Khreshchatyknews.com

Позначка: Хмельницька МСЕК

  • Мільйони, валюта за кордоном і гучний скандал з МСЕК: суд знову продовжив обмеження Тетяні Крупі

    Вищий антикорупційний суд продовжив строк дії процесуальних обов’язків для колишньої керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяни Крупи, яка стала однією з центральних фігуранток гучного корупційного скандалу навколо системи МСЕК. Нові обмеження діятимуть до 7 жовтня 2026 року включно.

    Відповідне рішення 7 серпня ухвалив слідчий суддя ВАКС за клопотанням прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

    Крупа повинна повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання. Також вона зобов’язана залишити на зберіганні в уповноважених органах закордонний паспорт та інші документи, які дають право виїжджати з України та в’їжджати назад. Виняток становить внутрішній паспорт громадянина України.

    Це вже далеко не перше продовження таких обов’язків. Ще 10 червня ВАКС залишив аналогічні обмеження чинними до 10 серпня. Раніше суд продовжував їх у лютому та квітні 2026 року.

    Водночас у поширеній 7 серпня інформації є важливий нюанс: станом на зараз Тетяна Крупа не перебуває в СІЗО. Вона вийшла з-під варти ще восени 2025 року після зміни запобіжного заходу. У вересні ВАКС визначив їй заставу у 20 млн грн, яку згодом було внесено. Тому нинішнє рішення стосується не продовження арешту, а саме процесуальних обов’язків у межах запобіжного заходу у вигляді застави.

    Від 500 млн застави до 20 млн

    Справа Тетяни Крупи почалася восени 2024 року і майже одразу стала однією з найрезонансніших антикорупційних історій країни.

    5 жовтня 2024 року їй повідомили про підозру. Через два дні Печерський районний суд Києва взяв тодішню керівницю Хмельницької МСЕК під варту з можливістю внесення застави у розмірі 500 млн грн.

    Пізніше сума застави багаторазово переглядалася.

    У листопаді 2024 року Апеляційна палата ВАКС зменшила її до 300 млн грн, наприкінці того ж місяця — до 280 млн. У січні 2025 року вона становила вже 260 млн, у березні ВАКС знизив її до 230 млн, а Апеляційна палата — до 130 млн грн.

    У травні 2025 року заставу зменшили до приблизно 112 млн грн, у липні — до 56 млн. Нарешті 4 вересня 2025 року суд змінив запобіжний захід із тримання під вартою на заставу в розмірі 20 млн грн.

    Нині Крупа перебуває на волі, однак на неї продовжують поширюватися процесуальні обмеження.

    У чому підозрюють ексочільницю МСЕК

    За версією слідства, упродовж 2020–2024 років Тетяна Крупа могла незаконно набути активи приблизно на 160 млн грн, які не відповідали законним доходам її сім’ї.

    НАБУ та САП вважають, що до схеми могли бути залучені її чоловік і син. Серед кваліфікацій справи фігурують незаконне збагачення, декларування недостовірної інформації та легалізація майна, яке, за версією правоохоронців, могло бути отримане злочинним шляхом.

    Слідство стверджує, що частина активів могла легалізовуватися через операції з нерухомістю, а частину коштів згодом виводили за межі України.

    За даними проєкту Transparency International Ukraine «ВАКС вирішив», у декларації Крупи за 2023 рік були зазначені доходи у розмірі близько 2,39 млн грн і грошові активи приблизно на 23,8 млн грн. Водночас правоохоронці виявили дані про значно більші активи сім’ї.

    Зокрема, слідство встановило наявність рахунку у швейцарському банку приблизно на 599 тисяч доларів, який, за версією детективів, не був відображений у декларації. Також повідомлялося, що протягом 2022–2023 років члени родини декларували ввезення до Євросоюзу приблизно 1,3 млн доларів та 26 тисяч євро.

    При цьому остаточну оцінку всім цим обставинам має дати суд. Відповідно до Конституції, Крупа вважається невинуватою, доки її вина не буде доведена обвинувальним вироком, що набрав законної сили.

    Розслідування вже завершене

    Важливий етап у справі відбувся ще 27 жовтня 2025 року.

    Тоді НАБУ та САП повідомили про завершення досудового розслідування. Після цього сторона захисту отримала доступ до матеріалів провадження для ознайомлення.

    Саме тому нинішні судові рішення щодо процесуальних обов’язків ухвалюються вже після завершення основної слідчої роботи.

    На початку 2026 року обмеження для Крупи були навіть ширшими. Зокрема, у грудні 2025 року суд зобов’язував її без дозволу не залишати межі Хмельницької, Тернопільської, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської та Київської областей, а також Києва.

    У лютому 2026 року перелік фактично скоротили до двох ключових вимог — повідомляти про зміну місця проживання та не мати у своєму розпорядженні документів для виїзду за кордон. Саме ці обов’язки суд продовжував і надалі.

    Справа Крупи спричинила масштабний скандал із МСЕК

    Резонанс навколо екскерівниці Хмельницької МСЕК швидко вийшов далеко за межі однієї кримінальної справи.

    Після появи інформації про можливі зловживання в Хмельницькій області почали перевіряти рішення про встановлення інвалідності чиновникам і працівникам правоохоронних органів. Особливо гучною стала історія із прокурорами регіону, значна кількість яких мала оформлену інвалідність.

    Скандал став одним із факторів, які прискорили реформування всієї системи медико-соціальної експертизи.

    З 1 січня 2025 року стару систему МСЕК в Україні ліквідували. Її функції передали новим експертним командам з оцінювання повсякденного функціонування людини.

    Влада пояснювала реформу необхідністю прибрати закритість старої системи, зменшити корупційні ризики та перейти до іншого механізму визначення потреб людини.

    Що відбуватиметься далі

    Нинішнє рішення ВАКС не означає завершення справи чи встановлення вини колишньої посадовиці.

    Суд лише залишив чинними запобіжні обмеження ще на два місяці — до 7 жовтня.

    Головним же питанням залишається подальший рух самого кримінального провадження. Досудове розслідування завершене ще восени 2025 року, а сторона захисту отримала матеріали для ознайомлення. Після завершення цієї процедури справа може перейти до наступної стадії — передачі обвинувального акта до суду, якщо прокурори вважатимуть зібрані докази достатніми.

    Таким чином, історія, яка восени 2024 року починалася з приголомшливих повідомлень про активи та рекордну заставу у пів мільярда гривень, майже через два роки все ще не отримала фінальної судової крапки.

    Крупа вже не перебуває під вартою, розмір застави скоротився у десятки разів, а перелік обмежень поступово звузився. Однак сама справа щодо походження активів приблизно на 160 млн грн залишається відкритою, а ВАКС продовжує зберігати запобіжники, які не дозволяють ексочільниці МСЕК вільно виїхати за межі України.

  • Сімейний скандал Крупи набирає обертів: невістку підозрюють у приховуванні майже 20 млн грн за кордоном

    Сімейний скандал Крупи набирає обертів: невістку підозрюють у приховуванні майже 20 млн грн за кордоном

    Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру колишній посадовиці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, яку слідство вважає причетною до приховування значних активів у декларації. За даними правоохоронців, йдеться про Катерину Крупу — невістку колишньої очільниці Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Тетяни Крупи.

    Слідство стверджує, що посадовиця не задекларувала банківський рахунок в Австрії, на якому перебувало понад 540 тисяч доларів США, що за курсом на момент розслідування становить понад 19,5 млн гривень.

    Про це повідомили в Державному бюро розслідувань.

    За інформацією правоохоронців, ще у вересні 2022 року фігурантка відкрила особистий рахунок в одному з банків Австрії. Після цього на нього двома окремими платежами було перераховано понад 540 тисяч доларів США.

    Однак під час заповнення щорічної декларації за 2023 рік колишня посадовиця, за версією слідства, не вказала ані сам факт існування рахунку в іноземному банку, ані кошти, які на ньому зберігалися.

    У ДБР зазначають, що загальна вартість незадекларованих активів перевищує 19,5 мільйона гривень, що значно перевищує встановлений законом поріг кримінальної відповідальності.

    На підставі зібраних матеріалів слідчі повідомили жінці про підозру за частиною 2 статті 366-2 Кримінального кодексу України — умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей, якщо різниця між задекларованими та фактичними даними перевищує 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

    Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до двох років, а також можливе позбавлення права обіймати певні посади чи займатися окремими видами діяльності строком до трьох років.

    У ДБР наголошують, що наразі колишня чиновниця вже не працює у структурі Міністерства юстиції України.

    Разом із тим правоохоронці продовжують досудове розслідування. Одним із ключових напрямків є встановлення походження коштів, які були розміщені на рахунку в австрійському банку.

    Слідчі також перевіряють можливу причетність підозрюваної до інших можливих протиправних схем. У ДБР не виключають, що у ході розслідування можуть бути встановлені додаткові обставини щодо руху коштів та їхнього походження.

    Процесуальне керівництво у справі здійснює Хмельницька обласна прокуратура.

    Нова підозра стала продовженням масштабної історії навколо колишньої керівниці Хмельницької обласної МСЕК Тетяни Крупи, справа якої стала однією з найрезонансніших антикорупційних справ останніх років.

    Нагадаємо, восени 2024 року під час обшуків правоохоронці виявили значні суми готівки, дорогоцінностей та інших активів, що викликало широкий суспільний резонанс. Згодом у деклараціях ексочільниці МСЕК були відображені мільйони доларів США, вилучені правоохоронними органами під час слідчих дій.

    У подальшому кримінальне провадження щодо Тетяни Крупи розглядав Вищий антикорупційний суд.

    Раніше суд змінив їй запобіжний захід із тримання під вартою на заставу у 20 мільйонів гривень. Також повідомлялося, що з колишньої керівниці МСЕК було знято електронний засіб контролю, а суд дозволив їй контактувати з працівниками Хмельницької МСЕК.

    Окрему увагу правоохоронці нині приділяють перевірці фінансових операцій членів родини ексчиновниці. Саме в межах цих перевірок виникли питання до декларації її невістки.

    Система електронного декларування в Україні передбачає обов’язок державних службовців зазначати не лише доходи, а й усі банківські рахунки, у тому числі відкриті за кордоном, а також кошти, що на них зберігаються. Приховування таких активів може кваліфікуватися як кримінальне правопорушення, якщо сума незадекларованого майна перевищує визначені законом межі.

    Наразі правоохоронні органи не повідомляють, у якому саме банку Австрії був відкритий рахунок та чи залишаються на ньому кошти. Також офіційно не оприлюднюється інформація про можливе походження понад пів мільйона доларів, які, за даними слідства, були переказані за кордон.

    Подальша доля кримінального провадження залежатиме від результатів фінансових експертиз, аналізу руху коштів та завершення досудового розслідування. Якщо вину колишньої посадовиці буде доведено у суді, їй загрожує кримінальна відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

    При цьому слід наголосити, що повідомлення про підозру не означає доведення вини. Остаточне рішення щодо винуватості особи може ухвалити лише суд після повного розгляду справи та дослідження всіх доказів.

  • Ексочільниця Хмельницької МСЕК та її родина вивезли до Польщі понад 3 млн доларів – слідство

    Ексочільниця Хмельницької МСЕК та її родина вивезли до Польщі понад 3 млн доларів – слідство

    Ексочільниця Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії Тетяна Крупа подала декларацію за 2024 рік лише 18 січня 2026 року. Документ вона мала б подати ще навесні 2025 року, але тоді перебувала під вартою у Київському СІЗО. Згодом їй змінили запобіжний захід.

    Згідно з декларацією, родина Крупи поповнила автопарк новим Porsche Cayenne 2024 року випуску вартістю 6,78 млн грн, який оформлений на чоловіка Тетяни Крупи. Раніше сім’я вже володіла Porsche Cayenne 2019 року.

    Доходи подружжя за 2024 рік також вражають. Тетяна Крупа задекларувала понад 2 млн грн, а її чоловік Володимир – понад 5,2 млн грн. На банківських рахунках зберігаються значні суми: майже 3,9 млн грн, 230 тис. доларів, понад 52 тис. євро та 3,4 тис. польських злотих.

    Окремо в декларації зазначені коштовності та готівка, які раніше вилучили правоохоронці під час обшуків. Серед них – сережки Dior вартістю понад 700 тис. грн, жіночий годинник Rolex близько 405 тис. грн, а також 93 тис. доларів і 2 тис. євро готівки.

    Нагадаємо, у жовтні 2024 року у Крупи знайшли вдома та на робочому місці 6 млн доларів. Посадовиця також зберігала 100 тис. доларів і підроблені документи для оформлення фіктивної інвалідності керівництву прокуратури Хмельниччини, що призвело до незаконних виплат із бюджету на понад 54 млн грн.

    Тетяну Крупу посадили у СІЗО. Протягом 11 місяців заставу їй зменшували сім разів, а 4 вересня 2025 року дозволили вийти під 20 млн грн.

    Варто зазначити, що польські правоохоронці відкрили кримінальну справу проти Крупи за легалізацію незаконно здобутих коштів. Згідно зі слідством, вона та члени родини з 29 травня 2022 по 17 жовтня 2024 року систематично вивозили до Польщі готівку: понад 2,9 млн доларів та 476 тис. євро, навіть після оголошення підозри.

  • Чиновниці МСЕК Тетяні Крупі зменшили заставу

    Чиновниці МСЕК Тетяні Крупі зменшили заставу

    Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для голови Хмельницької медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Тетяни Крупи, яку підозрюють у незаконному збагаченні. Термін перебування під арештом продовжено до 23 березня 2025 року. Водночас розмір застави зменшено зі 280 до 260 мільйонів гривень.

    Керівниця Хмельницької МСЕК опинилася у центрі уваги правоохоронців ще в жовтні 2024 року. Тоді під час обшуків у її помешканні були виявлені $6 млн готівкою, коштовності та елітні брендові речі. Спроба сховати сліди незаконного збагачення перетворилася на фарс: чиновниця намагалася викинути через вікно дві сумки із $500 тис.

    Справу Крупи доповнили дивні оборудки з нерухомістю. У 2017 році вона отримала у дар магазин, оцінений у 200 тис. грн, а під час війни продала його вже за 18 млн грн — майже у 90 разів дорожче.

    23 січня 2025 року слідчий суддя частково задовольнила клопотання детективів НАБУ. Очільниця МСЕК залишиться під вартою, проте може вийти на свободу, якщо внесе заставу у розмірі 260 млн грн.

    За умовами застави Крупа буде зобов’язана:

    • прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду;
    • повідомляти про зміну місця проживання;
    • не залишати межі Хмельницького без дозволу;
    • здати паспорт для виїзду за кордон.

    Однак, враховуючи обсяг знайдених коштів, зібрати необхідну суму для застави для неї може виявитися цілком реалістичним.

    Цей випадок яскраво ілюструє масштаби корупції в органах, покликаних займатися соціальними проблемами. Суспільство з нетерпінням очікує на обвинувальний вирок у цій справі. Водночас Крупа, як і будь-яка підозрювана, згідно зі ст. 62 Конституції України, вважається невинуватою, доки її провину не доведено в суді.

  • СБУ розслідує незаконне збагачення лікарки МСЕК у Хмельницькому

    СБУ розслідує незаконне збагачення лікарки МСЕК у Хмельницькому

    Служба безпеки України відкрила кримінальну справу проти Алли Кіндзерської, лікаря обласної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), та її чоловіка Сергія Кіндзерського, керівника управління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у Хмельницькій області. Подружжя підозрюють у незаконному збагаченні, що тривало протягом 2017–2024 років.

    За офіційними даними, подружжя володіє значною кількістю нерухомості, серед якої:

    • Земельні ділянки:
      • У селах Чинадієво та Синяк Мукачівського району Закарпатської області.
      • Три ділянки в Хмельницькому.
    • Житлові будинки:
      • Два в селі Синяк.
      • Один у Чинадієво.
    • Квартири:
      • Дві у Кам’янці-Подільському.
      • Елітна квартира в ЖК «Фонтан» у Хмельницькому, оформлена на їхню доньку Олену.
    • Інша нерухомість:
      • Земельна ділянка та маєток площею 300 кв. м в елітному районі біля Хмельницького.

    Окрім цього, подружжя володіє двома новими автомобілями: Volkswagen ID.4 Crozz (2023) та Volkswagen Touareg (2023).

    У 2019 році Алла Кіндзерська інвестувала в будівництво нерухомості в Хорватії, а у 2021 році родина придбала там квартиру. На рахунках у хорватських банках Кіндзерська зберігає 27 тисяч євро, а готівкові збереження родини становлять:

    • 250 тисяч доларів,
    • 100 тисяч євро,
    • 475 тисяч гривень.

    Загальна сума збережень — понад 15 мільйонів гривень.

    Згідно з офіційною декларацією за 2023 рік, родина отримала дохід у розмірі 2 мільйони гривень (зарплата, соціальні виплати, продаж автомобіля). Водночас журналісти виявили, що Кіндзерські також розвивають бізнес, який не згадується у звітах.

    Донька подружжя, Олена Кіндзерська, володіє будинком площею 220 кв. м у закритому котеджному містечку на виїзді з Хмельницького.

    Сергій Кіндзерський запевняє, що всі активи родини — це результат багаторічних заощаджень. Однак СБУ продовжує розслідування, зосереджуючись на можливих схемах незаконного збагачення.

  • У справі керівниці Хмельницької МСЕК Крупи з’явилися нові деталі

    У справі керівниці Хмельницької МСЕК Крупи з’явилися нові деталі

    Адвокати підозрюваної голови МСЕК Хмельниччини намагалися скасувати арешт на її майно.

    Адвокати Тетяни Крупи, підозрюваної у незаконному збагаченні, намагалися скасувати у суді арешти, накладені на низку її майна. Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відмовила стороні захисту, однак під час перегляду рішення в суді були озвучені невідомі раніше деталі слідства.

    Вони стосуються листувань у телефоні підозрюваної, які можуть вплинути на хід розслідування. У вилученому під час обшуків підозрюваної Крупи телефоні iPhone 14 Pro Max, відповідно до протоколів огляду, слідчі натрапили на чати з обліковими записами, які можуть свідчити про зв`язки Тетяни Крупи з керівництвом прокуратури області та працівниками митниці.

    За нашими джерелами це може бути керівник Хмельницької обласної прокуратури Олексій Олійник (якого в підсумку звільнили з керівної посади, однак залишили в органах прокуратури) та Іван Бережнюк (керівник Хмельницької митниці з березня 2024 року). Також у телефоні містилися переписки голови МСЕК Хмельниччини з абонентами про оформлення документів, що стосуються інвалідності та відстрочки різним особам.

    Серед іншого, у чатах знайшли заяву одного із суддів Хмельницького апеляційного суду на ім’я міністра охорони здоров’я про дозвіл на виїзд за межі України з метою лікування. Однак правоохоронцям не вдалось створити повну копію пам`яті мобільного телефону та скопіювати дані ряду додатків, які були виявлені в пам`яті пристрою під час його безпосереднього його огляду, у тому числі додатків Telegram, Signal та пошти.

    «Суд вважає, що наявні достатні підстави вважати, що все вилучене майно та документи відповідають ознакам речових доказів, тому підлягають арешту з метою забезпечення збереження речових доказів», – сказано в ухвалі апеляційної інстанції.

    Нагадаємо, 11 грудня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасувала
    арешт, який наклали на банківський рахунок сина Тетяни Крупи Олександра.

    Справа Крупи

    Керівницю Хмельницької МСЕК Тетяну Крупу затримали за підозрою у незаконному збагаченні. Під час обшуків в неї вдома знайшли лише готівкою майже 6 мільйонів доларів США у різних валютах. 7 жовтня Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Тетяні Крупі у вигляді тримання під вартою до 3 грудня із можливістю внесення застави у 500 млн 1528 гривень. Однак сторона захисту подала апеляцію.

    21 листопада в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду відбувся розгляд
    апеляційної скарги. Суд ухвалив залишити Тетяну Крупу під вартою до 3 грудня з
    альтернативою внесення застави у розмірі 300 мільйонів гривень.

    Під час розгляду клопотання про продовження арешту суму застави знизили до 280 мільйонів, а термін перебування у слідчому ізоляторі встановили до 26 січня 2025 року.

    Віднайдене в телефоні Крупи листування може свідчити про тотальну корупцію до якої можуть бути причетні представники правоохоронних органів. Тому сподіваємось на прогрес в розслідування резонансної справи та будемо інформувати громадськість про хід даної справи.

  • Корупціонерка Тетяна Крупа залишиться головою Хмельницької МСЕК до 2025 року

    Корупціонерка Тетяна Крупа залишиться головою Хмельницької МСЕК до 2025 року

    Тетяна Крупа, голова Хмельницької медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), яка перебуває під слідством за підозрою в незаконному збагаченні, залишиться на своїй посаді ще на рік. Згідно з матеріалами суду, Хмельницька обласна рада продовжила її контракт до листопада 2025 року.

    Під час обшуків у домівці Тетяни Крупи правоохоронці виявили значні суми готівки — $6 млн, а також $590 000 на рахунках у польському банку. Крім того, виявлено наявність нерухомості, зокрема готелів, земельних ділянок та будинків за кордоном, що, на думку слідства, може свідчити про незаконне збагачення.

    Попри це, місцева облрада прийняла рішення продовжити контракт із Крупою, хоча її підозри у скоєнні фінансових злочинів ще не були остаточно розглянуті судом.

    Поки триває розслідування, Тетяна Крупа продовжить виконувати свої обов’язки на посаді голови Хмельницької МСЕК. Водночас правоохоронці обіцяють ретельно перевірити її майнові статки та джерела доходу в межах кримінальної справи щодо незаконного збагачення.

    Рішення облради продовжити контракт викликало дискусії серед місцевої громади та політичних експертів, оскільки воно може породити сумніви щодо прозорості та ефективності боротьби з корупцією в державних установах.

  • Брат Стефанчука отримує пенсію через підтвердження інвалідності у Хмельницькій МСЕК

    Брат Стефанчука отримує пенсію через підтвердження інвалідності у Хмельницькій МСЕК

    Микола Стефанчук, депутат від партії «Слуга народу» від Хмельницького та молодший брат голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, став об’єктом уваги після того, як стало відомо, що він отримує пенсію через підтвердження інвалідності, оформленої Хмельницькою медико-соціальною експертною комісією.

    Пенсію по інвалідності Стефанчук декларує з 2019 року. Підтвердження діагнозу він отримував у Хмельницькому, де на той час головою комісії була скандальна Тетяна Крупа. Варто зазначити, що майбутній «заслужений юрист України», у 2003 році здобув диплом з відзнакою за спеціальністю «Право», у Хмельницькому інституті регіонального управління та права. Через три роки Стефанчук уже став доцентом кафедри цього інституту, можливо, не без впливу родини.

    Як зазначається у декларації, за 2023 рік Стефанчук заробив у Верховній Раді 800 тис. гривень. Але це не єдині його доходи – він також задекларував 42 тис. грн зарплати, отриманої у Науково-дослідному інституті інтелектуальної власності, та 477 тис. гривень у Київському університеті Шевченка. Також він отримав 103 тис. грн пенсії.

    Подружжя зберігає в готівці 65 тис. доларів та 42 тис. євро. Нардеп задекларував чимало іншого цінного майна: йдеться про бібліотеку наукової літератури з близько трьома тисячами примірників книг на тему права, а також колекцію монет і купюр на 2 тисячі екземплярів. Його дружині також належать чотири картини та гобелен.