Khreshchatyknews.com

Позначка: Литва

  • Скандал у Музеї Ханенків: десятки самурайських артефактів зникли після закордонної виставки

    Скандал у Музеї Ханенків: десятки самурайських артефактів зникли після закордонної виставки

    Скандал навколо Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків набирає обертів. Як стало відомо, з весни 2025 року у Вільнюсі проходила виставка “Скарби самураїв: художні деталі мечів та мініатюрна скульптура Японії”. Туди було вивезено 512 предметів східного мистецтва з українських фондів, однак назад може повернутися лише 463.

    14 травня литовські музейники під час звірки ящиків із експонатами зафіксували відсутність 49 предметів — здебільшого цуб (обмежувачів руків’я японських мечів), створених у XVII–XIX століттях. Серед них були унікальні зразки зі сценами з «Сказання про хейке», із соколиним полюванням, мавпою, що тягнеться за плодом, селянськими постатями, човном серед прибережних трав, літераторами в бамбукових гаях, пташками на гіллі, водяними ліліями, якорем серед хвиль.

    Більшість цуб виготовлено зі сталі й бронзи з використанням ковки, литва, гравірування, золочення та інкрустації камінням. Страхова оцінка кожного експоната коливається від 600 до 3500 євро, середня — близько 1000 євро. Найдорожчими вважаються цуби школи Сотен, які мають значну мистецьку й історичну цінність.

    Після виявлення нестачі уповноважена представниця Музею Ханенків у Литві Юлія Самойлова повідомила головного зберігача фондів у Києві Олену Крамареву. Того ж дня у фондосховищі в Києві знайшли два запаковані ящики зі «зниклими» цубами, які так і не були відправлені. Музей стверджує, що це адміністративна помилка з боку зберігача.

    Проте митниця зафіксувала факт невідповідності декларації: через пункт “Київ-центральний” виїхало 512 експонатів, а реально відправлено 463. Тобто 49 предметів були заявлені як вивезені, але фізично залишилися в Києві. Це формально підпадає під ст. 201 ККУ (контрабанда культурних цінностей), де передбачено до 7 років позбавлення волі.

    Для вивезення предметів Музейного фонду України за кордон необхідно отримати свідоцтво Мінкульту. Воно видається на 6 місяців і передбачає лише тимчасове вивезення. У випадку Музею Ханенків документи оформлялися як для «наукових досліджень», а не просто для виставкової діяльності. Цим процесом, за свідченнями джерел, керували чиновники Департаменту культури КМДА.

    12 вересня директор департаменту Сергій Анжияк звернувся до Мінкульту з листом, у якому приклав звернення директорки музею Юлії Ваганової. У ньому вона просила врегулювати питання митних документів та визнавала, що зберігач фондів уже отримав адміністративне стягнення.

    Згідно з інструкцією Мінкульту, митники мали обов’язково звірити кількість і фото всіх експонатів. Цього зроблено не було. Натомість на Київській митниці пояснюють: «Там була тисяча екземплярів, хто буде їх поштучно перевіряти?». Центральний апарат ДМСУ ж наголошує: «У такий час ми зобов’язані перевіряти все. Два ящики із майже 50 предметами — це велика частина колекції. Їх не могли не помітити».

    Деякі експерти вважають, що ситуація могла бути використана як прикриття для контрабанди — під виглядом «великих партій» експонатів могли вивозити сторонні культурні цінності чи приватні колекції. Інші ж говорять про банальну халатність, однак і вона свідчить про системні «дірки» у митниці та можливі домовленості між чиновниками культури й митниками.

    Формально всі цуби нині на місці — у Києві, але митниця не дає дозвіл на повернення колекції з Литви через підозри у маніпуляціях із документами. В результаті 463 експонати залишаються «заблокованими» і можуть офіційно вважатися незаконно вивезеними після завершення терміну дії свідоцтва.

    Народна депутатка VII–VIII скликань Наталя Новак нагадала: «У фондах музеїв повно підробок. Адже було поширеною практикою, коли картини брали в адміністрації чи міністерства, а повертали копії. Потрібна всеосяжна ревізія».

    Історія зі зниклими самурайськими цубами з Музею Ханенків оголила одразу кілька проблем:

    • недосконалість митного контролю,

    • ручне управління культурними процесами в КМДА,

    • ризики підміни чи незаконного вивезення культурних цінностей.

    Цей скандал може стати каталізатором масштабної перевірки музейних фондів і процедур їхнього вивезення за кордон. Бо головне питання, яке сьогодні турбує і експертів, і суспільство: скільки оригіналів експонатів насправді залишилося у сховищах київських музеїв?

  • Європа копіює українську модель захисту від “Шахедів”

    Європа копіює українську модель захисту від “Шахедів”

    Європейський Союз готується інвестувати мільярди євро у створення масштабної “антидронної стіни” на кордонах із Росією, використовуючи технології, випробувані у бойових умовах в Україні. Це рішення стало реакцією на останні вторгнення російських дронів у повітряний простір країн НАТО, які виявили слабкі місця європейської оборони.

    За даними Financial Times, останні атаки продемонстрували критичну проблему: Альянс змушений використовувати надто дорогі ракети й винищувачі для перехоплення дешевих безпілотників типу “Шахед”. У Брюсселі визнають, що така асиметрія може стати серйозною вразливістю, яку Москва й надалі намагатиметься використати. Саме тому ЄС закликає держави-члени об’єднувати кошти для спільних закупівель ефективних систем, які вже довели свою дієвість в Україні.

    Польща, країни Балтії та Фінляндія оголосили про плани укріпити свої кордони. Водночас європейські чиновники наголошують: ізольовані кроки не принесуть результату, потрібна єдина й інтегрована система. “Не можна, щоб одна держава будувала своє, а інша — зовсім інше. Росія одразу скористається нашими слабкостями”, — заявив представник ЄС.

    Україна стала піонером у дешевих та ефективних методах боротьби з дронами. Оскільки класичні радари часто не виявляють малорозмірні “Шахеди”, українські компанії створили мережу акустичних сенсорів, здатних визначати їхній звук. Ці дані отримують мобільні групи з великокаліберними кулеметами та зенітними гарматами — набагато дешевше й швидше, ніж запуск ракет-перехоплювачів.

    Цим досвідом вже зацікавилися союзники. Президент Володимир Зеленський запропонував Польщі пройти навчання з боротьби з російськими дронами, а заступник міністра оборони Литви Кароліс Алекса підтвердив: його країна переймає український підхід із мобільними групами. Подібні системи запускають у Латвії, а Румунія аналізує, як використати українські напрацювання в межах власної програми Safe.

    Таким чином, “антидронна стіна” ЄС фактично стане розширенням українського досвіду на всю Східну Європу, а сам Київ отримає роль не лише союзника, а й технологічного донора безпеки для НАТО.

  • Міністри оборони Естонії та Литви виступили проти припинення війни в Україні

    Міністри оборони Естонії та Литви виступили проти припинення війни в Україні

    Міністри оборони Естонії та Литви відкрито виступили проти припинення війни в Україні, заявивши, що така зупинка лише підштовхне Кремль до нової фази агресії — цього разу вже безпосередньо проти країн Балтії. Про це повідомляє видання Financial Times.

    Меседж двох міністрів був прямим і недвозначним: якщо Росії дати паузу — вона не скористається нею для миру. Навпаки, Москва використає її, щоб перегрупуватися, зміцнити армію і передислокувати сили ближче до кордонів НАТО. І наступною ціллю можуть стати саме Литва, Естонія та Латвія.

    “Ми всі розуміємо, що коли війна в Україні буде зупинена, Росія дуже швидко перерозподілить свої сили. Це означає, що рівень загрози також значно зросте”, – заявив міністр оборони Естонії Ханно Певкур.

    Він підкреслив: з приблизно 600 тисяч російських військових, які зараз залучені до війни проти України, близько половини можуть бути спрямовані на північний схід Європи вже в найближчі місяці після можливої “паузи”.

    Його литовська колега Довіле Шакалієне погоджується: припинення вогню буде не перемогою миру, а “перепочинком для агресора”.

    “Росія використає цей час, щоб посилити свій військовий потенціал. У них уже є велика армія, навчена на полі бою. Вони тільки посилюватимуть її, поки Захід думатиме, що загрозу відвернено”, – наголосила вона.

    Балтійські міністри фактично підтримали позицію, яка раніше викликала серйозне обурення в Україні. Мова йде про слова глави Федеральної розвідки Німеччини Бруно Каля, який заявив, що війна має тривати до 2030 року — нібито це дасть Європі час на переозброєння.

    Такий цинічний підхід, мовляв, “хай українці воюють, поки ми готуємось”, був розцінений як зрада базових цінностей західного партнерства. Водночас, у заявах литовського й естонського міністрів є інший підтекст: йдеться не про свідоме затягування війни, а про необхідність не допустити її штучної зупинки без гарантій безпеки.

    Фактично, позиція країн Балтії — це чітке усвідомлення того, що нинішня війна не є “локальним конфліктом”. Це — фронт загальноєвропейської безпеки. Якщо Україна буде змушена погодитися на “перемир’я” без справжньої перемоги, Європа отримає ще одну війну — уже на території ЄС.

    Саме тому міністри оборони Естонії та Литви закликають не тиснути на Київ щодо переговорів із Москвою, а навпаки — всіляко підтримувати ЗСУ до остаточного розгрому агресора.

  • Державне телебачення Білорусі заявило про «план опозиції та Заходу» атакувати південний захід країни

    Державне телебачення Білорусі заявило про «план опозиції та Заходу» атакувати південний захід країни

    Державне телебачення Білорусі повідомило про існування нібито «плану опозиції та західних держав» щодо нападу на чотири території на південному заході країни. Ця інформація була озвучена у спеціальному випуску новин, де ведучі заявили про «зростаючу загрозу безпеці» країни.

    Згідно з повідомленням, залучати до нападу збираються озброєні групи з Польщі, Литви та України.

    Стверджується, що за планом на Білорусь спочатку мають напасти «банди націоналістів», потім будуть залучені найманці та сили НАТО.

    Готувати потенційних учасників нападу допомагають польські спецслужби, заявляє білоруське держТБ.

  • Литва передає Україні демонтувану ТЕЦ для відновлення енергетичних потужностей

    Литва передає Україні демонтувану ТЕЦ для відновлення енергетичних потужностей

    Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн повідомила про важливу ініціативу щодо демонтажу теплоелектроцентралі (ТЕЦ) у Литві, яка буде передана Україні. Ця угода є частиною зусиль Європейського Союзу, спрямованих на відновлення енергетичних потужностей України в умовах триваючої агресії.

    Наразі відбувається демонтаж литовської ТЕЦ для відправки необхідних частин в Україну для відновлення енергетичних об’єктів, зруйнованих атаками рф. Також країни Європейського союзу передали Україні понад 10 тисяч генераторів і трансформаторів, заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 19 вересня, передає сайт Єврокомісії.

    Через місяць виповниться 1000 днів з моменту повномасштабного вторгнення росії в Україну. 1000 днів абсолютної жорстокості з боку кремля. Від самого початку вони націлилися на енергетичну інфраструктуру України, щоб спробувати занурити країну в темряву. Половина всієї енергетичної інфраструктури країни була знищена

    – заявила Урсула фон дер Ляєн.

    Президентка Єврокомісії  зауважила, що через атаки рф в Україні зруйновано 80% ТЕС, третина потужностей ГЕС. ЄС зосередить зусилля  на ремонті енергооб’єктів для відновлення 2,5 гігават потужності до зими.  Це приблизно 15% від потреб України.

    Наразі нам вдалося надіслати більше ніж 10 000 генераторів і трансформаторів, і допомога надходить ще більше. Поки ми говоримо, є ціла теплоелектростанція, яку демонтують у Литві та за нашою підтримкою відправляють в Україну, а потім відновлюють в Україні. Це свідчить про тривале бажання Європейського Союзу та держав-членів підтримувати Україну

    – розповіла Урсула фон дер Ляєн.

    Вона також розповіла, що країни ЄС  експортують в Україну 2 гігавати електроенергії, що також покриває приблизно 12% потреб країни в електриці на зиму.

    Крім того, Європейський союз відправляє сонячні панелі до 21 лікарні в країні, щоб забезпечити безперебійне енергопостачання. Вісім з них мають бути повністю обладнані до цієї зими.

  • В Україні найвищий рівень смертності у світі

    В Україні найвищий рівень смертності у світі

    Згідно зі звітом Центрального розвідувального управління (ЦРУ) США, Україна має найвищий рівень смертності серед країн світу. У 2024 році рівень смертності в Україні сягнув 18,6 смертей на 1000 осіб, що вивело її на перше місце в цьому сумарному рейтингу. Литва та Сербія також потрапили до списку країн з високими показниками смертності, займаючи друге та займаючи місце відповідно, а Росія займає 9-е місце.

    Україна має найвищий рівень смертності у світі. В нашій країні на тисячу осіб припадає 18,6 смертей. Литва та Сербія посідають друге і третє місця відповідно. Про це свідчать дані зі звіту ЦРУ про рівень смертності у світі.

    Згідно зі звітом, рівень смертності в Україні найвищий серед усіх країн світу. Він становить 18,6 смертей на 1000 осіб.

    Друга за смертністю країна – Литва. У неї цей показник – 15,02 смертей на тисячу осіб.

    На третьому місці Сербія, яка має смертність на рівні 14,9.

    Найменший рівень смертності у Катарі – з показником 1,4 смерті на тисячу людей.

    Варто зазначити, що росія у списку на 9 місці. У неї на тисячу осіб припадає 14 смертей.

    ImageImage

  • Україна розглядає можливість перемістити частину виробництва дронів до Литви

    Україна розглядає можливість перемістити частину виробництва дронів до Литви

    У Литві заявили про готовність України частково перемістити виробництво дронів на свою територію. Цей крок розглядається як взаємовигідна співпраця та підготовка західних сусідів до можливих військових загроз.

    За інформацією глави МЗС Литви Габріелюса Ландсбергіса, українці виявили зацікавленість у частковому переміщенні виробництва дронів до Литви. Він вважає можливим обговорити спільне виробництво безпілотників, що відображає інтерес і обох сторін. Ландсбергіс підкреслює, що український досвід у веденні війни важливий для вивчення, особливо з урахуванням змін у способах бойових дій.

    Міністр вказав, що українці, борючись проти російської агресії, показали, що літальні дрони стали важливою частиною військової стратегії. Він закликав Литву вчитися з уроків українського конфлікту, який показав важливість використання сучасних технологій у військовій справі.

    Ландсбергіс наголосив на важливості активної співпраці з Україною та відзначив, що українці відкриті для обміну досвідом та знаннями. Співпраця у виробництві дронів стає частиною більшої ініціативи, яка включає кілька країн-членів НАТО та спрямована на підтримку оборонної сфери України.