Позначка: критична інфраструктура

Зеленський: нафтопровід «Дружба» відновили

Україна завершила відновлювальні роботи на пошкодженій ділянці нафтопроводу «Дружба», що створює технічні передумови для часткового відновлення його функціонування. Про це заявив Президент Володимир Зеленський за підсумками наради щодо стану енергетичної та критичної інфраструктури.

За словами глави держави, ремонт був проведений після пошкоджень, спричинених російськими ударами по інфраструктурних об’єктах. Українські спеціалісти відновили ключові елементи системи, зокрема технічні вузли та обладнання, необхідні для стабільної роботи трубопровідної системи.

Зеленський наголосив, що нафтопровід «Дружба» наразі може відновити функціонування, однак ідеться не про повноцінний запуск у довоєнному режимі, а про технічну можливість часткової роботи системи.

«Як і було визначено в комунікації з Європейським Союзом, Україна виконала ремонтні роботи на ділянці нафтопроводу “Дружба”, що була пошкоджена російським ударом. Нафтопровід може відновити функціонування», — зазначив президент.

Водночас він підкреслив, що безпекова ситуація залишається складною, оскільки об’єкти енергетичної інфраструктури в Україні й надалі перебувають під ризиком повторних атак. За словами Зеленського, попри відновлення технічної спроможності, гарантувати стабільність роботи системи в умовах війни неможливо.

Окремо президент пов’язав питання відновлення транзиту через «Дружбу» з ширшою міжнародною підтримкою України. Зокрема, він нагадав про узгоджений на рівні Європейської ради фінансовий пакет допомоги, який включає кредитну програму обсягом близько 90 мільярдів євро. За його словами, Україна розраховує на подальші кроки партнерів у межах цього механізму.

Також Зеленський наголосив на важливості продовження санкційної політики проти Росії та посилення енергетичної незалежності Європи. Він зазначив, що скорочення залежності від російських енергоносіїв залишається одним із ключових елементів європейської безпеки.

Історія пошкоджень нафтопроводу «Дружба» пов’язана з серією російських атак на енергетичну інфраструктуру України. Зокрема, у січні були зафіксовані удари по об’єктах у західних регіонах, після яких робота низки енергетичних вузлів була тимчасово зупинена. Унаслідок цього транзитні процеси через систему зазнали значних обмежень.

Окремі європейські країни, які традиційно користувалися постачаннями через «Дружбу», зокрема Угорщина та Словаччина, раніше заявляли про перебої у постачанні та необхідність пошуку альтернативних маршрутів. Ці події також впливали на дипломатичні дискусії між державами регіону.

За інформацією української сторони, відновлювальні роботи проводилися поетапно з урахуванням безпекових обмежень та необхідності гарантувати стабільність роботи об’єкта в умовах воєнного стану. Інженерні служби забезпечили базову готовність системи до запуску, однак остаточні рішення щодо режиму роботи залежатимуть від безпекової ситуації та міжнародних домовленостей.

У попередніх заявах Володимир Зеленський вже зазначав, що повноцінне відновлення транзиту через «Дружбу» може бути поступовим і не передбачає негайного повернення до довоєнних обсягів.

Наразі подальша доля функціонування нафтопроводу залежатиме від безпекових факторів, технічного стану системи та політичних домовленостей між зацікавленими сторонами.

21 Квітня, 2026
Уряд різко посилює захист критичної інфраструктури

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою суттєво розширив функціональні повноваження Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України (ДССТ) у сфері захисту критичної інфраструктури. Рішення передбачає зміни до порядку реалізації експериментального проєкту із захисту стратегічно важливих об’єктів, що мають ключове значення для енергетики, транспорту та систем життєзабезпечення держави.

Як повідомили в Міністерстві оборони України, відтепер ДССТ визначено замовником робіт із будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту, а також інших інженерно-технічних заходів, спрямованих на посилення захисту критичної інфраструктури. Фактично це означає, що служба отримує ширші організаційні та управлінські повноваження у реалізації проєктів, пов’язаних із безпекою ключових об’єктів держави.

Постанова охоплює кілька стратегічних напрямів. Зокрема, йдеться про паливно-енергетичний сектор, який залишається одним із найбільш вразливих до атак в умовах повномасштабної війни. Також під дію документа потрапляє підсектор залізничного транспорту, що є частиною сектору транспорту і пошти, а також системи життєзабезпечення критичної інфраструктури — об’єкти, від яких безпосередньо залежить стабільне функціонування громад, міст і регіонів.

Важливою новацією є те, що Державна спеціальна служба транспорту отримала право не лише координувати процеси, а й безпосередньо залучати власні підрозділи до виконання будівельних та ремонтних робіт у регіонах. Таке залучення здійснюватиметься на підставі окремих рішень Міністерства оборони України. Це дозволяє оперативніше реагувати на потреби відновлення або посилення захисту об’єктів інфраструктури, особливо в умовах загроз воєнного характеру.

У Міністерстві оборони наголошують, що ухвалене рішення має на меті підвищити ефективність та швидкість реалізації інженерних проєктів, пов’язаних із безпекою. Йдеться як про нове будівництво захисних споруд, так і про модернізацію вже існуючих об’єктів критичної інфраструктури. Очікується, що централізація функцій замовника у межах ДССТ дозволить зменшити бюрократичні процедури та пришвидшити ухвалення рішень на місцях.

У відомстві також підкреслюють, що це рішення є частиною більш широкої державної стратегії із формування багаторівневої системи захисту критичної інфраструктури. Вона передбачає залучення спеціалізованих військових та інженерних підрозділів до відновлення, укріплення та оперативного захисту об’єктів, які мають ключове значення для енергетичної безпеки та функціонування транспортної системи України.

Окремо зазначається, що Державна спеціальна служба транспорту вже виконує практичні завдання у сфері захисту інфраструктури. Зокрема, за дорученням Міністерства оборони підрозділи ДССТ розгортають понад 25 кілометрів антидронових конструкцій на ключових транспортних маршрутах Донецької області. Це є одним із прикладів інженерного посилення безпеки логістичних шляхів у прифронтових регіонах.

Таким чином, нові повноваження ДССТ формують більш цілісну модель управління проєктами з інженерного захисту критичної інфраструктури, поєднуючи планування, будівництво та безпосереднє виконання робіт у межах однієї структури. Це, за оцінками уряду, має посилити стійкість енергетичних і транспортних систем України в умовах триваючої війни та підвищених безпекових ризиків.

21 Квітня, 2026
Приватна ППО вперше збила реактивний “Шахед” над Харківщиною

В Україні зафіксували перший випадок знищення реактивного дрона типу “Шахед” силами приватної протиповітряної оборони. Це сталося у небі над Харківською областю. Про це заявив міністр оборони України Михайло Федоров.

За словами очільника оборонного відомства, мова йде про новий тип загроз — реактивні безпілотники, які здатні розвивати швидкість понад 400 км/год. Саме така ціль була успішно перехоплена приватною групою ППО, що діє на базі одного з підприємств у Харківській області.

Федоров зазначив, що поява реактивних дронів свідчить про ускладнення повітряних атак з боку Росії. У порівнянні з класичними іранськими дронами-камікадзе типу “Shahed”, нові модифікації є значно швидшими та складнішими для виявлення і знищення. Це вимагає модернізації підходів до протиповітряної оборони та залучення додаткових ресурсів.

Одним із таких рішень стало створення системи приватної ППО. Йдеться про підрозділи, сформовані на базі критично важливих підприємств, які долучаються до захисту повітряного простору. Наразі, за даними Міністерства оборони, такі групи вже формуються на 19 підприємствах по всій країні.

Важливо, що ці підрозділи не діють автономно. Вони інтегровані в єдину систему управління Повітряні Сили ЗСУ та виконують завдання як частина загальної архітектури протиповітряної оборони. Це дозволяє координувати їхню діяльність із військовими підрозділами та підвищувати ефективність реагування на загрози.

За словами Федорова, головна мета проєкту — швидке нарощування можливостей ППО без додаткового навантаження на бойові частини. Залучення приватного сектору дозволяє оперативно розширювати мережу засобів протиповітряного захисту, особливо в умовах зростання інтенсивності атак.

Наступним етапом стане масштабування проєкту. У Міністерстві оборони планують збільшити кількість таких підрозділів, а також підвищити їхню технічну оснащеність і швидкість реагування. Очікується, що це дозволить збільшити кількість перехоплених повітряних цілей, зокрема безпілотників різних типів.

Ідея створення приватної ППО обговорювалася в Україні ще раніше — у 2025 році. Тоді, на тлі регулярних атак на енергетичну та промислову інфраструктуру, виникла потреба залучити додаткові ресурси для захисту стратегічних об’єктів. Уряд офіційно дозволив запуск відповідного експерименту на початку березня 2026 року.

Згодом у Міністерстві оборони повідомили про перші результати роботи таких підрозділів, які вже почали виконувати бойові завдання. Нинішній випадок зі збиттям реактивного “Шахеда” став одним із найбільш показових результатів цієї ініціативи.

Експерти зазначають, що розвиток подібних форматів співпраці між державою та приватним сектором може стати важливим елементом посилення обороноздатності України. В умовах постійної еволюції загроз і появи нових типів озброєнь, гнучкі та швидкі рішення стають ключовими для ефективного захисту повітряного простору.

Таким чином, перше збиття реактивного дрона приватною ППО не лише демонструє ефективність нової моделі оборони, а й відкриває можливості для її подальшого розширення.

17 Квітня, 2026
РФ може значно посилити повітряні удари — заява Сибіги

Росія найближчим часом може суттєво наростити інтенсивність повітряних ударів по Україні, здійснюючи до семи масованих атак щомісяця. Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час публічної дискусії ADF-Talks на 5-му Анталійському дипломатичному форумі.

За словами Сибіги, такі висновки ґрунтуються на даних української розвідки. Він наголосив, що йдеться не про поодинокі атаки, а про системний перехід до регулярних масованих ударів, які можуть стати новою нормою війни в повітрі.

Міністр уточнив, що під масованою атакою Україна розуміє комплексні удари із застосуванням великої кількості повітряних засобів ураження. За його словами, одна така атака може включати щонайменше 400 ударних безпілотників і близько 20 ракет різних типів.

Подібні удари зазвичай спрямовані не лише на військові об’єкти, а й на критичну інфраструктуру — енергетику, транспортні вузли та промислові підприємства. Це, як зазначають українські посадовці, є частиною ширшої стратегії виснаження оборонних і економічних ресурсів країни.

Сибіга підкреслив, що Росія, за оцінками розвідки, може планувати регулярність таких атак до семи разів на місяць, що суттєво змінює рівень загрози для цивільного населення та інфраструктури.

Окремо міністр звернув увагу на роботу української протиповітряної оборони. За його словами, нині українські сили ППО знищують до 90% повітряних цілей під час російських атак.

Водночас навіть невеликий відсоток прориву, за його словами, створює серйозні ризики для інфраструктури та цивільних об’єктів, оскільки Росія часто концентрує удари на ключових енергетичних або логістичних вузлах.

Україна продовжує працювати над посиленням системи протиповітряної оборони, зокрема за рахунок західних постачань і розвитку власних технологічних рішень.

Заява Сибіги збігається з іншими оцінками безпекової ситуації з боку українських структур. Раніше у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України ГУР МО України повідомляли, що Росія готує новий весняно-літній наступ на південному сході України та планує посилити своє угруповання приблизно на 20 тисяч військових.

Аналітики вважають, що одночасне нарощування наземних сил і збільшення повітряних атак може свідчити про підготовку до комплексного тиску на українську оборону з кількох напрямків.

Українські та міжнародні експерти відзначають, що війна поступово переходить у фазу виснаження, де ключову роль відіграють не лише бойові дії на фронті, а й удари по тиловій інфраструктурі.

Регулярні масовані атаки, за оцінками аналітиків, мають на меті створити постійне навантаження на систему ППО, ускладнити відновлення енергетичних об’єктів та посилити психологічний тиск на населення.

Україна продовжує закликати міжнародних партнерів до посилення військової допомоги, насамперед у сфері протиповітряної оборони. У Києві наголошують, що ефективність захисту безпосередньо залежить від наявності сучасних систем перехоплення та достатньої кількості боєприпасів.

Сибіга підкреслив, що нинішній рівень загроз вимагає довгострокових рішень і стабільної підтримки з боку союзників, оскільки мова йде не про разові атаки, а про потенційно регулярну кампанію повітряного терору.

Таким чином, за оцінками української дипломатії та розвідки, найближчі місяці можуть стати періодом суттєвого загострення повітряної складової війни, що вимагатиме подальшого посилення оборонних можливостей України та координації з міжнародними партнерами.

17 Квітня, 2026
У Чернігові ТЕЦ призупинила роботу після удару РФ

Чернігівська теплоелектроцентраль (ТЕЦ) тимчасово зупинила роботу після чергової масованої атаки Росії в ніч на 17 квітня. Про це повідомили в офіційних джерелах Чернігівської міської ради, зазначивши, що об’єкт критичної інфраструктури зазнав цілеспрямованого ураження, що вплинуло на його стабільне функціонування.

У міській раді підкреслили, що Чернігівська ТЕЦ відіграє ключову роль у забезпеченні міста теплом та частково електроенергією, тому її зупинка має безпосередні наслідки для житлово-комунального сектору та побутових споживачів. Після удару підприємство було змушене перейти в аварійний режим роботи, а частина технологічних процесів — повністю зупинена до завершення оцінки пошкоджень.

Одним із прямих наслідків інциденту стало тимчасове припинення подачі гарячої води для мешканців міста, які обслуговуються КП «Теплокомуненерго». Це рішення пояснюється неможливістю стабільного функціонування теплогенеруючих потужностей після пошкодження обладнання.

У міській раді зазначають, що комунальні служби були змушені оперативно скоригувати роботу системи теплопостачання, щоб уникнути подальших аварійних ситуацій та зберегти цілісність мережі. Водночас мешканців закликають із розумінням поставитися до тимчасових обмежень, оскільки вони пов’язані виключно з безпековими та технічними причинами.

Після атаки на об’єкті працюють аварійні бригади, технічні спеціалісти та керівництво підприємства. Основне завдання фахівців — оцінити масштаб пошкоджень, визначити критичні вузли, що потребують відновлення, та розробити план стабілізації роботи системи.

За попередніми даними, мова йде про складні технічні пошкодження, які потребують детального аналізу та поетапного ремонту. Через це точні строки відновлення роботи ТЕЦ поки що не озвучуються.

Фахівці наголошують, що процес відновлення таких об’єктів є багатоступеневим: спочатку проводиться технічна діагностика, далі — відновлення пошкодженого обладнання, після чого система поступово повертається до штатного режиму.

Зупинка Чернігівської ТЕЦ відбулася на тлі масштабних атак по енергетичній інфраструктурі України. За даними енергетичних служб, у низці регіонів країни фіксуються перебої з електропостачанням.

Зокрема, знеструмлення або часткові обмеження спостерігаються у Житомирській, Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій, Одеській, Харківській та Чернігівській областях. Енергетики працюють у посиленому режимі, щоб якнайшвидше відновити стабільність мережі та повернути електропостачання споживачам.

Фахівці енергетичної галузі зазначають, що такі удари мають накопичувальний ефект, адже пошкодження генеруючих потужностей змушує систему працювати в умовах постійного балансування та резервного навантаження.

У міській владі Чернігова наголошують, що пріоритетом залишається оперативне відновлення критичної інфраструктури та забезпечення мешканців базовими послугами. Водночас підкреслюється, що всі роботи проводяться з урахуванням безпекових умов і ризиків повторних атак.

Комунальні служби працюють над тим, щоб максимально швидко стабілізувати систему теплопостачання, однак терміни відновлення залежать від складності пошкоджень і результатів технічної експертизи.

Росія системно атакує енергетичну інфраструктуру України з початку повномасштабного вторгнення, зосереджуючи удари на об’єктах генерації та розподілу електроенергії. Українська влада неодноразово наголошувала, що такі дії мають на меті ускладнення життя цивільного населення та тиск на енергетичну систему країни.

Наразі ситуація в Чернігові залишається контрольованою, однак місто працює в режимі підвищеної готовності, а всі служби зосереджені на ліквідації наслідків атаки та відновленні роботи ТЕЦ.

17 Квітня, 2026
РФ готує нову фазу війни: оцінки української розвідки

Російська Федерація готує новий весняно-літній наступ на південному сході України та може спробувати посилити тиск на Донбас із метою досягнення оперативних результатів до осені. Про це в інтерв’ю Financial Times заявив заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України ГУР МО України Вадим Скібіцький.

За його словами, російська армія продовжує формувати та нарощувати своє угруповання в Україні, залучаючи додаткові сили, зокрема стратегічний резерв. За оцінками української розвідки, до бойових дій планується додатково залучити близько 20 тисяч військовослужбовців. Загальна чисельність російського угруповання, яке перебуває на території України, наразі становить приблизно 680 тисяч осіб.

Скібіцький зазначив, що одним із ключових завдань російського командування може бути спроба встановлення контролю над усією територією Донбасу до вересня. Водночас, за його словами, такі плани є частиною ширшої воєнної стратегії Кремля, яка передбачає продовження активних бойових дій на кількох напрямках одночасно.

У розвідці підкреслюють, що Росія не демонструє ознак готовності до реальних мирних переговорів і продовжує розглядати війну як довгостроковий інструмент досягнення політичних цілей.

Окрему увагу в оцінках ГУР приділено зростанню інтенсивності ракетних і дронових атак по території України. За словами Скібіцького, Росія нарощує виробництво балістичних ракет типу «Іскандер» — орієнтовно до 60 одиниць на місяць — і паралельно розширює можливості їхнього застосування.

Це, за оцінкою української розвідки, є частиною системної кампанії, спрямованої на знищення критичної інфраструктури, насамперед енергетичних об’єктів, які вже зазнали значних пошкоджень унаслідок попередніх атак.

Скібіцький наголосив, що Україна досі має обмежену кількість сучасних систем протиповітряної оборони, зокрема комплексів Patriot, що ускладнює повне покриття території країни захистом від ракетних ударів.

Через це критична інфраструктура залишається вразливою, особливо в умовах, коли російські війська адаптують тактику атак і комбінують використання ракет та ударних безпілотників. Це створює додатковий тиск на енергосистему та цивільну інфраструктуру України.

Паралельно з оцінками розвідки в Україні фіксують зростання інтенсивності обстрілів. За останні дні російські війська здійснили масовані комбіновані удари із застосуванням ракет і дронів. За офіційними даними, внаслідок однієї з таких атак загинули 19 людей, понад 100 отримали поранення.

Також повідомляється про використання десятків ракет і сотень безпілотників за одну добу, значну частину яких вдалося знищити силам протиповітряної оборони України.

У своїх оцінках українська розвідка також звертає увагу на глобальний контекст війни. Зокрема, президент України Володимир Зеленський раніше наголошував на ризиках скорочення постачання озброєння у разі загострення інших міжнародних криз, що може впливати на баланс сил на фронті.

Таким чином, за оцінками ГУР, Росія продовжує готуватися до активної фази бойових дій у весняно-літній період, концентруючи ресурси на сході України та одночасно посилюючи ракетно-дронові удари по всій території держави.

17 Квітня, 2026
Росіяни скинули шість авіабомб на Печенізьку дамбу на Харківщині

Російські війська завдали удару по критичній інфраструктурі Харківської області, скинувши шість керованих авіабомб на Печенізьку дамбу в Чугуївському районі. Про це повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

За його словами, удар був спрямований по одному з ключових гідротехнічних об’єктів регіону, розташованому на Печенізькому водосховищі. Це водосховище є найбільшим у Харківській області та має стратегічне значення для забезпечення водою значної частини регіону, включно з Харковом та низкою прилеглих громад.

Синєгубов наголосив, що російські війська системно продовжують атаки на цивільну та критичну інфраструктуру області, застосовуючи різні типи озброєння, зокрема керовані авіабомби та безпілотники. Майже одночасно з ударом по дамбі Харків зазнав комбінованої атаки із застосуванням дронів типу “Молнія” та “Шахед”, що свідчить про синхронізований характер ударів по різних цілях у регіоні.

На місці події працюють підрозділи ДСНС, Національної поліції та екстреної медичної допомоги. Рятувальники проводять обстеження території, ліквідацію можливих наслідків вибухів, а також перевіряють стан гідротехнічних споруд.

Фахівці оцінюють можливі пошкодження конструкцій дамби, стан водозливних механізмів і вплив удару на прилеглі території. Окрему увагу приділяють безпеці нижчих за течією населених пунктів та екологічному стану водойми.

Наразі офіційної інформації про критичні руйнування або зміни у роботі гідроспоруди не повідомлялося, однак оцінка наслідків триває.

Печенізьке водосховище є одним із ключових водних ресурсів Харківської області. Воно виконує одразу кілька функцій — забезпечує централізоване водопостачання, регулює рівень води в річковій системі регіону та використовується для потреб промисловості й сільського господарства.

Гідротехнічні споруди такого типу є критично важливими об’єктами інфраструктури, оскільки їх пошкодження може мати наслідки не лише для водопостачання, а й для екологічної рівноваги, включно з ризиками підтоплення або, навпаки, порушення водного балансу в регіоні.

Печенізька дамба вже ставала ціллю російських атак у 2022 році, коли удари по гідротехнічній інфраструктурі створювали ризики різких змін рівня води у водосховищі. Тоді йшлося про потенційні загрози для населених пунктів уздовж течії, а також про можливі екологічні наслідки.

Відтоді об’єкт залишається в зоні підвищеної уваги через свою стратегічну роль у системі водопостачання Харківщини.

Останнім часом російські війська системно завдають ударів по об’єктах енергетики та гідротехнічної інфраструктури України. Українська влада та міжнародні організації неодноразово наголошували, що такі атаки мають значний вплив на життєзабезпечення цивільного населення, особливо в регіонах, які залежать від централізованих систем водо- та енергопостачання.

Комбіновані удари із застосуванням авіабомб, ракет і безпілотників ускладнюють роботу систем протиповітряної оборони та аварійних служб.

Наразі триває уточнення наслідків удару по Печенізькій дамбі. Регіональна влада та профільні служби продовжують моніторинг ситуації, оцінюють стан гідротехнічних споруд і можливі ризики для населення.

14 Квітня, 2026
Зеленський: Київ і три області відстають від підготовки до опалювального сезону

У Києві, а також у Львівській, Волинській та Одеській областях зафіксовано відставання від затверджених графіків підготовки до наступного опалювального сезону. Про це заявив президент Володимир Зеленський після наради з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко.

За його словами, частина регіонів не виконує визначені строки робіт, які стосуються підготовки критичної інфраструктури до осінньо-зимового періоду. Президент наголосив, що йдеться про системний процес, який включає не лише технічну підготовку тепломереж і котелень, а й посилення захисту енергетичних об’єктів.

Зеленський підкреслив, що загалом у межах підготовки до зими вже задіяно 368 об’єктів інфраструктури. Вони охоплюють енергетичний сектор, житлово-комунальне господарство, системи теплопостачання та об’єкти, критично важливі для стабільної роботи міст і громад.

Президент повідомив, що погоджено відновлення регулярних селекторних нарад із участю урядовців, керівників областей і громад, представників правоохоронних органів та військового командування, яке відповідає за захист енергетичної інфраструктури.

За словами Зеленського, такий формат має забезпечити більш жорсткий контроль за виконанням графіків підготовки та дозволить оперативно реагувати на відставання в окремих регіонах. Він наголосив, що відповідальність за реалізацію планів буде персональною.

Підготовка до опалювального сезону в Україні відбувається в умовах підвищених безпекових ризиків через триваючу війну. В останні роки цей процес включає не лише традиційні ремонтні роботи, а й масштабне посилення фізичного захисту енергетичних об’єктів, резервування потужностей та підготовку до можливих аварійних сценаріїв.

Енергетична система України вже неодноразово зазнавала значних пошкоджень унаслідок російських атак, що змушувало операторів системи передавати у роботу аварійні або стабілізаційні механізми балансування навантаження. Через це підготовка до зими розглядається як один із ключових елементів національної стійкості.

На тлі підготовки до опалювального сезону в Україні періодично фіксуються коливання в енергосистемі, зокрема через зростання споживання або наслідки пошкоджень інфраструктури.

У різні періоди в окремих регіонах запроваджувалися графіки погодинних відключень електроенергії для побутових і промислових споживачів. Також застосовувалися обмеження потужності для бізнесу в ранкові години пікового навантаження.

Оператори енергосистеми пояснюють такі заходи необхідністю балансування попиту та пропозиції електроенергії, особливо під час похолодання або після аварій на енергетичних об’єктах.

Раніше в енергетичній компанії ДТЕК повідомляли про повернення графіків відключень у періоди підвищеного споживання електроенергії, зокрема через різке похолодання. У таких умовах система зазнає додаткового навантаження, що вимагає тимчасових обмежень.

Також у низці регіонів України вводилися екстрені відключення після пошкодження енергетичних об’єктів унаслідок російських атак. Зокрема, фіксувалися випадки пошкоджень інфраструктури в Чернігівській області, що впливало на стабільність електропостачання.

Уряд і профільні служби продовжують підготовку до опалювального сезону з урахуванням воєнних ризиків. Основна увага зосереджена на підвищенні стійкості енергетичної системи, відновленні пошкоджених об’єктів, накопиченні резервів та координації між центральною владою і регіонами.

Окремим пріоритетом залишається забезпечення безперебійного теплопостачання для населення в умовах можливих пікових навантажень і надзвичайних ситуацій.

14 Квітня, 2026
Внаслідок бойових дій та обстрілів у Запорізькій і Чернігівській областях є знеструмлення: енергосистема працює в умовах навантаження та відновлення

У Запорізькій та Чернігівській областях фіксуються локальні знеструмлення споживачів через наслідки бойових дій та обстрілів об’єктів енергетичної інфраструктури. Про це повідомляє Міністерство енергетики України.

За даними відомства, російські атаки по енергетичних об’єктах призводять до пошкоджень мереж різного рівня напруги, що у свою чергу спричиняє аварійні відключення як у прифронтових районах, так і в окремих населених пунктах глибше в регіонах. Найскладніша ситуація традиційно спостерігається там, де обстріли повторюються або відбуваються поблизу критичної інфраструктури.

Енергетики вже проводять відновлювальні роботи, однак у Міненерго наголошують, що швидкість ліквідації наслідків напряму залежить від безпекової ситуації. У ряді випадків ремонтні бригади не можуть одразу приступити до роботи через ризик повторних атак, тому відновлення електропостачання здійснюється поетапно — після дозволу військових і ДСНС.

У міністерстві зазначають, що аварійно-відновлювальні служби працюють у цілодобовому режимі та часто виїжджають на місця пошкоджень одразу після стабілізації ситуації. До робіт залучаються як регіональні енергокомпанії, так і диспетчерські служби, які координують перерозподіл навантаження в мережі.

Паралельно в усій енергосистемі України продовжують діяти заходи обмеження споживання електроенергії для промислових споживачів. За інформацією Міненерго, графіки обмеження потужності застосовуються щоденно у пікові години — з 06:00 до 08:00 та з 16:00 до 24:00. Це необхідно для стабілізації роботи об’єднаної енергосистеми, яка залишається вразливою через пошкодження, завдані попередніми масованими атаками.

Окремо в енергетичному відомстві нагадують, що українська інфраструктура енергопостачання залишається однією з основних цілей російських ударів. Внаслідок цього в різні періоди фіксуються як локальні аварійні відключення, так і планові обмеження споживання, спрямовані на недопущення масштабних колапсів у системі.

Запорізька область перебуває серед найбільш уразливих регіонів через близькість до зони бойових дій. Тут пошкодження електромереж і підстанцій можуть мати каскадний ефект, впливаючи на одразу кілька районів. Чернігівська область також періодично зазнає атак, що призводить до локальних перебоїв у постачанні електроенергії та потреби оперативного відновлення інфраструктури.

Енергетики зазначають, що відновлювальні роботи часто проводяться у складних умовах — із ризиком повторних обстрілів, обмеженим доступом до окремих об’єктів і необхідністю швидкого реагування на зміни в мережі. Попри це, фахівці поступово повертають електропостачання у знеструмлені райони.

У Міністерстві енергетики закликають громадян із розумінням ставитися до можливих тимчасових відключень і стежити за офіційною інформацією обленерго, оскільки ситуація може змінюватися протягом доби залежно від навантаження на систему та нових пошкоджень інфраструктури.

Українська енергосистема продовжує працювати в умовах підвищеного навантаження, а її стабільність забезпечується одночасною роботою енергетиків, диспетчерських служб і резервних механізмів балансування, що дозволяє уникати масштабних відключень по всій країні.

13 Квітня, 2026
Понад 1,5 млрд на обладнання для енергосистеми отримала фірма з нульовим оборотом

На тлі постійних ударів по українській енергосистемі закупівля обладнання для відновлення критичної інфраструктури є питанням національної безпеки. Однак механізм розподілу бюджетних коштів у цій сфері викликає серйозні запитання.

9 лютого 2026 року Державне підприємство «Відновлення критичної інфраструктури» (код ЄДРПОУ 38054466) в один день уклало чотири договори на загальну суму 1 584 332 966,40 грн. Закупівлі здійснили за програмою КПК 3111000 без відкритого конкурсу, пославшись на виняткову процедуру відповідно до постанови Кабінету Міністрів №1178, яка дозволяє спрощені механізми в умовах воєнного стану.

Фактичне пакетне підписання угод на понад півтора мільярда гривень протягом одного дня свідчить про заздалегідь спланований розподіл коштів. Такий підхід виключає ринкову конкуренцію і позбавляє державу можливості отримати найкращу цінову пропозицію.

Основним отримувачем фінансування стало ТОВ «РСЕ Груп Україна» (код 44971187). До листопада 2025 року компанія мала назву «АКСІС ТЕХНОЛОДЖІ». За офіційною фінансовою звітністю за 2022–2024 роки підприємство декларувало нульовий дохід. Попри це, воно отримало стратегічні державні замовлення в умовах воєнного часу.

ДП «Відновлення критичної інфраструктури» очолює Євген Крамаренко. Підприємство перебуває у сфері управління Міністерства розвитку громад та територій, яке очолює Олексій Кулеба. Саме в межах цієї управлінської вертикалі було погоджено застосування неконкурентної моделі закупівлі.

Окремі умови договорів виглядають ризикованими для бюджету. Передбачено значні авансові платежі без обов’язкових банківських гарантій. Крім того, угоди допускають можливість зміни ціни або комплектації після підписання контрактів. Така конструкція дозволяє коригувати фінансові параметри вже в процесі виконання, що створює додаткові ризики для державних коштів.

Відмова від відкритої конкуренції та незалежної перевірки ринкової вартості у випадку стратегічних закупівель на мільярди гривень фактично концентрує фінансові рішення в ручному режимі. В умовах війни, коли кожна гривня бюджету має працювати на відновлення країни, такі механізми потребують максимальної публічної прозорості та контролю.

24 Лютого, 2026