Позначка: корупція

Українці проти підвищення податків і закликають до боротьби з корупцією для наповнення бюджету — опитування

Результати нещодавнього опитування показують, що більшість українців виступають проти підвищення податків і вважають боротьбу з корупцією найефективнішим способом наповнення державного бюджету. Дослідження, проведене незалежною соціологічною службою, відзначає значну негативну реакцію громадськості на потенційні зміни у податковій політиці та пропонує новий погляд на шляхи фінансового забезпечення держави.

Українці вважають, що збільшення податкового навантаження може призвести до зменшення підримки армії донатами.

Уряд вніс на розгляд Верховної Ради законопроєкти про підвищення податків та зміни до держбюджету на 2024 рік. Кабмін пропонує парламенту підвищити ставку військового збору до 5%, а за деякими операціями до 30%. Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев підтримав таку урядову ініціативу, зазначивши, що інших варіантів, ніж погодитися на пропозицію Кабміну підвищити окремі податки (військовий збір, акцизи, зокрема, на паливо і тютюн), збільшити відповідну податкову базу, а також розмістити більше ОВДП, що також може передбачати емісію НБУ, не бачить.

“Так, це погане рішення, яке стримуватиме економічне відновлення, зростання доходів громадян і потенційно нестиме ризики для макрофінансової стабільності. Утім, іншого шляху, ніж закрити розрив у військових, зараз немає, бо вже за декілька місяців ми зіткнемось із значним дефіцитом коштів на поточне утримання війська, що почне різко поглиблюватись під кінець року”, – написав Гетманцев.

Голова податкового комітету Ради неодноразово озвучував ідею підвищення податків в Україні. На думку економічного експерта Юрія Гаврилечка, ліквідація податкової та митниці і переведення економіки на воєнні рейки можуть бути альтернативою ідеї Гетманцева про підвищення податків задля закриття бюджетної діри

Законопроєкт, який передбачає підвищення податків, розкритикував раніше заступник голови податкового комітету парламенту Ярослав Железняк. За його словами, не зрозуміло, чому пропонуються такі зміни оподаткування та на яких розрахунках вони ґрунтуються.

Окрім того, мобільні оператори, що працюють в Україні, вважають, що якщо парламент підтримає урядову ініціативу і підвищить податки – це буде кроком назад у доступності мобільного зв’язку, який критично необхідний в умовах війни.

Ініціативу також розкритикували експерти і представники українського бізнесу. Вони вважають, що збільшення податкового навантаження змусить підприємців “піти в тінь”.

31 Липня, 2024
НАБУ виявило махінації з вугіллям під час війни
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оголосили про підозру трьом особам у справі про махінації з вугіллям, що завдали майже 12 мільйонів гривень збитків державному енерговиробнику.

Це розслідування має особливу актуальність у світлі енергетичної кризи, викликаної повномасштабною агресією Росії.

Йдеться про:
- ексзаступника міністра енергетики (2020-2021 рр.);
- екснардепа, експершого заступника голови комітету з питань будівництві, містобудування, ЖКГ та регіональної політики Верховної Ради, бенефіціара приватної компанії;
- ексдиректора ДП «Укрвугілля».
За даними слідства, наприкінці липня 2022 року через воєнні дії ринок вугілля в Україні був обмежений. З метою сталого проходження опалювального сезону 2022/2023 Кабінет Міністрів України зобов’язав ДП «Укрвугілля» постачати енергоносій визначеним виробникам електричної енергії, зокрема державному ПАТ «Центренерго».

Попри такі обмеження, бенефіціар приватної компанії, яка мала договір з ДП «Укрвугілля», у змові з ексзаступником міністра енергетики України схилив директора ДП до продажу вугілля його компанії, яка до того ж мала понад 50 млн грн заборгованості перед ДП. У результаті «Укрвугілля» поставило приватній компанії майже 24 тис. тонн сировини, яку та перепродала з надлишком у майже 20 млн грн.

Водночас ПАТ «Центренерго» недоотримало 12,5 тис. тонн вугілля та було змушене викупити його у жовтні 2022 року за значно вищою ціною, переплативши майже 12 млн грн.

За даними джерел, у махінаціях підозрюють:
- ексзаступника міністра енергетики (2020-2021 рр.) Максима Немчинова;
- екснардепа, експершого заступника голови комітету з питань будівництві, містобудування, ЖКГ та регіональної політики Верховної Ради, бенефіціара приватної компанії Володимира Вечерка;
- ексдиректора ДП “Укрвугілля” Михайла Волошина.
Нагадаємо, заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков реалізував схему з викрадення 300 млн доларів (2,4 млрд гривень) на проєкті сторіччя в Одеському порту разом із директором порту Миколою Павлюком та мостобудівником Беккером.
27 Липня, 2024
Дочка Ігоря Гринкевича похвалилася сумкою Hermes

Ольга Гринкевич, дочка скандального львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, продовжує привертати увагу публіки, незважаючи на непрості обставини, що оточують її сім’ю. У недавньому пості в соціальних мережах Ольга похвалилася дорогою сумкою бренду Hermes, яку вона отримала на свій День народження.

В Instagram-сторіз Ольга Гринкевич нібито “випадково” засвітила свою нову сумку Hermes, яку їй, ймовірно, подарували на День народження. Також на фото ще кілька сотень троянд, кульки та інші подарунки.

Нагадаємо, що 12 квітня Печерський суд продовжив запобіжний захід для Романа Гринкевича, залишивши його під вартою ще на два місяці з можливістю внесення застави в розмірі 393 мільйонів гривень.

Ігор Гринкевич, батько Романа, був затриманий 29 грудня 2023 року при спробі дати хабар у розмірі 500 тисяч доларів США одному з керівників Головного слідчого управління ДБР за сприяння у поверненні вилученого майна. Компанії Гринкевича виграли тендери Міноборони на суму понад 1,5 мільярда гривень, але не виконали частину контрактів або поставили низькоякісні товари, завдавши державі збитків на суму понад 934 мільйони гривень.

У зв’язку з цим Міністерство оборони України розірвало всі контракти з компаніями Гринкевича, останньою з яких була “Трейд Лайнс Рітейл”.

27 Липня, 2024
САП подала позов до ВАКС щодо стягнення активів на 4,5 млн грн з начальника відділу Нацполіції

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) подала позов до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) з вимогою стягнення активів на загальну суму 4,5 мільйона гривень з Євгена Жука, начальника відділу Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України. Як повідомляє Центр протидії корупції, ці активи є предметом розслідування щодо їх походження.

Зазначається, що позов склали на підставі матеріалів НАЗК та самостійно здобутих доказів.

У 2021-2023 роках посадовець та його дружина стали власниками квартири у Києві площею 73,4 квадрата та вартістю понад 3,6 млн грн, а також двох нежитлових приміщень.

Ще три приміщення та автомобіль Land Rover Discovery 2013 року за нібито 385 тисяч грн (явно занижена ціна) придбала дружина посадовця.

У САП роблять висновок, що у подружжя та їхніх близьких родичів не було законних доходів для придбання вказаних активів, тому просять стягнути їх.

Посадовець запевняв, що перед купівлею квартири вони з дружиною отримали від своїх батьків 1,8 млн грн та 50 тисяч доларів (1,4 млн грн). Проте НАЗК з’ясувало, що їхні доходи та заощадження не дозволяли зробити такі подарунки дітям.

У декларації за 2023 рік Жук зазначив, що заробив менше 700 тисяч грн на рік та заощадив 55 тисяч доларів.

У САП заявили: “Зважаючи на виявлене, прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з посадовця в дохід держави майже 4,5 млн грн, законність походження яких викликає обґрунтований сумнів”.

Як зауважили у Центрі протидії корупції, цивільна конфіскація полягає у полегшеній процедурі стягнення необґрунтованих активів чиновників порівняно з кримінальним процесом.

27 Липня, 2024
У Тернопільській області викрито корупційний скандал у ТЦК: щомісячні доходи до 150 тис. дол. на хабарах

У Тернопільській області правоохоронці викрили масштабну корупційну схему в одному з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Як повідомляє Національна поліція, співробітники цього центру щомісяця заробляли до 150 тисяч доларів США на хабарах за ухилення від мобілізації та звільнення діючих військових.

У Нацполіції розповіли, що кожна послуга оцінювалася по-різному. Сума коливалася від 1 до 15 тисяч доларів. За оновлення військових даних із проставленням відповідного штрихкоду в тимчасовому посвідченні військовозобов’язаного, а також із перспективою уникнути мобілізації – 2000 доларів.

Від 5 до 15 тисяч доларів коштував вплив на членів ЛКК з метою списання з військової служби, а також за допомогу в переведенні з бойових частин у тилові з перспективою подальшого звільнення з військ.

При цьому, тим, хто мав законні підстави на відстрочку її не давали і насильно мобілізовували для підвищення показника ефективності роботи. А потім вимагали гроші за звільнення.

26 Липня, 2024
Прокурору ОГП повідомили про підозру у хабарництві на 170 тис. доларів

У Києві стався великий скандал, пов’язаний з підозрою другому прокурору Офісу Генерального прокурора у підбуренні до хабаря в розмірі 170 тисяч доларів. За нашою інформацією, прокурора підозрюють у тому, що він намагався отримати хабар за закриття кримінальної справи щодо незаконного відчуження майна.

За даними слідства, підозрюваний схилив підприємця до надання хабаря прокурору у справі щодо незаконного відчуження посадовими особами майна на користь приватного товариства.

Відповідно до розробленого алгоритму прокурор у провадженні мав забезпечити надання висновку судової експертизи про відсутність матеріальних збитків, після чого кримінальне провадження мало бути закрито та як наслідок скасовано арешти майна із забороною здійснення будівництва.

На сьогодні указаному прокурору повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15(Замах на злочин), ч. 3 ст. 369 (Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі)КК України. Досудове розслідування триває – підсумували в САП.

23 Липня, 2024
У КМДА жаліються на нестачу працівників через кримінальні провадження проти чиновників столиці

У Києві стає актуальною проблема кадрової кризи через зростаючу кількість кримінальних проваджень проти посадовців місцевої адміністрації. За словами першого заступника голови Київради, така ситуація загрожує ефективності роботи владних структур міста.

Так, у ході крайнього засідання ТСК з питань оцінки ефективності діяльності органів місцевого самоврядування в місті Києві представники столичної прокуратури надали відомості щодо відкритих кримінальних проваджень проти посадовців столичної влади.

Повідомлялося, зокрема, про те, що у 2023 році було закінчено досудове розслідування та передано до суду обвинувальні акти у 80 кримінальних провадженнях стосовно 97 обвинувачених, в тому числі щодо 49 службових осіб виконавчого органу Київської міської ради та КП, установ та організацій, утворених міською радою. З них 45 осіб – керівного складу, а саме: керівники підприємств, структурних підрозділів, адміністрацій або підприємств.

Крім того, було завершено досудове розслідування 17 кримінальних проваджень щодо службових осіб районних в місті Києві державних адміністрацій.

“У кримінальних провадженнях, в яких обвинувальний акт в 2023 році скеровано до суду, встановлено збитків на 510 млн грн”, – повідомили представники столичної прокуратури.

Більше того, за 6 місяців 24 року вже передано до суду 76 обвинувальних актів щодо 87 обвинувачених. Зокрема, це службові особи КМДА та КП, з яких 50 осіб – керівного складу.

“В 21 провадженню повідомлено про підозру 37 особам, з яких 26 – посадові особи КП, 23 з них – керівного складу.

У закінчених провадженнях в поточному році сума збитків становить 504 млн грн”, – уточнили представники столичної прокуратури.

Також, в 2023 та поточному році було проведено 68 аудитів діяльності столичної міської влади.

“За 2023 рік та поточний 2024 рік до Київської міської прокуратури офіційно надійшло 25 матеріалів за підсумками аудиту.

Щодо аудиту – його результати переважно пов’язані з неефективним використанням бюджетних коштів, управління комунальним майном, виконання цільових програм”, -додали представники столичної прокуратури, зауваживши, що логіка визначення об’єктів аудиту при цьому є не зрозумілою.

“Ряд підприємств, незважаючи на великі суми виділених бюджетних коштів та виявлені правоохоронними органами факти зловживань, взагалі не перевіряються. Наприклад, КП “Дирекція з будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва”, яке є замовником будівництва Подільського мосту. Попри офіційне звернення прокуратури влітку 2023 року щодо необхідності проведення аудиту цього підприємства через численні факти розкрадань коштів при будівництві мосту, в поле зору аудиторів це підприємство не потрапило”, – наголосили в прокуратурі.

Коментуючи дані столичної прокуратури Поворозник зазначив, що відкриті кримінальні провадження негативно впливають на ситуацію із кадрами в КМДА.

“З такою кількістю кримінальних справ, які відкриваються щоденно, десятками і сотнями, в нас не буде кому працювати, по великому рахунку”, – зауважив він.

Микола Поровозник займається господарською та операційною діяльністю Києва. Зокрема до його компетенції належить функціонування столичного метро, доведене до критичного стану. Коментуючи ЧП в метро він заявив, що “метро – як двері. Тринадцять років вони відчинялися, а в один день бац – і ручка відпала”.

23 Липня, 2024
САП просить конфіскувати активи Євгена Жука, начальника відділу Нацполіції

Антикорупційна прокуратура України ініціює процедуру конфіскації майна Євгена Жука, керівника 3-го відділу Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції, зазначаючи, що його активи є необґрунтованими. Ця інформація стала відомою в контексті звернення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), яка вирішила розпочати правові процедури щодо майна високопосадовця.

Про це йдеться в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 17 липня.

15 липня до Вищого антикорупційного суду надійшла заява про забезпечення позову до подання позовної заяви прокурором САП до осіб, які можуть набути статусу відповідачів, а саме: Євген Жук і Тетяна Кіндер про визнання необґрунтованими активів на суму 4 470 868,17 грн. САП просить визнати необґрунтованими та конфіскувати наступне майно: п’ять нежитлових приміщень (площами 3,3, 4,1, 4,9, 5,2 і 7,1 квадратних метрів), квартиру площею 73,4 квадратних метри і автомобіль Land Rover Discovery 2013 року випуску. Також САП попросила накласти арешт на це майно як на забезпечення позову.

«Заяву прокурора САП про забезпечення позову до подання позовної заяви прокурором САП до осіб, які можуть набути статусу відповідачів, а саме: Жука, Кіндер про визнання необґрунтованими активів, задовольнити. Накласти арешт на майно: квартиру, п’ять нежитлових приміщень і автомобіль Land Rover Discovery 2013 року випуску», – йдеться в рішенні.

22 Липня, 2024
Олена Хуст, депутатка від “Слуги народу”, ховає свої мільйоні доходи і елітну нерухомість

На днях в медіа з’явилася інформація про скандальні практики депутатки Київської обласної ради та ректорки Білоцерківського аграрного університету, Олени Шуст. Згідно з розслідуванням, вона зв’язана з нардепом Анатолієм Гуньком, відомим корупціонером, і активно використовує своє посадове положення для особистої фінансової вигоди.

Офіційно Шуст декларує:

– 7 земельних ділянок в Київській області площею 32 000 м2;

– маєток під Києвом (Софіївська Борщагівка) 390 м2;

– будинок в Обухівському р-ні 104 м2;

– дачу на березі Чорного моря в Одесі 160 м2;

– LEXUS RX 2018 р.в., придбаний в салоні за 1,6 млн грн.;

– готівкою 1 млн 300 тис гривень, 10 000 USD.

Ховаючи від НАЗК свої основні активи жінка заслуговує на звання «королева лицемірства». Бо ж всім відомо, що вона є фактичним власником та вигодонабувачем великого бізнесу.

При цьому в графі «доходи» мільйонерка зазначила лише те, що здоїла власний університет на 339 тис грн зарплатні і отримала аж 16 тис гривень прибутку за 2023 р. від своєї агроімперії.

Приховала:

– 21 магазин «Карапишівські ковбаси» із однойменним виробництвом;

– тисячі гектарів земель сільськогосподарського призначення та важку техніку;

– мільйони доларів річного прибутку від високоліквідного бізнесу;

– із «дрібниць» приховала VW TOUAREG (фіксується в журналі відвідувань парковки КОДА), вартістю від 2 млн грн, велику квартиру в центрі Києва та придбання 20 соток землі за заниженою ціною – $2 тис.

Ухилення від сплати податків, недостовірне декларування, а саме – приховування мільйонних прибутків, нерухомого майна, земель, автомобілів та іншого – може стати для НАБУ/НАЗК гучним прецендентом на всю Україну, а для “слуги народу” Шуст – фактажним кримінальним провадженням.

22 Липня, 2024
Антикорупційний суд призначив до розгляду справу “Укрспирту” про заволодіння понад 55 млн грн

Антикорупційний суд України розпочав підготовку до розгляду справи щодо обвинувачення сімох осіб у заволодінні коштами державного підприємства “Укрспирт”. Згідно з інформацією, яку оприлюднили в судовому засіданні, обвинувачені протистоять звинуваченням у незаконному виведенні понад 55 мільйонів гривень з фінансових ресурсів підприємства.

«Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні в залі Вищого антикорупційного суду о 08:30 29 липня 2024 року. Судовий розгляд проводити колегіально у складі трьох суддів у відкритому судовому засіданні», – йдеться в рішенні.

Як відомо, у справі обвинувачують: колишнього начальника управління комерційної політики «Укрспирту» Миколу Черхавого; експровідного менеджера відділу матеріально-технічного забезпечення комерційного управління «Укрспирту» Юлію Огороднік; колишнього начальника відділу матеріально-технічного забезпечення «Укрспирту» Володимира Ручку; керівника ТОВ «Вугілля Інвест» Олексія Демідова та його бухгалтерку Олену Дружкіну, а також колишнього власника і директора науково-виробничого підприємства «Аврора» Руслана Чернушенка.

Нагадаємо, САП скерувала до суду справу про збитки держпідприємства «Укрспирт». За даними слідства, у 2017-2020 роки ДП «Укрспирт» оголосило тендери на закупівлю такого палива. В них перемогли заздалегідь визначені приватні компанії. Вони поставили понад 20 тис. тонн палива за цінами, вищими від ринкових. Для створення видимості прозорості аукціону, підприємці забезпечили участь технічних учасників. Державному підприємству «Укрспирт» завдано збитків на суму понад 55 млн грн. У цьому провадженні призначали засідання.

22 Липня, 2024