Khreshchatyknews.com

Позначка: місцеві бюджети

  • Платежі Казначейства залишаються заблокованими в низці міст і областей, обмеження торкнулися місцевої влади та великого бізнесу

    Платежі Казначейства залишаються заблокованими в низці міст і областей, обмеження торкнулися місцевої влади та великого бізнесу

    Казначейство частково відновило проведення платежів із місцевих бюджетів, однак у низці громад обмеження залишаються. За інформацією джерела в Казначействі, зупинення платежів використовують не лише для управління нестачею коштів на Єдиному казначейському рахунку, а й як інструмент тиску на місцеву владу та великі компанії, зокрема «Автостраду», щоб змінити умови співпраці й збільшити неформальні виплати. Джерело також стверджує, що провладним Telegram-каналам рекомендували не публікувати інформацію про часткове розблокування платежів.

    За розрахунками видання «Наші гроші» на основі даних державної системи Spending.gov.ua, протягом 12–18 жовтня через Казначейство провели 21,23 млрд грн платежів із місцевих бюджетів. Тижнем раніше, 5–11 жовтня, сума становила 9,23 млрд грн. Загальний обсяг казначейських платежів за 12–18 жовтня сягнув 103,52 млрд грн, з яких 82,3 млрд грн припали на державний бюджет. Водночас збільшення загального обсягу виплат не означає, що всі громади отримали доступ до коштів.

    Обмеження пов’язані з рішенням Кабінету Міністрів від 28 вересня 2026 року — постановою «Деякі питання забезпечення збалансованості виконання державного та місцевих бюджетів у 2026 році в умовах воєнного стану». Уряд запровадив механізм прогнозування руху коштів на Єдиному казначейському рахунку та тимчасових обмежень на відкриття асигнувань у разі прогнозованої нестачі фінансового ресурсу. За таких умов Казначейство має проводити платежі насамперед за пріоритетними напрямами: національна безпека й оборона, обслуговування боргу, пенсії, зарплати та соціальні виплати. Обмеження застосовуються не автоматично, а за наявності підтвердженого дефіциту коштів. Постанова діє до 31 грудня 2026 року.

    Прем’єр-міністр Сергій Корецький пояснював рішення складною ситуацією з державними фінансами та затримкою частини запланованого міжнародного фінансування. За його словами, уряд має забезпечити першочергові потреби оборони й населення. Серед видатків, які можуть відкладатися, він назвав нове будівництво, реконструкцію, капітальні ремонти та благоустрій.

    Асоціація міст України 1 жовтня звернулася до прем’єр-міністра з вимогою негайно розблокувати платежі громад. За інформацією організації, з 9 вересня муніципалітети не могли повноцінно оплачувати низку зобов’язань навіть за наявності коштів на рахунках. Серед проблемних напрямів АМУ назвала закупівлю пального для екстрених служб, оплату робіт та обладнання для медичних, освітніх і соціальних закладів, підготовку до опалювального сезону, облаштування пунктів незламності та відновлення пошкодженої інфраструктури. Організація також попереджала про ризики для роботи комунальних служб і розрахунків із постачальниками енергоресурсів.

    У Львові 19 жовтня міський голова Андрій Садовий повідомив про понад 1,086 млрд грн заблокованих платежів за кількома критично важливими напрямами. Зокрема, 158 млн грн призначалися для роботи громадського транспорту, включно із зарплатами водіїв і закупівлею пального, а 17,9 млн грн — для зарплат двірників. За словами Садового, частина працівників почала звільнятися через затримки виплат. Мер стверджував, що кошти є на рахунках міста, але Казначейство не проводить відповідні платежі.

    Того самого дня Садовий повідомив про часткове відновлення платежів. За його словами, Казначейство провело близько 20% критичних платіжних доручень, на які очікувало місто. На той момент опрацьовували платежі, подані до 21 вересня включно, тоді як пізніші залишалися без руху. Львів отримав 40 млн грн на роботу електротранспорту, також почали надходити кошти на зарплати двірників. Водночас фінансування автобусних перевізників і компенсацій за пільгові перевезення ще не надійшло.

    Проблеми з розрахунками торкнулися й великих підрядників. 19 вересня засновник групи компаній «Автострада» Максим Шкіль повідомив «Інтерфакс-Україна», що заборгованість держави за вже виконані компанією роботи становила близько 15 млрд грн. Із цієї суми 6,5 млрд грн, за його словами, вже перебували в Казначействі, але платежі не проходили приблизно тиждень. Шкіль також заявив, що зупинення капітальних видатків державного та місцевих бюджетів вплинуло на реалізацію інфраструктурних проєктів.

    За даними Spending.gov.ua, які проаналізувало видання «Наші гроші», протягом 12–18 жовтня ТОВ «ГК «Автострада» отримало бюджетні платежі на суму близько 1,307 млрд грн. Це свідчить про значний обсяг перерахувань компанії в зазначений період, але саме по собі не підтверджує повного погашення заборгованості або версії про вибіркове проведення платежів з метою тиску.

    Офіційне пояснення обмежень — нестача фінансового ресурсу та необхідність узгоджувати бюджетні зобов’язання з прогнозованими надходженнями. Міністерство фінансів повідомило, що за підсумками перших восьми місяців 2026 року надходження зовнішньої фінансової допомоги суттєво відставали від запланованих обсягів. Урядовий механізм передбачає тимчасові обмеження на проведення платежів за підтвердженого дефіциту, а не автоматичне блокування всіх непершочергових видатків.

    Джерело в Казначействі стверджує, що в окремих громадах і державних підприємствах платежі продовжують затримувати або проводити частково. Співрозмовник пов’язує це не лише з нестачею ліквідності, а й із можливим адміністративним тиском на місцеву владу та великі компанії, зокрема «Автостраду».

    Те саме джерело стверджує, що деяким провладним Telegram-каналам рекомендували не публікувати матеріали про неповне розблокування платежів. Перевірити наявність таких вказівок за відкритими даними не вдалося.

    Установлений урядом механізм пріоритетності видатків діє до 31 грудня. Для громад це створює ризики затримок із розрахунками за комунальні послуги, підготовкою до опалювального сезону та фінансуванням критичних робіт. Для підрядників — ризик касових розривів і перенесення строків виконання контрактів. Водночас відкриті дані не дають змоги встановити, якою мірою нерівномірне проведення платежів зумовлене нестачею ліквідності, а якою — можливим адміністративним тиском.

  • 20 мільярдів заблоковано: Кудрицький попередив про катастрофу з опаленням і комунальними послугами

    20 мільярдів заблоковано: Кудрицький попередив про катастрофу з опаленням і комунальними послугами

    Блокування платежів місцевих громад через Державну казначейську службу може спричинити серйозні проблеми з опаленням, водопостачанням, громадським транспортом і роботою критичної інфраструктури по всій Україні. За даними Асоціації міст України, йдеться про обмеження використання приблизно 20 мільярдів гривень. Колишній керівник «Укренерго» Володимир Кудрицький попередив, що наслідки такого рішення можуть стати катастрофічними напередодні опалювального сезону.

    За словами Кудрицького, блокування розрахунків місцевих бюджетів може запустити ланцюгову реакцію проблем, наслідки якої відчують мешканці українських міст.

    Насамперед під загрозою опиняється робота комунальних підприємств, які щоденно потребують коштів для закупівлі пального, газу, реагентів, запасних частин та оплати праці персоналу.

    Особливо небезпечною така ситуація є для прифронтових міст, зокрема Сум, Харкова, Конотопа, Краматорська, Запоріжжя та Херсона, де критична інфраструктура регулярно потерпає від російських обстрілів.

    Кудрицький наголосив, що навіть короткочасне припинення платежів може порушити роботу цілих комунальних систем.

    Наприклад, підприємства теплопостачання ризикують накопичити борги за газ. У такому випадку відновлення постачання може ускладнитися необхідністю погашення заборгованості.

    Подібні проблеми можуть виникнути і з громадським транспортом. Якщо місцеві підприємства не зможуть оплачувати пальне, електроенергію або заробітну плату працівникам, це створить ризик зупинки автобусів і тролейбусів.

    Ще один можливий наслідок — затримки сплати податків і розрахунків із підрядниками. На думку екскерівника «Укренерго», такі труднощі можуть накопичуватися та потребуватимуть значно більше часу для подальшого врегулювання.

    Раніше Асоціація міст України повідомила, що громади зіткнулися з обмеженнями платежів ще з 9 вересня.

    За твердженням організації, через це ускладнилося фінансування ремонтів пошкодженої інфраструктури, закупівлі пального для екстрених служб, підготовки пунктів незламності та придбання обладнання для медичних і освітніх закладів.

    1 жовтня Асоціація міст України звернулася до уряду з вимогою розблокувати платежі.

    Представники місцевого самоврядування наголосили, що затримки розрахунків можуть негативно позначитися на підготовці громад до опалювального сезону 2026–2027 років.

    Водночас Кабінет Міністрів пояснює запроваджені обмеження необхідністю забезпечити фінансування першочергових потреб держави в умовах нестачі бюджетних ресурсів.

    Згідно з урядовим рішенням, у разі підтвердженого дефіциту фінансування пріоритет надається видаткам на оборону, обслуговування боргу, пенсії, заробітні плати та соціальні виплати.

    Обмеження мають застосовуватися за визначених фінансових умов, а не автоматично до всіх платежів.

    Кудрицький пов’язує бюджетні труднощі, зокрема, із невиконанням реформ, необхідних для отримання міжнародної допомоги. Однак це його оцінка причин дефіциту, а не офіційно встановлений висновок.

    Нагадаємо, раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Мінфін переніс фінансування на 39 млрд грн для захисту енергетики та будівництва укриттів.

    Також видання писало про нестачу коштів у Києві для підготовки до зими.

    Таким чином, на тлі російських атак на енергосистему та наближення холодів обмеження фінансових операцій місцевих громад створюють додаткові ризики для стабільної роботи комунальної інфраструктури.

    В Асоціації міст України закликають уряд терміново врегулювати ситуацію, щоб громади могли використовувати власні кошти для забезпечення життєво необхідних послуг.

    Наразі немає підтвердження, що прогнозовані Кудрицьким масштабні зупинки комунальних служб уже відбулися по всій країні. Йдеться про ризики, на які звертають увагу представники громад та енергетичної галузі.

  • Грошей бракує: Кабмін заморозив частину видатків

    Грошей бракує: Кабмін заморозив частину видатків

    Кабінет Міністрів вирішив відкласти фінансування частини непершочергових державних видатків через складну ситуацію з бюджетом і затримку частини запланованої міжнародної допомоги. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що держава переходить до жорсткішої пріоритизації витрат: насамперед гроші спрямовуватимуть на оборону, пенсії, соціальні виплати та зарплати працівникам бюджетної сфери.

    За словами прем’єра, частина очікуваного зовнішнього фінансування досі не надійшла, зокрема через те, що Україна не встигла виконати частину зобов’язань перед міжнародними партнерами. Через це уряд вирішив тимчасово відкласти витрати, які не вважає критичними в умовах війни та дефіциту коштів.

    Йдеться насамперед про нове будівництво, реконструкції та капітальні ремонти, якщо вони не мають критичного значення. Також під обмеження потрапляють благоустрій парків і скверів, фонтани, перекладання бруківки та інші подібні проєкти.

    Корецький наголосив, що від таких витрат держава не відмовляється назавжди, але зараз вони мають поступитися обороні та базовим соціальним зобов’язанням.

    «Ми усе це, безумовно, будемо робити, але наразі всі ресурси мають бути спрямовані на критично важливі напрямки», — заявив прем’єр.

    Окремо глава уряду закликав органи місцевого самоврядування також переглянути власні бюджети й відмовитися від витрат, які можна відкласти. Таким чином Кабмін фактично очікує, що режим економії пошириться не лише на центральний бюджет, а й на громади.

    Ситуація з фінансами загострюється через значний дефіцит оборонних потреб. Напередодні Корецький повідомляв, що Україні бракує близько $27 млрд для оборонного бюджету, причому приблизно $7 млрд уряд планує знайти всередині країни за рахунок жорсткої економії та перерозподілу коштів.

    За словами прем’єра, ці гроші потрібні не лише для поточних витрат армії. Частину ресурсів необхідно вже зараз спрямувати на передоплату контрактів, постачання за якими мають відбутися у першому кварталі 2027 року. Йдеться про закупівлю дронів, ракет, техніки та іншого озброєння.

    При цьому уряд запевняє, що пенсії, соціальні виплати та зарплати лікарям, учителям й іншим бюджетникам не планують скорочувати. Корецький заявив, що ці видатки мають фінансуватися вчасно й у повному обсязі навіть за складної ситуації з бюджетною ліквідністю.

    Проблема міжнародного фінансування також безпосередньо пов’язана з виконанням Україною реформ та законодавчих зобов’язань. Ще 14 вересня прем’єр попереджав Верховну Раду, що затримка з ухваленням необхідних законопроєктів може поставити під загрозу значну частину $29,5 млрд міжнародного фінансування, на яке розраховує держава.

    Тоді Корецький заявляв, що Кабмін передасть депутатам і профільним комітетам окремий графік із дедлайнами щодо кожного законопроєкту, від якого залежить отримання міжнародної допомоги. Уряд пояснював, що ці гроші необхідні як для балансування бюджету та соціальних виплат, так і для фінансування Сил оборони.

    Водночас міжнародні кошти продовжують надходити. 18 вересня Україна отримала €3,3 млрд від Європейського Союзу в межах Ukraine Support Loan. Уряд заявив, що ці кошти спрямують на першочергові оборонні потреби, зокрема закупівлю ракет і безпілотників.

    Ще $841 млн Україна отримала від Світового банку під гарантії уряду Канади. Ці гроші призначені для компенсації бюджетних видатків на пенсії. Загальний обсяг фінансування у межах проєкту PEACE in Ukraine, за даними Кабміну, вже сягнув $54,3 млрд.

    Попри такі надходження, розрив між потребами бюджету та доступними ресурсами залишається значним. Саме тому уряд фактично переходить до моделі, за якої гроші передусім спрямовуватимуть на оборону та базові соціальні функції держави, а все, що можна відкласти без критичних наслідків, чекатиме на додаткове фінансування.

    Найближчими тижнями ситуація значною мірою залежатиме від того, чи виконає Україна умови партнерів і чи надійдуть заплановані транші. Кабмін заявляє, що координує цю роботу з Верховною Радою та має намір до середини жовтня виконати урядову частину необхідних рішень.

    Фактично нове рішення означає перехід державних фінансів у ще жорсткіший режим економії: оборона, пенсії, соціальні виплати й зарплати бюджетникам залишаються в пріоритеті, тоді як ремонти, благоустрій та інші непершочергові проєкти можуть бути відкладені до поліпшення фінансової ситуації.

  • ДТЕК збільшив сплату податків: до бюджетів уже надійшло 2,5 млрд гривень

    ДТЕК збільшив сплату податків: до бюджетів уже надійшло 2,5 млрд гривень

    Оператори систем розподілу «ДТЕК Мережі» за підсумками першого півріччя 2026 року перерахували до державного та місцевих бюджетів України 2,5 млрд гривень податків. Порівняно з аналогічним періодом минулого року сума податкових надходжень зросла на 19%, що свідчить про стабільну роботу енергетичних підприємств навіть в умовах повномасштабної війни та постійних російських атак на критичну інфраструктуру країни.

    Про це повідомляє ДТЕК.

    У компанії зазначили, що, незважаючи на п’ятий рік повномасштабної війни, оператори систем розподілу продовжують безперебійно виконувати свої податкові зобов’язання перед державою та громадами. Одночасно енергетики забезпечують стабільне електропостачання для мільйонів українців, ліквідовують наслідки ворожих атак, ремонтують пошкоджені мережі та підтримують роботу критично важливої інфраструктури.

    За підсумками січня-червня 2026 року компанії, що входять до складу «ДТЕК Мережі», сплатили загалом 2,5 млрд гривень податків. Це на 19% більше, ніж за відповідний період 2025 року, коли обсяг податкових відрахувань був нижчим. Зростання надходжень відбулося попри складні умови роботи енергетичної галузі, яка продовжує залишатися однією з головних цілей російських ракетних та дронових атак.

    Найбільшу частину коштів — 2 млрд гривень — було перераховано до державного бюджету України. Саме з цих надходжень фінансуються ключові загальнодержавні програми, зокрема забезпечення оборони країни, соціальні виплати, функціонування медичної та освітньої сфер, а також реалізація програм відновлення інфраструктури.

    Ще 494 млн гривень надійшли до місцевих бюджетів Києва, Київської, Дніпропетровської, Одеської та Донецької областей. Ці регіони є територіями діяльності операторів систем розподілу «ДТЕК Мережі», а отримані кошти спрямовуються на фінансування місцевих програм розвитку, підтримку комунальної інфраструктури, ремонт доріг, утримання закладів освіти та охорони здоров’я, а також інші потреби територіальних громад.

    У ДТЕК наголошують, що своєчасна сплата податків є одним із ключових внесків компанії у підтримку економічної стійкості України під час війни. Поряд із забезпеченням безперервного електропостачання енергетичні підприємства залишаються одними з найбільших платників податків, що дозволяє державі отримувати стабільні фінансові ресурси навіть у надзвичайно складний період.

    У компанії підкреслюють, що її фахівці щодня працюють у складних умовах, оперативно ліквідовуючи наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру. Бригади енергетиків відновлюють електропостачання у містах і селах, ремонтують пошкоджені підстанції, трансформатори та лінії електропередач, щоб якнайшвидше повернути світло українським споживачам.

    Генеральна директорка «ДТЕК Мережі» Аліна Бондаренко зазначила, що збільшення податкових відрахувань стало можливим завдяки стабільній роботі підприємств та відповідальному виконанню компанією своїх фінансових зобов’язань навіть у воєнний час.

    «2,5 млрд гривень податків — це результат стабільної роботи ОСР “ДТЕК Мережі” і їх відповідального ставлення до своїх зобов’язань. Попри воєнні виклики, ми продовжуємо підтримувати надійне та стабільне електропостачання так само, як і стійкість української економіки та суспільства», — наголосила вона.

    У компанії підкреслили, що сплачені податки мають безпосереднє значення для функціонування держави. Вони допомагають забезпечувати фінансування сектору безпеки й оборони, підтримувати роботу лікарень, шкіл, соціальних установ, а також спрямовуються на відновлення об’єктів інфраструктури, які були пошкоджені або зруйновані внаслідок російських обстрілів.

    Окрему увагу в ДТЕК звернули на масштабні інвестиції у зміцнення української енергосистеми. Від початку повномасштабного вторгнення компанія вже спрямувала 2,4 млрд євро на підвищення стійкості енергетичної інфраструктури України. Ці кошти були використані для відновлення пошкоджених енергетичних об’єктів, закупівлі сучасного обладнання, модернізації електромереж, проведення аварійно-відновлювальних робіт та підготовки енергосистеми до проходження осінньо-зимових періодів.

    Підприємства групи продовжують працювати в умовах високих ризиків, оскільки енергетична інфраструктура України регулярно зазнає російських ударів. Попри це енергетики забезпечують функціонування мереж, оперативно реагують на аварійні ситуації та виконують усі необхідні роботи для підтримання стабільного електропостачання населення, підприємств і об’єктів критичної інфраструктури.

    У ДТЕК наголошують, що стабільна діяльність компанії та збільшення податкових надходжень є важливою складовою економічної стійкості держави в умовах війни. Вчасна сплата податків, масштабні інвестиції у відновлення енергосистеми та безперервна робота енергетиків дозволяють підтримувати функціонування критичної інфраструктури й забезпечувати фінансову основу для роботи державних та місцевих органів влади.

  • Вперше за роки війни: для прифронтових регіонів готують окремий правовий режим

    Вперше за роки війни: для прифронтових регіонів готують окремий правовий режим

    Україна готується до масштабних змін у підходах до підтримки громад, які щодня живуть під загрозою російських обстрілів. Керівник Офісу президента Кирило Буданов повідомив про початок роботи над окремим законом, який має визначити спеціальний правовий статус прифронтових територій та встановити нові механізми їх функціонування в умовах війни.

    Ініціатива стала результатом координаційної наради за участю прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, представників уряду, народних депутатів та профільних відомств. За словами Буданова, нинішні механізми підтримки громад, які перебувають поблизу лінії фронту, вже не відповідають масштабам викликів, із якими стикаються мільйони українців щодня.

    «Сьогодні на лінії вогню у десяти областях живуть понад шість мільйонів громадян України. Це люди, які попри щоденні атаки, руйнування інфраструктури та постійну небезпеку залишаються у своїх громадах, працюють і підтримують життя регіонів», – наголосив Буданов.

    За даними, озвученими під час наради, ситуація на прифронтових територіях суттєво відрізняється від умов життя в тилових областях. Йдеться не лише про безпекові ризики, а й про економічні та соціальні проблеми. У багатьох громадах спостерігається дефіцит місцевих бюджетів, постійні перебої з електроенергією, руйнування інфраструктури та нестача кадрів у критично важливих сферах.

    Особливу увагу влада планує приділити питанням соціального захисту населення. Серед проблем, які потребують негайного вирішення, називають нерівність у виплатах внутрішньо переміщеним особам, додаткові гарантії для працівників критичної інфраструктури, медиків, освітян та комунальників, які продовжують працювати під постійною загрозою обстрілів.

    Для розробки нового законодавства буде створено міжвідомчу робочу групу. Вона має підготувати комплексний документ, який визначить особливості діяльності органів влади, підприємств, соціальних служб та критичної інфраструктури на територіях, що перебувають поблизу бойових дій.

    Експерти зазначають, що фактично йдеться про створення окремої моделі державного управління для громад, які вже четвертий рік живуть в умовах війни. На відміну від тимчасових рішень та точкових програм підтримки, новий закон може закріпити довгострокові механізми фінансування, оподаткування, соціального захисту та безпеки.

    Важливо, що питання підтримки прифронтових територій останніми місяцями дедалі частіше порушується на рівні уряду. Раніше Кабінет Міністрів уже розширив програму доступного кредитування для бізнесу в таких регіонах та запровадив нові інструменти підтримки підприємств, які працюють поблизу зони бойових дій. За словами Юлії Свириденко, держава також розглядає можливість надання місцевим компаніям спеціального статусу критично важливих підприємств для збереження робочих місць та економічної активності.

    Крім економічних питань, новий закон має врахувати проблеми безпеки. Російські обстріли регулярно завдають ударів по енергетичній інфраструктурі, лікарнях, школах та комунальних об’єктах у прифронтових регіонах. Внаслідок цього місцеві органи влади змушені працювати в умовах постійних кризових ситуацій, а жителі громад стикаються з труднощами, які не характерні для інших регіонів країни.

    Окремим напрямком майбутнього законопроєкту може стати підтримка енергетичної стійкості. Влада розглядає можливість впровадження спеціальних механізмів захисту енергооб’єктів та додаткового фінансування для відновлення критичної інфраструктури після атак.

    На тлі війни значення прифронтових громад для України лише зростає. Саме вони забезпечують роботу підприємств, транспортних вузлів, медичних закладів та логістичних маршрутів поблизу фронту. Попри щоденні загрози, мільйони людей продовжують залишатися у своїх містах і селах, підтримуючи економіку та життєдіяльність регіонів.

    У владі наголошують, що закон має бути підготовлений максимально оперативно. Буданов висловив сподівання на швидку роботу парламенту та уряду, щоб уже найближчим часом запропонувати нові правила функціонування прифронтових територій.

    «Люди, які живуть поруч із лінією фронту, повинні отримати абсолютну підтримку держави», – підкреслив керівник Офісу президента.

    Якщо закон буде ухвалений, це може стати одним із найбільших рішень у сфері державної політики щодо підтримки регіонів, які найбільше постраждали від повномасштабної війни та продовжують залишатися під постійною загрозою російських атак.

  • ТОВ «Зернопром» стало одним із головних постачальників харчування за бюджетні гроші Київщини

    ТОВ «Зернопром» стало одним із головних постачальників харчування за бюджетні гроші Київщини

    Попри складну економічну ситуацію та війну, окремі компанії не лише зберігають позиції на ринку, а й демонструють стрімке зростання оборотів за рахунок бюджетних коштів. Однією з таких структур є столичне товариство з обмеженою відповідальністю «Зернопром», яке спеціалізується на постачанні продуктів харчування та готових страв для навчальних і соціальних закладів.

    Лише за січень цього року компанія отримала бюджетних замовлень у Києві та Київській області майже на 20 мільйонів гривень. За останнє десятиліття сума контрактів, укладених «Зернопромом» із державними та комунальними замовниками, перевищила сто мільйонів гривень. Підприємство належить родині Максима Мазурка — депутата Київської обласної ради минулого скликання від партії «Європейська солідарність».

    Черговим підтвердженням стабільності компанії на бюджетному ринку стала закупівля, оголошена Вишгородським ліцеєм «Сузір’я». Навчальний заклад замовив постачання сніданків та обідів для учнів на період із січня по травень 2026 року. Договір на суму 5,18 мільйона гривень було укладено саме з ТОВ «Зернопром».

    Січень виявився для компанії особливо результативним. За цей місяць вона отримала близько десяти бюджетних замовлень у столиці та області. Загальна вартість укладених угод склала майже 20 мільйонів гривень. Для порівняння, за весь 2025 рік «Зернопром» підписав договорів на 40 мільйонів гривень, у 2024 році — на 25 мільйонів, у 2023-му — на 17 мільйонів, а у 2022-му — менш ніж на 10 мільйонів гривень.

    З моменту запуску системи публічних закупівель компанія отримала понад три сотні бюджетних контрактів. Загальна вартість укладених договорів перевищила 126 мільйонів гривень, а після коригувань фактична сума становить понад 107 мільйонів. Географія діяльності підприємства обмежується Києвом і Київською областю, однак коло замовників є надзвичайно широким — від музичних ліцеїв і загальноосвітніх шкіл до управлінь освіти та соціальних установ.

    Найбільшими клієнтами «Зернопрому» стали Київський державний музичний ліцей імені Миколи Лисенка, а також освітні структури Обухова, Обухівського району та кількох громад Київщини. Саме ці замовники забезпечили компанії десятки мільйонів гривень бюджетних надходжень.

    ТОВ «Зернопром» було зареєстроване у 1999 році в Києві подружжям Олександром та Оленою Мазурками. Згодом до складу власників долучився їхній син Максим, який став співзасновником компанії у 2012 році у віці 22 років. Сьогодні підприємство входить до ширшої бізнес-групи родини Мазурків, до якої також належать аграрні, будівельні та девелоперські компанії, що працюють у сфері АПК, нерухомості та оренди.

    Бізнес-активність родини тісно переплітається з державною та політичною сферою. У 2012–2016 роках Олександр Мазурко очолював державне підприємство «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат “Пуща-Водиця”», яке підпорядковувалося Фонду державного майна України. Сам Максим Мазурко у 2015 році став депутатом Київської обласної ради, де входив до комісії з питань бюджету та фінансів.

    Його дружина у 2016–2020 роках працювала в Міністерстві юстиції України на посаді провідного спеціаліста профільного департаменту. Родинні зв’язки простежуються і в чинних структурах влади. Близький родич Мазурків нині працює в Офісі Президента України на посаді головного консультанта в директораті з питань економічної політики. У своїх деклараціях він зазначав користування квартирою та автомобілем, що належать членам родини Мазурків, а також отримання від них фінансових позик.

    Окремої уваги заслуговує земельне питання. Родина Мазурків володіє десятками гектарів землі на Київщині, зокрема в Іванкові. Частина цих активів стала предметом судових спорів. Правоохоронні органи досліджували обставини придбання понад 40 гектарів землі компанією родини, з’ясувавши, що частина ділянок накладалася на землі лісового фонду. У 2021 році Верховний Суд остаточно скасував рішення, яким компанія визнавалася власником 42 гектарів, визнавши відчуження землі таким, що відбулося з порушенням законодавства.

    На цьому тлі стрімке зростання бюджетних контрактів «Зернопрому» виглядає не лише як приклад підприємницької успішності, а й як ілюстрація того, наскільки тісно в Україні переплітаються бізнес, політика та доступ до державних ресурсів.

  • Плани щодо мобілізаційних заходів та залучення поліцейських: ключові питання наради

    Плани щодо мобілізаційних заходів та залучення поліцейських: ключові питання наради

    За інформацією наших джерел, сьогодні має відбутись нарада силових структур, на якій будуть підніматись питання щодо посилення мобілізаційних заходів та “закручування гайок” для опозиції.

    Зокрема, силовикам буде поставлене завдання за березень-квітень мобілізувати 60 тисяч військовозобов’язаних, з них мінімум 25% мають скласти поліцейські. Також поліцейських планують активно залучати до пошуків СЗЧ, яких, за найскромнішими підрахунками, станом на 1 березня 2025 року приблизно 50 тисяч.

    Також, за інформацією наших джерел, будуть обговорюватись варіанти тиску на окремих представників органів місцевого самоврядування з метою вилучення з місцевих бюджетів 25 мільярдів гривень для фінансування оборонних дій.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли про кадрові перестановки в Держфінмоніторингу, що можуть нести в собі ризики збору інформації для тиску на лідерів та спонсорів опозиційних партій.