Khreshchatyknews.com

Позначка: Кирило Буданов

  • Нові деталі розформування легендарного “Міжнародного легіону”

    Нові деталі розформування легендарного “Міжнародного легіону”

    За інформацією нашого джерела, Міжнародний легіон був розформований близько трьох тижнів тому з відома екс-глави ГУР Кирила Буданова.

    “Іноземний легіон ГУР вже три тижні як розпустили, просто не афішували цю інформацію. Легіонери з південноамериканських країн заполонили київські готелі 23 січня, а з 6 лютого почали виїжджати в бік західного кордону: до Львова та Ужгороду. Грузинський легіон, як частина міжнародного, давно облаштувався в Києві, внаслідок чого на столичних дорогах в рази збільшилась кількість дорогих авто на грузинских номерах”, – зазначає джерело.

    Водночас, за інформацією джерела, “лише одиниці із Міжнародного легіону перевелись у штурмові підрозділи”.

    Крім того, за інформацією джерела, “додаткове фінансування іноземців з “чорної каси” закрито, тепер лише “білі контракти”.

    “Тому іноземців у нас не буде, європейські посольства почали приймати заявки від своїх громадян (добровольців) про сприяння відправці на батьківщину”, – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше в авторитетному французькому виданні  Le Monde вийшов матеріал під назвою:  Війна в Україні: Київ таємно розпускає свій Міжнародний легіон

  • Закрита соціологія зафіксувала падіння рейтингу президента в Україні

    Закрита соціологія зафіксувала падіння рейтингу президента в Україні

    В Офісі Президента зафіксували тривожні зміни в суспільних настроях. За інформацією джерел, нещодавно було проведене закрите соціологічне дослідження президентських рейтингів, результати якого викликали серйозне занепокоєння у керівництва держави.

    Згідно з внутрішніми даними, за короткий період суттєво зріс рівень підтримки Кирила Буданова — з приблизно 12% до 19%. У соціології його дедалі частіше сприймають як фігуру, пов’язану з можливим альтернативним підходом до завершення війни. Саме асоціація з потенційним «мирним треком» забезпечує йому позитивну динаміку, особливо серед виборців, які втомилися від затяжного протистояння та невизначеності.

    На цьому тлі рейтинг Володимира Зеленського продовжує знижуватися. За оцінками джерел, реальна підтримка президента просідає, а в суспільстві наростає розчарування і відчуття втоми від чинної моделі управління в умовах війни. Все частіше звучать претензії щодо відсутності зрозумілої перспективи та замкненості влади у власному інформаційному колі.

    Особливе занепокоєння в ОП викликає те, що зростання підтримки Буданова відбувається без активної політичної кампанії. Це свідчить про стихійний запит на альтернативне лідерство, який формується не зусиллями штабів, а як реакція на загальне падіння довіри до чинної влади.

    У владних кулуарах зазначають, що результати цього опитування стали неприємним сигналом і для президентського оточення, і для керівництва ОП. Соціологія демонструє, що Банкова поступово втрачає монополію на формування політичного порядку денного, а суспільство шукає нові символи надії та змін.

    За словами співрозмовників, зараз в Офісі Президента аналізують різні сценарії реагування — від корекції комунікаційної політики до перегляду ключових меседжів щодо війни, мобілізації та можливих шляхів її завершення. Ігнорування цих тенденцій, попереджають джерела, може лише поглибити розрив між владою та суспільством.

  • Переговори тривають: Буданов отримав підтримку Зеленського щодо домовленостей в ОАЕ

    Переговори тривають: Буданов отримав підтримку Зеленського щодо домовленостей в ОАЕ

    Керівник української делегації Кирило Буданов зберіг за собою переговорний напрямок після консультацій із президентом Володимиром Зеленським та продовжить роботу над досягнутими в Абу-Дабі домовленостями. Про це повідомило джерело в Офісі президента.

    За словами співрозмовника, під час внутрішніх обговорень Буданову вдалося аргументовано відстояти напрацьовані домовленості та довести доцільність подальшого продовження діалогу з партнерами. Йдеться насамперед про питання енергетичної безпеки та тимчасового зниження ризиків для критичної інфраструктури.

    В ОП наголошують, що саме активна позиція української сторони дала можливість досягти так званого енергетичного перемир’я в один із найскладніших періодів для країни, коли атаки на об’єкти енергосистеми створювали значні загрози для стабільності постачання світла та тепла.

    Співрозмовники вважають, що результати перемовин засвідчили здатність Буданова працювати зі складними кейсами та вести системний переговорний процес навіть у кризових умовах. Тому йому доручено продовжити контакти та розширити діалог із міжнародними партнерами.

    Очікується, що наступні раунди консультацій стосуватимуться подальших гарантій захисту енергетичної інфраструктури та координації дій у сфері безпеки.

  • Не зрада, а інерція: чому радники Єрмака залишилися при Буданові

    Не зрада, а інерція: чому радники Єрмака залишилися при Буданові

    У мережі стрімко розгорівся скандал довкола радників нового очільника Офісу Президента Кирила Буданова. Після його призначення з’явилися публікації про те, що частина помічників, які працювали за часів Андрія Єрмака, нібито залишилися при новому керівникові. Для багатьох це стало приводом говорити про «зраду», змови та приховану спадковість впливів. Утім, якщо відкинути емоції, ситуація виглядає значно простіше й прозаїчніше.

    Політолог Олексій Голобуцький звертає увагу на те, що інформаційна хвиля виникла не через реальні кадрові рішення, а через банальну бюрократичну інерцію. Запит щодо радників був направлений фактично одразу після призначення Буданова, і відповідь логічно відобразила стан справ на той момент — кадрових змін просто ще не встигли оформити.

    Станом на перші дні після призначення новий очільник ОП справді не призначив повністю оновлену команду радників і помічників. Частина людей, які працювали з попереднім керівником, тимчасово залишалася поза штатом. Саме це й стало формальним приводом для гучних заголовків і хвилі обурення в соцмережах.

    Однак логіка «Буданов залишив собі радників Єрмака» виглядає радше зручною для клікбейту, ніж коректною з точки зору реальної управлінської практики. За словами Голобуцького, новий очільник ОП у перші тижні роботи зосереджений не на косметичних кадрових рішеннях, а на значно важливіших питаннях — перемовинах із міжнародними партнерами щодо деталей мирного плану, реагуванні на масовані удари по енергетичній інфраструктурі, роботі в умовах постійно змінної внутрішньої та зовнішньої ситуації.

    У таких обставинах очікувати миттєвого «перезавантаження» апарату — щонайменше наївно. Будь-яка бюрократична система працює інерційно, а швидкі кадрові рішення є радше винятком, ніж правилом. Тим більше — у момент, коли країна перебуває у фазі активних переговорів і кризових викликів.

    Голобуцький наголошує: відсутність негайних звільнень або призначень не є свідченням політичної змови чи прихованої залежності. Це типовий перехідний період, коли новий керівник вивчає документацію, посадові інструкції та концентрується на критично важливих завданнях, а не на публічних жестах.

    Інформаційний шум навколо цієї теми, за його словами, лише демонструє хронічну проблему українського медіаполя — прагнення знайти «зраду» там, де є звичайна управлінська рутина. У результаті суспільству підсовують спрощену і емоційну картинку замість тверезого аналізу.

    У підсумку історія з радниками виглядає не як сенсація, а як приклад того, як перехідний момент і бюрократичні процеси стають ґрунтом для гучних, але порожніх скандалів. І, схоже, у цій ситуації варто більше говорити не про персоналії, а про реальні виклики, з якими нині стикається держава.

  • На полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі пройдуть переговори по безпековим гарантіям для України

    На полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі пройдуть переговори по безпековим гарантіям для України

    За інформацією джерел видання 360ua.news, на полях Всесвітнього економічного форумі в Давосі пройдуть переговори між українською та американською делегаціями, основною темою яких стане “обговорення питань отримання безпекових гарантій США в обмін на виведення українських військ з Краматорська, Слов’янська та решти Донецької області”.

    За інформацією джерела, склад української делегації в Давосі, куди разом з Володимиром Зеленським мають вирушити Кирило Буданов, Сергій Кислиця та Давид Арахамія, продиктований запланованими переговорами з американцями щодо отримання безпекових гарантій.

    Крім того, за інформацією джерела, “у Давида Арахамії окремо запланована низка зустрічей з американцями та європейцями, що ще раз підтверджує його зростаючий вплив на український політикум”.

    Водночас, видання Financial Times з посиланням на неназваних українських чиновників повідомляє, що підписання окремої угоди про безпекові гарантії виявилося складнішим процесом, однак сторони розраховують погодити загальний “лист умов”.

  • Стало відомо, чому Буданов не займається інформаційною політикою

    Стало відомо, чому Буданов не займається інформаційною політикою

    Наші джерела повідомляють, що після зміни конфігурації влади Андрій Єрмак повністю зосередився на підготовці виборчої кампанії президента Володимира Зеленського. Йдеться про окрему політичну вертикаль, яка працює поза межами Офісу президента.

    Саме цим, за словами співрозмовників, пояснюється нинішній розподіл повноважень у владі. Кирилу Буданову, який очолює Офіс президента, передано переговорний трек. При цьому його роль у межах ОП фактично обмежується цим напрямом.

    Джерела наголошують, що Буданов не залучений до інформаційної політики, публічних комунікацій чи виборчої кампанії. Такий підхід був принциповою позицією Андрія Єрмака ще на етапі формування нової моделі управління.

    За словами співрозмовників, Єрмак категорично виступав проти будь-якої участі Кирила Буданова в інформаційному блоці. Цю позицію публічно підтвердив і Володимир Зеленський, чітко заявивши про неприпустимість залучення голови ОП до інформаційної вертикалі.

    У результаті сформовано жорсткий функціональний поділ: Андрій Єрмак поза Офісом президента займається виключно виборчою кампанією глави держави, тоді як Кирило Буданов у статусі голови ОП відповідає за переговорний напрям без впливу на публічну та інформаційну політику.

  • Washington Post: Буданова в США вважають розсудливішим у питанні миру

    Washington Post: Буданова в США вважають розсудливішим у питанні миру

    У Білому домі керівника української розвідки Кирила Буданова сприймають як більш прагматичну та розсудливу фігуру у питаннях мирних переговорів, ніж керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Про це повідомляє американське видання Washington Post із посиланням на колишнього високопосадовця адміністрації Дональда Трампа, який займався питаннями Росії та України.

    За словами ексчиновника, попри публічний образ жорсткого та рішучого силовика, Буданов відігравав непомітну, але важливу роль у контактах, пов’язаних із мирними переговорами на початку 2025 року. Він зазначив, що саме в контексті реального обговорення завершення війни Буданов проявив себе як один із найбільш прагматичних і виважених представників української сторони.

    Співрозмовник видання наголосив, що така позиція різко контрастує з поведінкою Андрія Єрмака. За його словами, керівник Офісу президента неодноразово критикував американських партнерів, що викликало роздратування у Вашингтоні. Колишній чиновник стверджує, що замість зосередження на тому, що є найкращим для України, Єрмак, на думку американської сторони, діяв з огляду на власні політичні інтереси та інтереси президента Володимира Зеленського.

    Окремо зазначається, що Кирило Буданов користується повагою серед представників різних політичних груп в адміністрації Трампа. За словами джерела, саме це робить його прийнятною фігурою для неформальних контактів і консультацій у складних питаннях, пов’язаних із потенційними шляхами завершення війни.

  • Росія перевиконує мобілізаційний план і готує новий набір на 2026 рік

    Росія перевиконує мобілізаційний план і готує новий набір на 2026 рік

    Росія вже фактично перевиконала мобілізаційний план на 2025 рік. Станом на початок грудня до лав російської армії було залучено близько 403 тисяч осіб, що наближається до запланованих показників на весь рік.

    Про це заявив начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов. За його словами, основним джерелом поповнення російських збройних сил залишаються контрактники, однак сам процес набору супроводжується серйозними труднощами.

    Російська влада змушена регулярно підвищувати одноразові виплати за підписання контракту. Їхній розмір варіюється залежно від регіону, але йдеться про значні суми, які використовуються як ключовий стимул для залучення нових військовослужбовців. Таким чином Кремль намагається компенсувати втрати та підтримувати чисельність армії без оголошення відкритої загальної мобілізації.

    Водночас у ГУР зазначають, що у 2026 році Росія планує набрати до війська ще близько 409 тисяч осіб, що свідчить про довгострокові плани ведення війни та розрахунок на постійне оновлення особового складу.

    Паралельно з контрактним набором Москва готує механізми прихованої мобілізації резервістів. Йдеться про залучення військовозобов’язаних під виглядом обов’язкових зборів та служби у резерві. Відповідні рішення дозволяють призивати невизначену кількість резервістів без формального оголошення нової хвилі мобілізації.

    Аналітики вважають, що російська влада намагається уникнути різкого соціального напруження, пов’язаного з масовим призовом, тому робить ставку на поступове, але постійне втягування резерву та фінансову мотивацію населення. Такий підхід дозволяє Кремлю продовжувати війну, не вдаючись до політично ризикованих рішень.

  • Джерела повідомляють про підготовку виборчих стратегій у команді Зеленського

    Джерела повідомляють про підготовку виборчих стратегій у команді Зеленського

    За інформацією наших джерел, наразі політтехнологи Володимира Зеленського займаються опрацюванням основних стратегій до виборів президента, які ймовірно відбудуться наступного року.

    Наше джерело називає кілька основних стратегій побудови виборчої кампанії, які наразі розглядаються в Офісі Президента.

    Перше питання – це питання “впровадження онлайн голосування”, якого по останній інформації не буде з ймовірністю 90%.

    Так, за інформацією джерела, “виборів у смартфоні не буде з ймовірністю 90%, через втрату довіри Володимира Зеленського до міністра цифрової трансформації Михайла Федорова”. Варто відзначити, що “втрата довіри Президента до Федорова” відбулась внаслідок його протистояння з Андрієм Єрмаком, Давидом Арахамією та Кирилом Будановим.

    Також, за інформацією джерела, політехнологи Володимира Зеленського у своїх прогнозах і побудові стратегій відштовхуються від наступних цифр.

    Зокрема, у Зеленського підрахували, що на виборах президента будуть голосувати максимум 15 мільйонів українців, з яких 5 мільйонів перебувають за кордоном та ще  майже 2 мільйони виборців віднесли до категорії “військовослужбовців, поліції та спецслужб”. При цьому також врахували, що українці з Росії голосуватимуть у сусідніх країнах.

    В контексті даних розрахунків, джерело повідомляє, що “реєстр СЗЧ закрили для того, щоб отримати до 100 відсотків від військових голосів”.

    Також, за інформацією джерела, “що стосується закордонних округів, то там скасують необхідність підтвердження у військових реєстрах і навіть дозволять голосувати за простроченими паспортами”.

  • Мобілізація в Україні: Буданов вказав на внутрішні проблеми

    Мобілізація в Україні: Буданов вказав на внутрішні проблеми

    Очільник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, що проблеми з мобілізацією в Україні є наслідком власних помилок, а не лише впливу Росії. Свою оцінку він озвучив під час зустрічі Клубу LB.

    За словами Буданова, головною причиною провалу мобілізаційних процесів стала «наглухо програна медійна кампанія», яка підвищила напруженість та викликала негативне ставлення суспільства до мобілізації. «Ми всі звинувачуємо Російську Федерацію, але їхній вплив не такий великий, як усім здається. Це все робилося зсередини. Інколи осмислено, через власні амбіції певних людей. Інколи необдумано. Ми ж самі зруйнували свою мобілізацію», — підкреслив він.

    Буданов наголосив, що критика та звинувачення зовнішніх чинників часто відволікають від реального аналізу внутрішніх процесів, які вплинули на ефективність мобілізації.

    Раніше Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №14320, який має на меті удосконалення діяльності органів військового управління щодо військового обов’язку, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Цей законопроєкт покликаний виправити системні недоліки та підвищити ефективність організації мобілізаційних заходів.