Khreshchatyknews.com

Позначка: історична пам’ять

  • Рада запустила створення Національного пантеону

    Рада запустила створення Національного пантеону

    Верховна Рада України 1 липня ухвалила в цілому закон про створення Українського національного пантеону — масштабного державного меморіального комплексу, який має стати центральним місцем вшанування видатних постатей української історії. Рішення підтримали 287 народних депутатів, що забезпечило остаточне ухвалення законопроєкту №15360 на парламентському рівні.

    Про це повідомляється в офіційному Telegram-каналі Верховної Ради України, де зазначається, що документ визначає правові, організаційні та інституційні засади створення нового національного меморіального простору.

    Згідно із законом, Український національний пантеон має стати загальнонаціональним місцем пам’яті, яке об’єднає вшанування діячів різних епох — від історичних постатей державотворення до сучасних героїв, які зробили значний внесок у розвиток країни. Йдеться про формування єдиного символічного простору, який покликаний відображати історичну тяглість української державності та культурної ідентичності.

    Документ також детально регламентує механізми створення та функціонування Пантеону. Зокрема, він передбачає проведення відкритих конкурсів для визначення управителя установи, визначає процедури ухвалення рішень щодо вшанування конкретних осіб, а також встановлює правила організації роботи самого комплексу. Окремо прописані положення щодо підстав, за яких внесення постатей до переліку вшанування може не здійснюватися, що має забезпечити прозорість і врегульованість процесу.

    У парламенті наголошують, що створення Пантеону є частиною ширшої політики держави у сфері національної пам’яті та символічного закріплення історичних цінностей. Очікується, що нова інституція стане не лише меморіальним простором, а й важливим елементом державної гуманітарної політики, який сприятиме консолідації суспільства та формуванню спільного історичного наративу.

    Водночас ухвалення закону на цьому етапі ще не завершує весь законодавчий процес. Після голосування у Верховній Раді документ має бути підписаний президентом України Володимиром Зеленським. Лише після цього він буде офіційно опублікований і набуде чинності у строки, визначені перехідними положеннями.

    Ініціатором законопроєкту виступив президент України Володимир Зеленський, який подав відповідну законодавчу ініціативу до парламенту раніше. У пояснювальних матеріалах наголошувалося, що створення Пантеону має стати важливим кроком у формуванні сучасної державної політики пам’яті та впорядкуванні підходів до вшанування визначних українців.

    Окремо в Офісі президента раніше пояснювали, що метою ініціативи є відновлення історичної справедливості, консолідація суспільства та створення єдиного державного простору пам’яті, який би об’єднав різні регіони та історичні періоди України в єдину систему символів і значень.

    Керівник Офісу президента Кирило Буданов зазначав, що реалізація цього проєкту має також практичне значення для гуманітарної політики держави, оскільки дозволить систематизувати підходи до вшанування визначних постатей та уникнути фрагментації історичної пам’яті.

    Водночас ініціатива вже викликала дискусії на міжнародному рівні. Зокрема, окремі представники польської сторони раніше висловлювали занепокоєння щодо окремих рішень України у сфері історичної політики, пов’язуючи їх із ширшим контекстом двосторонніх відносин. У Польщі заявляли про потребу врахування чутливих історичних питань у регіональному діалозі.

    Попри це, в Україні наголошують, що закон про Український національний пантеон не має зовнішньополітичної спрямованості та є виключно внутрішнім державним проєктом, спрямованим на розвиток національної пам’яті та зміцнення культурної ідентичності.

    Очікується, що після підписання президентом і набрання чинності законом розпочнеться етап практичної реалізації проєкту — формування концепції Пантеону, визначення місця його розташування, а також запуск процедур управління та наповнення меморіального простору.

  • “Ескалаційні дії”: Польща пішла в атаку після кроку Зеленського

    “Ескалаційні дії”: Польща пішла в атаку після кроку Зеленського

    Внесення президентом України Володимиром Зеленським законопроєкту про створення Українського національного пантеону викликало різку реакцію з боку Польщі, де цей крок розцінили як політично чутливий і такий, що може загострювати двосторонні відносини. У Канцелярії президента Польщі Кароля Навроцького заявили, що дії української влади мають “ескалаційний характер” і вписуються у ширший контекст напруження між Києвом і Варшавою. Про це йдеться в офіційній заяві, оприлюдненій у соціальній мережі X.

    У польській президентській канцелярії наголосили, що ініціатива зі створення Національного пантеону стала черговим кроком, який у Варшаві сприймають як продовження низки рішень української сторони, що викликають політичні дискусії в історичній площині. Зокрема, у заяві згадується рішення кінця травня щодо надання одному з українських військових підрозділів почесного найменування, пов’язаного з “героями УПА”, яке польська сторона раніше вже критикувала.

    У Канцелярії президента Польщі також заявили, що Володимир Зеленський, на їхню думку, своєю ініціативою щодо створення Національного пантеону нібито продовжує курс дій, який у Варшаві розцінюють як такий, що ускладнює історичний діалог між державами. Окремо підкреслюється, що президент Польщі Кароль Навроцький, за оцінкою його адміністрації, “мав рацію”, коли раніше ухвалив рішення щодо позбавлення Зеленського ордена Білого Орла, і що цей крок був виправданим з точки зору захисту польських інтересів.

    У заяві також йдеться про те, що критика, яка пролунала на адресу польського президента з боку частини політичних кіл, на думку його канцелярії, лише підтвердила правильність його позиції. Там наголошують, що Навроцький послідовно відстоює інтереси Польщі та проводить жорстку лінію в питаннях, які стосуються історичної пам’яті та двосторонніх відносин із Україною.

    Водночас в Україні підкреслюють, що законопроєкт про створення Українського національного пантеону має виключно внутрішній державний та культурно-історичний характер. Документ, який Володимир Зеленський подав до Верховної Ради 28 червня, передбачає створення меморіального комплексу, що має стати місцем вшанування видатних постатей української історії, формування національної пам’яті та консолідації суспільства навколо історичних символів держави.

    За словами керівника Офісу президента Кирила Буданова, ідея створення Пантеону є частиною ширшої роботи з відновлення історичної справедливості та зміцнення національної єдності в умовах війни. Він зазначив, що такий проєкт має на меті систематизувати підхід до вшанування визначних українців та сформувати цілісний меморіальний простір.

    Ініціатива створення Українського національного пантеону обговорювалася в політичних та експертних колах ще раніше. Президент України ще навесні заявляв про намір створити єдиний меморіальний комплекс для видатних постатей національної історії. Перші практичні кроки в цьому напрямку вже були зроблені, зокрема у вигляді перепоховання діячів українського визвольного руху, серед яких Андрій Мельник та його дружина Софія, останки яких було повернуто до України з-за кордону.

    Наразі законопроєкт перебуває на розгляді у Верховній Раді та має бути доопрацьований перед другим читанням. Очікується, що під час подальшого розгляду можуть бути уточнені положення щодо статусу Пантеону, порядку його функціонування та критеріїв включення постатей до меморіального переліку.

    У Києві наголошують, що проєкт не спрямований проти будь-якої іншої держави і не має зовнішньополітичного характеру, однак у Варшаві продовжують висловлювати занепокоєння щодо його можливого впливу на історичний діалог між Україною та Польщею.

  • У Польщі можуть обмежити контакти із Зеленським на тлі загострення відносин

    У Польщі можуть обмежити контакти із Зеленським на тлі загострення відносин

    В оточенні президента Польщі Кароля Навроцького розглядають можливість обмеження політичних контактів із президентом України Володимиром Зеленським на тлі подальшого загострення українсько-польських відносин. Йдеться не лише про дипломатичні сигнали, а про потенційне зниження рівня взаємодії між двома президентськими адміністраціями, що може вплинути на загальний тон двостороннього діалогу.

    Про це повідомляє польське видання Dziennik Gazeta Prawna з посиланням на джерело в оточенні польського президента. Співрозмовник видання стверджує, що в президентському середовищі у Варшаві посилюється переконання, ніби останні кроки української влади в історичній та символічній політиці мають не випадковий характер, а є частиною довгострокової стратегії Києва. Це, за словами джерела, формує більш жорстке сприйняття української політики в Польщі та підштовхує частину оточення президента до переоцінки формату відносин.

    За інформацією видання, у президентському палаці обговорюється можливість того, що Кароль Навроцький публічно окреслить свою позицію 11 липня, у Національний день пам’яті жертв геноциду, вчиненого ОУН та УПА на східних територіях Другої Речі Посполитої. У польському політичному середовищі цей день традиційно має високе емоційне та історичне навантаження, а заяви, зроблені тоді, часто стають важливими маркерами зовнішньополітичного курсу Варшави.

    Окремо джерело вказує, що в оточенні Навроцького негативно сприйняли ініціативу президента України Володимира Зеленського щодо створення Національного пантеону. У Варшаві це рішення, за словами співрозмовника, розглядають як потенційно провокаційний крок, який може поглибити історичні суперечності між країнами. У польському президентському палаці також нібито формується думка, що останні рішення Києва спрямовані насамперед на внутрішню політичну аудиторію та мають на меті посилення позицій української влади всередині країни.

    Представник Канцелярії президента Польщі, якого цитує видання, заявив, що Варшава наразі утримується від різких кроків і намагається зберігати стриманість у публічних оцінках. Водночас він наголосив, що Польща не збирається ігнорувати те, що вважає неприйнятними проявами в історичній політиці України. У коментарі також пролунала теза про те, що польська сторона “не буде частиною сценарію, написаного Києвом”, який, на думку співрозмовника, може бути використаний у міжнародному інформаційному протистоянні.

    У польському президентському оточенні, як стверджує джерело, посилюється думка, що дії України можуть мати ширший контекст, зокрема політичний і комунікаційний, а не лише історичний. У цьому зв’язку розглядаються варіанти поступового перегляду формату двосторонніх контактів на найвищому рівні. Водночас підкреслюється, що йдеться не про розрив відносин і не про припинення підтримки України, а радше про зміну інтенсивності політичного діалогу між президентськими офісами.

    Співрозмовники польських медіа також зазначають, що у Варшаві існує намір не реагувати миттєво на кожен новий епізод напруження, а формувати більш виважену та довгострокову позицію. У цьому контексті 11 липня розглядається як символічна дата, коли можливе формулювання більш жорстких політичних оцінок щодо українсько-польських відносин і їхнього історичного виміру.

    На тлі цього загострення нагадують, що останні місяці вже були позначені низкою дипломатичних і політичних суперечок між Києвом і Варшавою, зокрема навколо історичних питань та взаємних символічних жестів. Раніше окремі польські політики заявляли про повернення українських нагород, а також висловлювали незгоду з певними рішеннями української сторони, що лише посилило суспільну та політичну дискусію між двома країнами.

    Попри це Польща офіційно продовжує підтримку України в умовах повномасштабної війни, однак паралельно дедалі активніше обговорюється необхідність переосмислення політичного діалогу та більш жорсткої позиції у питаннях історичної пам’яті та двосторонніх символічних рішень.

  • «Герої будуть вписані назавжди»: Зеленський оголосив про новий закон у День Конституції

    «Герої будуть вписані назавжди»: Зеленський оголосив про новий закон у День Конституції

    Президент України Володимир Зеленський у День Конституції оголосив про внесення до Верховної Ради законопроєкту «Про Український національний пантеон». За словами глави держави, новий закон має стати основою для вшанування видатних українців різних історичних епох, які боролися за незалежність країни, формували її державність та захищали українську ідентичність.

    Про це президент повідомив під час урочистого звернення з нагоди 30-ї річниці Конституції України, яке відбулося на території Києво-Печерської лаври. Саме під час виступу Зеленський заявив, що документ уже офіційно передано на розгляд Верховної Ради.

    «Сьогодні я вніс у парламент закон про Український національний пантеон. Імена всіх героїв, які в різні століття та епохи боролися заради України, надихали Україну, будуть поєднані й назавжди вписані в нашу історію з великої літери, з великою повагою і увагою від держави – нашої держави, України, яка поважає себе, цінує своїх та захищає своє», – наголосив президент.

    За словами Зеленського, створення Українського національного пантеону має стати ще одним кроком у формуванні історичної пам’яті та державної політики вшанування українських героїв.

    Президент наголосив, що Україна самостійно визначатиме, кого вважати своїми героями, незалежно від будь-якого зовнішнього впливу чи політичного тиску.

    «Своє – це дуже важливо. Своє право бути українцями. Коли ніхто й ніколи не буде наказувати нам, як жити, як говорити, кого нам любити, кому бути вдячними і яких героїв шанувати», – підкреслив глава держави.

    Поки що повний текст законопроєкту офіційно не оприлюднений, однак із заяв президента випливає, що документ визначатиме засади функціонування Українського національного пантеону, принципи вшанування визначних діячів та державну політику щодо збереження історичної пам’яті.

    Ініціатива президента з’явилася на тлі створення Національного військового меморіального кладовища, яке вже стало місцем поховання українських захисників та видатних діячів державотворення.

    Напередодні, 27 червня, на території Національного військового меморіального кладовища перепоховали останки одного з лідерів Організації українських націоналістів Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник. Урочиста церемонія стала важливою подією для української історичної спільноти та символом повернення видатних діячів визвольного руху на Батьківщину.

    Раніше також стало відомо, що Україна отримала офіційний дозвіл на перепоховання засновника Організації українських націоналістів полковника Євгена Коновальця, останки якого нині перебувають за кордоном. Це рішення стало ще одним кроком у реалізації державної політики з повернення до України постатей, які відіграли визначну роль у боротьбі за незалежність.

    Питання створення Національного пантеону в Україні обговорюється вже багато років. Історики та громадські діячі неодноразово наголошували на необхідності створення єдиного державного простору пам’яті, де були б увічнені борці за незалежність різних поколінь — від діячів Української Народної Республіки та визвольних змагань ХХ століття до сучасних захисників України.

    Після початку повномасштабного російського вторгнення тема національної пам’яті та меморіалізації набула особливого значення. В Україні триває масштабна деколонізація, перейменування вулиць, демонтаж радянських пам’ятників і формування нової державної політики пам’яті, спрямованої на увічнення українських героїв.

    Саме в цьому контексті законопроєкт про Український національний пантеон може стати одним із ключових документів, який визначатиме підходи держави до вшанування видатних українців та збереження історичної спадщини.

    Наразі документ має пройти розгляд у профільних парламентських комітетах, після чого його винесуть до сесійної зали Верховної Ради. Якщо народні депутати підтримають законопроєкт, Україна отримає законодавчу основу для створення Національного пантеону, який, за задумом президента, має стати символом поваги до всіх поколінь українців, що боролися за свободу та незалежність держави.

    Заява Зеленського прозвучала у День Конституції України — державне свято, яке цього року відзначають у 30-ту річницю ухвалення Основного Закону. Саме цього дня президент наголосив, що право українців самостійно визначати свою історію, своїх героїв і своє майбутнє є однією з фундаментальних цінностей української державності.

  • Після демаршу Зеленського та Буданова: українці висловилися про суперечку з Польщею

    Після демаршу Зеленського та Буданова: українці висловилися про суперечку з Польщею

    Попри останнє загострення у відносинах між Києвом і Варшавою, переважна більшість українців не підтримує конфронтацію з Польщею через історичні суперечки. Нове соціологічне дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) показало, що 90% громадян України виступають за конструктивний підхід до вирішення складних історичних питань між двома країнами.

    Результати опитування були оприлюднені на тлі дипломатичного скандалу, який виник після рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити президента України Володимира Зеленського найвищої польської державної нагороди — Ордена Білого Орла. Це рішення викликало широкий резонанс як в Україні, так і в Польщі та стало приводом для нової хвилі дискусій навколо складних сторінок спільної історії двох народів.

    Соціологи КМІС поставили респондентам запитання про те, який підхід до врегулювання історичних суперечок із Польщею вони підтримують найбільше. Українцям запропонували чотири варіанти відповіді, два з яких передбачали конфронтаційну модель відносин, а ще два — пошук компромісів та взаєморозуміння.

    Згідно з результатами дослідження, лише 5% українців підтримують радикальні підходи. Зокрема, лише 1% респондентів вважає, що Україна має повністю погодитися з польським баченням спільної історії та виконати всі вимоги Варшави. Водночас лише 4% опитаних переконані, що саме Польща повинна відмовитися від власної позиції та прийняти українське трактування історичних подій.

    Натомість абсолютна більшість громадян обрала більш прагматичний та конструктивний підхід. Найпопулярнішою виявилася позиція, згідно з якою кожна держава має право на власне бачення історії та власних національних героїв, а інші країни не повинні втручатися в ці питання. Такий варіант підтримали 57% опитаних.

    Ще 33% українців виступили за пошук спільного погляду на складні історичні події шляхом роботи істориків та експертів, а не політиків. На їхню думку, створення спільних історичних комісій та професійний діалог можуть допомогти виробити компромісні підходи до оцінки суперечливих сторінок минулого.

    У КМІС зазначають, що результати дослідження демонструють високий рівень суспільної зрілості українців. Попри емоційність історичних тем та активне політичне використання історичних питань у двосторонніх відносинах, більшість громадян віддають перевагу співпраці, а не загостренню конфлікту.

    Опитування проводилося з 17 по 23 червня 2026 року методом телефонних інтерв’ю. У ньому взяли участь 1005 респондентів із різних регіонів України. За даними соціологів, статистична похибка вибірки не перевищує 4,1%.

    Особливої актуальності результати набувають на тлі останніх подій у польсько-українських відносинах. Нагадаємо, нещодавно президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення про позбавлення президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — Ордена Білого Орла. Причиною став конфлікт навколо присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій України почесного найменування Героїв УПА.

    Рішення Варшави викликало хвилю відповідних кроків з українського боку. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга оголосив про повернення польської нагороди — Командорського хреста із зіркою ордена «За заслуги перед Польщею». Аналогічне рішення ухвалив керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов, який також відмовився від польського ордена.

    Згодом до них приєднався посол України у Польщі Василь Боднар. А 20 червня президент Володимир Зеленський повернув Орден Білого Орла польській стороні.

    Символічний протест підтримали й українські президенти попередніх років. Про повернення своїх польських нагород заявили другий президент України Леонід Кучма, третій президент Віктор Ющенко та п’ятий президент Петро Порошенко.

    Попри політичне загострення, керівництво обох держав останніми днями неодноразово наголошувало на важливості збереження стратегічного партнерства. Польща залишається одним із ключових союзників України у війні проти Росії та одним із головних лобістів українських інтересів у Європейському Союзі та НАТО.

    Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск також закликав політиків уникати ескалації історичних конфліктів. За його словами, зростання антиукраїнських настроїв у польському суспільстві є тривожним сигналом, який не повинен використовуватися для політичних маніпуляцій.

    Експерти відзначають, що питання Волинської трагедії, діяльності УПА та історичної пам’яті залишаються одними з найскладніших у двосторонніх відносинах. Однак результати нового дослідження свідчать: українське суспільство не підтримує радикалізацію цих дискусій і виступає за збереження партнерських відносин із Польщею навіть попри наявні суперечки.

    На тлі війни з Росією та спільних безпекових викликів українці демонструють прагнення до діалогу та взаємної поваги. І саме це, на думку соціологів, може стати основою для подальшого розвитку українсько-польських відносин, незважаючи на політичні конфлікти та складну історичну спадщину.

  • У Навроцького звинуватили Україну в погіршенні відносин з Польщею

    У Навроцького звинуватили Україну в погіршенні відносин з Польщею

    Напруга у відносинах між Польщею та Україною зростає через дії української сторони, а не через рішення президента Польщі Кароля Навроцького. Таку позицію озвучив глава канцелярії польського президента Збігнев Богуцький в інтерв’ю RMF FM, коментуючи останні заяви та політичні кроки, які призвели до помітного охолодження діалогу між Варшавою та Києвом.

    За словами Богуцького, нинішній стан польсько-українських відносин є складним, однак відповідальність за це, на його думку, не лежить на польському президенті чи його адміністрації. Він стверджує, що причиною погіршення контактів стали рішення української сторони, які у Варшаві сприйняли як такі, що ігнорують чутливі історичні питання та попередні домовленості між державами.

    Окремо глава канцелярії президента Польщі різко розкритикував рішення щодо присвоєння українському військовому підрозділу назви, пов’язаної з “героями УПА”. Він назвав це кроком, який у Польщі сприймають як неприйнятний і образливий, наголошуючи, що він зачіпає історичну пам’ять польського суспільства. Богуцький заявив, що подібні рішення ускладнюють діалог між країнами, особливо на тлі чутливих історичних дат та дискусій навколо спільного минулого.

    У своїх заявах він також прокоментував чутки про можливу кризу напередодні річниці Волинської трагедії, зазначивши, що ситуація має складний політичний контекст, але заперечив відсутність контактів між сторонами. За його словами, спроби налагодити комунікацію між президентськими адміністраціями Польщі та України дійсно здійснювалися, однак вони не призвели до конкретного результату.

    Водночас Богуцький підкреслив, що дипломатичні канали між Варшавою та Києвом продовжують працювати, навіть попри напружену політичну атмосферу. Це, за його словами, дозволяє підтримувати мінімальний рівень взаємодії між державами та уникати повного розриву контактів.

    На тлі загострення відносин раніше президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення про позбавлення президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла. У Варшаві це пояснили політичними та історичними причинами, зокрема реакцією на рішення щодо назв українських військових підрозділів та трактування історичних подій, пов’язаних із УПА. У Польщі заявили, що такі кроки не відповідають очікуванням Варшави в контексті європейської інтеграції України.

    Це рішення викликало помітну реакцію в Україні. Деякі українські посадовці заявили про намір повернути польські державні нагороди на знак протесту, а в політичних колах почали обговорювати можливі наслідки для двосторонніх відносин, зокрема у сфері дипломатичних контактів і міжнародних заходів.

    Президент України Володимир Зеленський у відповідь заявив, що такі рішення можуть бути пов’язані з внутрішньополітичними процесами у Польщі та використанням історичної тематики у внутрішніх дискусіях. Він наголосив, що Україна залишається відкритою до діалогу з Варшавою, попри різкі заяви та політичні суперечки.

    Експерти відзначають, що нинішнє загострення між Києвом і Варшавою є одним із найсерйозніших за останній час, адже воно зачіпає як історичні питання, так і сучасну політичну співпрацю, включно з безпековим та євроінтеграційним напрямками. На цьому тлі зростає важливість дипломатичних каналів, які наразі залишаються єдиним стабілізуючим фактором у відносинах між двома країнами.

  • Навроцький відповів Зеленському: нова суперечка між Києвом і Варшавою

    Навроцький відповів Зеленському: нова суперечка між Києвом і Варшавою

    Президент Польщі Кароль Навроцький різко відреагував на заяви українського лідера Володимира Зеленського, який раніше припустив, що історичні суперечки між країнами можуть використовуватися у внутрішньополітичній боротьбі та призводити до розпалювання ворожнечі щодо українців у Польщі. Свою позицію Навроцький озвучив в інтерв’ю Polsat News, наголосивши, що не погоджується з такими оцінками та вважає їх помилковими.

    За словами польського президента, ситуація навколо ордена Білого Орла, якої торкнувся останній дипломатичний скандал, не має стосунку до внутрішньої політики Польщі чи спроб формування антиукраїнських настроїв. Він підкреслив, що йдеться виключно про питання історичної пам’яті та різного трактування складних сторінок минулого, які традиційно викликають чутливу реакцію в польському суспільстві.

    Навроцький зазначив, що в подібних питаннях у Польщі зазвичай спостерігається політична єдність, оскільки йдеться про національні символи та історичну ідентичність. Він також підкреслив, що не уявляє ситуації, за якої польське керівництво могло б залишатися осторонь подібних дискусій, не демонструючи спільної позиції.

    Окремо президент Польщі торкнувся питання історичних символів, заявивши, що у Варшаві негативно сприймають використання так званого «червоно-чорного бандерівського прапора». За його словами, це залишається одним із найбільш чутливих елементів історичних суперечок між Польщею та Україною і потребує обережного підходу у двосторонньому діалозі.

    Звертаючись до Володимира Зеленського, Навроцький наголосив, що, на його думку, український президент неправильно інтерпретує ситуацію та робить хибні висновки щодо мотивів польської сторони. Він прямо заявив, що суперечка не стосується внутрішніх процесів у Польщі та не пов’язана зі спробами впливати на громадську думку щодо України.

    «Володимире, шановний пане президенте, ця суперечка взагалі не стосується внутрішніх питань Польщі. Президент Зеленський помиляється», — зазначив польський лідер, коментуючи ситуацію.

    Конфлікт навколо заяв посилився на тлі рішення Навроцького позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі. У Варшаві пояснили цей крок дискусіями навколо історичних назв та символів, пов’язаних із українськими військовими підрозділами, що викликало політичний резонанс як у Польщі, так і в Україні.

    У відповідь український президент раніше заявляв, що подібні рішення можуть мати політичний підтекст і впливати на суспільні настрої, попереджаючи про ризики радикалізації. Після цього низка українських посадовців та політиків оголосили про повернення польських державних нагород, що ще більше загострило ситуацію між двома країнами.

    Аналітики відзначають, що нинішній етап напруги між Києвом і Варшавою є одним із найчутливіших за останній час, оскільки поєднує історичні суперечки, політичні заяви та питання безпеки в умовах повномасштабної війни Росії проти України.

  • Чому у Зеленського забрали орден, а Муссоліні й Шредер залишилися з нагородами

    Чому у Зеленського забрали орден, а Муссоліні й Шредер залишилися з нагородами

    У канцелярії президента Польщі Кароля Навроцького спробували публічно роз’яснити одну з найбільш резонансних політичних суперечок останніх днів, яка виникла навколо рішення про позбавлення президента України Володимира Зеленського ордена Білого орла — найвищої державної нагороди Польщі. Дискусія навколо цього кроку швидко вийшла за межі двосторонніх відносин і перетворилася на ширшу політичну суперечку про критерії надання та відкликання нагород, а також про те, чому одні історичні та політичні постаті зберігають відзнаки, тоді як інші їх позбавляються.

    У центрі пояснень опинилася позиція міністерки канцелярії президента Польщі Агнешки Єнджак, яка фактично відповіла на критику щодо вибірковості рішень. Йшлося про питання, чому ордени, за аналогією з випадком Зеленського, не були відкликані у низки суперечливих історичних постатей, серед яких називали італійського диктатора Беніто Муссоліні, російську імператрицю Катерину II, а також колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера.

    За словами представниці канцелярії, наведені приклади не можуть розглядатися в однаковій правовій та процедурній площині. Вона наголосила, що Муссоліні та Катерина II є історичними постатями, які давно померли, а чинні правила польської державної практики не передбачають механізму посмертного відкликання орденів. У випадку з такими постатями, як зазначається, йдеться радше про історичну спадщину, а не про актуальні політичні рішення, які можна переглядати в сучасному контексті.

    Окремо увагу було приділено порівнянню з Герхардом Шредером, який після завершення політичної кар’єри в Німеччині неодноразово опинявся в центрі критики через свої зв’язки з російськими енергетичними проєктами та політичне зближення з Москвою. Проте в канцелярії президента Польщі стверджують, що його дії, попри гостру оцінку, не були інтерпретовані як настільки прямі образи польського народу, як це було представлено у випадку з українським президентом.

    У коментарі також проводилися паралелі з політикою історичної пам’яті в Німеччині, де, за словами Єнджак, під час перебування Шредера на посаді канцлера не відбувалося державного вшанування діячів нацистського режиму. Таким чином, у польській стороні намагаються підкреслити, що йдеться не про вибіркове трактування історії, а про різні контексти, які не можна механічно прирівнювати один до одного.

    Водночас у канцелярії президента Польщі наголосили, що рішення про позбавлення Зеленського ордена пов’язане не лише з його особистими висловлюваннями чи політичними жестами, а й з ширшим контекстом історичних і символічних суперечок між Варшавою та Києвом. Зокрема, згадувалися дискусії навколо назв українських військових формувань і складних оцінок історичних подій, які по-різному трактуються в обох країнах.

    Єнджак окремо заявила, що український президент, на її думку, під час отримання нагороди не піднімав питання про те, що орден Білого орла вже був пов’язаний з постатями, які в польському суспільному дискурсі викликають гостру історичну полеміку. Вона також розкритикувала символічний жест повернення ордена поштовим відправленням, заявивши, що це може бути сприйнято як додатковий політичний сигнал, який лише загострює ситуацію.

    У канцелярії підкреслюють, що попри рішення про відкликання нагороди, Польща не змінює загальної позиції щодо підтримки України. Представники адміністрації Навроцького наголошують, що стратегічна співпраця між державами залишається чинною, однак вона, за їх словами, не виключає політичних розбіжностей і критичних оцінок.

    Сам президент Польщі Кароль Навроцький, як зазначалося раніше, ухвалив рішення про позбавлення Зеленського ордена Білого орла, аргументуючи це питаннями історичної пам’яті та дискусіями щодо символічних назв українських підрозділів, які в Польщі сприймаються як чутливі з точки зору історичного контексту.

    Після цього рішення в Україні виникла хвиля реакцій серед політиків та громадських діячів, частина з яких заявила про намір повернути польські державні нагороди на знак солідарності з українським президентом. Додатково почалися обговорення щодо формату участі української делегації в міжнародних заходах, які мають відбутися у Польщі, зокрема в контексті майбутніх конференцій, присвячених відновленню України.

    Таким чином, ситуація навколо ордена Білого орла переросла у значно ширшу дипломатичну й символічну дискусію, яка зачіпає не лише відносини між Києвом і Варшавою, але й загальні підходи до історичної пам’яті, державних нагород та політичної відповідальності публічних осіб у сучасній Європі.

  • «Час непомічання пройшов»: Сибіга жорстко відповів Навроцькому і попередив Польщу

    «Час непомічання пройшов»: Сибіга жорстко відповів Навроцькому і попередив Польщу

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга різко відреагував на рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла. Глава української дипломатії заявив, що Україна більше не дозволить іншим державам диктувати власне бачення історії та відповідатиме на недружні кроки дзеркально.

    Відповідну заяву Сибіга зробив під час коментаря щодо загострення українсько-польських відносин, яке виникло після рішення Варшави відкликати найвищу державну нагороду Польщі у президента України.

    За словами міністра, Україна не була ініціатором нинішньої дипломатичної кризи та завжди цінувала підтримку, яку Польща надавала українському народу після початку повномасштабного вторгнення Росії.

    «Ми не прагнули створювати такі напружені сторінки у наших двосторонніх відносинах. Українці завжди пам’ятатимуть допомогу польського народу, підтримку мільйонів громадян Польщі та солідарність у найважчі моменти нашої історії», – наголосив глава МЗС.

    Водночас Сибіга підкреслив, що питання історичної пам’яті не повинні ставати інструментом політичного тиску між союзними державами.

    На його думку, складні сторінки спільного минулого мають залишатися предметом фахових дискусій між істориками, а не використовуватися як аргумент для політичних рішень.

    «Дуже важливо зараз не політизувати чутливі питання історичного минулого. Так, були складні сторінки, але нехай це обговорюють історики», – заявив міністр.

    Особливу увагу Сибіга приділив самому факту позбавлення Зеленського ордена Білого Орла. За його словами, йдеться не лише про державну нагороду або особисте ставлення до президента України.

    «Зневага до Президента України — це не лише про ордени. Це про зневагу до українського воїна, до українського народу, до нашого права мати власну історію. Ми цього толерувати не будемо», – підкреслив очільник зовнішньополітичного відомства.

    Найбільш резонансною стала його заява про майбутню реакцію Києва на дії Варшави.

    «Жоден президент іншої держави не буде нам більше диктувати нашу історію», – наголосив Сибіга.

    Він додав, що Україна готова відповідати на будь-які недружні або принизливі дії дзеркальними кроками.

    «Ми будемо дзеркалити усі кроки, особливо якщо ці кроки недружні та зневажливі до нашої країни. Час непомічання пройшов», – заявив міністр.

    Окремо глава МЗС різко висловився щодо ролі Кароля Навроцького в нинішній кризі.

    На його думку, польський президент фактично поставив під загрозу позитивні результати багаторічного українсько-польського діалогу та співпраці.

    «Навроцький виступив руйнівником тих позитивних напрацювань, яких ми досягли останнім часом. Недаремно він отримує аплодисменти з Москви», – сказав Сибіга.

    Водночас український міністр наголосив, що Київ не зацікавлений у подальшому загостренні відносин із Варшавою та продовжує підтримувати дипломатичний діалог із польською стороною.

    За його словами, представники двох держав щодня працюють над тим, щоб зберегти політичний і дипломатичний трек співпраці.

    «Ми відкриті до політичного діалогу. Ми щодня розмовляємо з нашими польськими друзями про те, як зберегти дипломатичний трек. Нас об’єднують спільні виклики, спільні інтереси та спільне європейське майбутнє», – зазначив він.

    Сибіга також висловив переконання, що історичні суперечки не повинні визначати майбутнє відносин між двома країнами.

    «Ми повинні позбавитися тяготіння минулого на наших відносинах. Українська суб’єктність зростає. Комусь це може не подобатися, але це реальність», – заявив міністр.

    Крім того, глава української дипломатії повідомив, що позиція України знайшла підтримку серед міжнародних партнерів.

    За його словами, низка держав і дипломатичних представників вже висловили солідарність із Києвом та критично оцінили рішення польського президента.

    Нагадаємо, дипломатичний конфлікт між Україною та Польщею загострився після рішення президента Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла – найвищої державної нагороди Польщі, яку український лідер отримав від Анджея Дуди у 2023 році.

    Польська сторона пояснила своє рішення реакцією на присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій України почесного найменування Героїв УПА. Навроцький заявив, що таким чином був перевищений «больовий поріг» польського суспільства.

    У відповідь Зеленський повернув орден до Варшави, а низка українських високопосадовців та політиків відмовилися від власних польських нагород. Серед них – Андрій Сибіга, Кирило Буданов, Василь Боднар, Леонід Кучма, Віктор Ющенко, Петро Порошенко та Володимир Гройсман.

    Попри різкі заяви сторін, експерти наголошують, що Україна та Польща залишаються стратегічними союзниками у протидії російській агресії, а нинішня криза стане серйозним випробуванням для двосторонніх відносин.

  • Польща поставила Україні умову: Зеленський може втратити найвищу нагороду

    Польща поставила Україні умову: Зеленський може втратити найвищу нагороду

    У Європі продовжує загострюватися дискусія навколо історичної пам’яті, яка дедалі відчутніше впливає на сучасні політичні відносини між Україною та Польщею. Новий виток напруження виник після того, як польська влада фактично висунула Києву вимогу переглянути рішення щодо присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій України почесного найменування “імені Героїв УПА”. У Варшаві заявляють, що подальший розвиток двосторонніх відносин значною мірою залежатиме від реакції української сторони, а в разі відсутності кроків назустріч президент України Володимир Зеленський може втратити одну з найпрестижніших державних відзнак Польщі.

    Про це заявив керівник Управління міжнародної політики президента Польщі Марцін Пшидач в інтерв’ю польському виданню RMF24. Його слова стали черговим сигналом про те, що історичні суперечки між двома сусідніми державами знову виходять на перший план, попри безпрецедентний рівень співпраці після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

    За словами Пшидача, польська сторона вважає, що тепер відповідальність за врегулювання ситуації лежить на Києві. Він підкреслив, що Україна добре знає позицію Варшави щодо історичних питань і чудово розуміє, які кроки можуть сприяти покращенню двосторонніх відносин. Польський чиновник наголосив, що офіційна Варшава очікує не лише заяв, а й конкретних дій, які б продемонстрували готовність враховувати чутливість історичної тематики для польського суспільства.

    У Польщі нагадують, що за останні роки країна надала Україні безпрецедентну підтримку. Варшава стала одним із ключових союзників Києва після початку повномасштабної війни, відкривши кордони для мільйонів українських біженців, надавши масштабну гуманітарну допомогу, підтримавши Україну зброєю та активно просуваючи її інтереси на міжнародній арені. Саме тому рішення про присвоєння почесної назви на честь УПА викликало особливо гостру реакцію в польському політичному середовищі та серед частини громадян.

    Історія Української повстанської армії вже багато років залишається одним із найболючіших питань у відносинах між Києвом і Варшавою. Для значної частини українців УПА є символом боротьби за незалежність держави та спротиву тоталітарним режимам. Водночас у Польщі діяльність УПА часто асоціюють насамперед із трагічними подіями Волинської трагедії та міжетнічним конфліктом часів Другої світової війни. Через це будь-які рішення щодо вшанування УПА викликають бурхливі дискусії та політичні суперечки.

    Останній конфлікт розпочався після того, як президент України Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій “Північ” почесного найменування “імені Героїв УПА”. Це рішення було позитивно сприйняте значною частиною українського суспільства як крок до вшанування історичної боротьби за незалежність. Проте у Польщі воно викликало хвилю критики.

    Президент Польщі Кароль Навроцький різко відреагував на рішення Києва. Він заявив, що такий крок свідчить про небажання України враховувати історичні застереження польської сторони. На його думку, держава, яка прагне вступити до Європейського Союзу та поглиблювати партнерство із західними країнами, повинна більш уважно ставитися до історичних питань, які мають принципове значення для її сусідів.

    Саме після цього у Польщі почали лунати заяви про можливість перегляду рішення щодо державних нагород, раніше вручених українському президентові. Однією з них є Орден Білого Орла — найвища державна нагорода Польщі, якою відзначаються особи за виняткові заслуги перед польською державою та народом.

    Питання можливого позбавлення Зеленського цієї нагороди вже обговорювалося на спеціальному засіданні кавалерів Ордену Білого Орла. За інформацією польських медіа, учасники зустрічі передали свої висновки президенту Польщі, який тепер має ухвалити остаточне рішення. Марцін Пшидач дав зрозуміти, що процес наближається до завершення і рішення може бути прийняте найближчим часом, якщо українська сторона не продемонструє готовності до діалогу.

    Додаткового резонансу ситуації надала позиція міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського. Очільник польської дипломатії також висловив переконання, що рішення щодо почесного найменування підрозділу було помилковим і створює непотрібні труднощі у відносинах між двома країнами. За його словами, Варшава очікує від Києва кроків, які дозволили б зняти напругу та повернути діалог у конструктивне русло.

    Суперечка навколо УПА спричинила політичні дискусії не лише між Україною та Польщею, а й усередині самої Польщі. Зокрема, широкий суспільний резонанс викликала заява заступника міністра науки Анджея Шептицького, який спробував провести історичні паралелі між українськими повстанцями та польським антикомуністичним підпіллям після Другої світової війни. Його слова стали приводом для гострої критики з боку політичних опонентів та представників оточення президента Польщі, які навіть вимагали його відставки.

    Українське Міністерство закордонних справ у відповідь закликало польських політиків уникати кроків та заяв, які можуть зашкодити стратегічному партнерству між двома державами. У Києві наголошують, що в умовах триваючої російської агресії особливо важливо зберігати єдність і не дозволяти історичним суперечкам руйнувати співпрацю, яка має вирішальне значення для безпеки всього регіону.

    Аналітики зазначають, що нинішній конфлікт став черговим нагадуванням про складність українсько-польського історичного діалогу. Попри високий рівень політичної, військової та економічної взаємодії, питання історичної пам’яті продовжують залишатися потенційним джерелом напруження. Водночас обидві сторони неодноразово демонстрували здатність знаходити компроміси навіть у найскладніших питаннях.

    Експерти також звертають увагу на те, що ситуація розгортається на тлі активної підтримки України з боку Польщі та ключових європейських союзників. Тому будь-які подальші рішення щодо нагороди Володимира Зеленського або вимог Варшави до Києва матимуть не лише символічне, а й політичне значення для майбутнього українсько-польських відносин.

    Наразі офіційний Київ не повідомляв про намір переглядати рішення щодо почесного найменування підрозділу Сил спеціальних операцій. Водночас дипломатичні контакти між країнами тривають, а обидві сторони публічно заявляють про важливість збереження партнерства. Саме тому найближчі тижні можуть стати визначальними для того, чи вдасться Києву та Варшаві уникнути нового серйозного загострення у відносинах та знайти формулу, яка дозволить зберегти стратегічну співпрацю попри історичні розбіжності.