Khreshchatyknews.com

Позначка: Кароль Навроцький

  • Польща вимагає змінити указ Зеленського щодо назви підрозділу ЗСУ

    Польща вимагає змінити указ Зеленського щодо назви підрозділу ЗСУ

    Польща очікує, що Україна перегляне або “виправить” рішення щодо присвоєння одному з підрозділів Збройних сил України почесного найменування «імені Героїв УПА». Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, коментуючи указ президента України Володимира Зеленського, повідомляє Polsat News.

    Під час зустрічі з мешканцями Тарногруду у Люблінському воєводстві Сікорський заявив, що вважає це рішення помилковим і таким, що зачіпає історичну чутливість Польщі.

    За його словами, між Україною та Польщею тривають закулісні переговори щодо ситуації, і Варшава сподівається, що українська сторона знайде спосіб змінити або скоригувати відповідний указ.

    «Я очікую, що українська сторона врахує наші чутливі моменти. Вони асоціюють УПА з опором проти радянської влади, тоді як ми асоціюємо її з Волинню», — зазначив глава польського МЗС.

    Він додав, що історичні питання є складними, і не всі постаті та символи можуть однаково сприйматися різними країнами, навіть попри спільні політичні інтереси. Водночас Сікорський наголосив, що не можна дозволити, аби російська пропаганда використовувала історичні суперечності для розколу між Києвом і Варшавою.

    «Польща має право бути розчарованою та вимагати виправлення, але не може допустити, щоб російський наратив розділив наші країни. Бо тоді програють і Україна, і Польща», — сказав він.

    Тим часом віце-прем’єр і міністр національної оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш повідомив, що цього тижня планує обговорити ситуацію з українським міністром оборони Михайлом Федоровим. За його словами, це буде лише одна з кількох тем розмови, однак питання викликає особливу увагу польської сторони.

    Водночас Косиняк-Камиш виступив проти радикальних політичних кроків, зокрема ідеї позбавлення Зеленського польської державної нагороди, зазначивши, що подібні ініціативи можуть лише загострити антиукраїнські настрої всередині Польщі.

    Міністр внутрішніх справ Польщі Марцін Кервінський у свою чергу розкритикував політичні спроби ескалації конфлікту, назвавши частину рішень «медійними трюками» та наголосивши на необхідності зваженого підходу з урахуванням геополітичної ситуації.

    Нагадаємо, 26 травня президент України підписав указ про присвоєння одному з підрозділів ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА», що викликало негативну реакцію частини польського політикуму через різне трактування історичних подій, зокрема пов’язаних із Волинською трагедією.

    Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв, що рішення України викликає занепокоєння у Варшаві, а президент Польщі Кароль Навроцький ініціював обговорення можливого перегляду державних нагород, присуджених українському лідеру.

  • У Польщі закликали не загострювати історичні суперечки з Україною

    У Польщі закликали не загострювати історичні суперечки з Україною

    Спікер Сейму Польщі Влодзімеж Чажастий заявив, що вступ України до Європейського Союзу відповідає життєвим інтересам Польщі, а польсько-українські відносини мають будуватися на стратегічному партнерстві, а не на загостренні історичних суперечок.

    Виступаючи під час зустрічі з мешканцями міста Сосновець, Чажастий звернув увагу на посилення антиукраїнської риторики в польському суспільстві та політичному просторі. За його словами, однією з найбільш чутливих тем у двосторонніх відносинах залишається історична пам’ять, зокрема питання діяльності Української повстанської армії.

    Політик прокоментував рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти одному з підрозділів Сил спеціальних операцій почесне найменування «Героїв УПА». Він зазначив, що не бачить логічного пояснення такому кроку, однак наголосив, що реакція на подібні рішення має бути виваженою та не ґрунтуватися на емоціях.

    Чажастий підкреслив, що безпекові інтереси Польщі безпосередньо пов’язані з майбутнім України. На його переконання, незалежність української держави є важливою умовою стабільності в Центрально-Східній Європі та стримування російської агресії.

    За словами спікера Сейму, у разі втрати Україною незалежності під загрозою можуть опинитися інші держави регіону, включаючи Молдову, країни Балтії та саму Польщу. Саме тому Варшава зацікавлена не лише у збереженні українського суверенітету, а й у подальшому просуванні України до членства в Європейському Союзі.

    Окремо Чажастий прокоментував ініціативу президента Польщі Кароль Навроцький щодо можливого позбавлення Володимира Зеленського найвищої польської державної нагороди — Ордена Білого Орла. Він закликав уникати поспішних рішень та оцінювати ситуацію з огляду на довгострокові інтереси двох держав.

    «В інтересах Польщі – підтримувати добрі відносини з Україною, а не загострювати суперечки щодо історичної політики», – наголосив маршалок Сейму.

    Заяви Чажастого пролунали на тлі дискусій у Польщі щодо історичної політики та відносин з Україною після рішення про присвоєння українському військовому підрозділу почесного найменування «Героїв УПА». Частина польських політиків виступила з критикою цього кроку та закликами до жорсткішої реакції з боку Варшави.

    У відповідь голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук публічно подякував Чажастому за його позицію. Український спікер зазначив, що сьогодні Київ і Варшава залишаються стратегічними партнерами перед спільною загрозою з боку Росії, а взаємна підтримка зміцнює безпеку обох народів та всієї Європи.

    Попри періодичні суперечки щодо історичних питань, Польща залишається одним із головних союзників України в Європейському Союзі та НАТО, а також одним із найактивніших прихильників української євроінтеграції та підтримки Києва у протистоянні російській агресії.

  • Польські ультраправі погрожують блокувати євроінтеграцію України

    Польські ультраправі погрожують блокувати євроінтеграцію України

    У Польщі представники ультраправої партії «Конфедерація» закликали до блокування вступу України до Європейського Союзу після рішення про присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «Героїв УПА». Про це повідомляє RMF24.

    Віцеспікер Сейму Польщі та лідер «Конфедерації» Кшиштоф Босак заявив, що Варшава має використовувати процес євроінтеграції як інструмент тиску на Київ. На його думку, Польща повинна офіційно оголосити про готовність блокувати вступ України до ЄС, доки українська сторона не змінить підхід до історичних питань, зокрема не припинить, як він висловився, «культ злочинців» і не розблокує ексгумації жертв Волинської трагедії.

    Його заяви стали реакцією на рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти почесне найменування «імені Героїв УПА» Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ.

    Босак наголосив, що Варшава повинна перейти до «більш конкретних кроків» у відносинах з Україною, які, на його думку, могли б мати реальний політичний вплив.

    Він також запропонував переглянути фінансову та військову підтримку України, зокрема виступив за припинення польського фінансування супутникового зв’язку Starlink, який використовується українськими військовими. Окрім того, політик розкритикував участь Польщі у спільних європейських механізмах фінансування допомоги Україні, заявивши, що вони нібито створюють непропорційний фінансовий тягар для польського бюджету.

    За словами Босака, поточна політика польської влади призвела до того, що в Україні, на його думку, формується зневажливе ставлення до польських політиків. Він заявив, що українська сторона нібито сприймає Польщу як слабкого партнера, який не реагує на політичні провокації.

    На тлі цих заяв у Польщі вже лунають інші політичні ініціативи, пов’язані з українсько-польськими відносинами. Зокрема, президент Кароль Навроцький заявив про намір домагатися перегляду державних нагород, раніше присуджених президенту України Володимиру Зеленському, через згадане рішення щодо найменування підрозділу ССО.

    Крім того, голова Бюро міжнародної політики президента Польщі Марчин Пшидач заявив, що український президент має публічно вибачитися за це рішення, яке у Варшаві викликало політичну дискусію.

    У Міністерстві закордонних справ України у відповідь наголосили, що рішення про найменування підрозділу не мало на меті образити польський народ і було ухвалене в межах внутрішніх процедур Сил спеціальних операцій.

    Ситуація стала черговим епізодом напруженості в українсько-польських відносинах, які останніми роками періодично ускладнюються через історичні питання, зокрема трактування подій Волинської трагедії. Водночас Варшава залишається одним із ключових партнерів України в ЄС та НАТО і одним із найбільших донорів військової та гуманітарної допомоги.

  • Польща хоче позбавити Зеленського ордена Білого Орла через назву підрозділу ЗСУ

    Польща хоче позбавити Зеленського ордена Білого Орла через назву підрозділу ЗСУ

    Президент Польщі Кароль Навроцький заявив про намір ініціювати процес позбавлення президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі. Причиною такого кроку він назвав рішення української сторони присвоїти одному з підрозділів Сил спеціальних операцій Збройних сил України почесне найменування «імені Героїв УПА», яке у Польщі викликає історичні та політичні суперечки.

    Про це повідомляє Onet із посиланням на заяву польського президента.

    За словами Навроцького, це питання буде винесене на розгляд капітулу ордена Білого Орла, засідання якого заплановане на 8 червня. Він наголосив, що запропонував включити до порядку денного пункт щодо можливого позбавлення Володимира Зеленського цієї відзнаки, яку йому вручили 5 квітня 2023 року під час візиту українського президента до Варшави. Тоді орден Білого Орла Зеленському особисто передав тодішній президент Польщі Анджей Дуда як знак підтримки України в умовах повномасштабної війни з Росією.

    Навроцький публічно розкритикував рішення Києва щодо перейменування підрозділу ССО ЗСУ, заявивши, що воно може мати негативні політичні наслідки та використовується в інформаційних наративах, спрямованих проти України та Польщі. Він зазначив, що присвоєння назви «імені Героїв УПА» українському військовому підрозділу “надає російській пропаганді додаткові аргументи” та поглиблює історичні суперечності між країнами.

    “Я дуже критично оцінюю це рішення”, — заявив Кароль Навроцький, коментуючи ситуацію. Він підкреслив, що, на його думку, подібні кроки потребують більшої чутливості до історичного контексту польсько-українських відносин.

    Йдеться про указ президента України Володимира Зеленського, яким Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ було присвоєно почесне найменування «імені Героїв УПА». У документі зазначалося, що це рішення ухвалене з метою відновлення історичних традицій українського війська, а також з огляду на бойові заслуги підрозділу у захисті територіальної цілісності та незалежності України під час повномасштабної війни.

    У Польщі це рішення вже раніше викликало офіційну реакцію. Міністерство закордонних справ Польщі висловило протест українській стороні, а під час зустрічі з послом України у Варшаві було передано позицію про те, що такі кроки є болючими для значної частини польського суспільства. Польська дипломатія наголосила на важливості врахування історичної пам’яті та чутливих тем у двосторонніх відносинах.

    Паралельно польські медіа та аналітики звертають увагу на зміну суспільних настроїв у країні щодо України та українців. За їхніми оцінками, на тлі тривалої війни, економічних викликів та політичних дискусій у Польщі зростає рівень поляризації громадської думки, що поступово впливає і на міждержавні відносини.

    Водночас експерти наголошують, що попри окремі політичні суперечності, стратегічне партнерство України та Польщі залишається важливим елементом безпеки у регіоні, особливо в контексті триваючої російської агресії проти України. Очікується, що питання ордена Білого Орла та реакція Варшави на рішення Києва можуть стати предметом подальших дипломатичних консультацій між двома державами.

  • Фальшивий виклик до будинку президента Польщі: слідство перевіряє можливий слід іноземних спецслужб

    Фальшивий виклик до будинку президента Польщі: слідство перевіряє можливий слід іноземних спецслужб

    У Польщі розслідують інцидент із фальшивим викликом екстрених служб до будинку родини президента країни Кароля Навроцького у Гданську. Польські правоохоронці не виключають, що за провокацією можуть стояти іноземні спецслужби.

    Про це повідомляє Polskie Radio.

    За даними польських медіа, рятувальники отримали повідомлення про нібито пожежу та зупинку серця у квартирі родини Навроцького. Після прибуття на місце пожежники не змогли зв’язатися з мешканцями помешкання, а тому були змушені відчинити двері та проникнути до квартири. Згодом з’ясувалося, що вдома нікого не було, а сам виклик виявився неправдивим.

    Головний комендант Державної пожежної служби Польщі Войцех Кручек заявив, що рятувальники діяли відповідно до чинних процедур.

    «Дзвінок на номер, з якого надійшов виклик, не дав результату. Також не вдалося зв’язатися через домофон. Командир не мав інформації, у чиєму саме помешканні відбуваються події», — пояснив Кручек.

    Заступник міністра внутрішніх справ Польщі Чеслав Мрочек повідомив, що поліція вже суттєво просунулася у встановленні осіб, причетних до фальшивого виклику.

    За його словами, протягом найближчих 12 годин можуть з’явитися перші офіційні результати розслідування.

    «Із усією відповідальністю заявляю, що винуватці не залишаться безкарними. Поліція на правильному шляху», — заявив Мрочек.

    Колишній керівник польської розвідки, полковник Анджей Дерлатка, припустив, що подібні інциденти можуть бути елементом гібридних операцій іноземних спецслужб.

    На його думку, країни, зацікавлені у дестабілізації Польщі, можуть використовувати внутрішні політичні конфлікти для розхитування ситуації в державі.

    «Цілком очевидно, що східні спецслужби розхитують ситуацію. У цьому немає жодного сумніву. Конфлікт усередині країни найбільше послаблює державу», — заявив Дерлатка.

    Інцидент стався на тлі посилення уваги польських служб безпеки до можливих російських диверсій та шпигунської діяльності.

    Раніше польські правоохоронці повідомляли про затримання трьох осіб, яких підозрюють у шпигунстві та роботі на користь Росії.

    Останніми роками у Польщі неодноразово заявляли про зростання кількості кібератак, інформаційних провокацій та спроб дестабілізації, пов’язаних із діяльністю російських спецслужб.

    Особливу увагу у Варшаві приділяють безпеці державних посадовців та критичної інфраструктури на тлі війни Росії проти України та активної підтримки Києва з боку Польщі.

  • Українці у Польщі більше не отримуватимуть спеціальної допомоги — Кароль Навроцький

    Українці у Польщі більше не отримуватимуть спеціальної допомоги — Кароль Навроцький

    Президент Польщі Кароль Навроцький підписав нову версію закону про допомогу українцям, водночас заявивши, що це останнє продовження такої підтримки.

    Під час мітингу з нагоди 100 днів президентства у Мінську-Мазовецькому Навроцький пояснив, що підписав другу версію закону, щоб уникнути хаосу в системі підтримки українських громадян. Він наголосив, що надалі допомога українцям у Польщі не буде продовжуватися у колишньому форматі.

    «Я не хочу бути президентом хаосу, тому підписав другу версію закону про допомогу українцям, але зробив це востаннє», — зазначив Навроцький. Він додав, що українці повинні отримувати підтримку на тих самих умовах, що й інші національні меншини у Польщі.

    За словами президента, первісна версія закону передбачала надання допомоги 800+ українцям, які не працюють у Польщі, що він вважав несправедливим щодо поляків. Підтримка українців, за його словами, має поєднуватися з відповідальністю та справедливістю для польського суспільства.

    Навроцький підкреслив, що українська меншина, яка перебуває у Польщі вже третій рік після початку війни, повинна отримувати допомогу відповідально і на тих самих умовах, що й інші національні меншини, із чітко встановленими правилами.

    Нагадаємо, від 1 листопада більшість українських біженців у Польщі повинні самостійно покривати витрати на житло.

  • У Польщі ухвалили новий закон для біженців з України: що зміниться

    У Польщі ухвалили новий закон для біженців з України: що зміниться

    Сенат Польщі підтримав новий закон про іноземців та умови допомоги українським громадянам. За документ проголосували 57 сенаторів, 32 висловилися проти, утриманих не було. Закон уже схвалив Сейм, тож тепер він остаточно ухвалений парламентом і очікує на підпис президента країни Кароля Навроцького.

    Заступник міністра внутрішніх справ Мацей Дущик заявив, що уряд сподівається на підписання документа у чинній редакції.

    Документ продовжує термін легального перебування громадян України в Польщі до 4 березня 2026 року. Водночас закон встановлює нові умови отримання соціальної допомоги: вона буде доступна лише тим, хто працює або навчає дітей у польських школах. Для батьків дітей з інвалідністю передбачені винятки.

    Крім того, закон обмежує доступ дорослих українців до частини медичних послуг — зокрема програм лікувальної реабілітації, стоматологічної допомоги та окремих лікарських програм.

    Станом на сьогодні тимчасовий захист для українців у Польщі діє до кінця вересня 2025 року. Якщо Навроцький підпише новий закон, термін продовжиться ще на півтора року.

    Раніше президент Польщі ветував інший законопроєкт про допомогу біженцям, заявивши, що соціальні виплати й доступ до охорони здоров’я мають отримувати лише ті українці, які працюють у країні. Опитування показали, що цю позицію поділяє майже 60% громадян Польщі.

  • Польща змінила правила виплат для українців

    Польща змінила правила виплат для українців

    У Польщі відтепер виплати за програмою соціальної допомоги “800+” напряму залежать від працевлаштування біженців та навчання їхніх дітей у місцевих школах. Винятки передбачені лише для людей з інвалідністю.

    Як повідомляє Польська агенція друку, іноземці, зокрема українці, зможуть отримувати допомогу лише за умови офіційної трудової зайнятості. Якщо людина не працювала у конкретному місяці, виплата автоматично призупиняється.

    Закон також встановлює мінімальний рівень заробітку — щонайменше 50% від мінімальної зарплати. У 2025 році це становитиме 2333 злотих. Крім того, для отримання допомоги потрібно мати номер PESEL, а польське Управління соціального страхування щомісяця перевірятиме зайнятість та фактичне перебування іноземців у країні.

    Паралельно вводяться обмеження на доступ до частини медичних послуг для дорослих громадян України. Водночас термін їхнього легального перебування у Польщі продовжено до 4 березня 2026 року.

    Програма “800+” — це щомісячна допомога у розмірі 800 злотих на дитину до 18 років. Її отримують польські сім’ї, а також іноземці, які мають легальний статус. У серпні президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на попередню редакцію закону про підтримку українців, заявивши, що виплати мають отримувати лише ті, хто реально працюють у Польщі.

  • Польща заявила про готовність розпочати ексгумації на Волині

    Польща заявила про готовність розпочати ексгумації на Волині

    Інститут національної пам’яті Польщі готовий розпочати ексгумаційні роботи на Волині протягом 24 годин. Про це заявив голова ІНП Кароль Навроцький, який також є кандидатом у президенти від опозиційної партії «Право і справедливість». Його слова процитувало польське видання RMF24.

    Навроцький нагадав, що ІНП «з 2017 року послідовно бореться за те, щоб усі результати ексгумацій і розкопок на Волині були правдою».

    «У 2017 році ІНП направив перший запит на проведення пошуково-ексгумаційних робіт. Цей запит стосувався низки населених пунктів. У період з 2017 по 2024 рік ми надіслали дев’ять таких запитів. Жоден із цих запитів не був прийнятий українською стороною», – сказав він.

    За словами Навроцького, якщо публічні декларації політиків – це не просто політичні декларації, то в Інституті національної пам’яті – єдиній установі, що готова взятися за ексгумаційні роботи на Волині, – чекають на офіційне підтвердження та відповідь на запити.

    Навроцький запевнив, що в розпорядженні ІНП є і люди, і техніка, тож якщо буде офіційне рішення з цього питання, а не просто декларація, – на Волинь поїдуть підготовлені команди.

    «Бюро розшуку та ідентифікації ІНП готове провести реальні пошуки на Волині протягом 24 годин. Тому ми чекаємо офіційного підтвердження цієї інформації», – сказав він.

    Президент ІНП також стверджує, що пошуки можуть розпочатися, незважаючи на війну, яка триває в Україні. Війна не має жодного впливу на ефективність діяльності працівників Інституту національної пам’яті, додав він.

    Нагадаємо, вчора міністри закордонних справ Польщі та України Радослав Сікорський та Андрій Сибіга ухвалили спільну заяву щодо питання ексгумацій, яке стало каменем спотикання у відносинах між двома державами.

    Колишній голова Українського інституту національної пам’яті, нардеп Володимир В’ятрович піддав критиці цю заяву.

    «Чудово, що міністри закордонних справ України та Польщі «рішуче налаштовані розв’язати спірні питання нашого спільного минулого в ім’я загальнолюдських цінностей і в християнському дусі». Але конкретне бачення цього рішення чомусь звелося до односторонніх зобов’язань України… Жодного слова про вшанування загиблих українців та їхніх місць поховань у Польщі немає», – написав він у Facebook.