Khreshchatyknews.com

Позначка: інфраструктура

  • Дві атаки за раз: російські дрони вдарили по шахті на Дніпропетровщині, є поранений

    Дві атаки за раз: російські дрони вдарили по шахті на Дніпропетровщині, є поранений

    Російські війська двічі завдали удару по шахті компанії ДТЕК у Дніпропетровській області, спричинивши поранення працівника та пошкодження критичної інфраструктури підприємства, яке забезпечує роботу вугільного сектору регіону. Про це повідомила пресслужба компанії, наголосивши, що атаки були прицільними та відбулися з невеликим часовим інтервалом, що лише підсилює ризики для персоналу та ускладнює роботу аварійних служб.

    За інформацією ДТЕК, перший удар було завдано безпілотником у безпосередній близькості до шахтного комплексу. Внаслідок вибуху постраждав механік підприємства, який перебував на території або поруч із виробничими об’єктами. Йому оперативно надали медичну допомогу, після чого було організовано подальше лікування, однак точний стан пораненого не розголошується. У компанії підкреслюють, що навіть непрямі удари поблизу промислових об’єктів становлять серйозну загрозу життю працівників, оскільки супроводжуються уламковими ураженнями, вибуховими хвилями та вторинними пошкодженнями інфраструктури.

    Другий удар, за даними підприємства, був спрямований уже по інфраструктурних елементах шахти і призвів до серйозних пошкоджень системи життєзабезпечення, яка відповідає за вентиляцію, енергопостачання та безпечну роботу підземних і наземних виробничих процесів. Такі системи є критично важливими для функціонування шахт, і їхнє виведення з ладу створює ризики не лише для видобутку, а й для безпеки людей, які працюють у змінному режимі в складних умовах під землею. Наразі на об’єкті тривають аварійно-відновлювальні роботи, до яких залучено спеціалізовані бригади, що намагаються якнайшвидше стабілізувати ситуацію та відновити базові функції підприємства.

    У ДТЕК зазначають, що це вже третій удар по цьому підприємству лише за останні кілька днів, що свідчить про систематичний характер атак на енергетичну та промислову інфраструктуру регіону. Така повторюваність ударів суттєво ускладнює відновлення, оскільки кожна нова атака фактично знищує або пошкоджує результати попередніх ремонтних робіт, змушуючи працівників повертатися до ліквідації наслідків у ще складніших умовах.

    Окремо в компанії нагадують, що напередодні внаслідок іншої атаки на об’єкти ДТЕК Павлоградвугілля загинув працівник, який прямував на роботу. За даними підприємства, удар дрона був завданий по цивільній інфраструктурі, і його наслідки виявилися фатальними для одного зі співробітників. Це ще раз підкреслює, що ризики для працівників енергетичного сектору зростають не лише безпосередньо на виробництві, а й під час переміщення до робочих місць, коли вони залишаються незахищеними від атак у відкритому просторі.

    Загалом ситуація в регіоні залишається вкрай напруженою на тлі регулярних атак на енергетичну інфраструктуру України. Лише в ніч на 7 червня, за офіційними даними, російські війська застосували сотні ударних безпілотників по різних регіонах країни, намагаючись перевантажити систему протиповітряної оборони та завдати ударів по ключових об’єктах енергетики, транспорту та промисловості. Частину дронів було збито силами ППО, однак окремі апарати досягли цілей, спричинивши руйнування та перебої в роботі критичної інфраструктури.

    На Дніпропетровщині, як і в низці інших областей, атаки призвели до локальних перебоїв у роботі енергосистеми, а також до пошкоджень промислових об’єктів. Влада та енергетичні компанії продовжують ліквідувати наслідки обстрілів, відновлюючи постачання електроенергії та роботу підприємств у складних умовах постійної загрози повторних ударів. Фахівці наголошують, що подібні атаки мають не лише військовий, а й економічний ефект, оскільки спрямовані на виснаження енергетичної системи та ускладнення функціонування промисловості, яка забезпечує життєдіяльність регіонів.

    Попри це, аварійні служби та працівники енергетичного сектору продовжують роботу з відновлення пошкоджених об’єктів, намагаючись якнайшвидше стабілізувати ситуацію та повернути підприємства до нормального режиму функціонування, хоча ризики нових атак залишаються високими.

  • Гучне рішення суду: компанію зобов’язали повернути Міноборони 6,6 млн грн за гуртожиток

    Гучне рішення суду: компанію зобов’язали повернути Міноборони 6,6 млн грн за гуртожиток

    Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, яким зобов’язав ТОВ «Будівельна виробнича компанія Форвард Плюс» повернути кошти та додатково доплатити Міністерству оборони України 6,63 млн грн у межах справи, що стосується виконання договору на будівництво військового гуртожитку у Львівській області. Рішення суду було ухвалене 26 травня і стосується фінансових розрахунків за державним контрактом, укладеним ще у 2019 році, який передбачав зведення об’єкта для потреб військової інфраструктури у місті Золочів.

    Як встановлено в матеріалах справи, у 2019 році Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління, правонаступником якого згодом стало Міністерство оборони України, уклало договір із ТОВ «Будівельна виробнича компанія Форвард Плюс» на виконання будівельних робіт із спорудження гуртожитку у військовому містечку №6. Первинна договірна вартість проєкту становила 39,9 млн грн, у яку було включено податок на додану вартість у розмірі 6,65 млн грн. Надалі сторони неодноразово вносили зміни до договору через додаткові угоди, коригуючи вартість та обсяги робіт, що є типовою практикою для довготривалих будівельних контрактів у державному секторі, однак у цьому випадку саме ці зміни стали предметом судового аналізу.

    Згідно з матеріалами справи, наприкінці 2022 року між замовником та підрядною організацією було підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт і витрат, відповідно до якої сума до оплати становила 26,5 млн грн, з яких 4,42 млн грн були визначені як ПДВ. Саме ця частина платежів і стала ключовою у подальшому судовому спорі, оскільки прокуратура вказала на ознаки безпідставного отримання бюджетних коштів у частині податку на додану вартість.

    Під час розгляду справи суд дослідив умови договору та дійшов висновку, що положення пункту 3.1, яким передбачалося включення ПДВ до загальної вартості робіт, суперечать нормам Податкового кодексу України. Суд також зазначив, що така конструкція договору не відповідає вимогам законодавства і фактично призвела до неправомірного завищення бюджетних витрат. Окремо суд наголосив, що відповідні положення суперечать інтересам держави та суспільства, а також порушують принципи добросовісного використання бюджетних коштів, що стало підставою для визнання цього пункту недійсним.

    На підставі встановлених обставин суд погодився з позицією прокурора про те, що отримані кошти у вигляді ПДВ не мали належного правового підґрунтя, а отже підлягають поверненню як безпідставно набуті. Крім основної суми у розмірі 4,42 млн грн, суд додатково застосував фінансову відповідальність у вигляді інфляційних втрат у розмірі 1,76 млн грн та 3% річних, які склали ще 450,5 тис. грн. У сукупності загальний обсяг стягнення становить 6,63 млн грн, які підлягають поверненню на користь Міністерства оборони України.

    Рішення ухвалила суддя Наталія Ягічева, яка погодилася з доводами сторін обвинувачення щодо необхідності відновлення порушеного балансу у фінансових взаємовідносинах між державним замовником і приватним підрядником. Суд також фактично підтвердив позицію, що бюджетні кошти, використані з порушенням податкового законодавства або договірних умов, не можуть залишатися у розпорядженні підрядника навіть у випадках часткового виконання робіт.

    ТОВ «Будівельна виробнича компанія Форвард Плюс» зареєстроване у селі Грем’яче Рівненської області. Кінцевим бенефіціаром та керівником підприємства є Олександр Клімчук, який проживає у Хмельницькій області. Компанія брала участь у виконанні державних будівельних контрактів, пов’язаних із інфраструктурою оборонного призначення, що є типовим сегментом для підрядників у сфері військового будівництва.

    Ця справа стала черговим прикладом судового перегляду фінансових зобов’язань у сфері оборонних закупівель та будівництва, де держава через прокуратуру та судові органи намагається відновити контроль за використанням бюджетних коштів і повернути суми, які були визнані такими, що сплачені без належних правових підстав. Водночас подібні рішення демонструють посилення уваги до прозорості контрактів у сфері оборонної інфраструктури, особливо на тлі масштабного державного фінансування будівельних проєктів, пов’язаних із потребами армії під час війни.

  • Петербург на паузі: інтернет зникав, мешканців просили не виходити через атаку дронів

    Петербург на паузі: інтернет зникав, мешканців просили не виходити через атаку дронів

    Під час масованої атаки безпілотників уранці 6 червня в Санкт-Петербурзі та Ленінградській області російська влада запроваджувала обмеження на роботу мобільного інтернету та закликала мешканців залишатися вдома. Про це повідомив губернатор міста Олександр Беглов у своєму Telegram-каналі, звернувшись до петербуржців із рекомендаціями дотримуватися заходів безпеки на тлі оголошеної загрози повітряної атаки.

    За словами Беглова, рішення про обмеження доступу до мобільного інтернету та заклики не виходити на вулицю були ухвалені відповідно до рекомендацій оперативного штабу, який координує дії міських служб під час надзвичайних ситуацій. У своєму зверненні він наголосив, що жителям необхідно залишатися у своїх домівках і мінімізувати пересування містом, оскільки існує потенційна загроза від повітряних цілей. Окремо він попередив про можливі перебої в роботі мобільного інтернету, що фактично було підтверджено численними скаргами користувачів на нестабільний зв’язок у різних районах міста.

    Паралельно в інформаційному просторі почали з’являтися повідомлення про значні проблеми зі зв’язком та доступом до мережі. За даними російських ЗМІ та сервісів моніторингу, протягом доби у Санкт-Петербурзі було зафіксовано близько трьох тисяч скарг від користувачів, які повідомляли про перебої в роботі мобільного інтернету, складнощі з підключенням до мережі та часткову втрату зв’язку. Ці проблеми виникли саме на тлі оголошеної повітряної тривоги та заходів, які російська влада традиційно пов’язує з необхідністю протидії можливим загрозам з боку безпілотних літальних апаратів.

    Після завершення активної фази подій губернатор Санкт-Петербурга заявив, що атака нібито була відбита, а російські сили протиповітряної оборони змогли не допустити завдання шкоди міській інфраструктурі. Водночас жодних незалежних підтверджень масштабу атаки чи ефективності роботи ППО російська сторона не надала, а інформація про можливі наслідки інциденту залишається обмеженою офіційними заявами.

    Події в Санкт-Петербурзі відбувалися на тлі повідомлень про активність безпілотників у ширшому регіоні північно-західної частини Росії. Російські джерела пов’язували інциденти з масованою атакою дронів, яка зачепила об’єкти в Ленінградській області, зокрема військову інфраструктуру. У соціальних мережах і місцевих медіа також поширювалися повідомлення про роботу систем ППО, однак офіційні структури не надавали детальної інформації щодо можливих пошкоджень або уражених цілей.

    Президент України Володимир Зеленський раніше заявив, що в ніч на 6 червня українські безпілотники завдали ударів по арсеналах та військових об’єктах у Ленінградській області Росії. За його словами, ці дії були спрямовані на зниження військового потенціалу російської армії та ускладнення логістики постачання озброєння. Українська сторона традиційно підкреслює, що удари по території Росії спрямовані виключно на військову інфраструктуру, яка використовується для продовження бойових дій проти України.

    На тлі цих подій обмеження мобільного зв’язку та інтернету в Санкт-Петербурзі стали одним із найбільш помітних наслідків інциденту для цивільного населення, оскільки значна частина мешканців повідомляла про труднощі з доступом до цифрових сервісів, комунікаційних платформ і навігаційних застосунків. У сукупності це ще раз підсилило увагу до вразливості критичної інфраструктури великих російських міст у випадку повітряних загроз, навіть за умови заяв про успішну роботу систем протиповітряної оборони.

  • Україна відкрила нову транспортну артерію до кордону з ЄС

    Україна відкрила нову транспортну артерію до кордону з ЄС

    В Україні офіційно відкрили рух Північним обходом Рівного — новою автомобільною дорогою, яка має стратегічне значення для транспортної системи країни, внутрішньої логістики та сполучення із західним кордоном. Про запуск об’єкта 3 червня повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба у Facebook, підкресливши, що йдеться про один із ключових інфраструктурних проєктів останніх років.

    Північний обхід Рівного є новою транспортною артерією протяжністю 14,5 кілометра, яка покликана суттєво змінити логістику руху транспорту в регіоні. Основна функція дороги — вивести транзитні потоки за межі міста Рівне, зменшивши навантаження на міську інфраструктуру та підвищивши безпеку й швидкість пересування як для місцевих мешканців, так і для міжрегіонального транспорту.

    Ключове значення нового маршруту полягає у його інтеграції в загальноукраїнську та міжнародну транспортну систему. Дорога забезпечує швидший доступ до траси М-06 «Київ – Чоп», яка є одним із головних транспортних коридорів України та з’єднує столицю з західним напрямком. Через цю магістраль здійснюється значна частина вантажних і пасажирських перевезень у напрямку країн Європейського Союзу.

    Окрім цього, Північний обхід Рівного покращує логістику до ключових пунктів пропуску на українсько-польському кордоні, серед яких «Ягодин», «Устилуг» та «Угринів». Це особливо важливо в умовах воєнного стану, коли стабільність та швидкість транспортних маршрутів мають критичне значення для економіки, гуманітарних поставок і міжнародної торгівлі.

    У міністерстві зазначають, що запуск дороги має комплексний ефект для різних рівнів. Для міста Рівне це насамперед розвантаження вулично-дорожньої мережі, зменшення заторів і зниження зношеності дорожнього покриття, яке раніше активно використовувалося транзитним транспортом. Для регіону це додатковий стимул розвитку логістичних хабів, бізнес-активності та інвестиційної привабливості. Для держави загалом — зміцнення транспортної стійкості та розширення можливостей для експорту й імпорту через західні кордони.

    Історія проєкту почалася ще у 2019 році, коли було ухвалено рішення про будівництво нової об’їзної дороги навколо Рівного. Проте реалізація проєкту відбувалася нерівномірно і була ускладнена низкою факторів, а після початку повномасштабного вторгнення роботи взагалі тимчасово призупинялися. Однією з причин стало питання безпеки будівельних майданчиків, а також ризики руйнування незавершених мостових і дорожніх конструкцій.

    Згодом роботи були відновлені, оскільки незавершена інфраструктура почала зазнавати природного руйнування, що могло призвести до значних фінансових втрат і ускладнити подальше завершення будівництва. У результаті проєкт був доведений до фінальної стадії, ставши одним із найбільших дорожніх об’єктів, реалізованих в Україні в останні роки в умовах війни.

    У межах будівництва було виконано масштабний комплекс робіт: зведено приблизно 6 кілометрів нової дороги, реконструйовано ще 4 кілометри існуючої автомобільної інфраструктури та проведено ремонт близько 4,5 кілометра дорожньої мережі разом зі штучними спорудами, включно з елементами мостової інфраструктури.

    Окремо підкреслюється, що цей проєкт має важливе значення саме в умовах війни, адже він безпосередньо впливає на ефективність перевезення гуманітарних вантажів, військової логістики та забезпечення регіонів критично важливими ресурсами. За словами урядовців, нова дорога підсилює західний логістичний напрямок України та робить транспортну систему більш стійкою до викликів воєнного часу.

    Уряд також наголошує, що розвиток дорожньої інфраструктури залишається одним із пріоритетів державної політики відновлення, оскільки якісні транспортні коридори є основою економічної стабільності та інтеграції України до європейського ринку. Відкриття Північного обходу Рівного розглядається як частина ширшої стратегії модернізації транспортної мережі країни, яка включає як будівництво нових магістралей, так і відновлення пошкоджених або застарілих доріг.

    Очікується, що після повноцінного запуску руху новою трасою значно зросте швидкість доставки вантажів у напрямку Польщі та інших країн ЄС, а також покращиться транзитний потенціал України як важливої логістичної ланки між Сходом і Заходом Європи.

  • Петиція за відновлення Лук’янівського ринку набрала необхідні голоси

    Петиція за відновлення Лук’янівського ринку набрала необхідні голоси

    Петиція із закликом відновити Лук’янівський ринок у Києві, який зазнав руйнувань унаслідок російської ракетної атаки 24 травня 2026 року, набрала необхідну кількість голосів для офіційного розгляду міською владою. Документ підтримали понад шість тисяч киян, що дозволяє передати його на розгляд Київської міської ради та столичної адміністрації.

    Ініціатори звернення наголошують, що Лук’янівський ринок є не лише торговельним майданчиком, а й важливим елементом міської інфраструктури та історичного середовища столиці. Протягом десятиліть він забезпечував мешканців району доступними продуктами харчування, а також був місцем роботи для десятків підприємців, продавців та працівників сфери послуг.

    Автори петиції зазначають, що руйнування ринку внаслідок російського удару стало серйозним ударом для місцевої громади. На їхню думку, йдеться не лише про пошкодження будівель, а й про втрату важливого соціального простору, який відігравав значну роль у повсякденному житті мешканців Шевченківського району.

    У зверненні містяни закликають столичну владу провести оперативну оцінку завданих збитків, оприлюднити чіткий та прозорий план відбудови об’єкта, а також передбачити необхідне фінансування. Для реалізації проєкту пропонується використати як кошти міського бюджету, так і можливу міжнародну допомогу, спрямовану на відновлення пошкодженої війною інфраструктури.

    Окремо автори петиції звертають увагу на необхідність підтримки підприємців, які втратили можливість працювати через руйнування ринку. На їхню думку, місто має запропонувати механізми допомоги бізнесу та сприяти якнайшвидшому поверненню людей до роботи.

    Однією з головних вимог документа є збереження історичної та соціальної функції Лук’янівського ринку. Підписанти наполягають, що територія не повинна бути використана для реалізації інших комерційних проєктів або забудови, а сам ринок має бути відновлений саме у тому форматі, який традиційно виконував важливу роль для району та міста загалом.

    Після досягнення необхідного порогу підтримки міська влада зобов’язана розглянути петицію та надати офіційну відповідь щодо подальших дій і можливостей відновлення об’єкта.

    Нагадаємо, в ніч на 24 травня Росія здійснила один із наймасштабніших комбінованих ударів по Україні. За даними Повітряних сил, окупанти застосували десятки ракет і сотні безпілотників різних типів. Унаслідок атаки пошкоджень зазнали об’єкти цивільної інфраструктури в Києві, зокрема район станції метро «Лук’янівська», де розташований Лук’янівський ринок.

    Поступово роботу в районі відновлюють окремі заклади та підприємства. Зокрема, після вимушеної перерви вже відновив роботу ресторан швидкого харчування біля станції метро «Лук’янівська», який також постраждав під час російської атаки. Водночас питання відбудови самого ринку залишається одним із ключових для місцевої громади.

  • Масована атака РФ спричинила нові відключення світла у Києві та шести областях

    Масована атака РФ спричинила нові відключення світла у Києві та шести областях

    Унаслідок масованої ракетно-дронової атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України в низці регіонів виникли нові знеструмлення. Без електропостачання частково залишилися споживачі у Києві та щонайменше шести областях.

    Про це повідомило «Укренерго».

    За даними системного оператора, перебої з електропостачанням зафіксовані у столиці, а також у Київській, Донецькій, Дніпропетровській, Харківській, Сумській та Черкаській областях. Енергетики зазначають, що масштаби відключень залежать від наслідків пошкоджень і оперативної ситуації в регіонах.

    В «Укренерго» повідомили, що там, де це дозволяє безпекова ситуація, вже розпочато аварійно-відновлювальні роботи. Енергетичні бригади працюють над ліквідацією наслідків пошкоджень мереж та відновленням стабільного електропостачання споживачів.

    Окремо в компанії наголосили на необхідності раціонального споживання електроенергії протягом доби. Громадян закликають переносити використання потужних електроприладів на денний період — з 11:00 до 15:00, коли найбільш ефективно працюють сонячні електростанції.

    Також енергетики просять зменшити навантаження на систему у вечірні пікові години — з 18:00 до 22:00, уникаючи одночасного використання кількох енергоємних приладів.

    В «Укренерго» підкреслюють, що енергосистема України продовжує відновлюватися після чергової масованої атаки, однак залишається вразливою через повторні удари по інфраструктурних об’єктах.

    Нагадаємо, компанія ДТЕК повідомила про відновлення електропостачання для близько 110 тисяч родин у Києві після попередньої масованої атаки. Тоді були пошкоджені виробничі майданчики та енергетичні об’єкти компанії, що призвело до масштабних аварійних відключень у столиці.

    У ніч проти 2 червня Росія здійснила чергову комбіновану атаку по Україні, застосувавши ударні безпілотники та ракети різного базування — повітряного, морського і наземного. За даними Повітряних сил, українська протиповітряна оборона знешкодила 642 цілі з 729 запущених.

  • Дизельна криза в РФ: виробництво падає через удари по НПЗ

    Дизельна криза в РФ: виробництво падає через удари по НПЗ

    Росія втрачає мільйони тонн дизельного пального через українські удари по нафтопереробних заводах, що вже другий місяць поспіль спричиняють помітне скорочення виробництва у паливному секторі РФ. Про це повідомляє Reuters із посиланням на галузеві дані та ринкові джерела.

    За інформацією агентства, у травні виробництво дизельного пального в Росії знизилося приблизно на 10% у порівнянні з попереднім місяцем. Це падіння стало продовженням тенденції, зафіксованої у квітні, коли обсяги також суттєво скоротилися. Таким чином, російська нафтопереробна галузь фіксує послідовне зменшення виробництва дизеля щонайменше протягом двох місяців поспіль, що аналітики пов’язують із серією ударів по ключових енергетичних об’єктах.

    Основним фактором такого скорочення називають атаки українських безпілотників на російські нафтопереробні заводи. Внаслідок цих ударів частина підприємств зазнала пошкоджень інфраструктури, що змусило їх або тимчасово зупинити виробництво, або суттєво знизити обсяги переробки нафти. У результаті це безпосередньо вплинуло на виробництво дизельного пального, яке є одним із ключових продуктів російського паливного експорту та внутрішнього споживання.

    Україна системно продовжує завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі Росії, розглядаючи такі дії як елемент стратегії зі зменшення фінансових надходжень Москви від експорту нафти та нафтопродуктів. Саме ці доходи, за оцінками української сторони та західних партнерів, є одним із головних джерел фінансування російської військової машини у війні проти України. Тому атаки на нафтопереробні заводи мають не лише військове, а й економічне значення, оскільки впливають на здатність РФ підтримувати експортні обсяги та внутрішню стабільність паливного ринку.

    Reuters наводить оцінки, згідно з якими у квітні російські нафтопереробні заводи, що постраждали від атак, виробили приблизно на 1 мільйон тонн дизельного пального менше, ніж у стандартних умовах роботи. У травні цей показник скоротився ще приблизно на 600 тисяч тонн. У сукупності це формує значний дефіцит виробництва, який уже вимірюється мільйонами тонн за короткий проміжок часу.

    Для порівняння, у березні загальний обсяг виробництва дизельного пального в Росії оцінювався приблизно на рівні 7,5 мільйона тонн. Таким чином, навіть відносно невелике відсоткове скорочення у межах 10% означає втрату сотень тисяч тонн пального щомісяця, що може впливати як на внутрішній ринок, так і на експортні можливості.

    Попри скорочення виробництва, Росія продовжує підтримувати високі обсяги експорту дизельного пального. За даними ринкових джерел і аналітичної компанії LSEG, морський експорт дизеля та газойлю у квітні зріс приблизно на 8% у порівнянні з березнем і досяг близько 3,25 мільйона тонн. У травні обсяги експорту залишалися приблизно на тому ж рівні, що свідчить про спроби російської сторони зберігати присутність на зовнішніх ринках навіть за умов зниження внутрішнього виробництва.

    Таке поєднання падіння виробництва та стабільно високого експорту створює додатковий тиск на внутрішній паливний ринок Росії. У певні періоди це змушувало російську владу розглядати можливість тимчасового обмеження експорту нафтопродуктів, щоб забезпечити достатні обсяги пального для внутрішнього споживання, зокрема під час активного сільськогосподарського сезону. Водночас у самій галузі вважають, що запровадження жорстких експортних заборон малоймовірне, оскільки це може ще більше дестабілізувати фінансові показники нафтопереробних компаній і скоротити валютні надходження.

    Аналітики також звертають увагу на ширший економічний ефект цих процесів. Зниження виробництва дизеля обмежує здатність Росії повною мірою скористатися сприятливою кон’юнктурою на світовому нафтовому ринку. Зокрема, ціни на нафту зросли на тлі геополітичної напруженості на Близькому Сході, включно з конфліктом навколо Ірану та нестабільністю в районі Ормузької протоки, що зазвичай впливає на глобальні постачання енергоресурсів.

    У цьому контексті Росія частково отримує вигоду від високих світових цін на нафту, а також від окремих послаблень санкційного режиму з боку США. Зокрема, повідомляється, що американська сторона продовжила тимчасову ліцензію, яка дозволяє деяким країнам купувати російську нафту, що вже перебуває в морі. Це створює додаткові можливості для підтримання експорту навіть за умов структурних проблем у нафтопереробці.

    Водночас українські офіційні особи наголошують, що будь-яке послаблення санкційного тиску є передчасним. За оцінками уповноваженого президента України з питань санкційної політики Владислава Власюка, лише за два місяці дії таких послаблень Росія могла отримати додатково понад 5 мільярдів доларів доходів, які потенційно можуть бути спрямовані на фінансування війни.

    Президент України Володимир Зеленський неодноразово підкреслював, що економічний тиск на Росію, включно з санкціями проти енергетичного сектору, має залишатися жорстким, оскільки будь-яке пом’якшення лише збільшує ресурси для продовження агресії. На цьому тлі ситуація з падінням виробництва дизеля в Росії розглядається як один із ключових елементів ширшого економічного виснаження, яке поступово впливає на здатність РФ підтримувати як внутрішню стабільність, так і зовнішні економічні позиції.

  • На Волині створять індустріальний парк «Горохів»: у проєкт планують залучити майже 1,6 млрд грн

    На Волині створять індустріальний парк «Горохів»: у проєкт планують залучити майже 1,6 млрд грн

    Кабінет міністрів України офіційно зареєстрував новий індустріальний парк «Горохів» у Волинській області. Проєкт передбачає масштабне залучення інвестицій, створення сотень робочих місць та розвиток глибокої переробки сировини в регіоні.

    Про це повідомило Міністерство економіки України.

    Індустріальний парк буде розташований у місті Горохів на території площею майже 13,8 гектара. Ініціатором створення виступила Горохівська міська рада. Термін функціонування парку становитиме 30 років.

    Згідно з концепцією проєкту, у розвиток та облаштування індустріального парку планують залучити близько 1,587 мільярда гривень із різних джерел. Йдеться про кошти місцевої влади, державну підтримку, а також інвестиції майбутніх резидентів та партнерів парку.

    Очікується, що реалізація проєкту дозволить створити близько 690 нових робочих місць.

    У Міністерстві економіки зазначають, що «Горохів» стане багатопрофільним виробничим майданчиком. На його території планують розмістити підприємства з перероблення сільськогосподарської продукції, виробництва харчових продуктів, деревооброблення та виготовлення виробів із деревини й корка.

    Крім того, у парку мають з’явитися складські комплекси, виробництва паливної щепи з відходів агропереробки, текстильні підприємства та виробництва з пошиття одягу.

    Окремим напрямом стане науково-технічна діяльність. Концепція передбачає створення лабораторій для перевірки якості сировини та готової продукції.

    Заступник міністра економіки Віталій Кіндратів наголосив, що Волинська область має значний потенціал у сфері деревооброблення, однак нині регіон переважно експортує сировину з низьким рівнем обробки.

    «Індустріальний парк “Горохів” може стати платформою для розвитку глибшого перероблення та створення продукції з вищою доданою вартістю», — зазначив він.

    За словами представників уряду, створення нових індустріальних парків є частиною державної політики економічного відновлення та регіонального розвитку під час війни.

    Влада розраховує, що такі майданчики допоможуть залучати інвестиції, розвивати локальне виробництво та створювати робочі місця навіть у складних економічних умовах.

    На кінець 2025 року в державному реєстрі налічувалося 118 індустріальних парків. За даними групи компаній «Індустріальні парки України», лише за минулий рік до переліку додали 27 нових об’єктів.

    Більшість нових парків — приватні. Із 27 нових майданчиків 19 створені приватними ініціаторами, ще вісім — комунальними структурами.

    Найбільше індустріальних парків нині зосереджено у Львівській області — там зареєстровано 20 таких об’єктів. Далі йдуть Київська область із 15 парками та Закарпаття, де функціонують 12 індустріальних майданчиків.

    Уряд останнім часом активно оновлює механізми підтримки індустріальних парків. Зокрема, у березні Кабмін змінив правила державного стимулювання для таких проєктів.

    Нові правила передбачають розширення механізмів підтримки для прифронтових територій, а також можливість фінансування відновлення інженерно-транспортної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російських обстрілів.

    Держава також пропонує фінансову підтримку для розвитку індустріальних парків. У березні Міністерство економіки оголосило про старт прийому заявок на фінансування індустріальних проєктів, де один парк може отримати до 200 мільйонів гривень підтримки.

    Крім Волині, останніми місяцями про запуск нових індустріальних парків повідомляли й інші регіони. Зокрема, у травні стало відомо про створення індустріального парку в Хусті на Закарпатті з інвестиціями понад 1,2 мільярда гривень.

    Також у Вінниці запустили новий завод із виробництва фарбувальних камер.

    Економісти зазначають, що розвиток індустріальних парків є одним із ключових інструментів післявоєнного відновлення економіки України. Вони дозволяють концентрувати виробництва, зменшувати логістичні витрати та створювати нові точки економічного зростання.

    Особливе значення має розвиток переробної промисловості. Україна традиційно залишається експортером сировини, тоді як уряд намагається стимулювати виробництво готової продукції з більшою доданою вартістю.

    У Міністерстві економіки сподіваються, що індустріальний парк «Горохів» стане одним із прикладів такої трансформації для Волинської області та всього заходу України.

  • ВАКС закрив “залізничну справу” Дубневича через строки розслідування

    ВАКС закрив “залізничну справу” Дубневича через строки розслідування

    Вищий антикорупційний суд України ВАКС ухвалив рішення про закриття кримінального провадження у так званій “залізничній справі”, в якій фігурує народний депутат Ярослав Дубневич. Підставою для закриття стало завершення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру, що унеможливило подальший розгляд справи по суті в межах чинного кримінального процесуального законодавства.

    Відповідно до ухвали суду, клопотання сторони захисту було задоволене, а провадження закрито на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України. У рішенні зазначається, що строки досудового розслідування були вичерпані після офіційного повідомлення особам про підозру, що є процесуальною підставою для припинення кримінального провадження без ухвалення вироку.

    У цій справі обвинувачення висувалися одразу вісьмом фігурантам, серед яких, окрім Ярослава Дубневича, були також колишній перший заступник начальника філії “Центр забезпечення виробництва” АТ Укрзалізниця, керівники підконтрольних підприємств та посадові особи приватних структур. Слідство вважало, що вони діяли у змові та організували схему закупівель через систему публічних торгів, яка стосувалася постачання стрілочних переводів, запасних частин і комплектуючих для залізничної інфраструктури.

    За версією обвинувачення, схема полягала у штучному формуванні умов тендерів, що дозволяло залучати заздалегідь визначених постачальників та забезпечувати їм перемогу в закупівлях. Унаслідок цього, як стверджували правоохоронні органи, державне підприємство зазнало значних фінансових збитків, які оцінювалися у десятки мільйонів гривень. Саме тому справа отримала неофіційну назву “залізнична”, оскільки була пов’язана з інфраструктурними закупівлями для залізниці.

    САП ще у 2022 році скерувала обвинувальний акт до суду, а справа розглядалася в судовій системі не один рік. У процесі її розгляду неодноразово змінювалися процесуальні рішення. Як зазначають у громадській організації Transparency International Ukraine, провадження вже закривалося раніше з аналогічних підстав, однак згодом Апеляційна палата ВАКС скасовувала це рішення та повертала справу на новий розгляд, що знову відновлювало судовий процес.

    Нинішнє рішення ВАКС може бути оскаржене протягом семи днів з моменту його оголошення. Водночас воно фактично ставить крапку в можливості розгляду справи по суті, оскільки закриття провадження через сплив строків досудового розслідування не передбачає винесення обвинувального вироку або подальшого дослідження доказів у суді.

    Окремо варто зазначити, що за даними слідства, загальні збитки у справі могли перевищувати 90 мільйонів гривень, що стосувалося закупівель для потреб Укрзалізниця. Сам Ярослав Дубневич заперечував звинувачення, а його захист наполягав на порушеннях у процедурі розслідування та недотриманні процесуальних строків, що зрештою і стало ключовим аргументом для закриття провадження.

    Таким чином, одна з найгучніших антикорупційних справ, пов’язаних із закупівлями в транспортній сфері, була закрита не через виправдання або розгляд доказів по суті, а через процесуальні строки, що викликало нову хвилю дискусій у юридичному та антикорупційному середовищі щодо ефективності розслідувань і судових процедур у подібних справах.

  • НКРЕКП пропонує підвищити тарифи “Укренерго” з 1 липня 2026 року: що відомо

    НКРЕКП пропонує підвищити тарифи “Укренерго” з 1 липня 2026 року: що відомо

    Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП розглядає можливість суттєвого перегляду тарифів для НЕК Укренерго, який може набрати чинності з 1 липня 2026 року. Йдеться про оновлення тарифів на передачу та диспетчеризацію електроенергії, що є ключовими елементами функціонування об’єднаної енергосистеми України та визначають вартість транспортування електроенергії магістральними мережами.

    Питання було винесене на розгляд під час засідання НКРЕКП, де регулятор представив попередні розрахунки нових тарифів. Згідно з проєктом, тариф на передачу електроенергії пропонується встановити на рівні 903,53 гривні за мегават-годину без урахування ПДВ, що на понад 21 відсоток вище чинного рівня. Окремо передбачено суттєві зміни для підприємств металургійної галузі, зокрема для так званої “зеленої” електрометалургії, для якої тариф може зрости до 535,97 гривні за мегават-годину, що означає збільшення приблизно на 42 відсотки.

    Також регулятор розглядає підвищення тарифу на диспетчеризацію, який відповідає за балансування енергосистеми та оперативне управління потоками електроенергії. У проєкті пропонується встановити його на рівні 118,64 гривні за мегават-годину, що означає зростання майже на 8 відсотків. У НКРЕКП наголошують, що ці показники є попередніми та можуть бути змінені після публічного обговорення, консультацій з учасниками ринку та остаточного затвердження рішення.

    Водночас сам Укренерго пропонував значно більш суттєве підвищення тарифів. У первинних розрахунках компанія закладала збільшення тарифу на передачу майже на третину, підвищення для промислових споживачів ще на понад половину, а також суттєве зростання вартості диспетчеризації більш ніж на 50 відсотків. Таким чином, запропонований регулятором варіант наразі виглядає як компромісний між потребами оператора системи передачі та загальними економічними обмеженнями.

    Причини перегляду тарифів, за даними енергетичних джерел і профільних медіа, пов’язані з кількома ключовими факторами. Серед них насамперед зростання валютних курсів, яке безпосередньо впливає на витрати компанії, особливо в частині зобов’язань перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел, адже їхня компенсація частково прив’язана до євро. Додатковим чинником є перегляд прогнозного балансу Об’єднаної енергосистеми України, згідно з яким очікується зменшення загального виробництва електроенергії приблизно на 9,5 відсотка та скорочення обсягів її передачі на 5,5 відсотка, що автоматично впливає на розподіл витрат інфраструктури.

    Ще одним важливим елементом у розрахунках є зміни на ринку електроенергії після лібералізації цінових обмежень. Очікується, що перегляд прайс-кепів з 1 травня 2026 року призведе до зростання середньозваженої ціни електроенергії, яка використовується як базовий орієнтир у взаєморозрахунках між учасниками ринку. Це також впливає на фінансову модель роботи оператора системи передачі та потребує коригування тарифної політики.

    У НКРЕКП підкреслюють, що запропоновані зміни не стосуватимуться побутових споживачів і не вплинуть безпосередньо на тариф для населення. Водночас промислові підприємства, особливо енергоємні галузі, можуть відчути додаткове фінансове навантаження, що потенційно позначиться на собівартості продукції та конкурентоспроможності окремих секторів економіки.

    Остаточне рішення щодо тарифів буде ухвалено після завершення всіх процедур обговорення та погодження. Регулятор наголошує, що процес є відкритим і передбачає врахування позицій учасників ринку, експертів та профільних асоціацій. У той же час енергетичний сектор України залишається в стані реформування та адаптації до нових економічних умов, що зумовлює регулярний перегляд тарифної політики з урахуванням макроекономічних та ринкових факторів.