Khreshchatyknews.com

Позначка: фронт

  • Збільшується “сіра зона”: де активізується Росія та чи зможуть ЗСУ відбити наступ

    Збільшується “сіра зона”: де активізується Росія та чи зможуть ЗСУ відбити наступ

    Ситуація на фронті продовжує залишатися напруженою, зокрема в Донецькій області. Російські війська, після захоплення Авдіївки, активно розширюють зону свого прориву, наступаючи одночасно на різних напрямках. Головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський особисто відвідав частини на Покровському та Курахівському напрямках, оголошуючи їх основними ударними точками противника.

    “Наше завдання в такій ситуації полягає в утриманні захоплених позицій за будь-яку ціну та завданні максимальних втрат противнику, щоб виснажити його ресурси і зірвати його плани, надаючи час для мобілізації наших резервів”, – підкреслив він.

    На напрямку Покровська окупантам вдалося закріпити свої позиції у селищі Очеретине. Збройні сили вже перекинули резерви, спрямовані на стабілізацію фронту. Проте аналітики зафіксували нові переміщення ворожих військ. Згідно з даними ISW, противник вже здійснив просування на північ від Очеретиного і на захід від Тоненького. Дані від DeepState також свідчать про захоплення Новокалинового, Архангельського та селища Керамік у напрямку Торецька.

    Насупротив, поки що немає офіційної інформації про можливий наступ на Покровськ, але експерти підкреслюють загрозливий характер обстановки. Згідно з колишнім спікером Генштабу Владиславом Селезньовим, ЗСУ намагалися зрізати Очеретинський клин, але не змогли внаслідок закріплення ворога на флангах та їхнього розширення.

    “При поточних обставинах у ворога не вистачить ресурсів для атаки та захоплення Покровська. Проте він має можливості захопити селище Нью-Йорк з подальшим наступом на Торецьк. Імовірно, найближчим часом ситуація може загостритися від Очеретиного на північ”, – підкреслив він.

    Протягом майже двох місяців російські війська на шляху до Курахового активно штурмують Красногорівку, що є найближчим до Донецька містом, під контролем Збройних сил України (ЗСУ). Противник вже проник до південної частини міста, де відбуваються бої на території місцевого вогнетривкого заводу. За словами спікера оперативно-стратегічного угрупування військ “Хортиця” Назара Волошина, ворог знаходиться в блокованому стані на заводі і відрізаний від поставок боєкомплекту.

    За останніми звітами, російські сили періодично проводять вилазки на східні околиці міста за допомогою бронетехніки, але частіше це невеликі групи пішоходів чи мобільні штурмові групи на мотоциклах.

    Українським військам у Красногорівці сприяє рельєф місцевості, але при критичному дефіциті ресурсів вони можуть опинитися в безвихідному становищі для відбиття ворожих атак. Ситуація у цьому районі стає все більш напруженою, зауважив експерт Владислав Селезньов.

    “Якщо ми втратимо контроль над вогнетривким заводом, ми ризикуємо втратити все місто. Проблема з ресурсами лишається ключовою – якщо їх не буде, ми продовжимо отримувати негативні новини з фронту”, – додав він.

    Ще одним надзвичайно напруженим напрямком у Донецькій області є Бахмутський. Тут, як і раніше, тривають бої на східній околиці Часового Яру у мікрорайоні Канал. “Сіра зона” поширюється, і, судячи з карт, вже майже досягла забудови міста.

    Російські війська активно використовують кориговані авіабомби (КАБ). Минулого тижня агентство Associated Press опублікувало відео з масштабами руйнування в Часовому Ярі, порівняних з Бахмутом і Авдіївкою. Незважаючи на те, що битва за місто розпочалася не так давно, практично всі будівлі вже пошкоджені.

    На цьому напрямку ворожі сили сконцентровані до 25 тисяч осіб. За словами представника 26-ї артилерійської бригади ім. Романа Дашкевича Олега Калашнікова, спочатку в бій йдуть мобілізовані російські війська. Якщо їм вдається закріпитися на підступах до міста, то приходять досвідчені військові, які створюють вогневий рубіж.

    Захоплення Часового Яру має велике значення для окупантів, оскільки без контролю над ним неможливо продовжувати наступ у бік Краматорська та Костянтинівки, зазначив Калашніков. В угрупованні “Хортиця” стверджують, що бої тривають цілодобово, і незважаючи на пропагандистські витівки російської сторони, вони зуміють стримувати ворога поза межами міста. Штурмові групи також намагаються перетнути канал Сіверський Донець – Донбас, але вони знищуються на підході. Військова перевага противника оцінюється відношенням 10:1.

    За даними британської розвідки, з березня по квітень кількість атак зросла на 200%. Однак, незважаючи на це, Росія досягла лише обмежених успіхів і, ймовірно, зазнала значних втрат. Проте, Владислав Селезньов висловив сумнів щодо можливості утримати Часів Яр в середньостроковій перспективі.

    “Це, звичайно, не станеться відразу, але тенденція дуже погана. Ворог не лише нападає прямим ударом у мікрорайоні Канал, але й обходить з флангів. На півночі ситуація не така критична, але на півдні (з боку Івановського) ворог успішно впорався з цією місією”, – зауважив він.

    За словами експерта, якщо Сили оборони не зможуть знайти ресурси для стабілізації фронту, може виникнути загроза втрати Часів Яру.

    “Це не означає безпосередньо втрати через штурмові удари, але з урахуванням ризиків оточення та окупації, такий сценарій досить ймовірний”, – додав він.

    На північ від Бахмута противник намагається вийти на Сіверськ, але поки що лінія фронту залишається стабільною. За даними DeepState, спостерігаються просування в районі села Веселе, але ці звіти стосуються подій за довгий період часу. У будь-якому випадку, російські сили продовжують натискати, і на цьому напрямку поки немає позитивних змін.

    Повідомляється про штурми в районі Білогорівки, Золотарівки та Верхньокам’янки. Одним з цілей прориву до Сіверська є перерізання Сіверського виступу, щоб вийти українським силам у тил у Серебрянському лісництві. Бої на цьому напрямку є динамічними, позиції постійно змінюються, і, як повідомив Назар Волошин, дещо вдосконалено тактичні позиції.

    Трохи північніше під Куп’янськом російські війська штурмують район Кислівки, Котлярівки та Табаївки по трасі на Сватове (Луганська область). Ситуація на Лимано-Куп’янській осі серйозна, там російські сили проводять атаки танковими підрозділами і перекидають десантників із району Роботиного (Запорізька область).

    “Скоро ми можемо очікувати ще активніші бої. Кислівку та Котлярівку ми вже втратили, тому про них не варто говорити як про кордон оборони. Не виключено, що ми можемо втратити і Синьківку. Це тривожний сигнал для Куп’янська та Куп’янська-Вузлового. Синьківка є ключем до них, а Куп’янськ-Вузловий, на мій погляд, – головною ціллю для ворога найближчим часом”, – підкреслив Селезньов.

    Побоювання стосовно Харківської області зростають за словами командувача Сухопутних військ ЗСУ Олександра Павлюка. За його словами, у противника є наміри захопити Харків чи Суми, проте ступінь серйозності цих намірів залишається невизначеним.

    Диверсійні групи на кордоні вже почали активні дії, одна з них була зупинена при спробі проникнення до села Пильна на північ від Харкова. Паралельно, збільшується угруповання противника в прикордонній Курській області. Головний командувач Харківської області Олег Синєгубов наголосив, що для відкриття нової лінії фронту потрібно близько 100 тисяч військових, а поки що такого скупчення немає.

    Наразі на території зосереджено до 70 тисяч військових, і за словами майора запасу ЗСУ Олексія Гетьмана, з такою кількістю нереально захопити Харків. Проте, варто зазначити, що приблизно стільки ж або навіть менше ворог задіяв у районі Авдіївки та Бахмута. І варто врахувати, що такі сили не могли бути зібрані “на перекур”.

    За словами експерта, ці угруповання можуть бути перенесені на інший відсік фронту або розпочати тактичні дії на північному сході в Харківській, Чернігівській або Сумській областях. Це може бути спроба розтягнути українську оборону.

    На півдні росіяни намагаються вибити Сили оборони з Кринок на лівобережжі Херсонської області. Проте, українські війська взяли під контроль острів Нестрига на Дніпрі. З початку травня противник намагається відібрати його. І хоча наразі ситуація залишається стабільною, не варто виключати посилення штурмів у майбутньому.

    Експерти відзначають, що у квітні ЗСУ вдалося трохи розширити свої плацдарми у Кринках. Щодо Запорізької області, тут тривають бої у Роботиному та на схід від села поблизу Вербового. За словами Гетьмана, на півдні не варто очікувати спокою, бої продовжуватимуться, проте росіяни більше зосереджені не на своєму просуванні, а на заваді просуванню ЗСУ.

    “Я впевнений, що з достатнім постачанням зброї ми зможемо отримати ініціативу принаймні на півдні. Тому очікувати ворожого наступу з півдня, на мою думку, не варто. Вони спрямують всі свої сили на схід. За тим, що ми спостерігаємо, основні спроби наступу будуть саме там”, – відзначив він, не намагаючись передбачити, коли саме Україна зможе перехопити ініціативу.

    Щодо літнього наступу, він вже почався. Противник буде маневрувати, змінювати напрями ударів, оскільки логіка та стратегія сухопутних боїв за останні сто років практично не змінилися. Тому слід бути готовим до спроб прорвати оборону по всьому фронтові, додав експерт.

    У цей час Україна отримує західну зброю, проте не у таких обсягах, на які розраховували. Недавно президент Володимир Зеленський завів, що як тільки Сили оборони отримають необхідне озброєння, ворога на сході буде зупинено. Очевидно, тепер багато від чого залежить від швидкості поставок.

  • ЗСУ в глибокій кризі: відсутність мотивації та падіння морального духу серед військових

    ЗСУ в глибокій кризі: відсутність мотивації та падіння морального духу серед військових

    Наше джерело в Генштабі розповіло, що зараз найбільша проблема ЗСУ – відсутність мотивації та падіння морального духу. Більшість військових не розуміють, яка реальна мета України, а найголовніше – які в нас є ресурси для затяжної війни проти російської армії, яка продовжує посилюватися.

    Восени 2023 року переважна більшість експертів сходилися на думці, що Росія так само, як і в попередній опалювальний сезон, сконцентрується на ударах по енергетичній інфраструктурі. Втім, одразу цього не сталося.

    У зимові місяці РФ била здебільшого по промислових об’єктах та підприємствах ОПК. А коли опалювальний сезон вже добігав завершення, російська армія раптово змінила тактику та всерйоз взялася за енергетику.

    Чому так трапилося?

    На фоні проблем з постачанням західного озброєння, зокрема зенітних ракет, з початку 2024-го Росія активно почала виснажувати українські засоби ППО. Майже щоденні кружляння “Шахедів” ледь не по всій території України мали на меті не так враження певних цілей, як розтягування уваги ППО.

    З огляду на те, що ще влітку минулого року Росія налагодила збирання “Шахедів” у Татарстані і планує до літа 2025 року випустити 6000 одиниць БПЛА, говорити про їхній можливий дефіцит не випадає.

    Паралельно із запуском “іранських мопедів”, окупанти активно полювали й на самі засоби ППО.

    Для цього вони використовували ракети оперативно-тактичного класу (на кшталт Х-31 чи Х-59). Ці типи снарядів хоч і мають відносно невелику дальність застосування (в різних модифікаціях від 100 до 300 км), але спрямовані насамперед на враження засобів ППО, зокрема радіолокаційних станцій, які необхідно знешкодити перед або під час завдавання масованих ударів.

    “Х-31 – типова антирадарна ракета, а Х-59 росіяни можуть застосовувати ледь не з усіх типів своїх літаків серії Су, тому при нагоді використовують їх по прифронтових містах”, – пояснює в розмові з УП аваційний експерт Валерій Романенко.

    Якщо на початку минулого року удари ракетами оперативно-тактичного класу можна було рахувати на пальцях, то з січня цього року росіяни використали понад 100 одиниць лише Х-59.

    Зрештою вищезгадані фактори та дефіцит західних поставок снарядів для протиповітряної оборони дався взнаки на початку весни. І, по суті, якраз це й оголило енергетику.

    Піком кризи можна вважати удар по Трипільській ТЕС. Тоді президент Володимир Зеленський прямим текстом сказав, що станцію повністю знищено, бо для її захисту закінчилися ракети ППО.

  • Зеленський керував засіданням Ставки: розглянуті основні виклики та потреби на передовій

    Зеленський керував засіданням Ставки: розглянуті основні виклики та потреби на передовій

    Увечері 6 травня президент Володимир Зеленський провів засідання Ставки Верховного Головнокомандувача. Однією з головних тем обговорення були нагальні потреби фронту та прискорення постачання озброєння від союзників.

    Зеленський зазначив, що під час засідання було розглянуто доповідь головкома щодо ключових викликів та потреб на передовій. Також обговорили питання вітчизняного виробництва зброї та комплектації бригад.

    Окремо було обговорено постачання від партнерів: терміни постачання та можливість прискорення надходження зброї та снарядів. Зеленський наголосив, що політичні рішення мають мати реальну логістику – фактичне отримання зброї українськими військовими.

    Президент закликав всіх, хто залучений, працювати цілодобово з партнерами, зокрема зі Сполученими Штатами.

    Також було нагадано, що під час засідання Ставки 2 травня обговорювалося забезпечення українських міст системами ППО та готовність фортифікаційних рубежів.

    За останню добу відбулося 125 бойових зіткнень. Ворог завдав 2 ракетних та 120 авіаційних ударів, здійснив 89 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях українських військ та населених пунктах.

    Ставка Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України є надзвичайним органом військового керівництва країни, який у період реальної війни-агресії здійснює стратегічне управління Збройними силами та іншими військовими формуваннями.

    Вечір 6 травня став важливим для президента Володимира Зеленського, який провів засідання Ставки Верховного Головнокомандувача. Однією з основних тем обговорення стали нагальні потреби на фронті та способи прискорення постачання озброєння від союзників.

    Зеленський відзначив, що під час засідання розглядали доповідь головнокома щодо ключових викликів та потреб на передовій. Також обговорили питання вітчизняного виробництва зброї та комплектації бригад.

    Окремо була увага приділена постачанню від партнерів: обговорено терміни постачання та можливість прискорення надходження зброї та снарядів. Зеленський підкреслив, що політичні рішення мають мати реальну логістику – фактичне отримання зброї українськими військовими.

    Президент закликав всіх, хто залучений, працювати цілодобово з партнерами, зокрема зі Сполученими Штатами.

    Також було нагадано, що під час засідання Ставки 2 травня обговорювалося забезпечення українських міст системами ППО та готовність фортифікаційних рубежів.

    Протягом останньої доби сталося 125 бойових зіткнень. Ворог завдав 2 ракетних та 120 авіаційних ударів, здійснив 89 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях українських військ та населених пунктах.

    Ставка Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України є надзвичайним органом військового керівництва країни, який у період реальної війни-агресії здійснює стратегічне управління Збройними силами та іншими військовими формуваннями.

  • Будівництво фортифікаційних споруд: витрати та втрати

    Будівництво фортифікаційних споруд: витрати та втрати

    Міноборони України днями заявило, що будівництво фортифікаційних споруд добігає до завершення в Сумській, Запорізькій, Донецькій, Херсонській та Харківській областях – загалом від початку року на ці потреби урядом було витрачено 37 млрд гривень.

    Утім, добре все тільки на папері, на ділі все зводиться до розпилу бюджетних коштів афілійованими з Банковою компаніями, що в підсумку призводить до колосальних втрат ЗСУ від використання росіянами артилерії, БПЛА та авіаційних бомб. Так, соцмережі переповнені роликами українських військових, які розповідають, що їм доводиться воювати чи не в чистому полі, тож доводиться відступати в щільну забудову під натиском ворога, щоб була хоч якась опора при обороні. Бо укріплення часто виявляються якимись простими канавами, де ледь сховаєшся від артобстрілу. Тому багато втрат, як загиблими, так і тяжкопораненими, які надалі стають інвалідами. Їхні лави збільшуються дуже швидко – 30 тисяч осіб на місяць. І такими темпами Україна може незабаром перетвориться на країну інвалідів.

    Військовий журналіст Юрій Бутусов також не спроста розкритикував керівництво країни, зазначивши, що для будівництва фортифікацій не постачають готових бетонних конструкцій, а генерали і комбриги надсилають нагору лише красиві звіти.

    Природно, головними потерпілими в цій ситуації корупції та некомпетентності військово-політичного керівництва виявляються прості солдати. П’ять командирів молодшої та середньої ланки нещодавно розповіли американському Аssociated Press, що без добре підготовлених позицій вони не можуть оборонятися, не зазнавши величезних втрат. За їхніми словами, саме брак укріплень допоміг переломити ситуацію на користь росіян у Часовому Яру. Солдати були змушені під вогнем ворога  копати в напрямку один одного, щоб встановити хоч якийсь зв’язок між ямами, які видають за укріплення. Як підсумок – тільки в одному бою було втрачено 100 солдат і відступити довелося на 2 км західніше.

    Саме в Донецькій області, де укріплення були настільки необхідні, їх не виявилося, що дозволяє ЗС РФ після прориву в Очеретине розвивати свій наступ. Так, після взяття противником Новокалинового, Кераміки та Архангельського ЗСУ відступили до Калинового, зайнявши позиції за річкою, що дало хоч якийсь перепочинок. Багато експертів ще в другому півріччі 2023 року били на сполох, вважаючи, що безпечність і небажання рити укріплення дорого обійдеться Україні. Тепер же нам загрожує втрата контролю над Донбасом і стратегічний прорив противника. Причому абсолютно ясно, що в інших регіонах становище не краще, ніж у Донецькій області.

  • За останній тиждень ситуація на фронті загострилася, але динамічно змінюється

    За останній тиждень ситуація на фронті загострилася, але динамічно змінюється

    Ситуація загострилася на трьох фронтових напрямках в Україні – у районі Бахмута, Авдіївки та Новопавлівки в Донецькій області. Про це повідомляє речник Операції Об’єднаних сил “Хортиця” Назара Волошина.

    “Ситуація на трьох найбільш активних напрямках – Бахмутському, Авдіївському та Новопавлівському – загострилась за останній тиждень. Проводяться інтенсивні бої, але ситуація під контролем Збройних сил України”, – розповів він.

    Ворог намагається отримати стратегічну перевагу, прорвати лінію фронту та зосередив свої зусилля на цих трьох напрямках, намагаючись отримати перевагу у військах та засобах.

    “Ворог продовжує атакувати вздовж всієї лінії фронту, деякі напрямки відзначають тактичні успіхи. Однак в останні дні спостерігається динамічна зміна обстановки”, – додав Волошин.

    Російська армія не припиняє спроб штурмувати позиції Збройних сил України, використовуючи різні види озброєння – артилерію, танки, безпілотники.

    “Також останнім часом ворог активно використовує авіацію для ракетно-бомбових ударів”, – зауважив речник.

    Окупанти продовжують свою головну мету – виходити на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей. За словами командира Сухопутних військ Збройних сил України генерал-лейтенанта Олександра Павлюка в інтерв’ю The Times, вони також планують захопити Запорізьку область у разі успіху на Донбасі.

  • Сирський заявив, що ситуація на фронті має тенденцію до загострення

    Сирський заявив, що ситуація на фронті має тенденцію до загострення

    Наше джерело повідомляє, що ситуація на фронті близька до обвалу.

    Головком ЗСУ Олександр Сирський заявив про складну оперативно-стратегічну обстановку на фронті, яка має тенденцію до загострення.

    “Я поінформував учасників коаліції про складну оперативно-стратегічну обстановку, яка має тенденцію до загострення; специфіку здійснення противником авіаударів по об’єктах енергетичної інфраструктури; про наші нагальні потреби в ракетах, боєприпасах, озброєнні, військовій техніці та ключову роль їхнього своєчасного надходження”, – написав він у Facebook про свій виступ під час 21-го засідання Контактної групи з обороноздатності України на авіабазі Рамштайн.

    Головний командувач Збройних сил Олександр Сирський взяв участь у 21-й зустрічі у форматі “Рамштайн”, про що повідомив 27 квітня.

    Під час цієї зустрічі виступили президент Володимир Зеленський, міністр оборони Рустем Умєров і начальник розвідки Кирило Буданов.

    Головний командувач наголосив на складній оперативно-стратегічній обстановці, яка має тенденцію до загострення, і специфіці здійснення противником авіаударів по об’єктах енергетичної інфраструктури.

    Крім того, він зазначив потребу Збройних сил України в ракетах, боєприпасах, озброєнні та військовій техніці.

    Також він висловив подяку учасникам і особисто міністру оборони Сполучених Штатів Ллойду Остіну за “послідовну підтримку України”.

    На передодні офіцер артилерії четвертої бригади Нацгвардії “Рубіж” Володимир Назаренко розповів, що російські війська біля Часового Яру використовують тактику “максимального тиску”. За його словами, російська армія по всій лінії фронту шукає слабкі місця, де може просуватися.

    За результатами зустрічі у форматі “Рамштайн” міністр оборони США Ллойд Остін оголосив про виділення Україні 6 мільярдів доларів нової військової допомоги в рамках раніше прийнятого пакету підтримки України на 61 мільярд доларів.

    Він вказав, що США нададуть Україні додаткові ракети Patriot для її систем ППО, антидронові засоби, артилерійські снаряди, ракети та матеріально-технічне забезпечення.

  • Сигнали і стратегії: як реагує Україна на розблокування американської допомоги

    Сигнали і стратегії: як реагує Україна на розблокування американської допомоги

    Нещодавнє розблокування американської допомоги Україні, було сприйнято багатьма як сигнал до того, що війна триватиме ще довго і що шанси на її швидке припинення різко зменшилися.

    Здебільшого таке уявлення просувається в РФ, де заявляють, що допомога США “лише продовжує війну”. Але і в Україні можна зустріти думку, що американська допомога зруйнувала план Кремля примусити Київ до прийняття миру на російських умовах (тобто, на умовах відмови від вимог вивести війська РФ на кордони 1991 року).

    У той же час, є і рівно протилежна думка – що розблокування американської допомоги дає Україні шанс на переговори з РФ з досягненням домовленостей на прийнятних для Києва умовах.

    Також виділення американської допомоги може бути спонукальним мотивом і для РФ погодитися на переговори, оскільки тепер шанси на її беззастережну і швидку військову перемогу зменшилися. Утім, Росія якщо й піде на будь-які домовленості, то тільки на умовах припинення війни по лінії фронту з фіксацією її територіальних завоювань в Україні.

    Але такі умови ні Україна, ні Захід Росії не пропонують, продовжуючи наполягати на поверненні кордонів 1991 року.

    Зараз розрахунок Києва на те, що тиск Заходу примусить Китай припинити політичну та економічну підтримку Росії, що прямо позначиться на здатності Москви продовжувати війну. А також спонукає Пекін узяти участь у конференції у Швейцарії в середині червня і підтримати “формулу миру” Зеленського, яку потім буде пред’явлено Кремлю як “ультиматум від світової спільноти”.

    Також стратегічний розрахунок на те, що, завдяки поставкам зі США, Україна зможе втримати фронт від обвалення цього року і чекати нарощування військового виробництва європейськими союзниками, після чого можна вже буде повертатися до наступальних планів ЗСУ.

    Крім того, у Києві залишаються надії на дестабілізацію всередині РФ.

    Тобто, поки що справді розблокування американської допомоги сприймається українською владою як сигнал до продовження війни “до остаточної перемоги” і як аргумент для відмови від перемовин з РФ на умовах припинення війни по лінії фронту.

    Однак питання наскільки спрацює описаний вище стратегічний розрахунок? І чи не буде ситуація для України далі тільки погіршуватися? Ризики дійсно є. Отримати наступного разу новий пакет американської допомоги може бути ще складніше, ніж нинішній (і це вже пишуть західні ЗМІ та заявляють європейські політики). Чи вдасться Заходу наростити випуск військової продукції для потреб України – теж питання.

    Крім того, природно, немає жодних гарантій, що спрацює тиск Заходу на Китай і він відмовить Росії в допомозі. І тим паче, немає жодних гарантій, що КНР візьме участь у конференції у Швейцарії і підтримає “формулу миру” Зеленського. У Пекіна є свій “мирний план” і він передбачає припинення вогню на лінії фронту без виведення російських військ.

    Усі ці ризики досить очевидні й тому можуть слугувати аргументом, що починати переговори з РФ потрібно зараз, бо далі умови будуть тільки гіршими.

    Утім, поки що ця точка зору ні в українській владі, ні на Заході не є превалюючою. І ключовою датою, яка багато що визначить, буде 15-16 червня – дні проведення конференції у Швейцарії. Саме на той час (а можливо й раніше) стане зрозуміло, чи спрацьовує перша частина стратегічного плану України та Заходу – відірвати Китай від РФ. Також стане вже зрозуміло наскільки змінила (чи не змінила) американська допомога ситуацію на фронті. За підсумками цього, ймовірно, і буде ухвалено рішення про подальшу стратегію – продовжувати війну на виснаження (з очевидними ризиками погіршення ситуації), нарощувати участь країн НАТО у війні аж до прямого зіткнення з РФ, або йти на переговори про зупинку війни по лінії фронту.

  • Критична ситуація на фронті: ЗСУ мають проблеми з боєприпасами та артилерією

    Критична ситуація на фронті: ЗСУ мають проблеми з боєприпасами та артилерією

    Наше джерело в ОП розповіло, що ситуація на фронті критична і необхідно будь-якими способами зупинити наступ російської армії, щоб Україна могла отримати військову допомогу США. У ЗСУ зараз серйозні проблеми з боєприпасами та артилерією, що стає причиною відходу з позицій підрозділів і цілих бригад.

    Окупанти рухаються вперед у районі прифронтового містечка Часів Яр, яке раніше знаходилося за межами їх контролю. Цю інформацію без подробиць оприлюднили експерти американського Інституту вивчення війни (ISW) у сьогоднішньому огляді ситуації на фронтах в Україні.

    У місцевого захисника, який веде боротьбу у Часовому Ярі та публікує інформацію в Телеграм-каналі «ШО НА ФРОНТІ?», було коротке повідомлення о 7:03 з місцевості: «На околицях Часів Яр окупанти здійснили просування».

    Раніше він також опублікував відео, в якому зазначив, що окупанти, зайшовши в нову позицію на околицях Часів Яр, розпочали активно освоювати її. Однак відео показує лише невеликий вибух, і очевидно, що він не знищив всі позиції чи всіх ворогів у цьому районі.

  • У ЗСУ не залишилося засобів ППО в районі Часового Яру

    У ЗСУ не залишилося засобів ППО в районі Часового Яру

    Експерт BILD Юліан Репке заявив, що у ЗСУ не залишилося засобів ППО в районі Часового Яру. Крім того, вс рф зайняли 30% міста Красногорівка.

    Такого висновку аналітик дійшов після вивчення відео з місця боїв, на якому російський штурмовик Су-25 атакував Часів Яр, пролетівши над селом Іванівське, за яке зараз тривають бої. Літак летів на низькій висоті з боку Бахмута і наблизився до позицій ЗСУ менш ніж на 3 км і випустив теплові пастки. Але спроб збити російський штурмовик не було, і він полетів назад у бік Бахмута.

    Репке назвав це відео “драматичним”. “Кілька місяців тому не можна було уявити, щоб над контрольованим ЗСУ містом літав російський штурмовик, а його не збивали з ПЗРК”, – вказав аналітик.

    Він зазначив, що вважалося нібито на озброєнні ЗСУ перебувають тисячі американських ПЗРК Stinger та їхніх аналогів часів СРСР. “Але, здається, вони закінчилися. Дуже тривожно, що в України, очевидно, не залишилося зенітних ракет, щоб оборонятися тут”, – зазначив Рьопке.

    Крім того видання повідомило, що російські окупанти зайняли 30% міста Красногорівка. Рєпке нагадав, що раніше росіяни успішно застосували там “танк-черепаху”, завдяки чому їм вдалося увійти в місто. А до теперішнього часу, за даними аналітика, вони контролюють уже 30% його території.

  • Чому знищення стратегічної авіації РФ не розв’яже проблему нестачі ППО в України

    Чому знищення стратегічної авіації РФ не розв’яже проблему нестачі ППО в України

    Розглядаючи дослідження Інституту вивчення війни (ISW), виявлено, що потенціал протиповітряної оборони України у певних районах залишається обмеженим, що створює сприятливі умови для російських літаків для надзвичайної активності на стратегічно важливих фронтових ділянках без відчутного ризику. Експерти військового аналізу вбачають, що здатність російської авіації проникати на значну відстань українського повітряного простору без значних втрат свідчить про недоліки у системах протиповітряної оборони в українських регіонах неподалік від лінії фронту. Ця неспроможність стримати або хоча б ускладнити дії російської авіації на передовій ускладнює обстановку.

    Крім того, зазначається, що здатність українських Збройних Сил атакувати російські стратегічні літаки, які беруть участь у воєнних операціях, здатна лише тимчасово обмежити їх дії. Такі обмеження були помітні після ліквідації подібних систем протиповітряної оборони в минулому. За словами експертів з ISW, цей обмежений ударний потенціал України не здатний компенсувати критичний дефіцит у протиповітряній обороні.

    Наприкінці, військові сили України все ще використовують залишкову техніку, розташовуючи обмежені засоби протиповітряної оборони на деяких важливих фронтових ділянках, що створює прогалину у захисті і відкриває можливості для російської авіації здійснювати більш послідовні та ефективні наступні дії на землі, зокрема, на ділянці біля Часів Яру.