Khreshchatyknews.com

Позначка: Харків

  • “Бандерщина”: у Харкові спалахнув мовний скандал через українську — дівчину обматюкали в парку

    “Бандерщина”: у Харкові спалахнув мовний скандал через українську — дівчину обматюкали в парку

    У Харкові розгорівся черговий мовний конфлікт після того, як дівчина почала спілкуватися українською мовою в громадському місці. Інцидент стався в одному з міських парків і швидко набув розголосу в соцмережах після публікації відео, на якому зафіксована словесна перепалка між жінками.

    За словами авторки відео, агресія з боку інших людей почалася саме через використання української мови. Під час суперечки на адресу дівчини пролунала образлива фраза “бандерщина”, а сама розмова супроводжувалася нецензурною лайкою.

    Інцидент активно поширюють місцеві Telegram-канали. На записі чути емоційний діалог, під час якого авторка відео обурюється реакцією перехожих і нагадує, що перебуває у Харкові — українському місті, яке вже понад три роки живе під постійними російськими обстрілами.

    “Ви забули, де ви живете?” — звертається жінка до учасників конфлікту.

    Авторка відео також заявила, що її чоловік і батько захищають Харків у складі Сил оборони України. Саме тому, за її словами, агресія через українську мову для неї стала особливо болісною та принизливою.

    Наразі офіційної інформації про звернення до правоохоронців немає. Також невідомо, чи поліція відкривала провадження або проводила перевірку за фактом інциденту.

    Мовні конфлікти в Україні періодично набувають значного суспільного резонансу, особливо в регіонах, де історично переважала російська мова у повсякденному спілкуванні. Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році процес переходу на українську мову в багатьох містах суттєво пришвидшився, однак мовне питання й далі залишається емоційним для частини суспільства.

    Харків за останні роки став одним із символів українського спротиву. Місто, яке Росія намагалася захопити у перші місяці вторгнення, пережило масовані ракетні удари, руйнування інфраструктури та постійні атаки дронів. На цьому тлі використання української мови дедалі частіше сприймається багатьма мешканцями не лише як питання культури, а й як символ української ідентичності та спротиву російській агресії.

    Водночас мовні суперечки в Україні дедалі частіше переходять у юридичну площину. Нещодавно резонансний випадок стався в Одеському національному технологічному університеті, де після скарги студента перевірка підтвердила використання російської мови під час навчального процесу та екзаменів. За результатами перевірки на викладача склали адміністративний протокол за порушення мовного законодавства, а згодом його звільнили.

    Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська раніше заявляла, що нинішні штрафи за порушення мовного закону не завжди є достатньо ефективними. За її словами, в Україні розглядають можливість суттєвого підвищення штрафів для юридичних осіб за порушення мовного законодавства.

    За офіційними даними мовного омбудсмена, лише протягом 2025 року в Україні було виписано 95 штрафів за порушення мовного закону на загальну суму майже 369 тисяч гривень.

    Останній скандал у Харкові вже викликав жваве обговорення в соцмережах. Частина користувачів закликає жорсткіше реагувати на прояви агресії через українську мову, інші ж наголошують, що мовні конфлікти не повинні переростати у публічне приниження чи цькування.

    На тлі війни мовне питання в Україні дедалі більше виходить за межі побутової суперечки. Для багатьох українців мова стала частиною питання безпеки, самоідентифікації та ставлення до російської агресії. Саме тому навіть локальні конфлікти через українську мову швидко стають резонансними та викликають широкий суспільний відгук.

  • «1820 порушень за кілька годин»: Росія зірвала “тишу” і отримала попередження — Україна відповість дзеркально

    «1820 порушень за кілька годин»: Росія зірвала “тишу” і отримала попередження — Україна відповість дзеркально

    Станом на ранок 6 травня Росія фактично зірвала оголошений Україною режим припинення вогню, здійснивши щонайменше 1820 порушень лише за перші години доби. Про це заявив президент України Володимир Зеленський, наголосивши, що Київ готує відповідь і діятиме «дзеркально» до дій противника.

    Йдеться про один із найбільш показових зривів режиму тиші за останній час. За словами глави держави, попри заявлені з боку Росії сигнали щодо «перемир’я» на період 8–9 травня, реальні дії окупаційних військ демонструють протилежне — масштабну ескалацію бойових дій.

    За даними української сторони, вночі Росія здійснила масовану атаку із застосуванням ударних безпілотників. Із 108 запущених дронів сили протиповітряної оборони знищили 89, що свідчить про високу інтенсивність повітряного наступу. Паралельно зафіксовано понад 20 авіаційних ударів із використанням більш ніж 70 керованих авіабомб.

    На фронті ситуація також залишається напруженою: лише з початку доби Сили оборони України зафіксували близько 30 штурмових дій з боку російських військ. Це означає, що навіть формально оголошені «паузи» не впливають на реальну інтенсивність бойових зіткнень.

    Особливе занепокоєння викликають удари по цивільній інфраструктурі. Зокрема, 6 травня російські війська атакували дитячий садок у місті Суми, що вкотре підкреслює характер війни, спрямованої не лише проти військових цілей. Раніше тієї ж ночі зафіксовано удари по Запоріжжя та Кривий Ріг, а в Харків повідомлялося про влучання у житлові будинки.

    У своїй заяві Володимир Зеленський підкреслив, що Україна уважно аналізує ситуацію та після отримання повних даних від військових і розвідки ухвалюватиме подальші рішення. Водночас він прямо зазначив: відповідь буде симетричною.

    Президент також звернув увагу на суперечливу позицію Росії, яка одночасно продовжує атаки та через медіа і публічні заяви наполягає на «режимі тиші» під час святкування 9 травня в Москві. За словами Зеленського, такі заклики виглядають цинічно на тлі щоденних обстрілів і жертв серед цивільного населення.

    «Повномасштабна війна і щоденні втрати — це точно не час для парадів», — наголосив він, фактично поставивши під сумнів саму логіку російських ініціатив щодо короткострокового припинення вогню.

    Контекст ситуації додає ще більшої напруги. Напередодні, 4 травня, російське Міноборони заявило про намір оголосити «перемир’я» на 8–9 травня та навіть пригрозило ударами по Києву у разі спроб зірвати святкові заходи. У відповідь Україна заявила, що не отримувала офіційних дипломатичних пропозицій і самостійно ініціювала режим тиші з опівночі 6 травня.

    Втім, як показали події вже перших годин, цей режим не був дотриманий російською стороною навіть формально.

    Важливим є й ширший військово-політичний контекст. Україна дедалі активніше демонструє готовність діяти не лише оборонно, а й асиметрично відповідати на атаки, включаючи удари по тиловій інфраструктурі противника. У цьому сенсі заява про «дзеркальні дії» може означати як посилення оборонних заходів, так і активізацію наступальних операцій у відповідь.

    Експерти зазначають, що подібні зриви режимів тиші з боку Росії вже стали системною практикою. Вони використовуються як інструмент інформаційного впливу, а також для перегрупування сил без реального наміру припиняти бойові дії. У цьому контексті нинішня ситуація лише підтверджує тенденцію, коли будь-які заяви про «перемир’я» не підкріплюються реальними кроками на полі бою.

    Події 6 травня демонструють: навіть короткострокові спроби деескалації залишаються вразливими, а перспектива реального припинення вогню — залежною від політичної волі Росії, якої наразі не спостерігається.

  • «Укрзалізниця» запустила перший дитячий вагон

    «Укрзалізниця» запустила перший дитячий вагон

    Укрзалізниця запустила перший спеціалізований дитячий вагон, який вирушив у дебютний рейс із Харкова до Івано-Франківська у складі фірмового поїзда №001/002 «Єдність». Уже під час першої поїздки новий формат перевезень продемонстрував високий попит — вагон був заповнений на 100%.

    Про запуск повідомили в самій компанії, наголосивши, що ініціатива є частиною ширшої трансформації пасажирського сервісу, орієнтованої на комфорт, безпеку та інклюзивність.

    Дебют дитячого вагона відбувся в умовах триваючої війни та постійних загроз для прифронтових регіонів. Харків, звідки вирушив поїзд, регулярно зазнає обстрілів, що ускладнює роботу транспортної інфраструктури.

    Попри це, у компанії підкреслюють, що рейс відбувся безпечно, а для маленьких пасажирів і їхніх батьків подорож стала позитивним досвідом. В «Укрзалізниці» зазначають, що навіть у складних умовах прагнуть створювати для дітей атмосферу безпеки та спокою.

    Дитячий вагон створено у співпраці з міжнародною платіжною компанією Visa. Хоча повний перелік оснащення не розкривається, у перевізника наголошують, що простір адаптований під потреби родин із дітьми.

    Йдеться не лише про фізичний комфорт, а й про загальну організацію подорожі, яка враховує особливості поведінки дітей, необхідність додаткової уваги з боку персоналу та створення дружнього середовища.

    У компанії підкреслюють, що ключовий принцип — безпека. Саме тому всі рішення щодо облаштування вагона та організації поїздки ухвалювалися з урахуванням воєнних ризиків.

    Факт повної заповненості вже під час першого рейсу свідчить про значний інтерес до такого формату перевезень. В умовах війни багато українських родин змушені подорожувати країною, зокрема для евакуації, навчання чи роботи, і питання комфорту для дітей стає особливо актуальним.

    У «Укрзалізниці» не виключають, що у разі стабільного попиту проєкт може бути розширений на інші напрямки. Наразі дитячий вагон розглядається як пілотна ініціатива, результати якої аналізуватимуть перед ухваленням подальших рішень.

    Запуск дитячого вагона відбувається на тлі ширших реформ у пасажирському сегменті «Укрзалізниці». Компанія останнім часом впроваджує низку змін, спрямованих на підвищення якості сервісу.

    Зокрема, з 2 травня почала діяти нова система повернення квитків. Вона передбачає прогресивну шкалу компенсації: чим раніше пасажир скасовує поїздку, тим більшу частину вартості квитка він отримує назад. Такий підхід має зробити систему більш гнучкою та зрозумілою для користувачів.

    Окрему увагу компанія приділяє безпеці пасажирів. Поїзні бригади отримали додаткове оснащення, зокрема ліхтарі, сигнальні свистки та пледи.

    Це обладнання має допомогти у разі надзвичайних ситуацій — зокрема, під час евакуації або перебоїв із освітленням. У компанії наголошують, що в умовах війни такі заходи є необхідними для швидкого реагування на можливі загрози.

    У «Укрзалізниці» підкреслюють, що розвиток сервісів для дітей і родин є частиною соціальної місії компанії. Залізничний транспорт залишається одним із ключових засобів пересування в Україні, особливо під час війни, коли авіасполучення відсутнє, а автомобільні перевезення не завжди є безпечними або доступними.

    Саме тому створення комфортних умов для найвразливіших категорій пасажирів — зокрема дітей — розглядається як пріоритетний напрямок.

    Наразі «Укрзалізниця» не повідомляє про точні строки або масштаби розширення проєкту. Водночас у компанії наголошують, що аналізуватимуть відгуки пасажирів і результати перших рейсів.

    Успішний старт дитячого вагона може стати основою для розвитку нових форматів пасажирських перевезень, орієнтованих на різні групи користувачів — від родин із дітьми до людей з особливими потребами.

    Таким чином, запуск дитячого вагона є не лише окремим нововведенням, а й частиною більшої стратегії модернізації української залізниці в умовах війни та постійних викликів для транспортної системи країни.

  • Росія вдарила по маршрутці з людьми та житлових будинках: що відомо про нову хвилю атак по Україні

    Росія вдарила по маршрутці з людьми та житлових будинках: що відомо про нову хвилю атак по Україні

    У ніч проти 2 травня та зранку російські війська здійснили чергову серію масованих атак по території України, застосувавши ударні безпілотники та інші засоби ураження. Під обстріли потрапили одразу кілька регіонів, зокрема Херсон, Кривий Ріг, Харків, Одеська та Миколаївська області. Найбільш трагічні наслідки зафіксовані у Херсоні, де російський дрон влучив у маршрутний автобус із пасажирами.

    За інформацією місцевої влади, атака у Херсоні сталася вранці у Дніпровському районі. Ударний безпілотник поцілив у маршрутку, в якій перебували цивільні. Внаслідок вибуху загинули двоє людей — працівник одного з комунальних підприємств та жінка, особу якої на момент повідомлення ще встановлювали. Ще семеро пасажирів отримали поранення різного ступеня тяжкості. Більшість із них — працівники комунальних служб. У постраждалих діагностували мінно-вибухові травми, їх госпіталізували, медики надають необхідну допомогу.

    Паралельно з цим російські сили атакували Кривий Ріг ударними дронами типу «Шахед». У місті пролунала серія вибухів, під ударом опинилися об’єкти інфраструктури. Місцева влада повідомила про роботу сил протиповітряної оборони, однак підтвердила факти влучань. Інформація про постраждалих на момент оприлюднення даних не надходила, але масштаби пошкоджень уточнюються.

    У Харкові один із безпілотників влучив у багатоповерховий житловий будинок у Шевченківському районі. Дрон залетів безпосередньо у квартиру на верхньому поверсі, однак, за попередніми даними, не здетонував, що дозволило уникнути ще більшої кількості жертв. Внаслідок інциденту постраждав 23-річний чоловік, ще двоє людей — чоловік і літня жінка — зазнали гострої реакції на стрес. Усім постраждалим надали медичну допомогу на місці.

    В Одеській області в ніч на 2 травня зафіксовано удари по портовій інфраструктурі. Внаслідок атаки пошкоджено складські приміщення та допоміжні будівлі. На місці виникли пожежі, які оперативно ліквідували підрозділи ДСНС разом із персоналом об’єкта. За попередніми даними, обійшлося без загиблих і постраждалих, однак масштаби руйнувань уточнюються.

    Складною залишається ситуація і в Миколаєві, де тривають роботи з ліквідації наслідків нічних обстрілів. У місті пошкоджено об’єкти енергетичної інфраструктури, зокрема ті, що забезпечують функціонування електротранспорту. Комунальні служби працюють в умовах нестабільного електропостачання, поступово відновлюючи тягові підстанції та контактні мережі. Роботи ведуться поетапно з постійним контролем стану обладнання.

    Останні атаки стали продовженням серії масованих ударів по українських регіонах, які Росія здійснює протягом останніх днів. Напередодні під потужним ударом опинився Тернопіль, де зафіксували десятки дронів, частина з яких влучила у цивільну інфраструктуру. Також обстрілів зазнали Житомирська та Вінницька області. Зокрема, у Вінницькому регіоні було зафіксовано десятки безпілотників, один із яких спричинив руйнування приватного будинку та поранення жінки.

    Аналітики та військові експерти звертають увагу, що подібні атаки мають системний характер і спрямовані не лише на військові об’єкти, а й на цивільну інфраструктуру. Це включає житлові будинки, транспорт, енергетичні об’єкти та логістичні вузли. Таким чином, Росія продовжує тактику тиску на населення та економіку України, намагаючись створити атмосферу постійної небезпеки.

    Особливу тривогу викликає використання ударних дронів по густонаселених районах. Влучання у маршрутку в Херсоні стало одним із найрезонансніших випадків, оскільки йдеться про прямий удар по цивільному транспорту. Подібні дії міжнародні організації неодноразово кваліфікували як порушення норм міжнародного гуманітарного права.

    Водночас українські сили протиповітряної оборони продовжують активно протидіяти повітряним атакам. Значна частина дронів і ракет збивається ще на підльоті до цілей, однак навіть одиничні прориви ППО можуть мати серйозні наслідки через високу руйнівну силу боєприпасів.

    Місцева влада закликає громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях під час небезпеки. Особливо це актуально в умовах зростання кількості нічних і ранкових атак, коли ризик для цивільного населення є максимальним.

    Загалом ситуація свідчить про збереження високої інтенсивності бойових дій і відсутність ознак зниження рівня загрози. Українські регіони продовжують перебувати під постійним тиском, а інфраструктура потребує безперервного відновлення після кожної нової хвилі ударів.

    Ця ніч і ранок стали ще одним нагадуванням про те, що війна триває, а її наслідки щодня відчувають мирні жителі по всій країні.

  • Смерть під час мобілізації: у Києві судитимуть працівників ТЦК за побиття чоловіка

    Смерть під час мобілізації: у Києві судитимуть працівників ТЦК за побиття чоловіка

    У Києві до суду передано справу щодо двох військовослужбовців територіальних центрів комплектування (ТЦК), яких обвинувачують у причетності до смерті мобілізованого чоловіка під час транспортування. Про це повідомили в Державному бюро розслідувань.

    За даними слідства, трагедія сталася у травні 2025 року, коли групу мобілізованих перевозили із західних регіонів України до столиці. Під час поїздки між одним із чоловіків і військовими виник конфлікт. Як встановили правоохоронці, потерпілий мав проблеми зі здоров’ям, що могло ускладнити ситуацію.

    Слідство з’ясувало, що під час суперечки один із військовослужбовців — солдат Шевченківського ТЦК — застосував до чоловіка фізичну силу, а також використав електрошокер. У результаті потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження.

    Водночас заступник начальника Подільського ТЦК, який відповідав за транспортування мобілізованих, був свідком інциденту, однак не втрутився і не вжив жодних заходів для припинення насильства.

    Після прибуття до Києва чоловіка винесли з автобуса на плац, де медики констатували його смерть.

    У Державному бюро розслідувань зазначили, що досудове розслідування завершено, а обвинувальний акт уже скеровано до суду.

    Солдата обвинувачують за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема у нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть, а також у перевищенні службових повноважень в умовах воєнного стану.

    Заступнику начальника ТЦК інкримінують бездіяльність — умисне неприпинення злочину, який вчиняв його підлеглий, що призвело до тяжких наслідків.

    Ця справа стала однією з найрезонансніших серед останніх інцидентів, пов’язаних із діяльністю ТЦК в Україні. Останнім часом у різних регіонах фіксують низку скандалів, які викликають значний суспільний резонанс.

    Зокрема, в Одесі повідомлялося про випадок, коли представники ТЦК застосували вогнепальну зброю під час затримання військовослужбовця, що самовільно залишив частину. В іншому епізоді правоохоронці затримали групу працівників військкомату за підозрою у розбійному нападі та викраденні значної суми грошей.

    У Харкові також викрили групу військових ТЦК, яких підозрюють у жорстокому поводженні з цивільними — за даними слідства, вони примушували людей підписувати документи про відмову від відстрочки.

    Правоохоронні органи наголошують, що подібні порушення не залишаються без реагування, а всі винні особи притягуються до відповідальності.

    Експерти зазначають, що такі випадки негативно впливають на довіру до системи мобілізації та створюють додаткову напругу в суспільстві. У зв’язку з цим дедалі частіше лунають заклики до реформування підходів у роботі ТЦК, посилення контролю та підвищення стандартів поводження з громадянами.

    Водночас влада підкреслює, що мобілізація залишається необхідним елементом оборони країни в умовах війни, але вона має відбуватися виключно в межах закону.

    Судовий розгляд цієї справи може стати показовим прецедентом щодо відповідальності посадових осіб за перевищення повноважень і порушення прав людини під час мобілізаційних заходів.

  • Росіяни скинули шість авіабомб на Печенізьку дамбу на Харківщині

    Росіяни скинули шість авіабомб на Печенізьку дамбу на Харківщині

    Російські війська завдали удару по критичній інфраструктурі Харківської області, скинувши шість керованих авіабомб на Печенізьку дамбу в Чугуївському районі. Про це повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

    За його словами, удар був спрямований по одному з ключових гідротехнічних об’єктів регіону, розташованому на Печенізькому водосховищі. Це водосховище є найбільшим у Харківській області та має стратегічне значення для забезпечення водою значної частини регіону, включно з Харковом та низкою прилеглих громад.

    Синєгубов наголосив, що російські війська системно продовжують атаки на цивільну та критичну інфраструктуру області, застосовуючи різні типи озброєння, зокрема керовані авіабомби та безпілотники. Майже одночасно з ударом по дамбі Харків зазнав комбінованої атаки із застосуванням дронів типу “Молнія” та “Шахед”, що свідчить про синхронізований характер ударів по різних цілях у регіоні.

    На місці події працюють підрозділи ДСНС, Національної поліції та екстреної медичної допомоги. Рятувальники проводять обстеження території, ліквідацію можливих наслідків вибухів, а також перевіряють стан гідротехнічних споруд.

    Фахівці оцінюють можливі пошкодження конструкцій дамби, стан водозливних механізмів і вплив удару на прилеглі території. Окрему увагу приділяють безпеці нижчих за течією населених пунктів та екологічному стану водойми.

    Наразі офіційної інформації про критичні руйнування або зміни у роботі гідроспоруди не повідомлялося, однак оцінка наслідків триває.

    Печенізьке водосховище є одним із ключових водних ресурсів Харківської області. Воно виконує одразу кілька функцій — забезпечує централізоване водопостачання, регулює рівень води в річковій системі регіону та використовується для потреб промисловості й сільського господарства.

    Гідротехнічні споруди такого типу є критично важливими об’єктами інфраструктури, оскільки їх пошкодження може мати наслідки не лише для водопостачання, а й для екологічної рівноваги, включно з ризиками підтоплення або, навпаки, порушення водного балансу в регіоні.

    Печенізька дамба вже ставала ціллю російських атак у 2022 році, коли удари по гідротехнічній інфраструктурі створювали ризики різких змін рівня води у водосховищі. Тоді йшлося про потенційні загрози для населених пунктів уздовж течії, а також про можливі екологічні наслідки.

    Відтоді об’єкт залишається в зоні підвищеної уваги через свою стратегічну роль у системі водопостачання Харківщини.

    Останнім часом російські війська системно завдають ударів по об’єктах енергетики та гідротехнічної інфраструктури України. Українська влада та міжнародні організації неодноразово наголошували, що такі атаки мають значний вплив на життєзабезпечення цивільного населення, особливо в регіонах, які залежать від централізованих систем водо- та енергопостачання.

    Комбіновані удари із застосуванням авіабомб, ракет і безпілотників ускладнюють роботу систем протиповітряної оборони та аварійних служб.

    Наразі триває уточнення наслідків удару по Печенізькій дамбі. Регіональна влада та профільні служби продовжують моніторинг ситуації, оцінюють стан гідротехнічних споруд і можливі ризики для населення.

  • Федоров прокоментував ситуацію з незаконною постановкою жінок на військовий облік

    Федоров прокоментував ситуацію з незаконною постановкою жінок на військовий облік

    Міністр оборони України Михайло Федоров прокоментував ситуацію з незаконною постановкою жінок на військовий облік та їх оголошенням у розшук. Заява прозвучала під час години запитань до уряду у Верховній Раді 10 квітня.

    За словами міністра, він особисто розбирався з інцидентом. Причиною стала технічна помилка на рівні одного з територіальних центрів комплектування, зокрема у Харкові. Помилка виникла під час обробки даних у цифрових системах обліку військовозобов’язаних.

    Федоров наголосив, що жодних штрафів до жінок не застосовували, а всі обмеження, включно з оголошенням у розшук, уже скасовані. Він уточнив, що інцидент не мав системного характеру і був пов’язаний із локальним збоєм.

    Міністр також повідомив, що доручив запровадити додаткові технічні запобіжники, щоб унеможливити подібні випадки в майбутньому. Йдеться про автоматичні перевірки, обмеження ручного втручання та підвищення точності синхронізації державних реєстрів.

    «Зараз поставлено завдання створити всі технічні запобіжники, щоб такі ситуації більше не виникали і був мінімізований людський фактор», — зазначив Федоров.

    Ситуація виникла на тлі цифровізації системи військового обліку в Україні. Держава поступово переходить до електронних реєстрів, які інтегруються з іншими державними базами даних для автоматизації процесів.

    Згідно з чинними правилами, військовому обліку підлягають окремі категорії жінок, зокрема медичні працівниці та спеціалістки, які мають професії, пов’язані з оборонною сферою. Водночас постановка на облік має відбуватися виключно за визначеними процедурами.

  • У Харкові жінок масово внесли в розшук ТЦК через помилки в реєстрі

    У Харкові жінок масово внесли в розшук ТЦК через помилки в реєстрі

    В Україні зафіксовано десятки випадків, коли жінки з цивільними професіями без медичної чи військової освіти опинилися у розшуку Територіальних центрів комплектування. Більшість таких епізодів пов’язують із одним із районних ТЦК у Харкові.

    Однією з постраждалих стала психологиня Агата Захарян. За її словами, вона дізналася про свій статус «ухилянтки» від дільничного поліцейського. У документах ТЦК її записали як медсестру, хоча вона не має відповідної освіти. Після звернення до центру жінку зняли з розшуку, однак із військового обліку не виключили.

    Схожа ситуація трапилася з викладачкою математики Галиною Цехмістро. Вона також дізналася про розшук випадково — після дзвінка від поліції. Навіть після надання диплома про освіту у ТЦК відмовилися виправити дані, порадивши звертатися до суду.

    Жінки, які зіткнулися з подібною проблемою, об’єдналися у соцмережах і встановили, що більшість із них раніше проживали або навчалися у Шевченківському районі Харкова. Саме місцевий ТЦК, за їхніми словами, вносив їх до системи «Оберіг» із помилковими спеціальностями. Наразі відомо щонайменше про 30 таких випадків.

    Хоча мобілізації ці жінки не підлягають, статус у розшуку створює для них серйозні обмеження. Зокрема, вони не можуть виїхати за кордон, оформити окремі адміністративні послуги, включно з отриманням водійського посвідчення або перереєстрацією автомобіля, а також можуть стикатися з блокуванням банківських рахунків.

    У парламенті вже відреагували на ситуацію. Народний депутат Олександр Федієнко заявив, що проблему необхідно вирішити на рівні уряду без залучення судів. За його словами, Міноборони може запровадити механізм автоматичного виключення з реєстрів жінок, які не мають відповідної освіти.

    Інший народний депутат Дмитро Разумков повідомив про підготовку законопроєкту, який передбачає автоматичне виключення помилково внесених осіб після їхньої заяви. Також пропонується запровадити фінансову відповідальність для посадових осіб, які допустили такі помилки.

    За словами експертів, кількість постраждалих може бути більшою за офіційно відомі випадки. Водночас у Харківському обласному ТЦК вже визнали відсутність законних підстав для розшуку цих жінок та повідомили про проведення службового розслідування.

    У відомстві запевняють, що помилки будуть виправлені, а всі звернення громадян — розглянуті. Поки ж юристи радять постраждалим подавати офіційні скарги до Міністерства оборони і лише у разі відсутності результату звертатися до суду.

    Ситуація вкотре підняла питання якості ведення військового обліку та відповідальності посадовців за помилкові рішення, які можуть суттєво обмежувати права громадян.

  • У Харкові ракета влучила в дев’ятиповерхівку, поранені шестеро людей

    У Харкові ракета влучила в дев’ятиповерхівку, поранені шестеро людей

    Російські окупаційні війська завдали удару по Харкову, влучивши ракетою у житловий багатоквартирний будинок у Київському районі міста. Про це повідомив міський голова Ігор Терехов.

    За його словами, під вогнем опинилася дев’ятиповерхівка. Унаслідок атаки постраждали щонайменше шестеро людей. У всіх зафіксовано гостру реакцію на стрес. На місці працюють рятувальники, медики та інші екстрені служби.

    Мер також повідомив, що це не єдиний удар по місту за ніч. Раніше російські війська атакували Київський район ще й безпілотником. Інформація про наслідки цієї атаки уточнюється.

    Цього ж дня під обстрілами опинилися й інші райони Харкова. Вранці 26 березня російський дрон влучив у Слобідському районі поблизу ресторану та житлових будинків. Унаслідок цього поранення дістав 65-річний чоловік.

    Паралельно російські атаки зафіксували і в інших регіонах України. У Дніпрі внаслідок удару безпілотника було пошкоджено багатоповерхівку, виникли пожежі у квартирах на двох поверхах. Повідомлялося про постраждалих.

    У ніч на 26 березня під масованим обстрілом опинилася також Одеська область. Російські війська атакували портову та енергетичну інфраструктуру. Через це тисячі людей залишилися без електропостачання, а у Вилковому зникло водопостачання. Критичні об’єкти перевели на резервні джерела живлення.

    За інформацією місцевої влади, внаслідок атаки на Одещину постраждала щонайменше одна людина. Пожежі, що виникли після обстрілів, рятувальникам вдалося оперативно ліквідувати.

    Українська влада закликає мешканців не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, оскільки загроза ракетних і дронових ударів з боку Росії залишається високою.

  • Начальницю слідчого відділу поліції Харківщини підозрюють у недекларуванні спільного проживання з посадовцем ДБР

    Начальницю слідчого відділу поліції Харківщини підозрюють у недекларуванні спільного проживання з посадовцем ДБР

    Начальниця слідчого відділу поліції Харківської області Оксана Карпова могла не задекларувати спільне проживання та побут із посадовцем Державного бюро розслідувань Кирилом Гребенюком.

    Про це повідомляє тг-канал Absolution.

    За їхніми даними, Гребенюк раніше працював у поліції Харкова та був підлеглим Карпової. Наразі він обіймає посаду заступника керівника відділу територіального управління ДБР у Полтаві.

    Відомо, що у 2023 році Гребенюк офіційно розірвав шлюб. Дзержинський районний суд Харкова задовольнив відповідний позов, встановивши, що подружжя припинило спільне життя через відсутність взаєморозуміння. У колишнього подружжя є спільна дитина.

    Після розлучення посадовець ДБР подавав декларації, в яких не зазначав колишню дружину. Водночас у його звітності, як і в деклараціях Карпової, відсутня інформація про спільне проживання один з одним.

    У матеріалах також згадується квартира, в якій, за даними джерел, посадовці могли проводити спільний час, однак вона не відображена у деклараціях.

    Наразі ці обставини можуть стати предметом перевірки з боку внутрішньої безпеки Національної поліції, оскільки йдеться про можливе порушення вимог фінансового контролю.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося, що слідча поліції Харківщини Оксана Карпова під час війни придбала автомобіль Audi Q5 вартістю понад 1,2 млн гривень, що перевищує її офіційні доходи.