Khreshchatyknews.com

Позначка: Кремль

  • Путін дозволив Росії вводити війська за кордон під приводом “захисту громадян”

    Путін дозволив Росії вводити війська за кордон під приводом “захисту громадян”

    Глава Кремля Володимир Путін підписав закон, який фактично дозволяє Росії використовувати свої Збройні сили на території інших держав під приводом “захисту громадян РФ”. Документ уже офіційно оприлюднений у Росії та набуде чинності через десять днів після публікації. Про це повідомляє російське агентство “Інтерфакс”.

    Згідно з новим законом, підставою для застосування російської армії за межами країни можуть стати арешти, затримання, кримінальне переслідування або інші рішення щодо громадян Росії, ухвалені іноземними чи міжнародними судами, юрисдикцію яких Москва не визнає.

    У поясненнях комітету Ради Федерації РФ з оборони та безпеки прямо вказано, що в таких випадках допускається “можливість залучення Збройних сил Російської Федерації” за рішенням президента Росії для “захисту” громадян РФ за кордоном.

    Фактично документ закріплює право Кремля самостійно визначати, коли і де виникла необхідність використати військову силу нібито в інтересах росіян. Остаточне рішення щодо застосування армії ухвалюватиме особисто Володимир Путін.

    Крім військового механізму, закон також надає російським державним органам право здійснювати інші “заходи захисту” громадян РФ за межами країни. Формулювання документа залишаються дуже широкими й фактично не містять чітких обмежень щодо того, які саме дії може вважати допустимими російська влада.

    Раніше законопроєкт був ухвалений Державною думою РФ одразу у другому та третьому читаннях, а згодом його підтримала верхня палата російського парламенту. Після цього документ надійшов на підпис Путіну.

    Новий закон уже викликав занепокоєння через те, що Кремль неодноразово використовував риторику “захисту російськомовних” або “захисту громадян Росії” як політичне та військове виправдання для втручання у справи інших держав.

    Саме подібними аргументами Москва роками пояснювала свої дії щодо України після окупації Криму у 2014 році та початку війни на Донбасі. Російська влада також активно роздавала російські паспорти на окупованих територіях, після чого заявляла про необхідність “захисту” власних громадян.

    Аналітики звертають увагу, що новий закон фактично створює ще ширшу юридичну основу для потенційного використання російських військ за межами країни. При цьому документ не уточнює, що саме вважатиметься “загрозою” для росіян за кордоном і які масштаби втручання можуть бути застосовані у відповідь.

    Окремо експерти наголошують, що закон з’явився на тлі посилення конфронтації Росії із Заходом, санкційного тиску та міжнародних розслідувань щодо російських воєнних злочинів. Москва також продовжує не визнавати рішення низки міжнародних судів та інституцій, зокрема пов’язаних із війною проти України.

    У самому Кремлі новий документ пояснюють необхідністю “захисту прав росіян” у разі рішень міжнародних органів, які Росія вважає нелегітимними. Однак критики закону зазначають, що його формулювання можуть бути використані як інструмент для легалізації нових військових операцій за межами РФ.

    Поява такого документа також свідчить про подальше посилення ролі президента Росії у питаннях застосування сили. Закон фактично концентрує в руках Володимира Путіна додаткові повноваження щодо ухвалення рішень про використання армії за кордоном без необхідності окремих складних погоджень.

  • Зеленський попередив про можливий удар РФ «Орєшніком»: що відомо про нову загрозу та чому Київ говорить про превентивну реакцію світу

    Зеленський попередив про можливий удар РФ «Орєшніком»: що відомо про нову загрозу та чому Київ говорить про превентивну реакцію світу

    Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна отримала від американських та європейських партнерів інформацію про можливу підготовку Росією удару із застосуванням ракетного комплексу «Орєшник». За словами глави держави, ці дані зараз перевіряються українською розвідкою, однак уже є ознаки підготовки масштабної комбінованої атаки.

    Про це Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі ввечері 23 травня.

    «Була доповідь нашої розвідки: отримали дані, у тому числі від американських та європейських партнерів, про підготовку росіянами удару із застосуванням “Орєшніка”. Перевіряємо цю інформацію», — заявив президент.

    За його словами, йдеться про можливий комбінований удар по території України, зокрема по Києву, із застосуванням різних типів озброєння. Президент закликав громадян особливо уважно реагувати на сигнали повітряної тривоги вже найближчим часом.

    «Вказане озброєння середньої дальності може бути в такому ударі. Важливо свідомо реагувати на сигнали повітряної тривоги, починаючи із сьогоднішнього вечора», — наголосив Зеленський.

    Президент також заявив, що Україна вже інформує міжнародних партнерів про потенційні ризики ескалації та очікує не лише реакції після можливого удару, а й превентивного тиску на Москву.

    «Розраховуємо на реакцію світу і що реакція буде не постфактум, а превентивною — треба тиснути на Москву, щоб вони не розширювали війну», — заявив глава держави.

    Окремо Зеленський наголосив, що Україна посилює систему протиповітряної оборони настільки, наскільки це можливо в нинішніх умовах, і пообіцяв відповідь на кожен російський удар.

    Заява президента пролунала на тлі нової хвилі ядерної риторики Кремля. Лише тиждень тому Володимир Путін під час наради з військовими знову заявив про посилення стратегічних сил РФ та прямо згадав ракетний комплекс «Орєшник», допустивши його оснащення ядерними боєголовками.

    Що саме являє собою «Орєшник», офіційно достеменно невідомо. Росія майже не розкриває характеристик цього комплексу. Водночас наприкінці 2025 року Служба зовнішньої розвідки України повідомляла, що Росія планує серійне виробництво та модернізацію цієї ракети.

    За даними української розвідки, «Орєшник» позиціонується як ракета середньої дальності з потенційною можливістю оснащення ядерною бойовою частиною. Аналітики припускають, що Кремль намагається використати тему нового ракетного комплексу як елемент психологічного тиску на Україну та Захід.

    На цьому тлі українська влада дедалі частіше говорить про ризики нової хвилі ескалації з боку Росії. Останніми тижнями РФ суттєво наростила масовані комбіновані удари по українських містах, використовуючи одночасно крилаті ракети, балістику та ударні дрони.

    Лише в ніч проти 23 травня Росія атакувала Україну 124 безпілотниками різних типів, зокрема Shahed, «Гербера» та «Італмас». За даними Повітряних сил, сили ППО знищили або подавили понад сотню цілей, однак влучання були зафіксовані у кількох регіонах.

    Паралельно Кремль продовжує активно використовувати ядерну риторику у своїх політичних заявах. Експерти зазначають, що подібні сигнали часто супроводжують періоди дипломатичного тиску або спроби Москви вплинути на рішення західних партнерів України.

    Зеленський у своєму зверненні фактично пов’язав можливе застосування «Орєшніка» із ширшою глобальною проблемою безкарності агресивних режимів.

    «Якщо Росії дозволено знищувати життя в таких масштабах, то жодна угода не утримає від агресії й ударів інші подібні режими, що засновані на ненависті», — наголосив президент.

    Окрему увагу в Києві зараз приділяють міжнародній реакції. Українська влада намагається переконати партнерів у необхідності не лише постачання нових систем ППО, а й жорсткішого економічного та політичного тиску на Москву.

    На тлі цих заяв президентка Молдови Майя Санду також закликала міжнародну спільноту посилити санкційний та економічний тиск на Кремль. Під час форуму GLOBSEC у Празі вона заявила, що Росія не демонструє жодної реальної готовності до миру та продовжує використовувати війну як інструмент дестабілізації всієї Європи.

    Тим часом військові експерти зазначають, що навіть сама поява інформації про можливе використання «Орєшніка» вже є частиною інформаційно-психологічного тиску. Кремль традиційно намагається демонструвати нові типи озброєння саме в моменти, коли прагне вплинути на міжнародний порядок денний або переговорні процеси.

    Попри це, українська влада закликає громадян не панікувати, але максимально серйозно ставитися до сигналів повітряної тривоги та рекомендацій сил оборони.

  • Лукашенко намагається уникнути участі у війні

    Лукашенко намагається уникнути участі у війні

    М” та відпрацьовували сценарії застосування стратегічного озброєння, є радше політичною демонстрацією сили, ніж підготовкою до реального ядерного конфлікту. Таку оцінку ситуації висловлюють українські експерти, наголошуючи, що головною метою цих маневрів є психологічний тиск на Захід та спроба утримати Білорусь у сфері впливу Кремля без прямого втягування у війну проти України.

    Як зазначив головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус, Росія традиційно використовує ядерну риторику як інструмент політичного шантажу. За його словами, Кремль розраховує, що згадка про ядерну зброю автоматично змушує міжнародних партнерів реагувати з обережністю, навіть якщо мова йде про планові навчання, які зазвичай готуються заздалегідь.

    Експерт підкреслив, що залучення Білорусі до таких тренувань має чіткий геополітичний сенс. Москва використовує територію Білорусі як наближений до країн НАТО майданчик, демонструючи потенційні загрози Польщі, Литві та Латвії. Таким чином створюється додатковий елемент тиску на європейські столиці та НАТО в цілому.

    Водночас, за оцінками Івана Уса, президент Білорусі Олександр Лукашенко намагається уникнути прямого втягування у війну проти України. Попри політичну та військову залежність від Росії, Мінськ, за його словами, обирає стратегію обмеженої участі — погоджується на спільні навчання, але уникає кроків, які могли б призвести до фактичної участі білоруської армії у бойових діях.

    “Лукашенко намагається не бути залученим до війни. Він розуміє, що повноцінна участь Білорусі створить для нього серйозні ризики, як внутрішні, так і зовнішні”, — пояснив експерт, додавши, що нинішня поведінка Мінська є спробою балансування між вимогами Кремля та власними політичними інтересами.

    На думку аналітиків, згода Білорусі на участь у ядерних маневрах є вимушеним кроком під тиском Москви. Росія, за їхніми словами, намагається поступово посилювати військову інтеграцію з Білоруссю, використовуючи спільні навчання як механізм демонстрації “єдиного військового простору”. Однак реального бажання Мінська вступати у війну проти України наразі не спостерігається.

    Окремо експерти звертають увагу на інформаційно-психологічний аспект таких навчань. За словами колишнього співробітника СБУ Іван Ступак, Росія очікує, що демонстрація ядерного потенціалу викличе у західних країн підвищену тривогу та стане предметом активних політичних дискусій. Водночас реакція Заходу, яка переважно зводиться до стриманих коментарів або ігнорування, фактично нівелює ефект таких маневрів.

    Ступак також наголосив, що подібні навчання зазвичай плануються заздалегідь і не є відповіддю на поточні події. Їхня мета — продемонструвати внутрішній аудиторії “силу держави”, яка попри економічні труднощі та санкційний тиск продовжує позиціонувати себе як ядерну наддержаву.

    У цьому контексті Росія прагне не лише зовнішнього ефекту, а й внутрішньої мобілізації суспільства, демонструючи наявність потужного військового потенціалу на тлі зростаючих економічних проблем і соціального напруження.

    Аналітики підкреслюють, що ключовим результатом таких навчань стає не військовий, а інформаційний ефект. Кремль намагається підтримувати образ глобальної загрози, тоді як Захід дедалі частіше реагує стримано, не піддаючись на демонстративні кроки Москви.

    У підсумку експерти сходяться на думці, що Білорусь наразі продовжує курс на уникнення прямої участі у війні, використовуючи участь у спільних навчаннях як інструмент політичного маневрування, тоді як Росія — навпаки — намагається поступово розширювати зону свого військового впливу, використовуючи ядерний фактор як головний елемент тиску на міжнародну спільноту.

  • Генштаб: у Старобільську ЗСУ вдарили по штабу “Рубікону”, а не коледжу

    Генштаб: у Старобільську ЗСУ вдарили по штабу “Рубікону”, а не коледжу

    Генеральний штаб Збройних сил України заявив, що російська сторона поширює маніпулятивну інформацію щодо нібито удару по цивільному об’єкту у тимчасово окупованому Старобільську Луганської області. У ЗСУ наголосили, що в ніч на 22 травня українські сили завдали серії ударів виключно по військових об’єктах, які використовувалися російською армією, а повідомлення про атаку на гуртожиток коледжу є частиною інформаційної кампанії Кремля.

    У Генштабі підкреслили, що російські медіа активно просувають версію про нібито ураження цивільної інфраструктури, однак реальні цілі операції були пов’язані з військовою логістикою, командними пунктами та інфраструктурою російських сил на окупованій території.

    “В російських медіа активно поширюється маніпулятивна інформація щодо нібито ураження Збройними Силами України об’єктів цивільної інфраструктури на тимчасово окупованій території України”, — заявили у Генштабі.

    Українське військове командування окремо наголосило, що всі удари здійснювалися відповідно до норм міжнародного гуманітарного права та були спрямовані виключно проти законних військових цілей.

    За офіційною інформацією ЗСУ, у ніч на 22 травня українські сили уразили низку важливих об’єктів російської військової інфраструктури. Серед них — нафтопереробний завод, склади боєприпасів, засоби протиповітряної оборони, пункти управління та райони зосередження особового складу російської армії.

    Окремо Генштаб повідомив про удар по одному зі штабів російського спецпідрозділу “Рубікон” у районі Старобільська. Йдеться про так званий “Центр перспективних безпілотних технологій”, який спеціалізується на застосуванні дронів, координації атак безпілотників та розробці нових тактик використання БПЛА у війні проти України.

    У ЗСУ наголошують, що представники цього підрозділу регулярно беруть участь в атаках на українські міста та цивільну інфраструктуру. Саме тому штаб “Рубікону” розглядався як законна військова ціль.

    Аналітики зазначають, що останнім часом Україна дедалі активніше завдає ударів по центрах управління російських безпілотних систем, оскільки дрони стали одним із головних інструментів російських атак по тилових регіонах України. Удари по таких штабах мають на меті не лише фізичне знищення інфраструктури, а й дезорганізацію системи управління безпілотними операціями.

    Заява Генштабу пролунала після різкої реакції російського диктатора Володимира Путіна, який звинуватив Україну в “обстрілі гуртожитку коледжу” у Старобільську та заявив про необхідність “удару у відповідь”.

    За словами Путіна, атака нібито була цілеспрямованою і не могла бути випадковим наслідком роботи російської ППО або систем радіоелектронної боротьби. Він стверджував, що українські дрони “тричі били по одному й тому самому місцю”, що, на його думку, нібито свідчить про навмисний характер удару.

    Російські державні медіа та пропагандистські ресурси одразу почали активно поширювати цю версію, намагаючись представити атаку як удар по цивільному об’єкту. Водночас українська сторона фактично вказує, що Росія використовує подібні інформаційні кампанії для відволікання уваги від успішних українських ударів по військовій інфраструктурі.

    Останніми тижнями Україна значно активізувала атаки по об’єктах російського військово-промислового комплексу, нафтопереробних заводах, складах пального та командних центрах як на території РФ, так і на окупованих територіях України.

    За даними Reuters, майже всі великі нафтопереробні заводи у центральній частині Росії або тимчасово зупинили роботу, або суттєво скоротили виробництво через регулярні атаки українських безпілотників. Це створює дедалі більший тиск на російський паливний ринок і військову логістику.

    Паралельно російські регіони дедалі частіше стикаються з атаками дронів, вибухами та перебоями у роботі критичної інфраструктури. Аналітики зазначають, що війна, яка раніше для багатьох росіян залишалася “далекою”, тепер усе більше переноситься безпосередньо на територію самої Росії.

    За оцінками соціологів і російських джерел, населення країни-агресора дедалі сильніше реагує на питання безпеки у власних регіонах, а новини про удари по НПЗ, складах або військових об’єктах викликають значно більше занепокоєння, ніж повідомлення з фронту.

    На цьому тлі Кремль посилює інформаційні кампанії про нібито “удари по цивільних”, намагаючись сформувати образ України як сторони, що атакує мирне населення. Водночас Україна послідовно наголошує, що її операції спрямовані виключно проти військових цілей та інфраструктури, яка забезпечує російську агресію.

    Експерти звертають увагу, що інформаційне супроводження таких подій стає дедалі важливішою частиною війни. Росія намагається використовувати будь-які інциденти для внутрішньої мобілізації населення та виправдання нових ударів по Україні, тоді як Київ акцентує на тому, що ціллю атак є військові об’єкти та логістика противника.

    Таким чином, ситуація навколо Старобільська стала не лише черговим епізодом бойових дій, а й частиною масштабного інформаційного протистояння між Україною та Росією на тлі зростання інтенсивності українських ударів по тиловій інфраструктурі агресора.

  • Сибіга висміяв ідею Кремля щодо Шредера як переговірника: “Може ще Сігал?”

    Сибіга висміяв ідею Кремля щодо Шредера як переговірника: “Може ще Сігал?”

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга різко розкритикував ідею Кремля щодо можливого залучення колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера до ролі посередника у потенційних мирних переговорах між Україною та Росією. Він не лише відкинув цю пропозицію, а й у саркастичній формі висміяв підхід Москви до вибору можливих переговірників, натякнувши, що такі ініціативи більше нагадують політичний тролінг, ніж серйозну дипломатію.

    Про це Сибіга заявив під час онлайн-брифінгу для медіа, де обговорювалися можливі формати майбутнього мирного процесу та потенційні посередники від європейської сторони. За словами глави МЗС, сама ідея залучення Шредера є неприйнятною і не може розглядатися навіть гіпотетично, оскільки він давно втратив будь-яку політичну нейтральність і сприймається як фігура, тісно пов’язана з російським політичним керівництвом.

    Сибіга зазначив, що пропозиції такого рівня лише дискредитують саму концепцію міжнародного посередництва і демонструють, що Росія намагається просувати осіб, які не мають ані довіри, ані реального впливу в європейській дипломатії. У цьому контексті він іронічно додав, що логіка Кремля іноді виглядає так, ніби перелік можливих посередників формується не за критеріями професійності чи авторитету, а за популярністю в медійному просторі або особистими симпатіями.

    У своїй відповіді міністр також використав саркастичні приклади, заявивши: “Точно не Шредер. І я зразу на упередження, щоб росіяни більше не пропонували, там Жерар Депардьє, Стівен Сігал, не знаю, може Орбана ще притягнуть в переговорники з їхнього боку”. Ця фраза викликала широкий резонанс у дипломатичних колах, оскільки Сибіга фактично поставив під сумнів серйозність підходу Росії до формування переговорної архітектури, натякаючи на абсурдність окремих можливих кандидатур.

    Водночас міністр наголосив, що Україна наразі не розглядає жодних конкретних персоналій як офіційних переговірників від Європи, оскільки сам формат потенційних переговорів перебуває на стадії активного обговорення між союзниками. За його словами, розглядаються різні варіанти архітектури процесу — від участі групи країн до створення спеціального багатостороннього механізму, який міг би забезпечити більш структурований і контрольований дипломатичний діалог.

    Сибіга підкреслив, що будь-які рішення щодо майбутнього переговорного формату будуть ухвалюватися виключно у координації з Україною. Він наголосив, що без участі Києва жоден міжнародний процес не може вважатися легітимним чи ефективним, адже саме Україна є стороною, яка зазнає агресії та визначає власні національні інтереси у цьому конфлікті.

    Окрему увагу глава МЗС приділив питанню європейської єдності, застерігши від індивідуальних ініціатив окремих політиків, які можуть вести прямі контакти з російським керівництвом, зокрема з Володимиром Путіним. За його словами, такі дії можуть послабити спільну позицію Заходу і створити небезпечні прецеденти, коли Кремль отримує можливість маніпулювати окремими європейськими лідерами.

    “Так не повинно бути. Це слабкість, це розділення Європи. Власне, цього чекає і Путін, аби почали до нього звертатися окремі лідери чи представники”, — наголосив Сибіга, підкресливши, що стратегія Росії традиційно спрямована на розкол міжнародної коаліції підтримки України.

    Він також зазначив, що Європа має виступати єдиним політичним і дипломатичним фронтом, використовуючи наявні інструменти впливу, включно з санкційною політикою та замороженими російськими активами. На думку міністра, саме ці важелі можуть стати ключовими у формуванні умов для справедливого та тривалого миру.

    Паралельно Сибіга нагадав, що питання можливих переговорів із Росією наразі залишається відкритим і залежить насамперед від реальної готовності Москви до змістовного діалогу. Українська сторона наголошує, що будь-який мирний процес має базуватися на принципах поваги до міжнародного права, територіальної цілісності та безпеки України.

    Раніше в інформаційному просторі з’являлися повідомлення про те, що Кремль нібито пропонував розглянути кандидатуру Герхарда Шредера як потенційного посередника. Ця ініціатива була сприйнята критично як в Україні, так і серед значної частини європейських політиків, які наголошують на необхідності нейтральності та довіри до будь-яких осіб, залучених до переговорного процесу.

    Таким чином, дискусія щодо можливих посередників у майбутніх переговорах залишається відкритою, однак позиція України є чіткою: будь-які фігури, пов’язані з Росією або дискредитовані попередніми політичними зв’язками, не можуть виконувати роль нейтральних учасників мирного процесу.

  • Bloomberg: Путін хоче завершити війну до кінця року — але лише на умовах Кремля

    Bloomberg: Путін хоче завершити війну до кінця року — але лише на умовах Кремля

    Глава Російської Федерації Володимир Путін нібито прагне завершити війну проти України до кінця поточного року, однак лише за умови досягнення результату, який у Москві вважатимуть «переможним». Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на співрозмовників, обізнаних із перебігом внутрішніх обговорень у російському керівництві.

    За даними джерел агентства, Кремль розглядає сценарій завершення бойових дій у 2026 році, але лише за умови виконання ключових політичних і територіальних вимог. Серед них, зокрема, називається встановлення повного контролю Росії над Донбасом, а також закріплення територіальних здобутків на окупованих українських землях.

    Окрім територіального питання, за інформацією Bloomberg, у Москві також розглядають варіант ширшої безпекової угоди з Європою. Така домовленість, за задумом російської сторони, мала б фактично закріпити новий баланс безпеки на континенті та визнати зміну контролю над частиною українських територій.

    Водночас речник Кремля Дмитро Пєсков спростував інформацію про наявність будь-яких дедлайнів щодо завершення війни. За його словами, жодні офіційні терміни не встановлювалися, а всі обговорення щодо можливого врегулювання залишаються в межах загальних політичних заяв без конкретних часових рамок.

    Джерела також повідомляють, що всередині російської політичної еліти зростає занепокоєння щодо розвитку ситуації на фронті. Частина високопосадовців, за даними співрозмовників агентства, вважає, що війна зайшла у затяжний і фактично глухий кут без очевидного шляху до швидкого завершення.

    Окремі оцінки західних експертів також вказують на можливе виснаження ресурсів Росії. Зокрема, старший науковий співробітник з питань Росії та Євразії в Міжнародному інституті стратегічних досліджень Найджел Гулд-Девіс зазначає, що для підтримки військових дій Кремлю може знадобитися додаткова мобілізація протягом найближчих 12 місяців.

    За його словами, попри намагання утримати темп бойових дій, Росія стикається з дедалі більшими труднощами у відновленні втрат і забезпеченні армії ресурсами, що може вплинути на подальшу динаміку війни.

    На тлі цих повідомлень у попередні тижні також з’являлися заяви російського керівництва про «готовність до переговорів». Зокрема, 9 травня Володимир Путін заявляв про можливість зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у третій країні, але лише для підписання остаточних домовленостей про завершення війни.

    Водночас Кремль неодноразово підкреслював, що будь-яке врегулювання має враховувати «реальну ситуацію на землі», що в Україні та країнах Заходу розглядається як спроба легітимізувати окупацію частини територій.

    Паралельно російська сторона продовжує військові демонстрації разом із Білоруссю, зокрема навчання із залученням елементів ядерного стримування, що викликає занепокоєння в НАТО та країнах ЄС. Аналітики розглядають такі дії як елемент політичного та військового тиску на Європу.

    Таким чином, за оцінками Bloomberg, позиція Кремля щодо завершення війни залишається жорстко прив’язаною до максималістських вимог, що значно ускладнює будь-які перспективи швидкого мирного врегулювання.

  • Буданов: Росія через невдачі у війні знижує заявлені цілі

    Буданов: Росія через невдачі у війні знижує заявлені цілі

    Керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, що Росія під тиском реальної ситуації на фронті та неможливості досягти початково заявлених цілей поступово змінює свою воєнно-політичну риторику і знижує планку вимог, які озвучує як “цілі війни”. Про це він сказав під час виступу на Kyiv Stratcom Forum 2026, повідомляє “Укрінформ”.

    За словами Буданова, початкові стратегічні завдання, які російське керівництво декларувало на початку повномасштабного вторгнення, з часом зазнають суттєвих змін, оскільки не можуть бути реалізовані в умовах затяжної війни та опору України.

    Він наголосив, що внаслідок цього Кремль змушений формувати нові інформаційні наративи для власного суспільства, які подаються як “реалістичніші цілі” або навіть як “досягнення”.

    “Плине час, і під впливом неприємної для них реальності, з якою вони стикаються, їм доводиться знаходити відповіді для свого суспільства. І кожного разу ця планка щодо цілей у війні знижується. Всі ж це бачать”, — зазначив Буданов.

    За його словами, одним із нових прикладів такої трансформації російської риторики є поява заяв про необхідність “позаблокового статусу України” та “без’ядерного статусу” як потенційних результатів війни. На думку керівника ГУР, ці формулювання демонструють спробу Росії переосмислити власні цілі у бік менш амбітних, але політично зручних для внутрішньої аудиторії.

    “Десь тиждень тому, якщо не помиляюсь, з’явився ще один новий наратив: Україна має бути без’ядерною державою і не вступати в будь-які військові альянси. Це вже нова мета, тобто планка трошки знижується. Це нормально, тому що йде час і, оскільки ми зараз спілкуємось, мета не досягнута”, — сказав він.

    Буданов підкреслив, що подібні зміни у риториці не є випадковими, а свідчать про системну адаптацію російської пропаганди до затяжного характеру війни. На його думку, Кремль намагається поступово формувати у суспільстві уявлення про “часткові перемоги”, навіть якщо вони не відповідають початковим заявленим цілям вторгнення.

    Він також припустив, що російська влада може готувати своє населення до сприйняття будь-якого результату, який можна буде подати як успіх, зокрема через акцент на темах “нейтрального статусу України” або обмеження її міжнародної інтеграції.

    “Починають говорити: мовляв, ми доб’ємося того, що вони будуть позаблокові, до прикладу. Це ж теж перемога. Тому це абсолютно нормальна трансформація”, — додав керівник ГУР.

    Буданов також звернув увагу, що така інформаційна адаптація відбувається паралельно з продовженням бойових дій, що свідчить про відсутність реального досягнення стратегічних цілей Росії попри тривалість війни.

    На його думку, зміна наративів є спробою Кремля утримати внутрішню політичну стабільність і підтримку війни в умовах, коли початкові обіцянки не були виконані.

    Водночас українська сторона продовжує оцінювати ризики подальшої ескалації. Раніше президент Володимир Зеленський наголошував, що Росія може готувати нові хвилі мобілізації та намагається посилити тиск на окремих напрямках фронту, зокрема на північному та східному.

    У розвідці України зазначають, що зміна риторики Росії не означає зменшення загроз, а радше відображає спробу пристосувати інформаційну політику до реалій затяжної війни, де ключові стратегічні цілі залишаються недосягнутими.

  • Кремль назвав ядерні навчання з Білоруссю сигналом для НАТО

    Кремль назвав ядерні навчання з Білоруссю сигналом для НАТО

    У Кремлі офіційно заявили, що спільні російсько-білоруські ядерні навчання є сигналом для країн НАТО та Європейського Союзу. Відповідну заяву зробив прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков на тлі різкого зростання напруженості у Східній Європі, повідомлень про переміщення ядерних боєприпасів до Білорусі та посилення безпекових заходів в Україні й країнах Балтії.

    Про це повідомляють російські пропагандистські агентства ТАСС, РИА Новости та інші російські ЗМІ.

    Під час спілкування з журналістами Пєскова попросили прокоментувати, чи можна вважати спільні ядерні маневри Росії та Білорусі сигналом для Заходу, зокрема для НАТО та європейських держав. У відповідь представник Кремля фактично підтвердив, що саме такий політичний і військовий меседж Москва вкладає у ці навчання.

    “Будь-які навчання є частиною військового будівництва, і будь-які навчання є сигналом”, — заявив Пєсков.

    Ця заява пролунала після того, як Міністерство оборони Білорусі 21 травня повідомило про доставку російських ядерних боєприпасів до польових пунктів зберігання на території країни. Білоруське військове відомство навіть опублікувало відео, на якому видно переміщення військової техніки, роботу ракетних підрозділів та завантаження ракет на пускові установки.

    Російські державні інформагентства повідомили, що у межах навчань у Білорусі були розгорнуті оперативно-тактичні ракетні комплекси “Іскандер-М” зі “спецбоєприпасами”. У російській військовій термінології це формулювання традиційно використовується для позначення ядерного оснащення або боєприпасів, здатних нести ядерний заряд.

    На оприлюднених кадрах видно колони військових машин, ракетні комплекси, які рухаються до польових позицій у лісовій місцевості, а також елементи підготовки до бойового застосування ракетних систем. Водночас незалежного підтвердження того, що йдеться саме про бойові ядерні боєголовки, наразі немає.

    Фахівці у сфері безпеки нагадують, що тактична ядерна зброя зазвичай зберігається у спеціальних укріплених підземних сховищах із багаторівневими системами захисту. Ядерні боєголовки, вибухові елементи та носії традиційно утримуються окремо й збираються лише перед потенційним застосуванням.

    Попри це, сама демонстрація можливого переміщення ядерних компонентів до Білорусі викликала серйозне занепокоєння у країнах НАТО та сусідніх державах.

    На тлі цих подій Україна значно посилила заходи безпеки на північному напрямку. Служба безпеки України повідомила про початок масштабних контрдиверсійних та безпекових заходів у Чернігівській, Київській, Житомирській, Волинській та Рівненській областях.

    У перевірках беруть участь СБУ, Збройні сили, Національна поліція, Нацгвардія та Державна прикордонна служба. Правоохоронці перевіряють транспорт, документи громадян, проводять огляд окремих територій та приміщень, а також можуть тимчасово обмежувати рух у деяких районах.

    За даними українських силових структур, одним із факторів посилення безпеки стали саме спільні російсько-білоруські ядерні навчання та ризик провокацій з боку РФ.

    Ще 15 травня президент України Володимир Зеленський заявляв, що Росія продовжує намагатися глибше втягнути Білорусь у війну проти України. Після наради з військовим керівництвом, розвідкою та СБУ він доручив Силам оборони розробити план реагування на потенційні загрози з боку північного напрямку.

    Білорусь офіційно оголосила про початок навчань із бойового застосування ядерної зброї 18 травня. У Міноборони РФ заявили, що до маневрів залучено понад 64 тисячі військовослужбовців, більше 7800 одиниць озброєння та техніки, понад 200 ракетних пускових установок, більш як 140 літальних апаратів, 73 бойові кораблі та 13 підводних човнів, серед яких — стратегічні ракетоносці.

    Українське Міністерство закордонних справ назвало спільні ядерні навчання Росії та Білорусі “безпрецедентним викликом для архітектури глобальної безпеки”. У МЗС наголосили, що розміщення російської тактичної ядерної зброї на території Білорусі створює додаткові ризики для всього європейського регіону.

    Київ закликав міжнародних партнерів дати жорстку політичну та санкційну відповідь на дії Москви й Мінська.

    Своєю чергою генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Росія зіткнеться з “руйнівними наслідками”, якщо наважиться застосувати ядерний потенціал проти України. За його словами, Альянс уважно стежить за розвитком ситуації та оцінює усі ризики, пов’язані з російсько-білоруськими навчаннями.

    На тлі заяв Кремля та демонстративної активності ядерних сил Росії ситуація у Східній Європі продовжує загострюватися. Країни НАТО посилюють моніторинг повітряного простору, перекидають додаткові сили ППО та активізують військову присутність на східному фланзі Альянсу.

    Останніми днями у Литві, Латвії та Естонії регулярно оголошують повітряні тривоги через інциденти з безпілотниками, а військові та спецслужби попереджають про зростання рівня ризиків у регіоні.

  • Білорусь заявила про доставку “ядерних боєприпасів” Росією

    Білорусь заявила про доставку “ядерних боєприпасів” Росією

    Міноборони Білорусі заявило, що Російська Федерація в межах спільних військових навчань уже здійснила доставку ядерних боєприпасів до польових пунктів зберігання на території Білорусі. Відомство оприлюднило відеоматеріали, які, за його твердженням, демонструють відповідні дії російських військових у межах навчального сценарію із залученням ядерного компонента.

    Про це повідомляє Міноборони РБ із посиланням на матеріали Міністерства оборони РФ та російське пропагандистське агентство РИА Новости, опубліковані в Telegram-каналах.

    У заяві білоруського оборонного відомства йдеться: “Відеофакт: доставка ядерних боєприпасів у рамках навчань до польових пунктів зберігання позиційного району ракетної військової частини в Республіці Білорусь”. Ця публікація супроводжується кадрами, на яких видно переміщення військової техніки лісовою місцевістю, а також процес завантаження ракетних систем на пускові установки, що, за версією сторін, бере участь у відпрацюванні сценаріїв застосування ядерного озброєння.

    Російські медіаресурси стверджують, що в рамках навчань у Білорусі були розгорнуті оперативно-тактичні ракетні комплекси “Іскандер-М”, які нібито відпрацьовують дії із застосуванням спеціальних боєприпасів. Водночас офіційні структури не оприлюднюють детальних технічних підтверджень щодо реального характеру переміщуваних боєзарядів, обмежуючись загальними формулюваннями про “навчальний характер” заходів.

    Заява Міноборони Білорусі про “доставку ядерних боєприпасів” викликала додаткову увагу з огляду на чутливість теми ядерної зброї в регіоні. При цьому в публічному просторі відсутні незалежні підтвердження того, що йдеться про реальне переміщення бойових ядерних зарядів, а не про імітаційні дії, які можуть бути частиною навчального сценарію.

    Згідно з військовими стандартами, тактична ядерна зброя у звичайних умовах зберігається у спеціальних посилених підземних сховищах із багаторівневою системою фізичного захисту, контролю доступу та технічного моніторингу. Як правило, її компоненти — ядерні боєголовки, вибухові елементи та засоби доставки — утримуються окремо і з’єднуються лише безпосередньо перед потенційним застосуванням. Така система передбачена для мінімізації ризиків несанкціонованого використання або аварійної ситуації.

    У цьому контексті експерти звертають увагу, що навіть демонстрація процесів, які нагадують транспортування або розгортання ядерних боєприпасів, має значний політичний та психологічний ефект, незалежно від того, чи йдеться про реальні боєзаряди, чи про навчальні макети.

    Окремо наголошується, що наразі немає офіційно підтвердженої інформації про те, що Росія дійсно перемістила ядерні боєприпаси на територію Білорусі в бойовому чи розгорнутому стані. Всі наявні повідомлення базуються на заявах сторін, які беруть участь у навчаннях, а також на відеоматеріалах, оприлюднених у відкритих джерелах.

    Нагадаємо, раніше Міністерство оборони Білорусі заявило про початок навчань підрозділів, які відпрацьовують застосування ядерної зброї у взаємодії з російськими військовими. Маневри стартували 18 травня і, за офіційною інформацією, включають широке коло сил і засобів.

    За даними Міністерства оборони РФ, у цих навчаннях залучено понад 64 тисячі військовослужбовців, тисячі одиниць озброєння та військової техніки, включно з ракетними комплексами, авіацією, надводними кораблями та підводними човнами стратегічного призначення. У російських заявах підкреслюється, що йдеться про масштабні маневри, спрямовані на перевірку готовності сил ядерного стримування.

    Україна раніше різко відреагувала на розміщення російської тактичної ядерної зброї на території Білорусі та спільні навчання, назвавши це безпрецедентним викликом для архітектури глобальної безпеки. Міністерство закордонних справ України закликало міжнародних партнерів до жорсткої реакції та посилення тиску на Москву і Мінськ.

    У свою чергу, генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявляв, що Росія зіткнеться з “руйнівними наслідками” у разі застосування ядерної зброї, зокрема в контексті навчань або бойових дій проти України. У НАТО наголошують, що уважно стежать за всіма переміщеннями стратегічних сил Росії та її союзників.

    Таким чином, заяви про “доставку ядерних боєприпасів” у межах навчань стали черговим елементом інформаційно-військового тиску в умовах зростання напруженості в регіоні та активізації спільних російсько-білоруських військових маневрів із залученням компонентів ядерного стримування.

  • Зеленський поговорив зі Стармером після пом’якшення санкцій Британії

    Зеленський поговорив зі Стармером після пом’якшення санкцій Британії

    Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером на тлі рішення Лондона про часткове пом’якшення санкційного режиму щодо Російської Федерації, яке стосується, зокрема, дизельного та авіаційного палива, виробленого з російської сирої нафти у третіх країнах.

    Про це повідомив президент України у своїх соціальних мережах.

    Розмова відбулася в той самий день, коли британський уряд оголосив про запровадження винятку із санкційної політики. Згідно з цим рішенням, Сполучене Королівство дозволило імпорт окремих видів нафтопродуктів, які формально виготовлені за межами Росії, однак можуть містити російську сировину. Це рішення викликало увагу як у політичних колах, так і серед міжнародних партнерів, оскільки воно стосується одного з ключових елементів санкційного тиску на енергетичний сектор РФ.

    Під час розмови Зеленський подякував британській стороні за незмінну підтримку України у війні проти Росії та наголосив на важливості збереження єдиної та послідовної санкційної політики серед союзників. За словами президента, сторони також узгодили позиції щодо подальших дипломатичних кроків, спрямованих на протидію російській агресії та посилення міжнародного тиску на Кремль.

    “Скоординували позиції на дипломатичному треку щодо російської війни проти України – стараємось активізувати змістовну дипломатію. Домовились про майбутні контакти”, — зазначив Зеленський, підкресливши, що діалог із Лондоном залишається регулярним і конструктивним.

    Водночас у своєму вечірньому зверненні глава української держави окремо звернув увагу на рішення британського уряду щодо санкцій. Він повідомив, що Київ передав Лондону свої сигнали та занепокоєння щодо потенційних ризиків, які можуть виникнути у разі послаблення обмежень у сфері енергетичних поставок. Українська сторона наголошує на важливості збереження цілісності санкційної системи, яка має на меті обмеження фінансових і ресурсних можливостей Росії для продовження війни.

    Нагадаємо, уряд Великої Британії 20 травня ухвалив рішення про запровадження винятку із санкційного режиму, що дозволяє імпорт дизельного та авіаційного палива, виробленого з російської сирої нафти в третіх країнах. У Лондоні пояснили цей крок складністю глобальних ланцюгів постачання нафтопродуктів, де часто неможливо з повною точністю відстежити походження сировини після її переробки за межами Росії.

    Рішення британського уряду викликало внутрішньополітичну дискусію у самій Великій Британії. Частина експертів і політиків звернула увагу на ризик того, що подібні винятки можуть створити “сірі зони” в санкційній політиці та потенційно полегшити непрямий доступ російської сировини до міжнародних ринків. На цьому тлі міністр з торговельної політики Великої Британії Кріс Браянт публічно перепросив за ситуацію, визнавши чутливість ухваленого рішення. Водночас він раніше пояснював, що уряд намагається збалансувати санкційний тиск із реаліями глобального енергетичного ринку.

    Телефонна розмова Зеленського зі Стармером стала частиною ширшого дипломатичного діалогу між Києвом і Лондоном, який триває на тлі постійних змін у міжнародній санкційній політиці та пошуку нових механізмів тиску на Росію. Сторони, за словами українського президента, домовилися підтримувати регулярні контакти та продовжити координацію дій як у двосторонньому форматі, так і на рівні міжнародних партнерів.

    У Києві розглядають цю розмову як важливий сигнал збереження політичного діалогу з одним із ключових союзників України в Європі, особливо в умовах, коли питання санкцій, енергетичної безпеки та довгострокової підтримки України залишаються у центрі міжнародного порядку денного.