Khreshchatyknews.com

Позначка: міжнародні відносини

  • В ОП відповіли на заяви Лукашенка про готовність до зустрічі із Зеленським

    В ОП відповіли на заяви Лукашенка про готовність до зустрічі із Зеленським

    В Офісі президента України різко прокоментували заяви самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка щодо нібито готовності до зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у будь-якій точці, включно з територією України.

    Реакцію української сторони оприлюднив радник президента з комунікацій Дмитро Литвин, який заявив, що подібні слова не мають жодної практичної чи політичної ваги, а оцінювати слід виключно дії білоруської сторони.

    За його словами, Україна не сприймає подібні заяви як предмет для серйозного політичного діалогу.

    «Ще з 2022 року всім очевидно, що слова цього пана нічого не значать, тож слідкуємо за його діями. Лукашенко має звичку трохи тупувато придумувати постфактум, що на нього “готувалося нападіння”, тож про що тут говорити», — зазначив Литвин, коментуючи висловлювання білоруського лідера.

    Раніше Олександр Лукашенко заявив, що нібито готовий до переговорів із президентом України Володимиром Зеленським і може зустрітися з ним «у будь-якій точці» — як в Україні, так і в Білорусі. Він також висловив готовність обговорювати питання двосторонніх відносин між Україною та Білоруссю, а також інші «проблемні питання регіону».

    Водночас у Києві наголошують, що подібні заяви Мінська не можуть розглядатися у відриві від реальної політики Білорусі після 2022 року, коли Росія використала білоруську територію як один із напрямків вторгнення в Україну. З території Білорусі тоді заходили російські війська, а також здійснювалися ракетні удари по українських містах та об’єктах інфраструктури.

    Українська влада неодноразово підкреслювала, що Білорусь фактично залишається союзником Російської Федерації у війні проти України, навіть попри формальне уникнення прямої участі у бойових діях.

    Останні сигнали з Мінська лише посилили занепокоєння у Києві. Зокрема, нещодавно білоруське Міністерство оборони оголосило про початок навчань підрозділів із бойового застосування ядерної зброї у взаємодії з російськими військовими. Такі маневри були розцінені як черговий елемент військово-політичного тиску та демонстрації союзництва з Кремлем.

    У відповідь Міністерство закордонних справ України заявило, що розміщення російської тактичної ядерної зброї на території Білорусі та проведення спільних навчань двох країн становить безпрецедентний виклик для архітектури європейської та глобальної безпеки. У МЗС закликали міжнародних партнерів до жорсткої та принципової реакції на такі дії.

    На тлі цих подій президент України Володимир Зеленський після нарад із військовим керівництвом, розвідкою та Службою безпеки України заявляв, що Україна фіксує спроби Росії ще глибше втягнути Білорусь у війну. Він також доручав Силам оборони підготувати комплексні варіанти реагування на можливі сценарії розвитку ситуації на північному напрямку.

    У Києві підкреслюють, що оцінюють заяви білоруського керівництва виключно через призму конкретних дій, а не політичних декларацій, які не підкріплені реальними кроками.

    Таким чином, слова Лукашенка про нібито готовність до діалогу з Україною в українській владі розцінюють як чергову політичну заяву без практичного змісту на тлі складної безпекової ситуації в регіоні та триваючої війни Росії проти України.

  • Лукашенко запевнив США, що нападу на Україну чи країни НАТО з боку Білорусі не буде. Джерела

    Лукашенко запевнив США, що нападу на Україну чи країни НАТО з боку Білорусі не буде. Джерела

    За інформацією наших джерел, президент Білорусі Олександр Лукашенко по дипломатичним каналам запевнив адміністрацію Дональда Трампа, що нападу з боку Білорусі на Україну чи будь країну НАТО не буде.

    “Адміністрація президента Білорусі Олександра Лукашенко проводить активні консультації з адміністрацією Дональда Трампа, результатом чого стало поступове скасування санкцій проти Білорусі.

    Представники переговорної групи від США повідомили, що після чергового випаду Володимира Зеленського в бік президента Білорусі надійшов дзвінок від представника Лукашенка, і американців запевнили, що жодних агресивних дій з боку Білорусі щодо України або країн НАТО не буде.

    Водночас у Білорусі вважають, що Україна зробила таку заяву, щоб виправдати в найближчому майбутньому проліт своїх безпілотників через територію Білорусі, особливо після того, як країни Балтії зробили різкі заяви щодо прольоту українських безпілотників над їх територією.” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявив, що росіяни дедалі активніше намагається втягнути Білорусь у війну – або проти України, або проти однієї з країн НАТО.

  • У Кремлі заявили про паузу в переговорах і розраховують на “мирний процес” за участі США

    У Кремлі заявили про паузу в переговорах і розраховують на “мирний процес” за участі США

    У Росії заявили, що розраховують на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни проти України та очікують активнішої ролі Сполучених Штатів у можливих дипломатичних зусиллях. Відповідну заяву зробив прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков, коментуючи стан міжнародних контактів навколо війни, повідомляють російські державні медіа.

    За словами Пєскова, нині так званий “мирний процес” перебуває у стані паузи, однак у Кремлі сподіваються, що він буде відновлений у майбутньому. Він підкреслив, що Москва очікує продовження “посередницьких зусиль” з боку США та їхніх представників, які, на думку російської сторони, можуть відігравати ключову роль у поверненні сторін до переговорів.

    Фактично Пєсков дав зрозуміти, що Кремль продовжує розглядати США як одного з потенційних головних зовнішніх гравців у можливому форматі майбутніх перемовин, попри складні політичні відносини між Вашингтоном і Москвою через повномасштабне вторгнення РФ в Україну.

    Водночас представник Кремля повторив низку традиційних заяв російської пропаганди, стверджуючи, що Росія нібито завдає ударів виключно по “військових або навколовійськових об’єктах” на території України. Жодних доказів цих тверджень він не навів. Україна та міжнародні організації неодноразово заявляли, що російські удари регулярно вражають цивільну інфраструктуру, житлові будинки та об’єкти енергетики.

    Окремо Пєсков також поскаржився на удари з боку Збройних сил України по інфраструктурі на території Росії, не уточнюючи деталей і не надаючи оцінки масштабам таких атак. Подібні взаємні звинувачення сторін стали постійною частиною інформаційного супроводу війни, яка триває вже понад два роки.

    Заяви з Москви пролунали на тлі тривалого фактичного застою у переговорному процесі. Дипломатичні контакти між Україною та Росією залишаються мінімальними, а будь-які спроби відновити повноцінні переговори поки що не призвели до конкретних результатів. Міжнародні посередницькі ініціативи також не змогли вивести процес на новий етап.

    Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що Україна готова до відновлення переговорів у будь-якому форматі, якщо вони будуть спрямовані на досягнення реального і справедливого миру. Водночас українська сторона неодноразово наголошувала, що будь-які домовленості мають ґрунтуватися на повазі до територіальної цілісності України та міжнародного права.

    У Кремлі ж продовжують наполягати на необхідності “дипломатичного врегулювання”, однак конкретних нових пропозицій або змін у своїй позиції публічно не озвучують. На цьому тлі міжнародні аналітики відзначають, що сторони залишаються на протилежних позиціях, а перспектива реального прориву в переговорах наразі виглядає віддаленою.

    Водночас у світовій дипломатії тривають дискусії щодо можливих форматів майбутніх переговорів, ролі США, а також умов, за яких може бути відновлений повноцінний діалог. Поки що, однак, жодних офіційно підтверджених домовленостей або нових переговорних рамок не оголошено, а війна продовжується.

  • Каллас: США складніше працювати з ЄС через його єдність

    Каллас: США складніше працювати з ЄС через його єдність

    Глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила, що Сполученим Штатам не подобається Європейський Союз як політичний формат, оскільки він діє як єдиний і скоординований блок, а не як сукупність окремих держав.

    Про це вона сказала під час виступу на безпековій конференції Lennart Meri Conference в Таллінні, коментуючи відносини між Вашингтоном і Брюсселем та питання можливих розбіжностей у трансатлантичній політиці.

    За словами Каллас, американській адміністрації значно простіше будувати відносини з окремими країнами Європи на двосторонній основі, ніж вести переговори з Європейським Союзом як єдиним суб’єктом, який представляє 27 держав-членів. Вона наголосила, що саме колективний характер ЄС є його ключовою силою, але водночас і фактором, який ускладнює взаємодію з великими глобальними партнерами.

    Вона пояснила, що в ситуації, коли ЄС виступає єдиною політичною та економічною силою, переговори набувають зовсім іншого масштабу, ніж у випадку окремих держав. На її думку, це створює ситуацію, коли партнеру простіше намагатися вести діалог із кожною країною окремо, ніж із об’єднаною позицією всього блоку.

    «Ми сильні, і, звичайно, легше мати справу з країнами, які набагато менші за вас, ніж з державами, які можуть бути рівними вам», — зазначила вона, пояснюючи, що саме це часто лежить в основі складності відносин між ЄС і США. За її словами, іноді звучить підхід, коли окремим державам можуть демонструвати добрі двосторонні відносини, але водночас ставити під сумнів взаємодію з самим Європейським Союзом.

    Каллас підкреслила, що така логіка потенційно створює ризики для єдності ЄС, якщо окремі країни намагатимуться будувати окремі канали співпраці зі США, оминаючи спільні європейські механізми. Вона застерегла, що подібні підходи можуть призводити до розбалансування спільної позиції Євросоюзу в питаннях зовнішньої політики, безпеки та торгівлі.

    «Я дуже стурбована, бо бачу, що іноді країни йдуть цим шляхом, кажучи: “Наші відносини хороші, якщо ЄС не хоче говорити, ми говоритимемо напряму”. Але це той розкол, який реально працює», — зазначила вона, маючи на увазі потенційні спроби обходу загальноєвропейських рішень.

    Заява Каллас прозвучала на тлі активних дискусій між ЄС і США щодо торговельних відносин і майбутніх економічних угод. Раніше президент США Дональд Трамп встановив для Європейського Союзу обмежений термін для фіналізації нової торговельної угоди, попередивши про можливе підвищення мит у разі відсутності домовленостей.

    Це додатково підсилює напругу в трансатлантичних відносинах, де економічні питання все частіше переплітаються з політичними та безпековими. Водночас у самому ЄС триває внутрішня дискусія щодо того, наскільки жорсткою має бути спільна позиція блоку у переговорах зі США.

    Частина європейських інституцій наполягає на більш жорстких гарантіях у потенційних угодах, тоді як окремі держави-члени схильні до більш гнучких рішень, що створює додаткове напруження всередині Союзу.

    У цьому контексті заява Каллас фактично стала нагадуванням про те, що сила ЄС полягає у спільній позиції, а будь-які спроби її розмивання через двосторонні домовленості можуть послабити вплив Європи на глобальній арені.

  • Греція попередила про “червоні лінії” через інцидент із морським дроном

    Греція попередила про “червоні лінії” через інцидент із морським дроном

    Греція заявила про посилення уваги до безпекової ситуації в регіоні після інциденту з виявленням підозрілого морського безпілотного апарата біля острова Лефкада в Іонічному морі. Афіни наголошують, що виступають проти будь-якого розширення війни, яка триває в Україні, на територію Середземного моря.

    Про це повідомляє грецьке видання Ekathimerini.

    Міністр закордонних справ Греції Георгіос Герапетрітіс заявив, що країна не допустить перетворення Середземного моря на зону бойових дій. За його словами, будь-яке поширення військового конфлікту на цей регіон є неприйнятним і становить загрозу стабільності.

    Він підкреслив, що Греція прагне зберегти Середземне море як простір миру та безпеки, який належить його прибережним державам і народам, а не як арену військового протистояння. Заяви міністра пролунали після переговорів в Афінах із главою МЗС Хорватії.

    Підставою для занепокоєння грецької сторони став інцидент із морським безпілотником, виявленим біля острова Лефкада. За даними грецьких ЗМІ, цей випадок розглядається як потенційний сигнал того, що наслідки війни в Україні можуть виходити за межі Чорного моря та впливати на інші регіони, зокрема Середземномор’я.

    Грецькі посадовці заявляють, що розглядають інцидент як серйозний з точки зору безпеки судноплавства та стабільності в регіоні. Афіни активізували дипломатичні контакти з Києвом, а також поінформували партнерів у Європейському Союзі та НАТО про свою стурбованість можливим розширенням зони конфлікту.

    Окремо грецька сторона звертає увагу на ризики для цивільного морського руху. Йдеться, зокрема, про потенційні загрози для комерційних суден і танкерів, які проходять поблизу грецьких територіальних вод, а також про можливі екологічні наслідки у разі будь-яких бойових інцидентів у цьому районі.

    За даними грецьких ЗМІ, знайдений морський дрон наразі перебуває на дослідженні у військових структурах поблизу Афін. Фахівці вивчають його конструкцію та технічні характеристики, а також обставини появи пристрою в регіоні. Попередні оцінки, які цитують грецькі джерела, вказують на те, що йдеться про морський дрон-камікадзе типу, який раніше використовувався у війні в Чорному морі.

    Розслідування інциденту триває під керівництвом Генерального штабу національної оборони Греції. До роботи залучені також інші служби, зокрема берегова охорона. Остаточні висновки щодо походження та мети використання апарата поки що не оприлюднені.

    Грецька влада наголошує, що очікує результатів розслідування і продовжує дипломатичні контакти з Україною. Водночас Афіни підкреслюють, що їхня позиція полягає у недопущенні будь-якого розширення бойових дій за межі території, де триває війна, та збереженні стабільності у Середземноморському регіоні.

  • Угорщина вперше викликає посла РФ через удари по Закарпаттю

    Угорщина вперше викликає посла РФ через удари по Закарпаттю

    Влада Угорщини вперше офіційно викликала посла Російської Федерації до Міністерства закордонних справ після російської повітряної атаки на територію України, зокрема на Закарпатську область. Про це заявив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, коментуючи результати першого засідання нового складу уряду, повідомляє угорське медіа HVG

    За словами Мадяра, уряд Угорщини рішуче засуджує російський удар по західних регіонах України, включно із Закарпаттям, який відбувся 13 травня в межах масованої атаки РФ. Він наголосив, що цей інцидент став одним із ключових питань урядового засідання, після якого було ухвалено рішення про дипломатичну реакцію.

    Як повідомляється, міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан запросила російського посла до МЗС на офіційну зустріч, яка має відбутися у четвер о 11:30. Під час цієї розмови угорська сторона планує вимагати пояснень щодо атак на територію України поблизу угорського кордону.

    У Будапешті зазначили, що йдеться щонайменше про п’ять ударів дронами по Закарпатській області. За попередніми даними угорської сторони, у місті Свалява було пошкоджено об’єкти енергетичної та транспортної інфраструктури, зокрема трансформатор і залізничну станцію. В Ужгороді ударів зазнав один із промислових об’єктів.

    Цей крок угорського уряду вже називають помітною зміною дипломатичної практики Будапешта щодо Росії. Раніше, за часів попереднього міністра закордонних справ Петера Сійярто, Угорщина утримувалася від виклику російського посла навіть після масштабних російських атак по території України, включно із Закарпаттям. Це неодноразово ставало предметом критики з боку угорських опозиційних політиків і незалежних медіа, які звинувачували уряд у надто м’якій позиції щодо Москви.

    Нова міністерка закордонних справ Аніта Орбан після останніх подій заявила про “глибоке засудження” російських ударів і наголосила, що ситуація буде детально розглянута на рівні уряду. За її словами, Угорщина відстежує наслідки атак та має інформацію про використання безпілотників у регіоні.

    Варто зазначити, що Закарпаття традиційно вважається одним із найбільш безпечних регіонів України через географічну віддаленість від фронту та близькість до кордонів ЄС і НАТО. Саме тому будь-які удари по цій території викликають підвищену увагу сусідніх держав, зокрема Угорщини, яка має спільний кордон із Закарпатською областю.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга вже відреагував на заяву Будапешта, відзначивши оперативність нової очільниці угорського МЗС та подякувавши за публічне засудження російських ударів. Українська сторона неодноразово наголошувала, що удари по західних регіонах є частиною ширшої стратегії РФ, спрямованої на руйнування критичної інфраструктури по всій території країни.

    Експерти відзначають, що рішення про виклик російського посла може мати як політичне, так і символічне значення. З одного боку, це сигнал про посилення реакції Угорщини на безпекові загрози біля її кордонів. З іншого — спроба нового уряду продемонструвати більш збалансовану позицію в європейському контексті, де Будапешт часто критикують за надто обережну або навіть лояльну риторику щодо Кремля.

    Водночас поки що невідомо, чи означатиме цей дипломатичний крок довгострокову зміну політики Угорщини щодо Росії, чи є реакцією лише на конкретний інцидент поблизу кордону та внутрішньополітичний тиск. У будь-якому разі, подія вже стала помітним сигналом у регіональній дипломатії та привернула увагу як в Україні, так і в країнах ЄС.

  • Трампа у Пекіні зустріли 300 дітей із прапорцями

    Трампа у Пекіні зустріли 300 дітей із прапорцями

    Президент США Дональд Трамп прибув до Пекіна з дводенним офіційним візитом, у межах якого заплановані переговори високого рівня з лідером КНР Сі Цзіньпіном. Візит одразу супроводжувався масштабною урочистою церемонією зустрічі, яку китайська сторона організувала в аеропорту Пекіна. Про це повідомляє CNN.

    За даними медіа, зустріч американського президента була оформлена з особливою помпою: на злітній смузі та в зоні офіційного прийому зібралися сотні учасників, включно з почесною вартою, військовим оркестром та групою з близько 300 китайських дітей і підлітків. Вони тримали прапорці Китаю та США, створюючи символічну сцену “дружнього вітання” між двома державами.

    Діти були одягнені в однакові синьо-білі уніформи та вигукували китайською мовою: “Ласкаво просимо, ласкаво просимо, щиро вітаємо”. Такий формат зустрічі, за оцінками журналістів CNN, є типовим для китайських протокольних заходів, коли Пекін прагне продемонструвати контрольовану урочистість і дипломатичну значущість події.

    Делегацію США на місці зустрічав віцепрезидент Китаю Хань Чжен. Він є одним із ключових представників китайського керівництва, якому доручають дипломатичні контакти на найвищому рівні. У минулому Хань Чжен також був присутній на низці важливих міжнародних церемоній, зокрема пов’язаних зі США, і вважається одним із досвідчених переговорників у структурі Комуністичної партії Китаю.

    Крім нього, у зустрічі брали участь посол США в Китаї Девід Пердью, посол Китаю у США Се Фен та заступник міністра закордонних справ КНР Ма Чжаосю. Присутність одразу кількох дипломатичних фігур підкреслює важливість візиту та високий рівень очікуваних переговорів.

    Після офіційної частини зустрічі Дональд Трамп привітав присутніх, піднявши кулак, після чого сів у президентський кортеж, який очікував його біля термінала. Основна програма візиту передбачає серію переговорів і зустрічей із китайським лідером Сі Цзіньпіном, яка має відбутися вже найближчими днями. Офіційна церемонія переговорів запланована на четвер вранці за місцевим часом.

    Візит проходить на тлі складної міжнародної ситуації та загострення глобальної геополітичної напруги. Очікується, що сторони обговорюватимуть не лише двосторонні торговельно-економічні питання, але й ширший спектр міжнародної безпеки, включно з конфліктами на Близькому Сході.

    Перед поїздкою Трамп заявляв, що не розраховує на суттєву допомогу Китаю у врегулюванні війни з Іраном, а також коментував контакти з китайським керівництвом на тлі повідомлень про можливі постачання озброєнь до регіону. Пекін, зі свого боку, неодноразово наголошував на необхідності дипломатичного вирішення конфліктів і стабілізації міжнародних ринків.

    Переговори у Пекіні розглядаються як один із ключових дипломатичних етапів у відносинах США та Китаю, які залишаються складними через торговельні суперечності, питання безпеки в Азійсько-Тихоокеанському регіоні та глобальні конфлікти. Водночас обидві сторони демонструють зацікавленість у підтриманні робочого діалогу на найвищому рівні.

  • Угорщина заявила про відмову від «шантажу вето» в ЄС

    Угорщина заявила про відмову від «шантажу вето» в ЄС

    Нова міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан заявила, що країна більше не використовуватиме право вето як інструмент політичного тиску в межах Європейського Союзу. Вона зробила цю заяву перед початком засідання Ради ЄС із закордонних справ 11 травня, наголосивши на намірі Будапешта відновити довіру партнерів у ЄС та НАТО.

    За словами Орбан, Угорщина в останні роки надто часто блокувала спільні рішення європейських інституцій, використовуючи механізм вето не як крайній дипломатичний інструмент, а як засіб політичного впливу. Вона прямо визнала, що така практика шкодила репутації країни всередині Європейського Союзу та ускладнювала ухвалення рішень на рівні блоку.

    Водночас вона заявила, що Будапешт планує змінити підхід і надалі діяти більш конструктивно у процесі ухвалення рішень. За її словами, Угорщина більше не розглядатиме блокування рішень як інструмент політичного тиску або внутрішньополітичного піару, а зосередиться на пошуку компромісів із партнерами.

    Окремо Аніта Орбан прокоментувала позицію щодо України. Вона наголосила, що підтримка європейської інтеграції України залишатиметься для Будапешта питанням, яке розглядатиметься виключно через призму «суворого національного інтересу» Угорщини. Також угорська сторона, за її словами, продовжить наполягати на розширенні прав угорської меншини в Україні, що традиційно залишається чутливим питанням у двосторонніх відносинах.

    Заяви нової глави МЗС прозвучали на тлі масштабних політичних змін в Угорщині. Раніше прем’єр-міністром країни став Петер Мадяр, який офіційно розпочав виконання своїх повноважень 9 травня. Його прихід до влади став однією з найпомітніших політичних змін у країні за останні роки та супроводжується заявами про перегляд частини зовнішньополітичних підходів попереднього уряду.

    Новий уряд уже зробив символічні кроки, які сприймаються як сигнал про можливу зміну курсу. Зокрема, під час інавгураційного засідання парламенту було ухвалено рішення про повернення прапора Європейського Союзу на будівлю законодавчого органу. Цей крок розцінили як демонстрацію готовності до більш тісної взаємодії з європейськими інституціями після періоду напружених відносин.

    У Брюсселі заяви Будапешта сприймають обережно. Дипломати ЄС наголошують, що реальні зміни у політиці Угорщини можна буде оцінити лише за результатами голосувань у Раді ЄС, особливо у питаннях зовнішньої політики, санкційної політики щодо Росії та підтримки України.

    Попри заявлену готовність до змін, експерти відзначають, що позиція Угорщини щодо ключових питань ЄС традиційно залишається прагматичною та орієнтованою на внутрішньополітичні інтереси. Саме тому подальший розвиток відносин між Будапештом і Брюсселем багато в чому залежатиме від того, чи перетворяться нинішні політичні заяви на реальні дії в європейських інституціях.

  • Каллас жорстко відкинула ідею Шредера як переговорника з Росією

    Каллас жорстко відкинула ідею Шредера як переговорника з Росією

    Висока представниця Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас різко розкритикувала можливість залучення колишнього канцлера Німеччини Герхард Шредер до потенційних переговорів між Європейським Союзом і Росією щодо завершення війни проти України. Про це заявила Кая Каллас перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ 11 травня.

    Кая Каллас заявила, що вважає таку ідею неприйнятною і політично небезпечною для Європейського Союзу. Вона прямо назвала Герхарда Шредера «лобістом російських державних компаній» і наголосила, що його участь у будь-яких переговорах із Росією виглядала б як конфлікт інтересів.

    За словами Каллас, подібний сценарій фактично створює ризик ситуації, за якої представник із тісними зв’язками з Москвою міг би впливати на позицію ЄС у переговорах. Вона підкреслила, що це дало б Росії можливість непрямо формувати порядок денний переговорів через особу, яка, на її думку, має проросійську позицію.

    «Герхард Шредер був високопоставленим лобістом російських державних компаній. Тому зрозуміло, чому Володимир Путін хотів би бачити саме його в такій ролі — це створювало б ситуацію, коли він фактично сидів би по обидва боки столу», — заявила Каллас.

    Вона також наголосила, що Європейський Союз не може дозволити Російській Федерації впливати на те, хто саме представляє європейську сторону у можливих переговорах щодо завершення війни. На її думку, це підривало б довіру до самого переговорного процесу та створювало б ризики внутрішнього розколу в ЄС.

    Окремо Каллас прокоментувала ширший контекст заяв про можливе «перемир’я», які останнім часом звучали з боку Москви. Вона зазначила, що такі ініціативи неодноразово мали тактичний характер і не призводили до реального зниження бойових дій. За її словами, попри заяви про припинення вогню, російські удари по цивільній інфраструктурі в Україні продовжувалися.

    У європейських дипломатичних колах також звертають увагу, що ідея залучення Шредера як потенційного посередника вже раніше викликала різку реакцію в Німеччині. Офіційний Берлін, за повідомленнями ЗМІ, не підтримує такі пропозиції і розглядає їх як спробу послабити єдність Європейського Союзу та створити політичні суперечності всередині блоку.

    Герхард Шредер очолював уряд Німеччини у 1998–2005 роках і тривалий час був одним із ключових політиків Соціал-демократичної партії Німеччини. Після завершення політичної кар’єри він неодноразово зазнавав критики через роботу у структурах, пов’язаних із російським енергетичним сектором, а також через публічні заяви на користь відновлення економічних зв’язків із Росією.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну його позиція залишилася незмінною, що викликало додаткову хвилю критики як у Німеччині, так і в ширшому європейському політичному середовищі. У січні 2026 року Шредер публічно закликав не «демонізувати Росію» та виступав за відновлення енергетичної співпраці, що знову актуалізувало дискусії щодо його ролі та впливу.

    У Соціал-демократичній партії Німеччини неодноразово порушували питання його виключення, однак ці ініціативи так і не були реалізовані. Ситуація навколо його можливої ролі у міжнародних переговорах і далі викликає гострі політичні дискусії в Європі, особливо на тлі війни Росії проти України та пошуку форматів можливого дипломатичного врегулювання.

  • Фіцо у Москві: назвав себе «чорною вівцею» ЄС і заявив про можливий кінець війни

    Фіцо у Москві: назвав себе «чорною вівцею» ЄС і заявив про можливий кінець війни

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо під час візиту до Москви заявив, що вважає себе «чорною вівцею» серед країн Європейського Союзу, а також висловив переконання, що війна між Росією та Україною нібито наближається до завершення. Про це повідомляє словацьке видання Dennik N.

    Після прибуття до російської столиці Фіцо поклав вінок до могили Невідомого солдата біля Кремля. Ця церемонія традиційно є частиною протокольних заходів для іноземних гостей у Москві та використовується російською стороною як елемент вшанування пам’яті загиблих у Другій світовій війні.

    У коментарях для російських медіа Фіцо наголосив, що виступає за «нормальні та прагматичні відносини» між Словаччиною та Російською Федерацією. Він заявив, що планує обговорити з президентом РФ Володимиром Путіним низку «практичних питань», не уточнюючи їхнього змісту. Водночас політик підкреслив, що його позиція часто відрізняється від загальноєвропейської лінії, і саме тому він, за власними словами, відчуває себе «чорною вівцею» в межах ЄС.

    Фіцо заявив, що виступає проти «єдиної обов’язкової думки» в Європейському Союзі, наголошуючи, що політична дискусія має залишатися відкритою. Він підкреслив, що різні підходи в ЄС є нормальним явищем, однак, на його думку, вони не повинні призводити до ізоляції окремих держав-членів.

    Окрему частину заяв прем’єр-міністр Словаччини присвятив історичній пам’яті. Він наголосив, що вважає важливим вшанування всіх, хто боровся проти нацизму у Другій світовій війні, зокрема згадав свій візит до меморіального комплексу Дахау, а також заплановані поїздки до Нормандії та місць поховання румунських солдатів, які брали участь у визволенні Чехословаччини. За його словами, він послідовно виступає проти «перекручування історії» та вибіркового трактування подій минулого.

    Фіцо також згадав про замах на нього, який стався у 2024 році, підкресливши, що цей досвід не вплинув на його рішення відвідати Москву. Він заявив, що розраховує на особисту зустріч із Володимиром Путіним, під час якої має намір поставити низку запитань і передати певні послання. Політик також зазначив, що його поїздка викликала інтерес у частини європейських політичних кіл.

    Ключовим меседжем виступу Фіцо стало твердження про необхідність діалогу між сторонами міжнародних конфліктів. Він наголосив, що, на його думку, лише переговори та прямі контакти можуть привести до врегулювання війни, а не політика ізоляції чи санкцій.

    Окремо прем’єр-міністр Словаччини заявив, що підтримує будь-які форми перемир’я у війні Росії проти України та висловив припущення, що конфлікт може наближатися до завершення. Водночас він не навів конкретних аргументів на користь такої оцінки, обмежившись загальними політичними заявами.

    Фіцо також підкреслив, що повага до жертв Другої світової війни має залишатися універсальною цінністю для всіх країн Європи, незалежно від сучасних політичних суперечностей. Він наголосив на важливості пам’яті про роль СРСР у війні, зазначивши, що цей аспект історії не можна ігнорувати.

    За даними медіа, під час перебування в Москві Фіцо має провести переговори з Володимиром Путіним, однак участі у військовому параді 9 травня він не братиме.

    Раніше повідомлялося, що словацький урядовець може передати російській стороні окремі дипломатичні сигнали, пов’язані з війною в Україні. Водночас українська сторона вже коментувала можливі контакти між Братиславою та Москвою, наголошуючи на чутливості будь-яких таких перемовин у контексті триваючої війни.