Позначка: Кабмін

  • ВВП по 6% щороку та ставка на оборонку: уряд готує нову економічну модель України разом зі Світовим банком

    ВВП по 6% щороку та ставка на оборонку: уряд готує нову економічну модель України разом зі Світовим банком

    Кабінет Міністрів України спільно зі Світовим банком та міжнародними партнерами працює над масштабною економічною стратегією під назвою «Економіка майбутнього», яка має стати основою післявоєнного розвитку держави та забезпечити щорічне зростання ВВП на рівні 6%. Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко під час представлення концепції міжнародній консультативній бізнес-раді під головуванням президента Володимира Зеленського.

    За словами Свириденко, нова стратегія базується на принципах Європейського Союзу та передбачає побудову конкурентної економіки з потужними інституціями, високим рівнем інвестицій та активним приватним сектором. Ключовими напрямами розвитку мають стати оборонні технології, енергетика, аграрний сектор, транспорт, машинобудування, ІТ та критичні мінерали.

    Фактично йдеться про формування нової економічної моделі України, яка повинна замінити довоєнну сировинну орієнтацію та створити умови для технологічного розвитку країни навіть в умовах війни. В уряді розраховують, що реалізація стратегії дозволить не лише збільшити темпи економічного зростання, а й створити нові робочі місця, стимулювати повернення українців з-за кордону та закласти фундамент для інтеграції в європейський економічний простір.

    Одним із головних орієнтирів стратегії стане збільшення продуктивності праці. Якщо зараз середній показник її приросту оцінюється приблизно у 1,3% на рік, то уряд планує довести його до 5%. Окремо ставиться завдання суттєво збільшити частку інвестицій у структурі ВВП — із довоєнних 16% до 24–30% щорічно. Це означає, що Кабмін робить ставку на масштабне залучення приватного капіталу та міжнародних інвесторів у процес відновлення країни.

    Прем’єрка наголосила, що нова модель розвитку повинна враховувати реалії воєнного часу та водночас бути адаптованою до майбутнього членства України в ЄС. Саме тому основу стратегії формують правила європейської економіки — прозорість, конкуренція, підтримка інновацій, розвиток людського капіталу та посилення ролі приватного сектору.

    Важливу роль у підготовці документа відіграє Світовий банк, який уже кілька років залишається одним із ключових фінансових партнерів України. За даними банку, станом на 2026 рік потреби України у відновленні оцінюються у 588 мільярдів доларів.

    Крім фінансової підтримки, Світовий банк бере участь у формуванні довгострокової стратегії економічної трансформації держави. У банку наголошують, що майбутнє відновлення України має бути засноване не лише на фізичній реконструкції зруйнованих об’єктів, а й на створенні нової економіки, орієнтованої на приватний сектор, технології та високу додану вартість.

    Одним із центральних майданчиків для презентації стратегії стане міжнародна конференція з відновлення України URC2026, яка відбудеться 25–26 червня у польському Гданську. Організаторами заходу виступають Україна та Польща. Очікується, що саме там уряд представить флагманські інвестиційні проєкти для міжнародних партнерів та бізнесу.

    URC2026 має стати не просто дипломатичною конференцією, а платформою для запуску конкретних інвестиційних рішень. Серед головних тем заходу — розвиток оборонної промисловості, енергетична стійкість, модернізація логістики, інфраструктури та інтеграція України до європейського ринку. Особливий акцент планують зробити на безпековому компоненті, адже партнери розглядають сильну оборонну індустрію як одну з основ майбутнього економічного розвитку України.

    В уряді також визнають, що реалізація подібної стратегії потребуватиме масштабних реформ. Зокрема, йдеться про реформу судової системи, посилення захисту інвесторів, дерегуляцію, модернізацію державного управління та боротьбу з корупцією. Без цих змін досягнення амбітної мети у 6% зростання ВВП буде практично неможливим.

    Економісти звертають увагу, що для України такий темп зростання є надзвичайно амбітним, але не недосяжним. Для порівняння, подібні темпи економічного розвитку демонстрували країни Центральної та Східної Європи після вступу до ЄС, однак це відбувалося за умов масштабного припливу інвестицій, доступу до європейських ринків та швидкої модернізації промисловості.

    При цьому викликів залишається багато. Війна продовжує створювати ризики для бізнесу та інвесторів, а значна частина української економіки все ще залежить від зовнішнього фінансування. За оцінками Світового банку, рівень бідності в Україні у 2025 році зріс майже до 37%, а мільйони українців залишаються внутрішньо переміщеними особами або перебувають за кордоном.

    Окремий акцент у стратегії робиться на людському капіталі. Уряд і міжнародні партнери розглядають освіту, медицину, реабілітацію ветеранів та розвиток сучасних навичок як один із головних драйверів економічного зростання. У Світовому банку наголошують, що без масштабних інвестицій у людей відновлення країни буде неможливим.

    Напередодні президент Володимир Зеленський також заявив, що Україна готує комплексний план економічного посилення держави, який має стати одним із ключових елементів післявоєнної трансформації країни. За його словами, головне завдання — створити умови, за яких українці залишатимуться працювати в Україні, а бізнес отримає стимули для розвитку саме всередині країни.

    Наразі уряд не називає конкретних термінів затвердження «Економіки майбутнього», однак ключові положення документа можуть бути представлені вже влітку під час конференції у Гданську.

  • Жінкам-держслужбовицям дозволили виїзд за кордон: прикордонники вже почали пропускати

    Жінкам-держслужбовицям дозволили виїзд за кордон: прикордонники вже почали пропускати

    В Україні офіційно скасували обмеження на виїзд за кордон для жінок, які працюють у державних органах, судах, органах місцевого самоврядування та на державних підприємствах. Відповідні зміни вже набрали чинності, а Державна прикордонна служба почала застосовувати нові правила під час контролю на пунктах пропуску.

    Про це 20 травня повідомила ДПСУ з посиланням на урядову постанову №623 від 15 травня 2026 року. Документ вносить зміни до правил перетину державного кордону, затверджених постановою Кабміну №57.

    Фактично уряд повністю скасував спеціальні обмеження для жінок-держслужбовиць, які діяли під час воєнного стану. Раніше для виїзду за кордон жінкам, які обіймали посади в органах влади, державних структурах або судах, у більшості випадків були необхідні службові відрядження чи окремі підстави.

    Тепер ці норми більше не застосовуються.

    У Державній прикордонній службі підтвердили, що нові правила вже працюють на практиці.

    «Уряд скасовує обмеження на перетин кордону для всіх жінок без винятків, незалежно від займаних посад в органах державної влади, місцевого самоврядування, на державних підприємствах та в судах», — повідомили у ДПСУ.

    Рішення Кабміну раніше анонсувала прем’єр-міністр України Юлія Свириденко. За її словами, зміни мають усунути правову нерівність та спростити порядок виїзду для жінок, які працюють у державному секторі.

    Йдеться саме про жінок. Для чоловіків-госслужбовців та більшості військовозобов’язаних чоловіків правила перетину кордону залишаються без змін.

    Обмеження для жінок-чиновниць були введені після посилення контролю за виїздом посадовців під час воєнного стану. У 2023–2025 роках уряд поступово запроваджував суворіші правила для державних службовців, народних депутатів, прокурорів, суддів та інших представників влади через суспільний резонанс навколо закордонних поїздок чиновників під час війни.

    Тоді Кабмін визначив, що посадовці можуть виїжджати переважно у службові відрядження, для лікування, догляду за дітьми або за іншими чітко визначеними підставами. Ці обмеження поширювалися і на жінок, хоча вони не підлягають мобілізації на загальних умовах.

    Останні місяці в уряді дедалі частіше говорили про необхідність перегляду цієї норми. Аргументом було те, що жінки-держслужбовиці фактично опинилися у нерівних умовах порівняно з іншими жінками, які могли безперешкодно залишати країну.

    Тепер після ухвалення постанови №623 жінки, які працюють у державних структурах, можуть перетинати кордон без необхідності оформлювати службове відрядження чи отримувати додаткові погодження.

    У ДПСУ також нагадали, що прикордонники перевіряють документи відповідно до чинного законодавства, а остаточне рішення про пропуск ухвалюється безпосередньо під час контролю у пункті пропуску.

    На тлі цієї новини у суспільстві знову активізувалося обговорення теми виїзду посадовців за кордон під час війни. Водночас уряд наголошує: зміни стосуються лише жінок і не означають загального пом’якшення правил виїзду для всіх категорій державних службовців.

    Раніше ДПСУ також запустила онлайн-сервіс, який дозволяє українцям перевіряти наявність обмежень на виїзд за кордон. Сервіс став відповіддю на численні випадки, коли люди дізнавалися про заборону вже безпосередньо на кордоні.

  • Постачальники масово відмовляються від лікарень через ризики закупівель

    Постачальники масово відмовляються від лікарень через ризики закупівель

    Постачальники електроенергії дедалі частіше відмовляються від співпраці з лікарнями, комунальними підприємствами, школами та іншими бюджетними установами через високі юридичні та кримінальні ризики, які виникають під час державних закупівель. Представники енергетичного ринку заявляють, що нинішня система контролю та судова практика фактично роблять роботу з бюджетним сегментом непередбачуваною та економічно небезпечною для компаній.

    Про це заявила директорка з енергозбуту ТОВ «ЕНЕРГО РЕСУРС РІ ГРУП» Христина Ян. За її словами, частина постачальників уже фактично припинила участь у тендерах для бюджетних установ, оскільки ризики роботи в цьому сегменті перевищують потенційні вигоди.

    Представниця компанії наголосила, що проблема полягає не лише у фінансових труднощах, а й у постійній зміні підходів до трактування законодавства, умов договорів та механізмів державних закупівель. За її словами, навіть укладання контракту з бюджетною установою нині може обернутися для постачальника судовими процесами або претензіями правоохоронних органів.

    «Зміна правил, тому що у нас взагалі зараз працювати з бюджетними установами — це вже ризик. Сам факт укладання цього договору. І як практика, ми ще намагаємось, в той час, коли інші компанії вже відходять дійсно від роботи з цими установами, ми ще намагаємось тяжко-важко, але намагаємось працювати», — заявила Христина Ян.

    За словами учасників ринку, ситуація особливо загострилася після того, як правоохоронні органи та прокуратура почали активніше оскаржувати зміни цін у договорах на постачання електроенергії для бюджетних установ. Постачальники стверджують, що нинішня система не враховує специфіку енергетичного ринку, де ціна ресурсу може змінюватися практично щодня залежно від попиту, імпорту, дефіциту генерації, сезонних факторів та рішень Регулятора.

    У компаніях зазначають, що постачальники не мають технічної можливості зафіксувати вартість електроенергії на тривалий період, особливо в умовах війни та постійних коливань на ринку. Водночас правила державних закупівель часто передбачають жорсткі обмеження на зміну ціни у вже укладених договорах.

    Саме через це, за словами Христини Ян, дедалі більше компаній залишають бюджетний сегмент, вважаючи його токсичним та юридично небезпечним.

    Вона наголосила, що постачальники намагаються довести свою позицію у судах та пояснити державним органам, що постійна зміна правил гри руйнує ринок електроенергії та скорочує конкуренцію.

    «Доводити органам, що зміна правил на шляху — це шлях в нікуди. Короткострокове наповнення бюджету, воно просто знищить ринок. Ми активно зараз виступаємо в судах, доводимо свою позицію. І наразі вона, я можу сказати, що наразі вона безрезультатна», — заявила Христина Ян.

    Окремо представниця компанії повідомила, що ТОВ «ЕНЕРГО РЕСУРС РІ ГРУП» готує судовий позов щодо скасування окремих положень постанови Кабінету Міністрів №1178. Йдеться насамперед про норми, які регулюють механізм зміни ціни у договорах на закупівлю електроенергії.

    На думку учасників ринку, чинні правила не відповідають реаліям енергетичного сектору та створюють ситуацію, коли постачальники змушені або працювати собі у збиток, або достроково припиняти виконання договорів.

    «Наразі ми взагалі готуємо позов щодо скасування постанови 1178. А саме цих частин про зміну ціни», — повідомила Христина Ян.

    Окрему критику з боку бізнесу викликають підходи правоохоронних органів до розрахунку так званих збитків у справах щодо закупівель електроенергії. За словами представників компаній, у деяких випадках прокуратура порівнює біржову ціну електроенергії на ринку «на добу наперед» із кінцевою ціною для споживача, не враховуючи обов’язкові складові тарифу.

    Йдеться, зокрема, про ПДВ, тариф на передачу електроенергії, послуги операторів систем розподілу, балансування та інші платежі, які формують кінцеву вартість електроенергії для лікарень, шкіл чи комунальних підприємств.

    «У нас ми отримали розрахунок збитків на 5 мільйонів. Де прокуратура пише: РДН був 5,40, ви продаєте по 8,32. Ми питаємо, що входить в ціну для кінцевого споживача. Вони не знають. Вони порівнюють 5,40 і 8,32. Вони взагалі не мають уявлення, що таке 8,32, де там ПДВ, передача. Вони цього не знають, а суди це задовольняють», — заявила Христина Ян.

    Учасники ринку попереджають, що така практика вже призводить до зменшення кількості постачальників, готових брати участь у тендерах для бюджетних установ. Це, у свою чергу, може негативно вплинути на конкуренцію та призвести до ситуації, коли лікарні, водоканали, школи чи інші комунальні заклади отримуватимуть значно менше пропозицій або взагалі залишатимуться без учасників тендерів.

    Раніше про аналогічні проблеми заявляв директор ТОВ «Євро Трейд Енерджі» Олександр Кудим. За його словами, нинішня практика державних закупівель робить ринок дедалі менш конкурентним, а ризики для постачальників — дедалі більшими.

    Експерти наголошують, що проблема виникає на тлі загальної фінансової кризи в українській енергетиці. Станом на сьогодні сукупні борги на енергетичному ринку України оцінюються приблизно у 200 млрд грн. Значна частина цих боргів пов’язана із хронічними неплатежами, складною системою взаєморозрахунків та дефіцитом коштів у різних сегментах ринку.

    Ситуація додатково ускладнюється війною, пошкодженням енергетичної інфраструктури, необхідністю імпорту електроенергії та нестабільністю цін на ринку. У таких умовах постачальники заявляють, що без змін у підходах до державних закупівель та судової практики ринок може втратити ще більше компаній.

    Учасники галузі закликають державу переглянути чинні механізми регулювання та адаптувати правила закупівель до реальних умов роботи енергетичного ринку. Інакше, попереджають вони, бюджетні установи можуть зіткнутися не лише зі зростанням цін, а й із дефіцитом постачальників електроенергії, що створить додаткові ризики для стабільного функціонування лікарень, комунальної інфраструктури та інших критично важливих об’єктів.

  • Усі «дитячі виплати» на одну картку: уряд запускає новий механізм держдопомоги

    Усі «дитячі виплати» на одну картку: уряд запускає новий механізм держдопомоги

    Кабінет Міністрів України змінює правила отримання державної допомоги для сімей із дітьми. Уряд запускає спеціальний рахунок «Дія.Картка», на який надходитимуть усі основні «дитячі виплати».

    Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

    За її словами, новий механізм має спростити отримання державної підтримки для батьків та майбутніх родин.

    На один спеціальний рахунок тепер надходитимуть:

    — компенсація за «Пакунок малюка»;
    — допомога для догляду за дитиною до одного року;
    — виплати за програмою «єЯсла»;
    — кошти за програмою «Пакунок школяра».

    Спецрахунок «Дія.Картка» можна буде відкрити ще до подання заяви — через застосунок банку, який підтримує нову систему.

    Після цього під час оформлення допомоги через ЦНАП, орган місцевого самоврядування або Пенсійний фонд система автоматично підтягуватиме реквізити рахунку.

    Як пояснила Свириденко, Єдина інформаційна система соціальної сфери Мінсоцполітики зможе підтверджувати вже відкритий рахунок за лічені секунди.

    Якщо ж людина не відкрила спецрахунок заздалегідь, система під час подання заяви автоматично сформує QR-код для швидкого переходу до оформлення «Дія.Картки».

    Після відкриття рахунку користувач зможе завершити подання заявки та швидше отримати виплати.

    Водночас уряд залишає можливість отримувати допомогу і через Ощадбанк за чинним механізмом.

    Для цього потрібно буде звернутися до ЦНАПу, територіальної громади або органу Пенсійного фонду.

    У Кабміні також повідомили, що всі спеціальні рахунки, відкриті після 1 січня 2026 року, залишатимуться дійсними, а кошти й надалі надходитимуть на них без додаткового переоформлення.

    Окремо уряд розширив перелік категорій товарів та послуг, які можна оплачувати за рахунок державної допомоги. Крім того, тепер не буде обмежень щодо строку використання коштів.

    За словами прем’єр-міністерки, нова система має зробити отримання соціальної підтримки швидшим та менш бюрократичним.

    Раніше в уряді повідомляли, що від початку 2026 року майже 170 тисяч українських родин уже скористалися оновленими програмами підтримки сімей із дітьми.

    Виплати охоплюють період вагітності, народження дитини та догляду за нею після повернення батьків до роботи.

  • Кабмін скасував обмеження на виїзд за кордон для всіх жінок

    Кабмін скасував обмеження на виїзд за кордон для всіх жінок

    Кабінет Міністрів України скасував обмеження на виїзд за кордон для всіх жінок без винятків під час воєнного стану. Нові правила стосуються також працівниць органів державної влади, місцевого самоврядування, державних підприємств і судової системи.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

    «Уряд скасовує обмеження на перетин кордону для всіх жінок без винятків, незалежно від займаних посад в органах державної влади, місцевого самоврядування, державних підприємствах та судах», — заявила глава уряду.

    Таким чином Кабмін повністю прибрав обмеження, які раніше діяли для окремих категорій жінок, що працюють у державному секторі.

    Ще 6 травня Свириденко повідомляла про пом’якшення правил лише для частини жінок-посадовиць. Тоді йшлося про дозвіл на виїзд для працівниць органів державної влади, місцевого самоврядування, державних підприємств та інших визначених структур без додаткових обмежень.

    Тепер уряд поширив це рішення на всіх жінок незалежно від місця роботи та посади.

    Після початку повномасштабної війни в Україні діяли окремі правила виїзду за кордон під час воєнного стану. Основні обмеження стосувалися чоловіків призовного віку, однак для окремих категорій жінок, які працювали на державних посадах або мали доступ до службової інформації, також існували додаткові процедури погодження виїзду.

    Останніми місяцями тема перетину кордону неодноразово ставала предметом суспільних дискусій. Зокрема, уряд поступово змінював правила для волонтерів, держслужбовців, митців, спортсменів та інших категорій громадян.

    На цьому тлі рішення про повне скасування обмежень для жінок стало одним із найбільш масштабних переглядів правил перетину кордону від початку великої війни.

    Наразі Кабмін не повідомляв про додаткові умови або винятки щодо нового порядку виїзду.

  • Кешбек до 2028 року: уряд продовжив популярну програму і змінив правила виплат

    Кешбек до 2028 року: уряд продовжив популярну програму і змінив правила виплат

    Кабінет Міністрів України продовжив дію державної програми «Національний кешбек» ще на два роки — до 30 квітня 2028 року. Відповідне рішення закріплене постановою №559 від 29 квітня. Таким чином, програма залишиться одним із ключових інструментів підтримки українських виробників і споживачів в умовах воєнного стану.

    Згідно з ухваленим документом, експериментальний проєкт діятиме з 1 травня 2026 року протягом усього періоду воєнного стану, але не довше ніж до кінця квітня 2028 року. Водночас уряд визначив, що остаточне завершення програми планується з 1 березня 2028 року.

    Уряд також передбачив автоматичне продовження статусів усіх учасників програми — покупців, продавців і виробників. Це означає, що користувачам не потрібно повторно реєструватися або проходити додаткові процедури для участі. Водночас передбачена можливість добровільного виходу з програми: продавці та виробники можуть відмовитися від участі, а покупці — закрити спеціальний рахунок за власною заявою.

    Програма «Національний кешбек» спрямована на стимулювання внутрішнього виробництва та підтримку української економіки. Її ключова ідея полягає в частковому поверненні коштів споживачам за купівлю товарів і послуг українського виробництва в межах ініціативи «Зроблено в Україні».

    З березня 2026 року в Україні діють оновлені правила нарахування кешбеку. Для більшості товарів передбачено дві базові ставки: 5% — для категорій, де частка імпорту не перевищує 35%, і 15% — для товарів із більшою часткою імпортних компонентів.

    Окремі умови встановлені для пального. Зокрема, держава компенсує 10% вартості бензину, 15% — дизельного пального та 5% — скрапленого газу. Такий підхід покликаний частково зменшити навантаження на споживачів в умовах високих цін на енергоносії.

    Водночас діють обмеження щодо сум виплат. Мінімальний кешбек за місяць становить 2 гривні, а максимальний — 3000 гривень на одного покупця. Для пального встановлено окрему межу — не більше 500 гривень компенсації.

    Отримані кошти зараховуються на спеціальний рахунок, і їх не можна зняти готівкою. Витратити кешбек дозволяється лише на визначені категорії товарів і послуг. Серед них — українські продукти харчування, лікарські засоби, медичні вироби, книжки, а також благодійні внески на підтримку Збройних сил України та відновлення країни.

    Важливо, що підакцизні товари не входять до переліку, на який можна витрачати кешбек. Крім того, з листопада 2025 року заборонено використовувати ці кошти для оплати мобільного зв’язку.

    Уряд також визначив порядок виплат. Кешбек за покупки, здійснені у травні та червні, буде нараховано в липні. Використати ці кошти можна буде з 1 липня і до завершення місяця, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, але не пізніше 30 квітня 2028 року.

    Особливий порядок передбачений для виплат наприкінці року. Зокрема, кешбек за грудень 2026-го та грудень 2027 року планують виплачувати у лютому наступного року. Водночас уряд застерігає, що це залежатиме від наявності бюджетного фінансування. У разі його відсутності нарахування кешбеку можуть призупинити з 1 січня відповідного року, а виплати за грудень — не здійснювати.

    Аналітики зазначають, що продовження програми є важливим сигналом для бізнесу та споживачів. З одного боку, це стимулює попит на українські товари, з іншого — підтримує виробників у складних економічних умовах.

    Крім того, програма виконує і соціальну функцію, допомагаючи громадянам частково компенсувати витрати. Водночас її ефективність значною мірою залежить від стабільності бюджетного фінансування та рівня участі бізнесу.

    Рішення уряду продовжити «Національний кешбек» до 2028 року свідчить про намір і надалі використовувати цей інструмент як один із ключових механізмів підтримки економіки. У найближчі роки програма може стати важливим фактором відновлення внутрішнього ринку та стимулювання виробництва в Україні.

  • Кадрові зміни у владі вже на підході: Зеленський анонсував рішення, які можуть ухвалити найближчими днями

    Кадрові зміни у владі вже на підході: Зеленський анонсував рішення, які можуть ухвалити найближчими днями

    Президент України Володимир Зеленський провів робочу зустріч із прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко, під час якої сторони обговорили кадрові питання та подальше посилення урядових структур. За словами глави держави, частина ключових рішень може бути ухвалена вже наступного тижня.

    Про це Зеленський повідомив у своїх офіційних комунікаціях, підкресливши, що йдеться не лише про кадрові перестановки, а й про загальну оптимізацію роботи виконавчої влади в умовах війни та постійного зовнішнього тиску.

    Президент зазначив, що наразі триває активна робота над узгодженням окремих кандидатур, зокрема із представниками парламенту. Частина рішень потребує додаткових консультацій із депутатським корпусом, що свідчить про політичну чутливість кадрових змін.

    «Є кадрові питання, які потребують вирішення. По деяких позиціях треба продовжити діалог із парламентарями. Частину кадрових рішень на рівні Кабінету міністрів домовилися забезпечити вже наступного тижня», — повідомив Зеленський.

    Ці заяви пролунали на тлі ширшого процесу трансформації урядової системи, який триває в Україні з початку повномасштабної війни. Влада намагається підвищити ефективність управління, зменшити бюрократичні затримки та забезпечити швидше реагування на виклики — як внутрішні, так і зовнішні.

    Окрему увагу під час зустрічі приділили координації позицій України у перемовинах із міжнародними партнерами. Йдеться насамперед про фінансову підтримку та виконання вже досягнутих домовленостей із союзниками.

    Президент наголосив, що для України критично важливо не лише отримувати допомогу, а й забезпечувати її своєчасну реалізацію. За його словами, кожен пакет підтримки має працювати саме тоді, коли це найбільш потрібно державі.

    Це питання набуває особливого значення на тлі складної економічної ситуації, спричиненої війною, а також зростання витрат на оборону, відновлення інфраструктури та соціальні програми. Ефективне використання міжнародної допомоги залишається одним із ключових факторів стабільності держави.

    Аналітики зазначають, що кадрові зміни в уряді можуть бути пов’язані як із необхідністю посилення окремих напрямків роботи, так і з підготовкою до нових етапів співпраці з міжнародними партнерами. Зокрема, йдеться про інтеграцію до Європейського Союзу, реформування економіки та боротьбу з корупцією.

    Політичні експерти також звертають увагу, що подібні кадрові рішення часто мають не лише управлінський, а й стратегічний характер. Вони можуть сигналізувати про зміну пріоритетів уряду або підготовку до нових політичних викликів.

    Водночас важливим фактором залишається взаємодія між урядом і парламентом. Будь-які серйозні кадрові зміни потребують підтримки депутатів, що робить процес більш складним і тривалим. Саме тому Зеленський наголошує на необхідності продовження діалогу з парламентарями.

    Останні місяці показали, що українська влада дедалі більше орієнтується на швидкі управлінські рішення. Це пов’язано з необхідністю оперативно реагувати на зміну ситуації як на фронті, так і в економіці. У таких умовах кадрова гнучкість стає одним із ключових інструментів ефективного управління.

    Не менш важливим є і міжнародний контекст. Україна продовжує залежати від підтримки партнерів, зокрема фінансової та військової. Тому узгодженість дій уряду та президента в переговорах із союзниками має вирішальне значення.

    За оцінками експертів, найближчі тижні можуть стати визначальними для формування оновленої структури виконавчої влади. Очікується, що зміни торкнуться як окремих посад, так і загального підходу до управління державними процесами.

    Водночас у владі поки не розкривають конкретних прізвищ або посад, які можуть змінитися. Це свідчить про те, що переговорний процес ще триває, а остаточні рішення не ухвалені.

    Попри це, сам факт підготовки кадрових змін уже викликає активне обговорення як у політичних колах, так і в експертному середовищі. Частина аналітиків розглядає це як сигнал про підготовку до нового етапу реформ, інші — як спробу підсилити уряд перед можливими економічними викликами.

    У підсумку, зустріч Зеленського та Свириденко стала черговим підтвердженням того, що українська влада продовжує шукати шляхи підвищення ефективності управління в умовах війни. Кадрові рішення, які можуть бути ухвалені найближчим часом, матимуть значний вплив на подальший розвиток країни.

    Чи стануть ці зміни точкою перезавантаження уряду — стане зрозуміло вже найближчими днями, коли очікуються перші офіційні рішення.

  • Уряд різко посилює захист критичної інфраструктури

    Уряд різко посилює захист критичної інфраструктури

    Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою суттєво розширив функціональні повноваження Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України (ДССТ) у сфері захисту критичної інфраструктури. Рішення передбачає зміни до порядку реалізації експериментального проєкту із захисту стратегічно важливих об’єктів, що мають ключове значення для енергетики, транспорту та систем життєзабезпечення держави.

    Як повідомили в Міністерстві оборони України, відтепер ДССТ визначено замовником робіт із будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту, а також інших інженерно-технічних заходів, спрямованих на посилення захисту критичної інфраструктури. Фактично це означає, що служба отримує ширші організаційні та управлінські повноваження у реалізації проєктів, пов’язаних із безпекою ключових об’єктів держави.

    Постанова охоплює кілька стратегічних напрямів. Зокрема, йдеться про паливно-енергетичний сектор, який залишається одним із найбільш вразливих до атак в умовах повномасштабної війни. Також під дію документа потрапляє підсектор залізничного транспорту, що є частиною сектору транспорту і пошти, а також системи життєзабезпечення критичної інфраструктури — об’єкти, від яких безпосередньо залежить стабільне функціонування громад, міст і регіонів.

    Важливою новацією є те, що Державна спеціальна служба транспорту отримала право не лише координувати процеси, а й безпосередньо залучати власні підрозділи до виконання будівельних та ремонтних робіт у регіонах. Таке залучення здійснюватиметься на підставі окремих рішень Міністерства оборони України. Це дозволяє оперативніше реагувати на потреби відновлення або посилення захисту об’єктів інфраструктури, особливо в умовах загроз воєнного характеру.

    У Міністерстві оборони наголошують, що ухвалене рішення має на меті підвищити ефективність та швидкість реалізації інженерних проєктів, пов’язаних із безпекою. Йдеться як про нове будівництво захисних споруд, так і про модернізацію вже існуючих об’єктів критичної інфраструктури. Очікується, що централізація функцій замовника у межах ДССТ дозволить зменшити бюрократичні процедури та пришвидшити ухвалення рішень на місцях.

    У відомстві також підкреслюють, що це рішення є частиною більш широкої державної стратегії із формування багаторівневої системи захисту критичної інфраструктури. Вона передбачає залучення спеціалізованих військових та інженерних підрозділів до відновлення, укріплення та оперативного захисту об’єктів, які мають ключове значення для енергетичної безпеки та функціонування транспортної системи України.

    Окремо зазначається, що Державна спеціальна служба транспорту вже виконує практичні завдання у сфері захисту інфраструктури. Зокрема, за дорученням Міністерства оборони підрозділи ДССТ розгортають понад 25 кілометрів антидронових конструкцій на ключових транспортних маршрутах Донецької області. Це є одним із прикладів інженерного посилення безпеки логістичних шляхів у прифронтових регіонах.

    Таким чином, нові повноваження ДССТ формують більш цілісну модель управління проєктами з інженерного захисту критичної інфраструктури, поєднуючи планування, будівництво та безпосереднє виконання робіт у межах однієї структури. Це, за оцінками уряду, має посилити стійкість енергетичних і транспортних систем України в умовах триваючої війни та підвищених безпекових ризиків.

  • Індексація пенсій у 2026 році: виплати зростуть на 12,1% із березня

    Індексація пенсій у 2026 році: виплати зростуть на 12,1% із березня

    В Україні з 1 березня 2026 року проведуть індексацію пенсій і страхових виплат. Відповідне рішення уряд ухвалив 25 лютого постановою №236. Коефіцієнт підвищення становить 1,121, що означає зростання виплат на 12,1%.

    Про це повідомили у Пенсійному фонді України.

    Розмір індексації визначається за формулою, передбаченою законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Вона враховує два ключові показники: половину рівня інфляції за попередній рік і половину темпу зростання середньої заробітної плати за останні три роки.

    За даними Державної служби статистики, інфляція у 2025 році становила 8%. Водночас середня заробітна плата, з якої сплачувалися страхові внески, за 2023–2025 роки склала 17 482,87 грн, тоді як за 2022–2024 роки — 15 057,09 грн. Таким чином, темп зростання становив 16,11%.

    У підсумку половина інфляції (4%) та половина зростання зарплат (8,055%) сформували загальний показник індексації — 12,1%.

    Саме цей коефіцієнт буде застосовано під час перерахунку пенсій і страхових виплат, який відбудеться з 1 березня 2026 року.

  • Мінфін заявив що уряд майже повністю вичерпав резервний фонд

    Мінфін заявив що уряд майже повністю вичерпав резервний фонд

    Міністерство фінансів підтвердило, що уряд України практично вичерпав резервний фонд державного бюджету вже у першому кварталі 2026 року.

    Станом на 30 березня з резервного фонду було спрямовано понад 47,5 мільярда гривень. Це становить близько 96% від загального обсягу коштів, передбачених на весь рік.

    За даними Мінфіну, найбільша частина витрат була спрямована на забезпечення захисту критичної інфраструктури — на ці потреби виділили близько 22 мільярдів гривень. Ще 16 мільярдів гривень уряд витратив на державне замовлення пасажирських перевезень.

    Резервний фонд держбюджету традиційно використовується для фінансування невідкладних витрат, зокрема у сфері безпеки, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та підтримки критично важливих секторів економіки.

    Експерти звертають увагу, що майже повне використання резервного фонду вже у перші місяці року може створити додатковий тиск на бюджет у разі виникнення нових непередбачуваних витрат.

    Водночас у Мінфіні наголошують, що розподіл коштів відбувався відповідно до пріоритетів держави в умовах війни та необхідності підтримки ключових інфраструктурних і соціальних напрямів.