Позначка: кордон з Молдовою

  • Румунський маршрут став головним для нелегального виїзду: ДПСУ назвала найпроблемнішу ділянку кордону

    Румунський маршрут став головним для нелегального виїзду: ДПСУ назвала найпроблемнішу ділянку кордону

    Найбільше спроб незаконного перетину державного кордону України прикордонники наразі фіксують на ділянці з Румунією. Друге місце за кількістю таких випадків посідає кордон із Молдовою. Водночас за останній період різкого збільшення кількості спроб нелегально залишити країну у Державній прикордонній службі не спостерігають.

    Про це повідомив речник ДПСУ Андрій Демченко. За його словами, румунський напрямок традиційно залишається найбільш проблемним, тоді як на кордонах з Угорщиною, Словаччиною та Польщею кількість виявлених порушників значно нижча.

    Особливість цього напрямку полягає в тому, що значна частина спроб відбувається не через офіційні пункти пропуску, а на так званій зеленій ділянці кордону — через ліси, гірську місцевість та річки. Саме такі маршрути створюють найбільші ризики не лише затримання, а й для життя самих порушників.

    За даними ДПСУ, лише за перші вісім місяців 2026 року під час спроб незаконного перетину державного кордону було затримано близько 9 тисяч осіб. Більшість із них намагалися залишити Україну поза офіційними пунктами пропуску.

    При цьому румунський напрямок домінує у статистиці вже не перший рік. У травні Андрій Демченко повідомляв, що від початку повномасштабного вторгнення прикордонники затримали приблизно 68,5 тисячі людей, які намагалися незаконно перетнути кордон. Близько 30 тисяч із цих випадків припадали саме на кордон із Румунією.

    Це означає, що фактично майже половина виявлених порушників за цей період обирала румунський напрямок.

    Чому саме кордон із Румунією

    Українсько-румунський кордон має протяжність понад 600 кілометрів і проходить через складні природні ділянки. Частина маршруту пролягає через Карпати, інша — вздовж річок Тиса та Дунай.

    У ДПСУ раніше пояснювали, що ще у 2022–2023 роках показники на румунському та молдовському напрямках були приблизно співставними. Однак у 2025–2026 роках саме кордон із Румунією почав стабільно випереджати Молдову за кількістю затриманих порушників.

    Одна з причин — активність організаторів незаконного переправлення. Прикордонники наголошують, що значна частина порушників не планує маршрут самостійно, а звертається до посередників, які обіцяють вивести людину за кордон в обхід пунктів пропуску.

    За перші сім місяців 2026 року правоохоронці викрили понад 200 злочинних груп, причетних до організації незаконного переправлення людей через державний кордон.

    У таких схемах клієнтам можуть пропонувати маршрути через лісові масиви, гірські перевали або річки, а вартість «послуг» нерідко становить тисячі доларів.

    При цьому організатори далеко не завжди реально супроводжують людину до кордону. У ДПСУ неодноразово повідомляли про випадки, коли після отримання грошей клієнтам просто надсилали координати в месенджері та наказували самостійно рухатися через небезпечну місцевість.

    Спроби нерідко закінчуються трагедіями

    Румунський напрямок є одним із найбільш небезпечних саме через природні умови.

    У Карпатах порушники можуть опинитися у важкодоступній гірській місцевості, де різко змінюється погода, а звичайний маршрут перетворюється на багатогодинний перехід. Взимку додається небезпека переохолодження та сходження снігу.

    Не менш небезпечними залишаються спроби перетнути Тису або Дунай уплав.

    За даними ДПСУ, від початку повномасштабної війни під час спроб незаконно перетнути кордон загинули понад 70 людей.

    Один із показових випадків описувала і Nenka.info: на Одещині прикордонники зупинили чоловіка, який намагався перепливти Дунай у напрямку Румунії. Він мав із собою ласти, а вудку використовував, аби не викликати підозр. Прикордонники наголошували, що сильна течія й значна ширина річки створювали реальну загрозу його життю.

    Раніше Nenka.info також писала про зміну тактики незаконного перетину кордону. Прикордонники відзначали, що порушники дедалі частіше користуються послугами організованих груп, а самі схеми стають складнішими й технологічнішими. Румунський і молдовський напрямки тоді також залишалися найбільш активними.

    На другому місці — Молдова

    Кордон із Молдовою посідає друге місце за кількістю спроб незаконного перетину.

    Тут також активно використовуються маршрути поза пунктами пропуску, зокрема через Одеську та Вінницьку області. Частина схем передбачає переправлення через Дністер або використання автомобілів для доставки людей максимально близько до державного кордону.

    Разом із тим на інших західних напрямках ситуація помітно спокійніша. За словами Демченка, після Румунії та Молдови йдуть кордони з Угорщиною та Словаччиною, а найменше спроб незаконного переходу поза пунктами пропуску традиційно фіксується на польському напрямку.

    Різкого зростання кількості порушників зараз немає

    Попри значні абсолютні цифри, у ДПСУ наголошують: останнім часом тенденції до різкого зростання кількості спроб незаконного перетину державного кордону не фіксують.

    Прикордонники продовжують посилювати контроль найбільш ризикових ділянок, використовують технічні засоби спостереження та працюють разом з іншими правоохоронними органами над викриттям каналів переправлення людей.

    Таким чином, саме кордон із Румунією залишається головним напрямком незаконних спроб виїзду, за ним іде Молдова. При цьому проблема давно вийшла за межі одиничних випадків: значна частина порушень пов’язана з організованими схемами, у яких люди платять великі суми за маршрути, що нерідко проходять через гори, ліси та небезпечні річки.

  • Росія вдарила по пункту пропуску на кордоні з Молдовою: що зараз із перетином кордону

    Росія вдарила по пункту пропуску на кордоні з Молдовою: що зараз із перетином кордону

    У ніч проти 20 серпня російські війська під час масованої атаки на Україну завдали удару безпілотниками по пункту пропуску на українсько-молдовському кордоні в Одеській області. Через небезпеку прикордонники тимчасово припиняли пропускні операції та розосередили людей, однак станом на другу половину дня пункт пропуску вже працює у штатному режимі. Загиблих і поранених унаслідок удару немає.

    Про ситуацію розповів речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко. За його словами, під час російської атаки один із безпілотників влучив у вантажні автомобілі, які перебували неподалік пункту пропуску.

    У момент загрози рух через кордон довелося зупинити. Прикордонники вжили заходів, щоб не допустити скупчення людей у зоні потенційного повторного удару.

    Після завершення небезпеки роботу об’єкта відновили.

    «На даний момент пункт пропуску функціонує», — повідомив Демченко. За його інформацією, внаслідок атаки ніхто не загинув і не отримав поранень.

    Таким чином, попри нічний удар, перетин українсько-молдовського кордону через атакований пункт пропуску наразі можливий.

    Пункт пропуску атакували під час масштабного удару по Одещині

    Атака на кордон стала частиною значно масштабнішого російського удару по півдню Одеської області.

    Президент Володимир Зеленський вранці 20 серпня також повідомляв, що серед цілей російських безпілотників був пункт пропуску на кордоні з Молдовою.

    За даними місцевої влади, російська атака спричинила пошкодження інфраструктури регіону. Після нічних ударів на півдні Одещини без електропостачання залишалися близько 13 тисяч абонентів.

    Сам факт атаки на прикордонний пункт є особливо небезпечним через постійну присутність там цивільних. Через такі об’єкти щодня проходять пасажирські автомобілі, автобуси, вантажівки та пішоходи.

    Саме тому після появи загрози прикордонники, за словами Демченка, не лише припинили оформлення громадян і транспорту, а й розосередили людей.

    Це дозволило уникнути людських жертв.

    Російські дрони одночасно зайшли в повітряний простір Молдови

    Нічна атака 20 серпня не обмежилася територією України.

    Міністерство оборони Молдови повідомило, що близько 03:16 зафіксувало безпілотник, який порушив повітряний простір країни.

    За попередніми даними молдовської сторони, йшлося про дрон типу Shahed. Апарат рухався в напрямку села Етулія в автономному територіальному утворенні Гагаузія, а потім залишив повітряний простір Молдови та полетів назад у напрямку України.

    Це вже не перший подібний випадок для Молдови.

    Лише кількома днями раніше, 17 серпня, молдовська влада повідомила про вибух невідомого повітряного об’єкта поблизу населеного пункту Талмаза неподалік українського кордону. Міністерство закордонних справ Молдови тоді назвало інцидент серйозним порушенням суверенітету країни.

    Один із дронів упав уже в Румунії

    Ще один інцидент тієї ж ночі стався на території Румунії — держави-члена НАТО.

    Румунське Міністерство національної оборони повідомило, що системи спостереження виявили повітряні цілі поблизу українського кордону. Один із безпілотників перетнув румунський повітряний простір.

    Дрон зрештою впав неподалік населеного пункту Грінду в повіті Тулча та загорівся у безлюдній місцевості.

    Через загрозу Румунія підняла в повітря винищувачі. За повідомленнями українських медіа з посиланням на румунське оборонне відомство, йшлося, зокрема, про іспанські F-18, які виконують завдання в межах посилення східного флангу НАТО.

    Таким чином, протягом однієї російської атаки повітряні загрози одночасно зачепили Україну, Молдову та Румунію.

    У МЗС України заявили про випробовування рішучості НАТО

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після нічних інцидентів звернув увагу на те, що порушення російськими безпілотниками повітряного простору сусідніх держав стають дедалі регулярнішими.

    Він наголосив, що під час атаки Росія не лише завдала удару по пункту пропуску на кордоні України з Молдовою, а й знову створила безпосередню загрозу для території європейських держав.

    Українська сторона розглядає такі інциденти не як випадковість, а як частину ширшої російської тактики тиску та перевірки реакції сусідніх країн і НАТО.

    Подібні випадки вже неодноразово фіксувалися в Румунії.

    16 серпня іспанський F-18, який перебував у складі сил НАТО в Румунії, навіть збив безпілотник, що незаконно проник у повітряний простір країни. За даними Reuters, це був уже четвертий випадок перехоплення дрона над Румунією від початку 2026 року.

    Румунія має понад 600 кілометрів спільного кордону з Україною, значна його частина проходить неподалік районів Одеської області, які регулярно стають цілями російських ударів по портовій та логістичній інфраструктурі.

    Чому атаки по прикордонній інфраструктурі особливо небезпечні

    Удари по пунктах пропуску створюють відразу кілька ризиків.

    Передусім це небезпека для цивільних, які перебувають у чергах або проходять паспортний і митний контроль.

    Крім того, пошкодження прикордонної інфраструктури може призводити до тимчасового блокування міжнародного автомобільного сполучення, затримок вантажів та необхідності перенаправляти транспорт через інші пункти пропуску.

    Для Одеської області маршрути до Молдови також мають важливе логістичне значення. В умовах війни Україна активно використовує сухопутні шляхи через сусідні країни як для пасажирського сполучення, так і для міжнародної торгівлі.

    Саме тому навіть короткочасне припинення роботи такого об’єкта може створити значні черги та додаткове навантаження на сусідні переходи.

    Цього разу тривалої зупинки вдалося уникнути.

    Станом на 20 серпня Державна прикордонна служба повідомляє, що атакований пункт пропуску працює у штатному режимі, а пропуск громадян і транспортних засобів відновлений.

    При цьому нічний удар показав, що російські атаки на півдні України вже безпосередньо створюють ризики не лише для української прикордонної інфраструктури, а й для повітряного простору сусідніх Молдови та Румунії.

  • ДБР передало до суду справу експоліцейського, який віз дезертирів до кордону з Молдовою

    ДБР передало до суду справу експоліцейського, який віз дезертирів до кордону з Молдовою

    Державне бюро розслідувань скерувало до суду обвинувальний акт щодо колишнього правоохоронця із Запоріжжя. Слідство вважає, що він організував нелегальний бізнес із супроводу дезертирів та чоловіків призовного віку до українсько-молдовського кордону, беручи за це від 2 до 6 тисяч доларів.

    За даними ДБР, фігурант створив у соцмережах фейковий профіль і пропонував “послуги супроводу”. Для контакту вказував власний номер телефону. Клієнтам запевняв, що завдяки службовому посвідченню безперешкодно проходитиме блокпости, а перетин державного кордону вони мали здійснювати самостійно. Вартість “маршруту” залежала від відстані та кількості блокпостів.

    У вересні 2025 року чоловік погодився перевезти військовослужбовця з Нікополя, який самовільно залишив частину. Щоб уникнути контролю, взяв лікарняний і разом із дезертиром вирушив до Одещини. “Перевізника” затримали ДБР спільно з СБУ та Держприкордонслужбою після отримання понад 2,2 тис. доларів США — за кілька кілометрів до кордону з Молдовою.

    Після викриття його звільнили зі служби. Колишньому поліцейському інкримінують сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон, учинене службовою особою з корисливих мотивів (ч. 3 ст. 332 ККУ), а також пособництво у дезертирстві (ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 ККУ). Санкції статей передбачають до 12 років позбавлення волі. Процесуальне керівництво здійснює Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону.

  • На кордоні з Молдовою затримано водія, що намагався незаконно вивезти кругленьку суму

    На кордоні з Молдовою затримано водія, що намагався незаконно вивезти кругленьку суму

    На пункті пропуску “Бронниця – Унгурь” на кордоні з Молдовою Вінницька митниця зафіксувала спробу незаконного вивезення готівкових коштів. 61-річний громадянин України, який на автомобілі Toyota Camry перетинав кордон, обрав смугу руху “зелений коридор” для проходження митного контролю.

    Під час перевірки виявилось, що водій намагався вивезти з України 20 000 доларів США без необхідних документів на суму, що перевищує еквівалент 10 000 євро. Митники наголосили, що фізичні особи можуть без письмового декларування вивозити кошти лише в межах цього ліміту.

    Згідно з українським законодавством, суми понад 10 000 євро підлягають обов’язковому декларуванню. Митниця зазначила, що порушення цієї норми може призвести до конфіскації коштів.

  • Прикордонник застрелив дезертира

    Прикордонник застрелив дезертира

    Сьогодні офіційно підтверджена інформація про інцидент на кордоні України з Молдовою, в результаті якого загинула одна людина. Держприкордонслужба повідомила про напад на прикордонника, який змусив його відкрити вогонь.

    Держприкордонслужба офіційно підтвердила стрілянину на кордоні, внаслідок якої загинула людина.

    Спікер служби Андрій Демченко заявив, що було скоєно напад на прикордонника і той відкрив вогонь.

    Машину зупинили в населеному пункті Мар’янівка, що за 15 км від кордону з Молдовою. У салоні був водій і ще 4 людини. Двоє чоловіків почали тікати в різні напрямки, потім один із них напав на прикордонника і той відкрив вогонь.

    “Інформація, яка почала поширюватися на окремих ресурсах про те, що прикордонник відкрив стрілянину з пістолета навздогін утікачу, не відповідає дійсності”, – заявив Демченко.

    За даними ЗМІ, втікачами були четверо військовослужбовців-дезертирів. Спочатку звучала версія, що стріляли в ухильників.