Khreshchatyknews.com

Позначка: Краматорськ

  • Росія поставила дедлайн до 30 травня: окупанти готують новий ривок до Краматорська — що кажуть у ЗСУ

    Росія поставила дедлайн до 30 травня: окупанти готують новий ривок до Краматорська — що кажуть у ЗСУ

    Російські війська готують нову хвилю штурмів на Краматорському напрямку та, за даними української розвідки, отримали завдання вийти на околиці Краматорськ до 30 травня. Про це повідомила речниця 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Ольга Косенко в ефірі “Армія – Медіа Сил оборони України”.

    За її словами, нині активність окупантів на цьому напрямку тимчасово знизилася, однак це не означає послаблення загрози. Росіяни використовують паузу для накопичення техніки, перекидання резервів та підсилення своїх підрозділів.

    Зокрема, у зоні відповідальності 56-ї бригади ворог намагається посилити угруповання двома новими батальйонами. Основний тиск, за попередніми даними, очікується в районах населених пунктів Майське та Віролюбівка.

    «Крім накопичення важкої техніки, ворог намагається підсилити свої підрозділи двома свіжими батальйонами», — повідомила Косенко.

    Водночас у ЗСУ ставляться до планів Росії скептично. Українські військові наголошують, що подібні “дедлайни” російське командування встановлює регулярно, однак реальна ситуація на полі бою часто не відповідає гучним заявам Кремля.

    «Скоріше за все, усе закінчиться як завжди: командування на місцях відзвітує про “успіхи”, яких фактично не буде», — зазначила речниця.

    Паралельно російська армія змінює тактику ведення наступу. Військовослужбовець Сил територіальної оборони ЗСУ Олександр Мусієнко заявив, що РФ фактично розгорнула масштабний весняно-літній наступ одразу на кількох напрямках фронту.

    За його словами, головна мета противника — постійно виснажувати українську оборону ударами по різних ділянках, змушуючи ЗСУ тримати резерви у напрузі та шукати слабкі місця для прориву.

    Особливий акцент окупанти зараз роблять на масовому використанні дронів та керованих авіабомб (КАБів), поєднуючи їх із піхотними штурмами та атаками десантних підрозділів.

    «Противник намагається збільшувати кількість дронів і КАБів та поєднувати це зі штурмами піхоти і десантників», — пояснив Мусієнко.

    На тлі так званого “перемир’я” російські війська також активно проводять ротації та підтягують резерви. Раніше речник ОСУВ “Хортиця” Віктор Трегубов повідомляв, що росіяни використовують тимчасове зниження інтенсивності боїв для відновлення наступального потенціалу.

    Тим часом аналітики DeepState фіксують активізацію ворога на Покровському напрямку, де російським силам вдалося розширити зону контролю поблизу Новоолександрівки.

    Напруженою залишається ситуація і на Слов’янсько-Лиманському напрямку, де окупанти намагаються “розхитати” українську оборону та створити умови для подальшого просування.

    Водночас українське командування наголошує, що всі дії противника перебувають під контролем Сил оборони, а російські спроби прориву супроводжуються значними втратами живої сили та техніки.

  • Скільки військових втратила Росія під час нового наступу

    Скільки військових втратила Росія під час нового наступу

    Російська армія вже розпочала весняно-літній наступ на сході України, зосередивши основні зусилля на так званому «поясі фортець» у Донецькій області. Водночас у Кремлі заздалегідь готують суспільство до повільного просування та значних втрат.

    Про це повідомляють аналітики Інституту вивчення війни (ISW).

    За словами головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського, Росія кинула в атаку десятки тисяч військових, які беруть участь у виснажливих піхотних штурмах. Лише за чотири дні таких боїв російські війська втратили понад 6090 осіб убитими та пораненими — це в середньому близько 1520 втрат щодня.

    Загалом за останній тиждень втрати російської армії склали 8710 військовослужбовців.

    Аналітики ISW наголошують, що такі масштаби втрат є критичними для російської армії. З огляду на нинішні темпи мобілізації в РФ, подібні показники можуть суттєво обмежити здатність проводити великі наступальні операції в майбутньому.

    У звіті також зазначається, що російські війська навряд чи зможуть досягти стратегічних цілей у 2026 році. Йдеться, зокрема, про захоплення укріпленої лінії оборони українських сил — так званого «поясу фортець».

    Найімовірніше, як вважають експерти, Росія зможе досягати лише обмежених тактичних успіхів, які супроводжуватимуться непропорційно великими втратами.

    Паралельно російська влада вже формує інформаційний фон для виправдання таких результатів. Зокрема, один із депутатів Держдуми РФ заявив, що у війні неминучі жертви, але російська армія нібито просуватиметься «неспішно» у напрямку Слов’янська та Краматорська.

    Таким чином, попри початок нового етапу наступу, експерти оцінюють перспективи російської армії як обмежені, а саму кампанію — як виснажливу та затратну з точки зору людських ресурсів.

    Раніше ми також повідомляли, що наступ РФ на Запоріжжі зупинився, але росіяни змінюють тактику. За оцінками аналітиків, окупанти зіткнулися з серйозними труднощами через контратаки ЗСУ та змушені адаптувати свої дії, зокрема переходити до більш розосереджених атак і активніше використовувати дрони. На цьому тлі нинішні спроби активізації наступу виглядають як пошук нової тактики в умовах обмеженого просування і значних втрат.

  • РФ почала весняно-літню наступальну кампанію на Донеччині одразу з двох напрямків, – ISW

    РФ почала весняно-літню наступальну кампанію на Донеччині одразу з двох напрямків, – ISW

    Російські війська розпочали активну фазу весняно-літнього наступу на Донеччині, змінивши тактику ведення бойових дій та зосередивши зусилля одразу на кількох напрямках. Про це повідомляють аналітики Інституту вивчення війни (ISW), зазначаючи, що ключовою ціллю окупантів є прорив українського «поясу фортець».

    Йдеться про стратегічну лінію оборони, яка включає такі важливі міста, як Слов’янськ, Краматорськ і Костянтинівка. Саме ці населені пункти залишаються ключовими для стримування подальшого просування російських військ у регіоні.

    Одним із головних напрямків наступу став Лиманський. За даними українських військових, лише 19 березня росіяни провели масштабну атаку, залучивши понад 500 піхотинців, десятки одиниць бронетехніки, а також значну кількість легкої мобільної техніки — мотоциклів, баггі та всюдиходів. Такий формат наступу суттєво відрізняється від попередньої тактики масованих механізованих колон.

    Експерти зазначають, що російська армія дедалі частіше використовує розосередження сил: техніка та підрозділи діють паралельно на різних ділянках фронту. Це ускладнює оборону та змушує українські сили реагувати одночасно на кілька загроз.

    Водночас суттєво посилилися авіаційні удари та атаки безпілотниками. Зокрема, активно застосовуються керовані авіабомби КАБ-3000, а також дрони типу «Ланцет» і «Молнія». За оцінками аналітиків, такі удари спрямовані на руйнування логістики та виснаження оборонних можливостей ЗСУ перед наземними атаками.

    Паралельно російські війська нарощують активність і на південному напрямку — у районах Краматорська та Костянтинівки. Там фіксується перекидання додаткових сил, посилення артилерійських обстрілів і збільшення кількості ударів тактичною авіацією.

    Українські військові зазначають, що противник готує умови для масштабнішого наступу, намагаючись охопити «пояс фортець» одразу з двох боків — з північного сходу та півдня.

    Крім того, триває системна кампанія з ураження українських ліній постачання. Удари по транспортній інфраструктурі та прифронтових населених пунктах мають на меті ускладнити забезпечення українських підрозділів і послабити їхню обороноздатність.

    За оцінками військових, найближчі тижні можуть стати визначальними для ситуації на цьому відрізку фронту, адже російська армія намагається використати погодні умови та накопичені ресурси для досягнення тактичних і оперативних результатів.

  • Сирський наполягає на посиленні мобілізації, Банкова бере паузу

    Сирський наполягає на посиленні мобілізації, Банкова бере паузу

    За даними джерела в Генштабі, російські війська проводять тактичне оточення міста Константинівка, а Лиман вже фактично відрізаний від ліній постачання. Противник одночасно просувається до Слов’янська та Краматорська з трьох напрямків.

    У Генштабі очікують, що бої за Добропілля можуть розпочатися вже у квітні. Начальник Генштабу Сирський наполягає на посиленні мобілізації для закриття потреб у штурмових підрозділах, проте на Банковій наразі вирішили призупинити цей процес через можливий вплив на виборчий цикл.

    Таким чином, ситуація на фронті залишається напруженою, а стратегічні міста на Донеччині потребують посиленої оборони та готовності до активних бойових дій.

  • Окупанти просунулися до Краматорська і посилили удари артилерією та дронами

    Окупанти просунулися до Краматорська і посилили удари артилерією та дронами

    Ситуація навколо Краматорська на Донеччині продовжує ускладнюватися через поступове просування російських військ із напрямку Часового Яру. За останні два місяці лінія фронту наблизилася до міста приблизно на п’ять кілометрів, що вже дозволяє окупантам активніше застосовувати артилерію та ударні безпілотники по житлових районах.

    Про це повідомив старший лейтенант Сил оборони України з позивним «Алекс». За його словами, мешканці дедалі частіше чують артилерійські обстріли, а дрони у східних районах міста фактично стали повсякденним явищем.

    «Артилерійська канонада стає все ближче і ближче, а дрони у східній частині Краматорська вже стали буденністю», — зазначив військовий.

    Він попередив, що у разі подальшого просування російської армії місто може зіткнутися з особливо складним літнім періодом бойових дій.

    За оцінками аналітиків української OSINT-спільноти DeepState, російським підрозділам наразі залишається близько 14,5 кілометра до Краматорська. Це створює передумови для системного вогневого тиску на місто навіть без безпосереднього штурму.

    Радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов із позивним «Флеш» також підтвердив посилення обстрілів. Він заявив, що російська артилерія вже почала діставати до міста, і висловив побоювання, що Краматорськ може повторити долю зруйнованих прифронтових населених пунктів Донбасу.

    За даними міського голови Олександра Гончаренка, від початку повномасштабного вторгнення Росія обстріляла Краматорськ щонайменше 853 рази. Внаслідок атак загинули 146 мирних жителів, ще 695 отримали поранення.

    Обстрілами повністю зруйновано 11 багатоквартирних та 126 приватних будинків, пошкоджено сотні житлових об’єктів, десятки навчальних закладів, лікарень і культурних установ.

    Додаткову небезпеку, за словами військового 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» Станіслава Бунятова з позивним «Осман», становлять так звані «ждуни» — ворожі дрони, які можуть тривалий час очікувати ціль і атакувати техніку навіть із дахів багатоповерхівок.

    Він наголосив, що питання встановлення антидронових сіток над містами Донеччини піднімається ще з 2023 року, однак системних рішень досі не ухвалено. На його думку, лише суспільний резонанс може прискорити посилення захисту прифронтових міст.

    На тлі активізації російських наступальних дій Краматорськ залишається одним із ключових логістичних і оборонних центрів українських сил на Донбасі, а подальший розвиток ситуації напряму залежатиме від стабільності фронту на напрямку Часового Яру.

  • На Донеччині лісника затримали на хабарі за незаконну вирубку в заповіднику

    На Донеччині лісника затримали на хабарі за незаконну вирубку в заповіднику

    У Краматорську працівники Державного бюро розслідувань викрили майстра лісу місцевого лісництва, якого підозрюють у систематичному отриманні хабарів за сприяння незаконній вирубці деревини на території природоохоронної зони.

    Про це повідомили в ДБР.

    За даними слідства, у грудні 2025 року посадовець відмовив місцевому жителю у законному придбанні дров для опалення. Натомість він запропонував «альтернативний» варіант — самовільну заготівлю сухостою на території регіонального ландшафтного парку «Краматорський», що є об’єктом природно-заповідного фонду.

    За таке сприяння лісник вимагав по 10 тисяч гривень за кожен день вирубки. Після отримання перших 50 тисяч гривень, за версією правоохоронців, він запропонував збільшити обсяги заготівлі та підвищив «тариф» удвічі — до 20 тисяч гривень на добу.

    У лютому 2026 року співробітники ДБР затримали посадовця безпосередньо під час отримання 100 тисяч гривень неправомірної вигоди. Гроші, як стверджують слідчі, були черговою частиною оплати за незаконну вирубку.

    Наразі правоохоронці перевіряють інформацію щодо можливої причетності підозрюваного до інших подібних випадків отримання хабарів від різних осіб. Не виключається, що схема могла діяти системно.

    Майстру лісу повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди, поєднане з вимаганням. Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі майже 1 мільйона гривень.

  • Мороз охопив усю країну: де сьогодні найхолодніше

    Мороз охопив усю країну: де сьогодні найхолодніше

    Сьогодні, 9 лютого, в Україні зафіксовано різке зниження температури повітря. Мороз охопив практично всі регіони країни, місцями нічні показники опустилися до -20 градусів і нижче. Після періоду опадів погода стабілізувалася: небо прояснилося, а сніг майже повністю залишив територію України.

    Протягом дня в більшості областей очікується мінлива хмарність із періодичними проясненнями та сонцем. Опади прогнозуються лише на сході країни, де місцями можливий невеликий сніг.

    У Києві сьогодні панує мінлива хмарність. Уночі температура повітря опускалася до -17 градусів, удень очікується близько -10.

    На заході країни морози також відчутні. У Львові вночі було до -11, удень близько -6. У Луцьку нічна температура сягнула -18, у Рівному — до -20 градусів. У Тернополі, Хмельницькому та Івано-Франківську нічні показники коливалися в межах -11…-15, удень — близько -7. Водночас в Ужгороді ситуація суттєво м’якша: вночі до -5, удень температура підніметься до +4 градусів.

    У центральних регіонах також холодно. У Вінниці температура протягом доби становитиме від -15 до -9 градусів. У Житомирі вночі зафіксовано до -20, удень близько -9. У Черкасах і Кропивницькому нічні морози сягають -13, удень очікується від -6 до -9 градусів. У Полтаві температура коливатиметься в межах -13…-9.

    На півночі країни морози залишаються одними з найсильніших. У Чернігові нічна температура опустилася до -18, удень близько -8. У Сумах вночі було до -18, удень прогнозується близько -8 градусів.

    На сході України утримається хмарна погода з невеликим снігом. У Харкові вночі близько -12, удень — до -8. У Краматорську температура становитиме від -11 уночі до -8 удень. У Сєвєродонецьку вдень очікується до -11 градусів.

    На півдні країни морози менш інтенсивні. В Одесі вночі було близько -7, удень температура підніметься до -2. У Херсоні та Миколаєві вночі до -7, удень — від -3 до -4. У Запоріжжі прогнозується -7 уночі та -4 вдень. У Дніпрі нічна температура опустилася до -13, удень очікується близько -6 градусів.

    У Криму погода залишається відносно м’якою: у Сімферополі температура коливатиметься в межах від -2 до +1 градуса при мінливій хмарності.

    Синоптики зазначають, що різке похолодання є короткочасним, однак закликають українців бути обережними через сильні морози, особливо в нічні години.

  • Слов’янськ і Краматорськ як ключ до фронту: що стоїть за вимогами Москви

    Слов’янськ і Краматорськ як ключ до фронту: що стоїть за вимогами Москви

    Наполеглива вимога Росії отримати повний контроль над Донецькою областю викликає серйозні занепокоєння серед західних аналітиків і військових експертів. Йдеться не лише про символічну складову чи спробу Кремля представити війну як «перемогу», а про потенційно критичні наслідки для обороноздатності України.

    Частина Донецької області, яку досі утримують українські сили, є однією з найбільш укріплених ділянок фронту. Оборонні рубежі в районі Слов’янська і Краматорська формувалися з 2014 року, задовго до повномасштабного вторгнення Росії. Саме ця лінія стримує подальше просування російських військ углиб контрольованої Україною території.

    Експерти наголошують: у разі передачі цих районів Україна втратить не лише стратегічну глибину оборони, а й природний бар’єр, який роками створювався ціною значних втрат. Особливе занепокоєння викликає сценарій, за якого мирна угода буде зірвана після поступок. У такому разі Росія отримає вигідні стартові позиції для нового наступу проти значно ослабленої української оборони.

    Політичний аспект вимоги Кремля не менш важливий. Донеччина має для російської влади виняткове символічне значення. Саме з цього регіону у 2014 році Москва почала реалізацію проєкту так званої «Російської весни», який згодом переріс у багаторічний збройний конфлікт. Слов’янськ у російській пропаганді подається як «колиска повстання», а нездатність захопити місто протягом більш ніж десятиліття залишається болючою темою для прокремлівських сил.

    Аналітики звертають увагу, що нині російські переговорники демонструють готовність знизити апетити щодо інших регіонів, на які раніше претендувала Москва. Водночас вимога щодо повного контролю над Донецькою областю залишається незмінною. У разі, якщо Україна збереже значну частину регіону, російське керівництво може зіткнутися з різкою критикою з боку радикально налаштованої частини власної аудиторії.

    Окрему роль відіграє й прагматичний чинник. Окупований Донецьк уже кілька років переживає гостру водну кризу. Основне джерело водопостачання регіону знаходиться на території, яка залишається під контролем України. Контроль над північчю Донеччини дозволив би Росії вирішити цю проблему без складних інфраструктурних проєктів.

    Водночас українська влада неодноразово заявляла, що готова шукати дипломатичні компроміси для завершення війни, але не ціною територіальної цілісності. Будь-які рішення щодо передачі земель вважаються політично й суспільно вибухонебезпечними. За оцінками експертів, поступка Донеччиною може стати фактором внутрішньої дестабілізації, адже йдеться про територію, за яку українські військові воювали і гинули понад десять років.

    Таким чином, питання Донецької області залишається не лише ключовим елементом переговорів, а й потенційною стратегічною пасткою. Саме тому вимоги Москви щодо цього регіону розглядаються багатьма експертами як спроба досягти військових цілей дипломатичним шляхом — там, де вони не були реалізовані на полі бою.

  • Території в обмін на деескалацію: що готують переговори в Абу-Дабі

    Території в обмін на деескалацію: що готують переговори в Абу-Дабі

    За інформацією наших джерел, під час тристоронньої зустрічі української, російської та американської переговорних груп в Абу-Дабі будуть обговорюватись “питання територій та припинення ударів по критичній інфраструктурі України”.

    “Попередньо Москва готова на припинення ударів по критичній інфраструктурі України в обмін на припинення ударів по НПЗ та військовим заводам вглиб території РФ” – зазначає джерело.

    Водночас, за інформацією джерела, “питання виведення українських військ з Донбасу залишається головним”.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що основною темою переговорів з американцями на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі стане “обговорення питань отримання безпекових гарантій США в обмін на виведення українських військ з Краматорська, Слов’янська та решти Донецької області”.

  • США пропонують Києву поступитися Донбасом для миру, але військові можуть не виконати наказ

    США пропонують Києву поступитися Донбасом для миру, але військові можуть не виконати наказ

    Донбас став головним об’єктом геополітичного торгу після того, як президент США Дональд Трамп розпочав спробу швидкого укладання мирної угоди з Росією. За інформацією The Times, Вашингтон намагається переконати Київ погодитися на передачу Москві всієї території Донбасу, щоб до Різдва оголосити припинення вогню.

    Регіон зазнав найбільших руйнувань і людських втрат після вторгнення Росії у 2014 році та подальшого масштабного наступу 2022-го. Особливо трагічною стала доля Маріуполя, де, за словами президента Володимира Зеленського, російські бомбардування вбили щонайменше 20 тисяч мирних жителів.

    За даними ЗМІ, Кремль не розглядає можливість припинення бойових дій без повного виведення українських військ із Донбасу, включно з укріпленими містами Краматорськ і Слов’янськ. Трамп, зі свого боку, розраховує завершити війну до Різдва і дає Києву лічені дні для відповіді щодо територіальних поступок.

    Конституція України не дозволяє передавати території без загальнонаціонального референдуму, який провести під час війни практично неможливо. Однак формально референдум не знадобився б, якби влада просто наказала військам відійти з регіону. Саме цей сценарій, як зазначає видання, викликає найбільше занепокоєння серед українських експертів.

    Аналітик фонду “Повернись живим” Микола Бєлєсков вважає, що частина військових могла б не виконати наказ про відступ, що створює ризики внутрішньої дестабілізації. Він наголошує, що вимога піти без бою для багатьох захисників буде сприйматися як національне приниження. За його словами, бої за Краматорськ і Слов’янськ можуть коштувати Росії десятків тисяч життів, і відступ без спротиву матиме серйозні наслідки для оборони України у майбутньому.

    Бєлєсков також попереджає, що навіть передача Донбасу навряд чи зупинить агресію Кремля. На думку експерта, Москва прагне не лише територій, а й зміни політичного курсу Києва, недопущення вступу України до НАТО та обмеження її армії. Тому будь-які “мирні плани”, що передбачають поступки, можуть бути використані Росією для подальшого наступу.

    Позиції Зеленського у переговорах ускладнені внутрішньою ситуацією. Після корупційного скандалу, що призвів до відставки керівника Офісу президента Андрія Єрмака, західні партнери уважно стежать за стабільністю в українській владі. Попри це, як пишуть ЗМІ, жодних сигналів про зміну переговорної позиції Києва не надходило. Політолог Володимир Фесенко зазначає, що політичний вплив Єрмака був значно меншим, ніж вважали.

    Окремим пунктом американського плану є проведення в Україні президентських виборів протягом 100 днів. Трамп заявив, що затримка з виборами означає “відсутність демократії”, але Зеленський наполягає, що голосування можливе протягом 60–90 днів за умови належної безпеки та підтримки партнерів.

    Колишній прем’єр-міністр Росії Михайло Касьянов, який нині живе в еміграції, вважає, що Путін одержимий ідеєю повного контролю над Донбасом і прагне домогтися міжнародного визнання своїх завоювань. Він переконаний, що для російського президента це питання демонстрації сили та недопущення враження слабкості.

    За оцінками експертів, тиск на Україну з вимогами територіальних поступок не припиняється, проте такі умови несуть в собі ризики як для безпеки держави, так і для єдності суспільства. Москва ж продовжує наполягати на сценарії, який означав би фактичну капітуляцію Києва на сході.