Khreshchatyknews.com

Позначка: Москва

  • Москву вночі атакували дрони: ППО заявила про збиття десяти безпілотників

    Москву вночі атакували дрони: ППО заявила про збиття десяти безпілотників

    У ніч проти 10 липня Москва зазнала чергової атаки безпілотників. У російській столиці та Московській області протягом кількох годин працювали сили протиповітряної оборони, а мер міста Сергій Собянін регулярно повідомляв про нібито успішне знищення дронів, які прямували в бік столиці Росії. Через повітряну загрозу тимчасово призупиняв роботу один із найбільших аеропортів країни – Домодєдово, а на місцях падіння уламків працювали екстрені служби.

    Про це повідомив мер Москви Сергій Собянін у своїх соціальних мережах. Інформацію про атаку також поширювали російські моніторингові Telegram-канали, які повідомляли про вибухи та роботу систем протиповітряної оборони в різних районах Московської області.

    За словами Собяніна, повітряна атака розпочалася приблизно о 22:13. Спочатку він повідомив про знищення одного безпілотника, який, за його словами, летів у напрямку Москви. Через деякий час мер заявив про ліквідацію ще одного дрона, після чого повідомлення про роботу ППО почали надходити практично безперервно.

    Упродовж ночі кількість збитих безпілотників, про які заявляла російська влада, поступово зростала. Спочатку йшлося про два апарати, пізніше – про кілька нових цілей, а згодом Собянін повідомив, що сили протиповітряної оборони нібито збили вже десять безпілотників, які намагалися атакувати російську столицю.

    «На місцях падіння уламків працюють фахівці екстрених служб», – зазначив мер Москви, не уточнивши, в яких саме районах були виявлені уламки та чи завдали вони пошкоджень цивільній або критичній інфраструктурі.

    Офіційної інформації про загиблих або постраждалих унаслідок атаки російська влада не оприлюднювала. Також не повідомлялося про масштабні руйнування чи пожежі на території Москви або Московської області.

    Водночас російські моніторингові канали повідомляли про численні вибухи, які чули жителі окремих районів Московської області. У соціальних мережах з’явилися відеозаписи, на яких, як стверджується, видно роботу систем протиповітряної оборони та чути звуки вибухів. Незалежного підтвердження автентичності цих відео наразі немає.

    Через повітряну загрозу Росавіація запровадила тимчасові обмеження на роботу міжнародного аеропорту Домодєдово. Повітряна гавань на певний час припинила приймання та відправлення літаків для забезпечення безпеки польотів. Подібні обмеження російська влада регулярно вводить під час атак безпілотників на Московський регіон.

    Домодєдово є одним із трьох основних міжнародних аеропортів Москви та входить до числа найбільших авіаційних вузлів Росії. Навіть короткочасне припинення його роботи впливає на розклад внутрішніх і міжнародних рейсів та може спричиняти затримки авіасполучення.

    Останніми місяцями Москва дедалі частіше стає ціллю атак безпілотників. Російська влада майже після кожної такої атаки повідомляє про успішну роботу засобів протиповітряної оборони та знищення всіх повітряних цілей. Водночас незалежно перевірити інформацію про кількість дронів, їхні маршрути та реальні наслідки ударів у більшості випадків неможливо через обмежений доступ до місць подій.

    На тлі регулярних атак російська влада також посилює заходи безпеки навколо стратегічних об’єктів у Москві та інших регіонах країни. Під час повітряних тривог тимчасово обмежується робота аеропортів, а екстрені служби переводяться у режим підвищеної готовності.

    Нічна атака на Москву відбулася менш ніж через добу після повідомлень про наслідки ударів по Саратовському нафтопереробному заводу. Напередодні стало відомо, що підприємство повністю зупинило переробку нафти після пошкоджень, отриманих унаслідок атаки безпілотників. Саратовський НПЗ є одним із важливих елементів російської нафтопереробної галузі, а його зупинка стала черговим випадком, коли удари дронів вплинули на роботу стратегічної інфраструктури Росії.

    Від початку повномасштабної війни кількість атак безпілотників на території РФ суттєво зросла. Під ударами регулярно опиняються військові аеродроми, склади боєприпасів, об’єкти паливно-енергетичного комплексу, підприємства оборонної промисловості та логістична інфраструктура. Російська сторона традиційно заявляє про ефективну роботу ППО, однак періодично визнає пошкодження окремих об’єктів.

    Офіційний Київ традиційно не коментує повідомлення про атаки безпілотників на території Російської Федерації.

  • США допомагають Україні бити по НПЗ РФ: FT розкрило нові деталі

    США допомагають Україні бити по НПЗ РФ: FT розкрило нові деталі

    Американська розвідка надає Україні інформацію, яка допомагає ефективніше планувати маршрути польоту далекобійних безпілотників і обходити російські системи протиповітряної оборони під час ударів по нафтопереробних заводах. Саме цей фактор, поряд зі стрімким нарощуванням виробництва українських дронів та вдосконаленням тактики їхнього застосування, став однією з причин рекордного зростання кількості успішних атак на російську енергетичну інфраструктуру. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на високопоставлених українських посадовців.

    За даними видання, з початку 2026 року українські далекобійні безпілотники завдали щонайменше 194 успішних ударів по російських нафтопереробних заводах. Це приблизно в 11 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року. Аналітики Rochan Consulting зазначають, що лише у травні було зафіксовано рекордні 16 успішних атак на НПЗ, що стало найвищим місячним показником від початку повномасштабної війни.

    Як пише FT, американська підтримка полягає не у безпосередній участі в ударах, а в наданні розвідувальної інформації, яка дозволяє українським силам визначати найбільш безпечні маршрути польоту дронів, обходити райони щільного прикриття російської ППО та підвищувати ймовірність досягнення цілі. Водночас офіційно Вашингтон таку співпрацю не коментував.

    Окрім американської допомоги, джерела Financial Times називають ще кілька причин підвищення ефективності української кампанії. Йдеться про різке збільшення виробництва далекобійних ударних безпілотників, покращення системи планування операцій, удосконалення програмного забезпечення для навігації та координації ударів, а також накопичений бойовий досвід українських операторів.

    Результати цієї кампанії вже відчутні всередині Росії. За даними FT, регулярні атаки по об’єктах паливної інфраструктури поглибили найбільшу паливну кризу в РФ за останні десятиліття. Понад половина російських регіонів уже запровадила різні обмеження на продаж бензину й дизельного пального, а на окремих автозаправних станціях фіксуються довгі черги через дефіцит.

    Особливу увагу Україна приділяє ударам по великих підприємствах, які мають стратегічне значення для російської економіки та забезпечення армії паливом. У червні під удар кілька разів потрапив Московський нафтопереробний завод — єдиний великий НПЗ, що забезпечує паливом російську столицю. Після атак там виникали масштабні пожежі, а густий дим був помітний у різних районах Москви.

    За інформацією Міністерства оборони України, лише протягом червня українські Сили оборони завдали ударів по 11 російських нафтопереробних заводах, а також низці підприємств оборонно-промислового комплексу, логістичних вузлів, складів пального та об’єктів військового зв’язку. Деякі підприємства були змушені повністю або частково зупинити виробництво через пошкодження технологічного обладнання.

    Аналітики зазначають, що нинішня кампанія вже давно вийшла за межі виключно ударів по нафтопереробці. Українські безпілотники дедалі частіше атакують експортні термінали, резервуарні парки, паливні бази, логістичні центри, підприємства військово-промислового комплексу та транспортну інфраструктуру, що забезпечує російську армію. Мета таких ударів — не лише скорочення доходів Росії від експорту нафтопродуктів, а й ускладнення забезпечення військ паливом і технікою.

    Попри заяви російського Міністерства оборони про тисячі нібито збитих українських безпілотників, статистика успішних ударів свідчить, що українські дрони дедалі частіше досягають стратегічних об’єктів. Саме це, на думку FT, змушує Кремль витрачати дедалі більше ресурсів на захист критичної інфраструктури всередині країни.

    Експерти також наголошують, що удари по енергетичній інфраструктурі мають не лише економічний, а й військовий ефект. Зменшення обсягів переробки нафти, перебої з постачанням пального та необхідність ремонту пошкоджених підприємств створюють додатковий тиск на російську економіку й логістику армії, одночасно змушуючи владу перекидати системи ППО з інших напрямків для захисту об’єктів у глибокому тилу.

    При цьому Росія продовжує масовані ракетні та дронові атаки по території України. Лише в ніч на 6 липня окупанти застосували понад 400 засобів повітряного нападу, а головною ціллю став Київ. На цьому тлі питання посилення української протиповітряної оборони залишається одним із ключових на міжнародному порядку денному напередодні саміту НАТО.

  • Кремль відповів Зеленському: Путін готовий зустрітися лише у Москві

    Кремль відповів Зеленському: Путін готовий зустрітися лише у Москві

    У Кремлі відреагували на пропозицію президента України Володимира Зеленського провести особисту зустріч із російським диктатором Володимиром Путіним у Костянтинівці Донецької області. Москва заявила, що Путін нібито готовий до переговорів із главою української держави, однак лише на території Росії – у Москві. При цьому російська влада знову повторила неправдиві твердження про те, що Костянтинівка перебуває під контролем російської армії, хоча цю інформацію вже офіційно спростували українська влада, Генеральний штаб Збройних сил України та дані незалежних карт бойових дій.

    Про це заявив речник Кремля Дмитро Пєсков в інтерв’ю російському виданню “Комсомольська правда”.

    Коментуючи пропозицію Володимира Зеленського провести переговори безпосередньо у Костянтинівці, Дмитро Пєсков заявив, що Кремль розцінює її як нібито готовність українського президента приїхати до Російської Федерації. За словами представника Кремля, якщо Зеленський дійсно має намір провести особисту зустріч із Путіним, то вона повинна відбутися у Москві.

    Пєсков наголосив, що Володимир Путін уже раніше говорив про свою готовність прийняти президента України у російській столиці. Водночас він додав, що така зустріч стане можливою лише тоді, коли, за твердженням Кремля, український лідер буде готовий ухвалювати “важливі відповідальні рішення”. Які саме рішення має на увазі Москва, речник російського президента не уточнив, лише заявив, що їхній зміст нібито “добре відомий” українській стороні.

    Окремо Пєсков повторив тезу російської пропаганди про те, що Костянтинівка нібито вже перебуває під повним контролем російських військ. Саме на цьому твердженні він побудував свою відповідь на ініціативу Зеленського. Водночас жодних доказів цього Кремль не навів.

    Заява Пєскова стала продовженням інформаційної кампанії, яку розпочав сам Володимир Путін. Напередодні російський диктатор заявив, що армія РФ нібито встановила повний контроль над Костянтинівкою. Ця інформація швидко поширилася російськими державними медіа, однак уже невдовзі була спростована українською стороною.

    Президент України Володимир Зеленський відреагував на слова Путіна, назвавши їх черговою брехнею. Він наголосив, що напередодні Дня незалежності США російський лідер свідомо намагався ввести в оману світову спільноту та президента Сполучених Штатів Дональда Трампа, поширюючи неправдиві заяви про ситуацію на фронті.

    У відповідь Зеленський запропонував Путіну провести особисту зустріч саме у Костянтинівці. Президент України заявив, що якщо місто справді перебуває під контролем Росії, як це стверджує Кремль, то російському диктатору не повинно бути складно приїхати туди для переговорів та пошуку дипломатичних шляхів завершення війни.

    “Якщо Костянтинівка зараз під контролем Росії, то, мабуть, у Путіна не буде проблеми там зі мною зустрітися і знайти дипломатичні рішення, щоб війну нарешті закінчити. Але все ж таки він фронт не перейде: правда дуже відрізняється від путінських слів”, – заявив глава держави.

    Офіційний Київ наголошує, що місто продовжує перебувати під контролем українських Сил оборони. Генеральний штаб Збройних сил України офіційно спростував заяву Кремля про нібито окупацію Костянтинівки та підкреслив, що російські війська не захопили населений пункт.

    Таку ж інформацію підтверджують дані українського аналітичного проєкту DeepState. Згідно з актуальними картами бойових дій, російські війська продовжують наступальні дії поблизу Костянтинівки, однак самого міста не контролюють. Бої тривають на підступах до населеного пункту, а українські військові утримують свої позиції.

    Попри офіційні спростування, Міністерство оборони Росії продовжує поширювати інформацію про нібито “звільнення” міста. Більше того, російське оборонне відомство виступило з пропозицією тимчасово припинити бойові дії у районі Костянтинівки для проведення так званої “гуманітарної акції” з передачі тіл загиблих військовослужбовців.

    У Міноборони РФ заявили, що готові призупинити вогонь на визначений час і очікують від української сторони відповіді щодо цієї пропозиції. Водночас у Києві неодноразово заявляли, що Росія регулярно використовує подібні гуманітарні ініціативи як інструмент інформаційного впливу та спробу сформувати вигідний для себе міжнародний порядок денний.

    Останні заяви Кремля пролунали на тлі інтенсивних бойових дій на Донеччині, де Костянтинівка залишається одним із ключових логістичних і оборонних центрів українських військ. Місто має важливе стратегічне значення для оборони Краматорсько-Слов’янської агломерації, тому навколо нього тривають активні бої та інформаційне протистояння.

    Експерти неодноразово звертали увагу, що російське керівництво систематично оголошує про “захоплення” українських населених пунктів ще до фактичного встановлення над ними контролю. Подібні заяви використовуються як елемент інформаційно-психологічної війни, покликаний створити враження успішного наступу російської армії та посилити політичний тиск на Україну й її міжнародних партнерів.

    На цьому тлі пропозиція Зеленського провести переговори безпосередньо у Костянтинівці стала своєрідною відповіддю на заяви Кремля. Український президент фактично поставив під сумнів достовірність слів Путіна та запропонував російському лідеру особисто підтвердити свої твердження. У відповідь Москва відмовилася від такого сценарію та знову наполягла, що можливі переговори можуть відбутися лише на території Росії, у Кремлі.

  • “Острів Москва” замість Криму: Зеленський пояснив, що насправді може змусити Путіна до переговорів

    “Острів Москва” замість Криму: Зеленський пояснив, що насправді може змусити Путіна до переговорів

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що російського диктатора Володимира Путіна може змусити до реальних переговорів не ситуація навколо тимчасово окупованого Криму, а лише загроза для самої Москви. Таку заяву глава держави зробив 2 липня під час спілкування з журналістами на місці російського удару в Дарницькому районі Києва, де внаслідок масованої атаки були зруйновані житлові будинки та загинули мирні мешканці.

    За словами Зеленського, українські операції та фактичне зупинення російських військ на полі бою створюють для Кремля серйозні внутрішні проблеми. Президент наголосив, що Путіну дедалі важче пояснювати російському суспільству, чому після років повномасштабної війни Москва так і не отримала обіцяної “великої перемоги”.

    Глава держави зазначив, що навіть лояльні до Кремля питання росіян стають для Путіна незручними, адже реальна ситуація на фронті не відповідає пропагандистській картинці. “Безумовно, українська операція і фактичне зупинення їх на полі бою в Україні не дає спокійно відповідати Путіну на і без того лояльні запитання їхнього суспільства. Йому дуже складно відповідати, тому що у них великі проблеми”, — сказав Зеленський.

    На запитання журналістів, чи може “острів Крим” змусити Путіна до реальних переговорів, Зеленський відповів різко: на російського диктатора може вплинути лише “острів Москва”. Президент підкреслив, що всі заяви Путіна про нібито особливе значення Криму для нього є брехнею, адже російський лідер не знає ані півострова, ані інших окупованих територій України.

    За словами Зеленського, Путін знає тимчасово окуповані українські міста та села лише з доповідей своїх військових. Президент наголосив, що російський диктатор не бував у більшості населених пунктів, які Москва окупувала, і насправді використовує тему Криму та Донбасу виключно як інструмент внутрішньої пропаганди.

    “Йому треба продати своєму суспільству велику перемогу. Перемоги немає. Перемоги не буде”, — заявив Зеленський. На його думку, саме відсутність реальних успіхів на фронті змушує Кремль посилювати ракетний терор проти українських міст, погрожувати новою ескалацією та намагатися психологічно тиснути на українське суспільство.

    Заява президента пролунала на тлі однієї з наймасштабніших атак РФ на Київ. У ніч проти 2 липня Росія застосувала ракети різних типів та сотні ударних безпілотників. Основний удар припав саме на столицю. У Києві були пошкоджені житлові багатоповерхівки, цивільна інфраструктура, медичні та комерційні об’єкти. Кількість загиблих упродовж дня зростала, а рятувальники продовжували пошуки людей під завалами.

    Цей контекст зробив заяву Зеленського особливо показовою: президент говорив не з кабінету, а безпосередньо на місці російського удару по житловому району. Він наголосив, що Росія використовує атаки по цивільних як спробу залякати українців і створити в суспільстві запит на поступки. Водночас, за словами Зеленського, такі дії не змінять позиції України.

    Окремо президент закликав міжнародних партнерів не знижувати темп підтримки України. Він наголосив, що для стримування Росії потрібні спільні дії — військова допомога, посилення протиповітряної оборони, санкції та політична єдність союзників. “Треба підтримувати Україну, тому що треба боротися разом”, — підсумував Зеленський.

    Слова президента збігаються з оцінками західних аналітиків про зростання проблем російської армії. За даними дослідження Центру стратегічних і міжнародних досліджень, яке цитує The Guardian, загальні військові втрати Росії від початку повномасштабного вторгнення можуть сягати близько 1,4 млн військових, включно із загиблими, пораненими та зниклими безвісти. Дослідники також вказують, що у 2026 році співвідношення втрат дедалі більше змінюється не на користь РФ.

    Крім людських втрат, Росія стикається з дедалі серйознішими економічними та логістичними проблемами. Українські удари по нафтовій інфраструктурі, складах, НПЗ і транспортних вузлах ускладнюють забезпечення російської армії пальним та ресурсами. На цьому тлі Кремль намагається компенсувати провали на полі бою масованими ударами по українських містах, але такі атаки лише посилюють міжнародну підтримку України та поглиблюють ізоляцію Росії.

    Зеленський фактично дав зрозуміти: Україна не вважає, що Путіна можна переконати поступками або апеляціями до Криму. На думку президента, російський диктатор реагує лише на силу, реальні втрати та загрозу для власної системи влади. Саме тому Україна продовжить бити по воєнному потенціалу РФ, зупиняти окупантів на фронті та домагатися від партнерів більшої підтримки.

    Тож формула, яку озвучив Зеленський, звучить максимально жорстко: для Кремля болючим є не “острів Крим”, який Путін використовує у пропаганді, а “острів Москва” — тобто загроза самому центру російської влади. І саме це, за словами президента, може стати тим фактором, який змусить Путіна рахуватися з реальністю та припинити війну.

  • Ніч дронів над Росією: під Москвою зафіксували масовий рух безпілотників

    Ніч дронів над Росією: під Москвою зафіксували масовий рух безпілотників

    Уранці у вівторок, 30 червня, у низці регіонів Російської Федерації, зокрема в Московській області та Тульській області, було зафіксовано масову появу безпілотних літальних апаратів, які рухалися у напрямку російської столиці. Про це повідомляють російські Telegram-канали та місцеві жителі, які публікували відео та свідчення про проліт дронів у небі.

    За даними очевидців, перші повідомлення про активність безпілотників почали з’являтися приблизно з 04:00 ранку. Жителі підмосковних населених пунктів повідомляли про значну кількість дронів, які рухалися організованими групами у напрямку Москви. Паралельно подібні сигнали надходили і з Тульської області, де місцеві жителі також фіксували проліт невідомих безпілотників у нічному та ранковому небі.

    Мер Москви Сергій Собянін упродовж ранкових годин регулярно публікував повідомлення в Telegram-каналі, у яких заявляв про роботу російських сил протиповітряної оборони. За його словами, ППО нібито здійснювала перехоплення та знищення безпілотних апаратів, які прямували у бік російської столиці. Він неодноразово оновлював інформацію, повідомляючи про нові “збиті цілі”.

    Водночас характер окремих повідомлень, у яких йшлося лише про факт знищення дронів без уточнення місця ураження або падіння уламків, викликав додаткові припущення у соціальних мережах. Частина користувачів припускає, що деякі безпілотники могли долітати до безпосередніх підступів до Москви, однак офіційного підтвердження цих тверджень наразі немає.

    Приблизно через годину після початку інцидентів у соціальних мережах почали масово з’являтися відеозаписи, на яких видно рух об’єктів у небі над Московським регіоном. На кадрах, оприлюднених очевидцями, зафіксовано проліт безпілотників у напрямку столиці РФ, а також роботу систем протиповітряної оборони.

    Станом на 05:45 Сергій Собянін повідомив, що російські сили ППО нібито знищили вже близько 50 безпілотних літальних апаратів. Він зазначив, що атака на Московський регіон триває, а підрозділи протиповітряної оборони продовжують роботу у посиленому режимі. Жодних додаткових деталей щодо можливих наслідків або пошкоджень він не навів.

    Окремо повідомляється, що у Тульській області приблизно в той самий час також було зафіксовано активність дронів. Місцеві жителі повідомляли про серію прольотів безпілотників, які рухалися на великій висоті, а також про роботу засобів протиповітряної оборони. Відео та фото з місця подій почали активно поширюватися в регіональних пабліках.

    Офіційної інформації щодо можливих наслідків атак у Москві, Московській області або Тульському регіоні на момент публікації не оприлюднено. Дані про руйнування, постраждалих або уражені об’єкти залишаються непідтвердженими.

    Водночас останнім часом у Росії фіксується суттєве зростання кількості атак безпілотників по об’єктах на її території. Інциденти з дронами стають регулярними та охоплюють дедалі більше регіонів, включно з прикордонними та центральними областями.

    Згідно з повідомленнями міжнародних медіа, зокрема Reuters, станом на кінець червня Україна здійснила атаки щонайменше на 8 із 10 найбільших нафтопереробних заводів Російської Федерації. Частина цих підприємств зазнавала ударів неодноразово, що, за оцінками аналітиків, впливає на стабільність паливного ринку РФ та логістику постачання нафтопродуктів.

    Аналітики зазначають, що подібні інциденти свідчать про розширення географії ударів по території Росії та зростання інтенсивності використання безпілотних технологій у сучасній війні. Водночас Москва традиційно заявляє про “успішну роботу ППО” та мінімізує інформацію про можливі наслідки атак.

    Ситуація залишається динамічною, а повідомлення про нові прольоти безпілотників у різних регіонах РФ продовжують надходити в оперативному режимі.

  • Москва під ударом: СБУ вдруге вразила ключову нафтостанцію РФ

    Москва під ударом: СБУ вдруге вразила ключову нафтостанцію РФ

    Служба безпеки України здійснила повторне ураження нафтоперекачувальної станції «Второво» у Володимирській області Російської Федерації, яка відіграє важливу роль у забезпеченні паливом московського регіону та низки внутрішніх і експортних маршрутів постачання нафтопродуктів. Це вже друга атака на цей об’єкт протягом останнього місяця, що свідчить про системний характер ударів по російській паливно-енергетичній інфраструктурі та її логістичних вузлах.

    Про це повідомляє пресслужба СБУ.

    У відомстві зазначили, що операція була реалізована силами Центру спеціальних операцій «Альфа» Служби безпеки України в межах виконання завдань, визначених керівництвом держави, зокрема у контексті так званої 40-денної операції впливу на території Російської Федерації. За даними СБУ, удар було завдано за допомогою безпілотних літальних апаратів по лінійно-виробничо-диспетчерській станції «Второво», яка входить до структури російської компанії «Транснефть-Верхняя Волга» та є одним із ключових елементів системи перекачування світлих нафтопродуктів у центральній частині РФ.

    За інформацією української спецслужби, цей об’єкт забезпечує транспортування дизельного пального до московського кільцевого нафтопродуктопроводу, який у подальшому розподіляє ресурси на великі нафтобази, що постачають паливо для столиці Росії та навколишніх регіонів. Крім того, через станцію здійснюється переміщення нафтопродуктів у напрямку експортної інфраструктури на узбережжі Балтійського моря, що робить цей вузол важливим як для внутрішнього ринку, так і для зовнішньої торгівлі РФ.

    У СБУ повідомляють, що під час атаки українські безпілотники влучили в технічні будівлі та допоміжну інфраструктуру об’єкта, після чого на території станції було зафіксовано вибухи та подальшу детонацію. Попередньо йдеться про займання технологічного обладнання, яке може використовуватися для перекачування та розподілу нафтопродуктів. Остаточні масштаби пошкоджень наразі уточнюються, однак у відомстві зазначають, що ураження могло тимчасово порушити роботу ключових систем перекачування пального.

    Станція «Второво» вже неодноразово опинялася під ударами. Попередня атака на цей об’єкт відбулася 10 червня, коли, за даними відкритих джерел, також було зафіксовано пошкодження інфраструктури та перебої в роботі суміжних об’єктів. Тоді ж під удар потрапила ще одна нафтоперекачувальна станція у Володимирській області — «Лобково», що вказує на розширення географії атак по паливній інфраструктурі регіону. Крім того, повідомлення про ураження «Второво» надходили і 24 травня, що свідчить про повторюваність та цілеспрямованість дій щодо цього логістичного вузла.

    У регіонах, де розташовані відповідні об’єкти, раніше фіксувалися термічні аномалії, які вказували на можливі пожежі після ударів безпілотників. Російська сторона традиційно не розкриває детальних наслідків подібних інцидентів, обмежуючись загальними повідомленнями про локалізацію пожеж або «усунення наслідків надзвичайних ситуацій».

    У СБУ підкреслюють, що подібні операції спрямовані на послаблення логістичних можливостей російської армії, ускладнення постачання пального до військових об’єктів та порушення стабільності роботи критичної інфраструктури, яка забезпечує як внутрішні потреби РФ, так і її експортні енергетичні маршрути.

  • РФ нарощує військову інфраструктуру вглибині Білорусі, біля кордону — без змін

    РФ нарощує військову інфраструктуру вглибині Білорусі, біля кордону — без змін

    Нарощення військових інфраструктурних об’єктів під впливом Російської Федерації фіксується на території Білорусі переважно в глибині країни, тоді як безпосередньо вздовж українського кордону ознак формування нових ударних угруповань або суттєвого посилення військової присутності не спостерігається. Про це заявив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в ефірі національного телемарафону, коментуючи поточну безпекову ситуацію на північному напрямку.

    За словами представника ДПСУ, українські прикордонні підрозділи продовжують здійснювати постійний моніторинг ситуації вздовж усього кордону з Білоруссю, однак станом на зараз не зафіксовано накопичення особового складу, техніки або формування нових наступальних угруповань безпосередньо в прикордонній зоні. Він наголосив, що така відсутність концентрації сил поблизу кордону є важливим фактором стабільності, однак не означає зменшення потенційних ризиків у довгостроковій перспективі.

    Водночас Демченко підкреслив, що вплив Російської Федерації на військову інфраструктуру Білорусі залишається системним і продовжує посилюватися. За даними української розвідки, які озвучив речник, у глибині білоруської території триває активне розширення та модернізація військових об’єктів, зокрема полігонів, навчальних центрів і баз, які можуть використовуватися для розміщення особового складу та накопичення військової техніки.

    Йдеться про об’єкти, що розташовані не на безпосередній лінії кордону, а в тилових районах Білорусі, що, за оцінками української сторони, може свідчити про стратегічне формування інфраструктурного резерву. Така модель розбудови, як зазначають у ДПСУ, потенційно дозволяє швидко переміщувати підрозділи у разі зміни оперативної обстановки, навіть якщо наразі цього не відбувається.

    Окремо речник ДПСУ звернув увагу на те, що підрозділи білоруської армії, які з 2022 року залишаються розгорнутими у прикордонних районах у межах заявлених заходів безпеки, наразі не збільшуються у чисельності. За його словами, українська сторона фіксує регулярні ротації цих підрозділів, що відбуваються планово та не свідчать про ескалаційне нарощення угруповання.

    Демченко уточнив, що зараз фактично триває чергова ротація, коли один підрозділ змінює інший, і такі процеси повторюються періодично з моменту, коли Білорусь у 2022 році розмістила свої війська вздовж кордону, пояснюючи це нібито загрозами з українського боку. Українські прикордонники, за його словами, продовжують фіксувати ці переміщення, однак вони не мають ознак нарощення наступального потенціалу.

    Попри відсутність безпосередніх загроз у прикордонній зоні, у ДПСУ наголошують, що ситуація залишається динамічною та потребує постійного контролю. Речник підкреслив, що українські сили оборони враховують усі можливі сценарії розвитку подій на північному напрямку, зважаючи на триваючу військово-політичну співпрацю між Мінськом і Москвою та загальну безпекову ситуацію в регіоні.

    Окремо він наголосив, що Україна продовжує нарощувати власні оборонні можливості на цьому напрямку, посилюючи інженерні та оборонні заходи, а також розвідувальне спостереження, аби своєчасно реагувати на будь-які потенційні зміни оперативної обстановки.

    У ширшому контексті ситуація на білоруському напрямку розглядається українською стороною як елемент загальної стратегії безпеки, де навіть відсутність активних бойових дій не виключає потенційних ризиків у разі зміни політичних або військових рішень у Мінську чи Москві. Саме тому, за словами Демченка, Україна продовжує утримувати підвищену увагу до цього напрямку та підтримувати відповідний рівень готовності сил оборони.

  • Росія шукає бензин за кордоном: після атак ЗСУ ключовий завод зупинився щонайменше на пів року

    Росія шукає бензин за кордоном: після атак ЗСУ ключовий завод зупинився щонайменше на пів року

    Московський нафтопереробний завод, який є одним із ключових об’єктів паливної інфраструктури Росії, може залишатися виведеним з експлуатації щонайменше шість місяців після серії українських ударів безпілотниками. За оцінками джерел агентства Reuters, підприємство навряд чи відновить повноцінну роботу до кінця 2026 року, що може суттєво поглибити паливну кризу в Російській Федерації.

    Про це Reuters повідомило 24 червня з посиланням на двох співрозмовників у російській нафтогазовій галузі. За їхніми словами, пошкодження після атак українських безпілотників виявилися настільки серйозними, що ремонт вимагатиме не менше пів року.

    Московський НПЗ, який належить компанії «Газпром нафта», є найбільшим постачальником пального для російської столиці та Московської області. Саме цей завод забезпечує близько 40% потреб регіону в бензині та приблизно половину потреб у дизельному паливі. Крім того, підприємство відіграє важливу роль у забезпеченні пальним аеропортів московського авіавузла.

    Завод двічі потрапляв під удари українських безпілотників у червні. Першу атаку було здійснено 16 червня. Тоді, за інформацією Reuters, було пошкоджено одну з основних установок первинної переробки нафти, яка забезпечувала понад половину виробничих потужностей підприємства. Через два дні, 18 червня, відбулася ще одна масштабна атака, під час якої було уражено сучасний комплекс Euro+, введений в експлуатацію лише у 2020 році. Саме цей об’єкт забезпечував майже половину загальної потужності заводу.

    У результаті двох ударів фактично були виведені з ладу обидві ключові технологічні лінії підприємства. За оцінками галузевих експертів, без їх відновлення завод не може здійснювати повноцінну переробку сирої нафти.

    За підсумками 2024 року Московський НПЗ переробив близько 11,6 мільйона тонн нафти. Підприємство виробило 2,9 мільйона тонн бензину та понад 3,2 мільйона тонн дизельного пального. Через це його зупинка створює додатковий тиск на внутрішній паливний ринок Росії.

    На тлі масштабних атак по російській енергетичній інфраструктурі Москва вже зіткнулася з проблемами у паливному секторі. Reuters повідомляє, що українські удари по нафтопереробних заводах призвели до скорочення виробництва бензину приблизно на чверть у порівнянні з минулим роком. У багатьох регіонах фіксуються черги на автозаправних станціях та зростання цін на пальне.

    Ситуація настільки загострилася, що російська влада вже розглядає низку надзвичайних заходів. Зокрема, обговорюється можливість повної заборони експорту дизельного пального, а також імпорту бензину з інших країн для стабілізації внутрішнього ринку. За даними Reuters, Росія навіть звернулася до Казахстану з проханням про постачання бензину через дефіцит на внутрішньому ринку.

    Крім того, Державна дума РФ уже схвалила зміни до податкового законодавства, які мають допомогти російським нафтопереробникам пережити кризу. Серед запропонованих кроків — використання пального нижчої якості, відтермінування модернізації заводів та додаткові компенсації для виробників.

    Аналітики зазначають, що удари по Московському НПЗ мають не лише економічне, а й символічне значення. Завод розташований приблизно за 15 кілометрів від Кремля і вважається одним із найбільш захищених промислових об’єктів Росії. Його ураження стало черговим свідченням того, що українські далекобійні безпілотники здатні досягати стратегічних цілей у самому серці РФ.

    Водночас російська влада офіційно не коментує масштаби пошкоджень на підприємстві. Компанія «Газпром нафта» також не надала Reuters офіційної відповіді щодо термінів відновлення роботи заводу.

    Якщо прогнози щодо шестимісячного ремонту підтвердяться, Москва може зіткнутися з найсерйознішими проблемами із забезпеченням паливом за весь період повномасштабної війни. Експерти не виключають, що наслідки ударів по нафтопереробній інфраструктурі Росії відчуватимуться ще протягом багатьох місяців і матимуть прямий вплив як на цивільний сектор, так і на військову логістику країни-агресора.

  • Зеленський розкрив слабке місце Кремля: Росія терміново стягує ППО до Москви та Керченського мосту

    Зеленський розкрив слабке місце Кремля: Росія терміново стягує ППО до Москви та Керченського мосту

    Російське керівництво після серії успішних ударів Сил оборони України було змушене терміново перекидати додаткові системи протиповітряної оборони до Москви та району Керченського мосту. Такі дії фактично послабили захист інших регіонів Росії та тимчасово окупованих територій України.

    Про це повідомив президент України Володимир Зеленський після отримання доповіді від керівника Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

    За словами глави держави, українська розвідка отримала внутрішні документи російської влади, які містять реальну оцінку наслідків українських далекобійних ударів по військовій та стратегічній інфраструктурі РФ.

    Зеленський наголосив, що Кремль змушений переглядати власну систему безпеки через дедалі більшу кількість успішних атак українських сил по об’єктах у глибокому тилу Росії.

    “Зафіксовані й заходи реагування російського керівництва на ситуацію, що склалася. Одним із таких заходів є переміщення систем ППО з російських регіонів у Москву та до Керченського мосту. Фактично саме ці два периметри росіяни отримали команди захищати за рахунок послаблення інших напрямків на своїй території та на тимчасово окупованій території України. Зробимо висновки”, – заявив президент.

    За оцінками експертів, Керченський міст залишається одним із найважливіших логістичних об’єктів для російської армії. Через нього здійснюється перекидання військової техніки, боєприпасів, пального та особового складу до окупованого Криму та південних напрямків фронту.

    Водночас Москва традиційно залишається головним політичним центром Росії, тому її захист має для Кремля не лише військове, а й символічне значення.

    Президент також розповів про результати останніх українських ударів по військових об’єктах країни-агресора. Одним із найбільш болючих для РФ ударів стало знищення великого арсеналу Балтійського флоту поблизу Санкт-Петербурга.

    За словами Зеленського, внаслідок атаки було ліквідовано понад 60 тисяч тонн боєприпасів.

    Крім того, українські сили продовжують завдавати ударів по підприємствах російського військово-промислового комплексу, які виробляють радіоелектроніку, системи зв’язку та інші критично важливі компоненти для армії РФ.

    Останніми тижнями українські безпілотники та далекобійні засоби ураження дедалі частіше досягають об’єктів у центральних та західних регіонах Росії. Зокрема, 16 червня українські дрони атакували Московський нафтопереробний завод компанії “Газпром нафта”, після чого підприємство було змушене призупинити роботу.

    Також Сили оборони України завдали удару по Центру космічного зв’язку у Московській області, який забезпечує роботу супутникових систем та використовується в інтересах російських силових структур.

    Паралельно триває кампанія зі знищення російської військової інфраструктури в тимчасово окупованому Криму. За останні дні українські сили уразили об’єкти протиповітряної оборони, військові аеродроми та енергетичну інфраструктуру півострова.

    На цьому тлі російське командування змушене перерозподіляти обмежені ресурси ППО між різними напрямками, що створює додаткові вразливості в оборонній системі РФ.

    Зеленський також заслухав окрему доповідь щодо стану російського ракетного виробництва та стратегічної авіації. За його словами, Україна продовжує готувати нові рішення у відповідь на затягування війни з боку Кремля та постійні удари по українських містах.

    Президент підкреслив, що Росія досі відмовляється від реальних дипломатичних кроків і продовжує робити ставку на військову ескалацію.

    “Важливо, щоб до якнайбільшої кількості росіян дійшло розуміння, що війну затягує саме відмова російського керівництва від дипломатії”, – зазначив Зеленський.

    На думку аналітиків, перекидання систем ППО до Москви та Керченського мосту може свідчити про зростаючу стурбованість Кремля безпекою стратегічно важливих об’єктів. Водночас таке рішення неминуче знижує рівень захисту інших регіонів, що потенційно відкриває нові можливості для українських ударів по військовій інфраструктурі противника.

    Останні події демонструють, що війна дедалі більше переноситься на територію самої Росії, а українські сили поступово розширюють можливості ураження цілей на значній відстані від лінії фронту. Саме це, за оцінками експертів, змушує Кремль переглядати пріоритети оборони та концентрувати ресурси навколо найбільш чутливих об’єктів.

  • Після серії вибухів у РФ Кремль перейшов до прямих погроз: що заявив Лавров

    Після серії вибухів у РФ Кремль перейшов до прямих погроз: що заявив Лавров

    Російське керівництво продовжує посилювати агресивну риторику на тлі серії успішних українських ударів по військових та паливно-енергетичних об’єктах на території РФ. У новому звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) аналітики звернули увагу на заяви міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, які можуть свідчити про підготовку Кремлем інформаційного підґрунтя для нових масованих атак по Україні.

    За оцінкою експертів ISW, російська влада дедалі частіше використовує погрози масштабними ударами як елемент тиску на Україну та її західних партнерів. Особливу увагу аналітики звернули на повторну заяву Лаврова щодо рекомендацій іноземним дипломатичним представництвам залишити Київ.

    Під час одного з останніх виступів глава російського МЗС заявив, що попередження Москви про необхідність евакуації іноземних посольств зі столиці України нібито залишається чинним. Хоча Лавров прямо не оголосив про підготовку нового удару, в ISW вважають такі заяви непрямим сигналом про можливі подальші атаки Росії по українських містах.

    Американські аналітики наголошують, що Кремль фактично продовжує політику відкритого залякування. На їхню думку, нинішня риторика російських чиновників свідчить про нервову реакцію Москви на події останніх тижнів.

    «Кремль продовжує погрожувати ударами у відповідь проти України, які, ймовірно, будуть потужними на тлі зростаючих проблем із внутрішнім забезпеченням паливом», – зазначають в Інституті вивчення війни.

    Особливе занепокоєння у Москві викликали українські удари по російській нафтопереробній інфраструктурі. Останніми місяцями українські безпілотники регулярно атакують стратегічні об’єкти паливно-енергетичного комплексу РФ, що призводить до перебоїв у роботі нафтопереробних заводів та створює додатковий тиск на російську економіку.

    Одним із найбільш резонансних став удар по нафтопереробному підприємству поблизу Москви 18 червня. За повідомленнями російських та міжнародних джерел, внаслідок атаки виникла пожежа, а роботу окремих виробничих потужностей довелося тимчасово обмежити.

    Саме після цих подій російські посадовці значно посилили агресивну риторику. Одним із найгучніших став виступ заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва. Колишній президент Росії заявив, що щодо України «більше не існує жодних правил» і натякнув на можливе посилення інтенсивності ударів.

    Аналітики звертають увагу, що подібні заяви дедалі частіше лунають на тлі внутрішніх проблем Росії. У низці регіонів РФ фіксуються труднощі із забезпеченням паливом, а атаки на нафтопереробні заводи впливають на виробництво бензину та дизельного пального.

    Крім того, Лавров останніми днями активно коментував ситуацію навколо Білорусі. Російський дипломат різко відреагував на заяви президента України Володимира Зеленського щодо можливого використання білоруської території для нових атак проти України.

    Глава МЗС РФ стверджує, що будь-які дії, які можуть бути спрямовані проти Білорусі, Москва розглядатиме як загрозу власним інтересам. За словами Лаврова, Росія та Білорусь залишаються союзниками в межах Союзної держави, а тому питання безпеки Мінська безпосередньо стосуються Кремля.

    У ISW зазначають, що російська влада традиційно використовує тему Білорусі для виправдання власних дій та створення інформаційного фону навколо можливих ескалацій. При цьому експерти не бачать ознак того, що Україна готує будь-які наступальні дії проти білоруської території.

    На думку аналітиків, Кремль може намагатися представити будь-які удари України по військових об’єктах, які використовуються Росією, як загрозу для Білорусі, щоб отримати додаткові аргументи для подальшої ескалації.

    Водночас в ISW наголошують, що нинішня хвиля російських погроз значною мірою пов’язана із зростанням ефективності українських далекобійних ударів. Українські безпілотники дедалі частіше досягають важливих об’єктів у глибокому тилу РФ, включаючи військові аеродроми, склади боєприпасів та підприємства паливної галузі.

    Попри погрози Кремля, українська влада неодноразово заявляла, що удари по військовій та енергетичній інфраструктурі Росії є законною відповіддю на російську агресію та спрямовані на зниження військового потенціалу країни-агресора.

    Експерти нагадують, що Росія регулярно використовує риторику про «удари у відповідь» після успішних операцій України. Подібні заяви вже лунали після атак на Кримський міст, Чорноморський флот, військові аеродроми та нафтопереробні підприємства.

    Наразі офіційних підтверджень щодо підготовки конкретного нового масованого удару по Україні немає. Однак українські військові та сили протиповітряної оборони продовжують перебувати у стані підвищеної готовності через збереження загрози ракетних та дронових атак з боку Росії.

    У свою чергу Інститут вивчення війни вважає, що нинішні заяви Лаврова та інших представників Кремля слід розглядати як частину ширшої інформаційної кампанії, покликаної продемонструвати силу та приховати зростаючі проблеми Росії, які виникають через успішні українські удари по стратегічній інфраструктурі країни-агресора.