Позначка: Ліга націй

  • Мудрик поза грою, воротарі на лаві, Зінченко без клубу: збірну України накрив кадровий шторм

    Мудрик поза грою, воротарі на лаві, Зінченко без клубу: збірну України накрив кадровий шторм

    До старту нового розіграшу Ліги націй залишилося трохи більше двох тижнів, а головний тренер збірної України Андреа Мальдера вже має серйозний кадровий головний біль. Одні потенційні гравці збірної травмовані, інші практично не виходять за свої клуби, хтось лише змінив команду, а дехто взагалі залишається вільним агентом. Ситуацію ускладнює й незвичний календар: у першому міжнародному вікні українцям доведеться провести одразу чотири матчі за 11 днів. UEFA спеціально розтягнула перший блок Ліги націй із 24 вересня до 6 жовтня, тож глибина складу цього разу матиме особливе значення.

    Остаточний список футболістів Мальдера має оголосити 16 вересня під час пресконференції у Львові. УАФ анонсувала захід на 17:30 у «Львіварні». Саме тоді стане зрозуміло, кого тренерський штаб вважає готовим до першого осіннього циклу та кому доведеться шукати заміну.

    Перший матч Україна проведе 25 вересня на виїзді проти Угорщини, 28 вересня зіграє у Грузії, а потім перебереться до Словаччини. «Домашні» зустрічі з Північною Ірландією 2 жовтня та Угорщиною 5 жовтня відбудуться на стадіоні імені Антона Малатинського у Трнаві. У листопаді залишаться виїзд до Північної Ірландії 14-го числа та домашня гра з Грузією 17 листопада. Саме такий порядок підтверджують офіційні календарі UEFA та УАФ.

    Мудрик поза грою, воротарі на лаві, Зінченко без клубу: збірну України накрив кадровий шторм

    Найбільш очевидна втрата зараз — Михайло Мудрик. За інформацією Sport Arena, 25-річний вінгер «Тоттенгема» отримав травму щиколотки на тренуванні й, за попередніми оцінками, не відновиться до завершення міжнародної паузи. Якщо ці строки підтвердяться, Україна втратить одного з найшвидших і найнебезпечніших флангових футболістів одразу на всі чотири стартові матчі. Офіційного списку збірної ще немає, тому остаточно його відсутність підтвердить саме оголошення Мальдери 16 вересня.

    Проблема є й з Єгором Ярмолюком. Наприкінці серпня півзахисник «Брентфорда» достроково залишив поле в матчі Кубка англійської ліги через м’язове ушкодження. Він уже повертався на поле — 5 вересня відіграв другий тайм зустрічі АПЛ проти «Сандерленда», однак українські спортивні медіа повідомляють, що футболіст залишиться у клубі для набору оптимальної форми та не допоможе національній команді в першому блоці Ліги націй. Тому формулювання, що «Брентфорд не відпускає» його до збірної, потребує уточнення: йдеться насамперед про фізичний стан після пошкодження.

    Ще одна помітна втрата може виникнути на правому фланзі атаки. У вихідному повідомленні футболіста помилково названо Владиславом Гуцуляком — насправді йдеться про Олексія Гуцуляка. Один із найрезультативніших гравців збірної у попередньому циклі після відходу з «Полісся» залишається без клубу і не має офіційної ігрової практики з весни. За інформацією Ігоря Бурбаса, яку передали кілька спортивних видань, Мальдера не планує викликати Гуцуляка саме через відсутність належного ігрового тонусу. Станом на 9 вересня футболіст мав варіанти з Італії, Туреччини та Близького Сходу, але нового контракту ще не підписав.

    Не все так однозначно з Олександром Зінченком. Твердження, що він «лише відновлюється», вже частково застаріло. Українець справді пропустив значну частину року через важку травму коліна, а після короткого періоду в «Аяксі» залишив клуб. Однак ще 13 серпня повідомлялося, що Зінченко відновився та набирає кондиції на базі «Арсенала». Станом на вересень його головною проблемою є вже не стільки саме пошкодження, скільки відсутність клубу і, відповідно, офіційних матчів. 9 вересня з’явилася інформація, що можливість підписання українця розглядає «Ювентус».

    Натомість ситуація з Віктором Циганковим виглядає краще, ніж можна зрозуміти з початкової новини. Його затяжний конфлікт із «Жироною» справді став однією з головних українських футбольних історій серпня, але 27 серпня футболіст офіційно перейшов до амстердамського «Аякса» за контрактом до літа 2029 року. Уже 5 вересня Циганков дебютував за новий клуб у грі з ПСВ: вийшов на 61-й хвилині й отримав майже пів години практики. Тож називати його футболістом, який усе ще перебуває в процесі «розлучення з Жироною», станом на 10 вересня вже неправильно. Питання лише в тому, чи встигне він набрати достатній тонус до матчу з Угорщиною.

    Схожа історія й з Іллею Забарним. На старті чемпіонату Франції українець справді залишався в запасі ПСЖ і не виходив на поле у перших матчах Ліги 1. Але ввечері 9 вересня ситуація змінилася: Забарний відіграв усі 90 хвилин у стартовому турі Ліги чемпіонів проти «Слована», а ПСЖ переміг 6:1. Тому говорити, що захисник «взагалі не грає», вже не можна. Навпаки, повний єврокубковий матч за два тижні до старту Ліги націй — хороша новина для штабу Мальдери.

    Значно тривожніша ситуація у воротах. Анатолій Трубін, який минулого сезону був основним у «Бенфіці» та провів 50 матчів, після зміни тренера програв конкуренцію Самуелу Соарешу. Українець залишався на лаві щонайменше в семи матчах поспіль, а влітку клуб навіть був готовий розглядати його продаж. Головний тренер Марку Сілва на початку вересня заявив, що Трубін залишиться в Лісабоні, однак місце першого номера він поки не повернув.

    Андрій Лунін перебуває у ще звичнішій для себе ситуації в «Реалі». У перших чотирьох матчах Ла Ліги сезону-2026/27 він входив до заявки мадридців, але жодного разу не вийшов на поле. Таким чином, двоє найбільш статусних голкіперів України підходять до міжнародної паузи практично без клубної практики, що автоматично збільшує шанси Дмитра Різника чи Руслана Нещерета, яких Мальдера викликав на свої перші збори в травні.

    Не підтверджується в повному обсязі й формулювання про те, що Руслан Маліновський перебуває «в опалі». Українець нині виступає за «Трабзонспор». 15 серпня він вийшов у стартовому складі проти «Касимпаші» та провів 83 хвилини, а 20 серпня зіграв 45 хвилин у кваліфікації Ліги Європи проти «Ференцвароша». 27 серпня Маліновський отримав червону картку в матчі-відповіді. Тобто стабільною його практику не назвеш, але й говорити, що футболіст зовсім випав із клубного футболу, немає підстав.

    А ось Арсеній Батагов справді недоступний через серйозне пошкодження. У початковому матеріалі його помилково назвали Данилом. 24-річний захисник «Трабзонспора» травмував коліно ще в березні, а в травні переніс артроскопічну операцію з відновлення латерального меніска правого коліна. За останніми прогнозами, повноцінно повернутися до загальної групи він зможе вже після осіннього міжнародного вікна — орієнтовно у жовтні. Батагов ще не дебютував за основну національну збірну, хоча виступав за молодіжну та олімпійську команди України.

    Є питання і щодо Романа Яремчука. Форвард після оренди у французькому «Ліоні» повернувся до «Олімпіакоса», однак грецький клуб не включив його до заявки на основний етап Ліги Європи. За повідомленнями місцевих та українських медіа, нападник опинився серед футболістів, які не входять до актуальних планів тренерського штабу Хосе Луїса Менділібара. Для збірної це проблема, адже відсутність регулярного клубного футболу безпосередньо впливає на конкуренцію в атаці.

    У підсумку ситуація справді непроста, але не настільки катастрофічна, як може здатися з першого переліку. Мудрик та Батагов мають реальні травми, Ярмолюк, імовірно, пропустить збір через відновлення, Гуцуляк фактично випав з ігрового ритму, а Зінченко залишається без офіційної практики. Водночас Циганков уже дебютував за «Аякс», Забарний отримав повні 90 хвилин у Лізі чемпіонів, а Маліновський цього сезону виходив за «Трабзонспор». Саме тому головним питанням для Мальдери стає не тільки кількість доступних футболістів, а їхній фізичний стан і готовність витримати надзвичайно щільний цикл із чотирьох матчів майже без пауз.

    Для самого Мальдери це буде перший офіційний турнір на чолі України. Італієць очолив збірну 18 травня, ставши першим іноземним головним тренером національної команди. Його контракт укладений на два роки з опцією продовження. У перших товариських матчах під його керівництвом Україна перемогла Польщу 2:0, а потім поступилася Данії 1:2.

    Ціна осінніх матчів при цьому доволі висока. Україна виступає в Лізі B. Переможець групи B2 напряму підніметься до елітної Ліги A. Команда, що фінішує другою, навесні 2027 року зіграє перехідні матчі проти третьої команди однієї з груп Ліги A. Третє місце, навпаки, означатиме боротьбу за збереження місця в дивізіоні B із представником Ліги C, а четверта команда вилетить безпосередньо.

    Тому вже стартова гра в Будапешті 25 вересня може задати тон усьому турніру. І поки Мальдера готує першу офіційну заявку, головна інтрига полягає в тому, чи зможе тренерський штаб компенсувати травми й нестачу практики так, щоб кадрові проблеми не перетворилися на турнірні.

  • Україна вижила в еліті: драматичний дебют у Лізі націй

    Україна вижила в еліті: драматичний дебют у Лізі націй

    Жіноча збірна України з волейболу зберегла місце в Лізі націй після надзвичайно складного дебютного сезону. У вирішальному матчі третього ігрового тижня команда Якуба Глушака впевнено перемогла Бельгію з рахунком 3:0 та уникнула вильоту з найпрестижнішого щорічного турніру збірних.

    Українки завершили попередній етап на 16-й позиції серед 18 учасниць. Після 12 матчів команда мала три перемоги, дев’ять поразок і десять очок. Нижче фінішували Франція та Болгарія, яка посіла останнє місце з двома перемогами та п’ятьма очками. Саме болгарська збірна залишила елітний дивізіон, тоді як Україна отримала право виступити в Лізі націй і наступного сезону.

    Для української команди це був історичний турнір. У 2026 році збірна вперше потрапила до Ліги націй, замінивши Південну Корею, яка вибула за підсумками попереднього розіграшу. Перед стартом сезону Україна не належала до фаворитів і мала передусім боротися за збереження місця серед найсильніших команд світу.

    Вирішальний матч перетворився на український тріумф

    До останньої зустрічі з Бельгією українки підійшли у вкрай напруженому становищі. Після поразок від Італії, Китаю та Домініканської Республіки команда залишалася неподалік зони вильоту. Перемога над бельгійками була найнадійнішим способом убезпечити себе від падіння на останнє місце.

    Початок матчу складався непросто. Бельгія швидко повела 7:3, але українки поступово налагодили прийом, посилили подачу й почали стабільніше діяти на блоці. У напруженій кінцівці першого сету команда Глушака вирвала перемогу — 25:23.

    Друга партія також тривалий час залишалася рівною. Проте ближче до завершення українки скористалися серією помилок суперниць і довели сет до перемоги — 25:20.

    У третій партії Бельгія вже не змогла повернутися до боротьби. Україна домінувала в атаці, впевнено приймала подачі та практично не дозволяла суперницям набирати легкі очки. Результат 25:13 поставив крапку в матчі та гарантував збірній місце в Лізі націй-2027.

    Дебют почався з історичної перемоги

    Першу перемогу в історії Ліги націй Україна здобула вже у другому матчі турніру. Після стартової поразки від США команда сенсаційно обіграла Німеччину — 3:2.

    Українки виграли два перші сети, дозволили німкеням зрівняти рахунок, але зібралися на тайбрейку й перемогли 15:13. Головною героїнею зустрічі стала Олександра Міленко, яка набрала 22 очки, зокрема чотири у вирішальній партії. Вікторія Даньчак додала ще 17 балів.

    Ця перемога одразу показала, що українська збірна не збирається бути статистом. Команда могла боротися із суперниками, які мали значно більший досвід виступів на найвищому рівні.

    Згодом Україна також перемогла Таїланд. Перед третім тижнем турніру саме ці два успіхи давали команді невеликий запас у боротьбі за виживання.

    Італія забрала шанс на сенсацію

    Третій ігровий тиждень у Гонконзі розпочався матчем проти чинних олімпійських і світових чемпіонок з Італії. Суперниці повернули до складу низку провідних гравчинь, які пропустили перші етапи турніру.

    Україна поступилася 1:3 — 15:25, 25:23, 10:25, 21:25. Виграний другий сет став одним із найяскравіших моментів сезону, адже українки змогли нав’язати боротьбу одній із найсильніших команд планети.

    Особливо прикрою стала четверта партія. Україна вела 20:16, а згодом 21:19, однак Італія виграла шість розіграшів поспіль і закрила матч. Найрезультативнішою у складі суперниць стала Екатерина Антропова, яка набрала 25 очок.

    Тренер Якуб Глушак після гри визнав, що його команда заслужила на тайбрейк, але в кінцівці втратила дисципліну. Цей епізод став показовим для всього турніру: Україна часто демонструвала високий рівень, але не завжди стабільно проводила вирішальні відрізки.

    Китай зупинив головну зброю України

    Наступний матч проти Китаю завершився сухою поразкою — 0:3. Українки поступилися 18:25, 22:25 і 20:25.

    Ключовою проблемою стала гра проти китайського блоку. Саме блок традиційно був одним із найсильніших компонентів України, однак цього разу суперниці повністю нейтралізували українські атаки.

    Китай виграв боротьбу на сітці, змушував українок атакувати з незручних позицій та стабільно читав передачі. Навіть у рівних сетах команді Глушака бракувало якісного завершального удару.

    Поразка не стала катастрофою з погляду турнірної таблиці, адже Китай входив до числа фаворитів і вже гарантував собі участь у вирішальному раунді. Проте Україна витратила багато фізичних і психологічних сил перед головним матчем із Домініканською Республікою.

    Матч із Домініканою ледь не коштував Україні сезону

    Зустріч із Домініканською Республікою стала прямою боротьбою за виживання. Перед грою обидві команди перебували в нижній частині таблиці, тому результат мав особливе значення.

    Україна провалила перші два сети — 17:25 і 16:25. Здавалося, що команда не витримала тиску вирішального матчу. Однак у третій партії українки змінили гру, повернули якісний блок і почали стабільніше атакувати.

    Україна виграла третій сет 25:22, а четвертий — 25:19, перевівши матч на тайбрейк. У вирішальній партії сили були рівними, але Домініканська Республіка перемогла 15:13.

    Статистика показала, що команди були близькими за багатьма показниками. Україна навіть виграла боротьбу за ейсами — 5:4, а кількість помилок була майже однаковою. Проте домініканки мали подвійну перевагу на блоці — 16 проти восьми.

    Поразка 2:3 принесла Україні одне очко, але дозволила суперницям обійти її в таблиці. Перед матчем із Бельгією українки перебували лише на 16-й позиції й не мали права на новий провал.

    Чи заслужила Україна залишитися

    Турнір показав суперечливу картину. З одного боку, Україна виграла три матчі, здобула історичну перемогу над Німеччиною та впевнено розібралася з Бельгією у вирішальний момент.

    З іншого боку, команда програла всі зустрічі прямим конкуренткам у боротьбі за виживання. Франції, Болгарії та Домініканській Республіці українки поступилися на тайбрейках — 2:3.

    Саме ці матчі могли забезпечити значно спокійніше завершення турніру. Україна вела, поверталася після невдалих сетів, створювала перевагу, але не могла стабільно поставити крапку.

    Проте правила турніру оцінюють не окремі матчі, а весь результат. За 12 турів Україна набрала десять очок і випередила Болгарію, яка мала лише п’ять. У цьому сенсі збереження місця є повністю заслуженим: українки виграли більше матчів і набрали вдвічі більше очок, ніж команда, яка вилетіла.

    Хто став лідером збірної

    Найпомітнішою атакувальною силою України протягом сезону була Олександра Міленко. Саме вона стала героїнею першої перемоги над Німеччиною та регулярно брала на себе завершення складних атак.

    Олександра Міленко
    Volleyball World

    Важливу роль відіграла зв’язуюча Дар’я Шаргородська. Її робота не завжди помітна у підсумковій кількості очок, однак від якості передач залежала вся українська атака. Вона також ефективно подавала та допомагала команді на блоці.

    Значний внесок зробили Вікторія Даньчак, Світлана Дорсман, Анна Артишук, Анастасія Мелюшкіна, ліберо Кристина Луценко й інші волейболістки.

    Водночас турнір продемонстрував залежність України від форми кількох провідних гравчинь. Коли Міленко втрачала стабільність, команді часто бракувало спортсменки, яка могла б систематично перебрати на себе роль головної атакувальної опції.

    Якуб Глушак
    cev.eu

    Над чим доведеться працювати

    Найбільшими проблемами України стали прийом, стабільність подачі та атака проти організованого блоку.

    Поганий прийом змушував Шаргородську робити передбачувані передачі, після яких суперниці встигали виставити подвійний або потрійний блок. У кількох матчах українські нападниці регулярно програвали навіть одиночному блоку.

    Також команді бракувало стабільності в кінцівках. Україна втрачала перевагу проти Італії, не змогла дотиснути Францію, Болгарію та Домініканську Республіку.

    Запитання залишаються і до тренерського штабу. Частина таймаутів і замін відбувалася із запізненням, а окремі рішення щодо ротації не завжди давали потрібний результат.

    Однак для першого сезону серед найсильніших збірних світу Україна виконала головне завдання — залишилася в турнірі.

    Порятунок став фундаментом на майбутнє

    Дебютний сезон показав, що Україна здатна конкурувати на рівні Ліги націй. Команда перемагала досвідчених суперниць, брала сети у світових грандів і не розсипалася навіть після серії важких поразок.

    У вирішальному матчі, коли будь-яка помилка могла коштувати місця в еліті, українки провели одну з найкращих ігор сезону. Вони перемогли Бельгію без втрачених сетів і самі забезпечили собі порятунок, не покладаючись виключно на результати конкуренток.

    Наступний сезон має показати, чи зможе збірна зробити крок від боротьби за виживання до стабільного місця в середині таблиці. Для цього необхідно посилити склад, зменшити залежність від окремих лідерок і навчитися завершувати матчі, які доходять до тайбрейку.

    Перший іспит Україна склала. Не без помилок, нервів і болючих поразок, але з найважливішим результатом — жіноча збірна залишилася серед найсильніших команд світу.

  • Росія не повернеться в єврокубки: УЄФА ухвалила нове рішення

    Росія не повернеться в єврокубки: УЄФА ухвалила нове рішення

    Європейський футбольний союз продовжив відсторонення російських клубів і національних збірних від участі в усіх турнірах під своєю егідою щонайменше на сезон 2026/27. Таким чином Росія залишається поза системою європейського футболу вже п’ятий рік поспіль після рішення про усунення її команд, ухваленого у 2022 році у відповідь на повномасштабне вторгнення РФ в Україну.

    Про це свідчать оновлені документи та рішення УЄФА щодо формування складу учасників майбутніх єврокубкових і національних турнірів.

    Згідно з цими рішеннями, виконавчий комітет УЄФА актуалізував перелік учасників сезону 2026/27, виключивши будь-яку можливість участі російських команд у міжнародних змаганнях під своєю егідою. Це стосується як клубного футболу, так і національних збірних усіх вікових категорій, що фактично закріплює чинну спортивну ізоляцію Росії в межах європейського футбольного простору.

    Під заборону, як і раніше, підпадають усі ключові клубні турніри континенту, зокрема Ліга чемпіонів УЄФА, Ліга Європи УЄФА та Ліга конференцій УЄФА. Російські клуби також не зможуть брати участь у жіночих та юнацьких єврокубках, футзальних турнірах, а також у менш медійних, але офіційних змаганнях, таких як Кубок регіонів.

    Не менш масштабними є обмеження для національних збірних. Росія не зможе виступати у відбіркових та фінальних етапах міжнародних турнірів, включно з Ліга націй УЄФА та чемпіонатами Європи серед чоловічих, жіночих, молодіжних і юнацьких команд, а також у футзальних першостях. Фактично це означає повне виключення російського футболу з офіційної європейської змагальної системи.

    Санкції щодо російського футболу були вперше запроваджені навесні 2022 року спільним рішенням УЄФА та ФІФА після початку повномасштабної війни Росії проти України. Тоді міжнародні футбольні організації заявили про необхідність відсторонення російських команд з міркувань безпеки та відповідності базовим принципам спорту. Відтоді російські клуби та збірні були фактично виключені з усіх офіційних міжнародних турнірів.

    Протягом цього періоду російський футбол опинився в умовах фактичної ізоляції. Клуби втратили доступ до єврокубкових доходів, які традиційно становлять значну частину їхнього бюджету, включно з призовими, телевізійними правами та комерційними виплатами. Це суттєво вплинуло на фінансову стабільність низки команд і знизило їхню конкурентоспроможність навіть на внутрішньому рівні.

    Крім фінансових наслідків, ізоляція мала й спортивний ефект. Відсутність регулярних матчів проти провідних європейських клубів призвела до зниження рівня змагань, скорочення міжнародного досвіду гравців і падіння позицій російських команд у рейтингах УЄФА. Національна збірна також втратила можливість брати участь у кваліфікаціях до великих турнірів, залишаючись лише в межах товариських матчів, які не мають офіційного статусу та обмежені колом доступних суперників.

    У контексті європейської футбольної політики важливо, що УЄФА наразі не демонструє сигналів щодо перегляду своєї позиції. Попри періодичні дискусії у спортивному середовищі щодо можливого повернення російських команд у майбутньому, чинна лінія організації залишається незмінною: участь у міжнародних турнірах неможлива до моменту, поки не зміниться політична та безпекова ситуація, яка стала підставою для санкцій.

    На відміну від повного відсторонення Росії, щодо Білорусі УЄФА застосувала обмежений підхід. Білоруські клуби та збірні формально залишаються учасниками європейських змагань, однак із низкою обмежень, зокрема забороною проводити домашні матчі на власній території та неможливістю зустрічей із українськими командами у будь-яких офіційних турнірах.

    Українська футбольна спільнота послідовно виступає за збереження і посилення санкцій проти Росії. Українська асоціація футболу, Національний олімпійський комітет України та Міністерство молоді та спорту України неодноразово зверталися до міжнародних спортивних структур із вимогою не допустити повернення російських команд до змагань до повного завершення війни та відновлення міжнародного права.

    Таким чином останнє рішення УЄФА фактично закріплює довготривалу ізоляцію російського футболу в європейській системі та свідчить про збереження єдиної позиції провідних спортивних інституцій щодо наслідків російської агресії проти України. Для європейського футболу це означає продовження існуючого статус-кво, тоді як для Росії — ще один сезон без участі в головних клубних і збірних турнірах континенту.

  • Мальдера почав із перемоги: Україна обіграла Польщу, а Ярмоленко майже наздогнав рекорд Шевченка

    Мальдера почав із перемоги: Україна обіграла Польщу, а Ярмоленко майже наздогнав рекорд Шевченка

    Збірна України з футболу успішно розпочала новий етап під керівництвом італійського тренера Андреа Мальдери. У товариському матчі, який відбувся 31 травня на стадіоні «Тарчинський Арена Вроцлав» у Польщі, «синьо-жовті» перемогли збірну Польщі з рахунком 2:0. Для нового головного тренера національної команди цей поєдинок став дебютним, і він одразу завершився перемогою.

    Українська команда активно розпочала матч і вже на 17-й хвилині могла відкривати рахунок. Після навісу Андрія Ярмоленка та удару головою Романа Яремчука польський голкіпер відбив м’яч, а Віктор Циганков добив його у ворота. Однак арбітр зафіксував офсайд у Ярмоленка, тому гол не було зараховано.

    Поляки відповіли небезпечним моментом на 20-й хвилині. Оскар Петушевський вийшов сам на сам із Анатолієм Трубіним, але український воротар урятував команду та не дозволив господарям відкрити рахунок.

    На 34-й хвилині збірна України все ж забила. Віктор Циганков активно вступив у пресинг, відібрав м’яч у Якуба Пйотровського та віддав передачу на Романа Яремчука. Форвард не став заходити у штрафний майданчик і з-за його меж точно пробив у дальній кут воріт. Цей гол став першим для збірної України під керівництвом Мальдери.

    Наприкінці першого тайму українці подвоїли перевагу. На 44-й хвилині Циганков знову взяв участь у результативній атаці, виконав простріл із лівого флангу, а Андрій Ярмоленко замкнув передачу у порожні ворота. Для 36-річного вінгера цей м’яч став 47-м у складі національної збірної України. Тепер він лише на один гол відстає від рекорду Андрія Шевченка, який забив 48 м’ячів за «синьо-жовтих».

    У другому таймі Польща намагалася повернутися у гру та створила кілька небезпечних моментів. Найкращий шанс господарі мали на 56-й хвилині, коли після помилки української оборони Кароль Свідерський пробивав із вигідної позиції. Однак Трубін знову врятував збірну України, здійснивши важливий сейв.

    До фінального свистка команда Мальдери зберегла перевагу й не дозволила полякам забити бодай один м’яч. У підсумку Україна перемогла 2:0 та здобула важливий психологічний результат перед наступними матчами.

    Цей поєдинок мав особливе значення не лише через результат, а й через дебют Андреа Мальдери на посаді головного тренера збірної України. Італійський фахівець очолив команду після невдалого відбору на чемпіонат світу-2026, куди Україна не змогла пробитися. Тепер перед новим тренерським штабом стоїть завдання оновити гру команди та підготувати її до Ліги націй сезону-2026/27.

    У Лізі націй Україна виступатиме в Лізі B. Суперниками «синьо-жовтих» стануть Угорщина, Грузія та Північна Ірландія. Перший офіційний матч під керівництвом Мальдери українці мають провести 25 вересня проти збірної Угорщини.

    До цього команда зіграє ще один товариський матч. У неділю, 7 червня, збірна України зустрінеться з Данією в місті Оденсе. Початок гри запланований на 19:30 за київським часом.

    Перемога над Польщею стала гарним сигналом для вболівальників. Україна продемонструвала організований пресинг, швидкий перехід в атаку та ефективну гру лідерів. Особливо помітною була роль Віктора Циганкова, який фактично створив обидва голи. Яремчук підтвердив статус нападника, здатного вирішувати моменти індивідуально, а Ярмоленко вкотре показав, що залишається важливою фігурою для національної команди.

    Окремо варто відзначити гру Анатолія Трубіна. Саме його сейви у ключові моменти не дозволили Польщі змінити хід зустрічі. Український воротар двічі рятував команду після небезпечних виходів суперників і допоміг збірній завершити матч без пропущених м’ячів.

    Для Мальдери цей матч став не просто дебютом, а своєрідною заявкою на новий стиль збірної. Команда виглядала дисципліновано, активно працювала без м’яча та швидко використовувала помилки суперника. Попереду в тренерського штабу ще багато роботи, однак старт вийшов переконливим.

    Збірна України розпочала нову сторінку своєї історії з перемоги над принциповим суперником. Рахунок 2:0 у Вроцлаві став не лише успішним дебютом Андреа Мальдери, а й важливим емоційним імпульсом для команди перед майбутніми викликами.

  • Збірна України розпочне відбір до ЧС-2026 матчем проти Франції у вересні

    Збірна України розпочне відбір до ЧС-2026 матчем проти Франції у вересні

    У 2025 році збірну України з футболу очікує насичений сезон: національна команда зіграє одразу в двох важливих турнірах — плей-оф Ліги націй та відборі на чемпіонат світу-2026. Загалом заплановано вісім офіційних матчів, ще кілька можуть з’явитися у вигляді товариських зустрічей.

    Перші матчі вже відбулися в березні. В рамках плей-оф Ліги націй українці вдома обіграли Бельгію з рахунком 3:1, але у матчі-відповіді зазнали поразки 0:3, що не дозволило пробитися до елітного дивізіону турніру.

    Далі на команду Сергія Реброва чекає боротьба у відбірковій групі D до ЧС-2026. Суперниками України стали Франція, Азербайджан та Ісландія. Турнірна дистанція стартує у вересні та завершиться в листопаді.

    Календар матчів збірної України у 2025 році

    Ліга націй. Плей-оф:

    • 20 березня – Україна – Бельгія 3:1

    • 23 березня – Бельгія – Україна 3:0

    ЧС-2026. Відбір, група D:

    • 5 вересня – Україна – Франція (21:45)

    • 9 вересня – Азербайджан – Україна (19:00)

    • 10 жовтня – Ісландія – Україна (21:45)

    • 13 жовтня – Україна – Азербайджан (21:45)

    • 13 листопада – Франція – Україна (21:45)

    • 16 листопада – Україна – Ісландія (19:00)

    Нагадаємо, що на ЧС-2026 у США, Канаді та Мексиці поїдуть 16 європейських команд — 12 прямих переможців груп і чотири, які пройдуть через плей-оф. Україна востаннє грала на світовій першості у 2006 році, дійшовши до чвертьфіналу.

  • Збірна України зберегла 25-те місце у рейтингу ФІФА після матчів Ліги націй

    Збірна України зберегла 25-те місце у рейтингу ФІФА після матчів Ліги націй

    Міжнародна федерація футболу (ФІФА) оновила рейтинг національних команд за підсумками перших матчів 2025 року. Збірна України, попри поразку у плейоф Ліги націй від Бельгії, утрималася на 25-й сходинці.

    Підопічні Сергія Реброва не зуміли пробитися до елітного дивізіону A, попри домашню перемогу над бельгійцями з рахунком 3:1. Поразка 0:3 у матчі-відповіді залишила Україну поза найвищим рівнем турніру. Втім, у рейтингу синьо-жовті все ж додали 4.87 очка і наразі мають 1559.81 бала.

    Україна зберігає позицію між Еквадором (24 місце, 1567.95 бала) та Австралією (26 місце, 1554.55 бала). Відстань до еквадорців збільшилась до 8.14 бала, а перевага над австралійцями скоротилась до 5.26 бала.

    Ще ближче підібралася Туреччина – тепер лише 8.34 бала відставання. Турки здобули переконливу перемогу над Угорщиною у плейоф і піднялися на 27-му позицію рейтингу.

    Серед суперників України у відборі на чемпіонат світу – Ісландія та Азербайджан – обидві збірні втратили позиції. Ісландія, програвши Косову, опустилася на 74-те місце, а Азербайджан – на 119-те.

    У топ-10 рейтингу відбулися чотири зміни. Іспанія обійшла Францію і вийшла на друге місце, а Нідерланди піднялися на шосту сходинку. Франція та Португалія, навпаки, втратили свої позиції. Лідером залишається збірна Аргентини.

  • Жіноча збірна України перемогла Албанію у стартовому матчі Ліги націй-2025

    Жіноча збірна України перемогла Албанію у стартовому матчі Ліги націй-2025

    Жіноча національна збірна України з футболу успішно розпочала виступи у Лізі націй-2025, здолавши команду Албанії з рахунком 2:1.

    Гра відбулася 22 лютого, і українки продемонстрували впевнену гру, завоювавши важливі три очки.

    Українки вийшли вперед ще у першому таймі. На 31-й хвилині після подачі з кутового м’яч опинився в штрафному майданчику суперниць. Там Кравчук точно навісила на Ольгу Овдійчук, яка бездоганним ударом головою відправила м’яч у сітку, вивівши українських спортсменок уперед.

    Після перерви команда закріпила свою перевагу. Лише вийшовши на поле, Козлова миттєво відгукнулася на довгий пас, випередила захисницю та головою переправила м’яч у ворота, завершивши комбінацію за участі Овдійчук.

    Наприкінці матчу господарки поля зуміли скоротити відставання, забивши в компенсований час, однак зрівняти рахунок їм не вдалося. Таким чином, жіноча збірна України стартувала в турнірі з перемоги.

    Наступний поєдинок українська збірна проведе 25 лютого, коли зустрінеться з командою Хорватії.

  • Повний розклад матчів збірної України з футболу на 2025 рік

    Повний розклад матчів збірної України з футболу на 2025 рік

    Збірна України з футболу у 2025 році має великий виклик: команда боротиметься не тільки за вихід у елітний дивізіон Ліги націй, але й за кваліфікацію на Чемпіонат світу 2026 року. У 2025-му українці зіграють вісім офіційних матчів, серед яких важливі поєдинки проти Бельгії та команд з групи D відбору на ЧС-2026.

    Календар матчів збірної України на 2025 рік

    Ліга націй. Плей-оф за вихід до дивізіону А

    • 20 березня, 21:45: Україна – Бельгія
    • 23 березня, 21:45: Бельгія – Україна

    Чемпіонат світу 2026. Відбір (Група D)

    • 5 вересня, 21:45: Україна – Франція/Хорватія
    • 9 вересня, 19:00: Азербайджан – Україна
    • 10 жовтня, 21:45: Ісландія – Україна
    • 13 жовтня, 21:45: Україна – Азербайджан
    • 13 листопада, 21:45: Франція/Хорватія – Україна
    • 16 листопада, 19:00: Україна – Ісландія

    Що чекає на збірну?

    Цей рік стане вирішальним для команди, адже у 2026 році в перший раз на Чемпіонат світу потраплять 48 команд. Для Європи кваліфікацію забезпечать 16 місць: 12 переможців груп та чотири найкращі з плей-оф, куди потраплять збірні, що займуть другі місця, а також чотири з Ліги націй.

    Для України це великий шанс, адже вони мають лише один попередній досвід участі у ЧС – на турнірі 2006 року в Німеччині, де команда досягла чвертьфіналу. Тепер збірна прагне повторити цей успіх або навіть піти далі.

  • Ліга націй: Збірна України готується до важливого матчу з Грузією

    Ліга націй: Збірна України готується до важливого матчу з Грузією

    У суботу, 16 листопада, збірна України з футболу проведе свій п’ятий матч у групі В1 Ліги націй-2024/2025, зіграючи проти Грузії. Поєдинок відбудеться на стадіоні «Аджарабет Арена» в Батумі, початок зустрічі о 19:00 за київським часом.

    Матч стане важливим для обох команд у боротьбі за вихід на наступний етап Ліги націй. Після чотирьох турів збірна України посідає останнє місце в групі з 4 очками, відстаючи від лідера – Чехії (7 очок). Грузія та Албанія мають по 6 очок і знаходяться на другому та третьому місцях відповідно.

    Трансляцію поєдинку безкоштовно надасть сервіс «Megogo Sport», який покаже матч у цифровому етері Т2, кабельних мережах та на OTT-платформі. Аналітична студія розпочнеться за півтори години до старту гри і продовжиться у перерві та після завершення поєдинку.

    Це не єдиний матч, який можна буде подивитися на «Megogo» цього тижня: 14 листопада глядачі зможуть насолодитися зустрічами Вірменія – Фарерські острови та Словенія – Норвегія, 15 листопада – Кіпр – Литва, Румунія – Косово, а 17 листопада – Фінляндія – Греція.

    Збірна України вийде на матч з Грузією з наступним складом:

    • Воротарі: Георгій Бущан («Динамо» Київ), Анатолій Трубін («Бенфіка» Лісабон), Дмитро Різник («Шахтар» Донецьк).
    • Захисники: Микола Матвієнко, Юхим Конопля, Валерій Бондар (всі – «Шахтар»), Олександр Тимчик («Динамо»), Віталій Миколенко («Евертон»), Ілля Забарний («Борнмут»), Максим Таловєров (ЛАСК Лінц).
    • Півзахисники: Микола Шапаренко, Володимир Бражко («Динамо»), Георгій Судаков, Дмитро Криськів, Олександр Зубков («Шахтар»), Олексій Гуцуляк, Олександр Назаренко («Полісся»), Іван Калюжний («Олександрія»), Михайло Мудрик («Челсі»), Олександр Зінченко («Арсенал»), Єгор Ярмолюк («Брентфорд»).
    • Нападники: Артем Довбик («Рома»), Роман Яремчук («Олімпіакос»), Владислав Ванат («Динамо»).

    Після поєдинку з Грузією українці вже 19 листопада вирушать до Тирани, де на стадіоні Air Albania зіграють проти Албанії.