Позначка: ФСБ

  • У Чечні пролунали вибухи: повідомляють про удари дронів

    У Чечні пролунали вибухи: повідомляють про удари дронів

    Уранці 8 травня у столиці Чечні Грозному та прилеглих районах було зафіксовано серію вибухів і проліт безпілотників, які, за повідомленнями OSINT-аналітиків і опозиційних джерел, могли бути спрямовані на об’єкти російської військової та силової інфраструктури. Про це повідомляють OSINT-аналіз Astra, Telegram-канал Niyso та «Радіо Свобода» з посиланням на відео з місця подій і свідчення очевидців.

    За попередніми даними, щонайменше два вибухи пролунали в різних частинах Грозного. Один із них припав на район Ханкали — передмістя, де розташована велика російська військова база, яка використовується як ключовий логістичний та штабний вузол російських сил на Північному Кавказі. Саме тут дислокується штаб 42-ї гвардійської мотострілецької дивізії, що входить до складу 58-ї загальновійськової армії Південного військового округу РФ. Цей об’єкт тривалий час вважається одним із найбільш укріплених військових районів регіону.

    Другий вибух, за даними аналітиків, міг статися в центральній частині Грозного поблизу залізничного вокзалу. Ця зона має високу щільність адміністративних і силових об’єктів і розташована менш ніж за два кілометри від резиденції глави Чечні Рамзана Кадирова. Також приблизно за 1,2 кілометра знаходиться відомий комплекс «Грозний-Сіті», який є одним із символів міської інфраструктури. За даними видання «Агентство», у цьому ж районі розташована будівля управління ФСБ по Чеченській Республіці, що робить цю локацію особливо чутливою з точки зору безпеки.

    Окремо повідомляється про удар у селі Знаменське (Чіулга-Юрт), де, за інформацією Telegram-каналу Niyso, було уражено будівлю управління ФСБ. Канал оприлюднив відео, на якому видно момент вибуху та задимлення, і заявив про «точне влучання по цілі». Водночас офіційного підтвердження або детальної інформації від російських силових структур щодо цього інциденту на момент публікації не надходило.

    У мережі також поширюються відеозаписи, на яких зафіксовано звуки вибухів і стовпи диму в різних частинах Грозного. OSINT-дослідники зазначають, що характер подій і географія вибухів можуть свідчити про можливе використання безпілотників для ударів по об’єктах із військовим або силовим значенням, однак точна природа атак і масштаби можливих пошкоджень наразі встановлюються.

    Влада Чеченської Республіки станом на ранок 8 травня публічно не коментувала інциденти. Інформаційна тиша з боку офіційних структур на тлі численних повідомлень у соціальних мережах і Telegram-каналах лише посилила увагу до події, оскільки Грозний традиційно вважається одним із найбільш контрольованих і захищених міст у Росії.

    Ці атаки відбулися на тлі загального загострення ситуації в різних регіонах РФ. Того ж дня повідомлялося про вибухи та пожежу на нафтопереробному заводі в Ярославлі, а також про удари безпілотників у Москві та Ростові-на-Дону. Крім того, російська влада заявила про тимчасове призупинення роботи 13 аеропортів на півдні країни через ураження адміністративної будівлі аеронавігації в Ростові-на-Дону.

    Президент України Володимир Зеленський раніше підтверджував використання українськими силами так званих «далекобійних санкцій» проти об’єктів на території Росії, зокрема інфраструктури, що забезпечує військові потреби. На цьому тлі серія інцидентів у різних регіонах РФ розглядається як частина ширшої тенденції зростання кількості ударів по об’єктах у глибині російської території.

    Наразі інформація про наслідки атак у Чечні залишається неповною і базується переважно на відкритих джерелах, OSINT-аналізі та повідомленнях опозиційних медіа, тоді як офіційні російські структури не надали детальних пояснень щодо характеру подій.

  • У Кремлі посилили охорону Путіна через страх перевороту та замаху

    У Кремлі посилили охорону Путіна через страх перевороту та замаху

    У Кремлі різко посилили заходи безпеки навколо президента РФ Володимира Путіна на тлі зростаючих побоювань щодо можливого державного перевороту, змови серед еліт і навіть замаху із застосуванням безпілотників. Про це повідомляють Важные истории та CNN, посилаючись на звіт однієї з розвідувальних служб країн Європейського Союзу, який нібито відображає внутрішню атмосферу в російській владі станом на весну 2026 року.

    Згідно з цим документом, починаючи з березня, в оточенні російського президента посилилися тривожні настрої через витоки конфіденційної інформації, а також через підозри щодо потенційної нелояльності частини політичної та силової еліти. У звіті йдеться про те, що в Кремлі дедалі серйозніше розглядають ризик змови або навіть спроби перевороту, причому серед можливих сценаріїв згадується використання безпілотників для організації замаху.

    На цьому тлі особливу увагу аналітики звертають на фігуру Сергій Шойгу — колишнього міністра оборони РФ, який нині обіймає посаду секретаря Ради безпеки. Попри формальне збереження впливу у військових колах, його позиції, за оцінками джерел, могли похитнутися після низки кадрових рішень і кримінальних справ у середовищі оборонного відомства. Зокрема, арешт у березні 2026 року колишнього першого заступника міністра оборони Руслана Цалікова розглядається як сигнал про руйнування неформальних гарантій безпеки для представників еліти, що традиційно вважалися недоторканними. У звіті зазначається, що такі дії можуть як послаблювати позиції Шойгу, так і підвищувати загальний рівень напруги серед силовиків, хоча жодних прямих доказів підготовки змови не наводиться.

    Паралельно з цим у Кремлі впроваджуються безпрецедентні заходи безпеки. За даними журналістів, Федеральна служба охорони значно розширила контроль над усіма аспектами оточення президента. Йдеться про встановлення систем відеоспостереження у приватних помешканнях осіб, наближених до Путіна, а також про суттєві обмеження для персоналу, який має доступ до нього. Працівникам, включно з кухарями, охоронцями, водіями та технічними спеціалістами, заборонено користуватися громадським транспортом, а їхня комунікація суворо регламентується — зокрема, дозволено використовувати лише телефони без доступу до інтернету.

    Суттєво ускладнено і процедури доступу до самого президента. Відвідувачі проходять багаторівневі перевірки, а контроль за контактами Путіна з зовнішнім світом став значно жорсткішим. Джерела також повідомляють, що частину технічних можливостей спецслужб, зокрема обладнання для прослуховування, було переорієнтовано на моніторинг внутрішніх державних структур, що може свідчити про зростання недовіри всередині самої системи влади.

    На цьому тлі змінюється і публічна поведінка російського лідера. За інформацією CNN, у 2026 році Володимир Путін суттєво обмежив свої пересування і значно рідше з’являється на відкритих заходах. Він нібито ще не відвідував військові об’єкти, хоча раніше регулярно здійснював такі поїздки. Також повідомляється, що президент і його родина перестали користуватися традиційними резиденціями в Московській області та на Валдаї, які раніше вважалися ключовими місцями його перебування.

    Натомість, за даними журналістів, Путін дедалі більше часу проводить у спеціально обладнаних укріплених об’єктах, зокрема бункерах у південних регіонах Росії, включно з районами поблизу Чорного моря. Така практика, як зазначають експерти, може свідчити як про підвищені заходи безпеки, так і про загальний рівень загроз, які сприймаються російським керівництвом.

    Додатковими непрямими ознаками напруження в елітах називають і зміну традиційних політичних ритуалів. Зокрема, за даними «Важных историй», цього року депутати Державної думи не отримали запрошень на парад 9 травня на Красній площі — подію, яка зазвичай має не лише символічне, а й важливе внутрішньополітичне значення. Це може свідчити про прагнення максимально обмежити коло осіб, які мають фізичний доступ до президента під час масових заходів.

    Водночас ситуація розгортається на тлі зовнішніх викликів, з якими стикається Росія, зокрема війни проти Україна, економічного тиску та поступового зростання внутрішнього невдоволення. Окремим фактором є регулярні атаки безпілотників по російській території, включно зі столицею. Зокрема, у ніч на 4 травня в Москва повідомлялося про вибух неподалік Кремля, який російська влада пов’язала з атакою БпЛА. Такі інциденти лише підсилюють побоювання щодо можливості подібних атак проти ключових об’єктів і посадових осіб.

    Попри резонансність інформації, у самих матеріалах наголошується, що звіт розвідки не містить прямих доказів підготовки перевороту або змови. Частина оцінок базується на непрямих ознаках і даних із джерел у спецслужбах, а його оприлюднення може мати як аналітичний, так і інформаційно-політичний характер. У CNN звертають увагу, що подібні витоки можуть бути спрямовані на вплив на внутрішню ситуацію в Росії або на формування зовнішнього сприйняття стану російської влади.

    Утім, навіть без прямих підтверджень, масштаби заходів безпеки та зміни у поведінці російського керівництва можуть свідчити про зростання недовіри та напруження всередині політичної системи. У поєднанні з тривалою війною, економічними викликами та ізоляцією це формує складний фон, на якому будь-які сигнали про внутрішні ризики в Кремлі привертають підвищену увагу як у самій Росії, так і за її межами.

  • Кремль змінює правила гри: після провалів у Європі Путін запускає кадрові чистки

    Кремль змінює правила гри: після провалів у Європі Путін запускає кадрові чистки

    У Росії розпочалася нова хвиля кадрових перестановок, яка свідчить про зміну підходів Кремля до впливу за кордоном. Після серії політичних поразок у Європі, зокрема в Угорщині та Молдові, Володимир Путін фактично запустив внутрішні чистки, що торкнулися ключових структур, відповідальних за так звану «м’яку силу». Центральною подією стала відставка Євгенія Примакова з посади керівника «Россотруднічєства» та призначення на цю позицію Ігоря Чайки. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.

    Це рішення не виглядає як звичайна ротація кадрів. За оцінками української розвідки, йдеться про системний перерозподіл впливу всередині російської влади. Політичний блок адміністрації президента, який курує Сергій Кірієнко, поступово втрачає позиції, тоді як силові структури, передусім Федеральна служба безпеки, посилюють контроль над зовнішніми інструментами впливу.

    Євгеній Примаков уособлював модель гуманітарного та культурного впливу Росії за кордоном. Його робота була пов’язана з підтримкою діаспор, культурними проєктами та просуванням російських наративів через освітні й гуманітарні програми. Така стратегія тривалий час розглядалася Кремлем як ефективний спосіб формування лояльності в інших країнах без прямого політичного тиску.

    Однак останні події показали, що ця модель дала збій. Поразка проросійських сил у низці європейських країн поставила під сумнів ефективність підходу, який будувався на «м’якому» впливі. У Кремлі це сприйняли як управлінський провал, і, відповідно до логіки російської політичної системи, відповідальність за нього поклали на конкретних осіб.

    Призначення Ігоря Чайки означає кардинальну зміну курсу. На відміну від свого попередника, він не є класичним дипломатом або політтехнологом. Його бекграунд пов’язаний із бізнесом і структурами, близькими до силового блоку. Це сигналізує про перехід до більш жорсткої моделі управління, де ключову роль відіграватимуть контроль, перевірки та пряме втручання.

    Фактично «Россотруднічєство» перестає бути інструментом культурної дипломатії в класичному розумінні. Замість цього воно трансформується в механізм, який працює в тісній координації з силовими органами. Уже повідомляється про запуск аудитів діяльності агентства за участі правоохоронних структур, що вказує на зміну логіки функціонування установи.

    Ці кадрові зміни відбуваються на тлі ширших процесів у Росії. Соціологічні дані свідчать про зниження рівня підтримки Володимира Путіна. Показники довіри до російського президента демонструють негативну динаміку протягом останніх тижнів, що може бути пов’язано як із затяжною війною, так і з економічними труднощами.

    Економічна ситуація також додає напруги. Аналітики фіксують ознаки системної кризи: зростання податкового навантаження, санкційний тиск, проблеми з логістикою та кадровий дефіцит. За наявними оцінками, лише за перший квартал 2026 року частина підприємств припинила діяльність, а рівень митних надходжень знизився до мінімуму за тривалий період.

    У цьому контексті кадрові чистки виглядають як спроба Кремля посилити контроль і переформатувати механізми впливу як всередині країни, так і за її межами. Перехід від «м’якої сили» до силового адміністрування може свідчити про зміну стратегічного курсу Росії, де пріоритет надається не переконанню, а контролю.

    Водночас експерти звертають увагу, що така трансформація має і ризики. Відмова від гнучких інструментів впливу на користь жорстких методів може ще більше звузити можливості Росії на міжнародній арені, особливо в країнах, де суспільства вже критично ставляться до її політики.

    Кадрові рішення Кремля також демонструють внутрішню боротьбу між різними групами впливу. Посилення ролі силовиків традиційно означає централізацію влади та зменшення ролі політичних технологій у прийнятті рішень. Це може мати довгострокові наслідки як для внутрішньої політики Росії, так і для її зовнішніх відносин.

    Таким чином, відставка Євгенія Примакова і призначення Ігоря Чайки — це не лише кадрова зміна, а маркер глибших процесів у російській системі влади. Кремль сигналізує про готовність відмовитися від старих підходів і перейти до більш жорсткої моделі впливу, що може визначити подальший розвиток подій у регіоні.

  • Отруєння, допінг і ФСБ: нові звинувачення у справі Росії перевіряє WADA

    Отруєння, допінг і ФСБ: нові звинувачення у справі Росії перевіряє WADA

    Всесвітня антидопінгова агенція WADA заявила, що серйозно сприймає нові звинувачення щодо можливої причетності співробітників російських спецслужб до державної допінгової програми РФ. Йдеться про інформацію, оприлюднену розслідувальним медіа The Insider, яке пов’язало представників ФСБ із маніпуляціями у спорті та навіть із резонансними політичними злочинами.

    Згідно з матеріалом журналістів, співробітники так званої Другої служби ФСБ, яких раніше підозрювали у причетності до отруєння російського опозиціонера Олексій Навальний, могли також брати участь у функціонуванні системної допінгової схеми в Росії. Ці звинувачення стали новим витком скандалу, який триває вже понад десять років і має глобальні наслідки для міжнародного спорту.

    Ключовою фігурою у розслідуванні називають експерта російського антидопінгового агентства РУСАДА Дмитра Ковальова. За даними журналістів, він може бути не лише фахівцем у сфері допінг-контролю, а й офіцером ФСБ у званні полковника. Як стверджується, Ковальов підтримував зв’язок із генерал-майором Володимиром Богдановим — особою, яку пов’язують із операцією отруєння Навального.

    У матеріалі також зазначається, що після закриття московської антидопінгової лабораторії у 2015 році діяльність могла бути частково перенесена до наукового центру «Сигнал». Цей об’єкт раніше фігурував у розслідуваннях як структура, пов’язана з розробкою токсичних речовин. Журналісти припускають, що одні й ті самі спеціалісти могли працювати як над створенням заборонених препаратів для спортсменів, так і над хімічними агентами.

    Додаткові підозри викликають контакти Ковальова з очільницею РУСАДА Веронікою Логіновою. За інформацією розслідувачів, вони регулярно подорожували разом у період 2022–2024 років. Також раніше, за даними The New York Times, один із інформаторів WADA звинувачував Логінову у спробах приховування результатів допінг-тестів під час зимових Олімпійських ігор 2014 року в Сочі.

    У відповідь на запит журналістів WADA повідомила, що вже передала нову інформацію до свого незалежного Департаменту розвідки та розслідувань (Intelligence & Investigations). Там наголосили, що до подібних звинувачень ставляться максимально серйозно, однак остаточні висновки будуть зроблені лише після завершення розслідування.

    «Якщо ці звинувачення підтвердяться, це викличе серйозне занепокоєння і призведе до подальших дій», — зазначив представник агентства Джеймс Фіцджеральд.

    Водночас у WADA нагадали, що російська антидопінгова система вже перебуває під санкціями. З 2020 року РУСАДА офіційно визнано невідповідним Всесвітньому антидопінговому кодексу через масштабні маніпуляції з даними Московської лабораторії. Це розслідування отримало назву «Операція LIMS».

    За підсумками попередніх розслідувань, включно зі звітом незалежної комісії під керівництвом Річарда Макларена у 2016 році, було доведено існування державної допінгової системи в Росії. У результаті санкції застосували до сотень спортсменів — за офіційними даними, вже 298 осіб були покарані за участь у цій схемі.

    Скандал із російським допінгом став одним із найгучніших у сучасній історії спорту. Він призвів до відсторонення російських збірних від міжнародних змагань, обмеження використання національної символіки та запровадження нейтрального статусу для спортсменів.

    Нові звинувачення, які пов’язують допінгову систему зі спецслужбами, можуть мати ще серйозніші наслідки. Якщо інформація підтвердиться, це означатиме, що маніпуляції у спорті могли бути частиною ширшої державної політики, яка включала використання тих самих ресурсів і кадрів, що й у політичних операціях.

    Експерти зазначають, що такий розвиток подій може остаточно підірвати довіру до російської спортивної системи на міжнародному рівні. Крім того, це поставить під сумнів результати багатьох змагань, у яких брали участь російські спортсмени протягом останніх років.

    Водночас WADA підкреслює, що не робитиме передчасних висновків до завершення перевірок. Незалежність розслідування є ключовою умовою для ухвалення рішень, які можуть вплинути на світовий спорт.

    Новий етап допінгового скандалу навколо Росії відкриває ще більш складні та тривожні аспекти цієї справи. Йдеться вже не лише про спорт, а й про можливе переплетення державних структур, спецслужб і системного обману, що може мати глобальні наслідки.

  • Таксував і коригував удари: в Одесі викрили агента ФСБ, який працював під прикриттям

    Таксував і коригував удари: в Одесі викрили агента ФСБ, який працював під прикриттям

    Контррозвідка Служба безпеки України викрила в Одесі ще одну схему збору розвідданих для російських атак: місцевий таксист, завербований ФСБ, передавав координати для ракетно-дронових ударів, використовуючи свою роботу як прикриття. За даними слідства, чоловік діяв системно, поєднуючи повсякденну діяльність із розвідувальною роботою на користь ворога.

    За інформацією правоохоронців, підозрюваний потрапив у поле зору російських спецслужб наприкінці 2025 року. Причиною стало те, що він сам шукав у мережі варіанти «легкого заробітку», після чого його завербували.
    Після встановлення контакту з куратором чоловік отримав перші завдання — збір інформації про об’єкти, які можуть стати цілями для атак.

    Слідство встановило, що основними «мішенями» для передачі даних були позиції Сил оборони України, а також об’єкти енергетичної інфраструктури — зокрема електропідстанції. Саме по таких об’єктах російська сторона планувала нові удари, намагаючись дестабілізувати ситуацію в регіоні.

    Особливістю цієї справи є спосіб роботи агента. Він не мав окремого прикриття — ним стала його звичайна професія. Виконуючи замовлення таксі по Одесі та її околицях, підозрюваний паралельно здійснював приховану розвідку. Під час поїздок він фотографував об’єкти, які цікавили російські спецслужби, та фіксував їхні координати.

    За даними СБУ, чоловік використовував смартфон і планшет для документування цілей. Отримані фото він доповнював геолокаціями у картографічних сервісах, після чого формував звіти для передачі куратору.
    Зв’язок із представниками ФСБ підтримувався через анонімні чати в месенджерах, що ускладнювало його викриття.

    Правоохоронці також зазначають, що така схема є типовою для сучасної агентурної діяльності Росії: використання цивільних професій, які дозволяють вільно пересуватися містом і не викликати підозр. У цьому випадку робота таксиста дала можливість безперешкодно об’їжджати різні райони міста та збирати інформацію в реальному часі.

    За результатами оперативних дій СБУ встановила особу агента та затримала його за місцем проживання. Під час обшуків у нього вилучили мобільні пристрої, сім-карти та інші носії інформації, які містили розвіддані.
    Ці матеріали стали ключовими доказами у кримінальному провадженні.

    Слідчі повідомили затриманому про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану. Наразі він перебуває під вартою. За цією статтею передбачено найсуворіше покарання — довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

    У СБУ наголошують, що подібні випадки — не поодинокі. Російські спецслужби активно шукають потенційних агентів серед цивільного населення, особливо тих, хто перебуває у складному фінансовому становищі або шукає підробіток. Вербування часто відбувається через інтернет, соціальні мережі або сумнівні оголошення про роботу.

    Експерти з безпеки зазначають, що такі дії мають прямий вплив на ефективність російських атак. Передача точних координат дозволяє ворогу підвищити точність ударів і завдавати більшої шкоди критичній інфраструктурі та цивільним об’єктам.

    Цей випадок також набуває особливої ваги на тлі нещодавніх атак по Одесі, під час яких зазнали пошкоджень житлові будинки та інфраструктура. Саме такі агенти можуть відігравати ключову роль у підготовці подібних ударів.

    Правоохоронці закликають громадян бути уважними та повідомляти про підозрілу діяльність. Особливу увагу рекомендують звертати на спроби фотографування інфраструктурних об’єктів, а також на підозрілі пропозиції «легкого заробітку» в інтернеті.

    Таким чином, затримання одеського таксиста стало ще одним доказом того, що війна ведеться не лише на фронті, а й у тилу — через агентурні мережі та інформаційні канали. Водночас цей випадок демонструє ефективність роботи української контррозвідки, яка продовжує виявляти і нейтралізовувати загрози всередині країни.

  • Кремль занепокоєний падінням рейтингів через обмеження інтернету — Bloomberg

    Кремль занепокоєний падінням рейтингів через обмеження інтернету — Bloomberg

    У Кремлі зростає занепокоєння через можливе падіння рівня підтримки влади на тлі обмежень інтернету та перебоїв у роботі цифрових сервісів. Через це російська влада може сповільнити посилення контролю над онлайн-простором, зокрема щодо популярних платформ, таких як Telegram. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на обізнані джерела.

    За даними агентства, ініціативи Федеральної служби безпеки РФ щодо посилення контролю над інтернетом викликали внутрішні дискусії серед російських посадовців. Частина з них попереджає про політичні та економічні ризики надмірних обмежень, зокрема можливе зростання невдоволення серед населення, уповільнення бізнес-активності та негативний вплив на цифрову економіку.

    Окрему увагу приділяють питанню доступу до Telegram, який залишається одним із найпопулярніших каналів комунікації в Росії — як для приватного спілкування, так і для отримання новин. Обмеження його роботи можуть викликати широку негативну реакцію користувачів, що змушує владу діяти обережніше.

    Bloomberg зазначає, що перебої з мобільним інтернетом і доступом до онлайн-сервісів уже викликають роздратування серед громадян. Це створює додаткові політичні ризики для Кремля, особливо напередодні парламентських виборів, запланованих на вересень. У таких умовах навіть технічні або тимчасові обмеження можуть мати непропорційний вплив на суспільні настрої.

    Проблема посилюється тим, що інтернет у сучасній Росії відіграє ключову роль не лише як джерело інформації, а й як інфраструктура для повсякденного життя — від банківських операцій і державних сервісів до роботи бізнесу та логістики. Будь-які збої або обмеження одразу відчуваються широкими верствами населення.

    Речник Кремля Дмитро Пєсков не відповів на запит Bloomberg щодо коментаря. Водночас на брифінгу 14 квітня він заявив, що обмеження роботи інтернету мають тимчасовий характер і пов’язані з необхідністю забезпечення безпеки. За його словами, повноцінну роботу мережі буде відновлено після зникнення відповідних загроз.

    На цьому тлі фіксується і зниження рівня підтримки влади. За даними державного Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦИОМ), рівень схвалення діяльності Володимира Путіна у період з 30 березня по 5 квітня становив 67,8%, що на 2,3 відсоткового пункту менше порівняно з попереднім опитуванням. Це найнижчий показник із початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.

    Водночас у довшій динаміці цей показник залишається відносно високим, однак навіть незначні коливання розглядаються російською владою як сигнал до потенційних ризиків, особливо в умовах війни та зростаючого економічного тиску.

    Обмеження інтернету в Росії мають системний характер і тривають із 2025 року. За підрахунками сервісу Top10VPN, країна стала світовим лідером за кількістю інтернет-шатдаунів: їх загальна тривалість сягнула понад 37 тисяч годин і торкнулася практично всього населення країни.

    Зокрема, у березні 2026 року мешканці Підмосков’я, Санкт-Петербурга та Москви отримували повідомлення про «тимчасові складнощі» з мобільним інтернетом. Подібні обмеження пояснювалися заходами безпеки, однак їх регулярність викликає дедалі більше запитань у користувачів.

    Експерти зазначають, що посилення контролю над інтернетом є частиною ширшої політики Кремля, спрямованої на контроль інформаційного простору, особливо в умовах війни. Водночас влада змушена балансувати між прагненням до цього контролю та необхідністю зберігати лояльність населення.

    У підсумку, за оцінками джерел Bloomberg, Кремль опинився перед складним вибором: або посилювати контроль над інтернетом із ризиком зростання невдоволення, або пом’якшувати обмеження, знижуючи рівень контролю над інформаційним середовищем. Саме цей баланс, ймовірно, визначатиме подальшу політику РФ у цифровій сфері найближчим часом.

  • У Кропивницькому затримали агента ФСБ, який готував підрив електропідстанції

    У Кропивницькому затримали агента ФСБ, який готував підрив електропідстанції

    У Кропивницькому правоохоронці затримали чоловіка, якого підозрюють у підготовці диверсії на об’єкті енергетичної інфраструктури. За даними Служби безпеки України, він діяв за завданням російських спецслужб.

    Фігуранта затримали під час комендантської години, коли він забирав саморобний вибуховий пристрій зі схованки на в’їзді до міста.

    Як повідомляють у СБУ, вибухівка була споряджена пластидом вагою близько 300 грамів і оснащена мобільним телефоном для дистанційної активації.

    За планом, підозрюваний мав перевезти пристрій на таксі та закласти його поблизу трансформаторів опорної електропідстанції. Цей об’єкт забезпечує електропостачання ключових установ міста, тому його підрив міг призвести до серйозних наслідків для інфраструктури.

    Слідство встановило, що виконавцем виявився місцевий безробітний. Його завербували через Telegram-канали, обіцяючи швидкий заробіток. Після цього він отримав координати схрону та подальші інструкції від представників ФСБ.

    Затриманому вже повідомили про підозру за статтею про державну зраду в умовах воєнного стану. Також правоохоронці розглядають можливість додаткової кваліфікації за підготовку диверсії.

    Наразі чоловік перебуває під вартою без права внесення застави. У разі доведення вини йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

  • Працювали на російські НПЗ: у Києві СБУ затримала інженерів проєктної компанії

    Працювали на російські НПЗ: у Києві СБУ затримала інженерів проєктної компанії

    У Києві співробітники Служби безпеки України затримали трьох працівників проєктної компанії, які допомагали російській стороні відновлювати пошкоджені нафтопереробні заводи. Серед підозрюваних — керівник відділу та двоє інженерів.

    Про це повідомили у пресслужбі СБУ.

    За даними слідства, затримані співпрацювали з інжиніринговим підприємством держави-агресора, яке займається реконструкцією російських нафтопереробних заводів, що перебувають під санкціями та зазнали пошкоджень.

    «Служба безпеки зірвала ще одну спробу рашистів отримати передові українські технології у сфері паливно-енергетичного комплексу», — зазначили у відомстві.

    Правоохоронці встановили, що київські фахівці за гроші розробляли проєктну документацію для ремонту технологічних систем і агрегатів на російських НПЗ.

    Щоб підготувати креслення, технічні схеми та інструкції для відновлення обладнання, інженери використовували спеціалізоване програмне забезпечення.

    Для зв’язку з російськими замовниками вони користувалися закритими чатами у месенджерах та електронною поштою.

    СБУ задокументувала їхню діяльність і провела затримання за місцями проживання підозрюваних.

    Під час обшуків у фігурантів вилучили смартфони та комп’ютерну техніку, які містять докази співпраці з російською стороною.

    Затриманим повідомили про підозру у пособництві державі-агресору, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

    За цією статтею Кримінального кодексу України їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Раніше правоохоронці вже викривали агентурні мережі, які працювали на користь російських спецслужб. Зокрема, в Одесі затримали матроса Держприкордонслужби, який передавав ворогу координати українських військових об’єктів.

  • Їздив на таксі та фотографував ППО: в Одесі викрили агента РФ серед прикордонників

    Їздив на таксі та фотографував ППО: в Одесі викрили агента РФ серед прикордонників

    Служба безпеки України викрила в Одесі матроса морської охорони Державної прикордонної служби, який працював на російські спецслужби. За даними слідства, він збирав інформацію про розташування українських військових об’єктів та передавав її ворогу.

    Про це повідомила СБУ.

    Як встановило слідство, матрос був завербований представниками російських спецслужб. Його завданням було виявляти позиції української протиповітряної оборони та інших військових об’єктів у місті.

    За даними СБУ, фігурант фіксував бойові позиції мобільних вогневих груп, радіолокаційних станцій та зенітних батарей, які забезпечують захист неба над портовим містом.

    У спецслужбі зазначили, що отримані дані російська сторона планувала використати для підготовки нової серії повітряних атак.

    «Використовуючи агентурні дані, рашисти сподівалися підготувати нову серію повітряних атак по обласному центру в обхід української ППО», — повідомили в СБУ.

    Також серед потенційних цілей ворога були місця дислокації українських військових, які беруть участь у бойових діях на південному напрямку.

    За інформацією правоохоронців, матрос пересувався Одесою на таксі та приховано фотографував військові об’єкти на мобільний телефон.

    Співробітники СБУ затримали його на гарячому, коли він робив знімки фасаду об’єкта, по якому російські війська планували завдати удару.

    Слідство також встановило, що чоловік погодився співпрацювати з російськими спецслужбами після того, як знайшов у Telegram-каналах оголошення про «легкий заробіток».

    Під час обшуку у нього вилучили смартфон із доказами передачі інформації представникам ФСБ.

    Наразі затриманому повідомлено про підозру за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану.

    Санкція цієї статті передбачає довічне позбавлення волі.

    Раніше українські суди вже виносили суворі вироки за подібні злочини. Зокрема, киянина, який передавав ФСБ координати енергетичних об’єктів, засудили до довічного ув’язнення.

  • Киянина, який передавав фсб координати енергооб’єктів, засудили до довічного

    Киянина, який передавав фсб координати енергооб’єктів, засудили до довічного

    Суд визнав винним у державній зраді жителя Києва, який працював на російські спецслужби та допомагав планувати ракетні удари по критичній інфраструктурі Київщини. Чоловіку призначено довічне позбавлення волі. Про це повідомила Служба безпеки України.

    За даними слідства, 32-річний ІТ-спеціаліст самостійно встановив контакт із представниками фсб через Телеграм-канали, запропонувавши свої послуги за грошову винагороду. Після вербування він почав збирати розвіддані про об’єкти енергетичної інфраструктури столичного регіону.

    Слідчі встановили, що засуджений здійснював поїздки Київською областю та наносив на електронні карти координати діючих енергооб’єктів, зокрема теплоелектроцентралей. Він фотографував фасади потенційних цілей із географічною прив’язкою та передавав ці дані російській стороні. Окрім цього, чоловік позначав так звані «повітряні коридори» для здійснення обстрілів в обхід систем протиповітряної оборони.

    Під час розвідувальних виїздів агент також фіксував місця дислокації підрозділів ППО Збройних сил України. Зібрану інформацію він систематизував у вигляді агентурних звітів і передавав куратору з фсб.

    Після кожного ракетного удару засуджений прибував до місць ураження, щоб оцінити масштаби руйнувань. Отримані відомості використовувалися для коригування подальших атак по енергетичних об’єктах столиці та області.

    Затримання відбулося у липні 2025 року. Під час санкціонованих обшуків у підозрюваного вилучили смартфон, через який він здійснював комунікацію з російськими спецслужбами та передавав розвіддані.

    На підставі зібраної доказової бази суд визнав чоловіка винним за частиною другою статті 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану. Йому призначено покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

    Досудове розслідування проводили співробітники СБУ в Донецькій та Луганській областях за процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури.