Позначка: Кріс Райт

  • Ядерна угода Трампа із Саудівською Аравією викликала занепокоєння

    Ядерна угода Трампа із Саудівською Аравією викликала занепокоєння

    Адміністрація президента США Дональда Трампа попередньо погодилася дозволити Саудівській Аравії збагачувати уран без застосування стандартних міжнародних гарантій нерозповсюдження ядерної зброї. Така умова може стати безпрецедентною для американської практики укладання подібних угод і вже викликала дискусії серед американських законодавців та експертів із міжнародної безпеки. Про це повідомляє CNN.

    Йдеться про масштабну угоду щодо цивільної ядерної співпраці між Вашингтоном та Ер-Ріядом, переговори щодо якої фактично завершилися ще у жовтні 2025 року. Попри це документ досі не підписаний президентом США. За інформацією джерел, затримка пов’язана одразу з кількома чинниками. Одним із них стала війна з Іраном, яку, за словами самого Дональда Трампа, було розпочато для того, щоб не допустити використання Тегераном збагаченого урану для створення ядерної зброї. На цьому тлі погодження окремих винятків для Саудівської Аравії виглядає особливо чутливим питанням як для американських політиків, так і для міжнародної спільноти.

    Ще однією причиною затягування процесу називають політичні ризики всередині США. Частина членів Конгресу переконана, що адміністрація навмисно не виносить документ на фінальне затвердження, щоб уникнути двопартійної резолюції несхвалення, яка могла б фактично заблокувати укладення угоди.

    Білий дім офіційно не коментує подробиці домовленостей. У відповідь на запити журналістів адміністрація лише переадресувала до заяви міністра енергетики США Кріса Райта, зробленої ще восени 2025 року. Тоді він повідомив, що сторони досягли домовленостей щодо цивільної ядерної співпраці, яка має сприяти розвитку стратегічного партнерства між двома країнами, просуванню американських ядерних технологій у Саудівській Аравії та водночас забезпечити відданість принципам нерозповсюдження ядерної зброї.

    Втім, саме зміст майбутньої угоди викликає найбільше запитань. За словами джерел CNN, ще на початку року адміністрація Трампа провела закриті консультації з окремими членами Конгресу, під час яких представила основні положення документа. Уже тоді стало відомо, що угода може містити спеціальний пункт, який дозволить Саудівській Аравії здійснювати певний рівень внутрішнього збагачення урану або переробки плутонію. Експерти називають таке рішення безпрецедентним, адже подібних умов у попередніх американських ядерних угодах практично не було.

    Відомо, що майбутня домовленість все ж передбачає певні обмеження, встановлені Сполученими Штатами, однак конкретні параметри цих обмежень наразі не розголошуються. Саме відсутність прозорості щодо механізмів контролю викликає найбільшу стурбованість серед прихильників жорсткого режиму нерозповсюдження ядерної зброї.

    Особливу увагу привертає і той факт, що проєкт угоди не зобов’язує Саудівську Аравію приєднатися до так званого Додаткового протоколу МАГАТЕ, який передбачає розширені можливості міжнародних інспекторів для контролю над ядерними програмами держав. Натомість контрольні механізми планують оформити у вигляді окремої двосторонньої угоди між США та Саудівською Аравією, без застосування стандартних міжнародних процедур.

    Такий підхід суттєво відрізняється від угоди, яку США уклали з Об’єднаними Арабськими Еміратами у 2009 році. Тоді Емірати погодилися не лише на посилений контроль МАГАТЕ, а й повністю відмовилися від збагачення урану та переробки плутонію на своїй території, що стало своєрідним міжнародним стандартом для подібних домовленостей.

    Переговори щодо ядерної співпраці є частиною ширшої стратегії адміністрації Дональда Трампа із поглиблення відносин із державами Перської затоки. Саме цей регіон став одним із ключових напрямків американської зовнішньої політики. Під час попередніх візитів до регіону президент США оголосив про масштабні економічні та оборонні домовленості. Зокрема, Об’єднані Арабські Емірати уклали зі США угоди на суму понад 200 мільярдів доларів, тоді як Саудівська Аравія заявила про намір інвестувати в американську економіку 600 мільярдів доларів. Окрім цього, Вашингтон погодив продаж Ер-Ріяду озброєння на 142 мільярди доларів.

    Паралельно Дональд Трамп неодноразово заявляв про прогрес у переговорах із Тегераном щодо окремої ядерної угоди, стверджуючи, що Іран нібито “певною мірою” погодився з її умовами. Саме тому можливе надання Саудівській Аравії права на обмежене збагачення урану без стандартного міжнародного контролю може стати одним із найрезонансніших рішень американської адміністрації у сфері глобальної ядерної безпеки та вплинути на баланс сил на Близькому Сході.

  • США прогнозують пік цін на нафту найближчими тижнями: що впливає на ринок

    США прогнозують пік цін на нафту найближчими тижнями: що впливає на ринок

    Ціни на нафту можуть досягти свого піку вже протягом найближчих кількох тижнів на тлі підвищеної невизначеності на світовому енергетичному ринку та ризиків для судноплавства через Ормузьку протоку. Про це заявив міністр енергетики США Кріс Райт під час виступу на Економічному форумі Semafor у Вашингтоні, повідомляє Reuters.

    За його словами, ринок залишається вразливим до перебоїв у постачанні, а подальша динаміка цін значною мірою залежатиме від відновлення стабільного руху танкерів через ключові морські маршрути постачання нафти. Райт наголосив, що наразі спостерігається висока волатильність, і ціни можуть зростати до моменту нормалізації ситуації із судноплавством, зокрема в районі Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світового експорту нафти та газу. Водночас він зазначив, що раніше очікував зниження вартості енергоносіїв, однак геополітичні фактори суттєво змінили прогноз.

    Президент США Дональд Трамп заявив, що ціни на нафту та бензин можуть залишатися високими щонайменше до проміжних виборів у США у листопаді. За оцінками аналітиків, енергетичний ринок США залишається чутливим до коливань світових цін, оскільки вартість пального безпосередньо впливає на інфляцію та споживчі витрати населення. У таких умовах навіть короткострокові перебої в постачанні або ризики їх виникнення здатні викликати різкі коливання котирувань.

    Ормузька протока залишається одним із ключових маршрутів транспортування нафти у світі, і будь-які загрози її стабільній роботі традиційно призводять до зростання цін через побоювання скорочення глобальної пропозиції. Аналітики зазначають, що ринок реагує не лише на фактичні перебої, а й на очікування та політичні заяви, які формують так звану «ризикову премію» у вартості нафти.

    На тлі цих процесів український ринок пального також демонструє чутливість до світових коливань. Після вихідних середня вартість бензину А-95 в Україні зросла до близько 73,13 грн за літр, при цьому на різних мережах АЗС ціни коливаються залежно від постачальника та регіону. Аналітики зазначають, що суттєвого здешевлення пального наразі не очікується, оскільки внутрішній ринок уже частково відображає поточні світові котирування, а подальша динаміка залежатиме від стабільності міжнародного нафтового ринку та геополітичної ситуації.

    Окремо міністр енергетики США повідомив про зростання видобутку нафти у Венесуелі та збільшення експорту, що також впливає на глобальний баланс пропозиції. За його словами, активізація інвестицій у нафтову галузь цієї країни може підтримати збільшення обсягів постачання на світовий ринок. Водночас експерти зазначають, що загальна ситуація залишається нестабільною через поєднання геополітичних ризиків, змін у логістиці та політики ключових країн-виробників нафти.