільства та бізнесу, а статистичні показники можна переглядати в інтерактивному форматі й експортувати для подальшої роботи.

    Новий інструмент аналізу митної вартості має більш прикладне призначення. Він орієнтований передусім на компанії, які готуються до оформлення конкретних товарів і потребують інформації про попередні операції з подібною продукцією.

    Для бізнесу така функція може бути особливо корисною під час планування імпорту нових категорій товарів, роботи з новим постачальником або виходу на ринок продукції, яку компанія раніше не ввозила. Аналіз статистики дозволить точніше оцінювати майбутні витрати та враховувати можливі митні ризики у фінансових розрахунках.

    Водночас користувачам необхідно правильно визначити код товару за УКТ ЗЕД, адже саме від класифікації залежатиме релевантність отриманої вибірки. Якщо код буде обрано неправильно, система може показати інформацію про іншу категорію продукції, що зробить порівняння некоректним.

    Нещодавно Держмитслужба також запровадила цифровий сервіс на основі штучного інтелекту, який допомагає користувачам підбирати ймовірний код товару за УКТ ЗЕД. Для аналізу можна ввести опис продукції та додати фотографії, каталоги, технічну документацію або інші матеріали.

    Під час формування рекомендації система використовує УКТ ЗЕД, пояснення та примітки до неї, попередні рішення Держмитслужби, а також міжнародну базу рішень Binding Tariff Information, яку застосовують митні адміністрації країн Європейського Союзу. Результат містить найбільш імовірний код, обґрунтування класифікації та посилання на використані джерела.

    Поєднання інструментів для класифікації продукції та аналізу її митної вартості може суттєво спростити підготовчий етап. Спочатку компанія зможе уточнити можливий код товару, а потім переглянути статистику його попередніх оформлень.

    Паралельно Україна наближає митні процедури до правил Європейського Союзу. У Верховній Раді раніше зазначали, що перехід на європейські стандарти передбачає цифровізацію більшості процедур, скорочення паперової бюрократії, розширення системи авторизацій і митних спрощень, а також зменшення залежності результатів оформлення від людського фактора.

    Ще одним напрямом є впровадження рішень щодо зобов’язуючої інформації з питань класифікації товарів, які мають працювати за логікою європейської системи Binding Tariff Information. Подібні рішення дозволяють бізнесу заздалегідь отримати офіційну позицію митного органу щодо класифікації конкретної продукції та використовувати її під час подальших оформлень.

    У перспективі це має скоротити кількість суперечок навколо кодів УКТ ЗЕД, ставок мита та необхідних дозвільних документів. Для компаній, які регулярно ввозять однакові товари, передбачуваність класифікації є не менш важливою, ніж можливість попередньо оцінити митну вартість.

    Новий сервіс не замінює митного контролю та не звільняє декларантів від обов’язку подавати достовірні відомості. Кожна зовнішньоекономічна операція має власні умови, тому митниця й надалі оцінюватиме надані документи та обставини конкретного постачання.

    Однак відкритий доступ до статистики дає підприємцям можливість бачити більше інформації, на яку може орієнтуватися митний орган. Це створює передумови для більш рівноправної комунікації між державою та бізнесом і дозволяє компаніям не чекати проблем уже під час оформлення, а готуватися до них завчасно.

    У Держмитслужбі називають розвиток цифрових сервісів одним із пріоритетних напрямів роботи. Новий аналітичний інструмент має розширити можливості бізнесу для самостійного використання статистичних даних, підвищити відкритість митних процесів та сприяти формуванню партнерських відносин між митницею й учасниками зовнішньоекономічної діяльності.

  • Черги мають зникнути: Україна кардинально оновила ключові КПП на кордоні з Молдовою

    Черги мають зникнути: Україна кардинально оновила ключові КПП на кордоні з Молдовою

    Україна завершила масштабне оновлення чотирьох пунктів пропуску на кордоні з Молдовою в Одеській області та відкрила нову сервісну зону для вантажного транспорту поблизу міжнародного пункту пропуску «Рені – Джюрджюлешть». Проєкт реалізували за підтримки Європейського Союзу в межах ініціативи «Шляхи солідарності», яка покликана посилити транспортні та торговельні маршрути України в умовах війни.

    Про завершення робіт повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

    За його словами, модернізація прикордонної інфраструктури є одним із ключових елементів розвитку української логістики та забезпечення безперебійного експорту продукції до країн Європейського Союзу.

    Оновлення завершили на чотирьох пунктах пропуску:

    • «Старокозаче – Тудора»;
    • «Долинське – Чишмікіой»;
    • «Лісне – Сеіць»;
    • «Малоярославець 1 – Чадир-Лунга».

    На кожному з об’єктів проведено комплексну модернізацію інфраструктури. Зокрема, встановлено нові модульні будівлі для роботи прикордонників та митників, облаштовано сучасні інженерні мережі, резервні джерела електроживлення, системи зовнішнього освітлення та покращено умови для пропуску громадян і транспортних засобів.

    Особливу увагу приділили створенню комфортних умов для пішоходів та людей з інвалідністю. На пунктах пропуску облаштовано безбар’єрний доступ, нові пішохідні маршрути та оновлено сервісні зони для громадян.

    Окремим етапом проєкту стало відкриття нової сервісної зони біля міжнародного пункту пропуску «Рені – Джюрджюлешть», який є одним із найважливіших логістичних вузлів на українсько-молдовському кордоні.

    Новий майданчик розташований на стратегічній трасі Одеса – Рені, що забезпечує сполучення з дунайськими портами та країнами Європейського Союзу. Сервісна зона здатна одночасно приймати до 46 вантажних автомобілів та 13 легкових транспортних засобів.

    На території облаштовано місця для відпочинку водіїв, сучасне освітлення, системи водопостачання та водовідведення. Також створено необхідну інфраструктуру для безпечного та комфортного перебування людей під час очікування перетину кордону.

    У Міністерстві розвитку громад та територій наголошують, що модернізація прикордонної інфраструктури є частиною ширшої стратегії інтеграції України до європейського транспортного простору.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії значення західних та південно-західних логістичних маршрутів суттєво зросло. Блокування частини морських шляхів та регулярні атаки на портову інфраструктуру змусили Україну активно розвивати альтернативні канали експорту через кордони з країнами ЄС та Молдовою.

    Особливе значення в цьому контексті має дунайський напрямок. Порти Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ стали ключовими транспортними вузлами для перевалки української аграрної продукції, металургійних вантажів та інших товарів.

    Саме тому розвиток пунктів пропуску на півдні країни залишається одним із пріоритетів уряду. Оновлена інфраструктура дозволить скоротити час проходження контролю, зменшити черги та підвищити пропускну спроможність прикордонних переходів.

    За словами Олексія Кулеби, модернізація КПП сприятиме не лише розвитку експорту, а й покращить мобільність громадян та зміцнить економічні зв’язки між Україною та країнами Європи.

    Важливу роль у реалізації проєкту відіграла ініціатива Європейського Союзу «Шляхи солідарності», створена у 2022 році для підтримки української економіки та забезпечення безперервного експорту продукції в умовах війни.

    За цей час через маршрути «Шляхів солідарності» було перевезено десятки мільйонів тонн українських товарів, а також забезпечено імпорт критично важливих ресурсів для української економіки.

    Водночас Україна продовжує відновлювати транспортну інфраструктуру, яка зазнала значних втрат через російську агресію. За офіційними даними, від початку повномасштабної війни пошкоджено або зруйновано сотні об’єктів транспортної та портової інфраструктури.

    Зокрема, лише портова галузь втратила або зазнала пошкоджень на 385 об’єктах. Це суттєво вплинуло на роботу логістичної системи країни та змусило державу прискорити розвиток альтернативних транспортних коридорів.

    Модернізація пунктів пропуску на кордоні з Молдовою стала черговим кроком у посиленні транспортної стійкості України та створенні сучасної прикордонної інфраструктури, здатної забезпечити стабільний рух людей і товарів навіть в умовах воєнного часу.

  • МВФ пішов на поступки Україні: податок на посилки відклали, а майже $700 млн можуть надійти вже влітку

    МВФ пішов на поступки Україні: податок на посилки відклали, а майже $700 млн можуть надійти вже влітку

    Україна наблизилася до отримання чергового траншу фінансової допомоги від Міжнародного валютного фонду, попри те, що одна з ключових умов програми поки так і не була виконана. За інформацією Bloomberg, МВФ погодився надати Києву майже 700 мільйонів доларів фінансування та відкласти вимогу щодо ухвалення резонансного закону про оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Це рішення може стати важливим сигналом підтримки України в умовах війни та значного бюджетного дефіциту.

    За даними джерел, знайомих із перебігом переговорів, між урядом України та експертами МВФ було досягнуто попередньої домовленості на рівні персоналу фонду. Вона відкриває шлях до виділення нового траншу в межах чотирирічної програми розширеного фінансування EFF обсягом 8,1 мільярда доларів, затвердженої у лютому 2026 року. Остаточне рішення ще має ухвалити Рада директорів МВФ, голосування якої очікується у липні.

    Одним із найскладніших питань під час останнього перегляду програми стало оподаткування міжнародних поштових відправлень. Законопроєкт передбачає скасування чинної податкової пільги для товарів, які надходять до України з-за кордону та коштують менше ніж 150 євро. За задумом уряду та міжнародних партнерів, нововведення мало б допомогти боротися зі схемами дроблення імпорту, скоротити масштаби тіньової економіки та принести державному бюджету близько 10 млрд грн додаткових надходжень щороку.

    Втім, документ викликав значний суспільний резонанс. Багато українців регулярно користуються міжнародними маркетплейсами та замовляють товари через AliExpress, Temu, Amazon та інші сервіси. Частина народних депутатів виступила проти нових правил, аргументуючи це тим, що додаткове податкове навантаження під час війни лише погіршить фінансове становище громадян. У результаті Верховна Рада наприкінці травня не змогла підтримати необхідні зміни до законодавства.

    Саме через провал голосування виникли побоювання, що Україна може не пройти черговий перегляд програми МВФ. Адже виконання структурних маяків та реформ залишається ключовою умовою отримання міжнародного фінансування. Крім того, позитивна оцінка фонду має важливе значення не лише для самого кредитування МВФ, а й для подальшого надходження коштів від інших міжнародних партнерів, зокрема Європейського Союзу.

    Однак, як повідомляє Bloomberg, після кількох тижнів переговорів МВФ погодився піти на компроміс. Фонд дозволив перенести ухвалення законопроєкту до липня, фактично надавши українським парламентарям додатковий час для пошуку політичного консенсусу. Наступний перегляд програми запланований не раніше вересня, тому в уряду ще залишається можливість виконати зобов’язання без втрати фінансування.

    Експерти зазначають, що така гнучкість з боку МВФ є доволі незвичною. Фонд традиційно жорстко контролює виконання реформ, особливо податкових. Водночас повномасштабна війна, значні оборонні витрати та складна соціально-економічна ситуація змушують міжнародних партнерів враховувати українські реалії. За оцінками МВФ, Україна й надалі потребуватиме масштабної зовнішньої підтримки для фінансування бюджету, стабілізації економіки та проведення післявоєнного відновлення.

    Сама програма EFF залишається одним із головних фінансових інструментів підтримки України. Вона передбачає не лише кредитування, а й проведення реформ у сфері державних фінансів, податкового адміністрування, боротьби з ухиленням від сплати податків та інтеграції України до європейського економічного простору. Однією з ключових вимог фонду є розширення внутрішньої дохідної бази держави, адже витрати на оборону продовжують стрімко зростати на тлі війни з Росією.

    Поки що остаточна доля законопроєкту про оподаткування міжнародних посилок залишається невизначеною. Проте вже зараз зрозуміло, що питання не зникло з порядку денного. Найближчі тижні покажуть, чи зможе парламент знайти компромісне рішення, яке дозволить виконати вимоги міжнародних партнерів та водночас мінімізувати негативний вплив на українських споживачів.

    У разі позитивного рішення Ради директорів МВФ у липні Україна отримає майже 700 мільйонів доларів додаткового фінансування, що стане важливим ресурсом для підтримки економіки та фінансування державних видатків в умовах війни.

  • Митників перевірятимуть на поліграфі: новий очільник Держмитслужби анонсував масштабне перезавантаження системи

    Митників перевірятимуть на поліграфі: новий очільник Держмитслужби анонсував масштабне перезавантаження системи

    Голова Державної митної служби України Орест Мандзій заявив про підготовку масштабної реформи митниці, яка передбачає боротьбу з великими контрабандними схемами, перевірку доброчесності співробітників, цифровізацію процесів та можливе надання митній службі правоохоронних повноважень. Про це він розповів в інтерв’ю журналістам.

    За словами Мандзія, одним із ключових завдань є ліквідація схем, які завдають державному бюджету мільярдних втрат. Йдеться насамперед про заниження митної вартості товарів, маніпуляції з кодами товарів, незаконне використання пільг та ввезення товарів під виглядом гуманітарної допомоги. Саме ці напрямки митниця вважає найбільшим ризиком для державних фінансів.

    Очільник Держмитслужби підтвердив, що нова редакція Митного кодексу передбачає створення в структурі митниці спеціалізованого підрозділу з протидії контрабанді. Планується, що він отримає повноваження оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування щодо контрабанди товарів, лісоматеріалів і підакцизної продукції. Водночас остаточна модель ще обговорюється з Міністерством фінансів, парламентом та Бюро економічної безпеки.

    Мандзій визнав, що частина бізнесу побоюється надання митниці правоохоронного статусу. За його словами, підприємці остерігаються появи ще одного силового органу з широкими повноваженнями. Однак керівник митниці запевнив, що реформа має бути спрямована не проти легального бізнесу, а проти контрабандних схем та тіньового імпорту.

    Окрему увагу планують приділити перевірці доброчесності працівників митної служби. За словами Мандзія, під час атестації одним із головних критеріїв стане відповідність способу життя офіційним доходам. Він наголосив, що особливу увагу приділятимуть так званим «майновим аномаліям», коли чиновники володіють активами, які неможливо пояснити заробітною платою державного службовця.

    Для боротьби з корупцією митниця також планує масштабне використання поліграфа. Такі перевірки можуть стати обов’язковими під час прийому на службу, атестації та проведення службових розслідувань. Крім того, на пунктах пропуску поступово запроваджуватимуть натільні відеокамери для інспекторів. Лише для західного кордону, за оцінками Держмитслужби, необхідно понад тисячу таких пристроїв.

    Серед пріоритетів нового керівництва — цифровізація митних процедур. Мандзій повідомив, що служба активно використовує автоматизовану систему управління ризиками та інструменти штучного інтелекту. Також розглядається можливість повного оформлення ввезених автомобілів через застосунок «Дія» без безпосередньої участі митника. На його переконання, це дозволить мінімізувати людський фактор і знизити корупційні ризики.

    Водночас керівник митниці визнав серйозну проблему з фінансуванням служби. За його словами, нині потреби Держмитслужби профінансовані менш ніж наполовину, а на наступний рік рівень забезпечення може ще знизитися. Через це митниця розраховує на підтримку міжнародних партнерів для проведення атестації персоналу, модернізації пунктів пропуску та закупівлі сучасного обладнання.

    Мандзій також повідомив, що уряд очікує від митниці значного ефекту від детінізації економіки. У 2026 році через митні платежі до бюджету планується залучити майже 945 млрд грн, з яких близько 60 млрд грн мають надійти саме завдяки боротьбі з тіньовими схемами та контрабандою.

    За словами очільника Держмитслужби, головною метою реформи є створення сучасної митниці європейського зразка, яка поєднуватиме сервісну, фіскальну та правоохоронну функції. Він наголосив, що нинішнє керівництво налаштоване на еволюційні зміни та поступове очищення системи від недоброчесних працівників.

  • Кордон перетворюється на пастку: українців попередили про штрафи до 150% і конфіскацію грошей та майна

    Кордон перетворюється на пастку: українців попередили про штрафи до 150% і конфіскацію грошей та майна

    Тисячі українців щодня перетинають державний кордон, вирушаючи до країн Європейського Союзу з туристичною метою, у відрядження, на навчання або до родичів. Однак незнання митних правил може коштувати мандрівникам дуже дорого. У Державній митній службі нагадують: за окремі порушення під час перетину кордону передбачені значні штрафи, а в деяких випадках — конфіскація коштів, товарів та навіть транспортних засобів.

    Експерти зазначають, що більшість проблем виникає через необізнаність громадян щодо вимог Митного кодексу України та правил переміщення товарів через кордон. Саме тому перед поїздкою рекомендується ретельно перевірити, які речі підлягають обов’язковому декларуванню та які обмеження діють щодо перевезення валюти, алкоголю, тютюнових виробів, техніки чи інших товарів.

    Одним із найпоширеніших порушень залишається недекларування готівки. Згідно з чинними правилами, громадяни мають право перевозити через кордон до 10 тисяч євро або еквівалент цієї суми в іншій валюті без письмового декларування. Якщо сума перевищує встановлений ліміт, її необхідно задекларувати та підтвердити законність походження коштів відповідними документами.

    За порушення цих вимог передбачена відповідальність відповідно до статті 471 Митного кодексу України. У таких випадках митники можуть вилучити незадекларовані кошти до рішення суду, а порушнику доведеться сплачувати штраф.

    Також серйозні наслідки можуть чекати на тих, хто намагається перешкоджати роботі митників під час перевірки. Стаття 474 Митного кодексу передбачає відповідальність за відмову надати документи, перешкоджання огляду транспортного засобу чи багажу, а також інші дії, які унеможливлюють проведення митного контролю.

    Особливо суворо законодавство карає за спроби приховати товари від митного контролю. Якщо громадянин перевозить речі у спеціально облаштованих схованках, подає неправдиві документи або іншим способом намагається уникнути перевірки, його дії можуть кваліфікуватися за статтями 482 та 483 Митного кодексу.

    У таких випадках штраф може становити до 100% вартості товару, а сам товар підлягатиме конфіскації. Якщо ж порушення пов’язане з ухиленням від сплати митних платежів, санкції ще жорсткіші.

    Найсерйозніше покарання передбачає стаття 485 Митного кодексу України. Вона стосується випадків, коли особа намагається уникнути сплати податків і митних платежів шляхом подання неправдивих відомостей або документів. У таких ситуаціях штраф може сягати 150% несплаченої суми митних платежів.

    Юристи звертають увагу, що крім штрафів громадяни часто втрачають сам предмет правопорушення. Наприклад, якщо митники виявляють незадекларовану партію товару комерційного призначення, вона може бути конфіскована на користь держави. Аналогічна доля може чекати на транспортний засіб, якщо він використовувався для приховування товарів від контролю.

    Окрему увагу митники приділяють перевезенню дороговартісної техніки, ювелірних виробів, колекційних предметів, великих партій одягу та електроніки. Якщо кількість товарів свідчить про комерційний характер перевезення, митні органи можуть вимагати сплату відповідних платежів або оформлення товару в іншому режимі.

    Експерти радять перед поїздкою до країн Європейського Союзу перевіряти актуальні правила як української, так і європейської сторони. В окремих країнах діють додаткові обмеження щодо ввезення продуктів харчування, м’ясної продукції, молочних виробів, лікарських препаратів та рослин.

    Нагадаємо, що від 1 червня 2026 року базові правила перетину державного кордону для військовозобов’язаних громадян України залишилися без змін. Водночас Державна прикордонна служба анонсувала запуск нового електронного сервісу, який дозволить громадянам перевіряти наявність тимчасових обмежень на виїзд за кордон.

    Фахівці наголошують: більшість проблем на кордоні можна уникнути, якщо заздалегідь ознайомитися з чинними правилами та підготувати необхідні документи. Незнання законодавства не звільняє від відповідальності, а одна помилка під час проходження митного контролю може коштувати десятки тисяч гривень або навіть призвести до втрати майна.

    Саме тому перед поїздкою варто не лише перевірити документи, а й переконатися, що готівка, цінні речі та товари перевозяться відповідно до вимог законодавства. Це дозволить уникнути неприємних сюрпризів, затримок на кордоні та фінансових втрат.

  • Український Ан-12 затримали через вибухівку в Тринідаді і Тобаго

    Український Ан-12 затримали через вибухівку в Тринідаді і Тобаго

    У міжнародному аеропорту П’ярко в державі Тринідад і Тобаго правоохоронні органи затримали український вантажний літак Ан-12 після виявлення на борту вибухових речовин. Інцидент стався під час стандартної перевірки вантажу, який, за попередніми даними, прямував транзитом до Лівії. Подія одразу привернула увагу авіаційних служб безпеки, митниці та слідчих органів, які розпочали комплексне розслідування щодо обставин перевезення небезпечного вантажу.

    Як повідомляє видання ArabNews, під час огляду вантажного літака було виявлено вибухові речовини, які, за попередньою інформацією, могли бути неправильно задекларовані або взагалі не внесені до офіційної документації. Рейс мав номер CVK-7078 і виконував міжнародний переліт із проміжною зупинкою в Карибському регіоні перед подальшим курсом до Лівії.

    За інформацією місцевих джерел, інцидент стався під час рутинної перевірки в аеропорту П’ярко, коли митники та служби безпеки вирішили провести поглиблений огляд вантажу. Саме в цей момент і було виявлено предмети, які класифікуються як вибухові речовини. Після цього літак негайно було відведено на окрему стоянку, а доступ до нього обмежено.

    Місцева влада заявила, що на даному етапі триває детальне розслідування походження небезпечного вантажу, а також перевіряється, хто саме відповідав за його завантаження, транспортування та оформлення документів. Окремо слідчі органи аналізують маршрут польоту, логістичні ланцюги та можливі порушення міжнародних правил перевезення небезпечних матеріалів.

    Наразі офіційні структури Тринідаду і Тобаго утримуються від розкриття деталей щодо типу вибухових речовин, їх обсягу та технічних характеристик. Також не повідомляється, чи становив вантаж безпосередню загрозу безпеці аеропорту або цивільної авіації. Усе це залишається предметом розслідування експертів із авіаційної та вибухотехнічної безпеки.

    Відомо, що до розслідування залучені не лише митні органи та поліція, а й спеціалізовані підрозділи авіаційної безпеки, які мають визначити, чи був інцидент результатом порушення процедур, помилки в документації або навмисної спроби приховати небезпечний вантаж. Окрему увагу приділяють перевірці компаній, які брали участь у логістиці рейсу, а також можливим посередникам.

    Водночас офіційної інформації про затримання членів екіпажу або висунення їм підозр наразі немає. Екіпаж перебуває під контролем місцевих служб, однак їхній процесуальний статус не розкривається. Також не підтверджено, чи проводяться допити або тимчасові обмеження щодо переміщення персоналу.

    Особливу увагу слідство приділяє кінцевому пункту призначення вантажу. Літак виконував рейс до Лівії — країни, яка тривалий час перебуває у стані політичної нестабільності та внутрішніх конфліктів. Саме через це міжнародні правила авіаційної безпеки та контролю за обігом небезпечних матеріалів щодо таких маршрутів є значно жорсткішими.

    У матеріалах місцевих медіа зазначається, що літак належить українському оператору вантажних авіаперевезень, однак офіційна назва компанії наразі не розголошується. Так само не оприлюднено інформацію про кінцевого отримувача вантажу в Лівії, що додатково ускладнює розслідування та викликає запитання у міжнародних спостерігачів.

    Експерти з авіаційної безпеки наголошують, що подібні інциденти завжди розглядаються з максимальною увагою, оскільки порушення правил перевезення вибухових речовин може становити серйозну загрозу не лише для конкретного рейсу, а й для загальної системи цивільної авіації. Саме тому такі справи зазвичай супроводжуються тривалими перевірками, експертизами та міжнародною взаємодією між правоохоронними органами різних країн.

    Лівія, як кінцевий напрямок рейсу, також перебуває під посиленим моніторингом міжнародної спільноти через ризики незаконного обігу зброї та вибухових матеріалів. Будь-які підозрілі поставки до регіону можуть розглядатися у контексті порушення міжнародних санкцій або правил контролю за озброєннями, що робить цей інцидент особливо чутливим на дипломатичному рівні.

    Станом на зараз літак залишається затриманим на території аеропорту П’ярко до завершення всіх перевірок. Слідчі дії тривають, а офіційні результати розслідування очікуються після завершення експертиз та аналізу всіх зібраних матеріалів.

  • Бюджет на межі: без рішень Ради гроші можуть закінчитися в червні

    Бюджет на межі: без рішень Ради гроші можуть закінчитися в червні

  • Суд оштрафував директора «Юакарго» на 1,4 млн за підроблені сертифікати

    Суд оштрафував директора «Юакарго» на 1,4 млн за підроблені сертифікати

    Любомльський районний суд Волинської області виніс чергове рішення у справі директора приватного підприємства «Юакарго» Руслана Кордонця. Його оштрафували на 1,44 мільйона гривень за використання підроблених сертифікатів під час імпорту вживаних автомобілів.

    Як встановив суд, у період з листопада 2023 року по січень 2024 року підприємство розмитнило 38 автомобілів через Волинську митницю. Для отримання податкових пільг декларант подав сертифікати форми EUR.1, які мали підтверджувати європейське походження транспортних засобів.

    Втім, під час перевірки словацька митниця в місті Міхаловце офіційно підтвердила, що всі 38 сертифікатів є підробленими і ніколи не видавалися.

    Спочатку справу розслідувало Бюро економічної безпеки за статтею про ухилення від сплати податків. Однак кримінальне провадження було закрито через недостатній розмір встановлених збитків. Після цього матеріали передали до суду для розгляду в адміністративному порядку.

    Суд дійшов висновку, що дії директора були умисними, а підприємство отримало економічну вигоду за рахунок несплати митних платежів. Також у рішенні зазначено, що обвинувачений неодноразово ігнорував судові засідання.

    Це вже третє рішення у справах щодо Руслана Кордонця. Загальна сума накладених штрафів за один день перевищила 2,8 мільйона гривень.

    Постанова суду вже набрала законної сили. Водночас питання фактичного стягнення призначених штрафів наразі залишається відкритим.

  • Схема з авто і фальшивими документами: суд покарав директора «ЮАКАРГО»

    Схема з авто і фальшивими документами: суд покарав директора «ЮАКАРГО»

    Любомльський районний суд Волинської області оштрафував директора ПП «ЮАКАРГО» Руслана Кордонця на понад 1,44 млн грн за махінації під час імпорту вживаних автомобілів.

    Йдеться про використання 38 підроблених сертифікатів походження товару EUR.1, які дозволяли отримати податкові пільги при розмитненні. За даними суду, ці документи подавалися під час оформлення автомобілів на Волинській митниці у період з листопада 2023 року по січень 2024 року.

    Постачальником транспортних засобів виступала угорська компанія VERTEX SALE Kft. Завдяки фальшивим сертифікатам підприємство змогло уникнути сплати частини митних платежів.

    Порушення було викрито під час пост-аудиту. Українські митники звернулися до колег зі Словаччини, які підтвердили, що зазначені сертифікати не видавалися їхніми органами та є підробленими.

    У результаті державний бюджет недоотримав понад 1,44 млн грн, з яких понад 1,2 млн грн — це ввізне мито, а ще близько 240 тис. грн — податок на додану вартість.

    Спочатку справу розслідувало Бюро економічної безпеки в межах кримінального провадження. Однак кримінальну відповідальність не застосували через те, що сума збитків не перевищила встановлений поріг для притягнення за статтею про ухилення від сплати податків.

    У підсумку матеріали передали до суду для розгляду в адміністративній площині. Суд визнав Кордонця винним у порушенні митного законодавства та наклав штраф у розмірі 100% несплачених платежів — 1 444 093,94 грн.

    Суд також звернув увагу, що обвинувачений не з’являвся на засідання, а його підприємство отримувало економічну вигоду від таких дій. При цьому жодних претензій до іноземного постачальника щодо підроблених документів не висувалося.

    Це вже третє рішення суду щодо Кордонця за один день. Загальна сума штрафів за всіма справами перевищила 2,8 млн грн.

  • Вихідця з НАБУ планують призначити керівником Державної митної служби

    Вихідця з НАБУ планують призначити керівником Державної митної служби

    Кабінет міністрів найближчим часом може призначити нового керівника Державної митної служби. За попередньою інформацією, посаду очолить виходець з НАБУ та колишній співробітник МВС Орест Мандзій.

    Як повідомляють джерела, інший переможець конкурсу — представник НАБУ Руслан Даменцов — може отримати посаду першого заступника голови Держмитслужби.

    За інформацією, яка з’явилася у медіа, обидва кандидати вже фактично почали формувати майбутню управлінську команду. Зокрема, вони контактують із чинними працівниками митниці та пропонують їм роботу на різних напрямках.

    Міністр фінансів Сергій Марченко вже подав відповідне подання до уряду щодо призначення голови Держмитслужби за результатами проведеного конкурсу. Водночас офіційно ім’я переможця конкурсу наразі не оприлюднено.

    Разом із тим, у публічному просторі раніше з’являлася інформація, що вибір було зроблено саме на користь Ореста Мандзія.

    Очікується, що остаточне рішення уряд може ухвалити вже наступного тижня.