Позначка: Харків

  • НАБУ викрило схему в «Укренерго»: ексзаступника голови Харківської ОДА Скоробагача підозрюють у виведенні 58 млн грн

    НАБУ викрило схему в «Укренерго»: ексзаступника голови Харківської ОДА Скоробагача підозрюють у виведенні 58 млн грн

    Колишній заступник голови Харківської ОДА Володимир Скоробагач опинився у центрі масштабного антикорупційного розслідування, яке стосується завдання збитків державній компанії «Укренерго». Як повідомляє Truth Transparency Committee та низка антикорупційних ресурсів, детективи НАБУ у січні 2025 року встановили ймовірну причетність посадовця до організації схеми, через яку державі завдано понад 58 мільйонів гривень збитків.

    За матеріалами слідства, група компаній, пов’язаних із Скоробагачем, укладала контракти на постачання електроенергії, які не були виконані. Кошти, отримані від «Укренерго», спрямовувалися на рахунки фінансових структур та офшорних компаній під виглядом «позик» із мінімальною комісією. Серед згаданих юросіб — ТОВ «Паверсток», ТОВ «Оптіма-Прайс» (нині «Вінчес Прайм»), ТОВ «Наша енергетична компанія» та ТОВ «Мідбор».

    Антикорупційні органи вказують, що ця схема є частиною ширших порушень у сфері енергетики, де, за оцінками СБУ та НАБУ, у 2022–2025 роках втрачено сотні мільярдів гривень через зловживання та фіктивні тендери.

    Окрему увагу викликає діяльність компаній, пов’язаних із дружиною ексчиновника Вікторією Скоробагач. За даними аналітичних матеріалів, вона є співзасновницею низки підприємств, які у попередні роки згадувалися у контексті транзитно-конвертаційних операцій. Йдеться зокрема про ТОВ «Лалсат Інтернешнл Україна», «Сігма-ЛК», «Містер Стейк» та Харківський м’ясокомбінат.

    У медіа також з’являлися публікації щодо дороговартісного майна, яким користується сім’я Скоробагачів за кордоном. Окремі члени родини, згідно з відкритими джерелами, проживали тривалий час у Європі, що викликає додатковий суспільний інтерес на тлі триваючої війни та розслідування корупційних справ.

    За даними антикорупційних активістів, у справі також фігурують особи, пов’язані з іншими енергетичними та бізнес-структурами, включно з компаніями, що ведуть діяльність за кордоном. Серед них — колишні співробітники енергетичного сектору та власники компаній, які згадуються в матеріалах НАБУ та СБУ щодо можливого відмивання коштів через офшорні юрисдикції.

    У вересні 2025 року Скоробагач повідомив у соціальних мережах, що готовий співпрацювати зі слідством. Однак, за інформацією журналістів, він перебуває за межами України.

    Справу передано до суду восени 2025 року, однак слухання тривають, а остаточного рішення наразі немає. Правоохоронні органи продовжують встановлювати всі обставини та можливих учасників схеми.

  • ЄВідновлення під загрозою: як реєстратори Мін’юсту перетворили компенсації на інструмент збагачення

    ЄВідновлення під загрозою: як реєстратори Мін’юсту перетворили компенсації на інструмент збагачення

    Програма єВідновлення, створена для компенсації втрат українцям, чиє житло було пошкоджене або знищене внаслідок російської агресії, перетворюється на інструмент зловживань. За даними громадських активістів, державні реєстратори Міністерства юстиції систематично проводять незаконні реєстраційні дії, що відкривають доступ до завищених виплат, а також використовуються у схемах із захоплення нерухомості.

    Критика реєстраційних процесів у Харківському регіоні набула нового розвитку після того, як начальниця Східного міжрегіонального управління Мін’юсту Ірина Свистун подала позов про «захист честі й ділової репутації» проти громадської організації та керівника ГО «НОН-СТОП Україна». У позові вимагається видалення публікацій та компенсація в розмірі 10 тисяч гривень. Активісти вважають це спробою тиску та уникнення внутрішньої перевірки.

    Ініціатором позову став адвокат Валентин Мельник, якого активісти називають організатором схеми, що базується на примусі державних реєстраторів щомісяця сплачувати неофіційні платежі за доступ до роботи. За даними викривачів, діяльність реєстраторів фактично контролюється через приватний офіс на вул. Сумській, 96 у Харкові, попри формальне прикріплення цих працівників до різних органів місцевого самоврядування.

    Зафіксовані випадки незаконних реєстрацій свідчать про системний характер порушень. Зокрема, 18 вересня 2024 року реєстратор Ігор Тесленко зареєстрував об’єкт у Старому Салтові лише на підставі технічного паспорта, а згодом перереєстрував його як «дачний будинок» без відповідних документів. Наступного дня він збільшив площу будинку у Дергачах майже вп’ятеро — з 48,1 до 221,8 кв. м.

    20 вересня було здійснено реєстрацію колишнього кінотеатру «Робітник» у Краснограді площею понад 2200 кв. м на приватну особу. У лютому 2025 року реєстратор Олег Жбадинський у селі Вільча збільшив площу будинку з 30,4 до 121,7 кв. м, також без дозвільних документів.

    Попри численні порушення, комісії Мін’юсту неодноразово відновлювали доступ реєстраторів до роботи. За інформацією активістів, реєстратор Сергій Зоткін повертався до виконання обов’язків після блокувань щонайменше десять разів.

    Факти, передані до правоохоронних органів, вже стали підставою для відкриття кримінальних проваджень. Зокрема, досудові розслідування тривають у ТУ БЕБ у Полтавській області (ч. 1 ст. 366 КК), слідчих ГУНП у Харківській області (ч. 1 ст. 364 КК) та Харківській окружній прокуратурі (ч. 1 ст. 367 КК).

    Активісти наголошують, що замість проведення службових перевірок і усунення причетних осіб Міністерство юстиції відповідає судовими позовами, що лише поглиблює недовіру та ризики для програми єВідновлення.

  • Тендери Харківської ОВА: компанію «Промтекс» підозрюють у завищенні вартості відбудови Харківщини

    Тендери Харківської ОВА: компанію «Промтекс» підозрюють у завищенні вартості відбудови Харківщини

    Підрядник, який активно залучається до відбудови Харкова та області, опинився в епіцентрі гучного скандалу. Приватне підприємство «Будівельна фірма “ПРОМТЕКС”» стало фігурантом низки підозрілих угод, що стосуються використання бюджетних коштів, виділених на відновлення об’єктів, пошкоджених російськими обстрілами.

    Аналіз укладених договорів та тендерної документації Харківської обласної військової адміністрації та Харківської міської ради вказує на системний характер можливих маніпуляцій, які забезпечували перемогу саме цього підрядника та створювали умови для завищення вартості робіт.

    Одним із найбільш показових прикладів стало відновлення КЗ «Чугуївський ліцей №2» (тендер UA-2023-08-11-000194-a). Початкова сума договору з ПП «Промтекс» становила 235,16 млн грн, однак уже наприкінці 2023 року Харківська ОВА без проведення нового тендеру збільшила суму ще на 64 млн грн. У договорах виявлено положення про так звану «динамічну договірну ціну», яка не містить чіткого порядку перегляду. Це створює можливості для штучного роздування кошторису та непрозорого використання бюджетних коштів.

    Схожа ситуація і з будівництвом захисної споруди для Харківського ліцею №124 (тендер UA-2025-10-01-012314-a) на суму 51,99 млн грн. Документація має ознаки підлаштування під одного учасника, а сам договір дозволяє оплачувати «додаткові роботи», які не були передбачені первинним предметом закупівлі. Такий механізм традиційно використовують для неконтрольованого збільшення вартості проєкту поза конкурентними процедурами.

    У тендерах на аварійно-відновлювальні роботи багатоквартирних будинків на вулицях Бучми та Ужвій Наталії також виявлено низку бар’єрів, що фактично усували конкуренцію. Серед них — надмірні вимоги до пакету документів та завищена вимога до доходу потенційного учасника за 2024 рік на рівні 90% від очікуваної вартості закупівлі. Ці умови відсікають малі та середні підприємства, залишаючи простір лише для «потрібного» підрядника.

    Сукупність виявлених фактів вказує на можливу змову між посадовцями Департаментів Харківської ОВА і міськради та приватним підприємством «Промтекс». Маніпуляції з тендерними процедурами та зміна цінових умов відкривають шлях до непрозорого освоєння коштів, які мали б бути спрямовані на термінову відбудову регіону після руйнувань.

  • Мільйони з бюджету йдуть у кишені кримінального авторитета Кіяшка

    Мільйони з бюджету йдуть у кишені кримінального авторитета Кіяшка

    У 2025 році компанія ТОВ «Харківенергоремонт-холдинг», пов’язана з родиною харківського кримінального авторитета Вадима Казарцева на прізвисько «Князь», різко почала вигравати державні тендери на ремонт енергетичних об’єктів, постраждалих через агресію Росії. Основними замовниками виступають Трипільська та Зміївська теплоелектростанції ПАТ «Центренерго». На Трипільській станції фірма отримала контракт на 55,5 млн грн, на Зміївській — на 7 млн грн.

    За даними декларації дружини Олега Кіяшка — Валерії Казарцевої, Кіяшко володіє 50% ТОВ «Харківенергоремонт», хоча у реєстрах зазначено лише чверть дочірньої компанії. Сам Кіяшко у 2020 році фігурував у справі організованого злочинного угруповання «Князя», обвинуваченого у викраденнях, розбої та вимаганнях. Його бізнес-партнери також були пов’язані з масштабними оборудками, зокрема з видобутку піску на суму майже 1 млрд грн.

    Слідство вважає, що численні подарунки Кіяшка родині та дітям дружини — ймовірна легалізація коштів, отриманих від бізнесу та тендерів. Незважаючи на кримінальне минуле та тяжкі звинувачення, Кіяшко продовжує керувати бізнесом під час війни, отримуючи державні замовлення на мільйони гривень.

    Ця ситуація демонструє, як особи з кримінальним бекграундом та родинними зв’язками у судовій системі можуть отримувати доступ до державних коштів навіть у критичний для країни час.

  • Корупційний слід Харкова: хто з уродженців міста опинився у найгучніших кримінальних справах країни

    Корупційний слід Харкова: хто з уродженців міста опинився у найгучніших кримінальних справах країни

    Антикорупційні розслідування останніх років відкрили цілу низку гучних справ, у яких фігурують уродженці Харкова — від міністрів та народних депутатів до високопосадовців енергетичної сфери. Найбільшу хвилю скандалів спричинила операція НАБУ під назвою “Мідас”, що викрила масштабне розкрадання державних коштів. Серед ключових фігурантів виявився і харків’янин Олексій Чернишов, відомий на записах під позивним “Че Гевара”. Та він далеко не єдиний представник Харкова, причетний до корупційних схем загальнонаціонального масштабу.

    Кум першої леді та “Че Гевара” у плівках НАБУ

    Олексій Чернишов — один із найвпливовіших уродженців Харкова, які опинилися в полі зору антикорупційних органів. Колишній голова Київської ОДА, міністр розвитку громад і територій, підприємець та близький друг родини Зеленських — він став однією з центральних фігур у провадженні НАБУ щодо розкрадання державних коштів через підприємства енергетичного сектору.

    Розслідувач Юрій Ніколов наголошує: Чернишов був не організатором схеми, а посередником і “касиром”, який перевозив готівку та купував елітну нерухомість у Козині для учасників оборудок. На плівках НАБУ фігурує під псевдо “Че Гевара”.

    Після того, як розслідування набрало обертів, Чернишов разом із родиною виїхав за кордон, але, за даними журналістів, Зеленський особисто змусив його повернутися, щоб не погіршувати власний політичний імідж. Станом на листопад 2025 року Чернишов не має запобіжного заходу, але судові рішення очікуються найближчим часом. Слідство задокументувало передачу йому хабарів у розмірі понад 1,2 млн доларів.

    Його дружина, кума першої леді Олена Зеленської, офіційно не є фігуранткою справи, однак у ЗМІ повідомлялося про обшуки на її робочому місці.

    Ректор-утікач Одарченко та хабар у біткоїнах

    Ще один харків’янин, який опинився в центрі корупційного скандалу, — колишній ректор Харківського державного біотехнологічного університету та народний депутат Андрій Одарченко. Він був членом Комітету з питань антикорупційної політики, але сам став фігурантом гучної справи.

    НАБУ затримало його у листопаді 2023 року під час передачі хабаря в еквіваленті 50 тис. доларів у криптовалюті тодішньому очільнику Держагентства відновлення Мустафі Найєму. Мета — отримати гроші на ремонт об’єктів університету з фонду ліквідації наслідків агресії.

    Незважаючи на заставу в 15 млн грн, Одарченко втік із країни, вирушивши через Румунію до Угорщини. Вищий антикорупційний суд засудив його до 8 років ув’язнення, але заочно — фактично покарання він уникнув.

    Помічник Хомутинника і “схема Укренерго”

    Ексзаступник голови Харківської облради, колишній регіонал та помічник Віталія Хомутинника Володимир Скоробагач — ще один яскравий представник “харківського списку”. Слідство вважає, що він організував злочинну групу для розкрадання електроенергії державної компанії “Укренерго” на суму понад 58 млн грн.

    За версією НАБУ, електроенергія незаконно отримувалась без оплати, а далі кошти від її продажу легалізували через фіктивні підприємства. Шкода державі оцінюється у десятки мільйонів гривень, а злочин стався під час масованих російських обстрілів, коли енергосистема переживала критичний дефіцит.

    Скоробагач вчасно залишив Україну та нині живе у Франції, звідки заявляє про “готовність співпрацювати зі слідством”. Справа перебуває в суді.

    Інші фігуранти з харківським слідом

    Окрім ключових персон, у розслідуваннях НАБУ та САП фігурують і інші уродженці Харкова:

    • Сергій Волик, перший заступник гендиректора “Харківських тепломереж”, підозрюється у розкраданні коштів, виділених на відновлення після обстрілів.
    • Колишній керівник “Харківобленерго” Костянтин Логвиненко підозрюється у привласненні понад 12,5 млн грн та спробі заволодіння ще 120 млн грн. Разом з ним у справі проходить родич Тимура Міндіча — Леонід Міндіч.
    • Андрій Руденко, ексзаступник мера Терехова, заарештований у справі щодо розкрадання 5,4 млн грн на будівництві фортифікацій.

    Антикорупційні розслідування, пов’язані з уродженцями Харкова, демонструють масштаб системних зловживань, що роками підточували державні ресурси. Поки тривають судові процеси, значна частина фігурантів встигає втекти з країни, що оголює ще одну проблему — недосконалу систему контролю та відповідальності.

    Гучні справи можуть тягнутися роками, але саме вони визначатимуть, чи здатна країна очистити владу від корупційного впливу, який десятиліттями формувався у найвищих кабінетах.

  • Розкіш у лабораторії: соцмережі обговорюють кошти на ремонт кабінету Тюлєнєва

    Розкіш у лабораторії: соцмережі обговорюють кошти на ремонт кабінету Тюлєнєва

    У соцмережах з’явилися фото робочого кабінету колишнього керівника Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Бокаріуса Сергія Тюлєнєва. Автор публікації стверджує, що вартість ремонту приміщення може сягати 200 тисяч доларів.

    Тюлєнєв, який після скандалу був понижений і переведений у невеликий інститут експертизи IT та інтелектуальної власності, облаштував собі розкішний кабінет у приміщенні діючої лабораторії протягом перших трьох місяців роботи.

    На опублікованих знімках, поширених користувачем під ніком «Викривач», видно мармуровий стіл, меблі у стилі ампір, декоративні елементи під «венеціанську» штукатурку, антикварні ікони, дорогу техніку та облаштовані санітарні приміщення.

    З огляду на багаторічну роботу Тюлєнєва в системі судових експертиз, у дописі ставлять питання щодо законності походження коштів, витрачених на ремонт і облаштування кабінету.

    Нагадаємо, Сергія Тюлєнєва було звільнено 14 листопада. Раніше він фігурував у розслідуваннях журналістів щодо корупційних практик у системі судових експертиз.

  • Спортсменка з Харкова Лемещенко отримала 19 років тюрми в РФ

    Спортсменка з Харкова Лемещенко отримала 19 років тюрми в РФ

    У Москві суд визнав винною Юлію Лемещенко за звинуваченнями в державній зраді та підготовці теракту. 42-річна спортсменка отримала 19 років позбавлення волі.

    За версією російського слідства, у жовтні 2024 року Лемещенко нібито підірвала опори лінії електропередач у Санкт-Петербурзі. Крім того, її звинуватили у стеженні за командиром авіабази у Воронежі, полковником Олексієм Лободою, який нібито брав участь у бомбардуваннях Харкова.

    Під час судового процесу Лемещенко не заперечувала факт подій, проте не визнала провину та заявила, що не кається у своїх вчинках.

    Відомо, що у 2014 році Юлія переїхала з Воронежа до Харкова. В Україні вона займалася паверліфтингом і у 2021 році стала чемпіонкою України в цьому виді спорту.

    Судове рішення викликало резонанс серед спортивної спільноти та правозахисників, які вказують на політичний характер справи та жорсткі санкції проти громадян України на території РФ.

  • Будівельні схеми на мільярди: посадовці Мінрегіону, ХОВА та мерії Харкова фігурують у розкраданнях

    Будівельні схеми на мільярди: посадовці Мінрегіону, ХОВА та мерії Харкова фігурують у розкраданнях

    Нові дані з регіонів та судових матеріалів вказують на існування масштабної будівельно-інфраструктурної мережі, до якої залучено посадовців Мінрегіону, обласних військових адміністрацій, Державного агентства відновлення та низку «підконтрольних» підрядників. За інформацією джерел, схема працювала як на будівництві водопроводів, так і на проєктах зі спорудження укриттів та капітальних ремонтів житла.

    У центрі першого блоку фігурантів — Міністр розвитку громад і територій Олександр Кулеба, керівництво Державного агентства відновлення на чолі з директором Сергієм Сухомлином, а також очільники обласних служб відновлення: Антощук у Миколаївській області, Коломійцев у Дніпропетровській, Алексєєв у Харківській, Донченко в Одеській та Антонян у Волинській областях. За даними джерел, до процесу були залучені й регіональні керівники — зокрема Миколаївський голова ОВА Віталій Кім та представники Дніпропетровської ОДА, із суттєвою допомогою й впливом Юрія Голика.

    За інформацією співрозмовників, через підконтрольні структури — ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» та ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ», а також низку фізичних осіб — угоди укладалися за завищеними цінами, у документацію закладалися штучні нарахування ПДВ, а частину контрактів розподіляли на фіктивні ФОПи. У такий спосіб з бюджетних та міжнародних програм, спрямованих на будівництво й реконструкцію водопроводів, виводилися мільйони гривень.

    Окремі представники Державної податкової служби та обласних підрозділів у Миколаївській і Дніпропетровській областях теж фігурують у цих процесах, отримуючи хабарі за покривання схем і блокування внесення даних до ЄРДР. Зокрема, слідчий суддя Приморського районного суду Одеси Лариса Єршова ухвалою від 11 листопада 2025 року відмовила у задоволенні скарги щодо невнесення відомостей до реєстру.

    Другий блок схеми стосується Харківської області та міста Харкова. Тут, за даними джерел, ключову роль відігравали голова ХОВА Олег Синєгубов, його заступник Іван Турченко, директор ДКБ ХОВА Ігор Лялюк, міський голова Харкова Ігор Терехов, перший заступник мера Олександр Новак та начальник департаменту міськради Костянтин Лиска. Мережа працювала через низку підконтрольних осіб і мала вплив на вибір підрядників для будівництва укриттів та капітальних ремонтів житла в регіоні.

    Важливою фігурою у процесі був і колишній народний депутат Андрій Денисенко, пов’язаний із підприємствами «ПРОМТЕКС», «БІЛДІНГ ГРУП» та «АВАНТАЖ». Через корпоративні зв’язки він впливав на тендерні умови, розподіл контрактів і формування кошторисів.

    За інформацією джерел, із 8 мільярдів гривень, які ХОВА отримала на оборонні укріплення, понад 327 мільйонів було спрямовано саме до ПП «БФ «ПРОМТЕКС» — постійного переможця місцевих тендерів. Схеми працювали за типовою моделлю: завищені ціни, «свої» компанії, ручний контроль за тендерами та подальше привласнення коштів, призначених для укриттів у школах, житлових будинках та об’єктів цивільного захисту.

    Уся інфраструктурна мережа, за словами співрозмовників, працювала синхронно: від центральних міністерських кабінетів до місцевих управлінь. Її учасники отримували значні прибутки, а проєкти, що мали посилювати водозабезпечення та захищати цивільних, ставали інструментом системного дерибану.

  • Прифронтовий Харків: як податківці збагачуються на бізнесі та ПДВ

    Прифронтовий Харків: як податківці збагачуються на бізнесі та ПДВ

    Незважаючи на розслідування Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та НАБУ ще у лютому 2024 року, ситуація в Головному управлінні ДПС у Харківській області залишилася без змін. Корупційні схеми, пов’язані з «поверненням ПДВ», внесенням підприємств до списків ризикових та блокуванням податкових накладних, продовжують діяти.

    На керівних посадах залишилися ті ж самі люди або їхні «наступники». Начальник ГУ ДПС у Харківській області Владислав Селезень має будинки, земельні ділянки, елітні автомобілі, доларові заощадження та регулярно подорожує до Європи, хоча його дружина не працює, а син — студент.

    Заступниця начальника Світлана Подсоха та її донька Анна Подсоха, яка очолює управління податкових ризиків, володіють квартирами, будинками, землею, елітними авто та нежитловою нерухомістю у центрі Харкова. Борги за комунальні послуги вони не сплачують, а стягнення через суд не впливає на їхній статус.

    Юлія П’яташ, колишня «права рука» Гладченка та Марєхіна, уникла покарання, здавши керівників, і залишилася на посаді начальниці відділу ризиків. Її майно включає кілька квартир, землю, автомобіль та доларові заощадження. Донька проживає у Польщі, а борги за комунальні послуги перевищують 21 тисячу гривень.

    Сергій Захаров, офіційно головний державний інспектор, фактично є «касиром» Селезня, збираючи «данину» з бізнесу та розподіляючи її між своєю «четвіркою». Він володіє автопарком, нерухомістю, готівкою та банківськими рахунками. Захарова «забронювали» від мобілізації, тоді як справжні податківці вже служать на фронті.

    Прифронтовий Харків страждає від війни щодня: гинуть люди, руйнуються будинки, а податківці продовжують збагачуватися на тіньових схемах, прикриваючись посадами та зв’язками. Експерти та активісти ставлять питання: чи залишаться нові «податкові феодали» без покарання і чи держава готова протистояти корупції у прифронтових регіонах?

  • Експрокурор Фільчаков і бізнесмен Костенко фігурують у скандалі з приватизацією держпідприємства за 35 млн

    Експрокурор Фільчаков і бізнесмен Костенко фігурують у скандалі з приватизацією держпідприємства за 35 млн

    У 2021 році бізнесмен Ярослав Костенко придбав державне підприємство вартістю близько 35 мільйонів гривень — угода, яка відбулася блискавично та без реальної конкуренції, викликала численні запитання щодо її прозорості. За даними журналістів, процес приватизації міг проходити під патронажем впливового харківського прокурора Олександра Фільчакова.

    До комплексу держпідприємства входили не тільки будівлі й земельна ділянка площею понад 9 тис. м², а й велика кількість активів — від автомобілів до обладнання. Сам Костенко — власник розгалуженої мережі компаній, від торгівлі автошинами до будівництва. Неофіційно його називають «гаманцем харківських корупціонерів», адже його бізнеси давно асоціюються з підтримкою силових структур та нелегальним доступом чиновників до майна.

    Історія Олександра Фільчакова також сповнена суперечностей. Ще у 2011 році його звинувачували у системному збиранні хабарів, частину з яких начебто передавали до «прокурорського фонду». Відомий випадок із підприємцем Юрієм Скрипкою, який відмовився брати участь у схемах, однак справу тихо зам’яли, а сам Фільчаков пішов на підвищення.

    Під час повномасштабного вторгнення прокурор також опинився у центрі критики: разом зі скандальним колегою Ігорем Чубом він виїхав із Харкова на Закарпаття, де переховувався два тижні, а після цього довго працював дистанційно з Дніпра. Для посадовця такого рівня ця поведінка викликала великий суспільний резонанс.

    Важливою деталлю є і зв’язок Фільчакова з Вадимом Слюсарєвим — впливовим харківським екс-чиновником і контрабандистом, який періодично працював на проросійські сили. Саме завдяки цим контактам, за даними журналістів, Фільчаков міг отримувати підтримку на ключових етапах своєї кар’єри.

    Попри скандали, він досі працює в органах прокуратури. Його родина володіє значною нерухомістю, автопарком і бізнесами, а сам Фільчаков користувався броньованим Toyota Land Cruiser 300, відсутнім у деклараціях. Після розголосу авто зникло.

    Як зазначають джерела, приватизація державних активів за участю Костенка та мовчазного сприяння Фільчакова — лише частина більшої корупційної екосистеми. Вона поєднує місцевих чиновників, силові структури й бізнесменів, які роками розподіляли бюджетні потоки та майно в регіоні.

    Ця історія демонструє, наскільки тісно пов’язані правоохоронці та бізнес у Харкові, і наскільки легко державні активи можуть переходити у приватні руки без конкуренції та контролю.

    Скандал із придбанням держпідприємства — не поодинокий випадок, а ознака системної проблеми, яка потребує реальних реформ — від очищення прокуратури до прозорих правил управління державними активами.