Khreshchatyknews.com

Позначка: Міноборони

  • Посадовця Міноборони віддали під суд за закупівлю ліжок із переплатою понад 13 млн грн

    Посадовця Міноборони віддали під суд за закупівлю ліжок із переплатою понад 13 млн грн

    Керівника Дніпровського квартирно-експлуатаційного відділу передали до суду за обвинуваченням у службовій недбалості в умовах воєнного стану та поданні недостовірних відомостей у декларації. Посадовцю загрожує до восьми років позбавлення волі.

    За даними слідства, у 2023 році чиновник організував закупівлю п’яти тисяч двоярусних ліжок для потреб військовослужбовців на загальну суму близько 28 млн гривень. Водночас експерти встановили, що їхня ринкова вартість становила приблизно 18 млн гривень, що призвело до переплати бюджету більш ніж на 9,5 млн гривень.

    Згодом було укладено ще один контракт — на постачання двох тисяч ліжок. За версією правоохоронців, унаслідок цієї угоди державі завдано додаткових збитків майже на 4 млн гривень.

    Окрім порушень під час закупівель, слідчі встановили недостовірні дані у щорічній декларації посадовця. Зокрема, він не зазначив позашляховик Toyota Land Cruiser 2022 року випуску вартістю понад 3,3 млн гривень. Автомобіль був оформлений на іншу особу, однак фактично перебував у користуванні чиновника.

    У прокуратурі вважають, що йдеться про умисне приховування майна та порушення вимог антикорупційного законодавства. Обвинувальний акт уже скеровано до суду, який має встановити остаточну міру відповідальності посадовця.

  • Колишній посадовець Міноборони вимагав понад мільйон доларів за тендер на будівництво

    Колишній посадовець Міноборони вимагав понад мільйон доларів за тендер на будівництво

    Детективи НАБУ та прокурори САП викрили колишнього тимчасово виконуючого обов’язки начальника одного з Центральних територіальних управлінь Міністерства оборони України у вимаганні неправомірної вигоди за сприяння київському забудовнику. Йдеться про другу підозру, висунуту цьому посадовцю антикорупційними органами.

    За даними слідства, у червні 2024 року підозрюваний запропонував представнику будівельної компанії організувати та забезпечити перемогу в конкурсі на зведення житлового комплексу для військовослужбовців і членів їхніх родин в одному з районів столиці.

    Свої «послуги» посадовець оцінив у 1,1 мільйона доларів. Згодом сума, за версією слідства, була зменшена до 690 тисяч доларів. Для початку проведення конкурсної процедури він вимагав надати перший транш у розмірі 100 тисяч доларів.

    Правоохоронці вважають, що мова йде про спробу використати службове становище для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі під час реалізації проєкту будівництва житла для військових.

    У серпні 2025 року НАБУ та САП уже повідомляли цьому ж посадовцю про підозру за схожими обставинами — тоді йшлося про вимагання коштів у іншого забудовника. Таким чином, нинішня справа стала другою у серії кримінальних проваджень, пов’язаних із діяльністю ексчиновника.

    Ім’я фігуранта офіційно не розголошується. Слідчі дії тривають. Процесуальні рішення щодо запобіжного заходу та подальшого розгляду справи ухвалюватиме суд.

    Антикорупційні органи наголошують, що розслідування у сфері використання бюджетних коштів, зокрема під час реалізації програм забезпечення військових житлом, залишається одним із пріоритетів.

  • Ексвійськовий прокурор часів Януковича очолив внутрішню безпеку в Міноборони

    Ексвійськовий прокурор часів Януковича очолив внутрішню безпеку в Міноборони

    Ексочільник військової прокуратури Південного регіону України часів Віктора Януковича Ігор Папуша, який раніше фігурував у розслідуваннях Державне бюро розслідувань щодо можливих зловживань під час будівництва казарм, нині обіймає посаду начальника відділу внутрішньої безпеки по особовому складу в Міністерство оборони України. Про це стало відомо після оновлення його декларації.

    Ігор Папуша Олександрович подав актуальні дані станом на лютий 2026 року, зазначивши суттєві зміни у майновому стані. Згідно з документом, у 2024 році він отримав 859 тис. грн грошового забезпечення від Міністерства оборони України та 802,35 тис. грн пенсії від Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області. Сукупний дохід за рік перевищив 1,66 млн грн.

    У декларації зазначено нерухомість у кількох регіонах країни. Серед об’єктів — квартира площею 73,5 м² в Одесі, придбана у 2019 році за 1,06 млн грн; земельна ділянка площею 1001 м² у селі Гореничі під Києвом, що перебуває у власності з 2007 року; база відпочинку площею 339,9 м² у смт Шацьк на Волині (право користування з 2019 року, вартість на момент набуття — 791 350 грн); 66,66% квартири площею 56,6 м² у Рівному; земельна ділянка площею 380 м² у Рівному; квартира площею 118,7 м² в Одесі, що належить дочці — Папуші Єлизаветі Ігорівні; а також орендована квартира площею 84,7 м² у Києві.

    Транспортні засоби, корпоративні права, цінні папери або бенефіціарна участь у компаніях у декларації не зазначені.

    Грошові активи станом на кінець 2024 року включають 180 тис. грн, 8 тис. доларів США та 12 тис. євро готівкою. На рахунках у ПриватБанк та Ощадбанк зберігалося близько 115 тис. грн та 155 євро. Також задекларовано кредит у ПриватБанку із залишком 180,5 тис. грн, який виник у 2022 році.

    Після подання основної декларації були зафіксовані суттєві зміни в майновому стані. 21 листопада 2025 року Папуша задекларував дохід від відчуження нерухомого майна у розмірі 2 360 000 грн (покупець — громадянин Роман Кальгін). 14 січня 2026 року він отримав подарунок у грошовій формі на суму 1,5 млн грн від громадянки Ольги Андріївни Папуші.

    Оприлюднені дані декларації стали підставою для публічного обговорення майнового стану посадовця та його кар’єрних змін.

  • У Резерв+ тестують нову функцію відстрочки від мобілізації

    У Резерв+ тестують нову функцію відстрочки від мобілізації

    Міністерство оборони України розпочало бета-тестування нової функції в застосунку Резерв+, яка дозволить багатодітним батькам оформлювати відстрочку від мобілізації онлайн незалежно від сімейного стану.

    Відтепер під час перевірки враховуватимуться всі неповнолітні діти до 18 років — незалежно від того, народжені вони в одному шлюбі чи в різних. Раніше можливість онлайн-оформлення відстрочки була доступна лише для тих батьків, у яких троє або більше дітей народжені в межах одного офіційного шлюбу.

    У Міноборони пояснюють, що новий підхід спрямований на усунення обмежень, які не враховували реальні життєві обставини родин. Система автоматично перевірятиме інформацію через державні реєстри, зокрема дані про дітей та наявність заборгованості зі сплати аліментів у Єдиному реєстрі боржників.

    Якщо заборгованість перевищує суму платежів за три місяці або в реєстрах виявлено некоректні дані, відстрочку не буде надано. У такому випадку заявнику потрібно спершу врегулювати фінансові зобов’язання та оновити інформацію.

    На першому етапі функція буде доступна лише користувачам зі списку бета-тестувальників. Після завершення тестування послугу планують відкрити для всіх багатодітних батьків.

    Процедура оформлення відбувається повністю в електронному форматі. Користувач подає запит у застосунку, система перевіряє підстави, і в разі підтвердження інформація про відстрочку відображається в електронному військово-обліковому документі. Зазвичай обробка заявки займає від кількох хвилин до кількох годин.

    У відомстві наголошують, що цифровізація процесу дозволяє підвищити прозорість, мінімізувати людський фактор та зменшити навантаження на територіальні центри комплектування.

  • Мобілізацію в Україні можуть реформувати найближчим часом

    Мобілізацію в Україні можуть реформувати найближчим часом

    Мобілізаційні механізми в Україні можуть зазнати суттєвих змін уже найближчим часом. У Верховній Раді заявляють про підготовку комплексного підходу, який має одночасно зменшити конфлікти під час призову та посилити відповідальність для тих, хто уникає виконання військового обов’язку.

    Про це повідомив член парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський. За його словами, питання вдосконалення мобілізаційних процедур активно опрацьовується, а зміни мають бути системними — з урахуванням як прав громадян, так і потреб оборони держави.

    Одним із ключових завдань, зазначив депутат, є зменшення кількості конфліктних ситуацій під час проведення мобілізаційних заходів. Раніше Президент України наголошував на необхідності мінімізувати випадки, які викликають суспільний резонанс і звинувачення у порушенні прав людини. Цю позицію, за словами Веніславського, підтримують і профільний комітет, і міністр оборони Михайло Федоров.

    Йдеться про те, щоб діяльність територіальних центрів комплектування не ставала підставою для публічних скандалів чи інформаційних маніпуляцій. Водночас парламентар визнав, що проблемою залишаються численні випадки невиконання громадянами обов’язку з’являтися до ТЦК за викликом.

    У зв’язку з цим Міністерство оборони готує пакет пропозицій, які найближчим часом мають бути представлені профільному комітету. Після цього очікується ширше парламентське обговорення.

    За словами Веніславського, концепція змін передбачає посилення відповідальності для осіб, які ігнорують мобілізаційні вимоги. Він наголосив, що життя тих, хто не виконує свій конституційний обов’язок щодо захисту держави, не повинно бути простішим за життя осіб, які ухиляються від інших зобов’язань, наприклад сплати аліментів. Наразі, за його словами, до неплатників аліментів застосовуються більш жорсткі обмеження, ніж до громадян, які уникають призову.

    Деталі майбутніх змін поки не розкриваються. Їх планують оприлюднити після розгляду пропозицій у парламентському комітеті.

  • Компанія Фармак отримала мільярдні держконтракти під час війни, а ціни для армії виявилися вищими за роздріб

    Компанія Фармак отримала мільярдні держконтракти під час війни, а ціни для армії виявилися вищими за роздріб

    Поки Міністерство охорони здоров’я публічно звітує про реформи та нові програми скринінгу, на фармацевтичному ринку дедалі гучніше звучать питання щодо прозорості державних закупівель. У центрі дискусії — АТ «Фармак», одна з найбільших фармкомпаній країни, яка активно працює з державними замовниками в оборонному секторі.

    За підсумками 2024 року компанія задекларувала чистий прибуток у розмірі 1,62 млрд грн. За наявними даними, понад 844 млн грн із цієї суми припадає на контракти з державними структурами, зокрема госпіталями Міністерства оборони та підрозділами МВС. Динаміка зростання доходів від бюджетних замовників суттєво перевищує показники попередніх років, що викликає інтерес до умов формування цін.

    Аналіз окремих закупівель свідчить про різницю між цінами для державних установ і роздрібним ринком. Зокрема, ін’єкційний препарат «Тріомбраст» закуповувався державним військовим клінічним госпіталем по 597 грн за упаковку, тоді як у роздрібних мережах його ціна стартувала від 423 грн. Подібна ситуація зафіксована щодо крему «Ліпстер», таблеток «Аторвакор» та препарату «Аладин-Фармак», де вартість для армії, за даними контрактів, перевищувала середньоринкові показники у півтора–три рази.

    Ключову роль у ланцюгу постачання відіграють великі дистриб’ютори — «БаДМ» та «Оптіма-Фарм». Їхню узгоджену поведінку в попередні роки досліджував Антимонопольний комітет. Експерти ринку вказують на механізм так званих «актів зменшення вартості» між виробником і посередником. Така модель дозволяє формально декларувати зниження ціни, водночас залишаючи значну частину націнки — від 25 до 70% — у структурі дистриб’ютора.

    Додаткову увагу привертає корпоративна структура компанії. Власність через кіпрську Farmak Group Limited та наявність афілійованих підприємств у Центральній Азії створюють можливості для оптимізації податкового навантаження та перерозподілу фінансових потоків між юрисдикціями. Саме ці аспекти, за словами фахівців з фінансового моніторингу, потребують ретельного аудиту.

    Водночас у відкритих джерелах фігурує інформація про низку кримінальних проваджень, пов’язаних із діяльністю компанії та її контрактами. Попри це, виробничі потужності продовжують розширюватися, зокрема у Києві та Шостці.

    Ситуація на фармринку демонструє системну проблему: в умовах війни державні закупівлі стають одним із ключових джерел доходу для великих виробників і дистриб’юторів. Питання полягає не лише в окремих контрактах, а в механізмах ціноутворення, які формують навантаження на бюджет.

    Експерти наголошують: без повної прозорості ланцюгів постачання, аудиту контрактів і публічного контролю державні витрати на медицину ризикують перетворитися на інструмент перерозподілу коштів на користь обмеженого кола гравців.

  • Корупція у ЗСУ: САП і НАБУ завершили розслідування справи «Дзвін» на 246 млн грн

    Корупція у ЗСУ: САП і НАБУ завершили розслідування справи «Дзвін» на 246 млн грн

    САП і НАБУ завершили розслідування масштабної корупційної справи в оборонній сфері, пов’язаної зі створенням автоматизованої системи Центру оперативного керівництва Збройних Сил України «Дзвін». За даними слідства, державі завдано збитків на понад 246 млн грн.

    Серед підозрюваних — колишні високопосадовці Генштабу ЗСУ та керівник приватної компанії, яка виконувала контракт на розробку системи: ексзаступник начальника Генштабу ЗСУ (генерал-лейтенант), колишній начальник військ зв’язку ЗСУ (генерал-майор), ексначальник управління розвитку автоматизації Генштабу ЗСУ (полковник) та директор приватного товариства, яке стало головним виконавцем контракту.

    За матеріалами слідства, у 2016 році Міноборони уклало контракт із компанією, яка не мала досвіду розробки систем управління військами чи спеціалізованого програмного забезпечення. Протягом чотирьох років за дослідно-конструкторські роботи державі перерахували понад 600 млн грн, з яких під час створення програмного забезпечення та коригування документації було розкрадено понад третину коштів.

    Дії підозрюваних кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна в особливо великих розмірах). Наразі матеріали справи передано до суду для розгляду.

  • Закупівлі без конкуренції: чому армія може залишитися без дронів

    Закупівлі без конкуренції: чому армія може залишитися без дронів

    Закупівлі безпілотних літальних апаратів для Збройних сил України у 2024–2025 роках були інтегровані в систему, яка з самого початку залишалася закритою від публічного контролю та конкурентних процедур. У підсумку це створило реальний ризик нестачі дронів на передовій у критичний період.

    Йдеться про прямі контракти Агентства оборонних закупівель з українськими виробниками ударних БПАК, FPV-дронів на радіоканалі та оптоволокні, а також мультироторних систем. Такі угоди укладаються поза системою Prozorro, попри те що їхні обсяги вимірюються мільярдами гривень і суттєво перевищують цивільні закупівлі. Формально допустима маржинальність для виробників становить до 25 відсотків, однак учасники ринку вказують, що реальна вартість продукції нерідко формується з урахуванням неофіційних складових.

    Тривожним сигналом для ринку стала нещодавня термінова комунікація з боку АОЗ, яке почало з’ясовувати у виробників можливість постачання великих партій дронів у лютому–березні. З урахуванням того, що постачання ключових компонентів з Китаю займає до півтора місяця, такі строки є реалістичними лише для компаній, які заздалегідь знали про майбутні замовлення і підготували виробничі запаси. У 2024 році за схожою схемою один із виробників отримав замовлення на мільярди гривень на FPV-дрони, які виявилися дорогими та не отримали підтримки з боку військових через низьку якість.

    Ситуація ускладнюється відсутністю системного стратегічного планування. У 2025 році Генеральний штаб і Міністерство оборони так і не змогли чітко сформувати замовлення на 2026 рік — з визначенням конкретних типів дронів, їхньої кількості та технічних характеристик. З одного боку, спостерігається лобіювання дорогих і високоприбуткових виробів із сумнівною бойовою ефективністю. З іншого — існує рейтинг дронів, сформований командою Мінцифри, який базується на реальному досвіді військових і показує, які системи справді працюють на фронті. Ці позиції часто не збігаються з дронами, що просуваються в межах закритих контрактів.

    У результаті було ухвалене негласне рішення не укладати довгострокові системні контракти, що призвело до зриву планових постачань. Тепер новій команді Мінцифри доводиться в авральному режимі намагатися компенсувати цей провал, щоб уникнути фактичного дефіциту безпілотників у бойових підрозділах.

    За інформацією журналістів, окрім термінових двомісячних контрактів, Агентство оборонних закупівель готується провести опитування виробників щодо їхніх можливостей постачання дронів на шестимісячний період. Такий горизонт дозволив би компаніям завчасно закуповувати комплектуючі та пропонувати більш конкурентні ціни. Водночас відмова від укладання шестимісячних контрактів може свідчити про те, що короткі термінові замовлення розподіляються між заздалегідь визначеним колом виробників.

    Підстави для таких підозр пов’язані із закритістю процесу формування потреб армії. Запити надходять із підрозділів до Генштабу, де обмежене коло посадовців разом із Міністерством оборони визначає типи дронів, обсяги та цінові параметри. Фактичну вартість продукції пропонує сам виробник, отримуючи формальний висновок про «ринковість», після чого до неї додається офіційна маржа. Хто саме затверджує остаточну номенклатуру і ціни при контрактах на мільярди гривень, публічно не розкривається.

    Оцінка якості дронів і відповідності заявленим характеристикам здійснюється різними комісіями. За даними джерел, одні й ті самі вироби можуть бути відхилені через невідповідність технічним параметрам, але паралельно схвалені іншими структурами без додаткових зауважень. Компанії, які не мають можливості вести неформальні переговори, ризикують бути витісненими з ринку незалежно від фактичної ефективності їхніх розробок на фронті.

    На цьому тлі деякі іноземні донори, за інформацією джерел, надають допомогу ЗСУ, обходячи державну систему закупівель. Фінансування спрямовується напряму українським виробникам тих дронів, які реально використовуються бойовими підрозділами. Попит у таких випадках формується не формальними звітами, а безпосереднім спілкуванням з військовими та поїздками на передову.

  • Міноборони додало нові категорії до автопродовження відстрочок

    Міноборони додало нові категорії до автопродовження відстрочок

    Міністерство оборони розширило перелік категорій громадян, для яких відстрочка від мобілізації продовжується автоматично. Наразі близько 90 відсотків уже оформлених відстрочок оновлюються без подання заяв, збору довідок, відвідування установ або будь-яких додаткових дій з боку громадян.

    У відомстві повідомили, що до 2 лютого включно відбулося чергове автоматичне продовження відстрочок. Воно охопило як відстрочки, оформлені через застосунок «Резерв+», так і ті, що подавалися через центри надання адміністративних послуг. Під час цього етапу механізм автоматичного продовження поширили ще на сім нових категорій.

    Раніше процедура продовження відстрочки вимагала від громадян регулярного збору паперових документів, особистих звернень до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки і тривалого очікування розгляду. Такий процес потрібно було повторювати кожні 90 днів, що створювало значне навантаження як для людей, так і для самих ТЦК.

    Наразі у більшості випадків підстави для відстрочки перевіряються автоматично через державні реєстри. Якщо інформація підтверджується, відстрочка продовжується без участі громадянина, а відповідне оновлення відображається в застосунку «Резерв+». У випадках, коли автоматична перевірка неможлива через відсутність або застарілість даних, подання заяв здійснюється через ЦНАП. Прийом заяв з питань відстрочок безпосередньо у ТЦК та СП припинено.

    До переліку нових категорій, для яких відстрочка тепер продовжується автоматично, увійшли батьки, які виховують тяжкохвору дитину без встановленої інвалідності, особи, що здійснюють догляд за тяжкохворим членом сім’ї, опікуни людей, визнаних недієздатними, громадяни, які мають чоловіка або дружину з інвалідністю третьої групи, а також особи, що доглядають за родичами другого чи третього ступеня спорідненості з інвалідністю. Автоматичне продовження також поширили на батьків, які самостійно виховують дитину до 18 років, та на вчителів закладів загальної середньої освіти.

    Водночас автоматичне продовження зберігається і для категорій, визначених раніше. Йдеться про осіб з інвалідністю, громадян, тимчасово непридатних до військової служби, батьків дітей з інвалідністю, осіб, які мають чоловіка або дружину з інвалідністю першої чи другої групи, батьків трьох і більше дітей, студентів та аспірантів, працівників закладів вищої і професійної освіти, а також громадян, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час бойових дій, родичів Героїв України, осіб, звільнених з полону, і громадян, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії.

    Користувачі застосунку «Резерв+», для яких передбачене автоматичне продовження відстрочки, отримують push-сповіщення про заплановане оновлення, а після обробки даних — повідомлення про успішне продовження. Якщо сповіщення не надходить, це означає, що інформація у державних реєстрах є неповною або застарілою. У такому разі необхідно звернутися з підтвердними документами до будь-якого зручного ЦНАП.

  • Заступник антикорупційного відділу Міноборони попався на хабарі за допомогу ухилянтам

    Заступник антикорупційного відділу Міноборони попався на хабарі за допомогу ухилянтам

    Підполковник юстиції Вадим Краснянський, заступник антикорупційного відділу Міністерства оборони України, був затриманий за отримання хабара в розмірі 16,5 тис. доларів. За даними слідства, він сприяв військовозобов’язаним у незаконному виїзді за кордон.

    Влітку 2025 року до Краснянського звернувся посередник із пропозицією допомогти його клієнту, який перебував у розшуку за порушення правил мобілізації. Після згоди посадовця, посередник діяв під контролем поліції та СБУ. Ознайомившись із документами, Краснянський запросив 4500 доларів за зняття з розшуку, які отримав на заправці поблизу Львова. Ще 12 000 доларів повинні були коштувати оформлення відстрочки та безпечний перетин кордону.

    Затримання Краснянського відбулося ще у вересні 2025 року. Після цього його звільнили з Міноборони, арештували майно, проте він перебуває на свободі з обмеженням пересування до завершення досудового розслідування.

    Справа Краснянського стала яскравим прикладом корупції серед посадовців, відповідальних за антикорупційний контроль у військовій сфері, та викликала підвищену увагу громадськості до боротьби з хабарництвом у Міністерстві оборони.