Khreshchatyknews.com

Позначка: КМДА

  • Руслан Кандибор з КМДА задекларував елітні автівки, готівку в доларах і дорогі подарунки

    Руслан Кандибор з КМДА задекларував елітні автівки, готівку в доларах і дорогі подарунки

    Руслан Кандибор, директор департаменту транспортної інфраструктури КМДА, демонструє спосіб життя, який важко співвіднести з його офіційним доходом — близько одного мільйона гривень на рік.

    Про це йдеться в розслідуванні детективного бюро Absolution.

    Хоча Кандибор офіційно зареєстрований у селі Оброшине на Львівщині, мешкає він у Києві, орендуючи житло площею 45,6 м² у комунального підприємства «Спецжитлофонд». Вартість цієї оренди у декларації не вказана.

    Майно родини чиновника вражає обсягами. У селі Оброшине та Львові родина володіє кількома земельними ділянками, приватним будинком, літньою кухнею. Донька Кандибора — Дарина — у 2023 році стала власницею нового будинку на 97 квадратних метрів за 650 тис. грн. Роком раніше вона придбала частку квартири у Львові.

    Автопарк родини — окрема історія. У ньому два Mercedes-Benz, мотоцикл Suzuki, ретро-автомобілі та причіп. Один із Mercedes — GLC 300 2018 року — Кандибор придбав цьогоріч за понад пів мільйона гривень. Мотоцикл Suzuki VL 800 обійшовся у понад 110 тис. грн. Інший Mercedes — S 550 2007 року — задекларовано за символічні 42 тис. грн.

    Готівка та банківські рахунки родини Кандиборів також вказують на значні фінансові резерви. Сам чиновник задекларував 25 тис. євро та 6 тис. доларів готівки. Його дружина зберігає ще 43 тис. доларів, а донька — 24 тис. доларів у готівці і майже 29 тис. доларів на рахунку. У 2024 році Кандибор не лише придбав дорогий транспорт, але й подарував доньці велику суму — імовірно, 53 тис. доларів.

    При цьому доходи членів родини виглядають доволі скромно. Дружина чиновника працює в Оброшинській сільській раді, її річний дохід — 365 тис. грн. Дарина Кандибор торік задекларувала 1,12 млн грн доходу від продажу нерухомості. Втім, у розслідуванні припускають, що цей дохід також може бути пов’язаний із близьким оточенням — особою на ім’я Роман Ярмола, що фігурує у реєстрах як співвласник майна.

    НАЗК поки що не повідомляло про перевірку декларацій Руслана Кандибора. Однак, з огляду на обсяг витрат, об’єми задекларованої готівки та подарунки, експерти припускають, що спосіб життя чиновника може бути предметом майбутнього антикорупційного контролю.

  • Подружжя Комарницьких за три роки продали квартир на 440 мільйонів

    Подружжя Комарницьких за три роки продали квартир на 440 мільйонів

    Понад 100 квартир у престижних житлових комплексах Києва — саме стільки нерухомості зафіксували журналісти за бізнесменом і колишнім депутатом Київради Денисом Комарницьким та його дружиною Іриною в період з 2016 по 2018 рік. Усі ці квартири були швидко перепродані — іноді менш ніж за тиждень після реєстрації права власності. Загальна сума ймовірного прибутку від таких операцій могла перевищити 440 мільйонів гривень.

    Розслідування «Слідства.Інфо» припускає: квартири могли виступати у ролі неофіційної плати за вплив Комарницького у сфері земельних питань Києва. Правоохоронці вже відкрили кримінальне провадження в рамках масштабної операції «Чисте місто», що має на меті зруйнувати корупційні схеми навколо виділення землі та освоєння бюджетних коштів у столиці.

    Найбільша кількість квартир — 52 — були оформлені на Комарницьких у ЖК «Комфорт Таун». Ще 48 — у бізнес-комплексі Central Park біля метро «Либідська», та 10 — у преміальному Tetris Hall. Власником усіх трьох об’єктів є забудовник KAN Development, заснований Ігорем Ніконовим — ексзаступником Кличка у 2014–2015 роках.

    Згідно з відкритими витягами з держреєстру, Комарницькі володіли цими квартирами недовго — частину перепродали буквально за кілька днів. При цьому, за підрахунками журналістів, перепродаж у двох основних ЖК міг принести понад 330 млн грн, ще близько 110 млн — у Tetris Hall.

    Збіг чи закономірність — пік таких «операцій» припав саме на 2016–2018 роки. Після цього подружжя не фігурувало у схожих транзакціях. У коментарі журналістам Ірина Комарницька заявила, що йдеться про «бізнес-діяльність», однак уникла пояснень, у чому саме вона полягала.

    KAN Development на запити журналістів не відповів. А сам Денис Комарницький, як відомо, ще з лютого 2025 року залишив територію України після початку розслідування проти нього. Його ім’я вже неодноразово звучало у контексті скандалів із «туалетною схемою» та «плівками Комарницького».

    Чи стануть 110 квартир доказом у справі про земельну мафію в Києві — тепер слово за слідством. Але як мінімум у публічному просторі стає дедалі більше питань про тіньовий ринок нерухомості в столиці та про те, хто справді керував землею Києва останні десять років.

  • Комунальні підприємства столиці працюватимуть без змін 8 та 9 травня

    Комунальні підприємства столиці працюватимуть без змін 8 та 9 травня

    8-го та 9-го травня всі столичні комунальні підприємства будуть працювати в штатному режимі, без переходу на дистанційну роботу. Відповідне рішення було прийняте мером Києва Віталієм Кличко.

    Про це повідомляють джерела в КМДА, видання 360ua.news.

    Нагадаємо, низка шкіл в Україні переходять на дистанційне навчання учнів 8 та 9 травня. Освітяни зазначають, що це необхідно з міркувань безпеки.

  • Київводоканал влаштував чиновницьку вечірку в день жалоби на стратегічному об’єкті

    Київводоканал влаштував чиновницьку вечірку в день жалоби на стратегічному об’єкті

    Поки Київ оплакував жертв ракетної атаки, на стратегічному об’єкті «Київводоканалу» влаштовували вечірку з алкоголем і чиновницьким «бомондом». 25 квітня, коли в столиці діяла офіційна жалоба, а на адмінбудівлях були спущені прапори, у Вишгороді святкували день народження першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника.

    За даними журналістів видання Informer, святкування відбувалося на режимному об’єкті, де знезаражується питна вода для Києва. Приміщення, яке за законом має бути об’єктом критичної інфраструктури, використовувалося як майданчик для неформального заходу з дорогим алкоголем та гостями у статусі заступників голови КМДА.

    На відео журналістів потрапили Дмитро Загуменний, В’ячеслав Непоп, Дмитро Науменко, Володимир Репік, Ганна Старостенко, Марина Хонда, Валентин Мондрієвський та інші представники керівництва столиці. Попри заяву Поворозника, що «нічого не святкували», атмосфера, зафіксована на камерах, свідчила про протилежне.

    Генеральний директор ПрАТ «АК «Київводоканал» Олег Лисюк вже два тижні уникає будь-яких коментарів. Це не перший випадок використання ним режимних об’єктів для проведення приватних заходів, однак вперше факт було задокументовано журналістами.

    Лисюк обіймає посаду з 26 липня 2023 року. До цього з 2014 по 2021 рік він відповідав за реконструкцію Бортницької станції аерації — проєкт, який попри фінансування на $970 млн від японського агентства JICA, так і не зрушив із місця. БСА досі перебуває в аварійному стані та загрожує Києву екологічною катастрофою.

    Також у минулому Лисюк був пов’язаний з компанією «Амадеус Ко», яка будувала вертолітний майданчик на Парковій дорозі — об’єкт, асоційований із президентом-втікачем Віктором Януковичем.

    Наразі залишається відкритим питання: хто дозволив використання стратегічного об’єкта в умовах воєнного стану для святкування з алкоголем? Чому у робочий час чиновники були не на своїх робочих місцях, а за «святковим столом»? І чому досі жодної офіційної реакції від самого Лисюка?

  • Марина Радова в центрі службового розслідування КМДА через пияцтво на роботі

    Марина Радова в центрі службового розслідування КМДА через пияцтво на роботі

    Наприкінці квітня в мережі з’явилися відеозаписи, на яких зафіксовано, як працівниці Київської міської державної адміністрації вживають алкогольні напої в робочих кабінетах, а згодом — відпочивають на підлозі. Скандальні кадри були зняті в приміщенні Управління туризму та промоцій КМДА, зокрема в кабінеті керівниці управління Марини Радової.

    Як повідомила LIGA.net, у КМДА підтвердили автентичність відео. За словами начальниці управління інформаційної політики Катерини Баранової, ці події мали місце ще у 2022 році. В Управлінні туризму уточнили, що деякі співробітниці, помічені на відео, вже звільнені.

    Після появи відео в публічному просторі, заступниця голови КМДА Марина Хонда заявила, що події не мали місця у її кабінеті, як це припускалося раніше. Вона наголосила, що на відео — приміщення керівниці Управління туризму Марини Радової. Та, у свою чергу, нібито написала заяву на звільнення. Проте, як з’ясувалося, станом на 5 травня 2025 року, Радова продовжує перебувати на лікарняному, а рішення про її звільнення ще не ухвалене.

    У самій КМДА розпочато службову перевірку. В Управлінні роботи з персоналом підкреслили, що поява держслужбовця на роботі в стані алкогольного сп’яніння є дисциплінарним проступком, що може стати підставою для звільнення.

    Скандал набуває ще більшого резонансу на тлі воєнного стану та обмежених бюджетних ресурсів столиці. Громадськість вимагає прозорого розслідування та притягнення винних до відповідальності. У соцмережах вже шириться обурення з вимогами не лише звільнення фігуранток відео, а й перегляду кадрової політики у всій КМДА.

  • Новий департамент закупівель у КМДА може зламати корупційні схеми чиновників

    Новий департамент закупівель у КМДА може зламати корупційні схеми чиновників

    За інформацією наших джерел, в процесі боротьби за корупційні потоки столиці, у мера Києва Віталія Кличко вирішили створити новий “департамент закупівель” для комунальних підприємств, відібравши цю функцію у всіх без виключення департаментів КМДА.

    За задумом команди Кличко, усі закупівлі в столиці контролюватиме один департамент, де ключові ролі займуть абсолютно нові люди – не з нинішньої системи КМДА, що має стати крахом для вибудуваної Миколою Поворозником схеми відкатів на закупівлях.

    Нагадаємо, бюджет Києва – це майже 90 мільярдів гривень, з яких затрати на “зарплату, платежі за світло, газ, воду, тепло” становлять біля 70 відсотків. Решта 30 відсотків – це всілякі “закупівлі товарів, послуг, робіт”. Тобто бюджет для «освоєння» становить близько 25 мільярдів. За різними підрахунками сума відкатів становить у середньому 30 відсотків, тобто 8 мільярдів осідає в кишенях чиновників.

    Як працює “відкатна схема” у столиці

    Усі департаменти та районні адміністрації столиці складають бюджети, де вже закладені суми суми відкатів. Райони закладають власний відкат до 20 відсотків, з яких 5-7 відсотків йде на оплату силовикам та «іншим кураторам», 5-7 відсотків (залежно від домовленості з кураторами від Офісу) – на ОП, відсоток, що залишився, – на утримання голови району та його адміністрації.

    Ще мінімум від 10-20 відсотків від суми договору закупівлі отримують у вигляді прибутку підрядники (якщо цих підрядників нав’язав профільний заступник мера, то 20 відсотків можуть перетворитися і на 25). Тобто реальні роботи, товари чи послуги коштують вдвічі дешевше.

    Для того, щоб отримати гроші з бюджету, всі суми необхідно затвердити у ​​першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника. Там є чітка такса – 5 відсотків з будь-якого контракту, інакше не пройде. Але навіть після затвердження, ще 2-3 відсотки бере голова департаменту фінансів за виділення коштів, ще 1 відсоток департамент економіки за підтвердження видатків у планах, інакше на наступний рік плани “обрубають”, ще 5 відсотків забирає профільний заступник.

    Таким чином, за інформацією джерел, створення “департаменту закупівель” перебудує всю “відкатну схему” та дасть змогу прибрати біля 30-35 відсотків відкатів на закупівлях, знизити ціни у підрядників ще на 10 відсотків та скоротити кількість співробітників у департаментах і районних адміністраціях.

  • У Києві через суд намагаються позбавити охоронного статусу пам’ятку архітектури

    У Києві через суд намагаються позбавити охоронного статусу пам’ятку архітектури

    У центрі Києва знову розгорається скандал навколо чергової історичної будівлі. Йдеться про колишні лазні купця Михайла Бубнова на вулиці Набережно-Хрещатицькій, зведені ще у 1822 році. Сьогодні власники цієї нерухомості намагаються через суд позбавити її охоронного статусу, щоб відкрити дорогу для забудови.

    Будівля належить ТОВ “Корпоративні рішення ЛТД” — компанії, яку пов’язують із бізнес-групою братів Дроботів і колишнім міністром енергетики Іваном Плачковим. Ці імена не нові у скандалах навколо київської землі та забудов. Група Дробота вже “засвітилася” у спробах забудови набережної Русанівської протоки. Плачков — політик з великим досвідом і широкими зв’язками.

    “Корпоративні рішення ЛТД” намагаються через суд скасувати рішення КМДА, яким споруда отримала статус об’єкта культурної спадщини. Аргументи традиційні: “споруда втратила автентичність”, “права власника порушено”, “хотіли реконструювати під бізнес-центр”.

    Першу судову інстанцію бізнесмени програли: Київський окружний адмінсуд став на бік міської влади й прокуратури. Але компанія вже готує апеляцію. І громадські активісти попереджають: битва за старовинні лазні лише починається.

    Будівля розташована у Центральному історичному ареалі Києва — це надзвичайно цінна територія. Більше того, вона потрапляє під охорону кількох заповідних зон: археологічної, історичної та архітектурної.

    Але замість збереження пам’ятки власники бачать перед собою лише бізнес-проєкт: кілька сотень квадратних метрів у самому центрі столиці — ідеальна ділянка для будівництва апарт-готелю чи офісного центру.

    Підозрілі моменти

    • У 2023 році будівельники частково демонтували дах старовинної будівлі без належних погоджень.

    • Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом самоправства та руйнування об’єкта культурної спадщини. Але через кілька місяців слідство фактично “заглохло” — ні підозр, ні реальних наслідків.

    • Паралельно юристи компанії почали оскаржувати охоронний статус будівлі в суді.

    • У позовах власники будівлі наполягають, що на момент купівлі вона не мала статусу пам’ятки. Хоча логіка проста: купуєш об’єкт у центрі історичного Києва — будь готовий до обмежень.

    Варто нагадати: У 2023 році КМДА надала будівлі охоронний статус саме через її архітектурну і культурну цінність: це одна з небагатьох споруд пізнього класицизму у Києві, що збереглася до наших днів.

    Знищення цієї споруди дозволить забудувати ділянку на Набережно-Хрещатицькій щонайменше семиповерховим апарт-готелем. Із нинішньою ринковою ціною нерухомості в центрі Києва — це проєкт на десятки мільйонів доларів. Саме тому боротьба буде запеклою.

    До того ж, бізнес-група, що стоїть за “Корпоративними рішеннями”, має давні зв’язки в політичних колах і досвід “вирішення питань”. Тож активісти та юристи побоюються: без суспільного тиску справу можуть “порєшать” на етапі апеляції або касації.

    Суспільний розголос — єдина реальна перепона на шляху забудови історичного Києва. 20 травня має відбутися наступне судове засідання у справі щодо укладення охоронного договору на будівлю. А також триває друга спроба бізнесменів оскаржити охоронний статус.

    Історія лазень Бубнова — це черговий тест на те, чи здатне українське суспільство захистити своє місто від перетворення його на безликий комерційний анклав.

  • Правоохоронці знову в «Київводоканалі»: третій обшук за місяць

    Правоохоронці знову в «Київводоканалі»: третій обшук за місяць

    25 квітня в адміністративних будівлях ПрАТ «АК «Київводоканал» знову проводяться слідчі дії. Про це повідомила Київська міська державна адміністрація, наголосивши, що це вже третій обшук протягом останнього місяця.

    До підприємства завітали працівники Головного слідчого управління Національної поліції України. Причини обшуків офіційно не розголошуються, однак у КМДА зазначили, що працівники «Київводоканалу» надають слідству повну підтримку.

    «Київводоканал» співпрацює з правоохоронцями, оперативно надаючи запитувані документи та інформацію в межах компетенції.

    У КМДА наголошують, що забезпечення водопостачання та водовідведення в місті відбувається у штатному режимі, а проведення слідчих дій не впливає на безперебійну роботу підприємства.

    Станом на зараз деталі слідства не розкриваються, однак КМДА обіцяє інформувати громадськість про розвиток ситуації.

  • Посадовець КМДА попався на хабарі за землю просто на робочому місці

    Посадовець КМДА попався на хабарі за землю просто на робочому місці

    У Києві правоохоронці затримали головного інспектора Департаменту земельних ресурсів КМДА просто під час отримання хабара в розмірі 15 тисяч доларів США. Про це повідомив очільник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.

    За даними слідства, посадовець вимагав гроші від підприємця за продовження договору оренди земельної ділянки строком на 10 років. Затримання відбулося безпосередньо в кабінеті чиновника.

    «Непокаране зло продовжує вірити у свою безкарність. І навіть не боїться брати хабарі просто на робочому місці», – прокоментував Ткаченко.

    Очільник КМВА нагадав, що це вже не перший гучний скандал у земельному департаменті столиці. Раніше саме цей підрозділ фігурував у так званих “туалетних схемах”, коли міські землі передавалися в оренду через формальні об’єкти благоустрою.

    Ткаченко наголосив, що боротьба з корупцією в КМДА триває, і закликав до кадрових змін, прозорості та публічної підзвітності.

    «Потрібні рішення, потрібні звільнення. Потрібна прозорість. Місто має підтримувати підприємців, а не вибивати з них гроші в умовах війни», – додав він.

    Деталі щодо затримання і кримінального провадження найближчим часом мають оприлюднити правоохоронці.

  • Першого заступника Кличка Поворозника звинувачують у відкатах на будівництві мосту

    Першого заступника Кличка Поворозника звинувачують у відкатах на будівництві мосту

    Як повідомляють наші джерела в КМДА, крім людей Дениса Комарницького до розкрадання коштів на будівництві Подільсько-Воскресенського мосту має пряме відношення Микола Поворозник.

    Нагадаємо, СБУ та БЕБ задокументували нові факти розкрадань з бюджету міста Києва при будівництві Подільського мосту через Дніпро. За матеріалами справи, фігуранти привласнили щонайменше 153 млн. грн.

    За інформацією наших джерел, до розкрадання були причетні люди Дениса Комарницького – колишній керівник КП “Дирекція будівництва шляхо-транспортних споруд м. Києва” Максим Калінін та колишній заступник Віталія Кличка Олександр Спасибко.

    У 2018 році на будівництво Подільського мосту в якості інвесторів мали зайти німці. У 2017 році вони порахували, що на добудову мосту необхідно 10 млрд гривень і готові були їх виділити.

    Тим часом Денис Комарницький та Олександр Спасибко прийшли до Миколи Поворозника і за 3% відкату від вартості проекту вмовили його виділити гроші з бюджету і пролобіювали відповідний тендер в адміністрації.

    Саме Микола Поворозник став основою схеми дерибану на Подільсько-Воскресенському мосту за 3% відкату.

    Таким чином, у 2018 році було виділено 1,2 мільярда гривень і Микола Поворозник отримав свої 3% відкату. Правда серед “партнерів” не обійшлось без конфлікту – під час будівництва не були освоєні всі кошти, а Поворозник розраховував “на всю суму відкату”. Уже тоді Микола Поворозник став “тіньовим фінансистом” міста, який “посадив на зарплату поліцію, прокуратуру і суддів”.

    Водночас, СБУ та БЕБ, йдучи по сліду Комарницького “не помічають” участі у розкраданні столичного бюджету Миколою Поворозником. Така ситуація також може бути пов’язана з нещодавньою відставкою секретаря Київської міської ради  Володимира Бондаренка, що збільшило вплив Поворозника.