Позначка: критика

  • Голова ОП відповів українським студентам на критику влади

    Голова ОП відповів українським студентам на критику влади

    Нещодавно у Києві пройшла закрита для журналістів зустріч керівника Офісу президента Андрія Єрмака зі студентами провідних університетів України. Подія відбулася на тлі масових протестів молоді, викликаних ухваленням законів, які фактично позбавили НАБУ та САП їхньої незалежності.

    За даними Економічної правди, ініціатива зустрічі належала Офісу президента, який прагнув покращити імідж влади після резонансних голосувань. Водночас в ОП заявили, що подія планувалася заздалегідь і не була пов’язана з протестами.

    Студенти під час розмови наполягали на обговоренні найгостріших тем — від ліквідації незалежності антикорупційних органів до ролі СБУ, призначення Олега Татарова, перспектив перемир’я та планів проведення виборів після завершення війни. Звучали питання і про заборону телеграму, призначення керівника Бюро економічної безпеки та комунікацію влади із суспільством.

    Єрмак нагадав, що формально ОП не є окремою гілкою влади, і назвав твердження про його «паралельні» повноваження спотворенням. Він також розкритикував НАБУ і САП, зазначивши, що ці органи створювалися під тиском західних партнерів, а незалежність вони отримали за президентства Володимира Зеленського.

    Частина запитань стосувалася поліграфних перевірок для посадовців із доступом до держтаємниці. Єрмак визнав, що не вивчав законопроєкт детально, але пояснив, що документ розробляли спільно СБУ, НАБУ, САП і парламент, та запропонував звертатися до СБУ для контролю.

    Питання про призначення Олега Татарова, бізнесмена Вадима Новинського та інформаційні «бульбашки» влади викликали особливий інтерес у студентів. Вони також наголосили на слабкій комунікації під час ухвалення суперечливих законів. У відповідь Єрмак погодився, що цей аспект потребує покращення, і підкреслив важливість збереження єдності в умовах війни.

    За словами учасників, відповіді голови ОП часто були загальними, що викликало розчарування. Один зі студентів прямо зазначив, що конкретики бракувало. Напруга в аудиторії зростала, але особистих образ не було.

    Після публікації Економічної правди Єрмак у своєму телеграм-каналі нагадав про правило Chatham House, яке передбачає довіру і конфіденційність, та пояснив, що не планував робити з цієї події піар. Він визнав, що зустріч була емоційною, але йому бракувало обговорення тем майбутнього України, війни та технологій.

    «Готовий до нових зустрічей. Сподіваюсь, поговоримо і про це», — підсумував керівник Офісу президента.

  • Ведучий Добринін пояснив, чому не коментує питання своєї мобілізації

    Ведучий Добринін пояснив, чому не коментує питання своєї мобілізації

    Український телеведучий Нікіта Добринін опинився в центрі нової хвилі критики через питання його служби у Збройних силах. Попри те, що ще у 2024 році він пояснював, чому не йде добровольцем, на тлі активної мобілізації чоловіків це питання знову стало актуальним.

    У своєму Instagram Добринін відповів на закиди, наголосивши, що найчастіше негатив надходить від тих, хто сам жодним чином не допомагає українському війську.

    «Найбільше критикують ті, хто не робить взагалі нічого. Вони сидять вдома на дивані із серіалом у фоновому режимі, і їм страшенно болить, що хтось не там стоїть, не тим ділом зайнятий, не в тому настрої. І при цьому жодного разу не задонатили, не допомогли, не написали слова підтримки — лише “оціночне судження” по чужому життю», — заявив ведучий.

    Добринін зазначив, що регулярно бере участь у благодійних заходах і допомагає закривати збори на потреби армії. Раніше він говорив, що не тікатиме від служби, якщо отримає повістку.

    Чи має телеведучий бронь від мобілізації, офіційно не відомо. Він не коментує це питання, однак варто нагадати, що телеканал “ТЕТ”, де працює Добринін, із 2024 року має статус критично важливого підприємства, що може давати його співробітникам відстрочку від призову.

  • Трамп жорстко висловився про Грема і Помпео через підтримку України

    Трамп жорстко висловився про Грема і Помпео через підтримку України

    Президент США Дональд Трамп виступив із жорсткою критикою на адресу американських політиків, які, на його думку, заохочують Україну до продовження війни з Росією. Про це він заявив під час розмови з журналістами після прибуття до штату Нью-Джерсі.

    Зокрема, Трамп відреагував на запитання кореспондента щодо дій сенатора-республіканця Ліндсі Грема та колишнього держсекретаря Майка Помпео. Обидва політики, за словами журналіста, чинять тиск на Київ, наполягаючи на необхідності продовження бойових дій.

    У відповідь Трамп заявив, що така риторика є небезпечною:

    “Це може мати серйозні наслідки для тих, хто це говорить. Політики повинні бути обережні у своїх заявах про війну”, — наголосив Трамп.

    Він також натякнув на наявність певного прогресу у переговорах між Україною та Росією, однак деталей не розкрив.

    “Є певні зрушення, але зараз головне — не допустити ескалації, особливо з боку тих, хто коментує цю війну безвідповідально”, — сказав екс-президент США.

    Трамп не вперше виступає з закликами до деескалації та припинення війни. У своїх попередніх заявах він неодноразово обіцяв, що в разі повернення до Білого дому “зможе завершити конфлікт за 24 години”.

  • Ідеальні сварки: чому суперечки — ключ до міцних стосунків

    Ідеальні сварки: чому суперечки — ключ до міцних стосунків

    Пари, які з боку здаються бездоганними, часто приховують за фасадом усмішок і синхронного сміху справжню динаміку, яка або цементує їхнє партнерство, або повільно його роз’їдає. Психолог Марк Треверс переконаний: не романтика чи уникавання конфліктів тримають стосунки на плаву, а звички, які можуть здатися зовсім не гламурними — зокрема суперечки, вимоги та чесність у щоденних дрібницях.

    За словами Треверса, міцні стосунки не збудовані на уникненні конфліктів — навпаки, вони виростають завдяки конструктивній взаємодії у складні моменти. Дослідження, опубліковане в Journal of Marriage and Family, доводить: сварки — не ознака слабкості, а прояв сили пари, яка вміє вирішувати конфлікти, а не замітати їх під килим.

    Найуспішніші пари не уникають суперечок — вони використовують їх як можливість почути одне одного та підлаштувати курс стосунків.

    У цьому контексті сварка — не катастрофа, а сервісне обслуговування партнерства. Головне — як саме сваритися. Якщо критика переходить у приниження, це деструктивно. Але м’яке, обґрунтоване зауваження або чітко сформульоване прохання — навпаки, зміцнює зв’язок. Психолог Джон Готтман свого часу вказував, що безжальна критика — головний провісник розриву. Та якщо партнер відверто і доброзичливо каже: «Мені потрібно більше часу з тобою» або «Я засмучуюсь, коли ти мене не слухаєш», це формує здоровий діалог.

    Ще одна важлива риса щасливих пар — вміння просити про те, що їм потрібно. Багато хто мовчить, боячись бути нав’язливим, але це мовчання згодом накопичує невдоволення. За дослідженням, опублікованим у Communication Research, пригнічені бажання і потреби — прямий шлях до емоційної віддаленості.

    Пари, що зростають разом, не бояться вразливості. Вони вчаться чітко озвучувати свої емоційні та фізичні потреби без страху бути засудженими.

    Марк Треверс наголошує: усі ці звички — від вміння конфліктувати до чесності у дрібницях — мають сенс тільки тоді, коли підтримуються постійно і свідомо. Випадкова хороша розмова не змінить сценарію, якщо в інші дні панує відстороненість. Різниця між просто добрими та справді глибокими стосунками — у навмисності щоденних дій.

    Суть у тому, щоб ставитися до стосунків не як до автоматизованої системи, а як до ручної роботи — складної, делікатної, але дуже цінної. Саме ця увага до тонких налаштувань і є тим, що дозволяє партнерам проходити через життєві бурі, не втрачаючи зв’язку.

  • Євген Комаровський розкритикував новий список знижок ліків зіками від МОЗ: небезпека самолікування

    Євген Комаровський розкритикував новий список знижок ліків зіками від МОЗ: небезпека самолікування

    З 1 березня 2025 року Міністерство охорони здоров’я України опублікувало оновлений список ліків, на які знижено ціни. Однак цей крок викликав критику від відомого педіатра та медичного експерта Євгена Комаровського. На думку, новий перелік препаратів містить його застарілі та неефективні ліки, які можуть бути небезпечними для використання.

    Якщо у вас це викликало здивування, то у мене, якщо чесно, таку скептичну усмішку. Це взагалі на рівні анекдоту

    – зазначив Комаровський.

    За його словами, найбільше питання викликає не лише сам принцип формування списку, а й те, що держава вирішила знижувати ціни на препарати, які лікарі майже не використовують у сучасній медицині, такі як левоміцетин, корвалол і аспірин у великих дозах.

    Мене, наприклад, вразило те, що у цьому списку є левоміцетин. Що лікують левоміцетином у XXI столітті? Я намагаюся зрозуміти. Окрім черевного тифу, левоміцетин нічого не лікує. Наші люди ковтають левоміцетин при будь-якому проносі, так ми їм ще й створимо умови, щоб вони його їли ще більше. Тобто ми, виходить, допомагаємо людям займатися нісенітницею, м’яко кажучи, заохочуємо їх

    – наголосив лікар.

    На його думку, ціни потрібно знижувати лише на рецептурні препарати – має існувати список життєво важливих ліків, і саме вони мають стати доступніше.

    Я вже стільки разів писав, скільки людей, замість того, щоб отримати нормальне лікування від гіпертонії чи ішемічної хвороби серця, сидять удома, смокчуть валідол і ковтають корвалол. Це фактично ліки-вбивці. Такого препарату, як корвалол, немає ні в одній країні світу. Тому що це страшна помилка. Барбітурати – це взагалі рецептурні засоби, дуже небезпечні. А ми знижуємо на це ціни, тому що людям це подобається

    – обурився Комаровський.

    Він також додав, що втручання держави в ринкові відносини ніколи не закінчувалось нічим хорошим.

    Чому ми взагалі обговорюємо ціну? Держава почала регулювати ринок, ринкові відносини? Чудово. Я ще не пам’ятаю випадків, коли б це добре закінчувалося. Я так розумію, що цей список ліків – це вишенька на торті. Вони ж там ще пишуть про те, що регулюють, наприклад, націнку, яку може зробити аптека. Але ж ціна формується не тільки через це. Ціна значною мірою залежить ще й від тієї вартості, яку встановлює виробник. Виходить, що на виробника ми не впливаємо, а на аптеку впливаємо. Отже, у мене є сумніви. Звідки взагалі взялося це рішення держави?

    – каже Комаровський.

    12 лютого відбулося засідання РНБО, на якому прийняли рішення про зниження на 30% вартості 100 медичних препаратів. Інші ліки мають подешевшати на 20%. 13 лютого Президент ввів в дію це рішення РНБО.

    Міністерство охорони здоровʼя України опублікувало два списки ліків, ціни на які знижені з 1 березня. Однак, лікарі та пацієнти розкритикували його, через те, що до них, серед іншого увійшли, препарати без доведеної ефективності: Корвалол, Валідол, Уролесан, гепатопротектори, Фурацилін, Реосорбілакт, Алохол, Мукалтин, Сонміл, Аскорбінка (в різних формах), Новірин, Фурагін.

  • Дмитро Корчинський закликав журналіста Бутусова припинити критикувати ЗСУ

    Дмитро Корчинський закликав журналіста Бутусова припинити критикувати ЗСУ

    Відомий громадський діяч і військовий Дмитро Корчинський звернувся до журналіста Юрія Бутусова з критикою його дій у час війни, закликаючи його припинити критикувати Збройні Сили України (ЗСУ) і поширювати песимістичні настрої, які, за словами Корчинського, працюють на користь ворога. За словами Корчинського, Бутусов, як людина без військової освіти, не має права критикувати вищих офіцерів, чия військова підготовка і досвід є одними з найкращих у світі.

    Корчинський також підкреслив, що Бутусов уникнув служби в армії під час війни і тепер своїми публікаціями сприяє поширенню зневіри серед населення, що може допомогти росії в її гібридній війні проти України. Замість того, щоб розпалювати негатив, Корчинський порадив Бутусову використовувати свій талант на користь перемоги, підвищення авторитету ЗСУ та підтримку морального духу українців.

    Також він нагадав, що на сьогоднішній день українські війська досягли значних успіхів на фронті, включаючи звільнення кількох важливих територій, знищення частини російського флоту та зменшення агресії на південному напрямку. Всі ці досягнення, за словами Корчинського, потребують підтримки, а не підриву.

  • Олаф Шольц: Ресурси України потрібні їй самій

    Олаф Шольц: Ресурси України потрібні їй самій

    Канцлер Німеччини Олаф Шольц розкритикував ініціативу президента США Дональда Трампа, який запропонував пов’язати фінансову допомогу Україні з поставками рідкісноземельних металів. Про це Шольц заявив після неформального оборонного саміту ЄС у Брюсселі 3 лютого.

    Ці ресурси країни нам слід би використати для фінансування всього того, що знадобиться після війни

    – сказав Шольц.

    За його словами, “було б дуже егоїстично та егоцентрично” використати отримані гроші зараз для фінансування підтримки оборони.

    Шольц наголосив, що у майбутньому Україні знадобиться сильна армія, а також фінансування відновлення країни.

    “Це великі завдання, якщо зважити на величезні руйнування, які відбуваються в Україні. І саме тому я думаю, що було б краще, якби ресурси України були використані для хорошого майбутнього”, – додав канцлер Німеччини.

    Раніше того ж дня Трамп заявив, що допомога Україні буде продовжена, якщо та пообіцяє постачати до США рідкісноземельні метали. “Ми хочемо укласти угоду з Україною, у межах якої вони забезпечуватимуть те, що ми їм даємо, своїми рідкісноземельними металами та іншими речами”, – сказав він.

    На уточнююче питання, чи хоче Трамп, щоб Київ постачав ресурси Вашингтону, президент США відповів ствердно, зазначивши, що “хоче мати гарантії” постачання рідкісноземельних металів, і вказавши, що Україна вже готова до цього. За словами глави Білого дому, він хоче, щоб Київ “компенсував” Вашингтону “майже 300 млрд доларів” наданої підтримки.

  • Українська опозиція розкритикувала виплату “тисячі Зеленського”

    Українська опозиція розкритикувала виплату “тисячі Зеленського”

    Українська опозиція піддала критиці ініціативи президента Володимира Зеленського щодо так званої «Вовиної тисячі», кошти, які українцям планують почати виплачувати з 1 грудня. Опоненти називають цей крок «підкупом виборців» і звинувачують владу в спробі завоювати підтримку перед виборами.

    Нардеп від «Євросолідарності» Ірина Геращенко заявила, що це «відверте знущання» на тлі підняття податків, мізерних зарплат у бюджетній сфері та браку грошей на армію.

    «Усю соціальну сферу утримують наші партнери, і це не триватиме вічно… Ми просимо гранти, кредити і допомогу по всьому світу, і ці кредити десятиліттями будуть віддавати ще наші діти й онуки. І в цей час чергова Зе- тисяча? Really?» – пише Геращенко.

    Її однопартієць Володимир Ар’єв припустив, що «соціологія у влади настільки погана, що треба вдаватися до банального підкупу громадян, особливо охочої до шари частини населення».

    «Крок 1: забрати в людей тисячі гривень із зарплат підвищенням податків, пояснюючи потребами армії. Крок 2: віддати тисячу з панського плеча президентської милості. Крок 3: розповісти в телемарафоні про те, як Зеленський піклується про народ», – пише Ар’єв.

    Він також очікує стрибок інфляції через додаткову емісію грошей на ці цілі – за заявою Ар’єва, влада може додрукувати до 30 мільярдів гривень. Він задається питанням, чому ці гроші не спрямовуються на потреби армії.

    Нардеп від тієї ж партії Олексій Гончаренко теж критикує ідею «тисячі».

    «Як вам ідея про те, щоб тисячу роздавати? Особливо, коли військові доплати не підвищують, Гетманцев в істериці кричить, як треба збирати податки з усіх, бо в бюджеті не вистачає грошей. Виплати матерям із дітьми 860 грн. Виплати ВПО 2000 грн. Пенсії мізерні. Але по тисячі роздамо абсолютно всім. Що це за цирк?», – пише Гончаренко.

    Головред «Цензора» Юрій Бутусов заявив, що влада «забирає гроші у солдатів на фронті заради підкупу виборців» і назвав ідею Зеленського «злочином проти оборони держави».

    «Якщо вважати, що по тисячі отримає 30 або 40 мільйонів українців, то це потрібно близько 30-40 мільярдів гривень… За 40 мільярдів можна всю українську армію на півроку повністю забезпечити всіма типами дронів, усі підрозділи. Чому військові повинні продовжувати жебракувати на озброєння і захист України в інтернеті, якщо в бюджеті є гроші?», – пише Бутусов.

  • Червоний Хрест «пробив дно» – омбудсмен Лубінець

    Червоний Хрест «пробив дно» – омбудсмен Лубінець

    12 вересня російські окупанти обстріляли конвой Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) на Донеччині, що призвело до загибелі трьох українців — працівників гуманітарної місії. Реакція керівництва організації викликала обурення в українських офіційних осіб, зокрема уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця.

    Під час ефіру національного телемарафону Лубінець заявив, що президентка МКЧХ відреагувала на трагедію лише ввечері та не згадала Росію в своїй заяві. Це викликало обурення омбудсмена, який наголосив на тому, що організація має відреагувати терміново, засудити дії агресора та вимагати пояснень. Лубінець вважає, що Червоний Хрест пробив дно своєю пасивністю і тепер немає сенсу продовжувати його діяльність як в Україні, так і в Росії.

    Критика МКЧХ через бездіяльність щодо військовополонених

    Крім того, омбудсмен підкреслив, що Червоний Хрест не виконує свої зобов’язання щодо допомоги українським військовополоненим у російському полоні. Лубінець звинуватив організацію в тому, що вони не відвідують українських полонених, хоча публічно заявляють про проведення таких візитів.

    Заклик до реформування та створення нової організації

    Дмитро Лубінець також запропонував звернутися до донорів МКЧХ із закликом створити нову, більш ефективну гуманітарну організацію, оскільки Червоний Хрест, за його словами, втратив свою репутацію та більше не може ефективно виконувати свої функції. На його думку, закриття офісів організації в Україні та Росії є єдиним правильним рішенням після подібних інцидентів і бездіяльності.

    Реакція на обстріл гуманітарної місії

    Після обстрілу конвою МКЧХ на Донеччині організація оголосила про зупинку роботи свого офісу у Дніпрі. Президент України Володимир Зеленський підтвердив загибель трьох людей внаслідок атаки та зазначив, що двом пораненим була надана необхідна допомога.

  • Чи справді є хаос у Міністерстві оборони – Божко

    Чи справді є хаос у Міністерстві оборони – Божко

    Наче з’явилась якась установка топити Умєрова і тепер інтерент рясніє розгромними статтями про нього різних активістів. Політолог Ярослав Божко у своїй статті стверджує, що звинувачення базуються на поверхневому розумінні роботи державних структур і не підтверджені фактами корупції, а також критикує антикорупційних активістів за їхню некомпетентність у питанні державного управління обороною.

    Наприкінці минулого тижня на шпальтах «Української Правди» вийшов матеріал за авторством глави ЦПК Дар’ї Каленюк, а також Марії Берлінської та Альони Гетьманчук. Він спрямований проти міністра оборони Рустема Умєрова, якого ця ж антикорупційна громадськість усього торік «на руках» внесла на посаду міністра і «запевняла що буде краще».

    Перша і головна претензія — «у міністерстві оборони хаос, який Умєров не усунув». Я спробував подужати весь матеріал, аби знайти індикатори цього явища під назвою «хаос», і побачити якісь шокувальні речі.

    Втім, побачив звичайне нерозуміння реалій роботи держвідомств і сектору оборони усіма трьома авторами (жодна з яких ніколи не працювала у жодному державному відомстві, або на державній службі). І звісно ж, натягування сови на глобус.

    По-перше, я так і не знайшов де там корупція і предметний закид до Умєрова щодо корупційних схем, до яких Міністерство оборони причетне. А це ж — основний їх профіль роботи, і питання чому вони взялися коментувати роботу МОУ відкрите.

    Якщо є схеми — напишіть про них, і покажіть цифри, подайте у правоохоронні органи заяви, а тільки «за», але це уже виглядає типовим лобізмом. Цілих п’ять заступників та інших посадових осіб Міністерства оборони координують роботу із міжнародними партнерами.

    Автори називають це хаосом, хоча логічно що співпраця з іноземцями річ секторальна: хтось співпрацює з ними по військово-технічному питанню, хтось — по закупівлях, хтось — по матеріальному забезпеченню, хтось — по навчанню персоналу. Але «стояла задача показати хаос»!

    У тому ж матеріалі фігурує і твердження що «західні партнери постійно просять пояснити хто за що відповідає в МОУ» — теж абсолютно пусте. Адже частота постійних комунікацій Заходу з МОУ — від візитів, Форумів, постійних взаємних приїздів, зідзвонів і до банкетів дуже велика.

    Профільні західні співробітники НАТО, міністерств оборони, оборонних компаній купу раз знайомі із МОУ, причому значно більше ніж із ЦПК та Марією Берлінською. Просто така логіка роботи відомств, і тут не варто сильно дивуватися що інше міністерство за кордоном для них завжди цікавіша ціль для комунікації ніж активісти.

    Попри твердження на початку, що цілих 5 посадовців працюють над міжнародними комунікаціями з партнерами, одночасно нижче пишуть, що по суті ніхто не координує роботу з міжнародними партнерами. Позаяк одна посадова особа наразі не призначена і є вакантною.

    Втім, чи це є доказом хаосу? Кадровий матеріал для високого рівня посад міжнародного співробітництва — явище вкрай рідкісне, а вакантність посади (при тому, що координують інші 5 людей) аж ніяк не доказ хаосу.

    Від усього матеріалу віє типовим для пулу ЦПК вайбом — «це ми вибили для України літаки F-16, а не Міноборони» і так далі. Потішно виглядає закид щодо гальмування запуску наглядової ради Агенції оборонних закупівель, із посиланням на документ про рекомендації НАТО.

    Втім, у цьому ж документі у профільному квадратику чітко вказано, що регуляторні норми для цього мають бути розроблені не МОУ, а Кабінетом міністрів; ну, буває. Автори закидають Умєрову, як вони нібито від громадських активістів дізналися, що термін дії рішення щодо виділених коштів Україні в обсязі $6,2 млрд спливає через місяць.

    Рівночасно, як їх не надають не через дії Умєрова чи взагалі України, а це потребує конкретних рішень від США і конкретно державного секретаря Ентоні Блінкена. Про це йдеться у тому ж дописі, на який посилаються у самій статті — однак, чомусь бездіяльність США стає причиною критикувати МОУ.

    Мій вердикт простий: антикорупціонерам «щось обіцяли» при призначенні Умєрова на посаду, або пізніше, а тут стало зрозуміло, що «угода не відбудеться». І тому довелося «відкликати свою підтримку Умєрова» і вказати що вони «помилились щодо нього».

    Як у Совєцькому союзі: «Таварісч Бєрія вишел із давєрія». Тільки ось хто вони, щоби судити діяльність Міністерства (у цілому) і міністра (зокрема) оборони України:

    • фахівці із держуправління — ні;
    • західні партнери — ні;
    • фахівці з оборонних закупівель — ні, адже ніяких масштабних закупівель зброї ЦПК ніколи не проводили, як і Марія Берлінська).
    Хто вони? У більшості — люди на межі журналізму й активізму. Це називається рєшалово!

    Обороною займається держава, а не громадські організації, які підв’язалися бути свого роду Watchdogs, при тому не маючи конкретного профілю у сфері держуправління обороною. Дурень думкою багатіє, ага…

    Окреме моє «привіт» за тезу про те, що велику роль у міністерстві оборони грають різні радники та фахівці, які не подають декларації й «невідомо чи проходили спецперевірку». Це реалії державного управління.

    Позаяк посади у держструктурі як правило бувають штатні (держслужба) і радницькі (патронатна), куди беруть працювати на інших умовах. Звісно, спецперевірку військової контррозвідки краще було б пройти всім, але відсутність прямої цієї вимоги у нормах прийому до патронатної служби (в усіх відомствах, не лише МОУ) зовсім не значить, що її там не проходять

    Однак звідки це знати людям, які не мають ніякого стосунку до роботи державних структур?

    Окрім усього іншого теза про декларації звучить просто смішно. Декларуватися це круто, тільки що робити якщо вашому відомству потрібен фахівець який у труні бачив ваше декларування і проклинає державну службу  через її рамки з реєстром ПЕПів та іншими обмеженнями (запроваджені не без рекомендацій й тиску ЦПК).

    От для залучення толкових людей із менш жорсткими вимогами й створено опцію бути  радником (позаяк конкурувати зарплатами держава на високих посадах не вміє і не може). Але Каленюк і Ко на це не зважають.

    Останнє і найбільш потішне: автори закидають, що, бачте, Умєров співпрацює із Туреччиною, що викликає у них побоювання, адже «недавно Туреччина вступила в БРІКС». Друзі, конфлікту Туреччини та США вже майже 10 років, як і тому факту, що США підтримували зброєю курдів та демократичну опозицію Реджепові Тайїпові Ердогану.

    Підтримка Туреччини зброєю Україною була давно і ніяк не суперечила підтримці зброєю з боку США — світ усе ж строкатий, а не поділений надвоє по кожному питанню. І про факт близькості Туреччини кримському татарину Умерову всі знали давно, але все одно рік назад підтримали його кандидатуру в міністри й заступилися за нього.

    Турецько-американські сперечки вже тоді були у повній красі, і ви чомусь їх Умєрову не закидали, а тепер це раптом стало разючим фактом, на якому ви почали базувати свою критику. Антикорупціонери «десь» не домовились з Умєровим, і тепер починають його «качати».

    Причому не домовились явно не про духовні цінності, а про щось доволі таки лобістське приземлене. Така природа цього середовища: жаби люблять гадюк і навпаки.