Khreshchatyknews.com

Позначка: Генштаб

  • Удар по базі «Шахедів» у Росії: ЗСУ уразили дронопорт, склади пального та системи стеження

    Удар по базі «Шахедів» у Росії: ЗСУ уразили дронопорт, склади пального та системи стеження

    Українські військові завдали серії ударів по об’єктах російської армії, які забезпечують зберігання, підготовку та застосування ударних безпілотників. У Брянській області РФ під ураження потрапили склад дронів «Герань», дронопорт, паливний склад, а також радіолокаційні станції та пункти управління БпЛА. Окремий удар Сили оборони завдали по командно-спостережному пункту російських військ на Донеччині.

    Про це 29 жовтня повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

    За інформацією військового командування, удари відбувалися протягом 28 жовтня та в ніч проти 29 жовтня. Основними цілями стали три об’єкти інфраструктури ударних безпілотників у районі населеного пункту Навля Брянської області Росії.

    Зокрема, українські військові повідомили про ураження складу зберігання дронів «Герань», які російська армія використовує для повітряних атак на українські міста. Також під удар потрапив дронопорт — об’єкт інфраструктури для обслуговування та застосування безпілотників.

    Третьою ціллю став склад паливно-мастильних матеріалів, необхідних для забезпечення роботи військової техніки та відповідної інфраструктури.

    У Генштабі наголосили, що ураження цих об’єктів має зменшити можливості російської армії здійснювати нові атаки ударними дронами різних модифікацій по території України.

    Однак операція не обмежилася лише інфраструктурою безпілотників поблизу Навлі. Українські захисники також атакували радіолокаційні станції, які використовуються російськими військами для виявлення повітряних цілей і контролю повітряного простору.

    За повідомленням Генерального штабу, дві РЛС були уражені в районах Стародуба та Медведового Брянської області.

    Виведення з ладу або пошкодження таких систем може ускладнити противнику своєчасне виявлення повітряних загроз, оскільки радіолокаційні станції є важливими елементами військової системи спостереження.

    У Генштабі зазначили, що ураження РЛС створює прогалини в радіолокаційному полі російських військ.

    Крім того, під удар потрапили два пункти управління безпілотниками в районах населених пунктів Савлукове та Вітовка. Такі об’єкти забезпечують координацію застосування БпЛА, тому їхнє ураження може порушувати роботу відповідних підрозділів противника.

    Таким чином, за заявою українського командування, Сили оборони атакували не лише місця зберігання дронів, а й інші елементи військової інфраструктури, необхідні для їхнього застосування та прикриття.

    Одночасно українські військові повідомили про удар по командно-спостережному пункту російських окупантів у районі Новогродівки Донецької області.

    Такі пункти використовуються для управління підрозділами, спостереження за обстановкою та координації дій військових на певних ділянках фронту.

    Ураження командного об’єкта може ускладнити управління російськими силами, однак конкретні наслідки цього удару Генеральний штаб поки не деталізував.

    Важливо, що в офіційному повідомленні йдеться саме про ураження перелічених цілей. Кількість знищених безпілотників, масштаби пошкоджень складів, втрати російських військових та ступінь виведення об’єктів із ладу не уточнювалися.

    Незалежного підтвердження всіх результатів операції на момент оприлюднення повідомлення також не було.

    Це не перша українська атака на інфраструктуру російських ударних безпілотників у Брянській області. Раніше Сили оборони вже повідомляли про ураження військових об’єктів, пов’язаних зі зберіганням і підготовкою дронів, поблизу Навлі.

    Росія використовує безпілотники сімейства «Герань», зокрема апарати, створені на основі іранських Shahed, для регулярних ударів по українській енергетиці, житлових кварталах та інших об’єктах.

    Водночас для проведення масованих атак російським військам потрібна розгалужена система забезпечення: місця зберігання дронів, майданчики запуску, пальне, засоби зв’язку та управління.

    Саме тому удари по відповідній інфраструктурі можуть впливати не лише на окремі запуски, а й на загальну здатність російських військ підтримувати інтенсивність дронових атак.

    За день до нової операції, 27 жовтня та в ніч проти 28 жовтня, Сили оборони також повідомляли про ураження російського зенітного ракетного комплексу «Тор-М2», радіолокаційної станції та засобів радіоелектронної боротьби.

    Подібні операції спрямовані на послаблення російської протиповітряної оборони, систем спостереження та військової логістики.

    У Генеральному штабі наголосили, що удари по військових об’єктах противника здійснюються Україною в межах права на самооборону, передбаченого статтею 51 Статуту ООН.

    Українське командування заявило, що такі дії триватимуть до повного припинення російської збройної агресії.

    Отже, протягом 28–29 жовтня Сили оборони повідомили про комплексне ураження російської військової інфраструктури в Брянській області та на окупованій частині Донеччини. Головними цілями стали об’єкти, пов’язані із застосуванням ударних дронів, радіолокаційним спостереженням і управлінням військами.

    Наскільки суттєво ці удари вплинуть на інтенсивність подальших російських атак, стане зрозуміло після уточнення масштабів пошкоджень та оцінювання наслідків операції.

  • Коригування дронів зсередини столиці: у Генштабі та ІТ-секторі розкрили схему встановлення ретрансляторів для російських БпЛА у Києві

    Коригування дронів зсередини столиці: у Генштабі та ІТ-секторі розкрили схему встановлення ретрансляторів для російських БпЛА у Києві

    У Києві фіксуються спроби розгортання прихованих наземних ретрансляторів — спеціальних пристроїв зв’язку, які допомагають російським ударним і розвідувальним безпілотникам долати міську забудову та точно наводитися на цілі. Механізми встановлення подібного обладнання та специфіку його функціонування для видання LIGA.net детально проаналізували начальник Головного управління радіоелектронної та кіберборотьби Генштабу ЗСУ Іван Павленко, провідний науковий співробітник НАУ Валерій Романенко, а також фахівець у галузі мілітарного зв’язку та амбасадор американської компанії Persistent Systems Володимир Степанець.

    Застосування наземних ретрансляторів у межах мегаполіса дозволяє ворогу вирішити критичну проблему керування дронами на низьких висотах, де радіосигнал глушиться багатоповерхівками та щільною роботою столичних комплексів РЕБ. Такий модуль виступає проміжною ланкою зв’язку, передаючи телеметрію та відеопотік між оператором (або супутниковим/повітряним шлюзом) і безпосередньо апаратом у зоні ураження. Як зауважив авіаційний експерт Валерій Романенко, монтаж подібної апаратури є технологічно складною задачею, доступною далеко не кожному пересічному диверсанту: пристрій вимагає правильного розрахунку висоти, орієнтації діаграми спрямованості антен, маскування та підключення до стабільного автономного або мережевого електроживлення.

    Зі свого боку представники військового командування та ІТ-індустрії наголошують на тому, що протидія цій загрозі потребує комплексної координації спецслужб, фахівців радіоелектронної розвідки та цивільного сектору. Виявлення підпільних радіоретрансляційних точок на дахах і висотних конструкціях ускладнюється використанням противником комерційних та військових протоколів зв’язку стандарту MANET або Mesh-мереж, аналогічних тим, які виготовляє Persistent Systems. За словами експертів, посилення радіоелектронного пеленгування міського простору та перевірка підозрілого радіотехнічного обладнання на житлових і промислових будівлях столиці є вирішальним фактором для зриву коригування нічних повітряних ударів ворога.

  • Колосальні втрати ворога за добу: Сили оборони знешкодили 1 790 окупантів, 6 літаків та майже 700 безпілотників — зведення Генштабу

    Колосальні втрати ворога за добу: Сили оборони знешкодили 1 790 окупантів, 6 літаків та майже 700 безпілотників — зведення Генштабу

    Протягом минулої доби Сили оборони України ліквідували та вивели зі строю 1 790 російських загарбників на різних ділянках фронту. За офіційними даними Генерального штабу ЗСУ, станом на 16 жовтня загальні втрати особового складу російської окупаційної армії з початку повномасштабного вторгнення перевищили психологічну позначку та досягли орієнтовно 1 561 020 осіб убитими й пораненими. Високий рівень втрат живої сили продовжує фіксуватися на тлі інтенсивних штурмових дій противника та спроб прориву оборонних рубежів українських військ.

    Добове зведення також відзначилося вкрай відчутним ударом по ворожій авіації та засобах повітряного нападу: українські захисники знищили одразу 6 російських бойових літаків (сумарний показник зріс до 449 одиниць). Крім того, підрозділи протиповітряної оборони та мобільні вогневі групи нейтралізували 693 безпілотні літальні апарати оперативно-тактичного рівня (загалом — 565 590), що стало прямим наслідком відбиття масованих комбінованих ударів дронів по прифронтових позиціях і тилових містах.

    Значних ушкоджень зазнало й матеріально-технічне забезпечення окупаційних угруповань. Зокрема, утилізовано 230 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн (разом 163 554), 15 бойових броньованих машин (25 552), 9 артилерійських систем (51 242), одну реактивну систему залпового вогню (2 217) та один засіб протиповітряної оборони (1 708). Окремо у зведенні відображено нейтралізацію технологічних засобів противника на лінії зіткнення: українські воїни вивели з ладу 3 наземні роботизовані комплекси (2 958 за весь період) та 3 одиниці спеціальної техніки (4 833).

  • Кривавий ювілей диктатора: Генштаб показав катастрофічну ціну путінських амбіцій

    Кривавий ювілей диктатора: Генштаб показав катастрофічну ціну путінських амбіцій

    У день сімдесят четвертого дня народження кремлівського керманича Володимира Путіна українські військові оприлюднили приголомшливий підсумок його так званих геополітичних здобутків. За даними Генерального штабу Збройних сил України, загальні безповоротні та санітарні втрати російської окупаційної армії з моменту повномасштабного вторгнення перетнули позначку у півтора мільйона осіб. Лише за одну минулу добу українські захисники ліквідували одну тисячу шістсот дев’яносто окупантів, перетворивши чергову річницю диктатора на наочну демонстрацію безглуздого винищення його власного народу.

    Добовий розгром противника не обмежився лише живою силою: агресор зазнав колосальних матеріальних збитків уздовж усієї лінії фронту. За останні двадцять чотири години ліквідовано тисячу вісімсот дев’яносто безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня, п’ятсот сімдесят сім одиниць автомобільного транспорту та автоцистерн, а також п’ятдесят одну артилерійську систему. До списку свіжих трофеїв та знищеної ворожої техніки увійшли дванадцять наземних роботизованих комплексів, вісім реактивних систем залпового вогню, п’ять одиниць спеціальної техніки, чотири бойові броньовані машини та дві системи протиповітряної оборони.

    Загальний баланс путінської авантюри виглядає як тотальна демілітаризація самої Росії. За весь період великої війни Сили оборони України знищили орієнтовно один мільйон п’ятсот сорок п’ять тисяч дев’ятсот п’ятдесят загарбників. Металобрухтом стали дванадцять тисяч триста дев’яносто шість танків, двадцять п’ять тисяч чотириста дев’яносто вісім броньованих машин і понад п’ятдесят тисяч артилерійських комплексів. Повітряний флот окупантів недорахувався сотень літаків та гелікоптерів, а Чорноморський флот практично втратив боєздатність після затоплення тридцяти п’яти бойових кораблів та двох підводних човнів. Українські воїни також знешкодили понад дві тисячі вісімсот наземних дронів, які противник намагався кидати в бій замість живої сили.

    У військовому командуванні наголосили, що Володимир Путін розв’язав найкривавішу бійню в Європі з часів Другої світової війни, проте з кожним днем лише наближає власну державу до повної ізоляції та історичного краху. Навіть перед обличчям таких нищівних цифр Москва продовжує гнати людей на забій: восени заплановано призов близько ста двадцяти тисяч строковиків, а Президент України Володимир Зеленський констатує старт фактичної прихованої мобілізації. Водночас Кремль панічно засекречує правду про загиблих: російські судові органи повністю заблокували статистику щодо позовів про визнання військових мертвими, намагаючись сховати катастрофу від власного суспільства.

  • Склади дронів, боєприпасів і вузол зв’язку: ЗСУ накрили одразу кілька важливих цілей РФ

    Склади дронів, боєприпасів і вузол зв’язку: ЗСУ накрили одразу кілька важливих цілей РФ

    Сили оборони України протягом 5 жовтня та в ніч проти 6 жовтня завдали серії ударів по військових об’єктах російських військ на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської та Херсонської областей.

    За інформацією Генерального штабу ЗСУ, серед уражених цілей — телекомунікаційний вузол, пункт управління російського підрозділу, склад безпілотників, склад боєприпасів, а також райони зосередження живої сили противника.

    У районі тимчасово окупованого Донецька Сили оборони завдали удару по телекомунікаційному вузлу російських військ. Такі об’єкти використовуються для забезпечення зв’язку та управління між підрозділами, тому їх ураження може ускладнювати координацію дій окупаційних сил.

    На Херсонщині, в районі Щасливцевого, українські військові атакували пункт управління одного з підрозділів російської армії.

    Окремо удари були завдані по районах зосередження особового складу РФ. Йдеться про Сокологірськ у Луганській області та Бурлацьке на Донеччині.

    На Луганщині Сили оборони також уразили два важливі тилові об’єкти. У районі Сіверськодонецька атаковано склад безпілотних літальних апаратів, а поблизу Хрустального — склад боєприпасів російських військ.

    У Генеральному штабі наголосили, що українські сили продовжують системно завдавати ударів по військовій інфраструктурі противника та об’єктах, які забезпечують його бойові дії.

    Ураження тилових об’єктів залишається одним із важливих напрямів української тактики. Склади БпЛА та боєприпасів безпосередньо впливають на здатність російських підрозділів вести бойові дії, а удари по пунктах управління та комунікаційній інфраструктурі можуть порушувати їхню взаємодію та передачу команд.

    Ситуація особливо актуальна для Донеччини та Луганщини, де бойові дії залишаються інтенсивними. «Ненька інфо» раніше писала про ситуацію на півночі Донеччини, де українські війська у межах операції «Вівальді» заявляли про удари по російських логістичних маршрутах і ліквідацію центрів інфільтрації. 

    Окремий ризик для прифронтових районів становить масове використання російських безпілотників. У Святогірській громаді на Донеччині місцева влада описувала ситуацію так, що на окремих ділянках дрони фактично постійно присутні в небі та контролюють логістичні дороги. Детальніше про це «Ненька інфо» писала в матеріалі «Дронів більше, ніж мух»: як Святогірськ виживає за 10 км від фронту.

    Серія ударів відбулася одночасно з активними бойовими діями і повітряними атаками РФ. У ніч проти 6 жовтня Росія, за даними Повітряних сил, застосувала проти України 137 безпілотників різних типів, серед яких 49 реактивних, а ППО збила або подавила більшість цілей. «Ненька інфо» вже писала про цю атаку та її наслідки.

    Таким чином, удари 5–6 жовтня були спрямовані не на одну конкретну ділянку фронту, а одразу на кілька елементів російської військової системи — зв’язок, управління, запаси боєприпасів, дрони та особовий склад.

  • «Кабінетний десант на фронт»: головком Драпатий починає масштабну чистку Генштабу

    «Кабінетний десант на фронт»: головком Драпатий починає масштабну чистку Генштабу

    Головнокомандувач Збройних Сил України Михайло Драпатий ініціював безпрецедентну процедуру кадрового перегляду офіцерського складу, який проходить службу в Генеральному штабі. Команда нового очільника армії має намір кардинально змінити філософію стратегічного командування та залишити на ключових посадах переважно тих військових, які мають реальний бойовий досвід і здатні ефективно управляти військами в умовах сучасної війни.

    Початок масштабної внутрішньої трансформації було покладено 28 вересня. Цього дня головнокомандувач особисто зібрав керівників усіх структурних підрозділів Генштабу, де публічно та безкомпромісно окреслив нові вимоги до вищого військового керівництва. За свідченням одного з офіцерів, присутніх на закритій нараді, вищі штаби більше не мають морального права вимагати змін від передової, якщо самі залишаються законсервованими структурами.

    «28 вересня головнокомандувач особисто зібрав керівників усіх структурних підрозділів Генштабу і досить чітко пояснив, чого від них очікує. Основний посил такий: якщо від військ вимагаємо змінюватися, то починати потрібно з себе. Один із перших кроків – кадровий перегляд. До 2 жовтня керівники повинні надати інформацію про офіцерів і генералів ГШ, які з 2022 року не мали практичного досвіду виконання бойових завдань у складі угруповань на рівні батальйон – бригада – корпус – угруповання військ. Бойовий досвід, звісно, не є єдиним критерієм професіоналізму, але стратегічний штаб під час війни не може втрачати зв’язок із тим, що реально відбувається у військах. Генштаб має бути сервісом для військ і давати їм рішення, які допомагають воювати ефективніше», – повідомив офіцер Генерального штабу.

    Ротація з окопами та вибір на пенсію

    Жорсткий аудит штабних кадрів не означає автоматичного звільнення всіх військових без бойової практики. Запроваджується механізм масштабної взаємної ротації. Частину офіцерів, які не брали участі у бойових діях, планують відправити безпосередньо у діючі підрозділи, а на посади до Генштабу, навпаки, відберуть командирів з актуальним бойовим досвідом, здобутим на передовій.

    Паралельно встановлено чіткий термін для самовизначення особового складу. До 2 жовтня офіцери, які мають законне право на звільнення за вислугою років або оформлення пенсії, зобов’язані остаточно визначитися зі своїм майбутнім: або продовжити військову службу за новими суворими правилами, або піти на заслужений відпочинок і звільнити місця для бойових офіцерів.

    Кулуарний опір та спроби зберегти крісла

    Рішучі кроки нового головнокомандувача миттєво спровокували відчутний опір усередині самого апарату. Звичний штабний уклад похитнувся, і деякі військовослужбовці намагаються через різноманітні кулуарні канали уникнути переводу до району бойових дій або владнати своє питання через начальника Генерального штабу. Попри це, курс на перетворення вищого командування з відірваної від реальності надбудови на ефективний орган управління армією вже набув незворотного характеру.

  • «Точка неповернення в бункері»: як перша сутичка Залужного та Безуглої заклала міну під військово-політичне управління державою

    «Точка неповернення в бункері»: як перша сутичка Залужного та Безуглої заклала міну під військово-політичне управління державою

    У найчорніші та найкритичніші дні повномасштабного російського вторгнення, коли ворожі колони проривалися до передмість Києва, а доля столиці висіла на волосині, лінія фронту пролягла не лише на підступах до міста, а й у надсекретних кабінетах військового командування. За свідченнями джерел з найближчого оточення колишнього Головнокомандувача ЗСУ, саме 26 лютого 2022 року на закритому командному пункті Генерального штабу спалахнув безпрецедентний за своєю емоційністю та наслідками конфлікт між генералом Валерієм Залужним та народною депутаткою Мар’яною Безуглою. Цей епізод, який довгий час залишався за лаштунками офіційної хроніки, насправді став ідеальним індикатором глибокої системної проблеми — спроб некомпетентного політичного втручання в жорстку ієрархію військового управління в умовах екзистенційної загрози.

    Поява представниці законодавчої влади на головному пункті управління військами в момент, коли рахунок часу йшов на хвилини, а накази вимагали миттєвого і беззаперечного виконання, оголила критичну вразливість механізмів стійкості державних інституцій під час дії режиму воєнного стану. Замість того, щоб забезпечувати безперебійну законодавчу підтримку армії в стінах парламенту та працювати над консолідацією міжнародної допомоги, окремі політики намагалися перебрати на себе функції прямого тактичного контролю над генералітетом. Цей бункерний інцидент виявився не просто банальною сваркою через різне бачення ситуації на фронті, а фундаментальним зіткненням двох несумісних світів: суворої військової субординації, від якої залежало фізичне виживання нації, та політичного популізму, що прагнув капіталізувати свою присутність у центрі ухвалення доленосних рішень.

    Згодом саме ця іскра, висічена в перші сімдесят дві години великої війни, перетворилася на масштабну інформаційну пожежу, що тліє досі. Сутичка в Генштабі стала своєрідною точкою неповернення, після якої Безугла розпочала свою сумнозвісну багатомісячну кампанію з публічної дискредитації Залужного та всього вищого військового командування. Від кулуарних криків у бункері конфлікт швидко еволюціонував до відкритих звинувачень у соціальних мережах, маніпуляцій даними та агресивних спроб розхитати морально-психологічний стан як цивільного суспільства, так і особового складу на передовій. Подібні системні демарші не лише підривали беззаперечну довіру громадян до армії, але й створювали ідеальну телевізійну картинку для ворожої пропаганди, яка радо використовувала внутрішні чвари для демонстрації розколу в українському керівництві.

    Цей історичний епізод слугує надзвичайно жорстким, але необхідним уроком для всієї системи державного управління. Ефективна оборона сьогодні та успішне повоєнне відновлення завтра неможливі без чіткого розмежування повноважень і зон відповідальності. Верховна Рада має формувати міцну правову базу та забезпечувати армію ресурсами, а кадрові військові професіонали — планувати та реалізовувати бойові операції без озирання на рейтинги. Коли ж політики перетинають червоні лінії і намагаються керувати картами бойових дій через плече головнокомандувача, це завдає прямого удару по обороноздатності країни, перетворюючи національну безпеку на заручницю особистих політичних амбіцій.

  • Під ударом — «Каста», П-18 і база дронів: Сили оборони атакували важливі об’єкти РФ

    Під ударом — «Каста», П-18 і база дронів: Сили оборони атакували важливі об’єкти РФ

    Сили оборони України 23 вересня та в ніч на 24 вересня завдали ударів по низці російських військових об’єктів на тимчасово окупованих територіях. За даними Генерального штабу ЗСУ, уражено дві радіолокаційні станції, місце зберігання і запуску ударних безпілотників, а також склад пального.

    У районі тимчасово окупованого Донецька українські військові вдарили по об’єкту, який російські війська використовували для зберігання, підготовки та запуску ударних БПЛА. У Генштабі наголосили, що такі цілі залишаються одним із пріоритетних напрямів бойової роботи Сил оборони.

    Паралельно на окупованій частині Запорізької області були уражені дві російські РЛС. У районі Чехограда, який раніше мав назву Новогродківка, та Якимівки під удар потрапили станції 35Н6 «Каста» і П-18.

    «Каста» — мобільна радіолокаційна станція, яку використовують для кругового огляду та виявлення повітряних цілей, зокрема тих, що летять на малих висотах. Вона передає інформацію системам протиповітряної оборони.

    П-18 — радянська мобільна РЛС метрового діапазону, яка й досі перебуває на озброєнні російської армії. Її використовують для раннього виявлення повітряних цілей і передачі координат підрозділам ППО.

    Ще один удар припав на район тимчасово окупованої Великої Білозерки Запорізької області. Там, за даними Генштабу, уражено склад паливно-мастильних матеріалів російських військ.

    Це вже не перша серія ударів по російській дроновій та радіолокаційній інфраструктурі за останні дні. 21 вересня Сили оборони повідомляли про ураження ще однієї РЛС «Каста» на Донеччині, а також пункту управління БПЛА.

    22 вересня українські військові вдарили по місцю зберігання та запуску реактивних дронів в Орловській області РФ. Тоді, за даними Генштабу, було пошкоджено щонайменше три склади, майданчик запуску та п’ять пускових установок.

    А 23 вересня Сили оборони повідомили про удари по пунктах управління БПЛА на Донеччині та складу безпілотників російського підрозділу «Рубікон» поблизу Волновахи.

    «Ненька інфо» раніше також писала про удари по інфраструктурі «Рубікону». Зокрема, у травні Генштаб заявляв про ураження штабу цього російського підрозділу в районі Старобільська.

    Генштаб: у Старобільську ЗСУ вдарили по штабу “Рубікону”, а не коледжу

    Також «Ненька інфо» писала про те, що саме «Рубікон» російське командування залучає до масштабного використання дронів проти українських цілей.

    Росія готує нову хвилю дронового терору: під прицілом АЗС, автобуси та цивільні авто — ГУР

    Таким чином, нинішня серія ударів охопила одразу кілька елементів російської військової системи — засоби раннього виявлення, інфраструктуру запуску дронів і паливне забезпечення. Ступінь пошкодження об’єктів Генштаб наразі не деталізував.

  • Мінус 1 700 окупантів за добу: загальні втрати армії РФ перетнули позначку в 1,5 мільйона осіб

    Мінус 1 700 окупантів за добу: загальні втрати армії РФ перетнули позначку в 1,5 мільйона осіб

    Протягом минулої доби Сили оборони України ліквідували та вивели зі строю ще 1 700 російських загарбників. Загальні бойові втрати особового складу окупаційної армії з початку повномасштабного вторгнення офіційно перевищили 1 508 600 військових. Про це у щоденному зведенні повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

    Окрім значних втрат у живій силі, підрозділи української армії завдали відчутних ударів по технічному потенціалу агресора, знищивши велику кількість артилерії, дронів та логістичного транспорту противника.

    Втрати російської техніки станом на 14 вересня 2026 року:

    • Особовий склад: близько 1 508 600 осіб (+1 700);
    • Танки: 12 345 (+1) од.;
    • Бойові броньовані машини: 25 331 (+1) од.;
    • Артилерійські системи: 49 752 (+74) од.;
    • Реактивні системи залпового вогню (РСЗВ): 2 127 (+7) од.;
    • Засоби протиповітряної оборони (ППО): 1 637 (+2) од.;
    • Наземні роботизовані комплекси: 2 615 (+12) од.;
    • БПЛА оперативно-тактичного рівня: 516 441 (+2 124) од.;
    • Автомобільна техніка та автоцистерни: 148 807 (+548) од.;
    • Спеціальна техніка: 4 683 (+2) од.

    У Генеральному штабі зазначили, що підрахунок результатів бойової роботи триває безперервно, а наведені дані регулярно уточнюються через високу інтенсивність бойових зіткнень уздовж усієї лінії фронту.

  • Сили оборони вдарили по Криму: у Севастополі уражено десантний катер БК-16 і комплекс РЕБ «Красуха-4»

    Сили оборони вдарили по Криму: у Севастополі уражено десантний катер БК-16 і комплекс РЕБ «Красуха-4»

    Сили оборони України 2 вересня та в ніч проти 3 вересня завдали серії ударів по військових об’єктах російської армії на тимчасово окупованих територіях. Серед уражених цілей Генеральний штаб ЗСУ назвав десантний катер БК-16 у Севастополі, мобільний комплекс радіоелектронної боротьби «Красуха-4», пункт управління безпілотниками, склади БпЛА та боєприпасів, а також об’єкти на російському військовому полігоні.

    Однією з найпомітніших цілей став швидкісний транспортно-десантний катер БК-16 проєкту 02510, який перебував у тимчасово окупованому Севастополі. У Генштабі підтвердили саме факт ураження судна, однак наголосили, що ступінь завданих йому пошкоджень ще встановлюється. Тобто говорити про повне знищення катера наразі передчасно.

    БК-16 призначений для швидкого перевезення та висадки десанту, зокрема на необладнане узбережжя, а також для патрулювання та протидиверсійних завдань. Катер має довжину близько 16 метрів і повну водотоннажність приблизно 20,5 тонни. Його штатний екіпаж складається з двох осіб, а на борт він може брати до 19 військовослужбовців десанту. Судна такого типу можуть оснащуватися кулеметами та гранатометним озброєнням.

    Ще однією важливою ціллю у районі Севастополя стала російська мобільна станція радіоелектронної боротьби «Красуха-4». За повідомленням Генштабу, комплекс також був уражений під час операції.

    «Красуха-4», яка має індекс 1РЛ257, є російським комплексом РЕБ дальньої дії. Його завданням є придушення бортових радіолокаційних систем літаків і вертольотів, а також радіолокаційного обладнання безпілотників. Комплекс також може створювати перешкоди для інших систем зв’язку та радіоелектронного обладнання.

    Ураження таких систем має значення насамперед для роботи української авіації та безпілотних платформ. Російські засоби РЕБ використовуються для ускладнення навігації, зв’язку та роботи радіолокаційного обладнання українських дронів і літальних апаратів. Водночас Генштаб поки не повідомляв, чи була «Красуха-4» повністю знищена або лише пошкоджена.

    Ще один удар Сили оборони завдали по російському пункту управління БпЛА в районі Мар’їного на тимчасово окупованій території Криму. Йдеться про інфраструктуру, яка використовується для координації та управління безпілотними системами противника. Ступінь пошкодження цього об’єкта також уточнюється.

    Операція не обмежувалася Кримом. На тимчасово окупованій частині Донеччини українські військові уразили склад безпілотників російського підрозділу у Желанному. Ще одна ціль була атакована в районі Іловайська — там, за даними Генштабу, під удар потрапив склад боєприпасів.

    Крім того, Сили оборони повідомили про ураження російських об’єктів на полігоні «Восточный» у районі Новопетрівки Запорізької області. Детального переліку об’єктів на цьому полігоні та наслідків атаки військове командування наразі не розкриває.

    Таким чином, остання операція охопила одразу декілька типів російської військової інфраструктури: морську платформу, систему радіоелектронної боротьби, пункт управління безпілотниками, склади БпЛА й боєприпасів та об’єкти на військовому полігоні.

    У Генштабі підкреслюють, що оцінювання результатів ударів триває. Саме тому офіційні повідомлення наразі використовують формулювання «уражено», а не «знищено» щодо БК-16, «Красухи-4» та частини інших цілей.

    Удари по російській військовій інфраструктурі в Криму відбуваються регулярно. Зокрема, 13 серпня Сили оборони повідомляли про ураження у Севастополі російської радіолокаційної станції «Небо-У». За даними Генштабу, така РЛС використовується для виявлення та супроводу повітряних цілей, включно з літаками, крилатими та балістичними ракетами.

    На початку серпня українські військові також заявляли про серію ударів по російських об’єктах у Криму, серед яких був склад морських дронів, об’єкти радіоелектронної розвідки Чорноморського флоту РФ, ремонтна база та логістичні об’єкти.

    Такі операції мають комплексний характер. Ураження катерів скорочує можливості Росії діяти у прибережній зоні та використовувати легкі морські платформи для транспортування військових. Удари по системах РЕБ і радіолокаційних станціях послаблюють здатність російських військ виявляти та придушувати українські безпілотники. Знищення або пошкодження складів, зі свого боку, ускладнює забезпечення військових підрозділів боєприпасами й дронами.

    Нові удари відбуваються на тлі високої інтенсивності бойових дій на фронті. За зведенням Генштабу на ранок 3 вересня, протягом попередньої доби відбулося 215 бойових зіткнень. Російська армія завдала 98 авіаційних ударів, застосувала 353 керовані авіабомби, понад 10,6 тисячі дронів-камікадзе та здійснила майже три тисячі обстрілів українських позицій і населених пунктів. Найбільш інтенсивні бої фіксувалися на Покровському та Костянтинівському напрямках.

    За окремим ранковим повідомленням Генштабу, російські війська за добу втратили ще близько 1320 військових, 69 артилерійських систем, п’ять реактивних систем залпового вогню, дві системи ППО та значну кількість безпілотників і автомобільної техніки. Ці цифри є оцінкою українського Генерального штабу й незалежно в режимі реального часу не верифікуються.

    У випадку з ударами 2–3 вересня остаточні результати також можуть стати відомі пізніше, після отримання додаткових даних розвідки. Наразі офіційно підтверджено ураження щонайменше шести типів цілей у Криму, Донецькій та Запорізькій областях.

    Особливу увагу привертає комбінація ударів по БК-16 та «Красусі-4» в районі Севастополя. Одночасне ураження морського компонента та системи РЕБ потенційно впливає одразу на кілька складових російської оборони окупованого Криму — від захисту узбережжя до протидії українським безпілотникам.

    Разом з атакою на пункт управління БпЛА та склади безпілотників це свідчить, що однією з цілей операції було послаблення російської безпілотної та радіоелектронної компоненти. Водночас точний склад сил і засобів, які Україна використовувала для цих ударів, Генштаб не розкриває.