Національний банк України заперечив звинувачення в тому, що нібито ігнорує рішення Вищого антикорупційного суду щодо перевірки банків, які відмовлялися проводити платежі для внесення застави за ексзаступницю керівника Офісу президента Ірину Мудру.
У НБУ заявили, що офіційно ухвала ВАКС до регулятора досі не надходила. За процедурою документ має направити безпосередньо суд. Водночас Нацбанк уже отримав копію рішення від адвокатів Мудрої та почав перевіряти ситуацію.
Регулятор надіслав запити до банків, на які вказав захист, і отримав від них пояснення щодо причин проведення або відхилення операцій. Тепер НБУ аналізує ці відповіді та перевіряє, чи дотримувалися фінустанови вимог платіжного законодавства.
У Нацбанку наголошують, що не давали банкам вказівок автоматично блокувати внесення застави. Кожна фінансова установа, за позицією регулятора, повинна самостійно оцінювати конкретну операцію з урахуванням вимог фінансового моніторингу та ризиків.
24 вересня ВАКС зобов’язав НБУ перевірити причини відмов банків проводити платежі для внесення застави за Мудру. Після цього її адвокати заявили, що Нацбанк не виконав рішення суду у визначений термін.
Водночас у НБУ повідомили, що станом на кінець минулого тижня банки вже перерахували на депозитний рахунок ВАКС понад половину визначеної судом суми застави. Тому твердження про повне блокування всіх платежів регулятор називає некоректними.
Повний текст ухвали ВАКС очікується 29 вересня. Після його офіційного надходження Нацбанк пообіцяв забезпечити виконання рішення в установленому законом порядку.
Сама Мудра перебуває під вартою з альтернативою внесення 20 млн грн застави. Апеляційна палата ВАКС 15 вересня залишила відповідний запобіжний захід без змін. Водночас суд окремо наголошує на презумпції невинуватості: підозра не означає доведення вини особи.
Отже, суперечка зараз стосується не лише самої застави, а й того, чи були відмови банків законними та чи не перетворився фінмоніторинг на фактичну перешкоду виконанню судового рішення. Остаточні висновки НБУ очікуються після аналізу відповідей банків і повного тексту ухвали ВАКС.
Історія формування наглядової ради державного Sense Bank отримала новий скандальний поворот. Під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань економічної безпеки директор рекрутингової компанії Executive Search Ukraine Вієстурс Лієгіс заявив, що кандидатуру Миколи Гладишенка спочатку не включили до шортлиста через низькі результати оцінювання, але після дзвінка тодішньої заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої його профіль переглянули ще раз. Невдовзі Гладишенко отримав співбесіду, став членом наглядової ради банку, а згодом очолив її.
За словами Лієгіса, конкурс на посади незалежних членів наглядової ради Sense Bank був масштабним: рекрутингова компанія отримала 111 заявок. Усіх кандидатів оцінювали за методологією, погодженою конкурсною комісією.
Саме за результатами цієї оцінки Гладишенко не потрапив до початкового списку претендентів.
Директор Executive Search Ukraine на засіданні ТСК прямо заявив, що Гладишенко набрав менше балів, ніж інші кандидати, серед яких були люди з більшим досвідом та компетенціями. За даними «Слідства.Інфо», він отримав фактично найнижчу оцінку серед претендентів, яких розглядали на цьому етапі.
Після цього зателефонувала Мудра
Ключовим став епізод 11 квітня 2025 року.
Лієгіс заявив, що йому особисто зателефонувала Ірина Мудра, яка тоді була членкинею номінаційного комітету та обіймала посаду заступниці керівника Офісу президента.
За його словами, Мудра попросила додатково розглянути кандидатури Миколи Гладишенка та Олександра Щура. При цьому жодного письмового чи електронного звернення щодо включення цих кандидатів до шортлиста компанія не отримувала.
Після цього конкурсна комісія попросила рекрутерів переглянути список і розглянути додаткових українських кандидатів.
Executive Search Ukraine передала комісії профілі та результати оцінювання, зокрема Гладишенка. Невдовзі його запросили на співбесіду.
Саме тут історія стає особливо цікавою: 16 квітня 2025 року рекрутингова компанія надіслала номінаційному комітету лист, у якому не рекомендувала Гладишенка для призначення в наглядову раду Sense Bank.
Попри це, його кандидатура залишилася в процесі.
У підсумку він не просто потрапив у раду — а очолив її
Гладишенко зрештою став членом наглядової ради державного банку, а згодом — її головою.
Саме цей ланцюжок і викликав найбільше запитань у членів ТСК: кандидат спочатку не проходить у шортлист через низьку оцінку, після персонального дзвінка його кандидатуру переглядають, рекрутери все одно письмово не радять його призначати, однак він не лише проходить далі, а в підсумку очолює наглядову раду.
Водночас представники рекрутингової компанії наголосили на важливій деталі: вони не ухвалювали остаточного кадрового рішення.
Executive Search Ukraine виступала консультантом і оцінювала претендентів, а рішення щодо того, кого саме допустити до подальших етапів і кого призначати, ухвалювала конкурсна комісія.
Тому сам факт дзвінка Мудрої ще не є автоматичним доказом незаконного втручання. Але він став важливим епізодом для парламентської перевірки того, як саме формувалася наглядова рада державного банку.
У серпні Гладишенка достроково прибрали з банку
Історія отримала ще більший резонанс уже у серпні 2026 року.
21–22 серпня уряд достроково припинив повноваження Миколи Гладишенка у наглядовій раді Sense Bank. Сам банк офіційно повідомив, що 22 серпня він припинив повноваження, а 24 серпня до наглядової ради призначили нового незалежного члена — Петера Новака.
Ще раніше, 6 травня, Гладишенко вже оголошував про самовідсторонення від виконання обов’язків голови наглядової ради на час з’ясування обставин негативної інформації навколо банку.
А згодом його ім’я з’явилося у контексті однієї з найгучніших антикорупційних справ року.
Sense Bank опинився у центрі «Форест Гампа»
19–20 серпня НАБУ та САП оголосили про операцію «Форест Гамп».
За версією слідства, злочинна організація за участі чинного і колишнього народних депутатів, високопосадовців Офісу президента та інших осіб займалася рейдерськими захопленнями, махінаціями з майном та легалізацією злочинних активів.
Один із центральних епізодів — 150 млн грн готівки, які, за даними НАБУ, через рахунки підставних компаній ввели в легальний обіг для внесення застави за одного з фігурантів іншої справи — «Мідас».
НАБУ повідомило, що серед підозрюваних у цій справі є, зокрема, голова наглядової ради Sense Bank, голова правління банку та керівник підрозділу фінансового моніторингу. В офіційній публікації Бюро не всі ці особи були названі поіменно, тому важливо відділяти підтверджені посади від журналістської ідентифікації конкретних фігурантів.
У матеріалі йшлося про версію НАБУ щодо використання інфраструктури державного Sense Bank у схемі легалізації коштів, а також про слідчі дії щодо тодішньої заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої.
Мудра теж опинилася у справі
Після початку операції «Форест Гамп» Ірина Мудра залишила посаду в Офісі президента.
«Ненька інфо» повідомляла, що у неї відбулися обшуки, після яких їй повідомили про підозру та вручили клопотання про обрання запобіжного заходу. Сама Мудра наголошувала, що її не затримували і що вона захищатиме свою позицію в суді.
Сам факт підозри не означає доведення вини. НАБУ окремо наголошує, що відповідно до Конституції особа вважається невинуватою, доки її вину не встановлено обвинувальним вироком суду.
Навколо Sense Bank уже спливали й інші дивні кадрові історії
Це не перший епізод, який ставить питання про неформальний вплив на державний Sense Bank.
10 вересня на засіданні ТСК колишній голова наглядової ради банку Шевкі Аджунер заявив, що саме голова НБУ Андрій Пишний нібито познайомив його з бізнесменом Василем Веселим у момент, коли банк шукав людину для поліпшення комунікації з державою та іншими стейкхолдерами.
При цьому сам факт знайомства або рекомендації людини не доводить втручання в кадрові рішення. Але на тлі «Форест Гампа» депутати на ТСК дедалі детальніше перевіряють, хто саме впливав на призначення у державному банку та якими каналами ці рішення просувалися.
Чому історія з Гладишенком особливо показова
У цій історії є дуже чіткий набір фактів, які можна поставити поруч.
Спочатку рекрутингова компанія оцінила 111 кандидатів. Гладишенко не потрапив до первинного шортлиста через низький результат. Після цього Ірина Мудра, за словами директора рекрутингової компанії, особисто попросила розглянути його кандидатуру ще раз.
Рекрутери виконали прохання, але через кілька днів письмово повідомили номінаційному комітету, що не рекомендують його до наглядової ради. Попри це, Гладишенко пройшов співбесіду, став членом ради, а потім її головою.
Саме тому зараз питання вже не лише в тому, наскільки сильним був конкретний кандидат. Головне питання — наскільки прозорим був сам конкурс і чи могли окремі члени номінаційного комітету фактично змінювати його результати через неформальні звернення.
Поки що це питання перебуває у площині парламентського розслідування та кримінальних проваджень. Але після «Форест Гампа», кадрових змін у Sense Bank та нових свідчень на ТСК історія одного телефонного дзвінка вже виглядає не дрібною кадровою деталлю, а важливим епізодом значно більшої історії навколо державного банку.
За колишню заступницю керівника Офісу президента Ірину Мудру, яку Вищий антикорупційний суд напередодні відправив під варту з альтернативою застави у 20 мільйонів гривень, уже внесли частину необхідної суми. Водночас ані розмір уже сплачених коштів, ані особи заставодавців поки не розкриваються.
Про це 26 серпня повідомив адвокат Мудрої Артем Крикун-Труш у коментарі Суспільному. За словами захисника, гроші внесли кілька заставодавців, однак хто саме погодився профінансувати звільнення колишньої високопосадовиці з-під варти, він не уточнив. Також адвокат не назвав суму, якої зараз бракує до визначених судом 20 мільйонів гривень.
Напередодні, 25 серпня, Вищий антикорупційний суд обрав Мудрій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Суд водночас передбачив можливість внесення 20 мільйонів гривень застави. Після внесення повної суми підозрювана може бути звільнена з-під варти з покладенням на неї визначених судом процесуальних обов’язків.
Сторона обвинувачення просила значно жорсткіші умови. Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури наполягав на заставі у 150 мільйонів гривень. Під час засідання він заявляв, що Мудра нібито може мати активи загальною вартістю понад 250 мільйонів гривень. Суд, однак, визначив заставу у понад сім разів меншому розмірі — 20 мільйонів.
Гучна справа стала частиною операції, яку в публічному просторі називають «Форест Гамп». НАБУ і САП заявляють про викриття злочинної організації, до діяльності якої, за версією слідства, могли бути причетні посадовці, бізнесмени та інші особи.
Правоохоронці підозрюють Мудру в участі у злочинній організації, яка, за матеріалами слідства, могла встановити контроль над державним Sense Bank та використовувати його у приватних інтересах. Серед іншого НАБУ та САП досліджують схему легалізації приблизно 150 мільйонів гривень готівки. Слідство вважає, що кошти могли бути отримані злочинним шляхом, проведені через рахунки підконтрольних компаній та надалі використані, зокрема, для внесення застави за одного з фігурантів іншої резонансної справи — «Мідас».
Саме ця деталь надає нинішній ситуації із заставою за Мудру додаткового резонансу: одна з ліній слідства стосується ймовірної легалізації грошей для внесення застави, тоді як тепер уже за саму ексзаступницю керівника Офісу президента кілька осіб почали вносити визначені судом 20 мільйонів гривень.
Втім, сам по собі факт внесення застави сторонньою особою не свідчить про порушення закону. Українське кримінальне процесуальне законодавство дозволяє внести заставу як самому підозрюваному чи обвинуваченому, так і іншій фізичній або юридичній особі. Питання походження коштів може окремо перевірятися правоохоронцями, якщо для цього виникають відповідні підстави.
Під час розгляду запобіжного заходу за Мудру також пропонували особисту поруку. Головний рабин Києва Йонатан Бін’ямін Маркович повідомляв про готовність поручитися за неї. За його словами, вони знайомі протягом кількох років, а Мудра відвідувала громаду. Загалом, за даними медіа, готовність узяти колишню посадовицю на поруки висловлювали двоє людей.
Події навколо Мудрої розгорнулися стрімко. Вранці 19 серпня НАБУ та САП провели серію обшуків у межах масштабної спецоперації. Слідчі дії, зокрема, відбувалися у Мудрої та народного депутата Вадима Столара. Правоохоронці заявили про викриття організації, яка, за їхньою версією, діяла за участі високопосадовців і бізнесменів.
Того самого дня президент Володимир Зеленський звільнив Мудру з посади заступниці керівника Офісу президента.
Згодом стало відомо, що під час приходу детективів до помешкання Мудрої там перебував бізнесмен та колишній народний депутат Максим Микитась, який також фігурує у матеріалах справи. ВАКС окремо відправив його під варту з можливістю внесення 30 мільйонів гривень застави.
За версією НАБУ, до структури ймовірної злочинної організації могли входити люди, пов’язані з великим бізнесом і державними структурами. У матеріалах слідства фігурує, зокрема, народний депутат Вадим Столар. Сам Столар після обшуків заявляв, що співпрацює зі слідством.
Мудра, зі свого боку, публічно заперечує протиправну діяльність. Усі твердження НАБУ та САП щодо її можливої участі в злочинній організації наразі є позицією слідства і мають бути доведені в суді. Відповідно до принципу презумпції невинуватості, особа вважається невинуватою, доки її провину не встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Президент Зеленський, коментуючи антикорупційні справи щодо колишніх представників ОП, заявляв, що не має додаткової інформації поза тією, яка вже є у публічному просторі. Він також наголошував, що антикорупційні органи мають самостійно виконувати свою роботу.
Тепер головне питання полягає у тому, чи буде найближчим часом внесена решта застави.
Зі слів адвоката відомо лише, що процес уже почався і кошти надходять від кількох осіб. Імена заставодавців та розподіл внесків між ними наразі не оприлюднені.
Якщо загальна сума досягне визначених ВАКС 20 мільйонів гривень і будуть виконані необхідні формальності, Мудра зможе залишити слідчий ізолятор. Проте це не означатиме закриття справи або скасування підозри — розслідування триватиме, а на колишню чиновницю діятимуть процесуальні обмеження, визначені судом.
Уже через добу після рішення ВАКС справа отримала новий поворот: необхідну для звільнення Мудрої суму почали збирати, однак головна інтрига — хто саме платить 20 мільйонів гривень за її вихід із СІЗО — поки залишається без відповіді.
Президент України Володимир Зеленський уперше детально прокоментував останні антикорупційні розслідування, які зачепили колишніх представників Офісу президента. Глава держави заявив, що керівники антикорупційних органів не мають запитань безпосередньо до нього та, за його словами, розуміють, що він не причетний до корупційних дій.
Про це Зеленський заявив під час спілкування з журналістами 23 серпня. Слова президента наводить «Суспільне», повідомляє «Українська правда».
Однією з головних тем стала справа щодо вже колишньої заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої, яка опинилася серед фігурантів резонансної спецоперації НАБУ і САП «Форест Гамп». 19 серпня антикорупційні органи провели у неї обшуки, після чого Мудрій повідомили про підозру. Того самого дня Зеленський указом №734/2026 звільнив її з посади заступниці керівника ОП. Сама Мудра підтвердила і проведення обшуків, і отримання підозри, наголосивши, що її не затримували та що вона захищатиме свою позицію правовим шляхом.
Зеленський заявив, що не володіє якоюсь додатковою інформацією про розслідування, якої немає у відкритому доступі. Водночас, за його словами, вже оприлюднених деталей було достатньо для кадрових рішень щодо Мудрої та ще одного співробітника Офісу президента.
«Було достатньо деталей для того, щоб її звільнити», — сказав президент.
Зеленський пояснив, що почув оприлюднені розмови фактично одночасно з громадськістю. Він не став оцінювати, чи йдеться про реальні або потенційні протиправні дії, наголосивши, що це має встановлювати слідство. Водночас глава держави вважає почуте достатньою підставою для звільнення посадовців.
Президент додав, що у разі появи нової інформації влада реагуватиме відповідно до обставин.
Коментуючи загалом роботу НАБУ і САП, Зеленський наголосив, що антикорупційні органи продовжують діяти незалежно, а влада має реагувати на результати їхньої роботи. Якщо йдеться про урядовця і є достатні підстави для звільнення, кадрове рішення має бути ухвалене. Водночас у ситуаціях, де факти залишаються незрозумілими або не встановленими остаточно, президент закликав чекати додаткової інформації та рішення суду.
Окремо Зеленського запитали про можливі подальші кадрові перестановки в Офісі президента на тлі резонансних справ. Глава держави відповів, що ротації не повинні перетворюватися на самоціль. За його словами, кадрові зміни необхідно проводити тоді, коли для цього існують підстави, а не просто заради демонстрації реакції.
Водночас найбільшу увагу привернула відповідь президента на запитання про те, чи виникають у керівників антикорупційних органів питання безпосередньо до нього.
«Вони прекрасно розуміють, що я нічим таким не займаюсь. І для мене це важливо», — заявив Зеленський.
Таким чином президент публічно дистанціював себе від дій посадовців Офісу президента, які стали предметом антикорупційного розслідування, водночас заявивши про готовність реагувати на нові матеріали НАБУ і САП.
Справа, про яку йдеться, стала однією з найгучніших антикорупційних історій останніх тижнів. 19 серпня НАБУ і САП проводили слідчі дії, зокрема щодо Ірини Мудрої та народного депутата Вадима Столара. Після обшуків Мудра повідомила, що отримала підозру та клопотання щодо обрання запобіжного заходу.
У центрі операції «Форест Гамп» перебуває ймовірна схема, пов’язана зі збором та легалізацією близько 150 млн грн. За версією слідства, кошти могли збирати для внесення застави за одного з високопосадовців. У матеріалах справи фігурують представники політичних кіл, бізнесу та державних структур. Водночас вина кожного конкретного підозрюваного має бути встановлена судом.
Після появи інформації про слідчі дії Зеленський оперативно звільнив Мудру. В указі президента офіційна причина кадрового рішення не зазначалася — документ лише передбачав її звільнення з посади заступниці керівника Офісу президента.
Сама Мудра після отримання підозри заявила, що співпрацювала зі слідством і готова відповідати на запитання правоохоронців. Вона також наголосила, що не ставить під сумнів право антикорупційних органів проводити розслідування та планує доводити свою позицію юридичними методами. За її словами, оприлюднені записи розмов потребують оцінки в повному контексті.
21 серпня Вищий антикорупційний суд розглядав питання запобіжного заходу для колишньої заступниці керівника ОП. Сторона обвинувачення просила взяти її під варту з альтернативою застави у 150 млн грн, однак того дня суд запобіжний захід не обрав.
Тепер Зеленський фактично дав зрозуміти, що подальші рішення Банкової залежатимуть від нових фактів, які з’являтимуться у розслідуванні. Водночас він окремо наголосив, що керівництво антикорупційних органів, за його твердженням, не має претензій до нього особисто.
Під час засідання Вищого антикорупційного суду щодо обрання запобіжного заходу екснардепу Максиму Микитасю прокурор САП розкрив подробиці заходів конспірації, до яких вдавалися фігуранти спецоперацій «Форест Гамп» та «Феміда».
Ключові деталі конспірації та матеріали слідства
Спроби дізнатися про обшуки: За даними обвинувачення, фігуранти намагалися використовувати власні зв’язки у правоохоронних та державних органах, щоб завчасно отримати інформацію про готовність слідчих дій.
Знищення доказів: Учасники схеми знищували документацію та носії інформації, які стосувалися протиправних операцій та діяльності підконтрольних підприємств.
Захищений зв’язок: Для комунікації фігуранти використовували закордонні номери телефонів, анонімні акаунти та зашифровані месенджери.
Присутність під час слідчих дій: За даними розслідувачів, Микитась перебував безпосередньо в помешканні експосадовиці ОП Ірини Мудрої, коли туди з обшуками прийшли детективи НАБУ та САП.
З виступу прокурора САП у Вищому антикорупційному суді:
«Фігуранти справи вживали заходи конспірації: намагалися через зв’язки дізнатися про проведення обшуків, знищували документи, що стосувалися справи, використовували закордонні номери телефонів та захищені месенджери».
У Вищому антикорупційному суді під час розгляду питання про запобіжний захід колишньому народному депутату Максиму Микитасю прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури назвав імена осіб, які, за версією сторони обвинувачення, фігурують у матеріалах гучних операцій НАБУ та САП «Форест Гамп» і «Феміда». Для самого Микитася нова підозра стала вже п’ятою, а прокурор просить суд відправити його під варту з можливістю внесення застави.
Про це стало відомо 20 серпня під час засідання ВАКС у справі Микитася. Інформацію із засідання оприлюднило РБК-Україна.
Серед осіб, яких прокурор назвав у контексті матеріалів справ, — колишня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, генеральний директор Директорату з питань правової політики ОП Віктор Дубовик, заступниця міністра юстиції Олена Ференс, колишній народний депутат Максим Микитась, народний депутат Вадим Столар та бізнесмен, колишній депутат Дніпропетровської обласної ради Василь Астіон.
Також у переліку прозвучали імена людей, пов’язаних із державним «Сенс Банком»: колишніх голів правління Миколи Гладищенка й Олега Ступака та начальниці одного з департаментів банку Людмили Снігур.
Окремо прокурор назвав Валентина Єлізарова, якого РБК-Україна характеризує як підлеглого Микитася та керівника ТОВ «Метробуд», пов’язаного з Микитасем Микиту Тарковського, а також Єгора Меркулова та Олександра Остапенка. За інформацією видання, Меркулов був водієм Микитася та номінально очолював ТОВ «Монтаж Сервіс», а Остапенко працював його охоронцем і номінально був директором ТОВ «Філософія Девелопмент».
Важливо, що згадування особи в матеріалах розслідування саме по собі не означає доведення її вини. Остаточні висновки щодо кримінальної відповідальності може зробити лише суд.
Для Микитася це вже п’ята підозра
За інформацією РБК-Україна, нова підозра від НАБУ та САП стала для Максима Микитася вже п’ятою. Три справи, в яких йому раніше повідомляли про підозру, вже розглядаються у Вищому антикорупційному суді.
Нинішній епізод пов’язаний із походженням та легалізацією коштів, які, за версією слідства, використовувалися для внесення застави за одного з фігурантів іншого великого антикорупційного розслідування.
НАБУ раніше повідомляло, що в межах операції «Форест Гамп» розслідується схема легалізації 150 млн гривень готівки. За версією слідства, кошти через рахунки підконтрольних компаній вводилися в легальний обіг для сплати застави за одного з учасників злочинної організації у справі «Мідас».
РБК-Україна припускало, що йдеться про колишнього міністра енергетики Германа Галущенка: у записах згадувалося ім’я Герман, а заставу в розмірі 150 млн гривень за Галущенка вносили у червні. Водночас це саме висновок ЗМІ з оприлюднених матеріалів, а не встановлений судом факт щодо конкретного епізоду.
«Форест Гамп»: що розслідують НАБУ та САП
Масштабна спецоперація «Форест Гамп» стала публічною вранці 19 серпня. НАБУ та САП заявили про викриття злочинної організації, яка, за версією слідства, діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів, а серед її учасників були високопосадовці Офісу президента та інші особи.
Антикорупційне бюро почало публікувати записи розмов ймовірних учасників схеми. На них обговорювалися гроші, Офіс президента та інші питання, які стали предметом розслідування.
За версією НАБУ, у справі про 150 млн гривень використовували рахунки підконтрольних підприємств та державний «Сенс Банк». Слідство стверджує, що схема мала дозволити провести значну суму готівки через фінансову систему та використати її для внесення застави.
Ще 19 серпня РБК-Україна з посиланням на власні джерела повідомляло, що серед фігурантів розслідування можуть бути Ірина Мудра, Вадим Столар та Максим Микитась. На той момент правоохоронні органи офіційно не підтверджували причетність конкретно цих осіб до описаних епізодів.
Столар того ж дня підтвердив проведення слідчих дій у нього вдома та заявив, що співпрацює з представниками НАБУ і не перешкоджає їхній роботі.
У справі з’явився ще один напрям — «Феміда»
Паралельно 20 серпня НАБУ та САП розкрили подробиці ще однієї операції під назвою «Феміда».
Цей напрям стосується вже не походження грошей для застави, а ймовірної масштабної рейдерської схеми.
За інформацією НАБУ, учасники злочинної організації могли незаконно заволодівати нерухомістю та іншими активами юридичних осіб. Серед механізмів, які досліджують правоохоронці, — несанкціоноване втручання в інформаційні системи Міністерства юстиції.
Повідомлялося, що до схеми могли бути залучені чинний і колишній народні депутати, посадовці Офісу президента та Міністерства юстиції, судді й хакери.
Таким чином, оприлюднені в суді прізвища суттєво розширюють публічне уявлення про коло осіб, яких слідство згадує у матеріалах двох операцій.
Справа зачепила й Офіс президента
Операція «Форест Гамп» уже спричинила політичні наслідки.
19 серпня стало відомо про звільнення Ірини Мудрої з посади заступниці керівника Офісу президента. До цього ЗМІ повідомляли про проведення у неї слідчих дій.
Окремий резонанс викликали оприлюднені НАБУ записи, які, за даними РБК-Україна, можуть свідчити про наміри окремих посадовців ОП вплинути на майбутній конкурс на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У розмовах фігурантів ішлося про перспективу того, що нинішній керівник САП Олександр Клименко може залишитися на посаді ще на один термін.
Ще один наслідок скандалу стосується «Сенс Банку». Через інформацію про можливе використання державного банку у схемі Верховна Рада викликала голову Національного банку Андрія Пишного для пояснень.
Розслідування «Форест Гамп» та «Феміда» тривають, а оприлюднення прокурором прізвищ у ВАКС не означає автоматичного встановлення вини всіх названих осіб. Ключовими тепер стануть процесуальні рішення суду, зміст повідомлених підозр та докази, які НАБУ і САП представлять під час подальшого розгляду справ.
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оприлюднили деталі масштабної спецоперації «Форест Гамп», яка стосується легалізації 150 млн грн готівки для внесення застави за одного з фігурантів резонансної справи «Мідас». За версією слідства, гроші передавали кількома траншами, частину спрямовували до так званої «пральні», а для введення коштів у легальний обіг використовували рахунки підконтрольних компаній та можливості державного Sense Bank.
У матеріалах розслідування фігурують високопосадовець Офісу президента, чинний і колишній народні депутати, довірені особи та представники керівництва банку. Детективи оприлюднили записи розмов, під час яких, як стверджує НАБУ, обговорювали рух коштів, проведення платежів та питання фінансового моніторингу.
Після слідчих дій справа вже спричинила політичні наслідки. Ірина Мудра 19 серпня була звільнена з посади заступниці керівника Офісу президента, а згодом сама підтвердила, що в неї відбулися обшуки, після яких їй повідомили про підозру та вручили клопотання про обрання запобіжного заходу. Водночас Мудра наголосила, що її не затримували і вона разом із захистом готується до суду.
Що таке операція «Форест Гамп»
Про масштабні слідчі дії НАБУ та САП стало відомо вранці 19 серпня 2026 року. Антикорупційні органи повідомили про проведення спецоперації з викриття ймовірної злочинної організації, до якої, за даними слідства, могли бути причетні представники високого політичного та державного рівня.
Пізніше НАБУ розкрило ключову частину справи. За версією детективів, група осіб організувала та забезпечила легалізацію 150 млн грн, отриманих злочинним шляхом.
Це була готівка, яку через низку рахунків підконтрольних компаній нібито ввели в легальний фінансовий обіг. Кінцевою метою операції, стверджує слідство, було внесення застави за одного з учасників злочинної організації, що проходить у справі «Мідас».
Саме рух цих 150 млн грн став центральним епізодом «Форест Гамп».
50 млн: перший транш і «конвертаційний центр»
НАБУ детально відтворило маршрут грошей. За даними слідства, спочатку до офісу колишнього народного депутата доставили 50 млн грн готівкою. Після цього гроші розділили. 15 млн грн, як стверджують правоохоронці, отримала довірена особа колишнього парламентаря. Ще 35 млн грн спрямували до так званого конвертаційного центру.
Після отримання першої партії готівки учасники схеми, за даними НАБУ, почали обговорювати подальший розподіл коштів і механізм їхнього проведення через фінансову систему.
Фактично слідство описує багатоступеневу операцію: готівка мала змінити форму, пройти через юридичних осіб і зрештою опинитися на рахунку, з якого її вже можна було офіційно використати для застави.
Ще 10 млн того самого дня
На першому транші схема, за версією НАБУ, не завершилася. Того ж дня до того самого офісу нібито привезли ще 10 млн грн. Учасники операції підтверджували отримання коштів та обговорювали подальші дії. Таким чином, після перших двох передач загальна сума готівки вже становила 60 млн грн.
Однак найбільша одноразова партія була ще попереду.
70 млн і «пральня»
Наступний транш становив одразу 70 млн грн.
За матеріалами НАБУ, його також доставили до офісу колишнього народного депутата. Після цього гроші знову розділили.
20 млн грн отримала довірена особа. Ще 50 млн грн, за формулюванням, наведеним у матеріалах слідства, передали до «пральні».
Цей епізод став одним із найрезонансніших у всій історії, оскільки йдеться вже не просто про передачу великих сум готівки, а про ймовірно організований механізм їх легалізації.
Останній транш становив ще 20 млн грн і, за даними слідства, був проведений за аналогічною схемою.
У підсумку чотири партії — 50 млн + 10 млн + 70 млн + 20 млн = 150 млн грн.
Саме така сума згодом була використана для внесення застави.
Чому у справі з’явився Sense Bank
Окремий і потенційно найбільш небезпечний для держави епізод розслідування стосується Sense Bank.
Це принципово важливо, адже банк перебуває у державній власності.
За версією НАБУ, для проведення операцій використовувалися рахунки підконтрольних підприємств і банківська інфраструктура. На оприлюднених записах фігуранти, як повідомляють медіа з посиланням на матеріали Бюро, обговорюють фінансовий моніторинг, проведення платежів та погодження операцій.
Саме тому «Форест Гамп» виходить далеко за межі історії про походження застави.
Слідство фактично перевіряє, чи могла інфраструктура державного банку використовуватися для введення великої суми готівки сумнівного походження в легальний фінансовий обіг.
Водночас до остаточних судових рішень твердження НАБУ залишаються версією сторони обвинувачення, а причетність конкретних осіб має бути доведена в суді.
Фінмоніторинг став одним із центральних питань
Окрему увагу привернули розмови про фінансовий моніторинг.
Для банків операції на десятки мільйонів гривень не є звичайними побутовими транзакціями. Фінансові установи мають перевіряти ризикові операції, джерела походження коштів та низку інших обставин.
У матеріалах «Форест Гамп» питання фінмоніторингу, за даними оприлюднених НАБУ записів, обговорюється безпосередньо учасниками операцій. Саме цей фрагмент породив гостру політичну дискусію щодо того, хто і на якому рівні міг знати про рух грошей.
Утім, на цьому етапі важливо не ототожнювати саме проведення платежу з доведеною участю банку як установи у злочині. Предметом розслідування є дії конкретних людей та механізм операцій, а остаточні юридичні висновки має зробити суд.
Застава веде до справи «Мідас»
НАБУ офіційно не назвало у своєму первинному повідомленні ім’я людини, для якої були призначені 150 млн грн, зазначивши лише, що йдеться про одного з учасників злочинної організації у справі «Мідас».
Водночас сума практично одразу привернула увагу журналістів.
У червні Вищий антикорупційний суд зменшив альтернативну заставу для колишнього міністра енергетики Германа Галущенка з 200 млн до 150 млн грн. Згодом журналісти повідомили, що всю суму за нього внесли.
За інформацією «Схем», повні 150 млн грн застави за Галущенка були внесені коштами від чотирьох компаній.
Апеляційна палата ВАКС наприкінці липня залишила розмір застави без змін.
Низка українських медіа та політиків прямо пов’язали гроші з «Форест Гамп» саме із заставою Галущенка. Однак для юридичної точності слід розмежовувати ці дані: НАБУ говорить про заставу за фігуранта «Мідаса», тоді як ідентифікація Галущенка спочатку з’явилася в медіа та заявах політиків.
Обшуки дійшли до Офісу президента
Особливого політичного резонансу операція набула через появу в матеріалах високопосадовця Офісу президента.
19 серпня стало відомо про слідчі дії у тодішньої заступниці керівника ОП Ірини Мудрої.
Того самого дня президент Володимир Зеленський звільнив її з посади.
ФОТО: Ірина Мудра
Пізніше ситуацію прокоментувала сама Мудра.
За її словами, вранці у неї провели обшуки, після чого повідомили про підозру та вручили клопотання про обрання запобіжного заходу.
При цьому вона окремо спростувала інформацію про затримання.
Ексзаступниця керівника ОП заявила, що разом з адвокатами готується до судового засідання та має намір захищати свою позицію у правовий спосіб.
Це важливе уточнення: обшуки та повідомлення про підозру не означають доведення вини. Відповідно до презумпції невинуватості, особа вважається невинуватою, доки її провину не встановить обвинувальний вирок суду.
У фігурантів знайшли план «антикризової комунікації»
Але на 150 млн грн історія не закінчилася.
Під час обшуків детективи НАБУ та прокурори САП виявили ще один документ, який може стати окремим напрямом розслідування.
Йдеться про план антикризової комунікації щодо діяльності Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.
НАБУ повідомило про знахідку окремо.
Сам факт існування такого документа не доводить злочину. Однак для слідства він може мати значення у встановленні того, як фігуранти реагували на парламентський контроль та чи координували інформаційні дії навколо ситуації.
Цей епізод додав «Форест Гамп» ще один вимір: справа тепер стосується не лише походження грошей і банківських операцій, але й можливого політичного та комунікаційного супроводу подій.
Хто ще фігурує в інформації про справу
НАБУ спочатку не розкрило повного переліку прізвищ.
У повідомленнях Бюро йшлося про групу, до якої входили або могли бути причетними чинний та колишній народні депутати, високопосадовець Офісу президента, довірені особи та представники банківського менеджменту.
У медіа серед можливих фігурантів називали народного депутата Вадима Столара, а також колишнього народного депутата та забудовника Максима Микитася.
ФОТО: з ліва на право народний депутат Вадим Столар, колишній народний депутат та забудовник Максим Микитась, Ірина Мудра.
Проте тут також принципово важливо відокремлювати офіційні повідомлення правоохоронців від журналістських даних і політичних заяв. Сам факт згадування людини в медіа або проведення обшуку не є доказом її вини.
Що відбувається навколо керівництва Sense Bank
Після появи матеріалів НАБУ справа отримала й управлінське продовження.
Увечері 19 серпня з’явилася інформація про рішення влади щодо відсторонення представників керівництва державного Sense Bank на тлі спецоперації.
Пізно ввечері 19 серпня Кабмін відсторонив від виконання обов’язків голову наглядової ради державного Sense Bank Миколу Гладишенка та ініціював відсторонення голови правління Олексія Ступака
Це особливо чутливий момент, оскільки банк належить державі, а будь-які підозри щодо можливого використання його інфраструктури у схемі легалізації коштів створюють не тільки кримінально-правові, а й репутаційні ризики.
Водночас сама поява банку у матеріалах слідства не означає проблем із коштами клієнтів чи автоматичного встановлення порушень усією фінансовою установою. Розслідування стосується конкретних операцій і дій конкретних посадових осіб.
Чому справа може стати однією з найгучніших у 2026 році
«Форест Гамп» об’єднала одразу кілька надзвичайно чутливих для української політики тем.
По-перше, це 150 млн грн готівки, походження якої НАБУ вважає злочинним.
По-друге, гроші пов’язують із заставою за фігуранта іншого масштабного антикорупційного розслідування — «Мідас».
По-третє, у матеріалах з’являється державний банк.
По-четверте, слідчі дії торкнулися Офісу президента.
По-п’яте, серед згаданих у контексті справи людей є чинні та колишні народні депутати.
Нарешті, детективи отримали документ щодо антикризової комунікації навколо парламентської ТСК.
Саме поєднання цих факторів перетворює «Форест Гамп» із чергового кримінального провадження на потенційно велику політичну справу.
Що буде далі
Найближчим важливим етапом стане розгляд клопотань про запобіжні заходи підозрюваним. Зокрема, Мудра вже підтвердила отримання відповідного клопотання та підготовку до судового засідання.
Не менш важливо, чи оприлюднять НАБУ та САП нові фрагменти записів, повний перелік підозрюваних і докладнішу інформацію про роль посадовців державного банку.
Також залишається питання, яким саме був механізм перетворення готівкових 150 млн грн на кошти чотирьох компаній, якими в червні була сплачена застава, і чи доведе слідство прямий зв’язок між цими операціями.
Якщо версія НАБУ отримає достатню доказову базу в суді, «Форест Гамп» може стати однією з найбільш резонансних антикорупційних справ року — через масштаб суми, рівень можливих фігурантів та використання державної фінансової інфраструктури.
Наразі ж ключове формулювання залишається незмінним: описана схема є версією НАБУ і САП, а винуватість кожного з підозрюваних може бути встановлена виключно судом.
Президент України Володимир Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади заступниці керівника Офісу президента. Кадрове рішення з’явилося 19 серпня — того ж дня, коли ЗМІ повідомили про обшуки в межах масштабної спецоперації НАБУ та САП.
Відповідний указ №734/2026 оприлюднений на офіційному сайті президента України.
У документі йдеться про звільнення Ірини Мудрої з посади заступниці керівника Офісу президента. Причини такого кадрового рішення безпосередньо в указі не зазначені.
Звільнення відбулося на тлі гучної операції НАБУ і САП
Рішення президента привернуло особливу увагу через події, які розгорнулися вранці 19 серпня. НАБУ та САП оголосили про проведення спецоперації «Форест Гамп» із викриття ймовірної злочинної організації, до якої, за інформацією антикорупційних органів, входили представники вищих ешелонів влади.
НАБУ заявило, що організацію очолювали чинний та колишній народні депутати, а серед її учасників були високопосадовці Офісу президента та інші особи.
Згодом у ЗМІ з’явилася інформація про проведення обшуків у Ірини Мудрої. Також медіа з посиланням на власні джерела почали називати інших можливих фігурантів розслідування.
Водночас важливо розмежовувати офіційно підтверджені факти та інформацію з джерел: сам указ президента не пов’язує звільнення Мудрої з розслідуванням НАБУ та САП.
На записі, зокрема, звучать фрази про гроші та «4 мішки». Офіційного пояснення, про які саме суми чи операції йдеться, НАБУ на момент публікації не надало.
Правоохоронці пообіцяли розкрити більше деталей масштабної операції пізніше.
Що відомо про Ірину Мудру
Ірина Мудра працювала заступницею керівника Офісу президента з березня 2024 року. До переходу в ОП вона обіймала посаду заступниці міністра юстиції України.
В Офісі президента до сфери її відповідальності належали, зокрема, юридичні питання та робота, пов’язана з міжнародними механізмами притягнення Росії до відповідальності за агресію проти України.
Таким чином, 19 серпня Мудра офіційно припинила роботу на посаді заступниці керівника ОП. Водночас детальні обставини антикорупційного розслідування та процесуальний статус осіб, яких ЗМІ пов’язують зі справою, ще мають бути офіційно розкриті НАБУ і САП.
В Офісі президента України очікують, що спеціальний міжнародний трибунал щодо злочину агресії Росії проти України може розпочати роботу вже у 2027 році. Наступним етапом після політичного рішення про створення механізму стане формування самого трибуналу у Гаазі та запуск юридичних процедур.
Про це заявила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, яка координує напрям міжнародно-правового притягнення Росії до відповідальності.
За словами Мудрої, створення Спецтрибуналу є історичним рішенням, оскільки це перший окремий міжнародний механізм відповідальності за злочин агресії з часів Нюрнберзького та Токійського трибуналів після Другої світової війни.
«Ще кілька років нам казали — цього не буде ніколи. Юридично складно. Політично чутливо. Забагато інтересів проти», — зазначила вона.
Мудра наголосила, що попереду ще тривалий етап формування інституції. Зокрема, йдеться про призначення суддів, затвердження процедур, створення апарату трибуналу та запуск розслідувань щодо вищого політичного і військового керівництва Росії.
За її словами, Україна розраховує, що повноцінний старт роботи трибуналу може відбутися вже наступного року.
В Офісі президента підкреслюють, що трибунал має стати механізмом персональної відповідальності для осіб, які ухвалювали рішення про початок повномасштабної війни проти України.
Ірина Мудра також розповіла, що створенню трибуналу передували роки складних міжнародних переговорів. Українські дипломати, юристи та парламентарі тривалий час шукали правовий механізм, який дозволив би створити окремий суд саме щодо злочину агресії Росії.
За її словами, українська сторона неодноразово стикалася із політичним спротивом та юридичними дискусіями, однак продовжувала просувати ідею міжнародного механізму покарання російського керівництва.
Ідея створення Спецтрибуналу виникла через те, що чинний Міжнародний кримінальний суд у Гаазі має обмежену юрисдикцію щодо злочину агресії у випадку Росії. Саме тому Україна разом із міжнародними партнерами просувала створення окремої структури, яка зможе розслідувати та розглядати відповідальність за розв’язання війни.
Очікується, що трибунал працюватиме у Гаазі та стане окремим міжнародним судовим механізмом, створеним за підтримки держав-партнерів України.
Паралельно Україна продовжує просувати питання репарацій, конфіскації заморожених російських активів та створення міжнародного компенсаційного механізму для відшкодування збитків, завданих війною.
На тлі повномасштабного вторгнення Росії питання міжнародної відповідальності Кремля стало одним із ключових напрямів української дипломатії. Київ регулярно закликає міжнародну спільноту створити систему юридичного покарання не лише за воєнні злочини, а й за сам факт агресії проти суверенної держави.
Україна оцінює збитки від руйнування Каховської ГЕС у 14 мільярдів доларів — саме таку суму, за словами представників влади, має компенсувати Росія. Йдеться не про вартість відновлення, а про загальний масштаб втрат, яких зазнала держава внаслідок підриву дамби у червні 2023 року.
Про це заявила заступниця керівника Офісу президента УкраїниІрина Мудра в інтерв’ю “Європейській правді”, посилаючись на оцінки Світового банку та Європейської комісії. Саме ці міжнародні інституції провели комплексний аналіз наслідків катастрофи.
«Україна заявляє компенсацію на рівні 14 мільярдів доларів — це сума збитків, а не план відбудови», — пояснила Ірина Мудра.
За її словами, остаточну суму компенсації визначатиме спеціальна міжнародна комісія, яка має бути створена на основі відповідної конвенції. Документ уже підписали 35 держав разом із Європейським Союзом, однак для набуття чинності необхідна ратифікація щонайменше 25 країнами.
Очікується, що цей процес триватиме близько року. За прогнозами української сторони, комісія може повноцінно запрацювати у середині або другій половині 2027 року.
Важливо, що ця структура не визначатиме, як саме Україна має витрачати отримані кошти. Її функція — встановити розмір компенсації, яку Росія повинна сплатити за завдану шкоду.
«Держава самостійно вирішуватиме, на що спрямувати ці гроші — це може бути як відновлення інфраструктури, так і інші потреби», — зазначила Ірина Мудра.
Руйнування Каховської ГЕС стало однією з найбільших техногенних катастроф в Україні за час повномасштабної війни. Внаслідок підриву дамби було затоплено десятки населених пунктів, знищено житлову інфраструктуру, завдано серйозної шкоди екосистемам півдня країни та сільському господарству.
Крім безпосередніх руйнувань, катастрофа спричинила довгострокові наслідки — від втрати водних ресурсів до змін у кліматичних і природних умовах регіону. Екологи прогнозують, що на місці колишнього водосховища може сформуватися нова природна екосистема, однак цей процес займе роки.
Загалом, за оцінками Світового банку, сумарні збитки України від російського вторгнення вже перевищили 650 мільярдів доларів. Руйнування гідроелектростанції стало одним із найбільш дорогих епізодів цієї війни.
Питання компенсацій залишається одним із ключових у міжнародному порядку денному. Україна наполягає на створенні механізмів, які дозволять стягнути кошти з Росії, зокрема через заморожені активи та міжнародні судові інструменти.
Експерти зазначають, що реалізація такого механізму стане прецедентом у міжнародному праві. Водночас процес може бути тривалим і складним через юридичні та політичні фактори.
Озвучена сума у 14 мільярдів доларів є лише першим кроком у довгому процесі притягнення Росії до відповідальності за руйнування Каховської ГЕС. Остаточні рішення залежатимуть від роботи міжнародної спільноти та ефективності створених механізмів компенсації.
