Позначка: капітальні видатки

  • Метро на Виноградар і ключові дороги Києва під загрозою: Autostrada згортає роботи через зупинку фінансування

    Метро на Виноградар і ключові дороги Києва під загрозою: Autostrada згортає роботи через зупинку фінансування

    Один із найбільших інфраструктурних підрядників України, група компаній Autostrada, заявив про призупинення робіт на всіх своїх об’єктах після того, як державне фінансування капітальних видатків фактично зупинилося. Засновник компанії Максим Шкіль стверджує, що рішення було ухвалене без попереднього діалогу з бізнесом і змусило компанію терміново згортати виробничі ланцюги та готувати об’єкти до консервації.

    Серед проєктів, які потрапили під ризик зупинки або затримки, — будівництво метро на Виноградар у Києві, капітальний ремонт шляхопроводу біля станції метро «Чернігівська», капремонт Харківського шосе, а також інші дорожні, мостові, енергетичні та водогосподарські об’єкти по країні. За словами Шкіля, компанія ще працюватиме на частині майданчиків до кінця вересня, але фактично це вже буде не повноцінне будівництво, а завершення поточних процесів і підготовка до консервації.

    Ключова причина — не окреме рішення щодо Autostrada, а загальна бюджетна ситуація. За даними Forbes із посиланням на голову бюджетного комітету Верховної Ради Роксолану Підласу, 17 вересня Міністерство фінансів змінило розпис держбюджету і перенесло близько 39 млрд грн капітальних видатків із вересня–листопада на грудень. Це зачепило інфраструктуру, захист енергетики та інші великі проєкти.

    Тобто формулювання про те, що Кабмін «зупинив усі капітальні видатки», коректніше подавати як позицію Максима Шкіля та учасників ринку. Публічно підтверджено перенесення частини великих видатків на кінець року через проблеми з надходженням зовнішнього фінансування.

    Autostrada заявляє про борг у 15 млрд грн

    Ситуацію ускладнює значна заборгованість перед самою компанією. Максим Шкіль повідомив, що за вже виконані роботи Autostrada недоотримала близько 15 млрд грн. Із цієї суми приблизно 6,5 млрд грн, за його словами, уже були подані до Казначейства, але платежі не проходили близько тижня.

    До боргу, за словами бізнесмена, входять не лише київські проєкти. Компанія власним коштом виконувала частину ремонту державних магістралей, прифронтових доріг, захисту енергетичних об’єктів і робіт на водогоні Запоріжжя – Томаківка – Марганець, який після руйнування Каховської ГЕС забезпечував водою понад мільйон жителів Дніпропетровської області.

    Шкіль також заявив, що цього року компанія профінансувала з власних ресурсів близько 40% загального обсягу робіт на основних автомагістралях, розраховуючи на подальшу компенсацію після поповнення резервного фонду. Це твердження походить від самої компанії і не є незалежною оцінкою державних органів.

    Що буде з метро на Виноградар

    Найрезонансніший об’єкт у Києві — продовження Сирецько-Печерської лінії метро на житловий масив Виноградар.

    Контракт на продовження будівництва метро має вартість 13,785 млрд грн, а строк виконання робіт за договором становить 30 місяців. Проєкт передбачає будівництво двох нових станцій — «Мостицька» та «Проспект Правди», яку нині також називають «Варшавською», а також тунелів і відгалуження у напрямку майбутньої станції «Виноградар».

    Ще у липні 2026 року Autostrada повідомляла, що на об’єкті одночасно ведуться роботи на кількох ключових ділянках: розробляються котловани під тунелі, системи водовідведення, перекладаються комунікації та облаштовуються підземні переходи.

    Але вже у вересні Шкіль повідомив, що цьогорічне фінансування проєкту місто скоротило з 10 млрд грн до 1,6 млрд грн, через що плани довелося коригувати ще до нинішньої бюджетної паузи. За його словами, на той момент компанія все одно йшла за скоригованим графіком.

    Київська міська влада раніше продовжила перекриття частини проспекту Європейського Союзу до 1 грудня 2026 року саме через активну фазу будівництва метро.

    Тепер головне питання — чи вистачить коштів і чи відновляться платежі достатньо швидко, щоб уникнути довготривалої консервації об’єкта.

    Шляхопровід біля «Чернігівської» мали завершити до кінця року

    Ще один великий київський об’єкт — транспортна розв’язка біля станції метро «Чернігівська».

    Капітальний ремонт шляхопроводу розпочали цього року. За офіційною інформацією «Київавтодору», навесні підрядники повністю демонтували старі конструкції та перейшли до спорудження нових опор.

    У червні Autostrada заявляла, що роботи йдуть цілодобово, а мета — відкрити рух оновленою спорудою до кінця осені.

    Пізніше Шкіль назвав конкретну дату, на яку орієнтувалася компанія, — 28 грудня 2026 року.

    Якщо фінансування не відновлять, цей графік опиниться під прямим ризиком.

    Харківське шосе теж мало відкритися цього року

    Autostrada також виконує капітальний ремонт Харківського шосе у Дніпровському та Дарницькому районах Києва.

    Проєкт передбачає оновлення 5,4 км магістралі, ремонт дорожнього покриття, тротуарів, дощової каналізації, освітлення, підземних переходів та облаштування безбар’єрної інфраструктури. Початкова очікувана вартість закупівлі становила близько 1,4 млрд грн.

    Ще на початку серпня «Київавтодор» повідомляв, що на Харківському шосе активно ремонтують підземні переходи, дорожнє покриття, велодоріжки та тротуари.

    За планами Autostrada, які Шкіль озвучував до зупинки платежів, об’єкт мали завершити 1 грудня.

    Чому держава взагалі почала переносити видатки

    Нинішня ситуація пов’язана з загальним дефіцитом бюджетного ресурсу.

    За даними бюджетного комітету Верховної Ради, за січень–серпень 2026 року загальний фонд держбюджету без урахування грантів недоотримав 33,1 млрд грн доходів порівняно з планом. Майже половина недобору припала лише на серпень.

    При цьому видатки продовжують стрімко зростати. Міністерство фінансів повідомляє, що за перші вісім місяців року видатки загального фонду сягнули 2,97 трлн грн, з яких 1,84 трлн грн, або 62%, пішли на безпеку й оборону.

    Роксолана Підласа оцінювала вартість одного дня війни для України приблизно у $190 млн.

    Додатковий тиск створює затримка міжнародної допомоги. За даними Forbes, частина грошей від ЄС надходить пізніше через невиконання або затримку окремих законодавчих умов. Наприклад, очікуваний вересневий транш, пов’язаний із виконанням зобов’язань перед ЄС, може надійти лише наприкінці жовтня.

    Окремо Україна ризикує втратити або відтермінувати $1,66 млрд від МВФ, якщо не виконає умови програми.

    Проблема вже виходить за межі доріг і метро

    Перенесення капітальних видатків зачепило не тільки Autostrada.

    Роксолана Підласа повідомляла, що на пізніший термін перенесли також фінансування державних грантів для бізнесу.

    Окремо під ризиком опинилися проєкти із захисту енергетичної інфраструктури та підготовки до зими. Саме тому Шкіль називає ситуацію системною і попереджає про можливий «ефект доміно» для будівельної галузі.

    Для великих інфраструктурних компаній проблема полягає не лише у відсутності платежів від держави. Підрядники паралельно мають виплачувати зарплати, обслуговувати кредити, орендувати техніку, закуповувати матеріали і розраховуватися з постачальниками.

    Якщо фінансування не відновлюється, компанії починають зупиняти не окремий об’єкт, а весь виробничий ланцюг.

    Що каже сама компанія

    Autostrada розраховує, що держава все ж розділить витрати на критичні та ті, які можуть бути відкладені, і відновить фінансування щонайменше для ключових проєктів.

    Шкіль наголошує, що компанія не відмовляється від контрактів і не заявляє про остаточний вихід з об’єктів. Поки що йдеться про вимушене згортання робіт через касовий розрив.

    Водночас публічної заяви Кабміну чи Мінфіну про те, що саме проєкти метро на Виноградар, «Чернігівської» або Харківського шосе остаточно скасовані, немає.

    Тому найточніше описувати ситуацію так: роботи опинилися під загрозою паузи або консервації через перенесення фінансування і накопичені борги, але самі проєкти формально не закриті.

    Для Києва це особливо чутливо. Одразу три великі транспортні проєкти, які мешканцям обіцяли завершити або суттєво просунути вже у 2026 році, тепер залежать не стільки від будівельної готовності, скільки від того, чи зможе держава та місто відновити стабільні платежі.

  • На зиму грошей не вистачає: Мінфін переніс 39 млрд грн на енергозахист і укриття

    На зиму грошей не вистачає: Мінфін переніс 39 млрд грн на енергозахист і укриття

    Міністерство фінансів України перенесло на кінець року частину капітальних видатків, які мали фінансуватися у вересні, жовтні та листопаді. Йдеться приблизно про 39 млрд грн лише з вересневого плану, зокрема про кошти на захист енергетичної інфраструктури, будівництво укриттів у школах і лікарнях, реконструкцію медичних закладів та соціальне житло.

    Про це 17 вересня заявила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа у подкасті «Хроніки економіки». За її словами, Мінфін змінив розпис державного бюджету через проблеми з ліквідністю та затримку міжнародного фінансування.

    При цьому формально видатки не скасували — їх перенесли на грудень. Однак Підласа попереджає, що для капітальних проєктів таке перенесення фактично може означати відмову від фінансування у 2026 році, оскільки укласти контракти, провести закупівлі та виконати будівельні роботи за один місяць буде практично неможливо.

    Що саме потрапило під перенесення

    За словами Підласи, Мінфін відклав насамперед капітальні видатки.

    До них належать будівництво та реконструкція лікарень, спорудження укриттів у медичних та освітніх закладах, проєкти із захисту енергетичної інфраструктури, а також будівництво соціального житла.

    Окремо вона підтвердила, що перенесення торкнулося і так званих планів стійкості, які мали забезпечити підготовку регіонів до опалювального сезону 2026/27.

    Це особливо важливо на тлі того, що влітку держава окремо передбачила 40 млрд грн на комплексні плани стійкості регіонів та окремих міст. Ці кошти мали спрямовуватися на інженерний захист критичної інфраструктури, розвиток розподіленої теплової та електричної генерації, когенераційні установки та резервні джерела живлення.

    Тобто йдеться не просто про другорядні будівельні проєкти, а про частину підготовки країни до зими в умовах регулярних російських атак на енергосистему.

    Чому перенесення на грудень створює проблему

    Головний ризик полягає в особливостях капітальних видатків.

    Зарплату чи соціальну виплату можна провести відносно швидко. Будівництво укриття, реконструкція лікарні або спорудження захисної конструкції для енергооб’єкта потребують тендерів, договорів, проєктної документації, закупівлі обладнання та безпосереднього виконання робіт.

    Саме тому Підласа заявила, що перенесення таких грошей на останній місяць року може означати, що їх фізично не встигнуть використати.

    Водночас соціальні виплати й зарплати бюджетникам, за її словами, поки фінансуються у штатному режимі.

    Отже, нинішні бюджетні обмеження поки вдарили передусім по інвестиційних та інфраструктурних статтях.

    Чому не вистачає грошей

    Підласа пов’язала проблему із затримкою міжнародного фінансування.

    Україна в умовах повномасштабної війни використовує власні доходи переважно для фінансування сектору безпеки та оборони, тоді як значна частина цивільних видатків покривається завдяки допомозі партнерів.

    Раніше Nenka.info писала, що за перше півріччя 2026 року міжнародні партнери профінансували понад третину видатків загального фонду бюджету. За словами Підласи, на оборону тоді припадало близько 63% усіх видатків загального фонду. Детальніше — у матеріалі «Оборона “з’їла” 63% бюджету: Підласа пояснила, чому Україна критично залежить від міжнародної допомоги».

    Саме тому затримка чергового траншу автоматично створює касовий розрив для цивільних програм.

    Проблемою стали затримані реформи

    Одна з причин нинішньої ситуації — Україна не встигла в погоджені строки ухвалити частину законів, необхідних для отримання міжнародної допомоги.

    Підласа навела приклад законодавства щодо оподаткування міжнародних посилок.

    За її словами, відповідний закон мав бути ухвалений до кінця серпня, щоб Україна отримала фінансування від Європейського Союзу вже в середині вересня. Однак парламент просунув пакет лише у вересні, через що надходження можуть відбутися значно пізніше.

    Мінфін 16 вересня підтвердив, що Верховна Рада лише тоді ухвалила пакет законопроєктів щодо оподаткування міжнародних посилок у першому читанні.

    Раніше Nenka.info також писала, що від своєчасного ухвалення окремих реформ залежить щонайменше €1,45 млрд допомоги ЄС.

    Тобто нинішня бюджетна проблема є не лише наслідком високих воєнних витрат, а й результатом зміщення графіка надходження зовнішнього фінансування.

    Захист енергетики особливо критичний перед зимою

    Перенесення коштів відбувається у момент, коли Україна активно готується до нового опалювального сезону.

    Російські війська продовжують атакувати генеруючі потужності, підстанції та мережі. Через це держава не лише ремонтує пошкоджені об’єкти, а й намагається фізично захищати найцінніше обладнання.

    Наприклад, Nenka.info раніше повідомляла, що у Запорізькій області почали зводити підземні конструкції для захисту трансформаторів від ракет і дронів. «Енергетика йде під землю: у Запоріжжі першими в Україні почали будувати захищені об’єкти».

    Станом на кінець серпня, за даними, які наводили урядовці, в Україні було завершено близько 200 споруд другого рівня захисту для енергетичних об’єктів. Паралельно тривають ремонти генерації та встановлення розподілених газових потужностей.

    Тому будь-яка затримка фінансування безпосередньо перед зимою може впливати на темп виконання цих робіт.

    Укриття також можуть залишитися без грошей до кінця року

    Не менш чутливою є ситуація із захисними спорудами в школах і лікарнях.

    У держбюджеті-2026 на публічні інвестиції було передбачено 111,5 млрд грн, зокрема кошти на освіту, медицину та енергетику. У сфері освіти фінансування мало включати створення безпечних умов і облаштування укриттів.

    Через перенесення частини видатків частина проєктів тепер ризикує перейти вже на наступний бюджетний рік.

    При цьому у проєкті бюджету на 2027 рік Мінфін знову закладає окремі кошти на укриття: лише на публічні інвестиційні проєкти у сфері освіти передбачено 13,5 млрд грн, із яких 3,7 млрд грн — на будівництво укриттів.

    Це може означати, що частину незавершених проєктів фактично доведеться переносити на 2027 рік.

    Бюджет перебуває під сильним тиском

    На тлі війни Україна має одночасно фінансувати рекордні оборонні витрати, соціальні виплати, зарплати бюджетникам, пенсії, медицину, освіту та відновлення інфраструктури.

    Раніше голова податкового комітету Данило Гетманцев також попереджав про складну бюджетну ситуацію. Nenka.info писала про це у матеріалі «“Цього разу не спрацює”: Гетманцев попередив про серйозні проблеми з бюджетом України».

    Водночас ситуація не означає, що держава вже припинила фінансувати всі цивільні програми.

    Йдеться саме про перенесення частини капітальних видатків, а не про повну зупинку бюджетних платежів.

    Що буде далі

    Ключове питання — коли Україна отримає затримані кошти міжнародних партнерів і чи вдасться Мінфіну повернути фінансування капітальних програм ще до завершення бюджетного року.

    Формально 39 млрд грн не скасовані. Однак якщо гроші справді залишаться на грудень, значна частина будівельних та інфраструктурних проєктів може бути перенесена на наступний рік.

    Найбільш чутливим є те, що серед них опинилися захист енергетики та підготовка до опалювального сезону — напрями, для яких час має критичне значення.

    Тому ситуація із міжнародним фінансуванням найближчими тижнями матиме прямий вплив не лише на бюджетні показники, а й на те, наскільки швидко регіони зможуть завершити захист критичної інфраструктури та укриттів перед зимою.

  • Пасько залишає КМДА на тлі нових обвинувачень, зберігаючи вплив на підряди в інтересах заступника Кличка

    Пасько залишає КМДА на тлі нових обвинувачень, зберігаючи вплив на підряди в інтересах заступника Кличка

    Ілля Пасько, заступник директора Департаменту освіти і науки КМДА — начальник управління капітальних видатків, може втратити формальну посаду, але зберегти вплив на процеси, які перебувають у зоні його колишньої відповідальності. Йдеться про будівництво, капітальні ремонти та інші витрати на інфраструктуру столичних шкіл і дитячих садків.

    За інформацією джерела, знайомого з процесами всередині Київської міської адміністрації, Пасько вже позбавлений бронювання, однак його мобілізація найближчим часом не очікується через кримінальне провадження, у якому він фігурує. Джерело пов’язує його звільнення не із завершенням роботи в цьому напрямку, а з можливим появленням нових епізодів у кримінальній справі. За цією версією, дистанціювання від формальної посади має знизити політичні ризики для міської влади, не обов’язково змінюючи систему неформальних домовленостей навколо підрядів.

    Публічно цей перехід поки не оформлений. На сайті Департаменту освіти Пасько продовжує значитися на своїй посаді. У декларації за 2025 рік, поданій 12 березня 2026 року, він також вказаний як заступник директора департаменту — начальник управління капітальних видатків. Відкритого розпорядження про його звільнення або переведення на момент підготовки матеріалу редакція не виявила.

    Це важливо не лише як кадрова деталь. Управління, яке очолював Пасько, пов’язане з однією з найбільш фінансово ємних частин роботи столичного департаменту освіти — з капітальними видатками на будівництво та ремонт об’єктів, включно зі школами, дитячими садками та захисними спорудами.

    Саме ця сфера вже опинилася в центрі кримінального провадження. У 2025 році правоохоронці повідомили про підозру Паську та начальнику відділу планування капітальних видатків департаменту Олександру Шевчуку. За матеріалами справи, йшлося про заволодіння понад 2,2 млн грн, виділених на ремонт ліцею та шкільних укриттів. Слідство стверджувало, що підрядник необґрунтовано отримав бюджетні кошти, що було підтверджено проведеними експертизами.

    Якщо джерело має рацію, після формального звільнення Паська з КМДА може зберегтися його участь у процесах навколо будівельних і ремонтних проєктів. За його версією, Пасько продовжить взаємодіяти з підрядниками та впливати на рішення вже не як офіційний керівник управління, а через збережені зв’язки всередині системи. Джерело пов’язує цей вплив з інтересами заступника голови КМДА Валентина Мондрієвського (заступника Кличка), який координує роботу Департаменту освіти і науки.

    При цьому звільнення Паська не означає, що із системи виходить його найближче робоче оточення. Олександр Шевчук, начальник відділу планування капітальних видатків, який разом із Паськом фігурує в тому самому кримінальному провадженні, продовжує працювати в департаменті. Саме через цей напрям проходять планування видатків і підготовка рішень щодо капітального ремонту об’єктів освіти.

    Якби звільнення Паська означало повний розрив із цим напрямом, логічним наступним кроком було б перерозподілення повноважень, зміна людей, які беруть участь у підготовці та погодженні видатків, і зміна відносин із підрядниками. Якщо ж неформальні зв’язки збережуться, кадрове рішення може виявитися переважно політичним. Офіційно людину виводять зі структури, але пов’язані з нею процеси продовжують працювати через інших учасників.

    Особливе значення в цьому контексті має кінець бюджетного року. Восени муніципальні структури починають закривати виконані роботи, оформлювати акти та проводити розрахунки за укладеними договорами. У цей період особливо показовими є зміни у вартості контрактів, додаткові угоди, нові договори з уже знайомими підрядниками та послідовність платежів. Саме тому жовтень і листопад 2026 року можуть стати своєрідним тестом нинішнього кадрового рішення.

    Якщо після звільнення Паська зміняться підрядники, ланцюжок погоджень і люди, які ухвалюють рішення щодо капітальних видатків, це свідчитиме про реальний перерозподіл впливу. Якщо ж у системі збережуться ті самі учасники, підрядники та механізми ухвалення рішень, це може вказувати на те, що формальна кадрова перестановка не призвела до зміни самої конструкції.

    Для Мондрієвського ця ситуація також має окреме значення. Він координує роботу Департаменту освіти і науки КМДА, до сфери якого належать зокрема питання фінансування та розвитку освітньої інфраструктури. Публічно Мондрієвський регулярно коментує стан столичної освіти — роботу шкіл, безпеку, ремонти та відновлення після атак. Саме тому можливі зміни в команді, яка відповідає за капітальні видатки, безпосередньо зачіпають напрям, який перебуває в його зоні відповідальності.

    Поки кадрове рішення виглядає незавершеним. Формальна дистанція між Паськом і КМДА може збільшитися, але наскільки далеко зайде реальний поділ повноважень, покажуть рішення щодо столичних шкіл і дитячих садків найближчими місяцями.

  • Пасько раптово звільнився з київського Департаменту освіти, «король откатів» покинув посаду

    Пасько раптово звільнився з київського Департаменту освіти, «король откатів» покинув посаду

    У Києві тиша навколо одного з ключових важелів контролю над мільярдними потоками на ремонт шкіл і дитячих садків виглядає особливо красномовно. Офіційний сайт Департаменту освіти і науки КМДА досі вказує Іллю Паська на посаді заступника директора — начальника управління капітальних видатків. Декларація, подана ним у березні 2026 року, фіксує ту саму позицію. Жодних публічних розпоряджень про кадрові зміни, заяв самого чиновника чи коментарів керівництва міста на момент підготовки матеріалу немає.

    Тим не менш у кулуарах міської адміністрації вже обговорюють, що людина, яку в професійних колах давно називають «королем откатів» по столичних освітніх об’єктах, раптово залишила свою посаду. Деталі поки залишаються за кадром. Джерело, обізнане із ситуацією, обіцяє розкрити обставини вже у понеділок.

    Сам Пасько обіймав посаду з червня 2020 року. Через його управління проходили практично всі рішення про виділення коштів на капітальний ремонт і будівництво в школах і садочках Києва. Без його погодження, за даними розслідувань, гроші на об’єкти не виділялися. В умовах повномасштабної війни цей напрямок набув особливого значення. Йшлося не лише про поточні ремонти, а й про термінове обладнання укриттів, відновлення пошкоджених будівель, забезпечення безпеки дітей.

    У березні 2025 року Національна поліція затримала Паська у справі про привласнення 2,2 млн грн бюджетних коштів. Слідство стверджувало, що через підконтрольних підрядників і завищені кошториси виводилися гроші, призначені для ремонту ліцею та шкільних укриттів. Частина коштів, за версією правоохоронців, поверталася у вигляді откатів. Разом із ним проходив начальник відділу планування капітальних видатків Олександр Шевчук. Фігурантами стали також представники підрядної компанії та один із керівників навчального закладу.

    Ще восени 2024 року розслідувачі прямо називали Паська головним бенефіціаром схем у департаменті. За їхніми даними, він привів у структуру «своїх» людей і вибудував систему ручного розподілу підрядів. Декларації показували людину з помітними активами. Серед майна фігурували елітні автомобілі BMW X5 і Porsche Cayenne. В одному з рейтингів найбагатших чиновників КМДА він посідав місце в першій п’ятірці.

    Попри затримання, уже в червні 2025 року джерела повідомляли, що Пасько не лише повернувся до роботи, а й отримав підвищення — став виконуючим обов’язки директора департаменту. Допомогу, за тими ж даними, надавав куратор напрямку — заступник голови КМДА Валентин Мондріївський, який курує освітню сферу. У кулуарах тоді ж обговорювалася можлива роль батька чиновника, колишнього заступника голови Нацбанку.

    Директор департаменту Олена Фіданян, яка очолює структуру з 2014 року, публічно нічого не коментувала. Петиції з вимогою її відставки періодично з’являлися, але необхідної кількості голосів не набирали. Система, в якій ключові рішення щодо капітальних видатків концентрувалися в руках одного заступника, продовжувала функціонувати.

    Зараз, коли в Києві продовжують відновлювати десятки пошкоджених шкіл і садочків, а значна частина робіт досі не завершена до нового навчального року, раптовий відхід людини, яка довгі роки контролювала ці потоки, неминуче піднімає питання. Чи зміниться схема розподілу підрядів? Хто займе його місце і за якими принципами прийматимуться рішення про мільярдні обсяги? І чому саме зараз, після двох років відносної стабільності посади після затримання, відбулося це кадрове переміщення?

    Офіційна позиція КМДА та департаменту відсутня. Деталі, які обіцяє джерело, можуть прояснити, чи став відхід Паська наслідком нового витка тиску правоохоронців, внутрішньої апаратної боротьби чи інших причин. Поки що залишається лише констатувати, що один із найбільш закритих і впливових вузлів у системі київської освіти, що відповідав за фізичну безпеку та інфраструктуру навчальних закладів, раптово спорожнів.