Позначка: клімат

  • Спека перемогла свято: у США скасували головний парад до Дня незалежності

    Спека перемогла свято: у США скасували головний парад до Дня незалежності

    У столиці Сполучених Штатів скасували традиційний парад до Дня незалежності через небезпечну хвилю спеки, яка охопила значну частину країни. Організатори відмовилися від проведення одного з головних святкових заходів після того, як синоптики попередили про екстремально високі температури, здатні становити реальну загрозу для здоров’я десятків тисяч людей. Таке рішення стало безпрецедентним для одного з найважливіших державних свят США та ще раз підкреслило масштаби погодної аномалії, що накрила країну.

    Про це повідомляє Bloomberg.

    Національна метеорологічна служба США оголосила для округу Колумбія попередження про екстремальну спеку. За прогнозами синоптиків, 4 липня температура повітря у Вашингтоні мала сягати від 43,3 до 46,1 градуса за Цельсієм. За таких показників значно зростає ризик теплових ударів, зневоднення та інших небезпечних для життя станів, особливо серед людей похилого віку, дітей, вагітних жінок і тих, хто має серцево-судинні чи хронічні захворювання.

    Саме через ці погодні умови організатори ухвалили рішення скасувати парад, який був запланований на 10:30 ранку за східним часом. Захід традиційно проходить центральними вулицями Вашингтона та щороку збирає тисячі учасників і десятки тисяч глядачів. До святкової ходи зазвичай долучаються військові оркестри, ветерани, громадські організації, представники штатів, історичні реконструктори та численні туристи, які приїжджають до столиці спеціально до Дня незалежності.

    У заяві організаторів наголошується, що рішення було ухвалене після всебічного аналізу ситуації та консультацій із відповідними службами.

    “Це рішення було прийнято після ретельного та всебічного розгляду питання безпеки наших учасників, глядачів та персоналу як головного пріоритету”, – зазначили організатори.

    Водночас вони підкреслили, що здоров’я людей є безумовним пріоритетом, а проведення масового заходу за таких погодних умов могло призвести до великої кількості випадків теплового виснаження та інших надзвичайних ситуацій.

    Спека, яка накрила Сполучені Штати, торкнулася не лише столиці. За інформацією Центру прогнозування погоди США, попередження про екстремальні температури діяли для понад 197 мільйонів американців. Під впливом небезпечної спеки опинилася величезна територія країни — від штату Канзас на Середньому Заході до штату Мен на Атлантичному узбережжі. У багатьох містах місцева влада відкрила спеціальні охолоджувальні центри, де люди можуть перечекати найспекотніші години доби, а медичні служби працюють у посиленому режимі.

    Метеорологи зазначають, що нинішня хвиля спеки стала однією з найпотужніших цього року. У багатьох регіонах температура суттєво перевищує кліматичну норму, а висока вологість робить відчутну температуру ще більш небезпечною. Через так званий індекс спеки організм людини відчуває значно більше теплове навантаження, ніж показують звичайні термометри.

    Фахівці рекомендують громадянам не перебувати тривалий час під прямими сонячними променями, уникати фізичних навантажень у денні години, пити багато води, користуватися кондиціонерами або перебувати у прохолодних приміщеннях. Особливу увагу радять приділяти дітям, літнім людям і домашнім тваринам, які найбільше страждають від аномальної спеки.

    Попри скасування параду, інші урочистості з нагоди Дня незалежності США проводяться з дотриманням додаткових заходів безпеки. Частину програм скоротили або перенесли на вечірні години, коли температура стає нижчою. Організатори свят також закликають відвідувачів користуватися сонцезахисними засобами, носити легкий одяг і уважно стежити за самопочуттям.

    Цьогорічне святкування має особливе історичне значення. Сполучені Штати відзначають 250-річчя підписання Декларації незалежності — документа, який проголосив незалежність американських колоній від Великої Британії та став основою створення сучасної американської держави. До ювілейної дати по всій країні були заплановані масштабні урочистості, концерти, фестивалі, історичні реконструкції та святкові салюти.

    Президент США Donald Trump у своїй промові з нагоди 250-річчя незалежності заявив про необхідність захисту американських цінностей та наголосив, що країна, за його словами, знову стикається з “комуністичною загрозою”, яка становить небезпеку для її майбутнього. Він також говорив про важливість єдності суспільства та збереження історичної спадщини Сполучених Штатів.

    З ювілеєм американський народ привітали й іноземні лідери. Президент Німеччини Frank-Walter Steinmeier у зверненні до Дональда Трампа підкреслив стратегічне значення партнерства між двома державами, зазначивши, що їх об’єднують спільні демократичні цінності та багаторічна співпраця. Водночас він дав зрозуміти, що між союзниками залишаються питання, які потребують конструктивного діалогу.

    Останніми роками Сполучені Штати дедалі частіше стикаються з рекордними температурами, масштабними лісовими пожежами, тривалими посухами та іншими екстремальними погодними явищами. Кліматологи неодноразово попереджали, що через зміну клімату такі хвилі спеки ставатимуть більш тривалими, інтенсивними та частими. У зв’язку з цим місцева влада дедалі частіше змушена переглядати плани проведення масових заходів, аби мінімізувати ризики для населення.

    Скасування традиційного параду у Вашингтоні стало одним із найяскравіших прикладів того, як екстремальні погодні умови вже впливають на життя американського суспільства. Рішення організаторів засвідчило, що навіть під час одного з найважливіших державних свят питання безпеки громадян залишається головним пріоритетом.

  • Берлін у спеку: поліція охолоджує місто водометами просто на вулицях

    Берлін у спеку: поліція охолоджує місто водометами просто на вулицях

    У Берліні поліція почала використовувати водомети для охолодження мешканців і туристів на тлі рекордної спеки, що накрила Німеччину та спричинила надзвичайне навантаження на міську інфраструктуру. Про це повідомляє Tagesspiegel.

    За даними видання, берлінська поліція вивела на вулиці два спеціалізовані водомети, які зазвичай застосовуються для контролю масових заворушень. Цього разу техніку переорієнтували на допомогу населенню в умовах екстремально високих температур. Правоохоронці об’їжджають найбільш людні райони міста та розпилюють воду над вулицями, площами та місцями скупчення людей, створюючи тимчасовий ефект охолодження.

    Маршрути водометів охоплюють ключові туристичні та громадські локації столиці Німеччини, зокрема район Бранденбурзьких воріт, далі техніка рухається в напрямку Рейхстагу, Потсдамер-Плац, Червоної ратуші та Мауерпарку. У цих місцях зазвичай фіксується найбільше скупчення людей у спекотні дні, і саме там ефект від розпилення води є найбільш відчутним для прохолодження повітря та поверхонь.

    За інформацією поліції, лише за один день у суботу було використано близько 9 тисяч літрів води. Правоохоронці зазначають, що такий крок є вимушеною відповіддю на безпрецедентні погодні умови та спрямований на зниження ризиків для здоров’я громадян, зокрема теплових ударів і зневоднення, які різко зросли під час хвилі спеки.

    Ситуація ускладнюється тим, що Німеччина переживає одну з найсильніших температурних аномалій за всю історію спостережень. У п’ятницю Німецька метеорологічна служба зафіксувала температуру 41,3 градуса за Цельсієм, що стало абсолютним рекордом для країни. Такий рівень спеки призвів до перевантаження міської інфраструктури, зростання кількості звернень до медичних служб та посилення заходів безпеки у великих містах.

    На тлі погодної кризи транспортні оператори, включно з Deutsche Bahn, закликали громадян утриматися від нетермінових поїздок міжміськими та регіональними маршрутами. Через перегрів рейок та інфраструктури можливі затримки та обмеження руху поїздів, що додатково ускладнює пересування країною.

    Метеорологи попереджають, що подібні температурні піки можуть повторюватися протягом літа, і влада великих міст вже розглядає додаткові заходи адаптації до кліматичних змін, включно з розширенням зон охолодження, збільшенням кількості питних фонтанів та тимчасовими обмеженнями руху в найгарячіші години дня.

  • «Природа повертає своє»: що відбувається на місці Каховського водосховища і чому це змінить південь України назавжди

    «Природа повертає своє»: що відбувається на місці Каховського водосховища і чому це змінить південь України назавжди

    Після руйнування Каховського водосховища на півдні України розгортається унікальний природний процес, який уже зараз називають одним із наймасштабніших екологічних трансформаційних явищ у Європі. Територія, яка десятиліттями була штучною водоймою, стрімко змінюється, формуючи нову екосистему — і цей процес лише набирає обертів. Розповів у розмові з УНІАН віце-президент Професійної асоціації екологів України Валентин Щербина.

    Фахівці наголошують: мова не просто про поступове заростання висохлого дна, а про відновлення історичного природного ландшафту. Йдеться про повернення Великого Лугу Запорізького — екосистеми, яка існувала тут століттями до створення водосховища і відігравала ключову роль у природному балансі всього регіону.

    Цей природний комплекс був одним із найцінніших у Східній Європі. Він забезпечував регуляцію клімату, підтримував водний баланс, слугував домівкою для тисяч видів рослин і тварин та формував унікальні умови для сільського господарства. За біологічною продуктивністю його порівнювали з долиною Нілу.

    Сьогодні, після зникнення водосховища, природа фактично почала відновлювати цей ландшафт самостійно. Уже зараз на місці колишнього дна активно з’являється рослинність — передусім верби, які формують густі зарості висотою до кількох метрів. Це перший етап природного відновлення, коли швидкорослі рослини закріплюють ґрунт і створюють основу для формування складнішої екосистеми.

    На наступних етапах ці зарості природно проріджуватимуться, поступаючись місцем іншим видам дерев і рослин. Зокрема, очікується поява тополі, осокора та інших характерних для заплавних лісів порід. У результаті формується багаторівнева екосистема з різноманітною флорою та фауною.

    Екологи пояснюють, що швидкість цих процесів пов’язана з природними особливостями території. До створення водосховища ця місцевість регулярно зазнавала сезонних підтоплень, тому місцеві екосистеми історично пристосовані до різких змін рівня води. Саме ця «пам’ять ландшафту» і дозволяє природі так швидко відновлюватися.

    Водночас наслідки катастрофи залишаються надзвичайно серйозними. Одразу після руйнування дамби загинула величезна кількість риби, а також було знищено або пошкоджено десятки рибних господарств. Найбільший удар припав на осетрові види, які мають довгий цикл відновлення і занесені до Червоної книги.

    Фахівці попереджають, що відновлення популяцій цих риб може тривати десятки років. Це означає, що екологічні наслідки катастрофи відчуватимуться ще довго, навіть попри загальну здатність природи до відновлення.

    Суттєво постраждала і фауна регіону. Зміна водного режиму вплинула не лише на річкові, а й на морські екосистеми. Великий обсяг прісної води, що потрапив у нижню течію Дніпра та прилеглі морські акваторії, змінив рівень солоності, що негативно позначилося на морських видах.

    Окрему проблему становить зникнення або скорочення популяцій ендемічних видів — тобто тих, які існували лише на цій території. Серед них — окремі види комах, гризунів і плазунів. Також серйозного удару зазнали птахи, адже катастрофа сталася в період гніздування.

    Попри це, екологи наголошують: загальний потенціал відновлення екосистеми залишається високим. Ба більше, у деяких аспектах ситуація навіть може покращитися порівняно з періодом існування водосховища.

    Зокрема, відкриття природного русла Дніпра створює кращі умови для міграції риб і природного нересту. Це може сприяти відновленню рибних ресурсів у довгостроковій перспективі.

    Ще одним важливим фактором є зміна гідрологічного режиму. Вільна течія річки може покращити стан Дніпровсько-Бузького лиману та позитивно вплинути на екосистему Чорного моря. Збільшення швидкості течії сприятиме природному очищенню води та відновленню балансу.

    У довгостроковій перспективі — від кількох десятиліть до століття — ця територія може повністю трансформуватися у природну річкову долину з плавнями, болотами та заплавними лісами. Це означає повернення до стану, який існував тут до втручання людини.

    Водночас майбутнє регіону залишається відкритим питанням. Після завершення війни Україна постане перед вибором: або дозволити природі завершити процес відновлення, або відбудовувати водосховище та інфраструктуру.

    Це рішення матиме не лише економічні, а й екологічні наслідки. Відновлення водосховища означатиме повернення до штучної системи, тоді як відмова від нього відкриє можливість створення унікального природного заповідника європейського масштабу.

    Нагадаємо, руйнування Каховської гідроелектростанції сталося 6 червня 2023 року. Це призвело до масштабного затоплення територій, гуманітарної кризи та серйозних екологічних наслідків. Після сходження води водосховище фактично перестало існувати, відкривши величезні площі суші.

    Сьогодні ці території стали своєрідною «лабораторією природи», де можна спостерігати, як екосистеми відновлюються після масштабної катастрофи. І хоча втрати є значними, сам процес відновлення демонструє вражаючу здатність природи адаптуватися і відроджуватися навіть у найскладніших умовах.

    У підсумку, ситуація навколо Каховського водосховища виходить далеко за межі локальної екологічної проблеми. Вона стає прикладом того, як природні процеси можуть змінити цілий регіон — і визначити його майбутнє на десятиліття вперед.

  • Кліматологи: 2026 рік може стати одним із найспекотніших в історії

    Кліматологи: 2026 рік може стати одним із найспекотніших в історії

    Кліматологи попереджають, що 2026 рік має високі шанси стати одним із найтепліших за весь період інструментальних спостережень. Причиною називають поєднання довгострокового глобального потепління та можливого розвитку потужних кліматичних явищ у Тихому океані. Про це повідомляє Euronews.

    За оцінками науковців, уже перші місяці 2026 року продемонстрували аномально високі температури: січень–березень увійшли до четвірки найтепліших за всю історію спостережень, навіть попри наявність явища Ла-Нінья, яке зазвичай тимчасово знижує глобальні температури. Це, на думку експертів, свідчить про посилення базового тренду глобального потепління.

    Одночасно фіксується ще один тривожний сигнал — рекордно низький рівень морського льоду в Арктиці. Вчені наголошують, що це не лише наслідок підвищення температур, а й фактор, який сам підсилює потепління, оскільки зменшує здатність планети відбивати сонячне випромінювання.

    Кліматичні моделі оцінюють, що існує приблизно 19% імовірності того, що 2026 рік стане найтеплішим в історії спостережень, перевершивши попередні рекорди. Водночас значно вища ймовірність того, що він увійде до трійки або навіть стане другим найтеплішим роком.

    Аналітичний ресурс Carbon Brief, який узагальнив дані кількох провідних наукових груп, прогнозує майже напевне потрапляння 2026 року до четвірки найтепліших років.

    Науковці зазначають, що температурна крива протягом року, ймовірно, залишатиметься висхідною, а найбільш критичний період може припасти на кінець року — осінь та початок зими.

    Ключову роль у можливому рекордному потеплінні може відіграти явище Ель-Ніньйо — природне потепління поверхні води в тропічній частині Тихого океану.

    Ель-Ніньйо впливає на глобальну кліматичну систему і може викликати:

    • аномальні хвилі спеки в різних регіонах світу;
    • сильні посухи в одних країнах;
    • руйнівні повені в інших;
    • підвищення середньої глобальної температури.

    Силу цього явища визначають за температурними відхиленнями в регіоні Ніньйо 3.4:

    • понад +0,5°C — слабке Ель-Ніньйо;
    • понад +1,5°C — сильне;
    • понад +2°C — так зване “супер” Ель-Ніньйо.

    За останніми прогнозами, температура океану може перевищити норму більш ніж на 2°C вже до осені, що створює ризик формування саме “супер” сценарію.

    Вчені прогнозують, що навіть якщо Ель-Ніньйо сформується восени 2026 року, його найсильніший вплив припаде на кінець року — період з листопада по січень.

    Саме тоді можливе максимальне підвищення глобальних температур, яке потенційно визначить місце 2026 року в історичних рейтингах клімату.

    У разі реалізації “супер” сценарію існує ризик, що 2027 рік також увійде до списку рекордно теплих років через інерційність кліматичної системи.

    Додатково дослідники з Гавайського університету в Маноа представили нову кліматичну модель, яка дозволяє прогнозувати явища Ель-Ніньйо та Ла-Нінья приблизно за 15 місяців наперед.

    За словами автора дослідження Юйсіня Вана, модель показує високу точність у довгострокових прогнозах і може бути корисною для урядів та міжнародних організацій.

    “Ми виявили, що вона може передбачати Ель-Ніньйо та Ла-Нінья з корисною точністю до приблизно 15 місяців наперед”, — зазначив він.

    Науковці підкреслюють, що такі інструменти дозволяють краще готуватися до кліматичних ризиків — від посух і повеней до хвиль спеки та проблем з продовольством.

    Вчені пов’язують нинішні тенденції з довготривалим накопиченням парникових газів в атмосфері, які змінюють енергетичний баланс планети. Це означає, що навіть природні явища, які раніше могли тимчасово “охолоджувати” клімат, вже не здатні компенсувати загальний тренд потепління.

    Окремо зазначається, що скорочення площі арктичного льоду посилює ефект нагрівання, оскільки відкриті темні води океану поглинають більше сонячної енергії, ніж біла льодова поверхня.

    На тлі глобальних кліматичних змін в Україні зберігається нестійка весняна погода. Наприкінці квітня спостерігаються різкі перепади температур, дощі та посилення вітру.

    Синоптики попереджають про можливі нічні заморозки, локальні опади та навіть мокрий сніг у західних областях. Такі коливання температур, за словами метеорологів, також є частиною ширшої тенденції кліматичної нестабільності.

    Таким чином, науковці наголошують: 2026 рік може стати ще одним маркером прискорення глобального потепління, а найближчі місяці — критичним періодом для формування нових кліматичних рекордів.

  • В Україну йде різке похолодання: синоптики попередили про нічні морози

    В Україну йде різке похолодання: синоптики попередили про нічні морози

    В Україні найближчими днями ще зберігатиметься тепла весняна погода, однак уже на початку наступного тижня ситуація різко зміниться. Синоптики попереджають про прихід холодної повітряної маси та відчутне зниження температури.

    За прогнозом синоптикині Наталки Діденко, похолодання почнеться у вівторок-середу. Саме тоді на територію України зайде нова повітряна маса, яка принесе суттєве зниження температури повітря.

    Очікується, що денні показники поступово опустяться до +4…+9 градусів. Водночас у нічні години можливі навіть невеликі морози, що є характерним для ранньої весни, але може стати несподіванкою після періоду потепління.

    Попри це, найближчі вихідні ще потішать українців комфортною погодою. Зокрема, на Вербну неділю, яка цього року припадає на 5 квітня, синоптики прогнозують сприятливі погодні умови без різких температурних коливань.

    Втім, фахівці наголошують, що вже з 7–8 квітня погодні умови відчутно зміняться. Похолодання охопить більшу частину країни, а нічні заморозки можуть вплинути на ранні посіви та квітучі рослини.

    Метеорологи радять враховувати ці зміни під час планування робіт на відкритому повітрі та підготуватися до короткочасного повернення прохолодної погоди.

  • Дні на Землі стають довшими: вчені зафіксували рекордне уповільнення обертання планети

    Дні на Землі стають довшими: вчені зафіксували рекордне уповільнення обертання планети

    Дні на Землі поступово подовжуються через уповільнення обертання планети. Міжнародне дослідження показало, що сьогоднішнє уповільнення обертання планети є рекордним щонайменше за останні 3,6 мільйона років. За даними вчених, тривалість земної доби зростає приблизно на 1,33 мілісекунди за століття.

    Головною причиною цього явища вважають танення льодовиків та підвищення рівня світового океану. Коли льодовики тануть, вода переміщується від полюсів ближче до екватора, що змінює розподіл маси планети і поступово сповільнює її обертання. Ефект порівнюють із фігуристом: коли спортсмен розводить руки в сторони, швидкість його обертання зменшується.

    Хоча зміни тривалості доби вимірюються мілісекундами, вони можуть мати вплив на технології, що потребують надзвичайної точності часу. Передусім це стосується супутникової навігації, космічних місій та фінансових мереж. Навіть мінімальні коливання швидкості обертання планети можуть створювати технічні труднощі для таких систем.

    Дослідники з Віденського університету та ETH Zurich зазначають, що подальше глобальне потепління у XXI столітті може ще більше прискорити процес уповільнення обертання Землі. Вчені наголошують, що це явище є показником змін у планетарних системах і відображає наслідки кліматичної кризи.

  • У Києві розпочалася метеорологічна весна: температура стабільно перевищує 0°С

    У Києві розпочалася метеорологічна весна: температура стабільно перевищує 0°С

    За даними Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, у Києві з 1 березня середньодобова температура повітря стабільно перевищує 0°С. Це свідчить про початок метеорологічної весни, що перебуває у межах кліматичної норми для столичного регіону.

    Метеорологічна зима, яка розпочалася 24 грудня та закінчилася 28 лютого, тривала всього 67 днів, що на 25 днів менше за середні багаторічні показники.

    Щодо весняного водопілля, Укргідрометцентр повідомляє про його повільний розвиток на Верхньому Дніпрі та річках водозбору Десни. Рівні води підвищуються незначно — від 1 до 6 см за добу, негативних наслідків не зафіксовано.

    Льодостав та льодостав з ополонками зберігається на Верхньому Дніпрі, більшості ділянок Десни, пригирловій ділянці Прип’яті, притоці Середнього Дніпра у Київській області річці Стугна та на Печенізькому водосховищі.

    Таким чином, весна в Києві починає вступати у свої права, а ситуація з водними ресурсами регіону залишається контрольованою.

  • Україну накриє весняне потепління: прогноз погоди на 4 березня

    Україну накриє весняне потепління: прогноз погоди на 4 березня

    У середу, 4 березня, майже по всій території України очікується тепла весняна погода. Найвищі температури прогнозують у західних областях, де повітря прогріється до +10°…+14°. У більшості регіонів країни температура становитиме +6°…+9°, тоді як на сході та північному сході буде прохолодніше — +2°…+5°.

    Про це повідомляють синоптики.

    Загалом по Україні прогнозують суху погоду з хмарністю та періодичними проясненнями. Лише на лівобережжі місцями можливі невеликі опади — дощ, подекуди з мокрим снігом.

    У столиці, Києві, протягом дня буде хмарно з проясненнями. Вночі температура повітря опуститься до -3°, а вдень підніметься до +8°.

    На заході країни очікується найтепліша погода. У Львові, Івано-Франківську, Ужгороді та Чернівцях вдень прогнозують до +14°. У Луцьку температура становитиме до +13°, у Рівному та Тернополі — близько +12°, у Хмельницькому — до +11°.

    У центральних областях повітря прогріється до +8°…+10°. Зокрема, у Вінниці вдень очікується до +10°, у Черкасах та Кропивницькому — близько +8°.

    На півдні країни температура коливатиметься в межах +8°…+9°. В Одесі вдень прогнозують до +9°, у Миколаєві та Херсоні — близько +8°.

    У східних областях буде прохолодніше. У Дніпрі температура вдень підніметься до +6°, у Запоріжжі — до +6°, у Краматорську — близько +5°. У Харкові та Сумах очікується +4° із можливими невеликими дощами та мокрим снігом.

    У північних регіонах також буде відносно прохолодно. У Чернігові вдень прогнозують близько +6° з невеликим дощем.

    У Криму температура коливатиметься в межах 0°…+7°, із хмарною погодою та періодичними проясненнями.

    Синоптики зазначають, що початок березня принесе в Україну поступове потепління, яке найбільш відчутним буде у західних регіонах.

  • До 1,1 млн гектарів під водою: експерти назвали масштаб затоплення українського узбережжя у разі потепління

    До 1,1 млн гектарів під водою: експерти назвали масштаб затоплення українського узбережжя у разі потепління

    Глобальне потепління може суттєво змінити карту України вже до кінця XXI століття. За новими даними громадської організації “Екодія”, підвищення рівня моря внаслідок зростання середньої температури здатне затопити значні частини українського узбережжя. Моделювання проводили за двома сценаріями: помірним (потепління на +1,5–2°C) та критичним (потепління на +4°C). Результати, оприлюднені у дослідженні “Вода близько”, вказують на потенційно глибоку трансформацію цілих регіонів.

    У разі збільшення температури на +4°C під водою може опинитися близько 1,168 млн гектарів територій України. За словами голови правління Грінпіс в Україні Євгенії Засядько, затоплення загрожує не лише природним зонам, а й житловим кварталам, підприємствам, сільськогосподарським угіддям та навіть військовим полігонам.
    “Прибережна територія України частково буде затоплена. Ідеться про 212 тисяч гектарів сільськогосподарських площ, 35 тисяч гектарів забудови. Є навіть території, близькі до моря, де розташовані військові полігони”, — зазначила вона.

    Частина ділянок, які потенційно може поглинути вода, нині перебуває в окупації. Аналіз базувався на даних 2018 року, та експерти попереджають: реальні зміни стануть відчутними вже до 2100 року. Те, що ще кілька десятиліть тому вважалося віддаленою перспективою, сьогодні виглядає загрозою, яка швидко наближається.

    Євгенія Засядько нагадала, що глобальна спільнота давно мала інструменти для запобігання критичним сценаріям. Паризька кліматична угода 2015 року зобов’язувала країни послідовно скорочувати викиди парникових газів кожні десять років, аби утримати потепління в межах безпечних параметрів. Однак виконання цих зобов’язань виявилося набагато менш системним, ніж передбачалося.
    “Нині під питанням, чи зможемо ми досягнути цілей Паризької угоди і який сценарій майбутнього стане реальністю”, — підкреслила вона.

    Ситуацію ускладнює і позиція США, які є ключовим гравцем у глобальній кліматичній політиці. Вихід країни з Паризької угоди, який підписав президент Дональд Трамп, за оцінками експертів, послаблює міжнародні зусилля зі стримування наслідків глобального потепління та ускладнює координацію між державами.

    Наслідки підвищення рівня моря можуть кардинально вплинути на життя мільйонів українців і змінити економіку регіонів, які залежать від прибережної інфраструктури, аграрного виробництва та транспорту. Екологи закликають уряди посилити адаптаційні плани, а також прискорити темпи скорочення викидів, аби уникнути найгірших сценаріїв.

  • Рекордне перегрівання планети: теплові хвилі зруйнували океанічні екосистеми

    Рекордне перегрівання планети: теплові хвилі зруйнували океанічні екосистеми

    Світовий океан у 2023 році пережив найекстремальніші та найдовші морські теплові хвилі (MHWs) за всю історію спостережень. Деякі з них тривали понад 500 днів і поширилися майже на всю планету.

    Результати дослідження, опублікованого у журналі Science, засвідчили: ці аномалії стали рекордними за тривалістю, інтенсивністю та масштабом, перевищивши історичні норми у чотири рази.

    Найбільше потепління зафіксували у:

    • Північній Атлантиці, де хвиля, що почалася ще у середині 2022 року, тривала 525 днів;

    • Південно-Західному Тихому океані, де відзначили найбільшу та найдовшу теплову аномалію в історії;

    • Тропічній Східній частині Тихого океану, де температура піднялася на +1,63 °C у фазі Ель-Ніньйо.

    Загалом 90% усіх аномалій припало на Північний і Південний Тихий океан та Атлантику.

    Теплові хвилі спричинили масове знебарвлення коралів, зриви у морських харчових ланцюгах та загрози для глобального рибальства. Це поставило під ризик мільйони людей, які залежать від океану як джерела їжі та доходів.

    Науковці пояснюють рекорди комбінацією факторів:

    • посиленим сонячним випромінюванням через меншу хмарність,

    • ослабленням вітрів,

    • аномальними змінами океанічних течій.

    Разом вони створили умови для перегріву поверхневих вод у масштабах, яких раніше не спостерігали.

    Автори дослідження під керівництвом Тяньюня Дуна застерігають: масштаби теплових хвиль 2023 року можуть сигналізувати про глибинні зрушення у взаємодії океану та атмосфери. Це може стати передвісником наближення до кліматичної точки неповернення.