Khreshchatyknews.com

Позначка: Коростень

  • Після удару РФ сотні тисяч споживачів залишилися без світла

    Після удару РФ сотні тисяч споживачів залишилися без світла

    У Житомирській області після чергової російської атаки на енергетичну інфраструктуру сталися масштабні відключення електроенергії. Станом на ранок 17 жовтня без світла залишилися сотні тисяч точок обліку. Енергетики розпочали відновлювальні роботи, однак попередили, що обсяг пошкоджень значний, а повернення електропостачання потребуватиме часу. На тлі нових ударів по українській енергосистемі в області також посилили графіки погодинних відключень.

    Про наслідки атаки повідомило АТ «Житомиробленерго». У компанії заявили, що російські війська знову атакували енергетичні об’єкти регіону, спричинивши масштабні порушення електропостачання.

    За попередньою інформацією, сотні тисяч точок обліку залишилися без електрики. Водночас точну кількість знеструмлених домогосподарств та населених пунктів енергокомпанія не уточнила.

    Масштаб аварії змусив енергетиків розпочати значні відновлювальні роботи.

    У «Житомиробленерго» зазначили, що фахівці докладають максимальних зусиль для якнайшвидшого повернення електроенергії споживачам.

    Поки ремонтні бригади працюють над ліквідацією наслідків атаки, мешканців регіону закликали обмежити використання електроприладів.

    Особливо важливо відключити від розеток обладнання, чутливе до перепадів напруги. Йдеться, зокрема, про комп’ютери, телевізори та іншу електроніку, яка може постраждати під час нестабільного відновлення електропостачання.

    Також споживачам рекомендують ощадливо користуватися електроенергією після її повернення, щоб не створювати додаткового навантаження на пошкоджену систему.

    На Житомирщині посилили графіки відключень

    Ситуація ускладнюється загальним дефіцитом потужності в українській енергосистемі після останніх російських атак.

    Згідно з повідомленням «Житомиробленерго», 17 жовтня в області застосовують графіки погодинних відключень відповідно до розпоряджень НЕК «Укренерго».

    Як повідомляє «Суспільне Житомир», обмеження для населення розподілені за такими періодами: з 08:00 до 10:00 — дві черги, з 10:00 до 22:00 — 2,5 черги, а з 22:00 до опівночі — 1,5 черги.

    Окремо для промислових споживачів передбачені графіки обмеження потужності.

    Водночас важливо розрізняти планові погодинні відключення та аварійні знеструмлення безпосередньо внаслідок пошкодження обладнання.

    У районах, де мережі зазнали руйнувань, електропостачання може бути відсутнім незалежно від оприлюднених графіків.

    Час відновлення залежатиме від результатів огляду обладнання, обсягів пошкоджень та безпекової ситуації.

    Росія продовжує бити по енергетичній інфраструктурі регіону

    Нинішня атака стала продовженням серії російських ударів по критично важливих об’єктах Житомирської області.

    Раніше, 12 жовтня, російські війська вже атакували енергетичну й залізничну інфраструктуру регіону.

    Про наслідки цих ударів повідомляла «Ненька інфо», зазначаючи, що особливо постраждала інфраструктура Коростенського району.

    Тоді внаслідок ворожих ударів виникли пожежі та пошкодження технічних об’єктів. Місцева влада попереджала про ризик повторних атак.

    Нові пошкодження енергетичних мереж створюють додаткові труднощі для регіону, який уже працює в умовах обмеженого електропостачання.

    Ситуація з електроенергією погіршується по всій Україні

    Увечері 16 жовтня в низці областей України запровадили аварійні відключення через складну ситуацію в енергосистемі.

    Про це повідомляла «Економічна правда».

    Раніше в «Укренерго» також попередили, що через нові удари російських військ по тепловій генерації сценарій проходження зимового періоду став складнішим.

    Повторні атаки по енергетичних об’єктах змушують ремонтні бригади знову відновлювати пошкоджені мережі та обладнання, частина яких уже проходила ремонти після попередніх обстрілів.

    Особливе занепокоєння викликає наближення опалювального сезону, коли потреба в стабільному електропостачанні зростатиме.

    Станом на ранок 17 жовтня точних термінів повного відновлення електропостачання на Житомирщині не оголосили.

    У «Житомиробленерго» закликають стежити за офіційними повідомленнями компанії, дотримуватися правил електробезпеки та за можливості зменшувати споживання.

    Масштабне знеструмлення Житомирщини вкотре демонструє, наскільки серйозними залишаються наслідки російських атак на українську енергетичну інфраструктуру та як швидко нові удари можуть впливати на повсякденне життя сотень тисяч споживачів.

  • Полювання на залізницю та світло: Росія вдарила по критичній інфраструктурі Житомирщини під загрозою повторних атак

    Полювання на залізницю та світло: Росія вдарила по критичній інфраструктурі Житомирщини під загрозою повторних атак

    Війська Російської Федерації здійснили чергову серію масованих ударів по критичних об’єктах Житомирської області, зосередивши вогонь на енергетичній системі та залізничному сполученні регіону. Ворожі атаки спричинили масштабні пожежі та руйнування в північній частині області, поставивши під загрозу життєзабезпечення місцевих громад. Про наслідки ворожого обстрілу офіційно повідомив начальник Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко, зазначивши, що станом на ранок 12 жовтня інформації про постраждалих або загиблих серед цивільного населення не надходило.

    Агресор методично тероризував мирні території, розпочавши обстріли з пізнього вечора та продовжуючи завдавати ударів уночі. Основним епіцентром ворожого нальоту став Коростенський район, де зафіксовано численні влучання у ключові технічні споруди. Керівництво регіону підтвердило цілеспрямований характер дій противника, спрямований на знищення базових комунікацій.

    «Ворог з вечора неодноразово обстрілював північ Житомирщини. Під ударом були обʼєкти залізничної та енергетичної інфраструктури у Коростенському районі», – розповів начальник Житомирської ОВА Віталій Бунечко.

    Ліквідація наслідків ворожих прильотів перетворилася на справжню спецоперацію з порятунку людей і техніки. Бійці Державної служби України з надзвичайних ситуацій оперативно виїхали на місця займань, щоб приборкати вогонь, проте зіткнулися з підступною тактикою росіян. Через високий ризик повторних ударів по тих самих координатах вогнеборці були змушені призупиняти гасіння та відходити в безпечні укриття, аби зберегти власні життя. Щойно загроза чергової хвилі атаки минала, рятувальники поверталися до епіцентру займань і врешті-решт повністю ліквідували пожежі.

    Коростенський напрямок залишається однією з постійних мішеней російських окупантів через своє виняткове логістичне значення для всієї півночі країни. Нещодавно загарбники вже завдавали прицільного удару по транспортній інфраструктурі самого Коростеня, унаслідок чого травми отримала одна людина, а об’єкт зазнав відчутних ушкоджень. Регулярні нальоти на місцеві енергетичні та залізничні вузли демонструють прагнення Москви розірвати транспортні коридори та паралізувати роботу залізниці, яка забезпечує перевезення цивільних пасажирів і критично важливих вантажів.

    Систематичний тиск на транспортні артерії та енергетичні вузли свідчить про намір агресора створити колапс у тилу, позбавивши людей базових умов життя напередодні зимового сезону. Ворог свідомо б’є по цивільних об’єктах, не зважаючи на загрозу техногенних аварій і безпеку мирного населення. Попри постійну небезпеку нових ударів, аварійні та рятувальні служби продовжують цілодобово фіксувати пошкодження, відновлювати понівечене обладнання та тримати логістичну систему України у робочому стані.

     

  • Росія вдарила дронами по залізниці на Житомирщині: спалахнула пожежа, є постраждалий

    Росія вдарила дронами по залізниці на Житомирщині: спалахнула пожежа, є постраждалий

    У ніч проти 10 жовтня російські війська атакували залізничну інфраструктуру Коростенської громади Житомирської області. Внаслідок ударів безпілотників виникла пожежа та постраждала одна людина. Рятувальникам довелося працювати під загрозою повторних атак.

    Про це повідомив начальник Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко.

    За його словами, російські дрони завдали ударів по об’єктах залізничної інфраструктури. Після влучань спалахнула пожежа, до ліквідації якої залучили підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій.

    До гасіння займання залучили 12 рятувальників та три одиниці техніки. Попри небезпеку повторних ударів, пожежу вдалося ліквідувати.

    Унаслідок російської атаки постраждав чоловік. Медики надали йому необхідну допомогу, після чого він відмовився від госпіталізації.

    Інформації про точні масштаби пошкодження залізничних об’єктів поки немає. Також не повідомляється, чи спричинив удар затримки або скасування пасажирських поїздів.

    Атака на Житомирщину стала частиною масованого нічного обстрілу України. За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія застосувала 160 безпілотників, із яких 110 були реактивними.

    Українська протиповітряна оборона збила або подавила 117 дронів. Водночас зафіксовано влучання на 14 локаціях та падіння уламків ще на десяти.

    Зазначимо, що Коростенська громада вже неодноразово зазнавала атак на транспортну інфраструктуру. Зокрема, у квітні 2026 року російські безпілотники вдарили по залізничних об’єктах Житомирщини. Тоді загинула жінка.

    Раніше про цю трагедію повідомляла «Ненька інфо».

    Наразі наслідки нового удару по залізничній інфраструктурі Коростенської громади уточнюються. Відомо про одного постраждалого та ліквідовану пожежу.

  • Путін готує новий плацдарм для ударів? ISW попереджає про небезпечний сценарій через Білорусь і загрозу трасам із Польщі

    Путін готує новий плацдарм для ударів? ISW попереджає про небезпечний сценарій через Білорусь і загрозу трасам із Польщі

    Росія може активізувати використання території Білорусі для нової фази війни проти України — не для масштабного наземного вторгнення, а для ударів дронами по стратегічній інфраструктурі та логістичних маршрутах на заході країни. Про це йдеться у новому аналітичному звіті Institute for the Study of War (ISW), де американські фахівці попереджають про формування Москвою та Мінськом інформаційного підґрунтя для потенційної ескалації.

    Поштовхом до нової хвилі занепокоєння стали заяви державного секретаря Ради безпеки Білорусі Олександра Вольфовича. Він стверджував, що білоруські військові нібито зафіксували 116 випадків перетину кордону українськими безпілотниками лише за останній тиждень. За словами чиновника, деякі дрони буцімто навіть намагалися атакувати прикордонну інфраструктуру Білорусі.

    В ISW наголошують: подібні заяви можуть бути частиною ширшої інформаційної кампанії, спрямованої на виправдання майбутнього використання білоруської території для російських атак по Україні. Аналітики звертають увагу, що останнім часом українська влада також попереджала про тиск Кремля на режим Олександра Лукашенка з метою втягнення Білорусі у нові військові сценарії.

    Водночас експерти не бачать ознак підготовки нового масштабного наступу з півночі за сценарієм 2022 року. За оцінками ISW, наразі немає підтвердженого накопичення достатніх сил на білорусько-українському кордоні, яке могло б свідчити про готовність до повноцінного вторгнення. Крім того, Росія, яка продовжує активні бойові дії на сході та півдні України, не має достатнього резерву військ для підтримки білоруської армії у разі нового наступу.

    Однак загроза може полягати в іншому. За оцінками американських аналітиків, Кремль здатен використати Білорусь як платформу для масованих ударів дронами по критично важливих об’єктах у західних регіонах України. Йдеться передусім про логістичні маршрути, якими до країни надходить західна військова допомога, пальне, техніка та інше забезпечення.

    Особливу увагу ISW приділяє автомагістралі М-06 Київ — Чоп, яка проходить через Житомирську, Рівненську та Львівську області й фактично є однією з головних транспортних артерій між Україною та Польщею. Саме ці маршрути, за оцінками аналітиків, можуть опинитися під прицілом у разі запуску російських безпілотників безпосередньо з білоруської території.

    У звіті наголошується, що запуск дронів із Білорусі значно розширить можливості російської армії. Якщо зараз більшість ударних БпЛА летять із території РФ або тимчасово окупованого Криму, то новий напрямок дозволить скоротити дистанцію до цілей на заході України. Це дасть змогу використовувати дистанційно керовані дрони типу «Шахед» та «Молнія» ефективніше — з вищою точністю та більшою здатністю вражати рухомі об’єкти.

    Фактично йдеться про потенційну спробу порушити транспортні ланцюги між Україною та країнами НАТО. Західні області досі залишалися відносно безпечнішими для логістики порівняно зі східними регіонами, однак новий сценарій може змінити ситуацію.

    Аналітики також згадують інцидент, про який українська сторона повідомляла ще наприкінці 2025 року. За даними українських чиновників, 22 грудня російський оператор БпЛА, який перебував на території Білорусі, здійснив атаку керованим FPV-дроном типу «Шахед» по українському вантажному потягу поблизу Коростеня на Житомирщині. Це приблизно за 50 кілометрів від білоруського кордону. Тоді інцидент не отримав широкого міжнародного резонансу, однак нині в ISW розглядають його як можливий тест нового формату атак.

    Окрему увагу експерти звертають на інформаційну складову. У звіті зазначається, що заяви білоруських чиновників про “українські дрони” можуть бути частиною підготовки громадської думки всередині Білорусі та Росії до подальшої військової співпраці проти України. Подібна риторика вже використовувалася Кремлем перед вторгненням у 2022 році, коли Москва звинувачувала Київ у нібито “провокаціях” та “загрозах”.

    Українська влада наразі реагує стримано, але уважно відстежує ситуацію на північному напрямку. У Державній прикордонній службі України раніше назвали заяви Мінська про “атаки українських дронів” абсурдними. У Києві нагадують, що саме Росія регулярно використовує територію Білорусі для запуску ракет і прольоту ударних безпілотників по українських містах.

    На тлі цих подій в Україні продовжується укріплення північного кордону. Зокрема, у Волинській та Житомирській областях посилюють інженерні споруди, системи спостереження та протидроновий захист. Військові не виключають, що Росія може спробувати використати білоруський напрямок для відволікання українських сил або створення постійної загрози тиловим регіонам.

    Резонансною стала і заява командувача Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді, який повідомив, що українські військові вже визначили перші 500 потенційних цілей на території Білорусі у випадку прямого втручання режиму Лукашенка у війну. Це стало одним із найжорсткіших публічних сигналів Києва щодо можливих наслідків для Мінська.

    Попри тривожні прогнози, аналітики наголошують: наразі йдеться не про неминучий наступ, а про створення нової моделі війни — із розширенням повітряної загрози та ударами по логістиці. Саме тому захід України, який донедавна сприймався як відносно глибокий тил, може опинитися у зоні підвищеного ризику вже найближчими місяцями.