Khreshchatyknews.com

Позначка: Іран

  • Нафта обвалилася майже на 12% за день: ринки реагують на можливу угоду США з Іраном

    Нафта обвалилася майже на 12% за день: ринки реагують на можливу угоду США з Іраном

    Світові ціни на нафту різко пішли вниз після новин про дипломатичний прогрес між США та Іраном. 6 травня котирування еталонної марки Brent crude oil впали нижче психологічної позначки у $100 за барель, продемонструвавши одне з найрізкіших денних знижень за останній період.

    Станом на 14:20 за київським часом ціна Brent становила $97,8 за барель, що означає падіння на 11,7% протягом торгової сесії. Американська нафта West Texas Intermediate також втратила аналогічний відсоток і опустилася до $90,8 за барель. Така синхронна динаміка двох ключових бенчмарків свідчить про глобальний характер реакції ринку.

    Причиною обвалу стали повідомлення про те, що Вашингтон і Тегеран наблизилися до укладення попередньої угоди. За даними медіа, сторони працюють над коротким меморандумом про взаєморозуміння, який має зафіксувати припинення активної фази конфлікту на Близькому Сході та створити рамки для подальших переговорів щодо іранської ядерної програми.

    Очікується, що Іран має надати відповідь на ключові положення документа протягом найближчих 48 годин. Попри відсутність остаточних домовленостей, сам факт просування переговорів уже вплинув на очікування інвесторів.

    Ринки традиційно дуже чутливо реагують на будь-які сигнали щодо Близького Сходу, адже цей регіон є одним із ключових центрів світового видобутку нафти. Будь-яке зниження напруги означає потенційне збільшення пропозиції на ринку — зокрема через можливе повернення іранської нафти або зняття частини обмежень на експорт.

    Додатковим фактором стало рішення США завершити військову операцію «Епічна лють» і призупинити ініціативу з розблокування судноплавства в Ормузькій протоці. Це також сприймається як сигнал до деескалації. Ормузька протока є критично важливим маршрутом, через який проходить значна частина світових поставок нафти, і будь-яка стабілізація ситуації там одразу впливає на ціни.

    Фактично ринок почав закладати в ціни сценарій зменшення ризиків перебоїв із постачанням. Ще кілька днів тому геополітична напруга підтримувала високі ціни на нафту, але новини про можливу угоду швидко змінили баланс очікувань.

    Аналітики зазначають, що падіння на понад 10% за день є нетипово різким навіть для волатильного нафтового ринку. Це свідчить про те, що попередні ціни значною мірою містили «премію за ризик», пов’язану з конфліктом у регіоні. Тепер ця премія почала швидко зникати.

    Водночас експерти застерігають: ситуація залишається нестабільною. Якщо переговори між США та Іраном зірвуться або затягнуться, ціни можуть так само швидко повернутися до зростання. Ринок наразі перебуває у фазі високої чутливості до новин, і навіть незначні зміни у політичному діалозі можуть спричинити різкі коливання котирувань.

    Крім того, навіть у разі досягнення домовленостей повноцінне повернення іранської нафти на ринок потребуватиме часу — як через технічні обмеження, так і через можливі політичні умови зняття санкцій.

    Різке падіння цін на нафту стало прямим наслідком зміни геополітичних очікувань. Ринки продемонстрували, наскільки сильно вони залежать не лише від реального балансу попиту і пропозиції, а й від політичних сигналів.

    Поки що ключове питання — чи перетвориться дипломатичний прогрес на реальну угоду. Якщо так, світ може отримати новий етап стабілізації енергетичних ринків. Якщо ні — нинішнє падіння може виявитися лише короткочасною реакцією на новини.

  • «Свобода» під замком: Дональд Трамп різко зупинив операцію в Ормузькій протоці — понад 1500 суден зависли в очікуванні

    «Свобода» під замком: Дональд Трамп різко зупинив операцію в Ормузькій протоці — понад 1500 суден зависли в очікуванні

    Президент США Дональд Трамп несподівано призупинив реалізацію проєкту «Свобода», який мав забезпечити розблокування судноплавства в Ормузькій протоці, — і це сталося буквально одразу після старту місії. Про це він повідомив у TruthSocial.

    Рішення вже викликало занепокоєння на глобальних ринках, адже йдеться про ключову транспортну артерію світу, через яку проходить значна частина нафти та стратегічних вантажів.

    Як повідомляють міжнародні медіа, операція була фактично зупинена на самому початку, попри те, що в регіоні залишаються заблокованими понад 1500 торгових суден, які очікують на безпечний прохід. Вони опинилися у «пастці» через ескалацію між США та Іраном і ризики атак у Перській затоці.

    Сам Дональд Трамп пояснив своє рішення кількома причинами: прогресом у переговорах із Іраном, зверненнями з боку Пакистану та інших держав, а також необхідністю «дати шанс дипломатії». Водночас він підкреслив, що морська блокада Ірану не скасовується — тобто США зберігають контроль і військовий тиск у регіоні.

    Фактично це означає паузу між двома фазами: після завершення активної військової операції США проти Ірану («Епічна лють») Вашингтон планував перейти до стабілізаційної місії — забезпечення свободи навігації. Однак нинішнє рішення демонструє зміну підходу: замість негайного силового втручання — ставка на переговори.

    Ситуація в Ормузька протока залишається напруженою. За останні дні в регіоні вже фіксувалися інциденти з атаками дронів, пожежами в нафтових портах і навіть повідомленнями про обстріли військових кораблів. Це підвищує ризики для цивільного судноплавства та змушує страхові компанії підвищувати тарифи, а перевізників — змінювати маршрути.

    Ормузька протока — це вузький, але критично важливий морський коридор, який з’єднує Перську затоку з Індійським океаном. Через нього проходить до п’ятої частини світового експорту нафти, і будь-яка нестабільність тут миттєво відображається на глобальній економіці. Саме тому навіть короткострокова пауза у проєкті «Свобода» може мати серйозні наслідки — від коливань цін на нафту до збоїв у постачанні енергоносіїв.

    Експерти зазначають, що рішення Трампа — це спроба балансувати між силовим тиском і дипломатією. З одного боку, США демонструють готовність до переговорів із Іраном і знижують ризик прямого військового зіткнення. З іншого — не відмовляються від контролю над ситуацією та залишають за собою можливість швидко відновити операцію.

    Важливу роль у цьому рішенні відіграли й міжнародні партнери. Зокрема, Пакистан та інші країни регіону закликали Вашингтон утриматися від різких дій, побоюючись масштабної ескалації, яка могла б втягнути у конфлікт більше держав і поставити під загрозу глобальну торгівлю.

    Водночас аналітики попереджають: якщо переговори з Іраном не завершаться успіхом, ситуація може різко погіршитися. У такому разі США можуть повернутися до активної фази операції, а регіон — опинитися на межі нового військового конфлікту.

    Окремий аспект — вплив на Європу та Україну. Порушення стабільності в Перській затоці означає ризики для енергетичних ринків, що напряму впливає на економіку союзників і може позначитися на фінансовій та військовій підтримці України.

    Призупинення проєкту «Свобода» — це не просто технічна пауза, а сигнал про складну геополітичну гру, де кожне рішення може змінити баланс сил у регіоні. Чи стане ця пауза кроком до великої угоди з Іраном — або лише затишшям перед новою ескалацією — залежить від найближчих тижнів переговорів.

  • Попри санкції: Китай масово постачає компоненти для «Шахедів» Росії та Ірану — розслідування WSJ

    Попри санкції: Китай масово постачає компоненти для «Шахедів» Росії та Ірану — розслідування WSJ

    Китайські компанії продовжують масштабно постачати критично важливі компоненти для виробництва дронів-камікадзе типу Shahed до Ірану та Росії, попри дію санкцій США та Європейського Союзу. Про це йдеться у розслідуванні The Wall Street Journal, яке базується на даних митниці, аналітичних звітах і свідченнях посадовців.

    Згідно з матеріалом, мова йде про регулярні поставки двигунів, мікрочипів та інших електронних компонентів, необхідних для виробництва безпілотників типу Shahed-136. Саме ці дрони Росія активно використовує для ударів по українських містах та інфраструктурі.

    Одним із ключових прикладів є китайська компанія Xiamen Victory Technology, яка постачає двигуни Limbach L550 — один із базових елементів конструкції дрона. За даними журналістів, на сайті компанії навіть публічно використовуються зображення безпілотників, схожих на Shahed, що свідчить про відкритість діяльності.

    Розслідування показує, що китайські постачання здійснюються у значних обсягах. Йдеться про сотні контейнерів, які прямують на підприємства в Ірані та Росії. При цьому раніше експортери часто маскували реальне призначення вантажів, вказуючи неправдиві дані, однак зараз, за словами американських чиновників, у багатьох випадках такі спроби навіть не робляться.

    За оцінками колишніх і нинішніх представників Міністерства фінансів США, Китай уже давно відіграє роль ключового транзитного хабу для компонентів західного виробництва. Деталі з Європи та США потрапляють до китайських дистриб’юторів, після чого перепродаються та перенаправляються до Ірану і Росії.

    Окрему роль у цій схемі відіграють компанії з Гонконгу. Через відносну простоту реєстрації бізнесу там створюються фіктивні структури, які використовуються для маскування кінцевих отримувачів товарів. Оплата здійснюється через ці компанії, що ускладнює відстеження фінансових потоків і дозволяє обходити санкційні обмеження.

    У 2024 році США вже запроваджували санкції проти мережі таких компаній, пов’язаних із іранським бізнесменом Хамедом Дехганом, який постачав компоненти для безпілотників і ракет. Однак, як зазначає The Wall Street Journal, вже за рік на зміну старим схемам прийшли нові — із використанням інших фіктивних структур.

    Аналітична організація Conflict Armament Research, яка спеціалізується на дослідженні нелегального обігу зброї, також зафіксувала суттєве зростання використання китайських компонентів у дронах типу Shahed. Це свідчить про поступову локалізацію виробництва деталей у Китаї, що робить санкції менш ефективними.

    Експерти наголошують, що дедалі більше компонентів виготовляються безпосередньо на китайських підприємствах, часто невеликих і маловідомих. Такі виробники менш залежні від західних ринків і, відповідно, менш вразливі до санкційного тиску.

    За словами колишнього посадовця Міністерства фінансів США Міада Малекі, китайська сторона фактично «заплющує очі» на ці процеси, навіть попри численні викриття та міжнародну критику. Це дозволяє зберігати стабільні канали постачання для військових програм Ірану та Росії.

    У Вашингтоні визнають: повністю зупинити цей потік наразі неможливо. Тому стратегія США полягає у максимальному ускладненні логістики, підвищенні вартості постачань і створенні додаткових бар’єрів для таких операцій.

    На тлі війни в Україні ця ситуація має критичне значення. Дрони Shahed залишаються одним із ключових інструментів атак на цивільну та енергетичну інфраструктуру. Їх відносно низька вартість і масове виробництво дозволяють Росії регулярно застосовувати їх у великих кількостях.

    Попри санкції та міжнародний тиск, глобальні ланцюги постачання продовжують працювати — адаптуючись до обмежень і знаходячи нові способи обходу контролю. Це створює серйозний виклик для західних країн і підкреслює складність сучасної санкційної політики.

  • Загострення на Близькому Сході: Володимир Зеленський анонсував нові безпекові угоди з країнами Затоки

    Загострення на Близькому Сході: Володимир Зеленський анонсував нові безпекові угоди з країнами Затоки

    Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку нових рішень у сфері безпеки та намір розширити партнерство з країнами Перської затоки на тлі зростання напруги в регіоні. Відповідну заяву глава держави зробив після наради, присвяченої дипломатичній роботі України на Близькому Сході.

    За словами президента, ситуація в регіоні суттєво загострилася, зокрема через удари з боку Ірану по території Об’єднаних Арабських Еміратів. Він наголосив, що Україна засуджує такі дії та вважає їх загрозою не лише для регіональної, а й для глобальної безпеки.

    Зеленський підкреслив, що стабільність у регіоні Затоки має критичне значення для світу. За його словами, події на Близькому Сході безпосередньо впливають на глобальну економіку, безпеку та соціальну ситуацію в багатьох країнах.

    «Від швидкості стабілізації ситуації та гарантування безпеки в цьому регіоні залежить дуже багато — і для безпеки, і для економіки, і для життя людей у світі», — зазначив Володимир Зеленський.

    У межах наради президент визначив ключові завдання для української дипломатичної команди. Основний акцент зроблено на активізації двосторонніх відносин із країнами Затоки, а також на розширенні співпраці у сфері безпеки.

    Зокрема, Україна вже запропонувала нові напрями співпраці Бахрейну. Очікується, що найближчим часом відповідні команди обох держав опрацюють конкретні механізми реалізації цих ініціатив.

    Президент також наголосив, що Україна продовжує виконувати раніше досягнуті домовленості з країнами регіону. За його словами, співпраця будується на принципі взаємності та взаємної вигоди.

    Окрему увагу було приділено ролі України у зміцненні безпеки. Зеленський підкреслив, що українські військові експертні команди вже працюють із партнерами, допомагаючи посилювати оборонні можливості.

    За оцінками експертів, такий формат співпраці може стати новим етапом інтеграції України у глобальну систему безпеки. Досвід української армії, отриманий у війні, викликає значний інтерес у партнерів, зокрема в країнах Близького Сходу.

    Аналітики також зазначають, що активізація дипломатії у регіоні Затоки може мати економічний вимір. Країни цього регіону є важливими гравцями на енергетичних ринках, а також потенційними інвесторами в українську економіку.

    Водночас загострення ситуації на Близькому Сході створює додаткові виклики. Зростання напруги може впливати на ціни на енергоносії, логістику та глобальні ринки, що відчувається і в Україні.

    У цьому контексті Україна намагається не лише реагувати на виклики, а й активно формувати нові партнерства. Розвиток безпекової співпраці з країнами Затоки може стати важливим елементом цієї стратегії.

    Заява Володимира Зеленського свідчить про намір України посилити свою роль у міжнародній безпековій політиці та розширити співпрацю з новими партнерами. На тлі глобальної нестабільності такі кроки можуть мати довгострокове значення як для України, так і для регіону загалом.

  • Зустріч, що може змінити глобальну політику: Дональд Трамп готується до переговорів із Сі Цзіньпіном у Пекіні

    Зустріч, що може змінити глобальну політику: Дональд Трамп готується до переговорів із Сі Цзіньпіном у Пекіні

    Президент США Дональд Трамп заявив, що з нетерпінням очікує зустрічі з лідером Китаю Сі Цзіньпіном, яка має відбутися вже в середині травня у Пекіні. За словами американського лідера, цей саміт стане «дуже важливою поїздкою» і може відіграти ключову роль у формуванні подальших відносин між двома найбільшими економіками світу.

    Виступаючи перед журналістами у Білому домі 4 травня, цитує Bloomberg, Трамп підтвердив, що переговори з китайською стороною перебувають на фінальній стадії підготовки. Він підкреслив, що планує особисто прибути до Пекіна приблизно за два тижні, а сам саміт, за попередніми даними, заплановано на 14–15 травня. Американський президент наголосив, що очікує на продуктивний діалог і вважає цю зустріч важливою для стабілізації глобальної ситуації.

    Підготовка до саміту триває вже кілька місяців і ведеться на рівні дипломатичних та економічних відомств обох країн. Як повідомляють міжнародні ЗМІ, ключовими темами переговорів стануть торговельні відносини, технологічна конкуренція, безпекові виклики та геополітичні конфлікти, у яких тією чи іншою мірою задіяні обидві держави. Особливу увагу сторони приділяють економічному співробітництву, адже напруження між США та Китаєм останніми роками впливало на глобальні ринки, ланцюги постачання та інвестиційний клімат.

    Торговельний аспект переговорів залишається одним із найчутливіших. У попередні роки відносини між країнами супроводжувалися тарифними війнами, взаємними обмеженнями та санкціями, що призвело до серйозних змін у світовій економіці. Очікується, що на майбутньому саміті сторони можуть спробувати знайти компроміси або принаймні окреслити нові правила взаємодії, які зменшать ризики подальшої ескалації.

    Водночас важливим фактором є і безпекова складова. Напередодні зустрічі в інформаційному просторі активно обговорювалися повідомлення про можливі поставки китайського озброєння до Ірану. Ця тема викликала занепокоєння у Вашингтоні, оскільки може вплинути на баланс сил на Близькому Сході. Трамп раніше заявляв, що обмінювався листами із Сі Цзіньпіном щодо цієї ситуації, що свідчить про прямий канал комунікації між лідерами.

    Своєю чергою, міністр оборони США Піт Гегсет прокоментував ситуацію, зазначивши, що Вашингтон отримав запевнення від китайської сторони про відсутність планів постачання зброї Ірану. Попри це, тема військово-політичної співпраці Китаю з іншими країнами, ймовірно, залишиться одним із ключових пунктів порядку денного переговорів у Пекіні.

    Не менш важливою є і технологічна конкуренція між США та Китаєм. Останніми роками обидві країни активно змагаються у сферах штучного інтелекту, напівпровідників та цифрових технологій. Вашингтон запроваджував обмеження на експорт високотехнологічної продукції до Китаю, тоді як Пекін намагався розвивати власні виробничі потужності. У цьому контексті саміт може стати майданчиком для обговорення нових правил гри у технологічному секторі.

    Аналітики зазначають, що ця зустріч має не лише двостороннє значення, а й глобальний вимір. Відносини між США та Китаєм безпосередньо впливають на політичну стабільність у світі, міжнародну торгівлю та економічне зростання. Будь-які домовленості або, навпаки, загострення між двома державами можуть мати наслідки для інших країн, зокрема для держав Європи та країн, що розвиваються.

    Крім того, саміт відбувається на тлі складної геополітичної ситуації у світі, зокрема війни в Україні, напруженості навколо Тайваню та конфліктів на Близькому Сході. Хоча ці питання не завжди є прямими темами двосторонніх переговорів, вони формують загальний контекст і можуть впливати на позиції сторін.

    Політичні експерти також звертають увагу на символічне значення цієї зустрічі. Після періодів загострення відносин особистий контакт між лідерами може стати сигналом про готовність до діалогу та пошуку компромісів. У дипломатії такі саміти часто відіграють роль у зниженні напруженості навіть тоді, коли конкретні домовленості залишаються обмеженими.

    Очікується, що за підсумками зустрічі можуть бути зроблені спільні заяви або оголошені нові ініціативи. Водночас аналітики попереджають, що не варто очікувати швидких проривів: суперечності між США та Китаєм накопичувалися роками і потребують тривалого процесу врегулювання.

    Таким чином, майбутній саміт у Пекіні між Дональдом Трампом та Сі Цзіньпіном може стати однією з найважливіших дипломатичних подій весни 2026 року. Від його результатів значною мірою залежатиме не лише динаміка відносин між двома державами, а й загальна ситуація у світовій політиці та економіці.

  • ОАЕ заявили про ракетну атаку з боку Ірану

    ОАЕ заявили про ракетну атаку з боку Ірану

    Об’єднані Арабські Емірати заявили про відбиття ракетно-дронової атаки, яка, за даними місцевої влади, була здійснена з боку Ірану. Інцидент стався у понеділок, 4 травня, і, як повідомляють офіційні джерела та міжнародні медіа, включно з CNN, став одним із перших серйозних епізодів напруження після періоду відносного затишшя в регіоні.

    За даними Міністерства оборони ОАЕ, країна зазнала комбінованої атаки із застосуванням чотирьох повітряних цілей, серед яких були балістичні ракети, крилаті ракети та безпілотники. Система протиповітряної оборони ОАЕ, як стверджується, спрацювала в штатному режимі та змогла перехопити більшість загроз. Три ракети були збиті над територіальними водами країни, ще одна впала в море, не завдавши шкоди об’єктам на суші.

    У заяві оборонного відомства підкреслюється, що звуки вибухів, які чули жителі окремих районів країни, були наслідком роботи систем ППО, які відбивали повітряні цілі. Влада наголосила, що всі загрози були оперативно нейтралізовані, а ситуація перебуває під повним контролем сил безпеки.

    Міністерство оборони також закликало громадян ОАЕ отримувати інформацію виключно з офіційних джерел, не поширювати неперевірені дані та дотримуватися інструкцій під час оголошення повітряних тривог або попереджень про небезпеку.

    За даними CNN, попередження про можливу ракетну загрозу було оголошено одразу в кількох великих містах країни, зокрема в Дубаї, Шарджі та Аджмані. Після короткого періоду підвищеної готовності тривогу було скасовано, а нормальне функціонування міської інфраструктури відновлено.

    Аналітики звертають увагу, що цей інцидент став першим подібним сигналом небезпеки менш ніж через місяць після заяв про перемир’я між США та Іраном, що викликає питання щодо стабільності домовленостей і рівня контролю над збройними угрупованнями або ракетними можливостями в регіоні.

    На тлі атаки важливо враховувати ширший дипломатичний контекст. Наприкінці квітня 2026 року Іран передав США нову пропозицію щодо припинення конфлікту та забезпечення безпеки в Ормузькій протоці. Тоді Тегеран запропонував відкласти обговорення ядерної програми на пізніший етап, зосередившись на досягненні режиму припинення бойових дій та стабілізації ситуації в регіоні.

    Згодом повідомлялося, що Іран також передав через Пакистан текст нового плану потенційних переговорів зі Сполученими Штатами, у якому ключовим пріоритетом визначалося саме припинення бойових дій. Водночас Вашингтон продовжував наполягати на необхідності врахування ядерного питання як частини будь-яких довгострокових домовленостей.

    Президент США Дональд Трамп заявляв, що Сполучені Штати досягли значних результатів у протистоянні з Іраном і, за його словами, активна фаза конфлікту завершена. Водночас він підкреслював, що питання ядерної програми Тегерана залишається відкритим і потребує подальшого тиску з боку міжнародної спільноти. Також Трамп повідомляв Конгрес США про завершення війни з Іраном, що викликало різні оцінки серед американських політиків і експертів.

    Додатково повідомлялося, що Об’єднані Арабські Емірати зверталися до США з проханням про посилення підтримки у сфері безпеки на випадок можливої подальшої ескалації конфлікту на Близькому Сході. Це свідчить про те, що попри заяви про деескалацію, ситуація в регіоні залишається напруженою і потенційно нестабільною, а ризик нових атак або інцидентів продовжує зберігатися.

  • Макрон закликав США та Іран відкрити Ормузьку протоку

    Макрон закликав США та Іран відкрити Ормузьку протоку

    Президент Франції Емманюель Макрон закликав Сполучені Штати та Іран до прямих скоординованих дій, спрямованих на забезпечення безперешкодного та безпечного судноплавства в Ормузькій протоці — одному з найважливіших стратегічних морських маршрутів у світі, через який проходить значна частина глобальних поставок нафти та енергоносіїв. Свою позицію він озвучив під час зустрічі європейських лідерів у межах саміту Європейської політичної спільноти, що відбувся у Вірменії, наголосивши, що лише прямий діалог між Вашингтоном і Тегераном може стати реальним механізмом деескалації та стабілізації ситуації в регіоні.

    За словами Макрона, саме координація між США та Іраном є ключовою умовою для того, щоб уникнути подальшого загострення навколо Ормузької протоки, яка традиційно вважається одним із найчутливіших геополітичних вузлів, де перетинаються інтереси провідних світових держав та енергетичних ринків. Французький президент підкреслив, що нинішня ситуація потребує політичних рішень, а не військової ескалації, і саме тому міжнародна дипломатія має бути зосереджена на відновленні нормального режиму судноплавства.

    Окремо Макрон наголосив, що Франція не планує брати участі в будь-яких військових операціях, пов’язаних із ситуацією в регіоні, особливо в умовах, коли їхні цілі та правові рамки залишаються недостатньо визначеними. Він зауважив, що Париж підтримує зусилля, спрямовані на стабілізацію, однак виступає проти кроків, які можуть призвести до нової хвилі напруженості на Близькому Сході.

    Французький лідер також нагадав, що Франція разом із Великою Британією раніше виступала ініціатором створення міжнародних механізмів, спрямованих на забезпечення безпеки судноплавства та потенційне відкриття Ормузької протоки після досягнення більш широкої мирної стабілізації в регіоні. Йдеться про дипломатичні зусилля, які мають на меті запобігти блокуванню стратегічного морського шляху та мінімізувати ризики для світової торгівлі енергоносіями.

    Заява Макрона пролунала на тлі зростання напруженості між Вашингтоном і Тегераном. Представники американської адміністрації раніше наголошували, що будь-які спроби обмежити свободу навігації в Ормузькій протоці є неприйнятними, оскільки це безпосередньо впливає на глобальну економічну стабільність і безпеку міжнародних морських перевезень. Водночас у США підкреслюють необхідність дотримання принципу вільного проходу торговельних суден через міжнародні водні шляхи.

    Додатково ситуацію ускладнюють дипломатичні сигнали щодо можливих переговорних форматів із залученням Ірану. У політичних колах США неодноразово звучали заяви про те, що прямий діалог із Тегераном залишається можливим лише за умови зміни поведінки іранської сторони у питаннях регіональної безпеки та контролю над стратегічними морськими зонами.

    Ормузька протока, яка з’єднує Перську затоку з Оманською затокою та Індійським океаном, залишається одним із найважливіших транспортних коридорів для світової енергетики. Будь-яка нестабільність у цьому регіоні традиційно викликає занепокоєння на глобальних ринках, оскільки навіть короткочасні перебої з постачанням нафти можуть спричинити коливання цін і вплинути на економіки багатьох країн.

    На цьому тлі заклик Макрона до дипломатичного врегулювання та уникнення військових сценаріїв розглядається як чергова спроба європейських країн посилити політичний трек вирішення конфлікту та зменшити ризики подальшої ескалації в одному з найчутливіших регіонів світу.

  • Відновлення мирного треку по Україні очікується після візиту Трампа до Китаю. Джерела

    Відновлення мирного треку по Україні очікується після візиту Трампа до Китаю. Джерела

    За інформацією наших джерел в Конгресі США, відновлення мирного треку по Україні можливе лише після візиту президента США Дональда Трампа до Китаю запланованого на 14-15 травня.

    “До 15 травня не варто очікувати зрушень в переговорному треку щодо завершення війни в Україні.

    Переговорний процес може відновитись лише після візиту Трампа до Китаю, де на порядку денному будуть і Україна, і Іран.

    Без глобальних домовленостей щодо цих питань не буде гарантій безпеки, на які розраховує українська сторона.

    Попередньо, Китай може взяти на себе зобов’язання “дотиснути” Путіна, щоб він пом’якшив вимоги, а США зі свого боку “дотисне” Зеленського.

    З огляду на ситуацію, що Зеленський втрачає підтримку партнерів у Європі, а шанси навіть на перший транш від кредиту в 90 мільярдів євро також віддаляються, є ймовірність що Зеленський погодитися.

    Також американці розраховують, що Володимир Путін відмовиться від масованих атак по території України до візиту Дональда Трампа в Китай.” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що новий злив “плівок Міндіча” може бути пов’язаний з публічною критикою спецпредставників США Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа.

  • Тегеран пригрозив США через Ормузьку протоку

    Тегеран пригрозив США через Ормузьку протоку

    Іран заявив, що розцінюватиме будь-яке втручання Сполучених Штатів у ситуацію в Ормузькій протоці як порушення режиму перемир’я. Про це повідомив голова комісії з національної безпеки парламенту Ірану Ебрагім Азізі, чиї слова цитують міжнародні медіа.

    Йдеться про одну з найважливіших морських артерій глобальної енергетичної системи — Ормузька протока, через яку проходить значна частина експорту нафти та газу з країн Перської затоки. Будь-які обмеження судноплавства в цьому регіоні традиційно викликають різкі коливання на світових енергетичних ринках і стають джерелом геополітичної напруги.

    Іранський депутат Ебрагім Азізі наголосив, що Тегеран вважає неприйнятним будь-яке розширення військової або супровідної присутності США у зоні протоки.

    «Будь-яке втручання США у новий морський режим у Ормузькій протоці буде розглядатися як порушення перемир’я», — заявив він.

    Формулювання «перемир’я» в іранських заявах не має чітко визначеного міжнародного юридичного статусу, однак у політичному контексті воно використовується як сигнал про тимчасове стримування ескалації між сторонами.

    Заява Тегерана стала реакцією на ініціативу США, яку озвучив президент Дональд Трамп. Він повідомив про проєкт під умовною назвою «Свобода», що передбачає супровід торговельних суден «нейтральних країн» американськими силами під час проходження через Ормузьку протоку.

    За задумом Вашингтона, це має зменшити ризики для міжнародного судноплавства в умовах нестабільності та потенційних загроз у регіоні Перської затоки. США наголошують, що йдеться не про блокаду чи контроль території, а про забезпечення безпечної навігації.

    Однак у Тегерані цей план розглядають як фактичне розширення військової присутності США в безпосередній близькості до іранських кордонів.

    Ормузька протока є одним із найважливіших «вузьких місць» світової економіки. Через неї проходить значна частина експорту нафти з Саудівської Аравії, Іраку, ОАЕ, Кувейту та самого Ірану.

    Будь-які перебої у русі суден можуть призвести до різкого зростання світових цін на нафту і газ, порушення глобальних ланцюгів постачання енергоносіїв, підвищення страхових тарифів для морських перевезень та загострення політичних конфліктів між великими державами.

    Саме тому регіон традиційно перебуває у фокусі військово-морських операцій США та їхніх союзників.

    Перед нинішніми заявами з боку Тегерана повідомлялося, що іранський парламент розглядає можливість ухвалення законодавчих обмежень щодо проходу суден через Ормузьку протоку. Подібні ініціативи не є новими — Іран неодноразово використовував тему контролю над протокою як інструмент політичного тиску на міжнародній арені.

    Хоча подібні рішення рідко реалізовувалися на практиці, навіть їх обговорення вже впливає на світові ринки та підвищує рівень геополітичної невизначеності.

    У міжнародному середовищі Ормузьку протоку часто розглядають як потенційну «гарячу точку» глобальної енергетичної безпеки. Будь-які сигнали про можливе блокування або військову активність у регіоні одразу відображаються на біржових котируваннях нафти.

    Раніше медіа повідомляли, що різні країни обговорюють сценарії забезпечення безпеки судноплавства, включно з розмінуванням та супроводом суден. Зокрема, згадувалися технічні місії та можливість участі міжнародних коаліцій.

    Водночас у Європейському Союзі вже лунали попередження, що тривале блокування або ескалація в регіоні може мати «катастрофічні наслідки» для світової економіки.

    Окремо у США обговорювалися технічні труднощі потенційного розмінування регіону та забезпечення безпечного проходу суден. За оцінками американських військових структур, подібні операції можуть потребувати значного часу та ресурсів, що підкреслює складність ситуації.

    У цьому контексті будь-яке пряме військове втручання розглядається як ризик подальшої ескалації між Іраном та США.

    Ситуація навколо Ормузької протоки залишається однією з найбільш чутливих у глобальній політиці. З одного боку — США заявляють про необхідність забезпечення свободи судноплавства, з іншого — Іран попереджає про неприпустимість будь-якого військового втручання.

    Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи вдасться сторонам утриматися від прямих кроків у регіоні, який залишається критично важливим для світової енергетичної стабільності.

  • Мерц про виведення військ США: «З конфліктом із Трампом це не пов’язано»

    Мерц про виведення військ США: «З конфліктом із Трампом це не пов’язано»

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що рішення Сполучених Штатів скоротити свою військову присутність у країні не пов’язане з його публічними розбіжностями з президентом США Дональдом Трампом. Відповідну заяву він зробив в інтерв’ю німецькому мовнику ARD, яке цитують міжнародні медіа.