Khreshchatyknews.com

Позначка: Мая Санду

  • У Молдові заявили про нову кампанію Росії з втручання у вибори

    У Молдові заявили про нову кампанію Росії з втручання у вибори

    Російська Федерація вже розпочала активну підготовку до втручання у майбутні вибори в Республіці Молдова, використовуючи широкий арсенал інструментів гібридної війни. Серед них – масштабні кампанії з дезінформації, інформаційно-психологічні операції, спроби вплинути на громадську думку, онлайн-шахрайство, збір персональних даних громадян, а також проникнення у політичне середовище країни.

    Про це заявив директор Служби інформації та безпеки (СІБ) Молдови Александр Мустяце, повідомляє молдовське видання Deschide.

    За словами очільника молдовської спецслужби, російські структури вже перейшли до активної фази підготовки інформаційних операцій, які можуть суттєво вплинути на політичні процеси в країні. При цьому методи, які використовує Кремль, постійно вдосконалюються, а самі кампанії стають більш технологічними та складнішими для виявлення.

    Мустяце наголосив, що останніми роками Молдова значно посилила власні можливості щодо протидії іноземному втручанню. Після попередніх виборчих кампаній, які супроводжувалися численними інформаційними атаками, спецслужби країни переглянули свої підходи до захисту інформаційного простору, посилили міжнародну співпрацю та вдосконалили механізми виявлення зовнішніх загроз.

    Втім, попри це, за словами директора СІБ, підстав для самозаспокоєння немає.

    «Ми набагато краще підготовлені до наступних спроб втручання з боку Російської Федерації. Водночас ми не повинні розслаблятися, бо вони не розслабляються. У них є дуже великі команди фахівців, яким платять дуже добре, і які щодня націлені на нас», – заявив Александр Мустяце.

    Він підкреслив, що йдеться не про поодинокі інформаційні атаки, а про системну роботу великих професійних команд, які займаються створенням та поширенням дезінформації, маніпулятивного контенту, фейкових новин і пропагандистських матеріалів.

    За словами очільника Служби інформації та безпеки, протягом 2026 року молдовські спецслужби зафіксували різке збільшення кількості дезінформаційних кампаній. При цьому характер таких операцій помітно змінився порівняно з попередніми роками.

    Якщо раніше головним майданчиком для поширення проросійської пропаганди залишався Telegram, то нині, за словами Мустяце, Кремль переорієнтував свої інформаційні кампанії на TikTok.

    У спецслужбі пояснюють, що алгоритми цієї соціальної мережі дозволяють швидко поширювати короткі емоційні відео серед великої кількості користувачів. Саме тому TikTok дедалі частіше використовується для маніпуляцій громадською думкою, особливо серед молодої аудиторії.

    Водночас російські інформаційні операції не обмежуються лише однією платформою. За словами директора СІБ, останнім часом знову активізувалися кампанії у Facebook, де поширюються маніпулятивні повідомлення через сторінки, групи та рекламні оголошення.

    Окрім цього, спецслужба фіксує створення великої кількості тимчасових вебсайтів, які використовуються виключно для розміщення неправдивої інформації. Такі ресурси можуть існувати лише кілька днів або тижнів, після чого припиняють роботу або змінюють адресу, що значно ускладнює боротьбу з ними.

    За словами Мустяце, головною метою цих кампаній є поступове руйнування довіри громадян до державних інституцій.

    «Це кампанії, спрямовані на підрив довіри до збройних сил, сектору безпеки, сектору громадського порядку та сектору правосуддя. Мета полягає в тому, щоб підірвати довіру, щоб під час наступного виборчого циклу громадяни замислилися над тим, чи ефективно працюють ці інституції», – пояснив глава СІБ.

    За його словами, інформаційні операції спрямовані не лише на дискредитацію окремих органів влади чи політичних діячів. Їхнім стратегічним завданням є формування у суспільстві переконання, що держава нібито неспроможна забезпечити безпеку, справедливість та ефективне управління.

    Окремо Мустяце звернув увагу на проблему телефонного та онлайн-шахрайства, яке останнім часом також набуло значних масштабів.

    За його словами, подібні схеми можуть бути не лише способом незаконного отримання грошей громадян, а й інструментом збору персональної інформації.

    Директор спецслужби зазначив, що російські структури можуть використовувати отримані дані для подальших вербувальних заходів, інформаційного тиску, шантажу або організації інших спеціальних операцій.

    Він пояснив, що сучасна гібридна війна поєднує елементи інформаційного впливу, кібероперацій, психологічних кампаній та фінансових злочинів, тому окремі випадки шахрайства не варто розглядати ізольовано від загальної безпекової ситуації.

    Ще одним напрямком діяльності Росії, про який повідомив директор СІБ, є спроби зміцнення власного політичного впливу всередині Молдови.

    За словами Мустяце, Кремль традиційно використовує механізми впливу на політичні еліти, щоб просувати власні інтереси.

    «У наборі інструментів, якими володіє Російська Федерація, є контроль над політичними елітами», – заявив він.

    За його словами, це може здійснюватися різними способами: через вербування окремих політичних діячів, підтримку лояльних політичних сил, приховане фінансування окремих кандидатів чи організацій, а також використання фінансових схем для просування осіб, які діють в інтересах Москви.

    Мустяце наголосив, що подібні інструменти Кремль використовує не лише в Молдові, а й в інших країнах, де намагається посилити власний політичний вплив.

    У Службі інформації та безпеки підкреслюють, що нинішні інформаційні кампанії стали значно складнішими, ніж кілька років тому. Вони одночасно охоплюють соціальні мережі, месенджери, вебсайти, рекламні платформи та інші цифрові канали комунікації.

    Крім того, дедалі частіше використовуються технології штучного інтелекту для створення переконливих текстів, відео та зображень, що ускладнює виявлення фейкового контенту.

    Саме тому молдовські спецслужби активно співпрацюють із міжнародними партнерами, європейськими структурами та цифровими платформами для своєчасного виявлення і блокування інформаційних операцій.

    Попередження директора СІБ пролунали на тлі неодноразових заяв президентки Молдови Маї Санду про те, що Росія продовжує шукати нові інструменти дестабілізації країни.

    Раніше глава держави заявляла, що Кремль не відмовився від спроб впливати на внутрішньополітичні процеси Молдови, а лише змінює методи своєї діяльності відповідно до сучасних умов.

    Крім того, останнім часом Молдова запропонувала європейським країнам, у яких найближчим часом відбудуться вибори, допомогу у протидії російським кампаніям з дезінформації та втручання у демократичні процеси.

    У Кишиневі переконані, що досвід, який країна отримала під час боротьби з гібридними загрозами, може бути корисним для інших європейських держав, які також стикаються зі спробами зовнішнього впливу на виборчі процеси.

    Заяви молдовської спецслужби свідчать про те, що інформаційна безпека та протидія іноземному втручанню залишаються одним із ключових викликів для країни напередодні нового виборчого циклу. Влада Молдови запевняє, що продовжить посилювати захист інформаційного простору та співпрацю із західними партнерами, щоб мінімізувати ризики впливу на волевиявлення громадян.

  • Молдова закрила “Русский дом”: Кишинів продовжує згортати вплив Кремля

    Молдова закрила “Русский дом”: Кишинів продовжує згортати вплив Кремля

    Російський державний культурний центр “Русский дом” у столиці Молдови Кишиневі офіційно припинив свою роботу. Закриття установи стало завершенням тривалого процесу, який розпочався ще у 2025 році після низки дипломатичних конфліктів між Кишиневом і Москвою та ухвалення рішення про денонсацію міжурядової угоди щодо діяльності російських культурних центрів. Відтепер усі питання гуманітарної та культурної співпраці Росія пропонує вирішувати через відділ культури свого посольства.

    Про це повідомляє Newsmaker із посиланням на заяву посольства Російської Федерації в Молдові.

    У російському дипломатичному представництві заявили, що з 4 липня “Русский дом” офіційно припинив діяльність у Кишиневі. Там зазначили, що рішення про закриття стало наслідком дій уряду Молдови, який раніше денонсував міждержавну угоду, що регламентувала роботу культурного центру.

    У посольстві РФ назвали закриття “Русского дома” вимушеним кроком і висловили жаль з цього приводу. У заяві наголошується, що протягом багатьох років центр нібито був місцем культурного діалогу, дружби та гуманітарної співпраці між двома державами.

    Російська сторона також стверджує, що діяльність центру здійснювалася за активної участі місцевих громадських організацій, діячів культури та освітян, а його робота відповідала інтересам значної кількості громадян Молдови. У Москві переконують, що навіть після закриття установи інтерес до російської культури не зменшиться.

    У заяві російського посольства йдеться, що, на думку Москви, жодні адміністративні рішення чи політичний тиск не здатні вплинути на популярність російської культури, яку Кремль традиційно називає інструментом миру, взаєморозуміння та духовного зближення народів.

    Після припинення роботи центру всі питання, пов’язані з культурними, освітніми та гуманітарними програмами Росії в Молдові, буде передано до відділу культури посольства РФ у Кишиневі.

    Закриття “Русского дома” стало результатом рішення, яке молдовська влада ухвалила ще наприкінці минулого року. 5 грудня 2025 року Міністерство закордонних справ Молдови офіційно повідомило Росію про денонсацію Угоди про створення та діяльність культурних центрів, що діяла між двома країнами. Саме тоді сторони визначили 4 липня 2026 року як дату остаточного припинення роботи російського центру.

    Втім, політичне рішення про необхідність закриття “Русского дома” було ухвалене ще раніше. У лютому 2025 року влада Молдови заявила про намір ліквідувати установу після чергового інциденту із падінням російських безпілотників на території країни. Тоді дрони, які Росія використовувала для атак на українську портову інфраструктуру в Одеській області, вкотре порушили повітряний простір Молдови та впали на її території.

    Після цього офіційний Кишинів заявив, що російські державні структури, які працюють під прикриттям культурної чи гуманітарної діяльності, більше не можуть розглядатися виключно як елементи культурної дипломатії. На думку молдовської влади, в умовах війни Росія активно використовує інструменти так званої “м’якої сили” для просування власної пропаганди, політичного впливу та реалізації інформаційних операцій.

    Окрему увагу уряд Молдови звернув на діяльність освітніх програм “Русского дома”. У Кишиневі заявили, що через цей центр громадян Молдови регулярно залучали до навчання у російських університетах та інших освітніх закладах. За нинішніх умов, коли Росія продовжує повномасштабну війну проти України, молдовська влада вважає такі програми потенційно небезпечними. Зокрема, існують ризики, що молоді люди можуть бути втягнуті до російських військових структур або опинитися залученими до війни.

    Після повідомлень про закриття “Русского дома” керівництво невизнаного Придністров’я виступило із пропозицією перенести російський культурний центр на територію самопроголошеного регіону. У Тирасполі заявили, що готові забезпечити подальшу роботу установи та зберегти присутність Росії у сфері культури.

    Однак центральна влада Молдови відразу відкинула таку можливість. У Кишиневі наголосили, що адміністрація Придністров’я не має міжнародно визнаних повноважень ухвалювати будь-які рішення щодо міжнародних організацій чи іноземних державних установ.

    Закриття “Русского дома” є частиною ширшої політики молдовської влади, спрямованої на зменшення російського впливу в країні. Після початку повномасштабної війни в Україні Кишинів посилив боротьбу з проросійською пропагандою, запровадив обмеження щодо діяльності окремих російських медіа, посилив контроль за фінансуванням політичних сил, які можуть бути пов’язані з Кремлем, а також активізував співпрацю з Європейським Союзом та західними партнерами у сфері безпеки.

    Президентка Молдови Мая Санду та її уряд неодноразово заявляли, що Росія продовжує використовувати інформаційні кампанії, економічний тиск, політичне втручання та мережу проросійських організацій для дестабілізації внутрішньої ситуації в країні. Саме тому влада вважає демонтаж інструментів російського гуманітарного впливу одним із елементів зміцнення національної безпеки.

    На тлі війни Росії проти України та курсу Молдови на європейську інтеграцію відносини між Кишиневом і Москвою залишаються одними з найнапруженіших за останні десятиліття. Кремль неодноразово звинувачував молдовську владу у згортанні двосторонніх відносин та дискримінації російської культури, тоді як Кишинів наголошує, що його рішення продиктовані необхідністю захисту державного суверенітету, інформаційного простору та безпеки громадян в умовах триваючої російської агресії проти України.

  • “Більше не можу працювати за своїми принципами”: прем’єр Молдови несподівано залишає посаду

    “Більше не можу працювати за своїми принципами”: прем’єр Молдови несподівано залишає посаду

    Прем’єр-міністр Молдови Александру Мунтяну 3 липня несподівано оголосив про свою відставку. Його рішення автоматично запускає процедуру відставки всього уряду, хоча чинний Кабінет міністрів продовжить виконувати обов’язки до формування нового складу. Відставка стала несподіванкою як для політичних оглядачів, так і для молдовського суспільства, адже Мунтяну очолював уряд менш ніж рік.

    Про своє рішення прем’єр повідомив у соціальних мережах.

    «Сьогодні я завершую свій термін повноважень на посаді прем’єр-міністра. Я прийняв пропозицію очолити уряд із великою відповідальністю та твердим переконанням, що зможу змінити ситуацію на краще. Коли я зрозумів, що більше не можу виконувати свої обов’язки відповідно до своїх принципів і переконань, я вирішив піти», — написав Мунтяну.

    При цьому глава уряду не уточнив, які саме обставини змусили його залишити посаду. Він лише наголосив, що й надалі служитиме Молдові незалежно від того, працюватиме у державному чи приватному секторі.

    Відставка автоматично означає припинення повноважень чинного уряду відповідно до Конституції Молдови. Однак Кабінет міністрів продовжить виконувати обов’язки у статусі виконувача до призначення нового прем’єр-міністра та формування нового складу уряду. Президентка Мая Санду вже заявила, що наступного тижня проведе консультації з парламентськими фракціями щодо кандидатури нового глави уряду.

    Мая Санду подякувала Мунтяну за роботу та підкреслила, що стратегічний курс країни не змінюється.

    «Шлях Молдови залишається незмінним — реформи та вступ до Європейського Союзу», — заявила президентка. Вона також спростувала припущення про те, що прем’єру нібито заважали боротися зі зловживаннями, наголосивши, що він мав повну свободу у роботі уряду й ухвалив рішення про відставку самостійно.

    За інформацією Reuters, рішення Мунтяну пролунало на тлі суспільного резонансу навколо повідомлень про високі зарплати керівників державного підприємства MoldATSA, яке відповідає за безпеку повітряного руху, а також інших державних компаній. Хоча прем’єр прямо не пов’язував свою відставку з цим скандалом, політичні аналітики називають його одним із факторів посилення тиску на уряд.

    Політолог Віталій Андрієвський у коментарі Reuters заявив, що Молдова переживає «гостру кризу державного управління». На його думку, відставка прем’єра створює додаткові виклики для правлячої проєвропейської Партії дії і солідарності (PAS), яка має більшість у парламенті.

    Александру Мунтяну очолив уряд після парламентських виборів восени 2025 року. До цього він понад два десятиліття працював за межами Молдови, зокрема у структурах Світового банку, а також займався міжнародними інвестиційними проєктами. Його призначення вважалося частиною курсу президентки Маї Санду на залучення технократів та продовження реформ, необхідних для вступу країни до Європейського Союзу.

    Особливу увагу української аудиторії Мунтяну привернув ще й тим, що значну частину життя прожив в Україні. Після початку повномасштабної війни він неодноразово висловлював підтримку Києву, а у лютому 2026 року відвідав Україну з офіційним візитом.

    Тоді прем’єр заявив: «Від імені народу Молдови я надсилаю чіткий сигнал солідарності. Ми підтримуємо Україну як сусіди та друзі, об’єднані нашою відданістю справедливому та міцному миру і нашому спільному майбутньому в Європейському Союзі».

    За час роботи уряду Мунтяну одним із головних пріоритетів залишався євроінтеграційний курс країни. Кабінет міністрів працював над реформою судової системи, боротьбою з корупцією, реформуванням енергетичного сектору та зміцненням економічної стійкості Молдови. У травні уряд також домовився з Міжнародним валютним фондом про новий трирічний інструмент підтримки реформ, який має допомогти країні продовжити шлях до членства в ЄС.

    Попри відставку прем’єра, президентка Мая Санду наголосила, що зовнішньополітичний курс держави залишиться незмінним. Молдова й надалі прагне розпочати повноцінні переговорні кластери щодо вступу до ЄС і продовжить реалізацію реформ, необхідних для інтеграції до європейського співтовариства. PAS зберігає парламентську більшість, тому саме ця політична сила, найімовірніше, запропонує нового кандидата на посаду глави уряду.

    Хто саме очолить уряд Молдови після відставки Мунтяну, поки що офіційно не повідомляється. Президентка планує провести консультації з парламентськими силами найближчими днями, після чого висуне кандидатуру нового прем’єр-міністра на затвердження парламентом. До цього часу чинний уряд працюватиме у статусі виконувача обов’язків.

  • Захарова звинуватила Румунію в “поглинанні Молдови” і знову виправдала дії РФ проти України

    Захарова звинуватила Румунію в “поглинанні Молдови” і знову виправдала дії РФ проти України

    У Міністерстві закордонних справ Російської Федерації зробили чергову різку заяву щодо ситуації в Румунії та Молдові, звинувативши Бухарест у нібито “давніх планах поглинання” сусідньої держави та одночасно протиставивши ці події міжнародній критиці на адресу Росії за дії щодо України. Відповідні коментарі пролунали під час брифінгу речниці МЗС РФ Марії Захарової, яка традиційно озвучує публічну позицію російського зовнішньополітичного відомства.

    Підставою для заяви стала ситуація у нижній палаті парламенту Румунії, де законодавча ініціатива, що стосувалася можливого об’єднання з Молдовою, була формально визнана такою, що пройшла етап розгляду без голосування. Це сталося через завершення регламентних строків, у межах яких документ мав бути винесений на голосування, що в румунській практиці означає автоматичне просування або відхилення ініціативи без прямого волевиявлення депутатів залежно від процедури.

    Реагуючи на це, Захарова заявила, що в Бухаресті нібито “давно виношують плани щодо поглинання Молдови”, і підкреслила, що Росія, за її словами, “неодноразово попереджала” про подібні процеси. Вона стверджувала, що румунські політичні кола нібито системно впливають на внутрішньополітичні процеси в Молдові та просувають ідеї об’єднання двох держав у суспільному дискурсі, що, за її інтерпретацією, виходить за межі легітимного політичного діалогу.

    Окрему увагу речниця приділила саме процедурному характеру ухвалення законопроєкту в Румунії, назвавши ситуацію “курйозною” і такою, що, на її думку, демонструє особливості функціонування демократичних інститутів у Європі. Вона стверджувала, що документ начебто пройшов стадію розгляду не через політичне голосування, а через регламентні обмеження, що, як вона висловилася, “ставить під сумнів реальне волевиявлення навіть законодавців”.

    У своїх подальших коментарях Захарова розвинула тезу про нібито подвійні стандарти західних країн у трактуванні міжнародного права та політичних процесів. Вона заявила, що поняття “об’єднання” між державами, на її думку, має застосовуватися лише тоді, коли існує взаємна згода сторін і формалізований механізм, зокрема через плебісцит або референдум. У цьому контексті вона протиставила потенційні процеси в Румунії та Молдові діям Росії щодо українських територій, які в міжнародній практиці та значною частиною держав і організацій розглядаються як анексія.

    Захарова при цьому заявила, що термін “анексія”, який часто використовується в західних медіа та політичних заявах щодо Росії, на її переконання, є “політизованим” і не відображає юридичної реальності. Вона повторила офіційну позицію Москви, згідно з якою територіальні зміни, пов’язані з Кримом та окремими районами півдня і сходу України, нібито стали результатом “волевиявлення населення” та були здійснені відповідно до внутрішніх процедур, які Росія вважає легітимними. Водночас ці твердження не визнаються більшістю держав світу, а також міжнародними організаціями, які кваліфікують відповідні дії як порушення міжнародного права.

    У межах своєї заяви речниця МЗС РФ також наголосила, що, на її думку, якщо західні країни послідовно застосовують термінологію щодо “анексії” у контексті російських дій, то вони мають використовувати однакові підходи і до інших ситуацій, які, як вона стверджує, можуть містити елементи політичного чи територіального зближення держав. Таким чином вона спробувала поставити в один контекст різні геополітичні процеси в Європі, зокрема дискусії щодо можливого об’єднання Румунії та Молдови.

    Водночас у самій Румунії пояснюють ситуацію з законопроєктом суто процедурними нормами парламентської роботи. Румунські політичні сили зазначають, що автоматичне завершення розгляду ініціативи без голосування є наслідком регламентних термінів і не означає політичного рішення на користь або проти об’єднання. У Бухаресті також наголошують, що подібні ініціативи періодично з’являються в політичному полі, однак не мають широкої підтримки серед основних парламентських сил і не є частиною офіційної державної політики.

    Питання можливого зближення або навіть об’єднання Румунії та Молдови загалом періодично виникає в публічних дискусіях обох країн. У Молдові частина політичного спектра підтримує ідеї уніонізму, аргументуючи їх культурною та історичною близькістю держав. Водночас інша частина політикуму наголошує на необхідності збереження суверенітету та пріоритетності європейської інтеграції в рамках незалежної державності.

    Президентка Мая Санду раніше заявляла, що у разі проведення референдуму щодо об’єднання з Румунією вона особисто підтримала б таке рішення, однак підкреслювала, що подібні процеси можливі лише за умови чіткого волевиявлення громадян. Окремі представники уряду Молдови також припускали, що питання зближення з Румунією може набувати актуальності в разі ускладнення або блокування європейської інтеграції країни, зокрема на шляху до членства в Європейському Союзі.

    На цьому тлі заява російського МЗС стала черговим елементом ширшої інформаційної та дипломатичної полеміки між Росією та країнами Європейського Союзу, в якій сторони взаємно звинувачують одна одну у порушенні міжнародних норм, політичному впливі та різному трактуванні принципів суверенітету і територіальної цілісності держав.

  • Молдова допускає об’єднання з Румунією у разі блокування вступу до ЄС

    Молдова допускає об’єднання з Румунією у разі блокування вступу до ЄС

    Уряд Молдови допускає можливість об’єднання з Румунією як альтернативний сценарій розвитку держави у випадку, якщо процес вступу країни до Європейського Союзу буде суттєво ускладнений або повністю заблокований. Про це в інтерв’ю Euractiv заявив віцепрем’єр Молдови Еуджен Осмокеску.

    За його словами, нинішній стратегічний курс Кишинева залишається незмінним — країна прагне завершити переговори про вступ до ЄС і підписати відповідний договір до кінця 2028 року. Водночас він визнав, що затримка або зупинка євроінтеграційного процесу може змусити політичне керівництво розглядати інші геополітичні варіанти.

    Серед таких альтернатив Осмокеску прямо назвав потенційне об’єднання з Румунією, охарактеризувавши його як «план Б» на випадок провалу європейського шляху.

    «Це план Б», — заявив віцепрем’єр, коментуючи сценарій, який може бути активований у разі довготривалого блокування переговорів про вступ до ЄС після 2028 року.

    Осмокеску підкреслив, що наразі цей варіант не є частиною офіційної урядової політики та не обговорюється як практичний крок у короткостроковій перспективі. Пріоритетом залишається повноцінна інтеграція до Європейського Союзу, яку в Кишиневі розглядають як ключовий фактор економічної стабільності, безпеки та політичної модернізації держави.

    Водночас віцепрем’єр наголосив, що успіх євроінтеграції залежить не лише від внутрішніх реформ Молдови, а й від політичної волі Європейського Союзу. Він зазначив, що країні необхідні «чіткі сигнали» з боку Брюсселя, аби зберігати підтримку європейського курсу серед населення.

    За словами Осмокеску, Молдова перебуває під постійним тиском гібридних інформаційних операцій, спрямованих на підрив довіри до євроінтеграції. У цьому контексті, як він наголосив, затримки або невизначеність у процесі вступу можуть мати негативний вплив на суспільні настрої та політичну стабільність.

    Окремо він зазначив, що принцип «розширення на основі заслуг» має залишатися базовим для ЄС, однак водночас підкреслив необхідність більшої передбачуваності для країн-кандидатів, які вже реалізують масштабні реформи у межах переговорного процесу.

    Питання можливого об’єднання Молдови та Румунії періодично з’являється в політичному дискурсі обох країн, однак залишається чутливою темою, яка залежить як від внутрішньополітичних процесів, так і від волевиявлення громадян.

    Президентка Молдови Мая Санду раніше заявляла, що у разі проведення референдуму про об’єднання з Румунією вона підтримала б таке рішення, якщо його схвалить більшість громадян країни. Ці заяви підкреслюють, що будь-який потенційний сценарій зміни державного статусу Молдови розглядається виключно через призму демократичного волевиявлення.

    У Румунії також неодноразово коментували можливість такого розвитку подій. Президент Нікушор Дан зазначав, що об’єднання може стати реальним лише тоді, коли ідея отримає стабільну та переконливу підтримку серед населення Молдови, а також буде результатом політичного консенсусу.

    Водночас у Бухаресті наголошують, що нинішнім пріоритетом залишається підтримка євроінтеграційного шляху Молдови та її поступове наближення до стандартів Європейського Союзу.

    На тлі цих дискусій Молдова продовжує залишатися однією з країн-кандидатів на вступ до ЄС, яка одночасно стикається з внутрішніми економічними викликами, енергетичною залежністю та зовнішнім політичним тиском. Саме ці фактори, на думку аналітиків, значною мірою визначатимуть подальшу траєкторію її зовнішньої політики.

    Євроінтеграція залишається офіційно закріпленим стратегічним курсом Молдови, однак озвучення «плану Б» свідчить про те, що в урядових колах розглядають і сценарії на випадок затяжної кризи в переговорах із Європейським Союзом.

  • Санду позбавила громадянства двох уродженців України: рішення ухвалили на тлі напруги навколо Придністров’я

    Санду позбавила громадянства двох уродженців України: рішення ухвалили на тлі напруги навколо Придністров’я

    Президентка Молдови Мая Санду підписала указ про припинення громадянства для двох уродженців України. Відповідний документ уже оприлюднили на офіційному сайті глави держави. Рішення стало черговим кроком молдовської влади на тлі посилення напруги навколо невизнаного Придністров’я та зростання безпекових ризиків у регіоні.

    Згідно з указом, громадянства Молдови позбавили Валерія Кніщука та Віталія Морля. У документі не уточнюється, які саме підстави стали причиною такого рішення. Водночас у Молдові подібні укази часто пов’язують із питаннями національної безпеки, наявністю іншого громадянства, участю в діяльності, яка суперечить інтересам держави, або отриманням паспорта на підставі неправдивих даних.

    Офіційний Кишинів наразі не оприлюднив додаткових деталей щодо двох уродженців України. Указ має стандартний формат і лише констатує факт припинення громадянства відповідно до чинного законодавства Молдови.

    Це вже не перший подібний крок з боку влади Молдови за останні тижні. Ще 25 травня Мая Санду підписала окремий указ про позбавлення громадянства п’ятьох осіб, які проживали на території невизнаного Придністров’я. Тоді молдовські медіа та експерти звернули увагу, що рішення ухвалили на тлі посилення безпекової риторики Росії щодо регіону.

    У Кишиневі дедалі частіше наголошують, що Придністров’я залишається одним із ключових факторів ризику для національної безпеки Молдови. Самопроголошена “Придністровська Молдавська Республіка”, яка контролює частину території на лівому березі Дністра, не визнається міжнародною спільнотою і офіційно вважається частиною Молдови.

    На території Придністров’я досі перебуває російський військовий контингент, а Москва роками підтримує регіон політично, економічно та військово. Після початку повномасштабної війни РФ проти України питання безпеки навколо Придністров’я стало ще більш чутливим як для Кишинева, так і для Києва.

    Регіон має спільний кордон з Україною, а українська влада неодноразово попереджала про ризики провокацій або використання території Придністров’я у гібридних операціях Росії.

    Додаткову напругу спричинили нещодавні рішення Кремля щодо мешканців невизнаної республіки. У травні президент РФ Володимир Путін підписав указ про спрощення процедури отримання російського громадянства для жителів Придністров’я.

    У Москві пояснили це “необхідністю підтримки співвітчизників”, однак у Молдові таку ініціативу сприйняли як ще один інструмент посилення російського впливу у регіоні.

    Президентка Молдови Мая Санду раніше вже критикувала дії Кремля навколо Придністров’я. Вона заявляла, що Росія намагається використовувати регіон як важіль тиску на Молдову та перешкоджати європейській інтеграції країни.

    Останні рішення про припинення громадянства експерти також розглядають у ширшому контексті посилення контролю над питаннями безпеки. Після початку великої війни в Україні Молдова активізувала перевірки щодо осіб, які можуть бути пов’язані з проросійськими структурами, незаконними схемами отримання документів або діяльністю, що загрожує державним інтересам.

    Водночас офіційний Кишинів намагається уникати різких формулювань, аби не провокувати додаткове загострення з Москвою чи Придністров’ям.

    Окрему увагу до теми привернув і той факт, що новий указ стосується саме уродженців України. Утім наразі немає жодних офіційних заяв про те, що рішення було ухвалене через їхнє українське походження чи зв’язки з Україною.

    У молдовському законодавстві передбачено кілька підстав для припинення громадянства. Серед них — добровільна відмова, служба в іноземних військах без дозволу держави, загроза національній безпеці або отримання паспорта незаконним шляхом.

    На цьому тлі Молдова продовжує зміцнювати співпрацю з Європейським Союзом та партнерами у сфері безпеки. Після російського вторгнення в Україну країна різко посилила заходи контролю на кордонах, активізувала боротьбу з проросійськими мережами впливу та збільшила фінансування оборонного сектору.

    Європейські партнери неодноразово заявляли, що Молдова залишається однією з потенційних цілей російського гібридного впливу. Особливу увагу при цьому приділяють саме Придністров’ю, де Москва зберігає політичну та військову присутність.

    Нагадаємо, у 2022–2025 роках у регіоні неодноразово фіксували дивні інциденти — вибухи, атаки на адміністративні будівлі та повідомлення про нібито “теракти”. У Кишиневі та Києві тоді припускали, що подібні події могли бути елементом інформаційних або гібридних операцій для дестабілізації ситуації.

    Наразі влада Молдови не повідомляє, чи можуть бути нові рішення про позбавлення громадянства в найближчий час. Водночас аналітики припускають, що Кишинів продовжить жорсткіше реагувати на будь-які ризики, пов’язані з Придністров’ям, російським впливом та питаннями безпеки.

  • Молдова наближається до “Коаліції охочих”: що заявила Санду після переговорів у Києві

    Молдова наближається до “Коаліції охочих”: що заявила Санду після переговорів у Києві

    Президентка Молдови Мая Санду заявила про готовність її країни долучитися до міжнародної ініціативи “Коаліція охочих”, яка об’єднує держави-партнери України для посилення безпеки та підтримки в умовах повномасштабної війни. Про це вона повідомила під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Києві.

    За словами Санду, Молдова розглядає можливість участі в коаліції, враховуючи свій конституційно закріплений нейтральний статус. Вона наголосила, що питання вже обговорювалося з українською стороною, і Кишинів готовий долучатися до практичних ініціатив, які не суперечать нейтралітету, але дозволяють зробити реальний внесок у безпеку регіону.

    Мая Санду підкреслила, що навіть дотримуючись нейтрального статусу, Молдова вже надає Україні конкретну допомогу. Зокрема, йдеться про участь у гуманітарних проєктах та співпрацю у сфері розмінування, яка є однією з найважливіших складових безпеки на постконфліктних територіях.

    За її словами, Молдова готова розширювати участь у спільних ініціативах, якщо вони будуть відповідати її внутрішньому законодавству та міжнародним зобов’язанням. Вона зазначила, що нейтралітет країни не означає ізоляцію, а навпаки — передбачає активну участь у підтримці миру та стабільності в регіоні.

    Під час зустрічі в Києві президенти України та Молдови також обговорили ширше коло питань, зокрема безпекову ситуацію в регіоні, наслідки російської агресії та перспективи європейської інтеграції обох країн.

    Окрему увагу сторони приділили ситуації в Придністров’ї, де зберігається присутність російських військових сил і залишається потенційне джерело нестабільності для Молдови та всього регіону. Лідери наголосили на важливості збереження суверенітету і територіальної цілісності держав та координації з Європейським Союзом у питаннях безпеки.

    Також обговорювалися шляхи синхронного просування України та Молдови на шляху до членства в ЄС. Обидві сторони підкреслили, що євроінтеграція є стратегічним вибором, який визначає майбутнє регіону.

    “Коаліція охочих” — це формат міжнародної взаємодії, що об’єднує держави, готові надавати Україні підтримку в різних сферах: від військової та технічної допомоги до гуманітарних, інженерних і логістичних проєктів. Формат дозволяє кожній країні долучатися відповідно до власних можливостей та політичних обмежень.

    Участь у таких коаліціях не завжди передбачає пряме військове залучення. Деякі держави беруть участь через розмінування, фінансову підтримку, навчальні програми або постачання обладнання. Саме тому Молдова розглядає варіант участі через цивільні та технічні напрями, які не порушують її нейтральний статус.

    Попри невеликі розміри та нейтральний статус, Молдова поступово посилює свою роль у регіональній безпеці. Країна перебуває у складному геополітичному середовищі, зокрема через близькість до зони бойових дій в Україні та наявність неврегульованого конфлікту в Придністров’ї.

    Експерти відзначають, що участь Молдови у міжнародних безпекових ініціативах, навіть у непрямих формах, є важливим сигналом про її євроатлантичний курс і прагнення до тіснішої співпраці з ЄС та Україною.

    Україна та Молдова протягом останніх років значно активізували двосторонні відносини. Співпраця охоплює безпекову сферу, енергетику, транспорт, інфраструктуру та гуманітарні проєкти. Особливого значення набули спільні зусилля щодо протидії наслідкам війни Росії проти України, які впливають на весь регіон.

    Під час переговорів у Києві сторони підтвердили намір поглиблювати співпрацю та координувати свої дії на міжнародному рівні, зокрема в рамках європейських структур.

    Заява Маї Санду про готовність Молдови долучитися до “Коаліції охочих” свідчить про подальше зближення Києва та Кишинева у сфері безпеки та зовнішньої політики. Попри нейтральний статус, Молдова демонструє прагнення брати активну участь у регіональних ініціативах, спрямованих на підтримку України та зміцнення стабільності в Східній Європі.

    Такий крок може стати черговим підтвердженням того, що навіть країни з формально нейтральною позицією дедалі частіше залучаються до спільних зусиль із протидії викликам, які виникли внаслідок війни Росії проти України.

  • Санду: Україна стримує Росію і захищає Молдову

    Санду: Україна стримує Росію і захищає Молдову

    Президентка Молдови Мая Санду заявила, що Україна відіграє ключову роль у забезпеченні безпеки її країни, стримуючи російські війська та не дозволяючи їм наблизитися до молдовських кордонів. Про це вона повідомила під час спільної пресконференції з президентом України Володимир Зеленський у Києві.

    За словами Санду, саме завдяки опору України створюються умови для пошуку політичного вирішення придністровського конфлікту. Вона наголосила, що українська армія фактично утримує російські сили на відстані, що знижує ризики для регіону і відкриває можливість для переговорів щодо реінтеграції невизнаного регіону Придністров’я до складу Молдови.

    Президентка зазначила, що Кишинів уже працює разом із Європейський Союз над баченням майбутнього Придністров’я. Йдеться не лише про політичне врегулювання, а про комплексні зміни в регіоні. Серед них — виведення іноземних військ, обмеження впливу олігархічних структур, впровадження демократичних інституцій і економічна інтеграція.

    Санду підкреслила, що реалізація такого сценарію потребує широкої міжнародної підтримки. За її словами, без гарантій безпеки та політичного супроводу з боку партнерів досягти стійкого результату буде складно.

    Президент України Володимир Зеленський, своєю чергою, підтвердив, що Україна послідовно підтримує територіальну цілісність Молдови та зацікавлена у стабільності в регіоні. Він наголосив, що врегулювання придністровського питання має відбуватися мирним шляхом і відповідно до міжнародного права.

    Окрему увагу сторони приділили енергетичним викликам. Придністровський регіон залишається залежним від російських енергоресурсів, що створює додаткові ризики для Молдови. Україна раніше пропонувала альтернативні рішення у сфері енергопостачання, однак такі ініціативи реалізуються поступово та в координації з молдовською владою.

    Присутність російських військ у Придністров’ї, за оцінками Кишинева, є одним із ключових факторів нестабільності в регіоні. Вона стримує розвиток Молдови та ускладнює її європейську інтеграцію. На цьому тлі війна Росії проти України суттєво змінила безпекову ситуацію у Східній Європі, зробивши Україну важливим фактором стримування.

    Санду також підтвердила готовність Молдови долучатися до міжнародних безпекових ініціатив, зокрема до так званої «коаліції охочих», попри закріплений у конституції нейтральний статус країни. Це свідчить про прагнення Кишинева посилити співпрацю з партнерами у сфері безпеки.

    Зустріч Зеленського і Санду в Києві відбулася на тлі річниці Чорнобильської катастрофи і була присвячена питанням безпеки, європейської інтеграції та регіональної співпраці. Сторони підтвердили намір поглиблювати взаємодію, зокрема у контексті спільних викликів, пов’язаних із російською агресією.

    Таким чином, заява Маї Санду підкреслює стратегічну роль України не лише у власній обороні, а й у забезпеченні безпеки всього регіону, зокрема для Молдови та перспектив врегулювання придністровського конфлікту.