Позначка: медичні заклади

  • Операційні не повинні зупинитися навіть без світла: Кличко показав, як столичні лікарні готують до зими

    Операційні не повинні зупинитися навіть без світла: Кличко показав, як столичні лікарні готують до зими

    У Києві посилюють енергетичну автономність медичних закладів на випадок нових російських атак на критичну інфраструктуру. Столичні лікарні забезпечують резервними джерелами електроенергії, тепла та водопостачання, щоб навіть під час масштабних відключень продовжували працювати операційні, реанімаційні відділення та життєво необхідне медичне обладнання.

    Про це 22 жовтня повідомив міський голова Віталій Кличко після перевірки готовності до зими однієї з найбільших багатопрофільних лікарень на лівому березі Києва.

    За словами мера, у медичному закладі наразі перебувають майже 740 пацієнтів. Більшість із них потребують складних хірургічних втручань або вже перенесли операції, тому стабільна робота інженерних систем має особливе значення.

    «Перевірив готовність до зими однієї з лікарень на лівому березі. Це багатопрофільний комунальний заклад, де надають допомогу пацієнтам із найтяжчими патологіями», — розповів Кличко.

    Лікарня вже отримує опалення від власної котельні, що дозволяє зменшити залежність від централізованого теплопостачання. Для забезпечення водою облаштовано свердловину, а додатковим резервом залишається підключення до мереж «Київводоканалу».

    Окрему увагу приділили електропостачанню. Медзаклад має вісім дизельних генераторів, які можуть використовуватися для підтримання роботи обладнання під час перебоїв у загальній енергомережі.

    Крім того, на території лікарні встановили сонячну електростанцію потужністю 250 кВт. Додатково триває монтаж автономного зовнішнього освітлення на сонячних панелях та вертикальних вітрогенераторів.

    Таке поєднання різних джерел енергії має підвищити стійкість закладу до аварійних відключень. Водночас фактична тривалість автономної роботи залежить від навантаження, запасів пального та технічних характеристик резервних систем.

    Важливою частиною підготовки стало облаштування укриття. У лікарні створили захищений простір із ліжками для пацієнтів та операційною кімнатою, оснащеною необхідним обладнанням.

    Це дозволяє організовувати надання медичної допомоги навіть під час повітряних тривог, коли перебування пацієнтів і персоналу в основних приміщеннях може бути небезпечним.

    Підготовка медичних установ є частиною ширшої програми енергетичної стійкості Києва. Раніше, 14 жовтня, під час виступу у Верховній Раді Кличко заявив, що столичні лікарні загалом мають 480 генераторів.

    За його словами, у 15 медичних закладах облаштовано власні свердловини, ще в шести їх будують. Одинадцять лікарень уже мають автономне опалення від власних котелень, а до кінця 2026 року кількість таких закладів планують збільшити до 21.

    Загалом для об’єктів тепло- та водопостачання столиці підготували майже 700 генераторів і 70 пересувних котелень. Також місто створило три дизельні електростанції та резервний водозабір.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що станом на середину вересня Київ виконав близько 80% запланованих заходів із підготовки до опалювального сезону.

    На тлі постійних російських ударів по енергетичній інфраструктурі автономність лікарень залишається одним із ключових напрямів підготовки столиці до зими. Головне завдання — забезпечити безперервну медичну допомогу пацієнтам навіть за умов тривалих перебоїв із централізованим постачанням електроенергії, тепла та води.

  • Пацієнти з Еболою тікають з лікарень у Конго після нападів

    Пацієнти з Еболою тікають з лікарень у Конго після нападів

    У провінції Ітурі на північному сході Демократичної Республіки Конго понад два десятки пацієнтів, інфікованих або з підозрою на Еболу, залишили медичний заклад і втекли після серії нападів на лікарні в регіоні. Інциденти серйозно ускладнили епідеміологічну ситуацію на тлі одного з найбільших спалахів захворювання останніх років.

    Про це повідомляє Reuters із посиланням на місцеві медичні та гуманітарні джерела.

    За даними повідомлень, щонайменше три атаки сталися на північному сході країни, дві з них — упродовж вихідних. Однією з головних цілей стала лікарня загального профілю в місті Монгбвалу, де після нападу виникла паніка серед пацієнтів та персоналу, а понад двадцять осіб, які перебували під наглядом лікарів через підозру на Еболу, залишили медзаклад.

    Місцева влада та медики наголошують, що такі втечі становлять критичну загрозу для стримування поширення вірусу, оскільки ізоляція інфікованих є одним із ключових інструментів контролю епідемії. Порушення карантинних заходів може призвести до нових ланцюгів зараження у густонаселених та малоконтрольованих районах провінції Ітурі.

    Як повідомляється, частина нападів була здійснена цивільними особами. Причини таких дій пов’язують із глибокою недовірою до медичних установ, страхом перед ізоляцією та переконаннями частини населення, що спалах Еболи є вигадкою або перебільшенням. Окремо зазначається, що конфліктна ситуація в регіоні, яка триває десятиліттями, посилила скептицизм щодо дій влади та міжнародних гуманітарних організацій.

    Додатковим фактором напруги називають складнощі з традиційними поховальними обрядами, які в умовах боротьби з Еболою часто обмежуються через високий ризик зараження, що викликає протестні настрої серед місцевого населення.

    Ситуація розгортається на тлі зростання кількості підозрюваних випадків захворювання. За даними голови Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Адханом Гебреєсус, у Демократичній Республіці Конго зафіксовано понад 900 підозрюваних випадків Еболи, що свідчить про масштабність поточного спалаху та значне навантаження на медичну систему країни.

    Експерти попереджають, що нинішня хвиля насильства проти медичних закладів може суттєво підірвати зусилля з локалізації вірусу. Вони наголошують, що навіть короткочасні перебої у роботі лікарень, втечі пацієнтів та руйнування довіри до медиків можуть спричинити різке прискорення поширення інфекції, особливо в умовах слабкої інфраструктури та обмеженого доступу до медичної допомоги.

    Ебола залишається однією з найнебезпечніших вірусних інфекцій у світі, яка викликає важку геморагічну лихоманку і характеризується високим рівнем смертності. Спалахи цього захворювання неодноразово призводили до масштабних гуманітарних криз у Центральній Африці та вимагали залучення міжнародних медичних місій для стримування епідемії.

    Наразі гуманітарні організації та медичні служби намагаються відновити контроль над ситуацією в Ітурі, однак без стабілізації безпекового середовища та відновлення довіри населення ризики подальшого поширення вірусу залишаються надзвичайно високими.

  • Керівників медичних закладів чекає відповідальність за порушення заборони щодо лікарів з МСЕК

    Керівників медичних закладів чекає відповідальність за порушення заборони щодо лікарів з МСЕК

    З 1 січня 2025 року в Україні вступила в силу нова система оцінки повсякденного функціонування осіб з інвалідністю. Замість застарілої медико-соціальної експертизи (МСЕК), яку ліквідовано, оцінку буде проводити комісія лікарів-практиків. Водночас, лікарям, які працювали в МСЕК, особливо на керівних посадах, заборонено брати участь у нових експертних комісіях.

    Про це заявив голова комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький. Він зазначив, що лікарі, які мають досвід роботи в МСЕК, не можуть працювати в новостворених комісіях, оскільки система МСЕК зазнала суттєвих критичних змін.

    “Це законодавча заборона. Якщо лікарів з МСЕК виявлять у нових комісіях, відповідальність нестимуть керівники закладів, де ці комісії утворені”, — підкреслив Радуцький. Це є важливим кроком для очищення системи та створення більш ефективної і сучасної медико-соціальної експертизи.

    Зміни в системі експертизи інвалідності націлені на покращення якості послуг для людей з інвалідністю. У МОЗ запевняють, що нова система оцінки функціонування забезпечить більш справедливий підхід та доступ до медичних і соціальних послуг.