Khreshchatyknews.com

Позначка: інфляція

  • Бізнес в Україні чекає зростання економіки, але прогнозує послаблення гривні до 54 грн за євро

    Бізнес в Україні чекає зростання економіки, але прогнозує послаблення гривні до 54 грн за євро

    Український бізнес у 2026 році демонструє обережний оптимізм щодо економічного відновлення, однак водночас посилює девальваційні очікування щодо гривні. Про це свідчать результати квартального опитування підприємств, оприлюднені Національний банк України.

    Згідно з дослідженням, індекс ділових очікувань підприємств у І кварталі 2026 року зріс до 105,8% порівняно зі 102,1% у попередньому кварталі. Це означає, що бізнес загалом позитивно оцінює перспективи розвитку економіки на найближчий рік.

    Опитані компанії очікують зростання обсягів виробництва, активізацію інвестицій і покращення власних фінансових показників. Особливо помітне покращення оцінок у частині інвестицій у обладнання, техніку та будівельні роботи, що свідчить про поступове пожвавлення економічної активності.

    Водночас ключові ризики залишаються незмінними. Підприємці називають головними стримувальними факторами війну та її наслідки, дефіцит кваліфікованих кадрів і високі ціни на енергоносії. Саме енергетичний фактор, за оцінками бізнесу, може ще більше впливати на економіку у найближчі місяці.

    Попри ці ризики, підприємства вперше за тривалий час дали позитивний прогноз щодо загального обсягу виробництва в країні. Баланс відповідей вийшов у «плюс», що свідчить про поступове відновлення економічних очікувань після тривалого періоду невизначеності.

    Однак на тлі цього оптимізму бізнес дедалі більше очікує послаблення національної валюти. За результатами опитування, середній прогнозований курс гривні до долара США через 12 місяців зріс до 45 грн/дол., тоді як раніше становив близько 44,3 грн.

    Крім того, суттєво збільшилася частка підприємств, які очікують, що курс перебуватиме в діапазоні 45–46,5 грн за долар. Це свідчить про поступове формування більш песимістичних валютних очікувань серед бізнесу.

    Важливою новацією цього опитування стало те, що бізнес уперше надав прогноз щодо курсу гривні до євро. Середнє очікуване значення становить близько 54 грн за євро, причому майже 43% респондентів вважають, що курс коливатиметься в межах 52–54 грн.

    Експерти пояснюють появу такого прогнозу кількома причинами. По-перше, євро дедалі активніше використовується в зовнішньоекономічних операціях українських компаній, особливо з країнами Європейського Союзу. По-друге, зростання ролі європейського ринку в українській економіці стимулює бізнес формувати окремі валютні очікування щодо цієї валюти.

    Інфляційні очікування бізнесу при цьому залишилися стабільними — на рівні близько 11% у річному вимірі. Це свідчить про певну стабілізацію макроекономічних прогнозів, хоча загальна ситуація залишається складною.

    Опитування проводилося наприкінці зими 2026 року серед 664 підприємств із 21 регіону України (без урахування тимчасово окупованих територій). У вибірку увійшли як великі, так і середні та малі компанії з різних секторів економіки — від промисловості до сільського господарства та транспорту.

    Аналітики наголошують, що результати дослідження відображають не офіційний прогноз регулятора, а саме настрої бізнесу. Проте саме ці очікування часто впливають на економічну поведінку компаній — інвестиційні рішення, цінову політику та валютні операції.

    У ширшому контексті ці дані демонструють складний баланс, у якому перебуває українська економіка. З одного боку — поступове відновлення ділової активності, зростання інвестицій і стабілізація інфляції. З іншого — тривала війна, кадровий дефіцит і зовнішні ризики, які формують очікування щодо ослаблення гривні.

    Таким чином, український бізнес входить у 2026 рік із помірним оптимізмом щодо розвитку економіки, але водночас готується до валютних коливань. Вперше сформований прогноз курсу до євро лише підкреслює, що фінансові очікування стають більш комплексними та орієнтованими на реальні зміни у структурі економіки.

  • Євро встановив новий рекорд щодо гривні

    Євро встановив новий рекорд щодо гривні

    У середу, 15 квітня 2026 року, офіційний курс євро до гривні зріс до 51,32 грн, встановивши новий історичний максимум. Відповідні дані оприлюднив Національний банк України. Порівняно з попереднім банківським днем європейська валюта подорожчала одразу на 57 копійок — це одне з найбільших добових зростань за останній час.

    Водночас курс долара США також продемонстрував підвищення, однак значно стриманіше — на 6 копійок, до 43,49 грн за долар. Таким чином, Національний банк встановив офіційні курси валют на 15 квітня на рівні: 1 долар США — 43,49 грн (проти 43,43 грн днем раніше), 1 євро — 51,32 грн (проти 50,75 грн станом на 14 квітня). Також зросли й інші валюти: зокрема, польський злотий піднявся до 12,09 грн.

    Новий показник перевищив попередній історичний максимум курсу євро, зафіксований у лютому 2026 року на рівні близько 51,25 грн. Ще напередодні, 14 квітня, офіційний курс становив 50,75 грн, тобто за добу євро додало понад пів гривні. Для порівняння, на готівковому ринку в середині квітня європейська валюта вже торгувалася в межах 51,0–51,4 грн, що свідчить про те, що офіційний курс фактично наздогнав ринкові значення.

    Загалом гривня послабилася щодо всіх основних валют, однак найбільше — саме до євро. Така динаміка свідчить про асиметрію валютного ринку: європейська валюта дорожчає швидше за долар, що частково пов’язано із глобальними змінами на міжнародних ринках, зокрема коливанням пари євро/долар.

    Варто зазначити, що нинішній курс євро означає фактичний історичний мінімум гривні щодо європейської валюти. Водночас ситуація з доларом виглядає більш стабільною: поточний курс залишається нижчим за рекордний рівень 44,16 грн, зафіксований у березні 2026 року.

    На готівковому ринку тенденції залишаються подібними: долар коливається в межах 43,5–43,7 грн, тоді як євро тримається на рівні понад 51 грн. Це свідчить про збереження високого попиту на іноземну валюту та очікування подальшого послаблення гривні.

    На тлі валютних коливань експерти також звертають увагу на альтернативні інструменти збереження коштів. Зокрема, дохідність гривневих облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) наразі становить близько 17% річних, що дозволяє частково компенсувати інфляційні втрати та валютні ризики.

    Оновлення історичного максимуму курсу євро є черговим сигналом посилення тиску на гривню та зростання ролі зовнішніх факторів у формуванні валютного ринку. Якщо поточна динаміка збережеться, не виключено подальше закріплення європейської валюти вище психологічної позначки у 51 грн.

  • Витрати ЄС на енергоімпорт зросли на 22 млрд євро через кризу на Близькому Сході

    Витрати ЄС на енергоімпорт зросли на 22 млрд євро через кризу на Близькому Сході

    Європейський Союз зіткнувся зі значним зростанням витрат на імпорт енергоносіїв на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході. За даними Європейської комісії, за 44 дні після початку війни витрати ЄС на закупівлю викопного палива збільшилися більш ніж на 22 мільярди євро.

    Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, зазначивши, що ситуація на енергетичних ринках залишається вразливою, а перебої з постачанням енергоресурсів із регіону Перської затоки можуть зберігатися навіть у разі швидкого завершення бойових дій.

    У Брюсселі наголошують, що нинішня криза вкотре підкреслила залежність ЄС від глобальних постачань викопного палива та чутливість європейського ринку до геополітичних потрясінь. Саме тому Єврокомісія вже підготувала пакет коротко- та довгострокових заходів для стабілізації енергетичної системи.

    Серед оперативних кроків — координація між державами-членами ЄС щодо закупівлі газу та управління запасами у сховищах, а також можливість скоординованого вивільнення стратегічних запасів нафти у разі різкого дефіциту. Окремо розглядаються механізми підтримки домогосподарств і галузей економіки, найбільш уразливих до стрибків цін на енергоносії.

    Єврокомісія також закликає країни-члени до узгодженого підходу у сфері енергетичної політики, щоб уникнути фрагментації ринку та цінових дисбалансів усередині ЄС. Паралельно обговорюються заходи зі зниження попиту на енергію, які мають бути тимчасовими та не обмежувати свободу вибору споживачів.

    Окремий акцент робиться на структурних змінах енергетичної системи ЄС. Йдеться про прискорення диверсифікації постачань енергоресурсів, розвиток інфраструктури для імпорту скрапленого природного газу (LNG), а також збільшення частки відновлюваних джерел енергії. Ці кроки є частиною довгострокової стратегії ЄС зі зменшення залежності від нестабільних регіонів і викопного палива.

    У Брюсселі також зазначають, що енергетичні ринки Європи залишаються надзвичайно чутливими до зовнішніх факторів. Після новин про ескалацію конфлікту на Близькому Сході ціни на газ у Європі суттєво зросли, що підтверджують і ринкові індикатори. Аналітики пов’язують це з очікуваннями можливих перебоїв у постачанні та загальною невизначеністю на глобальних ринках.

    На цьому тлі ЄС продовжує політику, започатковану після попередніх енергетичних криз, зокрема щодо обов’язкового заповнення газових сховищ до зимового сезону та створення спільних механізмів закупівель, які дозволяють державам-членам координувати свої дії та зменшувати цінову конкуренцію між собою.

    Європейська комісія планує представити оновлений пакет антикризових пропозицій на рівні лідерів ЄС найближчим часом. Очікується, що частина рішень буде винесена на обговорення під час неформального засідання Європейської Ради на Кіпрі.

    Таким чином, енергетична політика ЄС знову опинилася в центрі уваги через нову хвилю глобальної нестабільності, яка впливає як на ціни для споживачів, так і на довгострокову стратегію енергетичної безпеки Європи.

  • Індексація пенсій у 2026 році: виплати зростуть на 12,1% із березня

    Індексація пенсій у 2026 році: виплати зростуть на 12,1% із березня

    В Україні з 1 березня 2026 року проведуть індексацію пенсій і страхових виплат. Відповідне рішення уряд ухвалив 25 лютого постановою №236. Коефіцієнт підвищення становить 1,121, що означає зростання виплат на 12,1%.

    Про це повідомили у Пенсійному фонді України.

    Розмір індексації визначається за формулою, передбаченою законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Вона враховує два ключові показники: половину рівня інфляції за попередній рік і половину темпу зростання середньої заробітної плати за останні три роки.

    За даними Державної служби статистики, інфляція у 2025 році становила 8%. Водночас середня заробітна плата, з якої сплачувалися страхові внески, за 2023–2025 роки склала 17 482,87 грн, тоді як за 2022–2024 роки — 15 057,09 грн. Таким чином, темп зростання становив 16,11%.

    У підсумку половина інфляції (4%) та половина зростання зарплат (8,055%) сформували загальний показник індексації — 12,1%.

    Саме цей коефіцієнт буде застосовано під час перерахунку пенсій і страхових виплат, який відбудеться з 1 березня 2026 року.

  • Смартфони і ноутбуки в Україні можуть зрости в ціні до 40% вже навесні

    Смартфони і ноутбуки в Україні можуть зрости в ціні до 40% вже навесні

    Навесні 2026 року українців очікує суттєве подорожчання споживчої електроніки. За оцінками учасників ринку, ціни на окремі категорії гаджетів можуть зрости на 30–40%, що стане одним із найвідчутніших стрибків за останні роки.

    Ключовою причиною називають глобальний дефіцит компонентів, який виник на тлі стрімкого розвитку технологій штучного інтелекту. Як повідомляють представники великих торгових мереж, індустрія ШІ різко збільшила попит на оперативну пам’ять і накопичувачі, що призвело до дефіциту DRAM і SSD на світовому ринку.

    За словами комерційного директора мережі COMFY Андрія Коваленка, вже на початку 2026 року ціни на ці компоненти зросли на 20–30%. Тенденція сформувалася ще наприкінці 2025 року і, за прогнозами, триватиме щонайменше до 2027 року. Українські споживачі відчують наслідки із затримкою: роздрібні ціни почнуть зростати у квітні-травні, коли ритейлери вичерпають запаси товарів, закуплених за старими контрактами.

    Найбільше подорожчання торкнеться пристроїв, у собівартості яких висока частка комплектуючих. Йдеться насамперед про ноутбуки, смартфони, планшети та персональні комп’ютери. Якщо раніше частка чипів у бюджетних ПК становила 10–15%, то нині вона зросла до близько 30%.

    За прогнозами, смартфони та планшети можуть подорожчати на 15–20%. Бюджетні ноутбуки — на 20–30%, а телевізори — на 15–18%. При цьому деякі категорії техніки можуть показати ще вищу динаміку зростання залежно від комплектації та бренду.

    У ритейлі не виключають, що виробники бюджетної електроніки почнуть економити на характеристиках, аби стримати кінцеву ціну. Водночас у преміум-сегменті зростання вартості пояснюватимуть інтеграцією нових функцій на базі штучного інтелекту. Попит на такі рішення вже демонструє стрімке зростання: продажі нових ШІ-смартфонів Samsung Galaxy S26 за перші 12 днів перевищили показники попередньої серії на 128%.

    Додатковий тиск на український ринок створюють і внутрішні фактори — коливання валютного курсу, подорожчання логістики та загальна інфляція. Це посилює ефект глобальних тенденцій і робить техніку ще менш доступною для споживачів.

    Паралельно змінюється і структура попиту. Продажі великої побутової техніки сповільнюються, тоді як українці активніше купують автономні рішення — зарядні станції, потужні павербанки та системи «розумного дому» з акумуляторами. Це свідчить про адаптацію споживачів до нових умов та підвищений попит на енергетичну незалежність.

    Таким чином, ринок електроніки входить у фазу переформатування, де ціни визначаються не лише попитом, а й глобальною конкуренцією за технологічні ресурси.

  • Через нафтову кризу в Україні прогнозують різке подорожчання продуктів

    Через нафтову кризу в Україні прогнозують різке подорожчання продуктів

    У разі подальшої ескалації конфлікту на Близькому Сході українцям варто готуватися до суттєвого зростання цін на пальне та продукти. Вартість бензину може досягти 100 гривень за літр, що спричинить нову хвилю подорожчання продовольства.

    Про це в ефірі заявив фінансовий аналітик Олексій Кущ. За його словами, енергетичні кризи традиційно запускають ланцюгову реакцію, яка швидко перекидається на продуктові ринки.

    Експерт наголосив, що в Україні вже фіксується спад у аграрному секторі. За його оцінками, виробництво у 2025 році скоротилося на 6%. Серед причин — частково заблокована портова логістика та втрата традиційних ринків збуту.

    Додатковим фактором тиску стає подорожчання пального в період посівної кампанії. Це безпосередньо впливає на собівартість продукції. Наступним етапом, за словами аналітика, стане зростання цін на добрива, що ще більше підвищить витрати аграріїв.

    На цьому тлі Кущ прогнозує, що ціна бензину може піднятися до 100 гривень за літр. У такому випадку варто очікувати і подорожчання продуктів харчування. Зокрема, ціна на гречку може зрости до аналогічного рівня — близько 100 гривень за кілограм.

    Експерт підкреслює, що після енергетичного шоку зазвичай настає продовольчий, тому підвищення цін може бути системним і тривалим.

    Перші ознаки цього процесу вже помітні. У супермаркетах Києва ціни на гречку значно зросли. Зокрема, упаковка вагою 500 грамів продається майже за 46 гривень, що еквівалентно понад 90 гривням за кілограм. Інші виробники пропонують крупу в середньому по 80 гривень за кілограм.

    Водночас експерт зауважує, що попри ризики зростання цін, загрози дефіциту продовольства для України наразі немає. Натомість складніша ситуація може виникнути в країнах Перської затоки у випадку подальшого блокування ключових транспортних маршрутів.

  • Тарифи для бізнесу в Україні зросли на 53 відсотки і спричинили рекордний ціновий шок

    Тарифи для бізнесу в Україні зросли на 53 відсотки і спричинили рекордний ціновий шок

    В Україні зафіксовано один із найпотужніших цінових шоків за останні десятиліття. Після рішення Національної комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг тарифи на енергоресурси для бізнесу різко зросли, що вже вплинуло на динаміку цін у промисловості.

    За даними економічних оцінок, тарифи для бізнесу підскочили на 53,1% лише за один місяць. Саме цей фактор став ключовим драйвером різкого стрибка індексу цін виробників, який зріс на 22,3% у місячному вимірі та на 34,5% у річному.

    Експерти наголошують, що таке зростання має адміністративний характер і не є наслідком ринкових процесів. Йдеться про прямий ефект від регуляторного рішення, яке суттєво змінило структуру витрат для підприємств.

    Найбільший удар припав на енергоємні галузі, для яких витрати на електроенергію становлять значну частку собівартості продукції. У таких умовах бізнес не має можливості компенсувати витрати за рахунок внутрішніх ресурсів.

    У результаті більшість компаній змушені закладати нові витрати у кінцеву ціну продукції. Це означає, що подорожчання електроенергії вже найближчим часом буде трансформоване у зростання цін на товари та послуги для споживачів.

    Економісти попереджають, що ефект від цього рішення матиме відкладений характер і проявлятиметься поступово — у вигляді підвищення вартості продукції в різних секторах економіки. Водночас масштаб стрибка вже зараз дозволяє говорити про найбільший ціновий шок з середини 1990-х років.

  • Великодній кошик подорожчав на 14%: скільки доведеться заплатити у 2026 році

    Великодній кошик подорожчав на 14%: скільки доведеться заплатити у 2026 році

    У 2026 році великодній кошик для української родини суттєво подорожчав. За підрахунками Інституту аграрної економіки, базовий набір традиційних продуктів обійдеться у 1903 гривні, що на 14,4% більше, ніж торік.

    До стандартного кошика входять паска, яйця, ковбаса, буженина, сало, вершкове масло, сири, хрін і сіль. Якщо ж додати до нього овочі, фрукти та церковне вино, загальна вартість зросте до майже 2348 гривень, що вже на 16,8% більше порівняно з 2025 роком.

    Одним із ключових продуктів залишається паска. За рік її собівартість зросла на 14,6% і тепер становить близько 267 гривень за кілограм. Найбільше на це вплинуло подорожчання інгредієнтів: молоко подорожчало майже на 50%, борошно — на понад 38%, яйця — на 19%. Єдиним винятком став цукор, який подешевшав на 18%.

    Найдорожчими складниками святкового кошика традиційно залишаються м’ясні продукти. Вартість домашньої ковбаси зросла більш ніж на третину, буженина подорожчала на 16,5%, тоді як сало майже не змінилося в ціні.

    Серед молочних продуктів найбільше доведеться заплатити за твердий сир і вершкове масло. Помітно подорожчав також м’який сир — більш ніж на 30% у порівнянні з минулим роком.

    Овочі та фрукти також не залишилися осторонь зростання цін. Тепличні помідори та огірки подорожчали на десятки відсотків, а яблука — майже на п’яту частину. Вартість хрону і солі залишається відносно стабільною, тоді як ціна на кагор коливається в межах 160–220 гривень за пляшку.

    Експерти пояснюють зростання цін наслідками війни, зокрема скороченням виробництва, здорожчанням енергоносіїв і проблемами з логістикою. Саме ці фактори продовжують тиснути на продовольчий ринок і формують нові ціни перед святами.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що на Великдень 2026 важливо не лише наповнення кошика, а й правильний підхід до його формування — священники пояснювали, які продукти обов’язкові для освячення, а від чого краще відмовитися.

  • В Україні огірки подорожчали до 180 грн: що відбувається з цінами на продукти

    В Україні огірки подорожчали до 180 грн: що відбувається з цінами на продукти

    В Україні з початку року зафіксовано суттєве зростання цін на низку базових продуктів харчування. Найбільше подорожчали гречка, курячі яйця, соняшникова олія, а також сезонні овочі — помідори та огірки. Водночас окремі молочні продукти та курятина навіть подешевшали. Про це свідчить аналіз цін у великих торговельних мережах, а також коментарі учасників ринку.

    Одним із ключових факторів подорожчання стала ситуація з гречкою. За словами виконавчого директора Міжнародної асоціації гречки Сергія Громового, в Україні цього року фіксується дефіцит цієї крупи. Минулорічний врожай виявився одним із найгірших за останні 25 років. У результаті ціни на гречку вже зросли в середньому на 7–10%, а за песимістичним сценарієм можуть досягти 80–90 гривень за кілограм у разі ажіотажного попиту.

    Зростання також зафіксовано на ринку соняшникової олії. У деяких торгових мережах ціни на популярні бренди зросли майже на 10 гривень за пляшку. Водночас окремі позиції залишаються стабільними або навіть продаються дешевше в межах акцій.

    Курячі яйця з початку року подорожчали в середньому на 3–7%. Це традиційна тенденція напередодні Великодня, коли попит різко зростає. Однак, за словами виконавчого директора асоціації “Союз птахівників України” Сергія Карпенка, цьогоріч ціни вже досягли піку, і подальшого суттєвого зростання не очікується.

    Найбільш відчутне подорожчання спостерігається в сегменті овочів. Огірки з початку року подорожчали подекуди більш ніж на 50%, а їхня вартість у супермаркетах сягає 150–180 гривень за кілограм. Помідори також тримаються на високому рівні — близько 180 гривень за кілограм. Причина — сезонний фактор і залежність від імпорту, зокрема з Туреччини, де виникли труднощі з постачанням.

    За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, нині ринок перебуває в перехідному періоді між сезонами. Запаси минулорічного врожаю вичерпуються, а нова продукція ще не надійшла, що створює додатковий тиск на ціни. Експерт не виключає подальшого зростання вартості овочів приблизно на 10%.

    Водночас ситуація на ринку молочної продукції залишається стабільною. Ціни на молоко, кефір, сметану та вершкове масло майже не змінилися, а деякі позиції навіть подешевшали. Це пов’язано з глобальним надвиробництвом молочної продукції, яке тисне на ринок.

    Однак у довгостроковій перспективі ситуація може змінитися. За словами представників галузі, частина молочних господарств може закритися, що призведе до скорочення виробництва і зростання цін у майбутньому.

    Щодо м’яса, то курятина наразі залишається одним із небагатьох продуктів, який дешевшав останні місяці. Проте, як зазначають експерти, цей тренд уже вичерпав себе. Через зростання собівартості виробництва ціни можуть повернутися до рівня кінця минулого року.

    Загалом експерти прогнозують, що навесні ціни на продукти харчування в Україні можуть зрости ще на 3–5% через інфляційний тиск, сезонні фактори та зовнішні економічні ризики.

  • Голова НБУ Пишний попередив про можливе прискорення інфляції в Україні

    Голова НБУ Пишний попередив про можливе прискорення інфляції в Україні

    Інфляція в Україні найближчими місяцями може перевищити попередні прогнози через стрімке зростання цін на енергоносії на світових ринках.

    Про це заявив голова Національного банку України Андрій Пишний, коментуючи актуальну економічну ситуацію.

    За його словами, війна на Близькому Сході вже призвела до суттєвого подорожчання нафтопродуктів і газу, що почало відображатися на внутрішніх цінах в Україні.

    «Траєкторія інфляції у найближчі місяці з високою ймовірністю буде дещо вищою, ніж передбачалося січневим прогнозом НБУ», — зазначив Пишний.

    За даними регулятора, у лютому річна інфляція зросла до 7,6%, тоді як базова інфляція залишилася на рівні 7%. При цьому темпи зростання цін на пальне, послуги та сирі продукти виявилися вищими за очікування.

    «Зростання цін на пальне, послуги та сирі продукти було дещо швидшим, ніж очікувалося», — уточнив голова НБУ.

    Додатковий тиск на ціни формує ситуація на світових енергетичних ринках. На тлі загострення на Близькому Сході ціни на нафту підскочили до 117 доларів за барель, що приблизно на чверть більше попередніх рівнів. Водночас вартість дизельного пального зросла майже на 18%.

    Серед ключових факторів — напруження навколо Ормузької протоки, яка є одним із головних маршрутів постачання енергоресурсів, а також скорочення видобутку в країнах Близького Сходу, зокрема в Іраку, Катарі та Кувейті.

    У НБУ визнають, що навіть незначне відхилення від прогнозу може впливати на очікування бізнесу та населення, а також на вартість товарів і послуг.

    Таким чином, ситуація з енергоносіями залишається ключовим ризиком для цінової стабільності в Україні, а подальша динаміка інфляції значною мірою залежатиме від розвитку подій на глобальних ринках.