Khreshchatyknews.com

Позначка: історія України

  • Київські реставратори відновили унікальну плащаницю, яка пережила війну

    Київські реставратори відновили унікальну плащаницю, яка пережила війну

    У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» представили унікальну реліквію — плащаницю початку XVIII століття, яка походить з Маріуполя. Святиня збереглася лише завдяки тому, що на момент повномасштабного вторгнення Росії перебувала на реставрації у Києві.

    Відновлена плащаниця

    За даними Національного науково-дослідного реставраційного центру України, перші згадки про цю плащаницю датуються 1706 роком. Вона належить до періоду Кримського ханства та є свідченням духовного життя греків у Приазов’ї. Дату створення встановили за підписом із зазначенням року, донаторів та церкви.

    Наприкінці XVIII століття плащаниця зберігалася у храмі Святої рівноапостольної Марії Магдалини в Маріуполі. Однак на початку 1930-х років більшовики зруйнували церкву, і реліквію передали до фондів місцевого краєзнавчого музею. Перед війною її перевезли до Києва для реставрації, що фактично врятувало пам’ятку від знищення.

    На плащаниці зображено сцену «Покладання до гробу»: біля тіла Христа стоять Богородиця, Іван Богослов, Йосип Аримафейський, Никодим та жінки-мироносиці. Обабіч композиції — два ангели, а над Христом — куполоподібний ківорій.

    Реставраторки Марія Бухаріна та Ірина Єлісєєва розповіли, що стан тканини був критичним: численні плями воску, забруднення, деформації, розриви й втрати атласу та підкладки. У ході реставрації тканину очистили, відновили вишивку, закріпили нитки та відтворили напис. Плащаниця виконана з шовку, сухозлотиці, парчі, перлів, тасьми й леліток — усе це свідчить про виняткову майстерність її творців.

    Разом із плащаницею збереглася шкіряна вкладка з грецьким написом, датована тим самим часом. Історики припускають, що обидва артефакти були привезені до Маріуполя греками-християнами під час їхнього переселення з Криму у XVIII столітті.

  • Археологи розкопали декоративні плитки та посуд в Івано-Франківській області

    Археологи розкопали декоративні плитки та посуд в Івано-Франківській області

    Під час останньої експедиції в Галицькому замку на Івано-Франківщині археологи виявили численні уламки старовинного кахельного облицювання та фрагменти високоякісного керамічного посуду, що колись належали представникам місцевої еліти.

    За словами генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» Володимира Олійника, знахідки були зроблені під час розкопок фундаменту В’їзної вежі. Археологи натрапили на значні нашарування культурного шару, де збереглися декоративні плитки печей із поливою різних відтінків та урочисто оздоблений посуд.

    Відкриття дозволяє краще зрозуміти побут та естетичні смаки місцевої еліти середньовічного Галича. Знахідки передбачають подальші дослідження, які можуть відкрити нові деталі про архітектуру, побут та художні традиції того періоду.

    Археологи наголошують, що кожен фрагмент кераміки та кахлів є цінним джерелом інформації для реконструкції історичного вигляду замку та його інтер’єрів.

  • Свята 16 вересня в Україні та світі

    Свята 16 вересня в Україні та світі

    Сьогодні віряни вшановують пам’ять святої великомучениці Євфимії. Вона жила наприкінці III – на початку IV століття у місті Халкидоні, нині це район Стамбула. Євфимія відмовилася зректися християнської віри та приносити жертви язичницьким богам, за що зазнала жорстоких тортур і мученицької смерті близько 304 року.

    Церква вшановує її як велику подвижницю, яка залишила приклад стійкості й непохитності у вірі.

    Заборони цього дня

    • не варто вирушати у далекі подорожі — вони можуть бути невдалими;
    • заборонено працювати з вогнем, адже він “не слухається” людини;
    • не рекомендується свататися — сімейне життя може бути складним.

    Народні прикмети

    Наші предки спостерігали за природою цього дня:

    • тепла та сонячна погода — до довгої осені;

    • дощ — до мокрої й холодної пори;

    • багато павутиння — на тривалу теплу осінь;

    • швидкий розсів туману зранку — до ясної днини;

    • місяць у колі — до дощів.

    Іменини

    Цього дня свої іменини відзначають Віктор, Григорій, Йосип, Олексій, Сергій та Людмила.

    Пам’ятні дати

    У різні роки 16 вересня відбулися важливі події:

    • 1658 — гетьман Іван Виговський підписав Гадяцький договір із Річчю Посполитою;

    • 1810 — почалася Мексиканська революція;

    • 1908 — заснована корпорація General Motors;

    • 1930 — уряд Польщі розпочав “пацифікацію” проти українців у Галичині;

    • 2000 — в Україні вшановують пам’ять журналіста Георгія Гонгадзе.

    Міжнародні свята

    Окрім церковного свята, у світі сьогодні відзначають:

    • Всесвітній день барбера — започаткований 2015 року як ініціатива допомоги дітям;

    • Міжнародний день науки, технологій та інновацій для Півдня (ООН, 2024 р.);

    • Міжнародний день інтервенційної кардіології (ООН, 2022 р.);

    • Міжнародний день охорони озонового шару, що нагадує про важливість захисту довкілля;

    • Міжнародний день ідентифікації, присвячений праву кожної людини мати юридично визнане посвідчення особи.

    Таким чином, 16 вересня об’єднує одразу кілька подій — від церковної пам’яті святої Євфимії та народних прикмет до важливих міжнародних дат, що підкреслюють значення науки, здоров’я та захисту довкілля.

  • В’ятрович критикує Польщу за “політику гієни” в українських справах

    В’ятрович критикує Польщу за “політику гієни” в українських справах

    Народний депутат Володимир В’ятрович, представник партії “Євросолідарність”, висловив різку критику на адресу Польщі, назвавши її дії “політикою гієни”. У своїй заяві він підкреслив, що історично Польща не раз намагалася обмінювати свою допомогу Україні на територіальні поступки, що викликає занепокоєння щодо справжніх намірів Варшави.

    «У 1920 році Петлюра отримав допомогу від Пілсудського на кошти відмови від частини українських територій на користь Польщі. Тому неправильно, коли цей вимушений союз представляють як прояв братерства наших народів. Наступного року Пілсудський кинув Петлюру, уклавши мир із більшовиками. А українцям від нього дісталося: sorry guys», – пише В’ятрович.

    Він також наводить заяву екс-міністра закордонних справ Польщі Чапутовича, що нинішню політику Варшави щодо воюючої України можна описати «метафорою гієни».

    «Метафора гієни описує політику, спрямовану на досягнення вигоди, коли партнер перебуває у складній ситуації, наприклад, під тиском російських військ», – заявив Чапутович.

    Мабуть, у такий спосіб В’ятрович коментує публікації в ЗМІ, що Польща має намір використати своє майбутнє головування в Євросоюзі для тиску на Україну з метою ексгумації жертв Волинської різанини.

    Також резонанс викликала пропозиція глави МЗС Польщі провести референдум про статус Криму.