Позначка: Херсон

  • У Херсоні розслідують 10 справ щодо можливого розкрадання коштів на укриття

    У Херсоні розслідують 10 справ щодо можливого розкрадання коштів на укриття

    У Херсоні, який перебуває під постійною загрозою обстрілів, правоохоронні органи розслідують факти можливого розкрадання бюджетних коштів, виділених на будівництво укриттів та облаштування захисної інфраструктури. Йдеться про фінансування виробництва та постачання мобільних сховищ, а також ремонт стаціонарних захисних споруд.

    За даними обласної прокуратури, упродовж 2023–2025 років відкрито 10 кримінальних проваджень за фактами можливого незаконного привласнення коштів, призначених для створення безпечних умов для населення. Перевіряються обставини укладання договорів, виконання робіт і використання виділених ресурсів.

    Наразі три провадження на загальну суму 5,2 млн грн уже скеровано до суду. У цих справах завершено досудове розслідування та зібрано матеріали, які, за оцінкою слідства, містять достатні підстави для судового розгляду.

    Решта кримінальних проваджень перебувають на стадії розслідування. Правоохоронці встановлюють можливі схеми розподілу коштів, коло причетних осіб та остаточний розмір завданих збитків.

    У прокуратурі наголошують, що в умовах воєнного стану питання використання коштів на безпекові потреби перебуває на особливому контролі. Розслідування триває, а остаточну правову оцінку діям фігурантів надасть суд.

  • Мороз охопив усю країну: де сьогодні найхолодніше

    Мороз охопив усю країну: де сьогодні найхолодніше

    Сьогодні, 9 лютого, в Україні зафіксовано різке зниження температури повітря. Мороз охопив практично всі регіони країни, місцями нічні показники опустилися до -20 градусів і нижче. Після періоду опадів погода стабілізувалася: небо прояснилося, а сніг майже повністю залишив територію України.

    Протягом дня в більшості областей очікується мінлива хмарність із періодичними проясненнями та сонцем. Опади прогнозуються лише на сході країни, де місцями можливий невеликий сніг.

    У Києві сьогодні панує мінлива хмарність. Уночі температура повітря опускалася до -17 градусів, удень очікується близько -10.

    На заході країни морози також відчутні. У Львові вночі було до -11, удень близько -6. У Луцьку нічна температура сягнула -18, у Рівному — до -20 градусів. У Тернополі, Хмельницькому та Івано-Франківську нічні показники коливалися в межах -11…-15, удень — близько -7. Водночас в Ужгороді ситуація суттєво м’якша: вночі до -5, удень температура підніметься до +4 градусів.

    У центральних регіонах також холодно. У Вінниці температура протягом доби становитиме від -15 до -9 градусів. У Житомирі вночі зафіксовано до -20, удень близько -9. У Черкасах і Кропивницькому нічні морози сягають -13, удень очікується від -6 до -9 градусів. У Полтаві температура коливатиметься в межах -13…-9.

    На півночі країни морози залишаються одними з найсильніших. У Чернігові нічна температура опустилася до -18, удень близько -8. У Сумах вночі було до -18, удень прогнозується близько -8 градусів.

    На сході України утримається хмарна погода з невеликим снігом. У Харкові вночі близько -12, удень — до -8. У Краматорську температура становитиме від -11 уночі до -8 удень. У Сєвєродонецьку вдень очікується до -11 градусів.

    На півдні країни морози менш інтенсивні. В Одесі вночі було близько -7, удень температура підніметься до -2. У Херсоні та Миколаєві вночі до -7, удень — від -3 до -4. У Запоріжжі прогнозується -7 уночі та -4 вдень. У Дніпрі нічна температура опустилася до -13, удень очікується близько -6 градусів.

    У Криму погода залишається відносно м’якою: у Сімферополі температура коливатиметься в межах від -2 до +1 градуса при мінливій хмарності.

    Синоптики зазначають, що різке похолодання є короткочасним, однак закликають українців бути обережними через сильні морози, особливо в нічні години.

  • Українські міста з’являться на мапі Копенгагена

    Українські міста з’являться на мапі Копенгагена

    У Копенгагені ухвалили рішення про перейменування семи нових вулиць на честь українських міст. Про це повідомили у Світовому Конґресі Українців з посиланням на голову громадської організації Hjælp Ukrainske Børn – Допоможи Українським дітям Лесю Ігнатик-Еріксен.

    Рішення прийняв кліматично-технічний та екологічний комітет міста. Назви обрали серед українських портових міст, щоб вони гармонійно вписувалися в морський характер району, де будуть нові вулиці.

    Згідно з ухваленим рішенням, у Копенгагені з’являться такі вулиці:

    • Київгаде (вулиця Київ)

    • Маріупольгаде (вулиця Маріуполь)

    • Українагаде (вулиця Україна)

    • Севастопольгаде (вулиця Севастополь)

    • Херсонгаде (вулиця Херсон)

    • Миколаївгаде (вулиця Миколаїв)

    • Одесагаде (вулиця Одеса)

    Українська громада Копенгагена окремо наполягала на включенні Маріуполя, зазначивши, що місто стало символом героїчного опору українських захисників.

    За словами організаторів, це рішення є важливим жестом солідарності з Україною та її містами, які зазнають військової агресії.

  • Солістку Херсонського театру засудили до 10 років за підтримку РФ

    Солістку Херсонського театру засудили до 10 років за підтримку РФ

    Верховний Суд залишив без змін вирок колишній народній артистці України Ружені Рубльовій, яка підтримала входження чотирьох областей України до складу РФ.

    Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду підтвердив рішення судів попередніх інстанцій про визнання Рубльової винною у колабораціонізмі. Під час мітингу-концерту на Красній площі в Москві вона відкрито підтримала тимчасову окупацію частини української території та рішення щодо входження до складу РФ територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.

    Солістку Херсонського академічного музичного театру визнано винною за ч. 6 ст. 111-1 Кримінального кодексу України — активну участь у заходах політичного характеру на підтримку держави-агресора. Верховний Суд залишив покарання у вигляді 10 років позбавлення волі.

    Повний текст постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду буде оголошено 9 лютого 2026 року. Справа зареєстрована під номером 569/16618/23 (провадження № 51-5033км24).

  • Заступник начальника Офісу Генпрокурора Віктор Кобець реєструє майно на родичів

    Заступник начальника Офісу Генпрокурора Віктор Кобець реєструє майно на родичів

    Заступник начальника відділу Офісу Генерального прокурора Віктор Кобець офіційно не володіє власним житлом чи автомобілем, а майно реєструє на членів родини.

    Єдиним об’єктом нерухомості, який належить прокурору, є земельна ділянка площею 500 кв. м у селі Стрілкове Херсонської області, окупованій російськими військами. Ділянка була придбана у 2018 році, однак у декларації не вказані джерело походження та вартість майна.

    З 2020 року Кобець, його дружина Анна Тимченко-Кобець та двоє дітей проживають у квартирі площею 60 кв. м у селі Софіївська Борщагівка під Києвом. Це житло належить батькові прокурора, Едуарду Кобцю, а вартість квартири не зазначена.

    У 2023 році дружина прокурора стала власницею автомобіля AUDI A4 2018 року випуску, оцінюваного у 680 тис. грн, хоча ринкова вартість такої машини становить близько 1 млн грн. За день до покупки AUDI вона продала KIA OPTIMA 2016 року за 380 тис. грн, тоді як раніше автомобіль оцінювався у 150 тис. грн.

    За 2024 рік Кобець задекларував 1,3 млн грн зарплати. Його дружина отримала лише 8,6 тис. грн соціальних виплат на дитину та не мала інших офіційних доходів. Готівкою прокурор зберігає 13 тис. доларів, на банківському рахунку – трохи більше ніж 3 тис. грн.

    Віктор Кобець працює в Офісі Генпрокурора з 2021 року. До цього він був прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області та Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області. За даними ЗМІ, родина Кобця навіть після окупації Херсонщини займалася бізнесом на цій території.

    Прокурора пов’язують із резонансною справою Романа Червінського, якого звинувачують у перевищенні службових повноважень під час спецоперації з вербування пілота російського винищувача, що призвело до обстрілу аеродрому “Канатове” у Кіровоградській області в липні 2022 року.

    Раніше Кобець опинився у центрі скандалу під час роботи у Києво-Святошинській прокуратурі, коли під час обшуків офісів забудовника ЖК “Баварія” зникли 800 тис. грн, і прокурор не зміг пояснити їхнє зникнення.

  • Збитки бюджету Херсона через фіктивні ремонти укриттів перевищили 5 млн грн

    Збитки бюджету Херсона через фіктивні ремонти укриттів перевищили 5 млн грн

    На Херсонщині викрили корупційну схему під час ремонту та реконструкції укриттів, через яку бюджет зазнав збитків на понад 5,5 млн грн.

    За даними правоохоронців, керівник приватної будівельної компанії уклав угоди з громадами Херсонського району та міста Херсона. У 2023 році він завищив обсяги та вартість робіт під час капітального ремонту укриття в опорному ліцеї. З бюджету було перераховано понад 4 млн грн, з яких понад півмільйона було незаконно привласнено.

    Інженер технічного нагляду, який мав контролювати виконання робіт, фактично ігнорував перевірки та підписав фіктивні акти, що спричинило додаткові збитки на суму майже 490 тис. грн.

    У 2024 році та сама компанія повторила схему під час реконструкції укриття у медичному закладі Херсона, який також використовується як сховище під час обстрілів. Завищення даних у документації дозволило безпідставно отримати ще понад 5 млн грн.

    Правоохоронці наразі розслідують усі обставини справи та встановлюють причетних осіб до незаконного привласнення коштів.

  • Спецпредставник Трампа Келлог заявив, що війна в Україні добігає кінця

    Спецпредставник Трампа Келлог заявив, що війна в Україні добігає кінця

    Спеціальний представник президента США Кіт Келлог заявив, що війна в Україні добігає завершення, але фінальний етап буде «надзвичайно тяжким». Про це він сказав під час виступу на Форумі національної оборони Рональда Рейгана.

    Келлог порівняв нинішню ситуацію на фронті з бойовим досвідом піхоти та морської піхоти, де найскладнішою частиною операції є останні метри до цілі.
    «Якщо ви військовий, то розумієте, що саме на останніх 10 метрах проявляється справжнє тертя війни. Я вважаю, що ми на цих останніх 10 метрах до завершення конфлікту. Думаю, залишилось лише кілька питань», – заявив він.

    За словами Келлога, щоб війна перейшла до фінального етапу, необхідно врегулювати два фундаментальні питання:

    • статус територій, зокрема Донбасу, а також Херсонської та Запорізької областей;

    • контроль над Запорізькою атомною електростанцією, яка досі залишається однією з головних зон ризику.

    «Якщо вирішити ці два питання, то решта владнається досить добре», – переконаний спецпредставник.

    Келлог також наголосив, що війна в Україні істотно відрізняється від попередніх конфліктів за масштабами людських втрат.

    «Радянський Союз залишив Афганістан після втрати 20 тисяч. Ми залишили В’єтнам після втрати 12 тисяч. Росія та Україна втратили понад два мільйони. Це жахливі цифри, тому потрібно покласти край конфлікту», – підкреслив він.

    Попри складність ситуації, Келлог висловив переконання, що завершення війни вже на горизонті.
    «Зараз потрібно просто почекати та подивитися, але, на мою думку, завершення дійсно близько», – додав він.

  • Дніпропетровщина лідирує за кількістю боржників: арешти коштів приносять сотні тисяч у справах

    Дніпропетровщина лідирує за кількістю боржників: арешти коштів приносять сотні тисяч у справах

    Органи Державної виконавчої служби за січень–вересень 2025 року стягнули 11,6 млрд грн аліментів — це на 2,65 млрд грн (29,4%) більше, ніж торік за той самий період. Станом на 1 жовтня понад 189 тис. осіб мають заборгованість понад три місяці; до більшості з них застосовано обмеження, передбачені ч.9 ст.71 Закону «Про виконавче провадження» — тимчасову заборону виїзду за кордон, керування транспортом і користування зброєю.

    У регіональному розрізі найбільше системних неплатників зафіксовано в Дніпропетровській області — 16,2 тис., далі йдуть Харківська — 13,8 тис., Донецька — 12,4 тис., Запорізька — 11,1 тис. та Одеська — 9,7 тис. Найменше боржників — у Чернівецькій (0,7 тис.), Тернопільській (0,9 тис.) та Луганській (0,5 тис.) областях.

    Результативність примусових заходів ілюструють окремі кейси.
    У Дніпропетровській області після арешту коштів боржник сплатив 371 тис. грн аліментів і 185 тис. грн штрафу; додатково до бюджету надійшло майже 38 тис. грн виконавчого збору.
    У Тернопільській області завершено провадження на понад 421 тис. грн: після арешту коштів і внесення даних до Єдиного реєстру боржників всю суму перераховано матері дітей, а 29 тис. грн виконавчого збору — державі.
    У Кропивницькому державні виконавці стягнули понад 306 тис. грн (із урахуванням штрафу) після арешту рахунків і майна.
    У Херсонській області забезпечено повну сплату 212 тис. грн боргу та 29 тис. грн штрафу; понад 21 тис. грн виконавчого збору спрямовано до бюджету.

  • В Україні знизилась вартість сільгоспземлі

    В Україні знизилась вартість сільгоспземлі

    У вересні 2025 року в Україні подешевшала земля сільськогосподарського призначення. За даними Опендатабот, середня вартість гектара становила 62 011 грн, що більш ніж на 2 тисячі гривень менше, ніж у серпні.

    Аналітики зазначають, що цьогоріч найвищі ціни на землю фіксували у квітні – 71 876 грн/га, а найнижчі – у березні (54 599 грн/га).

    Обсяги продажів землі

    У вересні продано 10 071 га, що більш ніж на 10 тисяч гектарів менше, ніж місяцем раніше. Водночас цей показник ще може зрости, адже місяць не завершився.
    Найбільше угод було укладено в лютому – 27 572 га, а найменше у січні – 10 346 га.

    Скільки коштує гектар землі в регіонах

    Ціни на гектар землі по областях коливаються від 34 239 грн до 174 078 грн.

    • Найдорожча земля – у Тернопільській області (174 078 грн/га), а також у Львівській (154 985 грн/га), Івано-Франківській (126 653 грн/га) та Київській (103 215 грн/га).

    • Найдешевша земля – у Херсонській області (34 239 грн/га), а також у Запорізькій (36 216 грн/га), Миколаївській (38 065 грн/га), Сумській (38 478 грн/га), Одеській (38 836 грн/га) та Дніпропетровській (39 874 грн/га).

    Чи варто купувати землю

    Фінансист Сергій Фурса називає сільгоспземлю привабливим інструментом для інвестицій:

    • її ціна має зростати довгостроково, особливо на тлі європейської інтеграції;

    • земля не втрачає цінності навіть попри російські обстріли;

    • прибуток можна отримувати вже зараз, здавши землю в оренду агрохолдингу чи фермерській компанії.

  • У Києві досі лише одне модульне укриття, тоді як у Херсоні їх понад дві сотні

    У Києві досі лише одне модульне укриття, тоді як у Херсоні їх понад дві сотні

    У той час, як прифронтові міста масово встановлюють модульні укриття, у столиці їх досі немає. Станом на червень 2025 року в Херсоні таких споруд понад 200, у Дніпрі – близько сотні, у Харкові – понад 70. У Києві ж – лише одне пілотне укриття, встановлене ще 2023 року.

    Попри численні ракетні обстріли, у Київській міській державній адміністрації відмовляються масштабувати проєкт, пояснюючи це відсутністю законодавчих підстав для введення таких об’єктів в експлуатацію.

    Начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко публічно звинуватив мерію в ігноруванні безпеки киян. Він наголосив, що у той час, як інші міста знаходять рішення, столиця витрачає мільйони на скляні зупинки, замість того, щоб встановлювати захисні споруди.

    Журналісти дослідили нормативну базу. За їхніми висновками, мобільні укриття не є об’єктами будівництва, а тимчасові споруди можна встановлювати за рішенням місцевої влади – подібно до МАФів. Саме цим шляхом пішли Херсон, Дніпро, Миколаїв, Одеса та інші міста.

    У Херсоні, наприклад, модульні укриття вже рятували життя людей під час обстрілів. Місцева влада встановлює їх навіть у селищах, де найбільше скупчення населення. У Дніпрі укриття виробляють на місцевому заводі, а в Миколаєві їх облаштовують навіть інтернетом і кнопками виклику допомоги.

    У Києві ж ключовим каменем спотикання стало небажання КМДА брати на себе відповідальність. Аргумент чиновників – відсутність нормативів. Водночас Подільсько-Воскресенський міст відкрили без введення в експлуатацію, що свідчить про подвійні стандарти у підходах.

    Бюджет столиці на 2025 рік перевищує 90 млрд грн, однак на оборону міста виділено менше 10%. Попри це, кошти на модульні укриття у Києві так і не знаходять.

    Експерти наголошують: модульні укриття не замінюють повноцінних сховищ, але здатні врятувати життя від уламків та вибухових хвиль. І приклади інших міст доводять, що їх встановлення – питання політичної волі, а не законодавчих перешкод.