Khreshchatyknews.com

Позначка: коти

  • Коти й собаки як співрозмовники: вчені хочуть з’ясувати, чи впливають розмови з ними на психіку

    Коти й собаки як співрозмовники: вчені хочуть з’ясувати, чи впливають розмови з ними на психіку

    Люди розмовляють із домашніми тваринами значно різноманітніше, ніж просто дають команди чи кличуть їх їсти. Власники розповідають котам і собакам про роботу, плани на день, покупки, погоду, називають їх ласкавими прізвиськами, ставлять запитання та навіть говорять із ними так, ніби тварина здатна зрозуміти складну людську розмову.

    Тепер науковці з Університету Арізони вперше створили стандартизований інструмент, який дозволяє системно досліджувати таке повсякденне спілкування. Система отримала назву AURAL-Pet — Audio-based Understanding of Relational Animal-directed Language. Її головне завдання — допомогти зрозуміти, чому для одних людей домашні тварини справді пов’язані з кращим емоційним самопочуттям, тоді як в інших дослідженнях такого ефекту майже не фіксують.

    Проаналізували понад п’ять тисяч фрагментів

    Роботу опублікували у науковому журналі Frontiers in Psychiatry. Дослідники використали архівні записи чотирьох попередніх американських досліджень і відібрали 5072 аудіофрагменти від 240 учасників, у яких була зафіксована присутність собаки або кота.

    Кожен запис тривав лише 30 або 50 секунд. Для їхнього отримання використовували Electronically Activated Recorder — систему, яка вмикає запис у випадкові моменти протягом дня. Це дозволяє спостерігати не за спеціально організованою взаємодією в лабораторії, а за звичайною поведінкою людей у побуті.

    Учасники погодилися на запис, але не знали конкретного дослідницького питання. На думку авторів роботи, це допомогло зменшити ризик того, що люди свідомо змінюватимуть свою поведінку лише тому, що знають: учені вивчають саме їхні стосунки з домашніми улюбленцями.

    Що саме «чує» AURAL-Pet

    Фінальна версія системи містить 30 змінних — 27 бінарних і три якісні. Вони описують не лише факт розмови з твариною, а й її характер.

    Система дозволяє фіксувати, наприклад, команди, запитання, позитивні й негативні оцінки, ознаки роздратування, використання ласкавих прізвиськ, зміну темпу й висоти голосу. Окрема категорія стосується випадків, коли людина приписує тварині думки, бажання або емоції — наприклад, говорить щось на кшталт «ти, мабуть, голодний» чи запитує, чого саме вона хоче.

    Ще одна цікава категорія — коли власник поводиться з вихованцем як із членом сім’ї або дитиною. До неї відносили випадки, коли люди називали себе «мамою» чи «татом» тварини або говорили про неї як про дитину.

    Науковці перевірили, наскільки однаково різні дослідники класифікують ті самі записи. 22 із 23 початкових бінарних показників продемонстрували прийнятну міжекспертну надійність, що, за словами авторів, дозволяє використовувати методику в майбутніх дослідженнях.

    Люди говорять із тваринами приблизно в кожному десятому «розмовному» епізоді

    Один із найцікавіших результатів стосується частоти таких розмов.

    Дослідники порівняли кількість записів, де люди зверталися до котів або собак, із усіма фрагментами, в яких учасники взагалі щось говорили — іншій людині, собі або домашній тварині.

    У середньому звернення до котів чи собак були зафіксовані у 9,2% усіх фрагментів, де учасники говорили. При цьому між окремими людьми різниця була величезною: показник коливався від нуля майже до половини всіх їхніх розмовних епізодів.

    Тому некоректно говорити, що люди «9,2% часу розмовляють із тваринами». Йдеться саме про частку коротких аудіофрагментів, у яких вони говорили, а не про точний відсоток усього дня.

    Дехто розповідає коту буквально про все

    Аудіозаписи показали, наскільки різними можуть бути стосунки людини з домашньою твариною.

    Деякі господарі переважно обмежувалися практичними командами — кликали тварину, просили сісти чи заспокоїтися, хвалили за поведінку.

    Інші фактично використовували кота чи собаку як співрозмовника: розповідали про складний робочий день, обговорювали плани чи повсякденні справи. Автори дослідження наводять приклади ситуацій, коли люди після важкого дня зверталися до улюбленця як до емоційної опори.

    При цьому навіть такі прості речі, як прізвиська, дуже відрізнялися. Частина учасників використовувала ласкаві звертання практично в кожній розмові зі своїм вихованцем, тоді як інші взагалі цього не робили.

    Навіщо вченим усе це потрібно

    Головне питання дослідження насправді стосується не котів чи собак, а людського психічного та емоційного здоров’я.

    У науковій літературі давно існує так званий «pet effect» — припущення, що наявність домашньої тварини позитивно впливає на самопочуття людини.

    Проблема в тому, що результати різних досліджень суперечливі. Частина робіт пов’язує життя з домашнім улюбленцем із меншою самотністю або нижчим рівнем депресивних проявів. Інші дослідження не знаходять суттєвого ефекту.

    Науковці припускають, що причина може бути простою: сам факт наявності тварини ще нічого не говорить про якість стосунків із нею.

    Одна людина може майже не взаємодіяти зі своїм котом, а інша — постійно говорити із собакою, ділитися емоціями, гуляти, грати та сприймати її як близького соціального партнера.

    Саме такі відмінності й може допомогти об’єктивно виміряти AURAL-Pet.

    Чи справді розмови з тваринами покращують психічне здоров’я

    Поки що відповідь — наука цього ще не довела.

    Нинішня робота була присвячена насамперед створенню та перевірці самого методу. Автори прямо наголошують, що результати не дозволяють зробити висновок, ніби розмови з котом чи собакою автоматично покращують психологічний стан.

    Наступний етап буде значно цікавішим: дослідники хочуть порівнювати стиль взаємодії з тваринами з показниками психічного здоров’я, соціального життя та ступенем емоційної близькості між людиною та вихованцем.

    Зокрема AURAL-Pet уже планують застосовувати в іншому дослідженні за участю людей старших за 60 років. Вчені хочуть з’ясувати, яку роль домашні тварини можуть відігравати у добробуті літніх людей.

    Улюбленець може бути не лише «співрозмовником»

    Дослідників цікавить і ще один ефект.

    Домашня тварина може не замінювати соціальний контакт, а навпаки — створювати нові контакти між людьми. Наприклад, собака під час прогулянки може стати приводом для знайомства або розмови з іншими власниками тварин.

    Тому науковці хочуть дослідити дві можливі ролі одночасно: вихованець як своєрідний соціальний партнер для господаря та вихованець як «соціальний каталізатор», який сприяє контактам із іншими людьми.

    У підсумку нова система може допомогти перейти від простого запитання «чи є у вас домашня тварина?» до набагато точнішого: що саме людина робить разом із нею, як із нею говорить і яку роль тварина займає у її повсякденному житті.

    І саме відповідь на це питання може пояснити, чому для одних людей кіт або собака справді стає важливою емоційною підтримкою, а для інших сам факт утримання тварини майже не пов’язаний із психологічним самопочуттям.

  • «Мова домашніх улюбленців»: 9,2% усіх щоденних розмов люди ведуть із котами та собаками — дослідження

    «Мова домашніх улюбленців»: 9,2% усіх щоденних розмов люди ведуть із котами та собаками — дослідження

    Науковці провели дослідження комунікативної поведінки людей і з’ясували, що майже десята частина (9,2%) від усіх щоденних побутових розмов припадає на спілкування з домашніми тваринами — котами та собаками. Вчені зазначають, що така взаємодія є важливим елементом психологічного самопочуття та соціальної адаптації сучасного humans.

    Ключові деталі та висновки науковців

    • Частка у щоденному мовленні: За даними спостережень, розмови з домашніми улюбленцями займають в середньому 9,2% від загального обсягу мовленнєвої активності людини протягом дня.
    • Психологічний ефект: Спілкування з котами та собаками знижує рівень стресу, сприяє виробленню окситоцину й допомагає долати відчуття самотності та тривожності.
    • Особливості «діалогів»: Більшість таких розмов мають характер емоційно забарвлених монологів, під час яких люди діляться переживаннями, коментують власні дії чи ставлять запитання, сприймаючи вербальні та невербальні реакції тварин як відповідь.
    • Соціальна роль: За інтенсивністю та щирістю розмови з тваринами у багатьох господарів не поступаються щоденному спілкуванню з колегами чи близькими.

    З висновків авторів дослідження:

    «Розмови з домашніми тваринами — це не просто кумедна побутова звичка, а важливий механізм психологічної саморегуляції. Те, що майже 10% нашого щоденного мовлення адресовано котам і собакам, підтверджує їхню глибоку інтеграцію в соціальне життя та емоційний світ людини».

     

  • «Роблять з людей ідіотів»: Мартиновська знову виправдовується після скандалу з котами, але українці не повірили

    «Роблять з людей ідіотів»: Мартиновська знову виправдовується після скандалу з котами, але українці не повірили

    Скандал навколо судді кулінарного шоу «МастерШеф» Ольги Мартиновської набирає нових обертів. Після хвилі критики через резонансні слова про котів, які пролунали в інтерв’ю Маші Єфросиніній, шеф-кухарка опублікувала нове пояснення. Втім, замість заспокоїти суспільство, її заява спровокувала чергову хвилю обурення у соцмережах.

    Причиною скандалу став фрагмент інтерв’ю, в якому Мартиновська, згадуючи дитинство, розповіла історію про те, що нібито «кидала котів через дах» та «прив’язувала петарди до хвостів тварин». Попри те, що розповідь подавалася у жартівливому тоні, багато українців сприйняли такі слова як неприйнятні та жорстокі.

    Відео швидко розлетілося соціальними мережами, а користувачі почали вимагати пояснень від телевізійної зірки. Особливе обурення викликав той факт, що під час розмови ці епізоди не отримали належної критичної оцінки, а сама атмосфера інтерв’ю виглядала легкою та розважальною.

    Після кількох днів мовчання Мартиновська вирішила звернутися до аудиторії через Instagram. У новому дописі вона заявила, що її слова були неправильно зрозумілі та вирвані з контексту.

    За словами кулінарки, вона не описувала власні вчинки щодо тварин, а намагалася передати образ хуліганського дитинства через невдалу метафору. Однак визнає, що зробила серйозну помилку у формулюваннях.

    «Я не описувала власний вчинок щодо тварин. А дуже невдало намагалася пояснити, чому в дитинстві мене сприймали як хуліганку, і змішала власні спогади з дурними дитячими уявленнями про те, як виглядає шибайголова», — написала Мартиновська.

    Вона також наголосила, що не врахувала, як подібні слова можуть прозвучати з вуст дорослої публічної людини, та визнала, що саме це стало її найбільшою помилкою.

    Шеф-кухарка підкреслила, що категорично не підтримує жорстоке поводження з тваринами і шкодує через створене враження.

    Проте навіть після нового пояснення реакція українців залишилася вкрай критичною.

    У коментарях під дописом та в інших соцмережах користувачі звинувачують знаменитість у спробі уникнути відповідальності та називають нове пояснення невдалим виправданням.

    Серед найпоширеніших реакцій:

    • «Знову всі неправильно зрозуміли?»
    • «Роблять з людей ідіотів».
    • «Спочатку розповіла, потім згадала про репутацію».
    • «Доросла людина повинна розуміти, що говорить на багатомільйонну аудиторію».
    • «Виправдання звучить ще дивніше за саму історію».
    Реакція користувачів. Фото з відкритих джерел
    Реакція користувачів. Фото з відкритих джерел
    Реакція користувачів. Фото з відкритих джерел
    Реакція користувачів. Фото з відкритих джерел
    Реакція користувачів. Фото з відкритих джерел
    Реакція користувачів. Фото з відкритих джерел
    Реакція користувачів. Фото з відкритих джерел
    Реакція користувачів. Фото з відкритих джерел
    Реакція користувачів. Фото з відкритих джерел
    Реакція користувачів. Фото з відкритих джерел

    Частина користувачів наголошує, що навіть якщо йшлося про гіперболу чи метафору, сама тема насильства над тваринами не може використовуватися як жарт або художній прийом у публічному просторі.

    Скандал також привернув увагу українських зоозахисників. Організація UAnimals виступила із заявою, в якій наголосила, що подібні висловлювання можуть сприяти нормалізації жорстокості щодо тварин.

    У заяві організації зазначили, що коли подібні історії звучать перед великою аудиторією, особливо дитячою, це може створювати небезпечне враження про допустимість таких дій.

    Тим часом частина колег Мартиновської стала на її захист. Зокрема, судді «МастерШеф» Володимир Ярославський та Ектор Хіменес-Браво заявили, що добре знають Ольгу як добру та турботливу людину і не вірять у те, що вона могла чинити насильство над тваринами.

    Раніше свою реакцію оприлюднила і Маша Єфросиніна. Вона перепросила глядачів за фрагмент інтерв’ю та повідомила про його видалення з відеозапису. Телеведуча назвала історію невдалою гіперболою, яка викликала справедливе обурення суспільства.

    Попри вибачення обох учасниць інтерв’ю, дискусія не вщухає. Багато українців вважають, що історія стала прикладом того, наскільки важливо публічним особам ретельно добирати слова, особливо коли йдеться про теми насильства або жорстокого поводження з тваринами.

    Сама Мартиновська стверджує, що ця ситуація стала для неї серйозним уроком і змусила по-новому подивитися на відповідальність публічних людей за власні висловлювання. Однак чи вдасться їй остаточно переконати аудиторію у своїй щирості — наразі залишається відкритим питанням.

  • Скандал навколо судді «МастерШеф»: Мартиновська виправдовується після історії про котів, мережа вимагає реакції СТБ

    Скандал навколо судді «МастерШеф»: Мартиновська виправдовується після історії про котів, мережа вимагає реакції СТБ

    Українська шеф-кухарка та суддя популярного кулінарного шоу «МастерШеф» Ольга Мартиновська опинилася в центрі гучного суспільного скандалу після виходу інтерв’ю на YouTube-каналі телеведучої Маші Єфросиніної. Причиною хвилі обурення стали слова Мартиновської про дитячі витівки, під час яких вона згадала епізоди, що користувачі соцмереж розцінили як жорстоке поводження з тваринами.

    Скандальний фрагмент швидко розлетівся мережею та викликав тисячі обговорень у Threads, X, Telegram та Facebook. Багато користувачів звернули увагу не лише на зміст сказаного, а й на те, що історія була озвучена в жартівливій формі та супроводжувалася сміхом співрозмовниць.

    Під час інтерв’ю Мартиновська розповідала про своє дитинство та назвала себе «справжнім шибеником». Серед прикладів пустощів вона згадала історії, пов’язані з котами, що одразу викликало різку реакцію аудиторії. Саме цей уривок став вірусним і почав активно поширюватися окремо від повного інтерв’ю.

    У коментарях користувачі називали подібні висловлювання неприйнятними та наголошували, що будь-які жарти на тему насильства над тваринами є недоречними для публічних осіб. Частина глядачів також розкритикувала Машу Єфросиніну та команду її проєкту за те, що цей фрагмент потрапив до фінальної версії випуску.

    Ситуація настільки швидко набула розголосу, що вже за кілька годин після появи критики команда Єфросиніної відреагувала офіційною заявою. У повідомленні зазначалося, що висловлювання гості було невдалою художньою гіперболою, а не реальною розповіддю про події з дитинства. Також команда підкреслила, що категорично засуджує будь-які прояви жорстокого поводження з тваринами.

    Після хвилі негативних коментарів скандальний уривок був вирізаний з опублікованого інтерв’ю. Водночас дискусія навколо ситуації не припинилася. У соціальних мережах користувачі продовжили обговорювати не лише саму історію, а й відповідальність медійних осіб за свої висловлювання.

    Згодом до публічного обговорення долучилася і сама Ольга Мартиновська. У своєму Instagram вона записала відеозвернення, в якому попросила вибачення у всіх, кого могли образити її слова.

    Шеф-кухарка пояснила, що використала перебільшення, намагаючись емоційно описати власний характер у дитячі роки. За словами Мартиновської, вона не мала наміру пропагувати насильство або жорстоке ставлення до тварин.

    «Хочу попросити вибачення за гіперболізацію цієї історії. Точно не хотіла зачепити ваші почуття. Вибачте, що так сталося. Не підтримую і не пропагую жорстокість до тварин. Лише любов, турбота та захист», — заявила Мартиновська у зверненні.

    Попри вибачення, дискусія продовжується. Частина аудиторії вважає, що публічне пояснення було достатнім кроком для врегулювання конфлікту. Інші ж переконані, що суспільство має жорсткіше реагувати на будь-які згадки про насильство над тваринами, навіть якщо йдеться про невдалий жарт чи перебільшення.

    Деякі користувачі закликали телеканал СТБ відреагувати на ситуацію та дати власну оцінку висловлюванням судді «МастерШеф». Водночас офіційних заяв від телеканалу станом на момент публікації не надходило.

    Експерти з комунікацій зазначають, що подібні історії вкотре демонструють, наскільки уважно аудиторія сьогодні ставиться до слів публічних людей. У час соціальних мереж навіть кількасекундний фрагмент інтерв’ю може стати причиною масштабної репутаційної кризи.

    Нагадаємо, Ольга Мартиновська є однією з найвідоміших українських шеф-кухарок. Широку популярність вона здобула після перемоги у кулінарному шоу «МастерШеф», а згодом стала однією з його суддів. Останніми роками Мартиновська активно бере участь у телевізійних проєктах, гастрономічних фестивалях та благодійних ініціативах.

    Чи вщухне скандал після публічних вибачень, покаже реакція аудиторії найближчими днями. Проте вже зараз ця історія стала однією з найобговорюваніших тем українського шоу-бізнесу та соцмереж.

  • Домашні коти використовують нявкання як інструмент спілкування

    Домашні коти використовують нявкання як інструмент спілкування

    Вчені з Неаполітанського університету імені Федеріко II з’ясували, що домашні коти навчилися різноманітно нявкати саме для спілкування з людьми. На відміну від своїх диких родичів, коти, які живуть поруч із людьми, використовують свої голоси для того, щоб просити їжу, привертати увагу або навіть «скаржитися».

    Дослідники порівняли нявкання чотирьох видів диких котів — африканського дикого кота, середньоєвропейського лісового кота, гепарда та пуми — із нявканням домашніх тварин, використавши архіви звуків музею природознавства в Неаполі. Виявилося, що домашні коти мають значно ширший діапазон нявкання, ніж їхні дикі родичі.

    Вчені пояснюють це тим, що життя поруч із людьми, які мають різний розпорядок дня, звички та емоції, спонукало котів адаптувати свої звуки під людину. Таким чином нявкання стало своєрідним «інструментом комунікації» між котом і власником.

    Ще одна особливість котячого спілкування — муркотання. Воно менш пов’язане з передачею конкретної інформації, але унікальне для кожного кота. Низькочастотний звук допомагає ідентифікувати тварину та впізнавати знайомих котів, як їм самим, так і людям.

    Попередні дослідження університету Париж-Нантер показали, що коти здатні розрізняти голоси людей і впізнавати, коли до них звертається саме їхній власник. Це свідчить про високу здатність котів до соціальної адаптації та комунікації з людьми.

  • Вчені знайшли зв’язок між домашніми котами та психічним здоров’ям

    Вчені знайшли зв’язок між домашніми котами та психічним здоров’ям

    Дослідження австралійських вчених з Центру досліджень психічного здоров’я Квінсленда показало, що наявність кота в будинку може подвоїти ризик розвитку захворювань, пов’язаних із шизофренією. Результати опубліковані на основі аналізу досліджень за останні 44 роки у 11 країнах світу.

    Причиною цього, за даними науковців, може бути паразит Toxoplasma gondii, який передається через контакт із котами, їхніми фекаліями, а також через недостатньо оброблене м’ясо чи забруднену воду. T. gondii інфікує приблизно 40 мільйонів людей у США, переважно без явних симптомів.

    Потрапляючи в організм, паразит може проникати в центральну нервову систему та впливати на нейромедіатори, що пов’язують із змінами особистості, появою психотичних симптомів та підвищеним ризиком розвитку шизофренії.

    Водночас дослідники наголошують, що наявність кота не є прямою причиною захворювання. Для остаточного підтвердження взаємозв’язку необхідні масштабні дослідження з репрезентативними вибірками, щоб точніше оцінити роль котів як потенційного фактора ризику психічних розладів.

    За словами авторів дослідження, навіть після врахування додаткових чинників, у людей, які контактували з котами, ймовірність розвитку шизофренії була приблизно вдвічі вищою.

  • На Вінниччині громада заборонила переселенкам з котами й собаками оселитися в селі

    На Вінниччині громада заборонила переселенкам з котами й собаками оселитися в селі

    У селі Добрянка на Вінниччині двом літнім жінкам, які евакуювались з-під російських обстрілів, місцеві жителі відмовили у поселенні. Причина — тварини, яких бабусі врятували з зони бойових дій: 11 собак і 34 коти.

    Про цю ситуацію повідомила 25 липня волонтерка та громадська діячка Лала Тарапакіна у своєму Facebook-дописі. За її словами, евакуація відбувалась із прифронтового Білицького за участі поліцейських з «Білого янгола» та волонтерів. Всі тварини були стерилізовані й щеплені, а будинок для проживання надали за згодою господарів.

    «Ми організували перевезення — всю цю родину та декілька мішків з мотлохом перевіз краматорський волонтер Микола. Дорога тривала близько доби, всі змучились… Але дісталися», — розповіла волонтерка.

    Втім, на місці жінок чекала неприємна несподіванка: селяни вийшли до будинку, заблокували заселення та навіть забороняли поїти собак. Основна претензія — у селі «не потрібні 11 собак». Жодна з умов гуманного поводження з тваринами не вплинула на позицію громади.

    Після цього волонтери змушені були шукати нове місце для переселенок і їхніх тварин.

    Цей випадок викликав жваву дискусію в соцмережах: з одного боку — розуміння страху й дискомфорту місцевих, з іншого — обурення відсутністю людяності та співчуття до жінок, які рятували не лише себе, а й тварин.

  • Коти й собаки уповільнюють старіння мозку — нове дослідження

    Коти й собаки уповільнюють старіння мозку — нове дослідження

    Домашні тварини не лише тішать господарів, а й можуть реально допомагати зберігати ясний розум у літньому віці. Про це свідчить нове дослідження швейцарських вчених, опубліковане в журналі Scientific Reports, на яке посилається видання The Guardian.

    Науковці впродовж 18 років аналізували дані європейського дослідження про здоров’я та вихід на пенсію, в якому брали участь тисячі людей віком від 50 років. Мета — з’ясувати, як впливає утримання домашніх улюбленців на когнітивні функції мозку: пам’ять, мовлення, уважність.

    Результати виявилися промовистими:

    • власники собак краще зберігали пам’ять і довше залишалися уважними;

    • у господарів котів повільніше знижувалась швидкість мовлення;

    • натомість птахи та рибки не демонстрували подібного позитивного впливу.

    На думку однієї з авторок дослідження, Адріани Ростекової, ключову роль відіграє емоційний зв’язок: з котами та собаками люди глибше прив’язуються, натомість рибки живуть недовго, а птахи можуть негативно впливати на сон.

    Крім того, вигулювання собак — це додаткове фізичне та соціальне навантаження, що теж позитивно впливає на мозок.

    Це дослідження — не перше у своєму роді. Раніше вчені вже доводили, що контакт із собаками активує хвилі мозку, пов’язані зі станами спокою, щастя та розслаблення.

    Висновок простий: пухнастий друг може бути не лише джерелом радості, а й реальним засобом підтримки розумової активності в літньому віці.

  • Як захистити тварин від кліщів: поради ветеринара

    Як захистити тварин від кліщів: поради ветеринара

    З настанням тепла активізуються кліщі, які становлять серйозну загрозу для здоров’я домашніх улюбленців. Ветеринарний лікар Едуард Котляров у коментарі УНН розповідає про ефективні методи захисту, а також дав рекомендації, як діяти, якщо кліщ уже смаків тварині.

    Як уберегти тварин від укусу кліщів

    Щоб забезпечити тварини від укусів кліщів або навіть якщо не укусів, то від зараження інфекціями, які переносять кліщі, її треба обробляти. Перше і найпопулярніше, напевно, те, що всі знають, це дійсно крапельки на холку. Вони наносяться на шкіру і вони всі мають ефективність до чотирьох тижнів. Що важливо, що не місяць, не там скількись там три, а от до чотирьох тижнів. Потім є ще форма таблетки. Вона, напевно, популярності у нас набрала пізніше трошки, ніж краплі. Потім є ще форма спрею, яка теж досить популярна. Є ще форма нашийників, що більше використовується для собак, ніж котів

    – сказав Котляров.

    Він зауважує, що таблетки від кліщів мають дуже мале розмаїття, ніж краплі. За його словами, ефективність препаратів від кліщів визначається правильністю їх застосування.

    Image

    Бо навіть хороші якісні препарати, які могли бути досить ефективними, якщо їх неправильно використовують, люди часто потім вважають, що вони якісь неефективні. А от, тому і це таке виходить спотворений такий трошки досвід. Потім дуже часто вважають, що це погане, це хороше. От, тому якщо порівнювати ефективність між краплями, наприклад, і таблетками тими самими, то немає такого, що краплі більш ефективні або таблетки більш ефективні. По-перше, таблетки мають різні діючі речовини речовини, так само і в крапках є і різні діючі речовини. І якщо правильно ними користуватися, знати нюанси тих саме крапель, то вони так само будуть ефективні, як і таблетки

    – зазначає Котляров.

    За його словами, іноді вважається, що таблетки більш ефективні, бо вони просто трошки простіші у використанні, бо у крапель є нюанси, що певні речовини діють не всі чотири тижні, а два тижні. Ветлікар зауважує, що дія крапель може “руйнуватися” під сонцем, температурою, або якщо собака був мокрим, потрапив під дощ тощо, то  певний час він буде незахищеним, бо “змиваються оці краплі з поверхні тіла і треба, щоб вони знову виробилися через залози на шкірі”.

    Ошийники теж будуть класними, ефективними, але якщо їх правильно носити, якщо їх надягати близько, щоб вони терлися до шкіри. Якщо вони просто теліпаються зверху на шерсті, а шерсть якась там, наприклад, лайка, або хаскі, маламут, щось таке, то воно із ефективності буде мати нуль, бо воно має тертися об шкіру

    – додає Котляров.

    Він наголошує, що довгошерстих собак, якщо від кліщів планується використовувати нашийники, то необхідно вибрити полоску на шиї, де планується надіти нашийник, щоб він терся зі шкірою .

    Спреї, то вони теж будуть ефективними, але треба знати, як правильно їх наносити, в якій кількості, не просто здалеку бризкати, як жінки лак на волосся, наприклад, а треба наносити їх спеціально проти руху шерсті, робити це з певною кратністю натискань на поверхню тіла

    – зазначив ветеринар.

    Лікар зазначає, що в період активності кліщів рекомендовано комбінувати препарати для тварин.

    Якщо комбінувати краплі, наприклад, з тими самими таблетками, це буде класно. З таблетками можна комбінувати все і абсолютно не перейматися, бо діючі речовини не будуть перетинатися. От якщо, наприклад, комбінувати спрей і нашийник або нашийник і краплі, то там будуть діючі речовини, які можуть перетинатися

    – наголошує Котляров.

    Чим небезпечні укуси кліщів

    За його словами, укуси кліща є небезпечними в основному за рахунок інфекцій.

    У собак це в основному бабезіоз – те, що найчастіше вражає кров, бореліоз або хвороба Лайма – те, що вражає і суглоби, і внутрішні органи. (…) Для котів, в принципі, теж кліщі є небезпечними, правда коти рідше хворіють на ці векторні хвороби від кліщів, набагато рідше ніж собаки, вони менш піддатливі цьому, менш чутливі до цього. Ну і плюс маленькі, якщо це маленька тваринка, кошенятко або цуценятко, його вкусить багато кліщів… кліщ може один кліщ випити до мілілітра крові, то, грубо кажучи, вони можуть випити всю його кров, він може загинути від анемії

    – каже лікар.

    Як самостійно видалити кліща

    В принципі, якщо людина впевнена в тому, що вона може це зробити (дістати самостійно кліща – ред.), то це можна зробити. Нічого критичного не відбудеться. В принципі, якщо людина впевнена, вона хоче це зробити, вона може це зробити самостійно, якщо вона не може звернутись за допомогою до ветеринарного лікаря. Одразу кажу, що заливати його олією або ще чимось, це не працює, бо кліщ… люди думають, що заллють його олією, кліщ почне задихатися, візьме і відпаде. Ні, так не буде. Він отримує кисень з крові, яку він п’є. Йому абсолютно байдуже на те, що в нього заливають.Він дихає не через дірочку, яку він зробив, а от він отримує все, що йому треба всередині, коли голова в судині знаходиться і там п’є кров. Тому мастити його чимось сенсу немає. Кліща треба видаляти механічним чином

    – додає лікар.

    За його словами, кліща можна самостійно видалити спеціальними пінцетами, але необхідно, щоб вони були не гострими, бо це може бути небезпечно.

    Image

    Краще видаляти кліща якомога швидше, бо деякі хвороби, вони передаються, коли кліщ знаходиться певний час, певну кількість годин, присосаний до тіла. Тобто, якщо його вирвати раніше, він не передасть цю інфекцію. Тому видаляти його бажано якнайшвидше, якщо це можливо. Єдине, що неприємне, якщо залишається голова, то чисто теоретично вона там буде знаходитись довше, бо її важче вже звідси дістати, і з неї якраз може передатись ця інфекція, бо він передає інфекцію через слинні залози. Зазвичай як? Намагаються дістати кліща, відривають від нього зад, залишається перед і потім цей перед знаходиться до того часу, поки не доїдуть до ветеринара. Наприклад, коли на дачі. Це може бути через три дні, а за три дні може ця інфекція якраз передатися від кліща до тварини

    – зазначає Котляров.