Індонезія почала офіційну перевірку інформації про своїх громадян, яких Росія могла завербувати для участі у війні проти України. Міністерство закордонних справ країни заявило, що з’ясовує особи цих людей, їхній статус громадянства, обставини вербування та характер можливої участі в російських збройних силах. Водночас Джакарта вже наголосила: якщо інформація підтвердиться, рішення окремих громадян воювати на боці Росії не представляє позицію чи політику держави.
Речниця МЗС Індонезії Івонн Мевенканг повідомила, що перевірка здійснюється через закордонні дипломатичні представництва країни та у координації з іншими міністерствами й державними установами. За її словами, владі ще необхідно встановити не лише громадянство згаданих осіб, а й те, яким саме способом вони могли потрапити до російської армії. Окремо Джакарта перевіряє версію, що людей могли завербувати через шахрайські пропозиції роботи, експлуатацію або фактично ввести в оману щодо справжнього характеру майбутньої діяльності.
Підставою для перевірки стала інформація Служби зовнішньої розвідки України, яка 27 серпня заявила, що отримала документи щонайменше восьми громадян Індонезії, завербованих до російської окупаційної армії. Українська розвідка оприлюднила дані, які, за її твердженням, підтверджують залучення цих людей Росією. Серед документів, про які повідомляли міжнародні медіа, були сім заявок на електронні візи та одна міграційна карта.
За версією української розвідки, Росія використовує для вербування іноземців уже відпрацьовану схему. Потенційним рекрутам пропонують високу зарплату, соціальні пільги, прискорене отримання російського громадянства та нерідко обіцяють роботу, нібито не пов’язану з безпосередньою участю у бойових діях. Однак СЗРУ стверджує, що значна частина таких іноземців зрештою потрапляє саме на передову, часто без належної підготовки. Подібні випадки Україна раніше фіксувала серед громадян Непалу, Куби, Кенії та Індії.
Індонезійська сторона поки не підтвердила українські дані щодо всіх восьми людей. В офіційному повідомленні МЗС зазначається, що висновки можна буде робити лише після завершення перевірки фактів. Водночас у Джакарті чітко заявили, що навіть у разі підтвердження добровільної служби громадян Індонезії в російських військах це буде розглядатися виключно як їхній особистий вчинок, який не має відношення до зовнішньої політики країни.
Ситуація для ймовірних найманців може мати й серйозні юридичні наслідки. Індонезійське законодавство містить окремі норми щодо громадян, які вступають на військову службу до збройних сил інших держав, і за певних обставин це може призвести навіть до втрати індонезійського громадянства. У МЗС наголосили, що будь-які рішення повинні ґрунтуватися на підтверджених фактах і прийматися відповідно до встановленої юридичної процедури.
Зовсім іншим буде підхід, якщо з’ясується, що громадяни Індонезії стали жертвами обману. Мевенканг заявила, що влада окремо вивчає можливі випадки торгівлі людьми, шахрайства та пропозицій працевлаштування, які приховували реальну мету поїздки до Росії. Якщо буде доведено, що люди стали жертвами такого механізму, Джакарта обіцяє надати їм необхідний консульський та правовий захист. Громадян країни вже закликали особливо обережно ставитися до вакансій у регіонах воєнних конфліктів або пропозицій, які можуть бути пов’язані з військовою діяльністю.
Важливо й те, що Індонезія намагається дистанціювати цю історію від своєї офіційної зовнішньої політики. Країна традиційно позиціонує себе як держава, що не стає безпосередньо на бік одного з учасників війни і закликає до дипломатичного врегулювання. У відповідь на інформацію про можливих індонезійців у російській армії МЗС знову наголосило на підтримці мирного вирішення російсько-українського конфлікту, дотриманні міжнародного права та принципів Статуту ООН.
Вербування іноземців стало для Росії одним зі способів поповнення особового складу на тлі великих втрат у війні. Західні посадовці нещодавно оцінювали, що російська армія втрачає приблизно на 6 тисяч військових на місяць більше, ніж здатна набрати, незважаючи на масштабну контрактну кампанію. Москва при цьому намагається уникати нової відкритої хвилі масової мобілізації, яка після оголошення часткової мобілізації восени 2022 року спричинила значний суспільний резонанс та виїзд великої кількості росіян за кордон.
Саме на цьому тлі українська розвідка розглядає вербування громадян віддалених країн як частину ширшої кадрової стратегії Кремля. За оцінкою СЗРУ, іноземні рекрути потрібні Росії не лише для поповнення підрозділів, а й для пропаганди — їхня участь може використовуватися для створення враження, нібито Москва має міжнародну підтримку своєї війни. Українська сторона водночас стверджує, що для частини завербованих обіцянки високої зарплати та небойової служби не відповідають реальним умовам після прибуття до Росії.
Індонезійський випадок при цьому має особливий дипломатичний підтекст. Москва підтримує активні контакти з Джакартою, а президент Індонезії Прабово Субіанто мав стати головним іноземним гостем Східного економічного форуму у Владивостоці на початку вересня. На цьому тлі інформація про вербування індонезійців до російської армії потенційно створює для Джакарти незручну ситуацію: владі доводиться одночасно зберігати дипломатичні відносини з Росією та чітко показувати, що участь громадян країни у війні не санкціонована державою.
Наразі ключовим залишається результат індонезійської перевірки. Якщо особи та документи, отримані українською розвідкою, будуть підтверджені, Джакарті доведеться встановити, чи пішли ці громадяни на службу добровільно, чи стали жертвами шахрайської схеми вербування. У першому випадку для них можливі серйозні правові наслідки, включно з питанням громадянства; у другому — держава обіцяє захищати своїх громадян. Тому твердження, що Індонезія вже офіційно підтвердила наявність восьми своїх громадян у російській армії, наразі було б передчасним: підтверджена саме перевірка українських даних і відмежування уряду від можливої участі цих людей у війні.
