Khreshchatyknews.com

Позначка: міжнародне право

  • МЗС Польщі попередило РФ про наслідки у разі ударів по дипмісіях у Києві

    МЗС Польщі попередило РФ про наслідки у разі ударів по дипмісіях у Києві

    Міністерство закордонних справ Польщі виступило з жорсткою заявою у відповідь на російські погрози щодо можливих “системних ударів” по Києву, наголосивши, що будь-які атаки на дипломатичні представництва будуть розцінюватися як свідомі, навмисні та ворожі дії, які матимуть серйозні міжнародно-правові наслідки.

    У заяві польського зовнішньополітичного відомства підкреслюється, що попри риторику Росії про нібито обмеження ударів лише військовими об’єктами, будь-яке ураження цивільної інфраструктури, зокрема дипломатичних установ, є прямим порушенням міжнародного права та фундаментальних норм дипломатичного захисту.

    Польська сторона окремо наголосила, що дипломатичні місії користуються особливим міжнародним статусом і захищені Віденською конвенцією про дипломатичні зносини, тому атака на них розглядатиметься як умисний і цілеспрямований акт агресії. У МЗС Польщі прямо заявили, що у разі будь-якого удару по польських дипломатичних представництвах така дія буде кваліфікована як свідома та навмисна.

    У відомстві також підкреслили, що подібні дії з боку Росії не лише створюють пряму загрозу життю дипломатів та співробітників місій, але й матимуть серйозні політичні та правові наслідки на міжнародному рівні, зокрема у контексті позиції Росії як постійного члена Ради Безпеки ООН. У Варшаві заявили, що подібні кроки ще більше підривають довіру до Москви як до суб’єкта міжнародних відносин.

    Окремо МЗС Польщі закликало Росію негайно припинити війну проти України, яку у Варшаві називають незаконною та невиправданою агресією, а також виконувати свої міжнародні зобов’язання. Польська сторона наголосила, що будь-які удари по цивільних об’єктах та населенню України розглядаються як акти агресії, які призводять до масштабних людських втрат і руйнування інфраструктури.

    Заява Варшави пролунала на тлі загострення риторики між Росією та західними країнами після того, як Міністерство закордонних справ РФ заявило про нібито початок “послідовних системних ударів” по Києву. У Москві стверджували, що ціллю таких ударів мають стати підприємства українського військово-промислового комплексу та так звані “центри ухвалення рішень”, а також закликали іноземних дипломатів і працівників міжнародних організацій залишити українську столицю.

    Ці заяви викликали різку реакцію з боку України та міжнародних партнерів. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що російські погрози мають на меті виключно залякування іноземних дипломатів і створення атмосфери тиску, але не досягнуть своєї мети. За його словами, Україна не очікує, що такий шантаж вплине на роботу дипломатичних місій у Києві.

    Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова також заявила, що попри російські погрози західні дипломати не планують залишати Київ і продовжать роботу в Україні, демонструючи підтримку державі під час війни.

    Водночас глава МЗС РФ Сергій Лавров під час телефонної розмови з держсекретарем США Марко Рубіо заявив, що російська армія нібито “приступає” до системних ударів по об’єктах у Києві, які Москва пов’язує з українськими військовими потребами.

    На тлі цих заяв у європейських столицях зростає занепокоєння щодо можливого розширення атак і ризиків для дипломатичних установ у Києві. Водночас міжнародні партнери України наголошують, що будь-які спроби тиску через погрози ударами не змінять їхньої політики підтримки Києва та не призведуть до згортання дипломатичної присутності в Україні.

  • Путін дозволив Росії вводити війська за кордон під приводом “захисту громадян”

    Путін дозволив Росії вводити війська за кордон під приводом “захисту громадян”

    Глава Кремля Володимир Путін підписав закон, який фактично дозволяє Росії використовувати свої Збройні сили на території інших держав під приводом “захисту громадян РФ”. Документ уже офіційно оприлюднений у Росії та набуде чинності через десять днів після публікації. Про це повідомляє російське агентство “Інтерфакс”.

    Згідно з новим законом, підставою для застосування російської армії за межами країни можуть стати арешти, затримання, кримінальне переслідування або інші рішення щодо громадян Росії, ухвалені іноземними чи міжнародними судами, юрисдикцію яких Москва не визнає.

    У поясненнях комітету Ради Федерації РФ з оборони та безпеки прямо вказано, що в таких випадках допускається “можливість залучення Збройних сил Російської Федерації” за рішенням президента Росії для “захисту” громадян РФ за кордоном.

    Фактично документ закріплює право Кремля самостійно визначати, коли і де виникла необхідність використати військову силу нібито в інтересах росіян. Остаточне рішення щодо застосування армії ухвалюватиме особисто Володимир Путін.

    Крім військового механізму, закон також надає російським державним органам право здійснювати інші “заходи захисту” громадян РФ за межами країни. Формулювання документа залишаються дуже широкими й фактично не містять чітких обмежень щодо того, які саме дії може вважати допустимими російська влада.

    Раніше законопроєкт був ухвалений Державною думою РФ одразу у другому та третьому читаннях, а згодом його підтримала верхня палата російського парламенту. Після цього документ надійшов на підпис Путіну.

    Новий закон уже викликав занепокоєння через те, що Кремль неодноразово використовував риторику “захисту російськомовних” або “захисту громадян Росії” як політичне та військове виправдання для втручання у справи інших держав.

    Саме подібними аргументами Москва роками пояснювала свої дії щодо України після окупації Криму у 2014 році та початку війни на Донбасі. Російська влада також активно роздавала російські паспорти на окупованих територіях, після чого заявляла про необхідність “захисту” власних громадян.

    Аналітики звертають увагу, що новий закон фактично створює ще ширшу юридичну основу для потенційного використання російських військ за межами країни. При цьому документ не уточнює, що саме вважатиметься “загрозою” для росіян за кордоном і які масштаби втручання можуть бути застосовані у відповідь.

    Окремо експерти наголошують, що закон з’явився на тлі посилення конфронтації Росії із Заходом, санкційного тиску та міжнародних розслідувань щодо російських воєнних злочинів. Москва також продовжує не визнавати рішення низки міжнародних судів та інституцій, зокрема пов’язаних із війною проти України.

    У самому Кремлі новий документ пояснюють необхідністю “захисту прав росіян” у разі рішень міжнародних органів, які Росія вважає нелегітимними. Однак критики закону зазначають, що його формулювання можуть бути використані як інструмент для легалізації нових військових операцій за межами РФ.

    Поява такого документа також свідчить про подальше посилення ролі президента Росії у питаннях застосування сили. Закон фактично концентрує в руках Володимира Путіна додаткові повноваження щодо ухвалення рішень про використання армії за кордоном без необхідності окремих складних погоджень.

  • Англійський суд підтвердив стягнення $3 млрд з Коломойського і Боголюбова

    Англійський суд підтвердив стягнення $3 млрд з Коломойського і Боголюбова

    Апеляційний суд Англії залишив у силі рішення Високого суду Англії та Уельсу у справі проти колишніх власників ПриватБанку Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, підтвердивши їхній обов’язок виплатити державному банку понад $3 млрд компенсації. Це рішення охоплює відшкодування збитків, нараховані відсотки та судові витрати, і фактично закріплює попередній висновок британського суду про масштабне шахрайство проти фінансової установи.

    Про це повідомив ПриватБанк, наголосивши, що апеляційна інстанція повністю підтримала позицію банку та відхилила аргументи сторони захисту. Зокрема, суд не прийняв доводи Коломойського та Боголюбова про нібито компенсацію або “повернення” коштів через інші фінансові операції, здійснені після виведення активів, визнавши такі твердження юридично неспроможними та такими, що не впливають на факт завданих збитків.

    У рішенні суду підтверджено попередні висновки Високого суду Англії та Уельсу, який встановив, що колишні власники банку були причетні до масштабної схеми незаконного виведення коштів. Британська юрисдикція кваліфікує справу як одну з найбільших банківських справ про міжнародне шахрайство, що розглядалися в її межах, з огляду на обсяг коштів, складність транзакцій та багаторівневу структуру операцій.

    ПриватБанк у своїй заяві підкреслив, що рішення апеляційного суду є ключовою віхою у багаторічному процесі судового переслідування, який триває в кількох юрисдикціях. У банку зазначили, що ще у 2017 році Високий суд Англії ухвалив наказ про всесвітній арешт активів відповідачів, що дозволило юридично обмежити їх можливості розпоряджатися майном у різних країнах і забезпечити основу для подальшого стягнення.

    Згідно з фінальними параметрами рішення, основна сума збитків, визначена судом, становить приблизно $1,763 млрд, ще близько $1,19 млрд — це нараховані відсотки за період користування коштами, а також окремо передбачено авансовий платіж для покриття судових витрат ПриватБанку в розмірі близько £76,4 млн, що еквівалентно майже $100 млн. Загальна сума зобов’язань перевищує $3 млрд.

    У ПриватБанку наголошують, що після того, як колишні власники не виконали добровільне зобов’язання сплатити кошти до визначеного терміну — 24 листопада 2025 року — банк переходить до наступної фази процесу, а саме примусового виконання рішення. Це передбачає пошук і стягнення активів відповідачів у різних юрисдикціях, де британські судові рішення визнаються та можуть бути реалізовані.

    Голова наглядової ради ПриватБанку Нільс Мелнгайліс назвав рішення апеляційного суду знаковим для всієї справи, підкресливши, що воно підтверджує правомірність позиції банку та міжнародну підтримку процесу повернення коштів. За його словами, співпраця з міжнародними партнерами та юридичними радниками дозволила довести справу до стадії, коли рішення суду набуло остаточного характеру в апеляційній інстанції.

    У банку також нагадали, що ще раніше, 30 липня 2025 року, Високий суд Лондона ухвалив фінальне рішення, яким визнав Коломойського, Боголюбова та пов’язані з ними структури винними у незаконному виведенні понад $1,9 млрд із банку. Це рішення стало основою для подальшого визначення остаточного розміру компенсації з урахуванням відсотків і витрат.

    Окремо судові матеріали вказують, що розслідувані операції мали складну структуру з використанням мережі компаній та транзакцій, які, за версією позивача, були спрямовані на приховування реального руху коштів. Британський суд у своїх висновках погодився з аргументами ПриватБанку, що йдеться про систематичне виведення активів у значних обсягах.

    Таким чином, рішення апеляційного суду фактично закріплює попередні висновки британської судової системи та посилює позицію ПриватБанку у подальшому примусовому стягненні активів колишніх власників. Банк заявляє, що має намір продовжувати всі юридичні процедури до повного виконання рішення та повернення коштів, які вважає втраченими внаслідок шахрайських дій.

    Це рішення також має значний міжнародний резонанс, оскільки підтверджує здатність державних фінансових установ України відстоювати свої інтереси у провідних судових юрисдикціях світу, включно з Великою Британією, де такі справи розглядаються з особливо високими стандартами доказування та юридичної перевірки.

  • В Офісі президента очікують запуск Спецтрибуналу щодо Росії вже у 2027 році

    В Офісі президента очікують запуск Спецтрибуналу щодо Росії вже у 2027 році

    В Офісі президента України очікують, що спеціальний міжнародний трибунал щодо злочину агресії Росії проти України може розпочати роботу вже у 2027 році. Наступним етапом після політичного рішення про створення механізму стане формування самого трибуналу у Гаазі та запуск юридичних процедур.

    Про це заявила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, яка координує напрям міжнародно-правового притягнення Росії до відповідальності.

    За словами Мудрої, створення Спецтрибуналу є історичним рішенням, оскільки це перший окремий міжнародний механізм відповідальності за злочин агресії з часів Нюрнберзького та Токійського трибуналів після Другої світової війни.

    «Ще кілька років нам казали — цього не буде ніколи. Юридично складно. Політично чутливо. Забагато інтересів проти», — зазначила вона.

    Мудра наголосила, що попереду ще тривалий етап формування інституції. Зокрема, йдеться про призначення суддів, затвердження процедур, створення апарату трибуналу та запуск розслідувань щодо вищого політичного і військового керівництва Росії.

    За її словами, Україна розраховує, що повноцінний старт роботи трибуналу може відбутися вже наступного року.

    В Офісі президента підкреслюють, що трибунал має стати механізмом персональної відповідальності для осіб, які ухвалювали рішення про початок повномасштабної війни проти України.

    Ірина Мудра також розповіла, що створенню трибуналу передували роки складних міжнародних переговорів. Українські дипломати, юристи та парламентарі тривалий час шукали правовий механізм, який дозволив би створити окремий суд саме щодо злочину агресії Росії.

    За її словами, українська сторона неодноразово стикалася із політичним спротивом та юридичними дискусіями, однак продовжувала просувати ідею міжнародного механізму покарання російського керівництва.

    Ідея створення Спецтрибуналу виникла через те, що чинний Міжнародний кримінальний суд у Гаазі має обмежену юрисдикцію щодо злочину агресії у випадку Росії. Саме тому Україна разом із міжнародними партнерами просувала створення окремої структури, яка зможе розслідувати та розглядати відповідальність за розв’язання війни.

    Очікується, що трибунал працюватиме у Гаазі та стане окремим міжнародним судовим механізмом, створеним за підтримки держав-партнерів України.

    Паралельно Україна продовжує просувати питання репарацій, конфіскації заморожених російських активів та створення міжнародного компенсаційного механізму для відшкодування збитків, завданих війною.

    На тлі повномасштабного вторгнення Росії питання міжнародної відповідальності Кремля стало одним із ключових напрямів української дипломатії. Київ регулярно закликає міжнародну спільноту створити систему юридичного покарання не лише за воєнні злочини, а й за сам факт агресії проти суверенної держави.

  • ЄС офіційно приєднається до Спецтрибуналу проти Росії

    ЄС офіційно приєднається до Спецтрибуналу проти Росії

    Європейський Союз цього тижня офіційно приєднається до Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас під час пресконференції за підсумками засідання Ради ЄС із закордонних справ.

    За її словами, це рішення є черговим етапом у формуванні міжнародного механізму, який має забезпечити юридичну відповідальність за розв’язання повномасштабної війни проти України. Каллас наголосила, що без притягнення до відповідальності неможливо говорити про справедливий і довготривалий мир.

    “Не може бути справедливого та тривалого миру без відповідальності Росії. Цього тижня ЄС офіційно приєднається до Спеціального трибуналу щодо злочину агресії”, — заявила вона.

    Йдеться про створення окремого міжнародного трибуналу, який розглядатиме саме злочин агресії — тобто рішення про початок війни проти України на найвищому політичному рівні. Цей механізм відрізняється від уже наявних міжнародних інституцій тим, що фокусується не лише на воєнних злочинах або злочинах проти людяності, а саме на факті розв’язання війни як такого.

    Паралельно з цим міністри закордонних справ країн ЄС, за словами Каллас, надали політичне “зелене світло” для приєднання Європейського Союзу до Міжнародної комісії з розгляду претензій. Цей орган має займатися фіксацією та оцінкою завданих Україні збитків унаслідок російської агресії, що в подальшому може стати основою для механізмів репарацій.

    Окремо під час засідання Ради ЄС обговорювалася тема воєнних злочинів, зокрема масових депортацій та незаконного переміщення українських дітей з тимчасово окупованих територій. Кая Каллас підкреслила, що викрадення дітей є одним із найтяжчих злочинів, які супроводжують війну Росії проти України.

    “Викрадення дітей — це продумана атака Росії на майбутнє України”, — зазначила вона.

    За її словами, міністри ЄС також погодили запровадження 23 нових санкційних списків. Вони спрямовані проти осіб та організацій, яких у Брюсселі вважають причетними до порушень міжнародного права, репресивних практик та участі у системних злочинах, пов’язаних із війною.

    Крім того, після пресконференції Кая Каллас мала взяти участь у зустрічі міжнародної Коаліції за повернення українських дітей. Очікується, що там обговорюватимуть подальші кроки щодо повернення неповнолітніх, які були незаконно вивезені Росією, а також механізми міжнародного тиску для забезпечення їхнього повернення.

    У ЄС наголошують, що питання українських дітей залишається одним із ключових гуманітарних пріоритетів. Йдеться не лише про їхнє фізичне повернення, а й про документування злочинів, встановлення місця перебування та створення міжнародної правової бази для притягнення винних до відповідальності.

    Передумовою нинішнього рішення стала резолюція Європейського парламенту, ухвалена 30 квітня, яка закликала ЄС якнайшвидше долучитися до створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України та забезпечити його повноцінне функціонування.

    У резолюції також наголошувалося, що міжнародна відповідальність Росії є необхідною умовою для досягнення справедливого миру та відновлення міжнародного правопорядку.

    Очікується, що приєднання ЄС до трибуналу посилить його політичну та фінансову спроможність, а також сприятиме залученню ширшого кола міжнародних партнерів до процесу створення механізму правосуддя щодо російської агресії.

  • ЄС посилив санкції через депортацію українських дітей

    ЄС посилив санкції через депортацію українських дітей

    Рада Європейського Союзу 11 травня оголосила про запровадження нового пакета санкцій проти Росії у відповідь на систематичну політику депортації та примусового переміщення українських дітей із тимчасово окупованих територій України. У Брюсселі наголосили, що дії російської сторони мають ознаки цілеспрямованої кампанії, спрямованої не лише на фізичне переміщення неповнолітніх, а й на їхню подальшу ідеологічну обробку та інтеграцію в російську державну систему.

    Під нові обмеження потрапили 16 фізичних осіб та 7 організацій, які, за оцінкою ЄС, безпосередньо або опосередковано причетні до організації, логістики та реалізації програм, пов’язаних із вивезенням українських дітей до Російської Федерації. Йдеться про структури, що забезпечували транспортування, розміщення, освітні програми та подальше “перевиховання” дітей, вивезених із окупованих територій.

    Як зазначається в офіційній заяві Ради Європейського Союзу, новий санкційний пакет спрямований проти тих, хто причетний до реалізації політики, яку в ЄС кваліфікують як незаконне усиновлення, примусову асиміляцію та мілітаризацію українських неповнолітніх. Європейські посадовці підкреслили, що подібні дії порушують норми міжнародного гуманітарного права та є серйозним викликом для системи захисту прав дитини.

    За даними української влади та міжнародних партнерів, від початку повномасштабного вторгнення Росія незаконно вивезла або депортувала майже 20 500 українських дітей. Частину з них, як стверджується, розміщують у російських родинах, змінюють їхні персональні дані, громадянство та документи, а також обмежують доступ до інформації про їхнє походження. Українська сторона наполягає, що такі дії мають системний характер і координуються на державному рівні.

    До санкційного списку, зокрема, включено кілька федеральних російських установ та організацій, пов’язаних із освітньою та молодіжною політикою. Серед них — дитячі центри «Орльонок», «Алые паруса» та «Смена». За даними ЄС, ці структури брали участь у програмах для дітей, вивезених із окупованих територій України, де вони проходили так зване “патріотичне виховання”, участь у військово-спортивних заходах та навчальних курсах, які містять елементи, наближені до базової військової підготовки.

    У Брюсселі заявляють, що ці програми виходять за межі звичайного освітнього процесу і мають ознаки ідеологічного впливу, спрямованого на формування проросійської ідентичності у дітей, які походять з України. Окремо наголошується, що такі заходи супроводжуються спробами стерти зв’язок дітей із їхнім українським походженням та культурною ідентичністю.

    У заяві Європейського Союзу підкреслюється, що частина організацій, які потрапили під санкції, забезпечувала не лише тимчасове перебування дітей, а й їхню подальшу інтеграцію в російську освітню систему. Це включає зміну навчальних програм, виховних підходів та участь у державних ініціативах, спрямованих на формування лояльності до російської держави.

    Санкції передбачають замороження активів на території країн ЄС, заборону на в’їзд до держав-членів Євросоюзу, а також обмеження фінансових операцій із європейськими компаніями та структурами. У ЄС наголошують, що ці заходи мають на меті посилити тиск на осіб та організації, причетні до порушення прав українських дітей, і унеможливити подальше фінансування подібних програм.

    Оголошення нового пакета санкцій відбулося напередодні міжнародної зустрічі високого рівня, яку спільно організовують Європейський Союз, Україна та Канада. Захід присвячений координації міжнародних зусиль щодо повернення незаконно вивезених українських дітей, а також документуванню воєнних злочинів, пов’язаних із їхньою депортацією та примусовою інтеграцією.

    Європейські дипломати наголошують, що питання повернення дітей є одним із ключових гуманітарних пріоритетів у контексті триваючої війни Росії проти України. Окремо підкреслюється необхідність міжнародної координації для фіксації злочинів та притягнення винних до відповідальності.

    Паралельно Литва оголосила про додаткову підтримку України, виділивши понад 10 мільйонів євро на програми, пов’язані з поверненням дітей, їхньою психологічною та медичною реабілітацією, а також на зміцнення системи опіки та документування воєнних злочинів. Ця допомога має сприяти як безпосередньому поверненню дітей, так і довгостроковій підтримці постраждалих.

    Тема депортації українських дітей залишається однією з найбільш чутливих у міжнародних розслідуваннях, пов’язаних із війною. У 2023 році Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової у зв’язку з підозрами в незаконній депортації українських дітей з окупованих територій.

    У ЄС та серед міжнародних партнерів України наголошують, що подальше документування цих випадків і притягнення винних до відповідальності залишаються критично важливими для забезпечення справедливості та захисту прав постраждалих дітей.

  • Угорщина повернула Україні $80 млн і банківське золото

    Угорщина повернула Україні $80 млн і банківське золото

    Український “Ощадбанк” офіційно підтвердив повернення коштів і цінностей, які були затримані угорською владою після резонансного інциденту з українськими інкасаторськими автомобілями у березні цього року. Про це повідомляє пресслужба банку. Історія, яка протягом двох місяців залишалася однією з найбільш напружених тем у відносинах між Києвом і Будапештом, завершилася поверненням усіх активів українській стороні.

    За даними “Ощадбанку”, Угорщина повернула близько 40 мільйонів доларів США, 35 мільйонів євро та приблизно 9 кілограмів банківського золота. Представники українського державного банку заявили, що кошти й цінності були повернуті в повному обсязі, а їхня цілісність та належність пакування перевірялися безпосередньо під час передачі активів. У банку наголосили, що жодних втрат або пошкоджень виявлено не було.

    Голова правління “Ощадбанку” Юрій Каціон, який особисто очолював команду банку під час врегулювання ситуації в Угорщині, заявив, що саме затримання українських інкасаторів та вилучення коштів стало грубим порушенням міжнародних норм і принципів міждержавної співпраці у фінансовій сфері. Водночас він подякував угорській стороні за подальший “конструктивний підхід”, який дозволив завершити процес повернення активів відповідно до європейських процедур міжнародної взаємодії.

    Інцидент, який спричинив серйозний дипломатичний резонанс, стався 6 березня. Тоді український інкасаторський конвой перевозив готівкові кошти та банківське золото з австрійського Raiffeisen Bank до України. За даними української сторони, вантаж містив активи на загальну суму приблизно 80 мільйонів доларів. Під час транзиту територією Угорщини місцева влада зупинила українських інкасаторів, а кошти та цінності були вилучені.

    Подія одразу викликала різку реакцію Києва, оскільки йшлося про державні активи українського банку, які перевозилися відповідно до міжнародних банківських процедур. Ситуація швидко переросла у дипломатичний конфлікт між Україною та Угорщиною, які й без того перебувають у складних відносинах через низку політичних і зовнішньополітичних питань.

    Після затримання інкасаторів угорська сторона згодом звільнила українських громадян, однак самі кошти й золото залишалися під контролем влади Угорщини. Додатковий резонанс викликало те, що Будапешт ухвалив окремий закон, який фактично дозволяв вилучення валюти та цінностей з інкасаторських автомобілів “Ощадбанку”. В Україні це рішення сприйняли як безпрецедентний крок, що суперечить міжнародним правилам захисту фінансових перевезень і може створити небезпечний прецедент для державних банків та міжнародної банківської системи загалом.

    Президент України Володимир Зеленський 6 травня повідомив про повернення коштів і цінностей, назвавши це важливим результатом для України. Водночас українська сторона наголошує, що справа не вичерпується лише поверненням активів. Посол України в Угорщині Федір Шандор раніше заявляв, що Київ очікує не лише повернення майна, а й належної юридичної оцінки дій посадовців, причетних до затримання інкасаторів і вилучення коштів.

    Історія з “Ощадбанком” стала одним із найбільш гучних епізодів у сучасних українсько-угорських відносинах. Вона привернула увагу не лише дипломатів, а й міжнародної банківської спільноти, оскільки йшлося про безпеку транскордонних перевезень державних фінансових активів у межах Європейського Союзу. Аналітики відзначають, що ситуація створила репутаційні ризики для Угорщини, адже затримання державних коштів іншої країни-члена європейського партнерства викликало запитання щодо передбачуваності фінансової та правової політики Будапешта.

    Водночас експерти звертають увагу, що інцидент став ще одним свідченням складного політичного фону у відносинах між Києвом і урядом прем’єр-міністра Угорщини Віктор Орбан. Упродовж останніх років між сторонами регулярно виникають суперечки щодо санкційної політики ЄС, військової допомоги Україні, питань національних меншин та двосторонньої співпраці.

    Попри повернення коштів, у Києві наголошують, що правові та дипломатичні наслідки інциденту можуть залишатися предметом подальших міжнародних консультацій. Українська сторона також очікує, що подібні ситуації не повторюватимуться у майбутньому, а механізми захисту державних фінансових активів у Європі залишатимуться гарантованими навіть в умовах політичної напруги між країнами.

    Теги: Ощадбанк, Україна, Угорщина, гроші, золото, інкасатори, Будапешт, Володимир Зеленський, Юрій Каціон, Федір Шандор, Віктор Орбан, міжнародне право, дипломатичний конфлікт, банківська система, Raiffeisen Bank, фінанси, Європейський Союз, валютні резерви

  • Ірландія підтримала механізм репарацій для України

    Ірландія підтримала механізм репарацій для України

    Нижня палата парламенту Ірландії – Дойл Ерен – ратифікувала Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України, що стало ще одним важливим кроком у формуванні міжнародного механізму притягнення Росії до відповідальності за наслідки повномасштабної війни. Про рішення ірландського парламенту повідомив міністр у справах Європи Томас Бірн, наголосивши, що Росія повинна відповісти за масштабну шкоду, заподіяну Україні внаслідок агресії.

    Після ратифікації документа Ірландія стала п’ятою державою, яка офіційно підтримала створення Міжнародної компенсаційної комісії. Раніше Конвенцію вже ратифікували Україна, Естонія, Латвія та Ісландія. У Києві рішення Дубліна розглядають як політичний сигнал про збереження підтримки України з боку європейських партнерів навіть на тлі затяжної війни та складної міжнародної ситуації.

    Йдеться про один із ключових елементів майбутньої системи міжнародних репарацій для України. Міжнародна компенсаційна комісія має стати інституцією, яка розглядатиме претензії щодо відшкодування збитків, завданих російською агресією. У перспективі саме цей орган може ухвалювати рішення про компенсації за зруйноване житло, пошкоджену інфраструктуру, втрати бізнесу, екологічні збитки та інші наслідки війни.

    Конвенцію було відкрито до підписання 16 грудня 2025 року під час дипломатичної конференції високого рівня у Гаага. Документ одразу підтримали 35 держав та Європейський Союз, що стало безпрецедентним випадком для міжнародно-правової ініціативи у межах Рада Європи. Учасники конференції наголошували, що створення компенсаційного механізму має стати одним із головних інструментів міжнародної відповідальності Росії за агресію проти України.

    Міжнародна компенсаційна комісія є лише одним із компонентів ширшого механізму репарацій. Першою складовою вже став Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, який працює у Гаага під егідою Ради Європи. Реєстр займається фіксацією заяв від громадян, бізнесу та державних структур щодо втрат, спричинених війною. У майбутньому саме ці дані мають стати основою для ухвалення рішень про виплату компенсацій.

    Українська влада вже неодноразово наголошувала, що створення Реєстру збитків є історичним прецедентом у міжнародному праві. Станом на 2026 рік українці можуть подавати заяви про пошкодження або знищення житла, втрату доступу до майна та інші наслідки російської агресії. Надалі перелік категорій заяв поступово розширюватиметься. У Києві розраховують, що після запуску повноцінної компенсаційної комісії ці механізми дозволять перейти від фіксації збитків до реальних виплат.

    Водночас одним із найскладніших питань залишається джерело фінансування майбутніх компенсацій. Україна та її партнери наполягають, що основу компенсаційного фонду мають становити заморожені російські державні активи, які перебувають у країнах Заходу. За різними оцінками, після початку повномасштабного вторгнення союзники заблокували російські активи на сотні мільярдів доларів. Однак питання їх повної конфіскації досі викликає юридичні дискусії серед західних держав.

    Українська сторона регулярно закликає партнерів пришвидшити створення механізму конфіскації російських коштів. В Офісі президента та Міністерстві юстиції наголошують, що Росія має нести не лише політичну чи дипломатичну відповідальність, а й фінансово компенсувати руйнування, спричинені війною. За попередніми оцінками Світового банку, Європейської комісії та ООН, сума збитків і потреб на відновлення України вже перевищує сотні мільярдів доларів.

    Окремо триває міжнародна робота над створенням спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Західні держави та українська влада обговорюють модель суду, який міг би притягнути до відповідальності вище військово-політичне керівництво РФ. У Києві наголошують, що компенсаційний механізм і трибунал мають стати взаємодоповнюючими елементами міжнародної системи покарання за агресію.

    30 квітня 2026 року Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії ратифікувала Верховна Рада України. Українські депутати тоді заявили, що запуск комісії є одним із найважливіших дипломатичних та юридичних процесів від початку повномасштабної війни. У парламенті наголошували, що йдеться не лише про майбутні виплати, а й про формування міжнародного прецеденту, який у перспективі може змінити підхід світової спільноти до відповідальності держав-агресорів.

    Рішення Ірландії про ратифікацію Конвенції стало черговим сигналом того, що європейські країни продовжують підтримувати створення міжнародної системи репарацій для України. У Дубліні підкреслили, що агресія Росії не повинна залишитися безкарною, а міжнародне право має забезпечити механізм справедливого відшкодування для української держави та її громадян.

  • $14 мільярдів за одну катастрофу: у Банковій назвали суму, яку Росія має заплатити за Каховську ГЕС

    $14 мільярдів за одну катастрофу: у Банковій назвали суму, яку Росія має заплатити за Каховську ГЕС

    Україна оцінює збитки від руйнування Каховської ГЕС у 14 мільярдів доларів — саме таку суму, за словами представників влади, має компенсувати Росія. Йдеться не про вартість відновлення, а про загальний масштаб втрат, яких зазнала держава внаслідок підриву дамби у червні 2023 року.

    Про це заявила заступниця керівника Офісу президента України Ірина Мудра в інтерв’ю “Європейській правді”, посилаючись на оцінки Світового банку та Європейської комісії. Саме ці міжнародні інституції провели комплексний аналіз наслідків катастрофи.

    «Україна заявляє компенсацію на рівні 14 мільярдів доларів — це сума збитків, а не план відбудови», — пояснила Ірина Мудра.

    За її словами, остаточну суму компенсації визначатиме спеціальна міжнародна комісія, яка має бути створена на основі відповідної конвенції. Документ уже підписали 35 держав разом із Європейським Союзом, однак для набуття чинності необхідна ратифікація щонайменше 25 країнами.

    Очікується, що цей процес триватиме близько року. За прогнозами української сторони, комісія може повноцінно запрацювати у середині або другій половині 2027 року.

    Важливо, що ця структура не визначатиме, як саме Україна має витрачати отримані кошти. Її функція — встановити розмір компенсації, яку Росія повинна сплатити за завдану шкоду.

    «Держава самостійно вирішуватиме, на що спрямувати ці гроші — це може бути як відновлення інфраструктури, так і інші потреби», — зазначила Ірина Мудра.

    Руйнування Каховської ГЕС стало однією з найбільших техногенних катастроф в Україні за час повномасштабної війни. Внаслідок підриву дамби було затоплено десятки населених пунктів, знищено житлову інфраструктуру, завдано серйозної шкоди екосистемам півдня країни та сільському господарству.

    Крім безпосередніх руйнувань, катастрофа спричинила довгострокові наслідки — від втрати водних ресурсів до змін у кліматичних і природних умовах регіону. Екологи прогнозують, що на місці колишнього водосховища може сформуватися нова природна екосистема, однак цей процес займе роки.

    Загалом, за оцінками Світового банку, сумарні збитки України від російського вторгнення вже перевищили 650 мільярдів доларів. Руйнування гідроелектростанції стало одним із найбільш дорогих епізодів цієї війни.

    Питання компенсацій залишається одним із ключових у міжнародному порядку денному. Україна наполягає на створенні механізмів, які дозволять стягнути кошти з Росії, зокрема через заморожені активи та міжнародні судові інструменти.

    Експерти зазначають, що реалізація такого механізму стане прецедентом у міжнародному праві. Водночас процес може бути тривалим і складним через юридичні та політичні фактори.

    Озвучена сума у 14 мільярдів доларів є лише першим кроком у довгому процесі притягнення Росії до відповідальності за руйнування Каховської ГЕС. Остаточні рішення залежатимуть від роботи міжнародної спільноти та ефективності створених механізмів компенсації.

  • Перу повертає громадян із РФ: їх могли обманом відправити на війну

    Перу повертає громадян із РФ: їх могли обманом відправити на війну

    Міністерство закордонних справ Перу розпочало масштабні дії з повернення своїх громадян із Росії, яких, за даними влади та правозахисників, могли обманом завербувати й змусити брати участь у війні проти України. Ситуація вже набула ознак системної проблеми та стала підставою для кримінального розслідування.

    За інформацією МЗС Перу, лише за останні два тижні на батьківщину вдалося повернути 18 громадян, які опинилися в Росії за обставин, що викликають серйозні підозри щодо примусового залучення до війни.

    Дипломатичні установи продовжують працювати над поверненням інших громадян. Очікується, що ще один перуанець прибуде додому 3 травня, а шістьох мають репатріювати 4 травня. Крім того, щонайменше двоє громадян наразі перебувають під захистом посольства Перу в Москві та очікують на завершення процедур повернення.

    У МЗС наголошують, що йдеться не про поодинокі випадки, а про ширшу проблему, яка потребує системного реагування.

    За даними юристів, які представляють інтереси постраждалих і їхніх родин, громадян Перу заманювали до Росії під виглядом легального працевлаштування. У рекламних пропозиціях обіцяли роботу в цивільних сферах — охороні, будівництві, логістиці, сфері обслуговування.

    Зокрема, людям пропонували вакансії охоронців, інженерів, кухарів або водіїв таксі — тобто діяльність, яка не передбачає участі у бойових діях.

    Однак після прибуття до Росії ситуація кардинально змінювалася. За свідченнями постраждалих:

    • їх змушували підписувати документи російською мовою без перекладу;
    • вилучали паспорти та інші документи;
    • обмежували можливість пересування;
    • направляли на короткий курс військової підготовки;
    • після цього відправляли у зону бойових дій.

    Правозахисники вважають, що такі дії можуть мати ознаки торгівлі людьми, трудової експлуатації та примусу до участі у збройному конфлікті.

    На тлі численних звернень родичів зниклих громадян прокуратура Перу відкрила попереднє розслідування щодо можливої торгівлі людьми. За даними слідства, йдеться про сотні випадків, коли зв’язок із людьми обривався після їхнього виїзду до Росії.

    Слідчі перевіряють обставини вербування, канали переміщення людей, можливу участь організованих мереж або посередників, причетність іноземних структур до залучення громадян Перу до війни.

    У центрі уваги — встановлення повного ланцюга організації таких поїздок і відповідальності осіб, які могли вводити людей в оману.

    За оцінками адвокатів і правозахисників, із жовтня 2025 року до Росії могли виїхати близько 600 громадян Перу за подібними схемами. Частина з них, імовірно, опинилася безпосередньо на фронті.

    Відомо, що щонайменше 13 перуанців уже загинули у війні. Водночас точна кількість тих, хто перебуває у зоні бойових дій або не виходить на зв’язок, залишається невідомою.

    МЗС Перу заявляє, що активізувало консульську роботу через посольство в Москві. Дипломати надають допомогу громадянам, які звертаються по захист, і координують їх повернення.

    У відомстві підкреслюють, що діють у межах міжнародного права та підтримують контакт із відповідними структурами інших держав.

    Ситуація також привертає увагу до ширшої проблеми використання іноземців у війнах через обман або примус, що може мати міжнародно-правові наслідки.

    Перуанська влада закликає громадян бути обережними щодо пропозицій роботи за кордоном, особливо якщо вони пов’язані з поїздками до країн, залучених у збройні конфлікти.

    Дипломати наголошують на необхідності перевіряти роботодавців, умови контрактів і звертатися до офіційних установ перед виїздом.

    Процес повернення громадян триває, а розслідування набирає обертів. Уряд Перу заявляє про готовність вживати додаткових заходів для захисту своїх громадян та притягнення винних до відповідальності.

    Очікується, що найближчим часом з’являться нові деталі щодо масштабів вербування, а також можливих міжнародних каналів, які могли бути задіяні у цій схемі.