Позначка: іноземні найманці

  • Індонезія відхрестилася від своїх громадян у російській армії: їм може загрожувати втрата громадянства

    Індонезія відхрестилася від своїх громадян у російській армії: їм може загрожувати втрата громадянства

    Індонезія почала офіційну перевірку інформації про своїх громадян, яких Росія могла завербувати для участі у війні проти України. Міністерство закордонних справ країни заявило, що з’ясовує особи цих людей, їхній статус громадянства, обставини вербування та характер можливої участі в російських збройних силах. Водночас Джакарта вже наголосила: якщо інформація підтвердиться, рішення окремих громадян воювати на боці Росії не представляє позицію чи політику держави.

    Речниця МЗС Індонезії Івонн Мевенканг повідомила, що перевірка здійснюється через закордонні дипломатичні представництва країни та у координації з іншими міністерствами й державними установами. За її словами, владі ще необхідно встановити не лише громадянство згаданих осіб, а й те, яким саме способом вони могли потрапити до російської армії. Окремо Джакарта перевіряє версію, що людей могли завербувати через шахрайські пропозиції роботи, експлуатацію або фактично ввести в оману щодо справжнього характеру майбутньої діяльності.

    Підставою для перевірки стала інформація Служби зовнішньої розвідки України, яка 27 серпня заявила, що отримала документи щонайменше восьми громадян Індонезії, завербованих до російської окупаційної армії. Українська розвідка оприлюднила дані, які, за її твердженням, підтверджують залучення цих людей Росією. Серед документів, про які повідомляли міжнародні медіа, були сім заявок на електронні візи та одна міграційна карта.

    За версією української розвідки, Росія використовує для вербування іноземців уже відпрацьовану схему. Потенційним рекрутам пропонують високу зарплату, соціальні пільги, прискорене отримання російського громадянства та нерідко обіцяють роботу, нібито не пов’язану з безпосередньою участю у бойових діях. Однак СЗРУ стверджує, що значна частина таких іноземців зрештою потрапляє саме на передову, часто без належної підготовки. Подібні випадки Україна раніше фіксувала серед громадян Непалу, Куби, Кенії та Індії.

    Індонезійська сторона поки не підтвердила українські дані щодо всіх восьми людей. В офіційному повідомленні МЗС зазначається, що висновки можна буде робити лише після завершення перевірки фактів. Водночас у Джакарті чітко заявили, що навіть у разі підтвердження добровільної служби громадян Індонезії в російських військах це буде розглядатися виключно як їхній особистий вчинок, який не має відношення до зовнішньої політики країни.

    Ситуація для ймовірних найманців може мати й серйозні юридичні наслідки. Індонезійське законодавство містить окремі норми щодо громадян, які вступають на військову службу до збройних сил інших держав, і за певних обставин це може призвести навіть до втрати індонезійського громадянства. У МЗС наголосили, що будь-які рішення повинні ґрунтуватися на підтверджених фактах і прийматися відповідно до встановленої юридичної процедури.

    Зовсім іншим буде підхід, якщо з’ясується, що громадяни Індонезії стали жертвами обману. Мевенканг заявила, що влада окремо вивчає можливі випадки торгівлі людьми, шахрайства та пропозицій працевлаштування, які приховували реальну мету поїздки до Росії. Якщо буде доведено, що люди стали жертвами такого механізму, Джакарта обіцяє надати їм необхідний консульський та правовий захист. Громадян країни вже закликали особливо обережно ставитися до вакансій у регіонах воєнних конфліктів або пропозицій, які можуть бути пов’язані з військовою діяльністю.

    Важливо й те, що Індонезія намагається дистанціювати цю історію від своєї офіційної зовнішньої політики. Країна традиційно позиціонує себе як держава, що не стає безпосередньо на бік одного з учасників війни і закликає до дипломатичного врегулювання. У відповідь на інформацію про можливих індонезійців у російській армії МЗС знову наголосило на підтримці мирного вирішення російсько-українського конфлікту, дотриманні міжнародного права та принципів Статуту ООН.

    Вербування іноземців стало для Росії одним зі способів поповнення особового складу на тлі великих втрат у війні. Західні посадовці нещодавно оцінювали, що російська армія втрачає приблизно на 6 тисяч військових на місяць більше, ніж здатна набрати, незважаючи на масштабну контрактну кампанію. Москва при цьому намагається уникати нової відкритої хвилі масової мобілізації, яка після оголошення часткової мобілізації восени 2022 року спричинила значний суспільний резонанс та виїзд великої кількості росіян за кордон.

    Саме на цьому тлі українська розвідка розглядає вербування громадян віддалених країн як частину ширшої кадрової стратегії Кремля. За оцінкою СЗРУ, іноземні рекрути потрібні Росії не лише для поповнення підрозділів, а й для пропаганди — їхня участь може використовуватися для створення враження, нібито Москва має міжнародну підтримку своєї війни. Українська сторона водночас стверджує, що для частини завербованих обіцянки високої зарплати та небойової служби не відповідають реальним умовам після прибуття до Росії.

    Індонезійський випадок при цьому має особливий дипломатичний підтекст. Москва підтримує активні контакти з Джакартою, а президент Індонезії Прабово Субіанто мав стати головним іноземним гостем Східного економічного форуму у Владивостоці на початку вересня. На цьому тлі інформація про вербування індонезійців до російської армії потенційно створює для Джакарти незручну ситуацію: владі доводиться одночасно зберігати дипломатичні відносини з Росією та чітко показувати, що участь громадян країни у війні не санкціонована державою.

    Наразі ключовим залишається результат індонезійської перевірки. Якщо особи та документи, отримані українською розвідкою, будуть підтверджені, Джакарті доведеться встановити, чи пішли ці громадяни на службу добровільно, чи стали жертвами шахрайської схеми вербування. У першому випадку для них можливі серйозні правові наслідки, включно з питанням громадянства; у другому — держава обіцяє захищати своїх громадян. Тому твердження, що Індонезія вже офіційно підтвердила наявність восьми своїх громадян у російській армії, наразі було б передчасним: підтверджена саме перевірка українських даних і відмежування уряду від можливої участі цих людей у війні.

  • Київ зробив те, на що не наважується Кремль: дипломатів пустили до табору військовополонених

    Київ зробив те, на що не наважується Кремль: дипломатів пустили до табору військовополонених

    Україна продовжує демонструвати відкритість у питаннях поводження з військовополоненими навіть під час повномасштабної війни. Цього тижня Міністерство закордонних справ України спільно з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими організували спеціальний візит представників іноземних дипломатичних місій до табору для військовополонених «Захід-1». Захід відбувся 10–11 червня та став одним із найбільш показових міжнародних заходів останніх місяців у сфері дотримання норм міжнародного гуманітарного права.

    За даними МЗС України, у візиті взяли участь представники 14 держав, серед яких були посли та високопоставлені дипломати, акредитовані в Україні. Їм надали можливість особисто ознайомитися з умовами утримання військовополонених, поспілкуватися з представниками адміністрації табору та отримати інформацію про дотримання Україною вимог Женевських конвенцій.

    Особливу увагу під час візиту було приділено іноземним громадянам, які воювали на боці Російської Федерації та потрапили в український полон. У МЗС наголошують, що значна частина таких осіб була втягнута у війну через обман, фінансові маніпуляції або агресивну вербувальну кампанію російських структур у країнах Азії, Африки та Латинської Америки.

    Українська сторона використала цей візит не лише для демонстрації умов утримання полонених, а й для привернення уваги міжнародної спільноти до масштабів вербування іноземців Росією. За інформацією Координаційного штабу, станом на сьогодні на боці РФ воювали або продовжують воювати щонайменше 3080 громадян із 135 країн та невизнаних територій світу. Якщо у 2022 році кількість таких іноземців обчислювалася десятками, то вже у 2025 році вона наблизилася до 14 тисяч осіб. Росія планує ще більше нарощувати цей ресурс і має намір залучити понад 18 500 іноземних контрактників у 2026 році.

    Окремі дослідження та дані проєкту «Хочу жити» свідчать про ще масштабніші цифри. Українські служби вже встановили особи понад 28 тисяч іноземців, які підписали контракти з російською армією. Щонайменше 5149 із них загинули під час війни проти України.

    Під час зустрічі дипломатам також розповіли про ситуацію з іноземними громадянами, які вже перебувають у полоні в Україні. За даними Координаційного штабу, наразі серед військовополонених є громадяни 48 різних держав. Найбільше серед них вихідців із Таджикистану, Узбекистану, Білорусі, Казахстану, Азербайджану, Непалу та Киргизстану.

    У Міністерстві закордонних справ наголошують, що подібні візити є принциповою позицією України. Київ демонструє готовність допускати міжнародних представників до місць утримання військовополонених та забезпечувати прозорість процесів. Українська влада підкреслює, що такий підхід кардинально відрізняється від практики Російської Федерації, яка систематично відмовляє міжнародним організаціям у доступі до українських полонених.

    Українські посадовці вкотре звернули увагу дипломатів на численні факти катувань українських військових та цивільних у російському полоні. Координаційний штаб неодноразово повідомляв про свідчення звільнених захисників щодо побиттів, психологічного тиску, відсутності медичної допомоги та інших грубих порушень міжнародного гуманітарного права.

    На цьому тлі Київ прагне показати міжнародним партнерам реальну різницю між підходами сторін до поводження з полоненими. Саме тому Україна регулярно організовує зустрічі з дипломатами, міжнародними організаціями та правозахисниками, демонструючи умови утримання та процедури забезпечення прав військовополонених.

    Важливим елементом візиту стало обговорення міжнародної протидії російській системі вербування іноземців. Нещодавно МЗС України та Координаційний штаб запустили спеціальний інформаційний ресурс, який документує діяльність російських вербувальників у різних країнах світу та збирає інформацію про схеми залучення громадян інших держав до війни проти України.

    Україна закликає уряди партнерських країн активніше інформувати своїх громадян про ризики служби у російській армії та запобігати діяльності вербувальних мереж. У МЗС наголошують, що багато іноземців стають жертвами обману, отримуючи неправдиву інформацію про умови служби, розмір виплат або характер виконуваних завдань. Після підписання контрактів вони фактично опиняються на найнебезпечніших ділянках фронту.

    На думку української сторони, демонстрація табору «Захід-1» іноземним дипломатам має не лише гуманітарне, а й важливе політичне значення. Вона покликана посилити міжнародний тиск на Росію, яка продовжує приховувати реальні умови утримання українських полонених, а також привернути увагу до глобальної мережі вербування іноземців для участі у війні проти України.

    Таким чином Київ намагається не лише довести дотримання міжнародного права з власного боку, а й сформувати широку міжнародну коаліцію для протидії російським практикам, які дедалі частіше виходять далеко за межі самої війни та зачіпають десятки країн світу. Україна переконана: відповідальність за ці дії має настати не лише на полі бою, а й на міжнародно-правовому рівні.

  • Перу повертає громадян із РФ: їх могли обманом відправити на війну

    Перу повертає громадян із РФ: їх могли обманом відправити на війну

    Міністерство закордонних справ Перу розпочало масштабні дії з повернення своїх громадян із Росії, яких, за даними влади та правозахисників, могли обманом завербувати й змусити брати участь у війні проти України. Ситуація вже набула ознак системної проблеми та стала підставою для кримінального розслідування.

    За інформацією МЗС Перу, лише за останні два тижні на батьківщину вдалося повернути 18 громадян, які опинилися в Росії за обставин, що викликають серйозні підозри щодо примусового залучення до війни.

    Дипломатичні установи продовжують працювати над поверненням інших громадян. Очікується, що ще один перуанець прибуде додому 3 травня, а шістьох мають репатріювати 4 травня. Крім того, щонайменше двоє громадян наразі перебувають під захистом посольства Перу в Москві та очікують на завершення процедур повернення.

    У МЗС наголошують, що йдеться не про поодинокі випадки, а про ширшу проблему, яка потребує системного реагування.

    За даними юристів, які представляють інтереси постраждалих і їхніх родин, громадян Перу заманювали до Росії під виглядом легального працевлаштування. У рекламних пропозиціях обіцяли роботу в цивільних сферах — охороні, будівництві, логістиці, сфері обслуговування.

    Зокрема, людям пропонували вакансії охоронців, інженерів, кухарів або водіїв таксі — тобто діяльність, яка не передбачає участі у бойових діях.

    Однак після прибуття до Росії ситуація кардинально змінювалася. За свідченнями постраждалих:

    • їх змушували підписувати документи російською мовою без перекладу;
    • вилучали паспорти та інші документи;
    • обмежували можливість пересування;
    • направляли на короткий курс військової підготовки;
    • після цього відправляли у зону бойових дій.

    Правозахисники вважають, що такі дії можуть мати ознаки торгівлі людьми, трудової експлуатації та примусу до участі у збройному конфлікті.

    На тлі численних звернень родичів зниклих громадян прокуратура Перу відкрила попереднє розслідування щодо можливої торгівлі людьми. За даними слідства, йдеться про сотні випадків, коли зв’язок із людьми обривався після їхнього виїзду до Росії.

    Слідчі перевіряють обставини вербування, канали переміщення людей, можливу участь організованих мереж або посередників, причетність іноземних структур до залучення громадян Перу до війни.

    У центрі уваги — встановлення повного ланцюга організації таких поїздок і відповідальності осіб, які могли вводити людей в оману.

    За оцінками адвокатів і правозахисників, із жовтня 2025 року до Росії могли виїхати близько 600 громадян Перу за подібними схемами. Частина з них, імовірно, опинилася безпосередньо на фронті.

    Відомо, що щонайменше 13 перуанців уже загинули у війні. Водночас точна кількість тих, хто перебуває у зоні бойових дій або не виходить на зв’язок, залишається невідомою.

    МЗС Перу заявляє, що активізувало консульську роботу через посольство в Москві. Дипломати надають допомогу громадянам, які звертаються по захист, і координують їх повернення.

    У відомстві підкреслюють, що діють у межах міжнародного права та підтримують контакт із відповідними структурами інших держав.

    Ситуація також привертає увагу до ширшої проблеми використання іноземців у війнах через обман або примус, що може мати міжнародно-правові наслідки.

    Перуанська влада закликає громадян бути обережними щодо пропозицій роботи за кордоном, особливо якщо вони пов’язані з поїздками до країн, залучених у збройні конфлікти.

    Дипломати наголошують на необхідності перевіряти роботодавців, умови контрактів і звертатися до офіційних установ перед виїздом.

    Процес повернення громадян триває, а розслідування набирає обертів. Уряд Перу заявляє про готовність вживати додаткових заходів для захисту своїх громадян та притягнення винних до відповідальності.

    Очікується, що найближчим часом з’являться нові деталі щодо масштабів вербування, а також можливих міжнародних каналів, які могли бути задіяні у цій схемі.