Позначка: логістика

  • Росія посилила атаки дронами на українські дороги за десятки кілометрів від фронту

    Росія посилила атаки дронами на українські дороги за десятки кілометрів від фронту

    Останні місяці російські війська змінили тактику застосування безпілотників, намагаючись паралізувати українську логістику і постачання на передову. Як пише The Wall Street Journal, дороги, які ще недавно вважалися безпечними на відстані до 32 кілометрів від лінії фронту, тепер регулярно стають мішенню атак.

    За словами бійців ЗСУ, росіяни перетворюють окремі ділянки доріг на “коридори смерті”, де будь-яка машина опиняється під обстрілом. У відповідь українські військові намагаються пристосуватися: встановлюють протидронні сітки, пересуваються у темну пору доби та використовують невеликі авто замість вантажівок.

    Втім, російська тактика стає дедалі складнішою. З’явилися важкі дрони-“матки”, які запускають менші вибухові БПЛА і водночас виконують функцію ретрансляційної антени, що розширює радіус дії. Таким чином Москва отримала можливість завдавати ударів по дорогах та під’їздах до міст значно далі від лінії фронту.

    Підполковник Дмитро Запорожець з 11-го армійського корпусу ЗСУ наголошує: якщо раніше атаки були поодинокими, то тепер вони носять системний характер. Йдеться не лише про дороги постачання, а й про склади, евакуаційні маршрути та під’їзди до населених пунктів.

    Наслідки відчутні безпосередньо на передовій. Підрозділи іноді змушені чекати на боєприпаси добу чи більше, через що втрачають можливість діяти на повну силу. Евакуація поранених також ускладнюється — як через атаки дронів, так і через зруйновані дороги. Медики визнають, що в таких умовах надання допомоги під час руху стає майже неможливим.

    Антидронні сітки, які українські сили масово встановлюють над дорогами, лише частково вирішують проблему. Росіяни пристосовуються: намагаються бити по опорах, щоб обвалити конструкції, або залишають дрони в засідках на виїздах і в’їздах.

    У свою чергу, Financial Times зазначає, що майбутнє війни може визначити застосування роїв дронів із штучним інтелектом. Такі технології здатні радикально змінити баланс сил на полі бою.

  • Ахметов у Німеччині спустив на воду суперʼяхту за €500 мільйонів

    Ахметов у Німеччині спустив на воду суперʼяхту за €500 мільйонів

    Рінат Ахметов, попри війну та втрату медіаактивів, поступово посилює свої позиції в ключових секторах української економіки. Його вплив поширюється не лише на енергетику, але й на аграрний сектор, логістику та політичні структури — від парламентських фракцій до окремих міністерств і держагентств.

    Після згортання медіаімперії Ахметов змінив тактику, ставши головним бенефіціаром енергетичних реформ. Саме через компанії групи ДТЕК він контролює більшу частину українського ринку електроенергії: від генерації до розподілу та продажів.

    Зокрема, бренд Yasno у 2023 році виграв мільярдні тендери, після чого вартість електроенергії для споживачів піднімалася до 8 гривень за кіловат-годину, що удвічі перевищувало середньоринкові показники. Це викликало значну критику з боку експертів і споживачів, які говорять про фактичну монополізацію енергетичного сектору.

    Попри військові виклики, Ахметов не відмовився від інвестицій у надрозкіш. У німецькому Бремені на воду спустили суперʼяхту Luminance вартістю понад 500 мільйонів євро. Формально власником значиться офшорна компанія з Кайманових островів, однак усі сліди ведуть саме до українського олігарха.

    Таким чином, Ахметов, зберігши фінансову міцність, не лише утримує позиції, але й нарощує вплив, перетворюючись на одного з ключових гравців, від яких залежить українська економіка.

  • Хто заробляє найбільше в Україні: військові, IT-фахівці та експерти з нерухомості

    Хто заробляє найбільше в Україні: військові, IT-фахівці та експерти з нерухомості

    В умовах воєнного стану найбільші заробітки в Україні отримують військовослужбовці, а серед цивільних професій лідерами за рівнем доходів є фахівці IT-сфери. Також високі зарплати фіксуються у сфері нерухомості, транспорту, логістики та HR. Про це повідомила директорка Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк.

    В Україні найбільші зарплати отримують налагоджувачі обладнання та оператори верстатів з програмним керуванням – їхній дохід сягає 80–100 тисяч гривень. Інженерні професії забезпечують ще вищий рівень оплати – щонайменше 100 тисяч гривень на місяць. Досить конкурентні зарплати також у аграрному секторі, зазначила керівниця Державної служби зайнятості.

    За її словами, зростання зарплат пов’язане з дефіцитом кваліфікованих спеціалістів. Водночас навіть після закінчення війни зниження рівня оплати праці очікувати не варто.

    «Зарплати не падатимуть, адже завжди діють закони демографії та конкуренції. Ми конкуруємо з нашими європейськими сусідами, і цей фактор нікуди не зникне. У довгостроковій перспективі рівень зарплат в Україні лише зростатиме, особливо у дефіцитних професіях», – підкреслила вона.

    Щодо працевлаштування ветеранів після повернення з фронту, посадовиця наголосила на результатах опитування Українського ветеранського фонду: 68% військових після демобілізації планують розпочати власний бізнес.

  • 25% дефіциту водіїв в Україні в транспортно-логістичній сфері

    25% дефіциту водіїв в Україні в транспортно-логістичній сфері

    В умовах війни та мобілізації Україна стикається з серйозними викликами в транспортно-логістичній сфері. Заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач повідомив, що дефіцит водіїв у цій галузі досягає 25% від загальних потреб, а в сфері пасажирських перевезень у містах цей показник сягає до 30%.

    За його словами, «25% дефіцит водіїв фур – це попередня цифра, яку ми зібрали з перевізників, логістичних компаній. У деяких компаніях ця цифра сягає навіть понад 50%, тому що це питання мобілізації. У цифрах це близько 30 тис. грн. водіїв, які потрібні як водії вантажного транспорту», – сказав Деркач на презентації пілотного проєкту з підготовки жінок-водіїв фур.

    У сфері громадського пасажирського транспорту, за його словами, не вистачає близько 30% водіїв – близько 6 тис. із 14 тис. необхідних галузі фахівців.

    Як повідомив Деркач, компанії, які мають транспортні підрозділи у своїй структурі, самостійно навчають жінок, які бажають працювати водіями вантажних автомобілів. Також міністерство та Фонд інституційного розвитку за підтримки USAID реалізує проєкт із підготовки жінок-далекобійниць. До участі вже відібрано 100 учасниць із понад тисячі тих, хто подав анкети. Проєкт підтримують 25 великих українських роботодавців, які готові прийняти жінок на роботу – серед них «Укрпошта», «Нова пошта», Metro Cash&Carry, Novus, Fozzy та інші.

  • Міністр оборони Рустем Умеров хоче об’єднати закупівельних агенцій

    Міністр оборони Рустем Умеров хоче об’єднати закупівельних агенцій

    Міністр оборони України Рустем Умеров оголосив про суттєві зміни в структурі оборонного відомства. В рамках реформи заплановано об’єднання двох ключових закупівельних агенцій — Агентства оборонних закупівель (АЗОЗ) та Державного оператора тилу (ДОТ) — в єдине підприємство.

    Міністр розповів, що його мета взагалі об’єднати всі агентства Міноборони в «якесь Ukrainian Defence Forces Agency, де будуть закупівлі, логістика, контракти, вимірювання, ефективність».

    Вибором керівника об’єднаного агентства, за його словами, займатиметься заступник міністра оборони України Дмитро Клименков.

    Нагадаємо, раніше ЗМІ писали, що в Міністерстві Умерова твориться «управлінський хаос», який може призвести до поразки України.