Народна депутатка від фракції «Слуга народу» Ірина Кормишкіна подала заяву про складення своїх депутатських повноважень. Згідно з анонсом подій, опублікованим на сайті Верховної Ради України, звернення нардепки буде розглянуто 24 лютого 2025 року на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи.
Згідно з порядком денним, засідання Комітету буде проведене у форматі відеоконференції, на якому будуть заслухані аргументи щодо заяви Кормишкіної. Після цього, відповідно до регламенту, питання про складення депутатських повноважень буде винесено на голосування у Верховній Раді України. У разі позитивного рішення, депутатка офіційно припинить виконання своїх обов’язків.
Зазначимо, що подання заяви про складення повноважень на фоні розслідувань щодо незаконного збагачення не є випадковим. Відтак, Ірина Кормишкіна, раніше відома як Аллахвердієва, нещодавно стала фігурантом кримінальної справи. 16 жовтня минулого року прокурор САП повідомив їй про підозру у незаконному збагаченні. Згідно з розслідуванням, нардепка набула активи на понад 20 мільйонів гривень більше за офіційно задекларовані доходи протягом 2021-2022 років. Виявлено, що за ці кошти вона придбала будинок поблизу Одеси через юридичну особу.
9 січня цього року, Ірину Кормишкіну було знову звинувачено, цього разу за внесення завідомо недостовірних відомостей до її декларації за 2023 рік. За інформацією правоохоронців, нардепка не відобразила у своїй декларації інформацію про житловий будинок та земельні ділянки, що належать їй поблизу Одеси. Ці активи, згідно з даними, мають вартість понад 17 мільйонів гривень і були придбані на основі необґрунтованих доходів.
Згідно з рішенням суду, 23 жовтня 2024 року було застосовано до Кормишкіної запобіжний захід у вигляді особистої поруки. Поручителями були визначені голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія та голова Миколаївської ОВА Віталій Кім. Відзначимо, що в Україні вже неодноразово висвітлювалась ситуація з наданням підтримки політичним соратникам у випадках кримінальних розслідувань.
Таким чином, рішення про складання депутатських повноважень Іриною Кормишкіною, ймовірно, є частиною її стратегії для уникнення подальших політичних і правових наслідків. Однак, цей крок піднімає багато питань щодо майбутнього її політичної кар’єри, а також про те, як зміни у складі Верховної Ради можуть вплинути на фракцію “Слуга народу”.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили про підозру одній із народних депутаток України. Йдеться про незаконне збагачення та внесення недостовірних даних до електронної декларації.
За інформацією слідства, у 2021–2023 роках депутатка отримала активи на понад 20 млн грн, що значно перевищує її офіційні доходи. Попри офіційну нерозголошеність імені, ЗМІ та журналісти вказують на Ірину Кормишкіну (раніше Аллахвердієва), членкиню фракції “Слуга народу”.
Схема незаконного збагачення
Як встановили слідчі, депутатка не задекларувала житловий будинок та дві земельні ділянки вартістю понад 17 млн грн, які використовувала у 2023 році. Ці об’єкти не були зазначені у її електронній декларації. Майно придбане за необґрунтовані активи, джерела яких значно перевищують її офіційні доходи.
Їй інкримінують умисне внесення недостовірних даних до декларації (ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України). У разі доведення провини, депутатці загрожує штраф або обмеження волі.
Це вже не перший антикорупційний скандал за участі Кормишкіної. У жовтні 2024 року їй висунули підозру за ст. 368-5 КК України – незаконне збагачення. Слідство встановило, що у 2021–2022 роках вона придбала активи на суму понад 20 млн грн, тоді як її дохід за цей період становив лише 2,7 млн грн.
Серед придбань фігурував розкішний будинок поблизу Одеси, де вона зараз мешкає. За цією статтею передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років із забороною займати певні посади до трьох років.
Ірина Кормишкіна стала відомою у червні 2020 року після сексистського скандалу. Тодішній голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія та його заступник Олександр Корнієнко під час розмови назвали її “корабельною сосною”. Скандал спричинив суспільний резонанс, а Корнієнко вибачився публічно.
Окрім того, журналісти-розслідувачі неодноразово звертали увагу на стиль життя депутатки. Наприклад, у 2022 році вона отримала подарунки на понад 19 млн грн, включаючи швейцарський годинник Defy Midnight за 310 тис. грн. Також у її власності з’явився автомобіль Mercedes-Benz S500L, який, за словами депутатки, обійшовся їй у 1 млн грн, хоча експерти оцінювали його ринкову вартість у 4,4 млн грн.
Розслідування НАБУ може стати важливим прецедентом у боротьбі з незаконним збагаченням серед українських політиків. Проте залишається питання: чи понесе депутатка відповідальність, враховуючи резонансні скандали, які часто закінчуються без реального покарання?
Резонансна справа про зловживання державною програмою єВідновлення в Ізюмі привела до звільнення очільника міської військової адміністрації Валерія Марченка. Харківська обласна військова адміністрація (ОВА) рекомендувала його відставку, а нову кандидатуру вже погоджено Офісом президента. Про це повідомив глава Харківської ОВА Олег Синєгубов на пресконференції 26 грудня.
Причиною кадрових змін стали викриття у справі заступника Марченка, якому оголосили підозру у махінаціях із державною програмою єВідновлення. Слідство встановило, що посадовець, який також був членом Комісії з розгляду питань надання компенсацій за зруйноване житло, розробив схему незаконного заволодіння бюджетними коштами.
Використовуючи фальшиві документи, він організував подачу заяви на компенсацію від імені власника одного з будинків в Ізюмі. За допомогою підставного експерта було створено неправдивий звіт про обстеження будинку, що дозволило отримати два житлові сертифікати на загальну суму 1,5 млн гривень.
Сертифікати були використані для придбання житла в Краматорську, однак реальна вартість нерухомості виявилася втричі нижчою за суму сертифікатів. Різниця була переведена в готівку і спрямована на придбання автомобіля Nissan 2017 року випуску для родички посадовця.
Окрім цього епізоду, слідчі виявили ще два аналогічні випадки з нерухомістю у м. Ізюм та с. Кам’янка. До злочинної діяльності були залучені навіть родичі посадовця, зокрема бабуся його дружини, яка фіктивно продала свій будинок за сертифікати.
Глава Харківської ОВА Олег Синєгубов наголосив на неприпустимості таких зловживань: “Зловживання на місцях у часи воєнного стану – це злочин не лише проти держави, але й проти всіх українців, які довіряють цим програмам.”
Він зазначив, що заміна керівництва Ізюмської МВА є лише першим кроком у вирішенні ситуації. Зараз тривають організаційні процедури для призначення нового начальника.
Заступнику Марченка повідомлено про підозру за кількома статтями, серед яких заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, замах на цей злочин та легалізація незаконно одержаного майна. Усі злочини кваліфіковані як вчинені в умовах воєнного стану, що лише посилює відповідальність.
Розслідування триває, і правоохоронці обіцяють виявити всіх причетних до злочинної схеми. Ця справа стала черговим нагадуванням про важливість посилення контролю за використанням державних коштів, особливо в умовах війни.
Попри складну землю в країні та незавершену війну, політичне життя в Україні продовжує розвиватися. Однією з нових фігур на політичній арені, яка активно привертає увагу, є Лана Зеркаль. Колишня експертка в галузі міжнародного права та дипломатії, яка була спіймана на корупційному злочині, має намір балотуватися в народні депутати.
Про це пише політолог Олег Пастернак, коментуючи нещодавнє дослідження “Суспільно-політичні настрої українців” від “Active Group”.
Що важливо зараз спостерігати в соціологічних дослідженнях – не стільки цифри, скільки які прізвища нарізаються. В даному дослідженні з’явились такі особи, як Сергій Стерненко, Андрій Білецький, Тарас Чмут, Олена Зеркаль, Богдан Кротевич, Максим Жорін, Дмитро Кулеба», – зауважив експерт.
Він додає, що ці нові у соціології прізвища на «99% впевненості будуть в партійних списках та серед кандидатів» на майбутніх парламентських та президентських виборах.
Згадана в переліку «нових облич» соціології Лана Зеркаль, викликає найбільший подив. Адже ця жінка, на відміну від всіх решти, має затверджений судом висновок НАЗК про вчинення корупційних порушень.
Так, ще у 2020 році НАЗК розпочало перевірку декларацій Лани Зеркаль. До того, як стати публічним експертом нібито з питань енергетики, вона працювала заступницею міністра закордонних справ України та радницею обвинуваченого НАБУ Андрія Коболєва у «Нафтогаз».
Чотири роки тому НАЗК виявило в деклараціях Зеркаль низку порушень, які “потягли” на 366 статтю КК України (службове підроблення).
Ексчиновниця, яка ні дня не працювала в бізнесі, більше року орендувала елітну квартиру в центрі Києва, володіє дорогими прикрасами та витворами мистецтва. У її колекції опинилося 7 пар годинника. Наприклад, Audemars Piguet і Jaeger Lecuoltre, які вважаються одними з найдорожчих брендів у світі (ціни коливаються в діапазоні 40-250 тис. євро за пару). Крім того, вона задекларувала майже $400 тисяч готівкою, пише “СтопКор”.
Не погоджуюсь з висновком НАЗК, Зеркаль намагалася через суд його скасувати, а також спробувала обмежити НАЗК терміни подальшої перевірки її статків.
Однак, апеляційна інстанція суду, вже за позовом НАЗК, поновила висновок Агентства про те, що Зеркаль таки приховувала майно, йдеться в Ухвалі.
Відповідно, зважаючи на вимоги виборчого законодавства України та на визнання особи корупціонером, згідно з рішенням суду, Зеркаль, очевидно, взагалі немає бути допущення до виборчого процесу. Однак остаточну відповідь у цій історії належить надати ЦВК.
Брати Сергій та Олександр Кацуби, колишні високопосадовці часів Януковича, неодноразово ставали фігурантами гучних корупційних скандалів, а Олександр Кацуба повністю визнав свою вину у розкраданні державних коштів НАК “Нафтогаз”, та навіть відсидів у СІЗО.
Незважаючи на десятки кримінальних справ, брати Кацуби не тільки залишаються на волі, але й продовжують вести бізнес в Україні. Ось тільки кому насправді належать активи, якими на папері володіють “бізнесмени” і як це пов’язано з уникненням молодими корупціонерами в’язниці?
На майно Тетяни Крупи, голови Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи (МСЕК), накладено арешт, включаючи значні суми готівки у гривнях, доларах і євро. Відповідне рішення 31 жовтня ухвалив Вищий антикорупційний суд за зверненням слідства, що стверджує про корупційну діяльність Крупи.
Деталі арешту
Під обмеження потрапила готівка в сумі 5 051 950 гривень, 5 113 300 доларів та 301 060 євро. Під час обшуків у будинку і робочому кабінеті Тетяни Крупи було вилучено не тільки гроші, але й цінні речі, документи та інші предмети розкоші, що викликають питання. Серед них — документи на будівництво п’яти будинків, договори купівлі-продажу земельних ділянок, дві коробки з ювелірними виробами та брендовані прикраси.
Суд також наклав арешт на електронні пристрої, включаючи ноутбук, телефон, кілька флеш-накопичувачів, а також роздруковані декларації Крупи за останні три роки. У судових документах згадується, що під арешт потрапила і проєктна документація будівництва дискоклубу в парку імені Чекмана.
Корупційний скандал і наслідки
Корупційні підозри навколо Крупи та її сина Олександра, котрий займав керівну посаду в місцевому Пенсійному фонді, виникли ще на початку жовтня цього року, коли правоохоронці виявили понад 6 мільйонів доларів у ході обшуків. Вже 7 жовтня Печерський районний суд Києва обрав для Крупи запобіжний захід у вигляді арешту на 60 діб, з можливістю внесення 500 мільйонів гривень застави.
Згідно з останніми деклараціями, доходи Крупи значно нижчі, ніж виявлені суми готівки. За місцем основної роботи вона отримала 597 300 гривень за рік, однак слідчі знайшли 39 земельних ділянок та електростанції у власності її родини.
Максим Кріппа продовжує скуповувати українські медіа в інтересах російського олігарха Костянтина Малофєєва. В цьому йому допомагають ряд українських медійників на кшталт Євгена Шпитко, про роботу яких на Кріппу-Малофєєва ми розповімо у наступних публікаціях.
Інформація про роботу Євгена Шпитко на Максима Кріппу та Костянтина Малофєєва з’явилася в публічному доступі відносно недавно, після чергової спроби Євгена Шпитко зняти публікації пов’язані з Кріппою з телеграм-каналу “Тёмный Рыцарь”. Але, як повідомляють наші джерела, співпраця між Євгеном Шпитко та Максимом Кріппою розпочалась задовго до публікацій на анонімних ТГ каналах.
ФОТО: Скрін поста з ТГ “Тёмный Рыцарь” за 23 вересня 2024 року
Хто такий Євген Шпитко та що саме його пов’язує з РФ
Крім зв’язків з Максимом Кріппою, Євген Шпитко відомий в Україні як головний редактор та один із співвласників українського видання Mind UA. Досить цікавою в контексті зв’язків Шпитко з РФ є історія створення ресурсу Mind UA, склад його засновників та кінцевих бенефіціарів.
Варто відзначити, що колектив Mind UA, як і сам Шпитко, є вихідцями з Forbes Україна, які покинули проект, після того як почались проблеми в їх роботодавця олігарха Сергія Курченка.
Після втечі Сергія Курченка до РФ, Євген Шпитко забрав частину колективу Forbes Україна та у 2017 році заснував новий проект – Mind UA. Крім колективу, Шпитко прихватив із собою офіційну сторінку Forbes Україна в Фейсбук, до якої у нього був доступ як у головного редактора.
Згідно з даними сервісу Youcontrol, наразі власником 100% статутного капіталу ТОВ “ФЬЮЧЕР МЕДІА” є головний редактор Євген Шпитко. Але якщо уважно придивитись до історії змін реєстраційної інформації компанії, то бачимо відчайдушні спроби приховати російський слід та справжніх бенефіціарів компанії.
Ще донедавна, засновниками ТОВ “ФЬЮЧЕР МЕДІА” крім Шпитко, який був власником всього 22,5% компанії, були ТОВ “Акселератор нових продуктів” – 10% і ТОВ “Інвестіко” – 67,5%. За даними того ж Youcontrol, кінцевим беніфіціарним ТОВ “Інвестіко” є такий собі любитель “рускаго міра” Куманьок Олександр Юрійович.
У 2020 році журналісти, на фоні скандалів з накруткою ботами ТГ каналу Mind UA, вирішили поцікавитись складом кінцевих бенефіціарів видання, після чого Куманьок Олександр Юрійович став відомий широкому загалу своїми симпатіями до РФ.
Журналісти звернули увагу на сторінку Олександра Куманька “Вконтакте” де надто багато фото на фоні Кремля після 2014 року. Зокрема, Олександр Куманьок їздив святкувати 1 травня 2014 року на Червону площу в Москві вже тоді, коли Крим був анексований РФ. Мало того, судячи з усього, він пишається, що Крим це частина Росії, викладаючи “фото з магнітиками”.
Крім проросійських світлин в російських соцмережах Олександр Куманьок являється давнім бізнес-партнером Ігоря Куєка – рідного брата Ані Лорак (Кароліни Куєк), з яким пов’язаний через спільні компанії, серед яких ТОВ “Хелс Фуд” (40969855), ТОВ “Платформа розвитку інновацій” (41130557), ТОВ “Дюкан” (40977508) та інші. Тобто вони давні партнери і працюють у кількох напрямках.
А у 2018 році журналісти з’ясували, що Ігор Куєк є одним із власників платформи UkrARPA, яка займалася розробкою і створенням зброї для української армії. Журналісти з’ясували та опублікували докази того, що Ігор Куєк заробляє на цій справі чималі гроші. Серед інших власників UkrARPA значились – Денис Гурак, Дмитро Ружицький та Дмитро Шестаков. Раніше всі вони працювали в Укроборонпромі і фактично паралельно розвивали власний проект за державні кошти, поставляючи державі безпілотники по 100 тисяч доларів США, в той час коли їх реальна собівартість складала 5 тисяч доларів США.
Але Євген Шпитко не помічав ні проросійських публікацій, ні відкритого грабунку українського ВПК своїми партнерами до 2020 року, поки в українського суспільства не появились питання до роботи начебто проукраїнського сайту Mind UA. Після чого Шпитко вирішив позбутись відверто проросійських партнерів в числі засновників ТОВ “ФЬЮЧЕР МЕДІА”.
Але чи насправді Євген Шпитко розірвав усі відносини з минулими партнерами, чи це просто хід для уникнення конфіскації сайту Mind UA та передачі його в управління АРМА, як це раніше відбулося з медіа холдингом Сергія Курченко?
Відповідь на це питання у нещодавній кримінальній справі СБУ, щодо зловживання Євгеном Шпитко під час розподілу гуманітарних вантажів. Якщо бути більш точними, Євген Шпитко попався на перепродажу бронежилетів, які на початок 2022 року були справжнім дефіцитом.
В офіційних поясненнях даної ситуації на сайті Mind UA Євген Шпитко сам згадує свої зв’язки зі структурами Укроборонпрому. Варто відзначити, що ці зв’язки залишились у Шпитко з часів Олександра Куманька, за яким стоїть Павло Олексійович Барбул, який з 2014 року займав посаду радника генерального директора Укроборонпрому. Засвітившись в декількох корупційних епізодах в Укроборонпромі, Павло Барбул очолив Спецтехноекспорт.
ФОТО: Олександр Куманьок в одному з офісів Павла Барбула напередодні поїздки до Москви
На посаді директора Спецтехноекспорта Павло Барбул попав у корупційний скандал з розкраданням коштів державного підприємства та деякий час провів у СІЗО. І хоча наразі Павло Барбул перебуває на волі, старі корупційні схеми Спецтехноекспорту дають про себе знати.
Так, весною цього року адвокат Павла Барбула намагався оскаржити угоду про визнання винуватості, укладену з ексначальником департаменту контрактів Спецтехноекспорту Валерієм Синяковим та його ексзаступником Олександром Фатьяновим. За умовами угоди, Фатьянов і Синяков зобов’язалися надати свідчення в низці кримінальних проваджень, зокрема, події яких зачіпають період керівництва Барбулом у Спецтехноекспорті.
Прізвище Павла Барбула не просто так часто згадується у нашому журналістському розслідуванні, адже за свідченнями бізнесменів із його близького оточення, Барбул являється одним із фактичних власників сайту Mind UA. Раніше Барбул володів частиною Mind UA через Олександра Куманька, а після 2020 року безпосередньо через Євгена Шпитко. Нагадуємо, що відкрито проросійський Олександр Куманько був викинутий зі схеми, після того як інформація про його погляди появилась в пресі.
В такому ракурсі робота головного редактора Mind UA Євгена Шпитко на Максима Кріппу, а через нього і на Костянтина Малофєєва, має викликати багато питань в української контррозвідки. Адже незважаючи на кримінальні справи Павло Барбул до сих пір входить до української спільноти з розробки та продажу озброєнь.
У Хмельницькому обласному центрі медико-соціальної експертизи (МСЕК) спалахнув корупційний скандал. Керівницю Тетяну Крупу та її сина, начальника обласного Пенсійного фонду Олександра Крупу, викрито на незаконному збагаченні. За інформацією Державного бюро розслідувань (ДБР), під час обшуків у їхніх помешканнях було виявлено майже $6 млн готівкою.
Правоохоронці проводили обшуки в рамках кримінального провадження, що стосується незаконного оформлення інвалідності для чоловіків, які намагаються уникнути військової служби. У службових кабінетах та помешканнях посадовців були знайдені $100 тис. США, а також низка підроблених медичних документів і списки “ухилянтів” з фіктивними діагнозами.
Досліджуючи ситуацію, ДБР виявило велику кількість готівки: майже $5 млн 244 тис., €300 тис. і понад 5 млн грн, а також елітні прикраси. Гроші були сховані у різних куточках квартири, у шафах, шухлядах і нішах. Під час слідства посадовиця намагалася позбутися частини грошей, викинувши дві сумки з пів мільйоном доларів через вікно.
Крім того, виявилося, що родина володіє 30 об’єктами нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, дев’ятьма елітними автомобілями та корпоративними правами на 48 млн грн. У їхньому володінні є також готельно-ресторанний комплекс на майже 3 тис. м² в одному з парків Хмельницького, а за кордоном родина має нерухомість в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних рахунках за кордоном родина накопичила майже $2,3 млн.
Всі ці статки чиновники не внесли до своїх щорічних декларацій. Дослідження триває, і слідчі встановлюють інших можливих учасників злочинів. Приймається рішення про повідомлення посадовцям про підозри в шахрайстві, легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, а також у декларуванні недостовірної інформації та незаконному збагаченні. Санкції за ці статті передбачають позбавлення волі до 12 років із конфіскацією майна.
У справі про масштабні зловживання у сфері будівництва та ремонту доріг Дніпропетровської області за ексголову Дніпропетровської обласної військової адміністрації Валентина Резніченка внесено заставу в розмірі 30 мільйонів гривень. Про це повідомили речниця Вищого антикорупційного суду Олеся Чемерис і представниця Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Ольга Постолюк у коментарі для «Української правди».
Судовий процес щодо Резніченка триває з обговоренням запобіжного заходу. Хоча прокурори наполягали на арешті з можливістю внесення застави у 40 мільйонів гривень, суд вирішив встановити її на рівні 30 мільйонів. Наразі САП розглядає можливість оскарження цього рішення.
Нагадаємо, що 16 вересня Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про обрання запобіжного заходу для Резніченка. Окрім застави, на нього також покладено низку обов’язків, що обмежують його пересування та діяльність під час слідства.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) викрили масштабну корупційну схему у сфері ремонту та будівництва доріг на Дніпропетровщині, у якій ключову роль відігравав Валентин Резніченко. Згідно з даними слідства, внаслідок зловживань державний бюджет зазнав збитків на понад 286 мільйонів гривень.
Основним фігурантом справи, окрім Резніченка, є його колишній заступник Андрій Коломоєць та керівник департаменту житлово-комунального господарства Дніпропетровської обласної адміністрації. Вони разом збільшили фінансування дорожніх робіт у період з березня по вересень 2022 року, направивши значні суми до компанії «Будінвест Інжиніринг», яка отримала 65% від загального обсягу фінансування доріг у 2022 році.
Слідство припускає, що значна частина коштів, які були передані «Будінвест Інжиніринг», виведена на фіктивні компанії, пов’язані з керівниками Дніпропетровської ОВА. Це дозволило учасникам схеми привласнити сотні мільйонів гривень з державного бюджету, які мали б бути використані на поліпшення інфраструктури області.
Колишній міністр оборони України Олексій Резніков нещодавно прокоментував корупційний скандал, який розгорнувся навколо Міністерства оборони під час його керівництва. В інтерв’ю «Радіо Свобода» Резніков заявив, що значна частина інформації, яка циркулювала у медіа, була фейковою або перебільшеною. Крім того, він зазначив, що правоохоронні органи жодного разу не зверталися до нього щодо цього скандалу.
Резніков підкреслив, що до нього не надходило жодних запитів чи звернень від правоохоронних органів у зв’язку із корупційними звинуваченнями, які лунали на адресу Міністерства оборони. Він також додав, що ніяких процесуальних дій стосовно нього не було розпочато, що підтверджує, на його думку, несправедливість і фальшивість цих звинувачень.
«До мене жодних звернень не було, ніяких процесуальних дій щодо мене не відбувалося, комунікацій ніяких не було. І причина в тому є, що насправді багато того, що лунало, – це насправді фейкові новини або перебільшена інформація», – зазначив ексміністр.
Скандал із «яйцями по 17»
Один із найбільш резонансних випадків, пов’язаних із Міністерством оборони, стосувався закупівлі яєць для Збройних сил України за нібито завищеною ціною — 17 гривень за штуку. Цей скандал отримав широкий резонанс у медіа і суспільстві, що, на думку багатьох аналітиків, стало однією з причин відставки Резнікова з посади міністра оборони наприкінці 2023 року.
Однак через рік після скандалу, членкиня Громадської ради при Міноборони Тетяна Ніколаєнко оприлюднила інформацію, що ставить під сумнів автентичність звинувачень. Вона заявила, що за даними, отриманими Громадською радою, Міністерство оборони насправді не платило по 17 гривень за одне яйце, а в контракті було зазначено ціну 9 гривень за штуку. Це вказує на можливе непорозуміння або маніпуляцію інформацією в момент виникнення скандалу.
Резніков також висловив припущення, що поширення фейкових новин і роздмухування скандалу могло бути частиною інформаційної війни, спрямованої на його дискредитацію. Він з іронією зауважив, що в Москві могли святкувати, адже його присутність на посаді міністра оборони була незручною для Росії.
