Khreshchatyknews.com

Позначка: Міндічгейт

  • «Гуманоїд» у Раді: Веселий жорстко відповів Железняку після виклику на ТСК

    «Гуманоїд» у Раді: Веселий жорстко відповів Железняку після виклику на ТСК

    Скандал навколо державного Sense Bank перейшов у відкриту публічну сварку між бізнесменом Василем Веселим і народним депутатом Ярославом Железняком. Після того як парламентар оголосив про намір викликати Веселого на засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, бізнесмен заявив, що раніше сам чотири рази просив дати йому можливість виступити перед ТСК, але щоразу отримував відмову. Тепер він від участі фактично відмахнувся і дозволив собі образливу характеристику депутата.

    «Я просив, щоб мене викликали на ТСК, чотири рази. Всі рази відмовили. Тепер вистачить. Нехай на ТСК пан Железняк викликає свого тестя. Надіюсь більше таких гуманоїдів не будуть обирати у депутати», — заявив Веселий у коментарі Українським Новинам.

    Причиною нового витка конфлікту стала заява Железняка про те, що на засіданні комісії бізнесмена планують розпитати не лише про його роботу з Sense Bank, а й про «Проєкт 23» та «Карпатнафтохім». У відповідь Веселий перейшов на особисті випади й заявив, що депутат, на його думку, не має достатнього досвіду для таких запитань.

    Це вже не перша публічна сутичка між двома фігурами. Конфлікт загострився після того, як Железняк оприлюднив інформацію про виплати Веселому за консультаційну роботу для наглядової ради Sense Bank. За словами депутата, йшлося про 15 актів виконаних робіт, за якими бізнесмен протягом 15 місяців отримував близько 186 тис. грн щомісяця, а загальна сума виплат склала приблизно 2,8 млн грн.

    Саме ці виплати стали одним із приводів для детальнішої уваги парламентської ТСК до ролі Веселого у державному банку.

    Як Веселий взагалі з’явився у Sense Bank

    Історія його роботи з банком уже сама по собі викликала багато запитань.

    10 вересня колишній голова наглядової ради Sense Bank Шевкі Аджунер заявив на засіданні ТСК, що саме голова Національного банку Андрій Пишний познайомив його з Василем Веселим у період, коли банк шукав людину, яка допомогла б покращити комунікацію з державними органами та іншими стейкхолдерами.

    За версією Аджунера, після початку роботи Веселого проблем у комунікації з НБУ стало менше. Водночас це лише свідчення самого колишнього голови наглядової ради: публічних документів, які б доводили пряме втручання Пишного у кадрові рішення Sense Bank, немає.

    Про цей епізод уже писала «Ненька інфо»:

    «Після Веселого проблем із НБУ стало менше»: на ТСК пролунала гучна заява про Sense Bank

    У матеріалі також зазначалося, що тодішній голова правління Sense Bank Олексій Ступак пояснював: Веселого залучили як радника рішенням наглядової ради, а ініціатором співпраці виступив саме Аджунер.

    Чому Веселий опинився під прицілом ТСК

    Ім’я бізнесмена почало дедалі частіше звучати після публікації матеріалів, пов’язаних зі справою «Мідас».

    Ще 1 травня парламентська ТСК вирішила викликати на засідання керівництво Мінфіну, Sense Bank та самого Веселого після появи записів, на яких, за версією медіа та слідства, він разом із бізнесменом Олександром Цукерманом обговорював склад майбутньої наглядової ради державного банку.

    Железняк тоді прямо пояснював, що комісія хоче розібратися у можливому неформальному впливі на кадрові рішення в Sense Bank.

    У червні у Веселого також проводили слідчі дії. Київська міська прокуратура підтверджувала факт обшуків, але наголошувала: на той момент бізнесмена не затримували і підозри йому не оголошували. Цей епізод також описувала «Ненька інфо» у матеріалах про скандали навколо Sense Bank.

    Тепер замість пояснень — публічна війна

    Після нової заяви Железняка тон конфлікту змінився.

    Якщо раніше суперечка стосувалася переважно документів, виплат і ролі Веселого в банку, то тепер вона перетворилася на відкритий обмін особистими випадами.

    Веселий стверджує, що раніше сам хотів виступити перед ТСК і чотири рази просив про виклик. Железняк же тепер заявляє, що бізнесмена необхідно заслухати в контексті «Проєкту 23», «Карпатнафтохіму» та інших питань, пов’язаних із його діяльністю.

    При цьому незалежно підтвердити саме чотири попередні відмови ТСК із відкритих матеріалів наразі не вдалося — це твердження самого Веселого.

    2,8 млн грн за консультації — головна болюча точка

    Особливо гостро в цій історії звучать дані про гроші.

    За оприлюдненою Железняком інформацією, Веселий протягом 15 місяців отримував від Sense Bank у середньому приблизно 186 тис. грн на місяць, а загальна сума склала близько 2,8 млн грн.

    Раніше на засіданні ТСК представники банку пояснювали, що радник підпорядковувався безпосередньо наглядовій раді, тому правління не могло детально розповісти, які саме послуги він надавав.

    Саме це і породило додаткові запитання: за що конкретно банк платив такі гроші, який був результат консультацій і яку фактичну роль Веселий виконував у взаємодії з державними структурами.

    Скандал стає ширшим за персональну сварку

    На перший погляд нинішня історія може виглядати просто як емоційна перепалка між бізнесменом і депутатом. Але за нею стоїть значно ширший контекст.

    ТСК уже кілька місяців перевіряє, як формувалася наглядова рада Sense Bank, хто впливав на кадрові рішення, які неформальні канали комунікації існували між банком, Нацбанком та іншими державними структурами.

    На цьому тлі фраза про «гуманоїдів» стала лише найгучнішою частиною конфлікту.

    Головні питання залишаються значно серйознішими: хто саме рекомендував Веселого, чому банк заплатив йому близько 2,8 млн грн, яку роль він реально виконував і чому після кількох місяців парламентських слухань суперечка навколо його діяльності лише загострюється.

    Поки що відповідей на всі ці питання немає. Але після публічного обміну образами історія, яка до цього залишалася переважно в межах парламентських засідань і банківських документів, остаточно перетворилася на відкритий політичний скандал.

  • Коломойський заявив у суді, що Міндіч попередив його про підозру за тиждень до обшуків

    Коломойський заявив у суді, що Міндіч попередив його про підозру за тиждень до обшуків

    Олігарх Ігор Коломойський заявив, що заздалегідь знав про підготовку слідчих дій проти нього. Про це він повідомив під час останнього судового засідання.

    За словами бізнесмена, про майбутню підозру та можливе затримання його попередив бізнес-партнер, співвласник студії «Квартал 95» Тімур Міндіч. Як стверджує Коломойський, це сталося приблизно за тиждень до того, як до нього прийшли правоохоронці.

    «Я ж нікуди не поїхав. Тому це все несерйозно, я нікуди не збираюсь тікати», — заявив Коломойський у суді.

    Водночас олігарх додав, що сам Міндіч, за його інформацією, також був попереджений про підготовку правоохоронної операції «Мідас». За словами Коломойського, це сталося за кілька годин до її початку.

    За його версією, саме завдяки цьому Міндіч зміг виїхати та уникнути отримання підозри.

    Нагадаємо, ім’я Тімура Міндіча фігурує у так званому «Міндічгейті» — гучному скандалі, пов’язаному з корупційними підозрами та витоком інформації про слідчі дії.

    Наразі правоохоронні органи публічно не коментували заяви Коломойського щодо можливого попередження про слідчі заходи.

  • «Міндічгейт» продовжується: як живуть фігуранти гучного корупційного скандалу

    «Міндічгейт» продовжується: як живуть фігуранти гучного корупційного скандалу

    Гучний корупційний скандал, відомий як «Міндічгейт», після перших затримань так і не призвів до підозр для ключових фігурантів. За даними журналістських розслідувань, частина людей, яких пов’язують із цією справою, продовжує працювати у впливових структурах або зберігати політичний і бізнесовий вплив.

    Йдеться про мережу, яку правоохоронці викривали у зв’язку з можливим розкраданням мільярдів гривень у стратегічних галузях, зокрема в енергетиці. Попри це, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура досі не оголосили підозру колишньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку, який фігурує на оприлюднених записах під псевдонімом «Алі-Баба».

    Після звільнення з посади у листопаді 2025 року Єрмак заявляв, що планує вирушити на фронт і готовий до будь-яких політичних наслідків. Проте згодом стало відомо, що він почав працювати у юридичній сфері. Зокрема, ексчиновник очолив один із комітетів Національної асоціації адвокатів, де займається питаннями формування державної політики щодо захисту постраждалих від війни та нормативного забезпечення відбудови країни.

    Водночас журналіст «Української правди» Михайло Ткач у своєму розслідуванні повідомив, що навіть після відставки Єрмак продовжує користуватися державними ресурсами. За його даними, колишній керівник Офісу президента пересувається з кортежем і має охорону.

    Під час розслідування журналісти зафіксували, що Єрмак працює з офісу на вулиці Городецького у центрі Києва поблизу урядового кварталу. Крім того, він користується приміщеннями у будівлі столичного Палацу спорту, де, за даними джерел, проводить зустрічі.

    Окрему увагу розслідувачі звернули на його маршрути до санаторію «Конча-Заспа», який розташований поруч із державними дачами. За інформацією джерел у політичних колах, саме там можуть відбуватися зустрічі колишнього керівника Офісу президента з представниками влади.

    Питання також викликало те, хто забезпечує охорону Єрмака після його звільнення з державної служби.

    Народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що спочатку припускалося, що його супроводжують співробітники Управління державної охорони, які працювали з ним під час перебування на посаді. Однак після запитів до державних органів в УДО офіційно заявили, що їхні працівники не охороняють колишнього посадовця.

    За словами депутата, пізніше з’ясувалося, що троє охоронців, які раніше працювали в УДО, були переведені до спецпідрозділу «Альфа» Служби безпеки України. Саме вони, за його даними, зараз супроводжують Єрмака.

    Железняк зазначив, що експосадовець пересувається броньованим автомобілем Mercedes S-класу у супроводі двох автомобілів Škoda, у яких перебувають охоронці. Вони контролюють безпеку під час його переміщень та супроводжують відвідувачів до офісу.

    Депутат висловив сумніви щодо доцільності використання державних ресурсів для охорони колишнього чиновника, особливо з огляду на те, що СБУ має обмежені можливості для забезпечення безпеки інших осіб, яким можуть загрожувати диверсії або замахи.

    Ще одним можливим учасником бізнесових зв’язків, які пов’язують із «імперією» бізнесмена Тимура Міндіча, називають Ігоря Червоненка — співвласника мережі «Аптека Доброго дня». Він також очолює правління Аптечної професійної асоціації України.

    За даними журналістських джерел, бізнес Міндіча має тісні зв’язки з фармацевтичними структурами Червоненка, які управляються через компанії, пов’язані з ТОВ «Фармастор». Сам Червоненко є братом колишнього міністра транспорту та зв’язку Євгена Червоненка.

    На початку 2026 року мережа «Аптека Доброго дня» згадувалася у масштабному розслідуванні щодо виведення коштів з українського фармацевтичного ринку. За даними Офісу генерального прокурора, йдеться про схему, за допомогою якої понад 2 млрд гривень могли бути виведені за кордон під виглядом виплат за «інтелектуальну власність».

    Слідство встановило, що організатор схеми створив в Україні представництво іноземної компанії та зареєстрував на нього патенти на так звані технології дезінфекції та обробки приміщень. Надалі аптечні мережі перераховували кошти як роялті за використання цих «технологій», що дозволяло занижувати податок на прибуток.

    За даними правоохоронців, у схемі могли брати участь близько десяти аптечних мереж, які об’єднують понад 180 підприємств по всій Україні. Частина виконавців уже отримала підозри у службовому підробленні, а організатору інкримінують легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом.

    Втім, як зазначають автори розслідування, наразі відповідальність несуть здебільшого виконавці, тоді як ключові бенефіціари ймовірних схем залишаються поза статусом підозрюваних.

  • Справа «Міндічгейт»: підозра ексглаві ОПУ зависла з кінця листопада

    Справа «Міндічгейт»: підозра ексглаві ОПУ зависла з кінця листопада

    Підозра колишньому главі Офісу президента України Андрію Єрмаку у межах так званої справи «Міндічгейт» була підготовлена ще 28 листопада. Про це повідомляє «Українська правда» з посиланням на власні джерела в правоохоронних органах.

    За інформацією видання, саме в цей день у помешканнях, пов’язаних із Єрмаком, відбулися обшуки. Водночас, попри готовність процесуальних документів, підозру ексочільнику Офісу президента не вручили ні 28 листопада, ні протягом наступних тижнів.

    Джерела УП зазначають, що затягування з врученням підозри може бути пов’язане як із процесуальними нюансами, так і з політичною чутливістю справи. Офіційних коментарів від НАБУ, САП або представників самого Андрія Єрмака наразі не надходило.

    Справу «Міндічгейт» пов’язують із масштабними корупційними схемами у сфері енергетики та діяльністю групи осіб, серед яких фігурує бізнесмен Тимур Міндіч. Раніше в межах цього провадження детективи НАБУ та прокурори САП повідомили про підозри низці високопосадовців і бізнесменів, а також оприлюднили аудіозаписи, які, за версією слідства, свідчать про системну корупцію та вплив на ухвалення державних рішень.

    Інформація про можливу підозру колишньому главі Офісу президента суттєво підвищує суспільний резонанс навколо справи та може мати серйозні політичні наслідки. Водночас відсутність офіційного підтвердження з боку правоохоронців залишає відкритим питання подальшого розвитку подій.

  • «Міндічгейт» і тиск британської розвідки: чому Єрмаку довелося йти на публічний конфлікт

    «Міндічгейт» і тиск британської розвідки: чому Єрмаку довелося йти на публічний конфлікт

    Андрій Єрмак продовжує конструювати внутрішньополітичний блок і одночасно визначає контури майбутньої зовнішньої політики України. Про це повідомили джерела, обізнані з ситуацією на Банковій. За їхніми словами, нещодавній публічний конфлікт і гучне «звільнення», яке злили в медіа як сенсацію, було елементом тактичної гри, спрямованої на охолодження скандалу, відомого як «Міндічгейт», та на корекцію комунікації з британською розвідкою.

    За інформацією співрозмовників, шоу із з’ясуванням стосунків мало продемонструвати видиму «очищувальну» дію, яка дозволяє зняти частину напруги та виграти час для перемовин зі західними партнерами. На Банковій усвідомлюють, що подальше затягування ситуації лише підсилюватиме токсичність кейсу і створюватиме ризики для міжнародної співпраці.

    Саме тому, за словами джерел, в Офісі президента дедалі активніше обговорюють потребу знайти технічну фігуру на посаду глави ОП. Мова йде не про політичну заміну, а про формальну ротацію, яка дозволила б Єрмаку змістити акцент на стратегічні напрями, передусім зовнішньополітичний трек, зберігаючи при цьому реальний контроль над ключовими процесами.

    Джерела зазначають, що останні кілька місяців Єрмак концентрується не лише на переговорах із союзниками, але й на перебудові внутрішньої архітектури влади. Формування нового політичного блоку має забезпечити стабільність перед майбутніми політичними циклами та мінімізувати можливі ризики для Банкової, які можуть виникати через корупційні скандали або кадрові провали.

    Показовим є те, що перемовини з британською розвідкою, за даними інсайдерів, потребували чіткої демонстрації «готовності до відповідальності». Саме тому публічні емоційні маневри в медіа стали частиною ширшої дипломатичної гри.

    Таким чином, за лаштунками офіційних заяв триває переформатування Офісу президента, де Єрмак одночасно зберігає вплив і готує підґрунтя для формальної ротації керівництва. Хто може стати технічним головою ОП — наразі не розкривається, але, за інформацією джерел, пошук уже триває.

  • Владислав Власюк: радник ОП із санкційної політики під час війни нарощує елітні активи та отримує державні мільйонні виплати 

    Владислав Власюк: радник ОП із санкційної політики під час війни нарощує елітні активи та отримує державні мільйонні виплати 

    Як повідомляє екс-нардеп Ігор Мосійчук, позаштатний радник Офісу Президента та уповноважений з питань санкційної політики Владислав Власюк за останні роки війни суттєво розширив власні активи. Частина цього майна не була належним чином задекларована, а окремі об’єкти оформлені на близьких родичів.

    Зокрема, за даними Мосійчука, сьогодні до орбіти нерухомості, пов’язаної з Владиславом Власюком, входять:

    Апартаменти на 240 м² на розі Інститутської та Садової — усього за 100 метрів від будівлі Офісу президента. Половину цієї нерухомості Власюк оформив на свою матір, що дозволяє уникати прямої прив’язки до активу.

    Квартира в центрі Києва на розі Георгіївського та Стрітенської — фактично біля Софії Київської, в одній із найдорожчих локацій столиці.

    Квартира на перетині Б. Житомирської та Стрітенської — ще один об’єкт у центрі історичного кварталу.

    Квартира на розі вулиць Толстого та Антоновича — навпроти парку Шевченка, у престижному районі з найбільшою щільністю преміальної міської забудови.

    Садиба в Козині — на кількох земельних ділянках, лише за 25 метрів від води. Будинок обладнаний великою кількістю сонячних панелей і виглядає як комплекс класу «еліт».

    Окремо в родині Власюка чотири електромобілі Tesla – показник витрат, який також виглядає дисонансним на тлі його офіційних доходів попередніх років.

    Нагадаємо, у липні 2023 року Власюк увійшов до наглядової ради державного “Сенс Банку” (колишній “Альфа-банк”), націоналізованого після запровадження санкцій проти російських власників. За 2024 рік він отримав у статусі члена наглядової ради приблизно 5,9 млн грн, що становить майже 500 тис грн щомісяця. Наприкінці 2025 року виплати ще зросли — листопадові та грудневі нарахування вже наближаються до 600 тис грн на місяць.

    Крім того, Власюк стабільно отримує понад 300 тис грн щомісяця від Благодійного фонду «Київська школа економіки».

    Сукупні щомісячні доходи уповноваженого з санкційної політики становлять приблизно 900 тис. – 1 млн. грн. на місяць, що різко контрастує з публічною риторикою про стриману державну політику винагород у період повномасштабної війни. Але навіть це не співмірно із надбанням елітної нерухомості.

    “Сенс Банк”, від якого Власюк отримує мільйонні доходи, неодноразово опинявся в центрі журналістських розслідувань, зокрема матеріалів Михайла Ткача (“Українська правда”). Крім того, на засіданнях ТСК Верховної Ради з питань економічної безпеки, зазначалося, що адреса реєстрації компанії з інкасації “Сенс Банку” збігалася з юридичною адресою підприємства “Ізумруд”, пов’язаного з Тімуром Міндичем – наразі, ключовою фігурою оперативної справи “Мідас” (“Міндічгейт”) щодо корупції в “Енергоатомі”.

    Поява таких перетинів додає питань до прозорості банківського менеджменту та можливих тіньових взаємозв’язків, особливо на тлі статусу Власюка як відповідального за державну санкційну політику.

    Станом на сьогодні є підстави вважати, що Владислав Власюк причетний до торгівлі санкціями завдяки чому в часі кривавої війни і з’явилась елітна нерухомість. Крім того, посадові особи “Сенс Банку”, в тому числі і Власюк можуть мати відношення до схем Тімура Міндіча, які уже частково викриті в операції «Мідас».

    Нагадаємо, раніше ми писали, що Владислав Власюк в питаннях санкційної політики тісно співпрацював з нині покійним Андрієм Портновим.

    Зокрема, за інформацією наших джерел, Андрій Портнов мав доступ до формування українських санкційних списків відносно російських бізнесменів та політиків, яким пізніше “пропонували вирішити питання без подальших юридичних наслідків для них особисто та їх активів”.

    В Україні технічними аспектами схеми, за інформацією джерел, займався уповноважений Президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк, але остаточне рішення лишалось за Портновим.

  • Опитування: більшість громадян бачать можливу участь Єрмака у «Міндічгейті»

    Опитування: більшість громадян бачать можливу участь Єрмака у «Міндічгейті»

    Більшість громадян України вважають, що керівник Офісу президента Андрій Єрмак може бути причетним до корупційних дій, у яких фігурують співвласник студії «Квартал-95» Тімур Міндіч, окремі міністри та керівники державних компаній. Про це свідчать результати опитування центру «Соціополіс», проведеного наприкінці листопада.

    За результатами дослідження, 70,4% опитаних вважають, що Єрмак може бути особисто залучений до корупційних дій, пов’язаних із фігурантами так званого «Міндічгейту». Лише 15,2% респондентів заявили, що не підтримують таку думку, ще 14,4% не змогли визначитися із відповіддю.

    Соціологи відзначають, що ці показники демонструють високий рівень суспільної недовіри до керівництва Офісу президента на тлі масштабного корупційного скандалу, який продовжує набирати обертів у публічному просторі.

    Опитування проводилося з 18 по 24 листопада 2025 року методом телефонних інтерв’ю. Загалом було опитано 1007 респондентів віком від 18 років. Вибірка є репрезентативною для дорослого населення України за основними соціально-демографічними показниками.

  • Нацбанк пояснив, чому вилучені під час обшуків долари не могли бути видані легально

    Нацбанк пояснив, чому вилучені під час обшуків долари не могли бути видані легально

    Національний банк України не зміг надати пояснення щодо походження пачок доларів у фірмовому банківському пакуванні, які правоохоронці вилучили під час обшуків у рамках розслідування так званого «Міндічгейту».

    Про це стало відомо з відповіді регулятора на запит журналістів «Української правди».

    У Нацбанку нагадали, що з 24 лютого 2022 року банки взагалі не мають права видавати клієнтам готівкову іноземну валюту у фірмовому пакуванні банкнот номіналом 100 доларів США з маркуванням емітента.

    Також із початком повномасштабної війни було встановлено суворі обмеження на зняття готівки з рахунків. Зокрема:

    – добовий ліміт становить не більше 100 тис. грн у еквіваленті, тобто орієнтовно 2 380 доларів за поточним курсом;
    – обмеження діє для фізичних і юридичних осіб без винятку;
    – банкам категорично заборонено обходити ці правила чи видавати валюту поза встановленими лімітами.

    Таким чином, поява у фігурантів розслідування пачок доларів у заводській упаковці викликає додаткові питання, адже такі банкноти не могли легально потрапити до клієнтів у період воєнного стану.

    Ця невідповідність стала ще одним епізодом, який підсилює увагу до корупційних зв’язків, що фігурують у «Міндічгейті», та ставить під сумнів прозорість операцій із готівковою валютою в окремих структурах.