Khreshchatyknews.com

Позначка: міжнародна політика

  • Росія наполягає на виборах в Україні, щоб поставити лояльну до себе владу

    Росія наполягає на виборах в Україні, щоб поставити лояльну до себе владу

    Росія продовжує наполягати на проведенні виборів в Україні, просуваючи тезу про нібито нелегітимність чинної української влади. Водночас аналітики Інституту вивчення війни вважають, що Кремль фактично готовий прийняти лише один результат такого голосування — формування в Києві проросійського уряду.

    Заступник міністра закордонних справ РФ Михайло Галузін повторив спростовані раніше заяви про «нелегітимність» президента України Володимира Зеленського. Крім того, він допустив можливість створення в Україні зовнішньої адміністрації під управлінням ООН.

    На думку аналітиків, ідея нагляду за виборами через механізми ООН може бути спробою надати Росії додаткові інструменти впливу. Як постійний член Ради Безпеки ООН, Москва має право вето, що потенційно дозволило б блокувати будь-які рішення, які не відповідатимуть її інтересам. У підсумку це могло б сприяти формуванню політичної конфігурації в Україні, вигідної Кремлю.

    Експерти також наголошують, що російська сторона сигналізує про готовність не визнавати будь-який результат виборів, якщо він не призведе до встановлення лояльної до Москви влади. Таким чином, твердження про зв’язок між проведенням виборів і легітимністю можливої мирної угоди виглядають як елемент політичного тиску.

    Окремо Галузін заявив, що Україна нібито може перешкоджати голосуванню своїх громадян, які проживають у Росії. При цьому залишається відкритим питання, яким чином російська влада визначатиме статус українських громадян на тлі масштабної паспортизації на окупованих територіях та примусового нав’язування російського громадянства.

    В Інституті вивчення війни зазначають, що вимога Кремля провести вибори до набрання чинності остаточної мирної угоди потенційно позбавляє українську владу можливості повноцінно контролювати виборчий процес, зокрема на території Російської Федерації. На думку аналітиків, це створює ризики масштабного втручання у голосування.

    Експерти підкреслюють, що заяви Москви про необхідність виборів є частиною ширшої стратегії впливу на політичну систему України. Ключовою метою, за їхньою оцінкою, залишається спроба змінити політичний курс Києва та забезпечити формування уряду, який буде орієнтований на Кремль.

  • США залучили військових до переговорів щодо завершення війни в Україні

    США залучили військових до переговорів щодо завершення війни в Україні

    Адміністрація президента США Дональда Трампа переходить до нового формату зовнішньої політики, у якому ключову роль у міжнародних переговорах відіграють не класичні дипломати, а високопоставлені військові. Провідні представники американського військового керівництва вперше безпосередньо беруть участь у переговорах з Росією та Іраном, що свідчить про зміну підходу Білого дому до врегулювання міжнародних конфліктів.

    За інформацією західних медіа, рішення залучити військових до переговорів на високому рівні було ухвалене особисто Трампом. Такий крок розглядається як сигнал переходу до більш жорсткої та прагматичної дипломатії, у якій переговори поєднуються з демонстрацією силового потенціалу США.

    Ключову роль у контактах щодо можливого завершення війни Росії проти України відіграє міністр армії США Ден Дрісколл. Він підтримує постійний зв’язок з українською владою між раундами переговорів та фактично виконує функцію координатора між Києвом і Вашингтоном. Через нього відбувається комунікація з оточенням Трампа та спеціальними представниками Білого дому, що дозволяє зберігати безперервність переговорного процесу.

    Окрему увагу привернула участь у переговорах в Абу-Дабі генерала Алексуса Грінкевича, який очолює Європейське командування США та одночасно є верховним головнокомандувачем сил НАТО в Європі. Його присутність розцінюють як спробу відновити прямий військовий контакт із Кремлем і забезпечити постійний канал спілкування між військовими структурами сторін у контексті можливого припинення бойових дій.

    Паралельно Сполучені Штати вперше залучили до непрямих переговорів з Іраном командувача Центрального командування США адмірала Бреда Купера. Переговори відбулися в Омані, а поява адмірала у парадній формі стала демонстративним сигналом про готовність США посилювати військову присутність у регіоні у разі провалу дипломатичних зусиль.

    Аналітики вважають, що залучення військових до переговорів замість професійних дипломатів свідчить про системний зсув у зовнішній політиці США. Білий дім робить ставку на швидкість ухвалення рішень, тиск і поєднання політичних домовленостей із силовим фактором, що різко відрізняється від традиційної дипломатичної моделі.

    Черговий раунд переговорів щодо припинення війни в Україні відбувся на початку лютого в Об’єднаних Арабських Еміратах. За підсумками зустрічей сторони обговорювали механізми реалізації режиму припинення вогню та можливі формати контролю за дотриманням тиші. Водночас істотного прогресу з ключового питання — контролю над окупованими територіями Донбасу — досягти не вдалося. Єдиним практичним результатом переговорів став обмін військовополоненими.

  • Навколо переговорів щодо України зростає хвиля заяв про можливі провокації

    Навколо переговорів щодо України зростає хвиля заяв про можливі провокації

    Заяви про можливі спроби зірвати переговорний процес щодо припинення війни в Україні знову з’явилися в інформаційному просторі. Окремі політичні коментатори та автори телеграм-каналів стверджують, що міжнародні гравці нібито зацікавлені у затягуванні конфлікту та можуть вдатися до провокацій, аби зірвати дипломатичні ініціативи.

    Зокрема, у публічних повідомленнях лунають припущення про те, що так звані «глобалістські кола» та західні спецслужби можуть бути зацікавлені у продовженні бойових дій. У цих заявах згадується британська розвідка MI-6 та ймовірні спроби вплинути на політичні процеси, аби не допустити реалізації мирного треку. Водночас жодних офіційних підтверджень таким твердженням наразі немає.

    Автори подібних заяв пов’язують свої побоювання з активізацією дипломатичних контактів і повідомленнями про певний прогрес на переговорах, що відбуваються за участі міжнародних посередників, зокрема в Абу-Дабі. Саме ці консультації, на їхню думку, могли б стати підґрунтям для деескалації.

    Експерти з інформаційної безпеки зауважують, що під час будь-яких складних міжнародних переговорів різко зростає кількість інформаційних вкидів, чуток та непідтверджених версій. Частина з них може бути елементом психологічних операцій або спробами вплинути на громадську думку.

    Аналітики наголошують: оцінювати подібні заяви варто обережно та спиратися виключно на офіційні джерела і підтверджені факти. Переговорні процеси традиційно супроводжуються як дипломатичною боротьбою, так і інформаційними кампаніями, що ускладнює відокремлення фактів від припущень.

    На цьому тлі ключовим залишається питання — чи зможуть сторони зберегти діалог і не допустити ескалацій, незалежно від зовнішніх чи внутрішніх спроб впливу.

  • Москва не налаштована на мир і готує інформаційний зрив переговорів

    Москва не налаштована на мир і готує інформаційний зрив переговорів

    У керівництва Росії немає реального наміру йти на врегулювання війни проти України. Натомість кремлівські посадовці цілеспрямовано шукають інформаційні зачіпки, які дозволили б вийти з будь-якого мирного процесу, не беручи на себе відповідальність за його зрив. Про це йдеться в аналітичному звіті Інституту вивчення війни.

    Аналітики зазначають, що Москва робить ставку на висування максималістичних, по суті ультимативних вимог, які свідомо унеможливлюють досягнення компромісу. Такі заяви використовуються як інструмент для створення формального приводу відмовитися від мирної угоди, зберігаючи при цьому риторику нібито готовності до переговорів.

    Одним із прикладів такої тактики стали чергові заяви офіційної представниці російського МЗС Марії Захарової щодо можливого розміщення західних військових контингентів у післявоєнній Україні. Йдеться, зокрема, про ініціативи на кшталт так званої коаліції охочих, які Москва називає для себе «категорично неприйнятними».

    У Росії стверджують, що присутність іноземних військ нібито створюватиме загрозу її безпеці, та повторюють погрози розглядати такі сили як законні військові цілі. Захарова також заявила, що завершення війни, з погляду Кремля, неможливе без усунення вигаданих у Москві «корінних причин» конфлікту, які Росія, за її словами, має намір ліквідовувати «військовими або політичними засобами».

    Аналітики ISW наголошують, що формулювання «корінні причини» є узагальненим прикриттям ключових вимог Кремля. Серед них — вимога повернення НАТО до меж розширення станом на 1997 рік, фактична ліквідація українських збройних сил, а також усунення демократично обраної влади в Україні з подальшою заміною її режимом, лояльним до Москви.

    Додатковим підтвердженням небажання Росії припиняти війну стала заява прессекретаря Кремля Дмитра Пєскова від 4 лютого. Він прямо зазначив, що Росія не припинятиме бойові дії доти, доки українська влада, за його формулюванням, «не ухвалить відповідних рішень». Фактично Москва дала зрозуміти, що має намір продовжувати агресію до моменту повного прийняття своїх вимог Україною.

    У тому ж ключі виступив і Віктор Медведчук, який 4 лютого заявив, що дискусії про можливе розміщення західних військ в Україні нібито заводять переговорний процес у глухий кут. Аналітики нагадують, що саме Медведчука російське керівництво розглядало як потенційну заміну чинному президентові України після початку повномасштабного вторгнення.

    Медведчук також заявив, що Росія «ніколи не дозволить» розміщення коаліції охочих на території України. Схожі заяви публічно озвучували й інші депутати Державної думи РФ, які регулярно транслюють офіційну позицію Кремля, зокрема про неприйняття будь-яких післявоєнних гарантій безпеки для України.

    В ISW підсумовують, що сукупність таких заяв свідчить не про пошук миру, а про спробу заздалегідь закласти інформаційні підстави для зриву будь-яких домовленостей і продовження війни.

  • Трамп прямо заявив Путіну, що той не мав права нападати на Україну

    Трамп прямо заявив Путіну, що той не мав права нападати на Україну

    Президент США Дональд Трамп чітко дав зрозуміти російському диктатору Володимиру Путіну, що той не мав жодного права вторгатися в Україну. Про це заявив віцепрезидент США Джей Ді Венс, коментуючи підхід адміністрації Трампа до війни та відносин із Росією.

    За словами Венса, Трамп визнав неправомірність нападу Росії на Україну, водночас припустивши можливість обмеженої співпраці з Москвою в тих сферах, де інтереси сторін можуть частково збігатися.

    «Ми спробуємо це припинити, але можуть бути й сфери співпраці», — сказав віцепрезидент.

    Венс пояснив, що такий підхід випливає з ключового принципу зовнішньої політики Дональда Трампа — «Америка понад усе», який ґрунтується на прагматизмі, а не на ідеологічному поділі світу.

    За його словами, позиція Трампа не передбачає поділу держав на «друзів» і «ворогів». Натомість мова йде про роботу з союзами, інтересами та конкретними цілями.

    «Можна не погоджуватися з країною в більшості питань, але шукати спільне в окремих. Ключова відмінність підходу Трампа — готовність говорити з будь-ким як інструмент завершення конфліктів», — наголосив Венс.

    На цьому тлі в адміністрації США згадують і нещодавні контакти щодо війни в Україні. 29 січня Трамп заявив, що особисто звернувся до Путіна з проханням утриматися від ударів по Україні протягом тижня в період сильних морозів. За його словами, російський лідер нібито погодився на цю пропозицію.

    «Я особисто просив Путіна не обстрілювати Київ та інші українські міста протягом тижня, поки стоять сильні холоди. Він погодився це зробити», — сказав Трамп.

    Уже 4 лютого президент США повідомив, що домовленість про так зване «енергетичне перемир’я» з Росією діяла з неділі по неділю та на той момент завершилася.

    «Перемир’я було з неділі до неділі. Воно вже закінчилося. І Путін дотримав свого слова», — заявив Трамп.

  • Українців спонукають до складних рішень у прагненні закінчити війну – Каллас

    Українців спонукають до складних рішень у прагненні закінчити війну – Каллас

    Керівниця європейської дипломатії Жозепа Каллас заявила, що Україну наразі активно підштовхують до прийняття «дуже складних компромісів» у прагненні припинити війну. За її словами, українці готові погодитися на непрості рішення, адже щиро прагнуть закінчення конфлікту.

    «На даний момент ми спостерігаємо, як українців наполегливо спонукають до прийняття дуже складних компромісів, до яких вони готові, оскільки вони щиро прагнуть завершення цієї війни», – зазначила Каллас, не уточнюючи, про які саме поступки йдеться.

    Це свідчить про те, що дипломатичні зусилля Європи спрямовані на пришвидшення переговорного процесу та пошук шляхів до мирного врегулювання, проте деталі конкретних компромісів поки залишаються невідомими.

    Експерти вважають, що Україна може зіткнутися з тиском у питаннях територій, безпеки та економічних умов, проте будь-які рішення вимагатимуть широкого суспільного обговорення та балансу між оборонними інтересами та дипломатичними поступками.

  • Мирні переговори: з’явились нові дані про дати та місце

    Мирні переговори: з’явились нові дані про дати та місце

    За інформацією джерел видання 360ua.news, наступний раунд переговорів щодо мирного врегулювання відбудется в ОАЕ.

    В Офісі Президента пройшли консультації в “телефонному режимі”, за результатами яких наша переговорна група буде в Абу-Дабі 4 та 5 лютого.

    Нагадаємо, цього вікенду спецпосланець президента Росії Володимира Путіна Кіріл Дмитрієв прибув до США з робочим візитом, де у нього відбулась серія робочих контактів з членами адміністрації президента США Дональда Трампа.

    Водночас, спецпосланець США Стів Віткофф заявив, що “переговори із спецпредставником президента РФ Кирилом Дмитрієвим пройшли продуктивно”.

    “З боку США в переговорах з Дмитрієвим у Маямі також взяли участь американський міністр фінансів Скотт Бессент, зять Дональда Трампа Джаред Кушнер і комісар Федеральної служби із закупівель управління загальних служб Сполучених Штатів Джош Грюнбаум” – зазначив Стів Віткофф.

    Раніше повідомляли, що запланована на 1 лютого в ОАЕ зустріч переговорних груп України, США та РФ скасована через “неготовність сторін”.

  • Російська армія на межі виснаження: що стоїть за пропозицією перемир’я

    Російська армія на межі виснаження: що стоїть за пропозицією перемир’я

    Пропозиція російського лідера Володимира Путіна щодо тижневого енергетичного перемир’я є не жестом упевненого в собі полководця, а відчайдушною спробою виграти час для армії, яка перебуває на межі виснаження. Таку оцінку висловив оглядач The Telegraph, колишній офіцер регулярної армії Великої Британії Хеміш де Бретон-Гордон.

    За його словами, нинішній стан російських збройних сил свідчить про глибоку кризу. Москва змушена шукати людський ресурс будь-де: від закупівлі солдатів у Північної Кореї до вербування найманців в Африці. Російські в’язниці, які раніше були одним із джерел поповнення армії, фактично спорожніли.

    Окреме занепокоєння, зазначає оглядач, викликають повідомлення про повернення на фронт поранених ув’язнених, зокрема тих, хто втратив кінцівки. Частині з них навіть не надали протезів — їх, за наявною інформацією, змушують повертатися до бойових дій на милицях, щоб компенсувати гостру нестачу особового складу.

    На думку Бретон-Гордона, дії російської влади демонструють дві ключові тенденції.

    По-перше, російська армія стрімко втрачає боєздатність. Незалежні оцінки свідчать, що темпи просування російських військ є повільнішими, ніж у окопних армій Першої світової війни, при цьому людські втрати мають співмірний масштаб. За останні два роки Росія захопила трохи більше одного відсотка території України, втративши понад 500 тисяч осіб убитими та пораненими. Щоденні втрати, за оцінками, сягають близько тисячі військових.

    Оглядач називає це класичною війною на виснаження, де поранених солдатів використовують як витратний матеріал, розраховуючи на те, що в України рано чи пізно закінчаться боєприпаси. Він наголошує, що такий сценарій можливий лише в разі, якщо Захід дозволить цьому статися.

    По-друге, ситуація свідчить про повне зневаження Кремля до власного населення. Поки пересічні росіяни потерпають від високої інфляції та стрімкого зростання відсоткових ставок, держава спрямовує залишки ресурсів на виробництво ракет і безпілотників для атак на українські міста.

    За словами Бретон-Гордона, для російського керівництва армія є лише витратним ресурсом. Ув’язнені та іноземні найманці, підкреслює він, коштують для Кремля ще менше, ніж мобілізовані громадяни.

    Водночас оглядач вважає, що саме нинішній момент може стати реальним важелем впливу на Москву. Якщо оцінка стану російської армії є точною, навіть відносно невелике збільшення західної військової підтримки здатне суттєво змінити хід війни на користь України.

    Бретон-Гордон наголошує, що Україна має вести переговори виключно з позиції сили, а не йти на поступки заради політичних фантазій Москви. На його думку, у момент, коли у Путіна швидко вичерпується людський ресурс, саме жорсткий міжнародний тиск може змусити Кремль піти на реальні кроки до завершення війни.

  • Переговори 1 лютого між Україною, США та РФ можуть не відбутися. Джерела

    Переговори 1 лютого між Україною, США та РФ можуть не відбутися. Джерела

    За інформацією джерел видання 360ua.news, запланований на 1 лютого в ОАЕ  наступний раунд переговорів між Україною, США та РФ може не відбутись через “неготовність сторін”.

    Зокрема, за інформацією джерела, “якщо Україна не буде готова узгодити домовленість між США та РФ, зустрічі не буде”.

    “Сьогодні буде прийматись рішення, чи вилітає наша переговорна група до ОАЕ”, – зазначає джерело.

    Нагадаємо, прессекретар Президента РФ Дмитро Пєсков повідомив, що наступний раунд переговорів між РФ, США і Україною в ОАЕ заплановано на 1 лютого.

    Водночас, Президент України Володимир Зеленський зазначив, що може бути змінена дата або місце зустрічі переговорних груп, через “ситуацію довкола Ірану”.

  • В Абу-Дабі відбулися двосторонні переговори України і РФ паралельно з тристоронніми

    В Абу-Дабі відбулися двосторонні переговори України і РФ паралельно з тристоронніми

    У суботу, 24 січня, в Абу-Дабі відбулися переговори щодо можливого припинення війни між Україною та Росією за участю трьох сторін — України, Сполучених Штатів і РФ. За інформацією американського видання Axios, дискусії пройшли не лише у тристоронньому форматі, але й у двосторонньому — без участі представників США.

    Як повідомили неназвані американські та українські посадовці, українська та російська делегації проводили прямі зустрічі в п’ятницю та суботу паралельно до спільних сесій із представниками США. За даними співрозмовників видання, такі переговори започаткувалися напередодні і продовжилися наступного дня.

    Американські учасники заявили про «значний прогрес» у ході дискусій, де обговорювалися ключові питання: територіальні претензії Росії на Донбасі, статус окупованої Запорізької атомної електростанції та кроки, необхідні для деескалації конфлікту і гарантування, що війна не поновиться.

    «Обговорювалося все. Ніхто з жодної сторони не був збентежений дискусіями. Ми не залишили жодного питання без розгляду і не змушували нікого до чогось. Ми побачили велику повагу в залі, адже вони дійсно шукали рішення», — заявив один із американських посадовців.

    Під час «спільного обіду» після другого дня переговорів американці помітили, що учасники російської та української делегацій поводилися «майже як друзі», що, за їхніми словами, вселяє певну надію на прогрес.

    Водночас видання наголошує на контрасті між ходом переговорів та тлом подій: саме цього тижня Росія здійснила масовані атаки на цивільну інфраструктуру та енергетику України. Однак американські чиновники заявили, що переговори пройшли «краще, ніж очікувалося», і вони задоволені тим, що вже вдалося обговорити.

    Українські представники займають більш стриману позицію. За словами одного з чиновників, хоча сторони досягли певного прогресу, все ще залишається невизначено, чи має кремлівське керівництво намір реально завершити війну. Також неясно, чи мають російські учасники переговорів повноваження ухвалювати політичні рішення чи укладати угоди.

    Підсумком двосторонніх і тристоронніх консультацій стало рішення продовжити перемовини. Попередньо наступний раунд планують провести 1 лютого. Американські посадовці також висловили сподівання на можливу зустріч на найвищому рівні — між президентами України та Росії. За їхніми словами, така зустріч «може відбутися у Москві або Києві», але остаточного рішення ще немає.

    «Ми вважаємо, що ці зустрічі мають відбутися перед зустріччю лідерів. Ми не думаємо, що це далеко. Якщо ми продовжимо рухатися поточним шляхом, ми дійдемо до цього», — сказав один із американських співрозмовників.